62980

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні географії

Научная статья

Педагогика и дидактика

Одним із напрямів модернізації системи географічної освіти у школі є впровадження компютерних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння компютерної техніки тому що багатьом учням які вже достатньою...

Украинкский

2014-06-15

23.5 KB

5 чел.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні географії

Національна середня освіта перебуває у стані переходу до інформатизації навчального процесу. Є перші позитивні зрушення у цьому питанні: поступово виконується програма забезпечення шкіл комп'ютерною технікою, з'явилися перші сертифіковані навчальні комп’ютерні програмні засоби.

Серед шкільних предметів географія має дуже широкі можливості  для навчання з використанням ІКТ.Загальновідомо, що викладання географії у школі вимагає нових методичних підходів до навчання учнів, оскільки використання лише традиційних методів навчання, як показує шкільна практика, сьогодні вже не може бути достатньо ефективним. Потрібно  навчати дітей із врахуванням індивідуальних можливостей і запитів школярів.

Найважливішим завданням сучасності вважаємо реалізацію особистісно орієнтованого підходу до навчання учнів, коли учень із об’єкта педагогічного впливу стає суб’єктом творчої діяльності, що значною мірою впливає на досягнення ним більш високого рівня знань і вмінь, розвитку в школярів пізнавальної самостійності та інтересу до вивчення географії.

Одним із напрямів модернізації системи географічної освіти у школі є впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. Сучасне життя вимагає від учителів освоєння комп’ютерної техніки, тому що багатьом учням, які вже достатньою мірою володіють комп’ютерною технікою,  більш близькими і зрозумілими є комп’ютерні та мультимедійні версії тем шкільних курсів з географії.

У межах викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Intel "Навчання для майбутнього". Вважаємо, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем в навчання географії під час створення динамічних картографічних об’єктів.

Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаємо:

-        індивідуалізацію навчального процесу;

-        високий ступінь наочності під час викладання географії;

-        пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

-        можливість моделювання природних процесів і явищ;

-        організацію групової роботи;

-        забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;

-        контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

У процесі навчання вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених учителем дидактичних завдань.

Комп’ютери  у навчанні варто використовувати лише тоді, коли вони забезпечують здобуття знань учнями, які неможливо або достатньо складно отримати за умови використання традиційного навчання. Дуже важливо навчальний процес організувати таким чином, щоб учень розумів, що завдання вирішує він, а не машина, що лише він несе відповідальність за наслідки прийнятого рішення.    Школярі втрачають інтерес до роботи, якщо результати їхньої праці не реалізуються в подальшому, тому необхідно використовувати виконану роботу на уроках у процесі створенні програмних продуктів або розробленні методичних матеріалів.Найбільш цінними у навчальному процесі можуть бути програмні засоби, які надають учню свободу вибору під час вивчення навчального матеріалу раціонального рівня складності, самостійного визначення форми допомоги за умови виникнення утруднень.

На нашу думку, комп’ютер може використовуватись під час викладання географії в режимі навчання, тренажера, контролю. Працюючи в режимі навчання, за допомогою мультимедійних програм виводяться на екран монітора навчальна інформація, задаються питання на розуміння запропонованої інформації. Якщо відповідь неправильна, пропонується підказка, як знайти правильну відповідь, або відповідь і ставиться наступне завдання.

У режимі тренажера на екран виводяться лише тексти запитань, за умови  помилкової відповіді надається відповідний коментар; результати відповідей не запам’ятовуються, час на обмірковування завдань – необмежений.

У режимі контролю варіанти завдань добираються комп’ютером, час на обмірковування обмежений, результати відповідей фіксуються, за  наявності помилки дається правильна відповідь і коментар. Після закінчення роботи виводиться список тем, у яких були зроблені помилки, та які потрібно повторити, а також ставиться відповідний бал.

Таким чином, комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і  надає їм нові пізнавальні можливості.

Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями.

Проте варто зазначити, що методика вивчення  шкільних предметів, зокрема і  географії, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще технології  використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.

Наявні комп'ютерні програми з географії можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний  засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації.

Значна частина мультимедійних програм з географії  містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з географії відповідають принципам  науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.

Варто зазначити, що  більшість програм географічного напряму за дидактичним призначенням є допоміжним ілюстративним джерелом знань з географії. До такого типу програм можна віднести: -        "Туристичний атлас світу" (понад 100 географічних карт, 900 фотографій, 25 відеокліпів та енциклопедична інформація);

-        "Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів" (географічні карти, відеофрагменти);

-        "Географія. Подорож по Європі" (картографічна та довідкова інформації);

-        "Атлас України" (176 карт, тексти, графіки, таблиці, діаграми, фотографії тощо) та ін.;

-        "Енциклопедія Кирила і Мефодія" (відеофрагменти, цікавий інформаційний матеріал з географії);

Особливо заслуговує на увагу програма "Використання Microsoft Office в школі", яка  надає можливість  навчитися працювати з програмами Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Power Point у процесі засвоєння шкільного курсу географії.

Працюючи з даною програмою, вчитель може самостійно,  використовуючи Microsoft Power Point, створювати нові мультимедійні лекції, доповнюючи їх анімаційними ефектами, відеофрагментами, звуковим супроводом, що значно підвищує ефективність навчання.

Дана програма дозволяє використовувати також анімацію, слайди, фрагменти відеофільмів під час вивчення природних об'єктів і явищ, що формує у школярів образні уявлення, а на їх основі – географічні поняття.

Працюючи з Microsoft Excel, учні дають об'єктивну оцінку географічним явищам, використовуючи цифрові дані.

Навчальна інформація, що міститься в усіх мультимедійних програмах, є значним допоміжним матеріалом для формування географічних уявлень та понять про явища та природні об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відеофрагментам та фотографіям, які є  у цих програмах, на уроках  географії можна здійснити "подорож" планетою, в куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів.

Мультимедійні засоби, як джерело нових знань, можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми в поєднанні з розповіддю чи бесідою.

Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, ураховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.

Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні вчаться пов'язувати сформовані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.

Перевагою застосування мультимедійних програм на уроках географії є те, що завдяки фактичній достовірності та сконцентрованості викладу матеріалу учні дістають значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час. Це звільняє вчителя від тривалих, часом достатньо непереконливих пояснень, що призводить до формального засвоєння навчального матеріалу.

Тому можна зробити висновок, що більшість комп'ютерних програм з географії  містить значну навчальну інформацію. Вони можуть широко використовуватись на уроках географії; водночас

дані програмні засоби за своїм   дидактичним призначенням в основному є допоміжним,  ілюстративним джерелом знань.

Разом з тим існують програми, які реалізують проблемне навчання. Такою варто вважати програму Intel "Навчання для майбутнього", за допомогою якої можна реалізувати проблемний підхід до вивчення предмета за допомогою методу проектів. Однак варто зазначити, що головною проблемою у викладанні цієї програми залишається непідготовленість більшості вчителів до    використання ІКТ в навчальному процесі. Причини цього в основному – психологічні, вони полягають у невмінні вчителів працювати з комп'ютером, відсутності методики використання ІКТ, недостатньої забезпеченості шкіл програмними засобами.  Крім того, є ще й організаційні та технічні проблеми  – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи під час проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій тощо.

Для розв’язання вищезазначених проблем необхідно здійснити наступне:

-        включити в навчальні державні програми вимоги щодо використання ІКТ в навчальному процесі;

-        розробити  методики використання ІКТ під час викладання географії;

-        готувати вчителів до використання ІКТ у школі.

Незважаючи на заявлену на всіх рівнях орієнтацію на широке використання ІКТ в навчальному процесі, на покращення забезпечення шкіл комп’ютерною технікою, на появу перших сертифікованих педагогічних програмних засобів ще не можна сказати, що в цьому питанні відбулися значні зрушення. Поки що проблема використання інформаційно-комунікаційній технологій у сучасній школі активно обговорюється на всіх рівнях. Вчителі також вказують на низку причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій у школі.Однак, вважаємо, що  головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності вчителів до проведення занять з використанням ІКТ, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ під час проведення занять, зокрема – і з географії, недостатній забезпеченості кількісно  та якісно навчальних закладів педагогічними програмними засобами. Зрозуміло, що це далеко не всі проблеми, але без їх розв’язання неможливо позитивно вирішити питання використання ІКТ у цілому.

На нашу думку, готовність вчителя географії до використання інформаційних технологій на своїх уроках передбачає:

-        певний рівень технічних навичок роботи з комп’ютером;

-        уміння вчителя ефективно використовувати ІКТ як засіб навчання;

-        упевненість учителя у більшій ефективності ІКТ порівняно з іншими засобами навчання, у більшій ефективності методів, що базуються на використанні ІКТ;

-        можливість швидко оволодіти новими педагогічними програмними засобами.

За останні п’ять-сім років комп’ютер став необхідним засобом у побуті, доступнішим за ціною, тому  кількість «домашніх» комп’ютерів зросла у декілька разів. Відчутними є і результати Державної програми комп’ютеризації сільських шкіл, регіональних програм забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів комп’ютерною технікою.

Можна констатувати, що комп’ютер для вчителя став доступнішим як вдома, так і на робочому місці. Це створює передумови для реального оволодіння сучасним вчителем інформаційно-комунікаційними технологіями на рівні необхідному для ефективного їх використання в навчальному процесі.  Однак, треба  зазначити, що реальних зрушень у підготовці вчителя з інформаційно-комунікаційних технологій ще не відбулося. Особливо значні проблеми виникають з методикою застосування ІКТ у процесі викладання конкретних навчальних предметів, наприклад, географії.

Другим напрямом у підвищенні кваліфікації вчителів є ознайомлення їх з проектною методикою, можливостями ІКТ у створенні нових інформаційних продуктів на принципах інтерактивного та особистісно орієнтованого навчання.

За допомогою програм Microsoft Word, Microsoft Power Point, Microsoft Office Publisher вчителі, вчаться розробляти уроки з курсу географії, використовуючи метод проектів, досліджувати поставлені проблемні питання. При цьому вони використовують ресурси Інтернету, матеріали підручників, енциклопедій тощо, гіперпосилання на ресурси Інтернету. Значна увага приділяється створенню дидактичних матеріалів з різних курсів географії – тестів, діаграм тощо.

Подібні розробки проектів на основі: аналізу, синтезу, оцінювання дозволяє переносити досвід, отриманий під час курсової підготовки, у шкільну практику.

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Основним завданням школи нині є підготовка людини до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Кожен випускник має опанувати інформаційні технології, оволодіти навичками роботи з комп’ютером, він повинен мати такий мінімум предметних знань, умінь і навичок, якого було б достатньо для свідомого обрання ним напряму подальшого навчання, обгрунтованого визхначення професійної орієнтації, активної безстресової адаптації. Сприяють цьому і курси шкільної географії. [2, с. 4].

Географія – наука, яка охоплює ряд пов’язаних між собою наук, що вивчають різноманітні процеси, економічні ресурси. Тому вчителю необхідно постійно вести пошук різноманітних форм, методів, нових технологій навчання. Таким чином, сучасний учитель просто зобов’язаний докласти максимум зусиль для використання комп’ютерних технологій у викладанні навчальних предметів.

Найпоширенішим напрямом використання комп’ютерних технологій і мультимедіа на уроках географії є демонстрація найрізноманітніших матеріалів. Головним наочним посібником залишаються настінні карти. За допомогою засобів мультимедіа можна звернути увагу учнів на важливі об’єкти та явища шляхом збільшення фрагментів, виділення кольором та послідовністю появи на екрані.

Мультимедійні презентації використовуються з метою:

  1.  Розробки автобіографічної презентації для знайомства з учнями на початку уроку.
  2.  Розробки електронних варіантів лекцій, супроводжуваних демонстрацією слайдів.
  3.  Створення архівів уроків для додаткових занять з учнями.
  4.  Розробки презентацій призначених для демонстрації колегам або на зборах батьків.

Демонстрація схем і таблиць сприяє самостійному вивченню нового матеріалу, а побудова графіків, діаграм – розвитку, синтезу та аналізу на етапі закріплення вивченого [3, с. 9].

Застосовуючи мультимедійну техніку, можна у будь-якій послідовності перейти від одних об’єктів до інших, виділити головні фрагменти, скомпонувати кілька сюжетів, що дає змогу порівнювати, робити логічні висновки, узагальнювати та синтезувати, прогнозувати кінцевий результат.

Під час перевірки знань учнів на різних етапах уроку географії ефективним є застосування різних видів робіт з використанням комп’ютера та мультимедіа: комп’ютерних тестів, завдань «встанови логічні пари», «закінчи думку», «побудуй географічний ланцюжок», індивідуальних завдань тощо.

Використання мультимедійних технологій на уроках географії дає змогу:

  1. Організувати демонстрації змісту навчання, завдань, підсумків роботи ;
  2. Демонструвати графіки, схеми, таблиці;
  3. Представити дані з мультимедійних енциклопедій і довідкових бібліотек, записаних на компактдисках і атласах і розташованих в інтернеті;
  4. Демонструвати результати досліджень різних типів [5, с. 10].

За допомогою комп’ютерних та мультимедійних технологій можна розробити тестові завдання, діаграми, графіки, а також шаблони, які можна виклористовувати як додаткові матеріали для учнів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78998. Проблема генезиса научного знания и плюрализма историко-научных концепций. Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки 15.95 KB
  Интернализм и экстернализм в анализе факторов развития науки. Средоточием научных знаний является философия и ее предмет неотделим от философии науки и от естественных наук вообще. В истории формирования и развития науки можно выделить две стадии которые соответствуют двум различным методам построения знаний и двум формам прогнозирования результатов деятельности. создавших принципиально новое по сравнению с античностью и средневековьем понимание мира и началась классическая наука ознаменовавшая генезис науки как таковой как целостного...
78999. Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. Критический рационализм и перспективы его развития 17.51 KB
  Позитивистская традиция философии науки: эволюция основных подходов и концепций. и был ориентирован на развитие науки. Позитивисты видели роль философии в развитии науки исследования закономерностей языка науки. Позитивизм наиболее широко распространенное течение западной философии второй половины XIXXX веков утверждающее что источником подлинного положительного позитивного знания могут быть лишь отдельные конкретные эмпирические науки и их синтетические объединения а философия как особая наука не может претендовать на...
79000. Философские аспекты обоснования научного знания. Проблемы формализации и математизации научных теорий: история и современность 39.5 KB
  Научное знание выраженное в рамках соответствующей теории позволяет человеку: предвидеть наступление соответствующих событий совершаемых в природе или обществе и тем самым предсказать ход их дальнейшего развития и изменить эту объективную действительность посредством человеческой деятельности в соответствии с полученными научными знаниями и тем самым подчинить эту действительность...
79001. Типология научных проблем, их философско-методологический анализ. Генезис научной проблемы и пути её разрешения 15.5 KB
  Проблема форма теоретического знания содержанием которой является то что еще не познано человеком но что нужно познать. Проблема это процесс включающий 2 момента постановку и решение. Однако этим процедурам всегда предшествует вопрос или проблема. Для успешного решения научной проблемы Поппер формулирует 2 основных условия: Ясное четкое формулирование Критическое исследование различных ее решений Тем самым научная проблема выражается в наличии противоречивой ситуации которая требует разрешения.
79002. Теоретический уровень науки. Генезис научной теории, её внутренняя организация. Математический аппарат и его интерпретация 58.5 KB
  Генезис научной теории её внутренняя организация. Выделяют следующие основные элементы структуры теории: 1 Исходные основания фундаментальные понятия принципы законы уравнения аксиомы и т. 3 Логика теории совокупность определенных правил и способов доказательства нацеленных на прояснение структуры и изменения знания. 5 Совокупность законов и утверждений выведенных в качестве следствий из основоположений данной теории в соответствии с конкретными принципами.
79004. Неклассическая модель научного знания. Философский и общенаучный смысл теории относительности. Парадоксы неклассической науки 36.5 KB
  Философский и общенаучный смысл теории относительности. Эти события привели к кризису ньютоновской парадигмы классической физической теории господствовавшей в XVII первой половине XIX в. Кризис разрешился революцией в физике породившей: теорию относительности частную или специальную СТО и общую ОТО; квантовую механику нерелятивистскую и релятивистскую квантовую теорию поля; Эти теории ознаменовали переход от классической к неклассической науке. Создание теории относительности.
79005. Постнеклассическая наука, её ценностно-целевые ориентиры. Парадигма нелинейного мира 35.5 KB
  Парадигма нелинейного мира. В контексте различных и даже противоречивых концепций можно говорить о новой научной картине мира создаваемой постнеклассической наукой Процесс ее построения еще не завершен но основные контуры уже очевидны. Исходные философские идеи новой науки: единство мира заключается в том что на всех уровнях организации действуют общие законы; системное видение в противовес механическому пониманию мира; синтез детерминизма многовариантности и случайности; отказ от концепции редукционизма: нахождение изоморфных законов в...