63166

Право як навчальний предмет. Мета, завдання, особливості курсу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання й матеріали: Конституція України Конвенція ООН про права дитини Загальна декларація прав людини плакати з висловами відомих людей про права людини. Мир прогрес права людини ці три цілі нерозривно повязані неможливо досягнути...

Украинкский

2014-06-17

22.77 KB

2 чел.

Урок 1                                                                                      Дата__________      

Правознавство. Практичний курс                                       9 клас

Тема: Право як навчальний предмет. Мета, завдання, особливості курсу

Мета:

  1.  сформувати в учнів розуміння цінностей і принципів, на яких ґрунтується правова система; ознайомити з метою та завданнями курсу;
  2.  виховувати в учнів високу правову культуру; переконувати в необхідності дотримання законів.

Обладнання й матеріали: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Загальна декларація прав людини, плакати з висловами відомих людей про права людини.

Базові поняття й терміни: право, закон, свобода.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.    Організаційний етап

На цьому етапі вчитель вітає учнів, перевіряє їхню готовність до уроку і наявність домашнього завдання. Якісну оцінку домашнього завдання вчитель дає після перевірки зошитів або опитування учнів.

До початку цього уроку учитель розвішує у класі плакати з висловами видатних людей. Учні записують у зошит один з цих висловів (за вибором) як епіграф до уроку:

  1.  Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані (Сенека).
  2.  Мир, прогрес, права людини — ці три цілі нерозривно пов'язані, неможливо досягнути однієї з них, нехтуючи іншими (А.Д. Сахаров).
  3.  Суть закону — людинолюбство (В. Шекспір).
  4.  Ми повинні стати рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон).

II.   Актуалізація опорних знань і мотивація

►   Обговорення проблемної ситуації або питання

На початку уроку вчитель пропонує учням обговорити проблемну ситуацію або питання за темою уроку. Учні обмірковують проблему і висловлюють свою думку щодо пропонованих питань, застосовуючи набуті раніш» знання — у такий спосіб відбувається актуалізація опорних знань. У про цесі обговорення учні приходять до висновку, що для вирішення проблемі чи ситуації їх знань недостатньо, усвідомлюють потребу в додатковій інформації та необхідність подальшого вивчення теми.

Цей урок можна почати з обговорення таких запитань:

  1.  Яку роль у житті людей відіграють закони?
  2.  Як держава захищає твої права?
  3.  Які права людини ти знаєш?
  4.  Які права мають учні та де вони закріплені?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

►   Розповідь учителя з елементами бесіди

Ця форма роботи надає вчителеві можливість не тільки розповідай але й постійно спілкуватися з учнями, контролюючи ступінь розуміння ними навчального матеріалу, і за потреби давати відповідні пояснення.

Учитель ставить запитання: «Які закони вам відомі з курсу історії України та всесвітньої історії?» (Учням відомі закони Хамурапі, «Руська Правда», «Конституція Пилипа Орлика» тощо.)

Протягом багатьох віків складалися обов'язкові правила поведінки громадян, тобто правові норми, що встановлюються й охороняються державою. Проте в різні часи існувало різне розуміння прав людини, її ролі в суспільстві, устрою самого суспільства. Середньовіччя, наприклад, пов'язувало долю людини, суспільства, держави лише з Богом, вважаючи його творцем усього сущого. Коли настала епоха Відродження, а за нею — Нові часи, людство відновлює в своїй пам'яті гуманістичні цінності — права, свободи, ідеали, мораль вільної людини. За них потрібно боротись, їх потрібно відстоювати ціною тяжких випробувань багатьох поколінь.  

У перших відомих історії державах права людини були дуже обмежені. Наприклад, у державах Давнього Сходу закон вирізнявся досить жорстоким ставленням до людини. За доби античності й середньовіч певні верстви суспільства користувалися деякими правами, але про права людини в сучасному розумінні не можна було говорити, тому що людину в рабовласницьких і в абсолютистсько-монархічних державах не вважали вільною особою. Законами закріплювалась нерівність людей за становими, майновими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізацію прав і свобод людини.

Яке ж призначення права в сучасному суспільстві? (Учні за бажанням дискутують з цього питання.)

Права і свободи людини в сучасному розумінні невід'ємні від її обов'язків та відповідальності перед суспільством, державою, іншими людьми. Це фундамент не тільки демократії, але і справедливості, рівноправ'я у суспільстві. Сьогодні Україна веде демократичну боротьбу за повноправну вільну людину і громадянина, за гідні умови існування.

Далі вчитель може перейти до розкриття понять «закон», «право», «свобода». Учні записують в зошити відповідні визначення.

Закон — нормативно-правовий акт, який ухвалюється законодавчим органом держави, має вищу юридичну силу і регулює найважливіші суспільні відносини.

Право — система загальнообов'язкових соціальних норм, які встановлюються та охороняються державою. У суспільстві право забезпечується системою законів, обов'язкових для виконання всіма членами суспільства.

Свобода людини — це відсутність будь-яких обмежень, утисків у будь-чому (діяльності, поведінці), прямо не пов'язаних із суспільними правами й нормами.

2.   Право як навчальний предмет

Відповідно до ст. 1 Конституції України наша країна — суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава. На цей час в Україні особливого розвитку набуває правова освіта молоді. Знати свої права має кожен громадянин держави. Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року №992/2001 затверджено Національну програму правової освіти населення. Вона передбачає створення необхідних умов для набуття громадянами держави правових знань та навичок у їх застосуванні, забезпечення доступу до джерел правової інформації. Для молоді розуміння і реалізація прав людини — це складові підготовки до життя в демократичному суспільстві.

Правовій державі властиві висока політично-правова освіченість і активність громадян, здатність і готовність їх протистояти сваволі й порушенням права. Щоб правова культура людини досягла такого рівня, необхідна струнка система правової освіти, серцевиною якої повинне стати правове виховання та навчання підростаючого покоління.

3.   Мета, завдання, особливості курсу

Мета курсу — дати учням знання про основні категорії права, навчити свідомо використовувати і дотримувати правові норми в повсякденному житті.

Завдання курсу — розкрити зміст основних юридичних понять, функцій права і правової держави на сучасному етапі; формувати навички практичного застосовування правових знань для захисту своїх прав; за допомогою систематичного вивчення права і нормативно-правових актів надати правову інформацію практичного характеру; виховувати в учнів активну громадянську позицію; моделювати та закріпити навички правомірної поведінки.

Не можна вважати людину культурною, якщо вона, успішно працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи закони. Курс «Правознавство» має відігравати важливу роль у формуванні правової культури молодого покоління українських громадян.

4.   Актуальність правової освіти

Ослаблення правовиховної роботи сприяє підвищенню впливу суперечних правосвідомості нашого суспільства поглядів і переконань, порушення дисципліни, установлених правил поведінки, збільшенню рівня злочинності серед неповнолітніх.

IV. Узагальнення й систематизація

Учитель проводить вправу «Права людини» та пропонує обговорити такі запитання:

1.    Для чого потрібно знати і розуміти закони?

2.    Чому суспільству потрібна система права?

3.    Яка мета даного курсу?

4.   Які завдання курсу практичного права?

V. Самостійна робота учнів

Складіть план доповіді «Закон і ми». Після цього етапу роботи 2—3 учні за бажанням або за викликом учителя зачитують свій план. Учитель пропонує всім учням підготуватися до висвітлення цього питання і ставить завдання написати вдома за цією темою реферат.

VІ. Підсумки уроку    

Школярі дають відповідь на запитання «Для чого нам потрібно знати і розуміти закони», використовуючи нові знання, яких вони набули під час уроку, і після цього самостійно підбивають підсумок вивченого матеріалу.

VІІ. Домашнє завдання    

  1.  Дайте визначення поняттям: закон, право, свобода людини.
  2.  Знайдіть у газетах, журналах, Інтернеті публікації або інші матеріали правового характеру.
  3.  Розкрийте зміст висловлювання «Закон суворий, але він закон» (у письмовій формі у зошиті).

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22801. Ранній залізний вік на території України 63 KB
  Протягом тисячолітнього існування в Північному Причорномор'ї античні містадержави справили значний вплив на розвиток місцевих племен: скіфів сарматів слов'ян. Етногенез словян. Перші писемні згадки про словян. Існує кілька концепцій походження словян з яких найпоширеніша така: витоки слов'янської історії сягають щонайменше II тис.
22802. Походження Русі 28 KB
  Основними ознаками будьякої середньовічної держави в тому числі Київської Русі були: розміщення населення не за національним у той період за племінним принципом а за територіальним поява влади не пов'язаної з волевиявленням народу збирання данини для утримання цієї влади династичний спадковий характер влади вождя.
22803. Основні етапи розвитку Києворуської держави 29 KB
  До часів правління Аскольда вчені відносять і першу спробу введення християнства як офіційної релігії у Київській Русі. Володимир починає своє правління посадовивши синів і старших дружинників у містах Русі. У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході. в Київській Русі встановлюється форма правління яку називають тріумвіратом Ярославичів Ізяслава Святослава та Всеволода.
22804. Київська Русь періоду розквіту. Володимир Великий. Ярослав Мудрий 34.5 KB
  Володимир Великий. Ставши Великим князем київським Володимир багато зробив аби зміцнити державу встановити лад і порядок. За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ.
22805. Зовнішня політика Київської Русі та ГВК 25 KB
  Зовнішня політика Київської Русі та ГВК Починаючи із заснування Київської Русі вона досить активно займалася зовнішньою політикою у різних напрямках: політичному економічному релігійному та культурному. перервало зв'язки північносхідних земель Русі з Європою. Для Київської Русі була характерна договірна торгівля значне місце посідав звичайний обмін товар на товар .Отже і в період існування Київської Русі і під час розвитку ГалицькоВолинського князівства зовнішня політика проводилася досить активно і різнобічно.
22806. Причини та наслідки занепаду ГВК 24 KB
  останнього правителя ГалицькоВолинської держави Юрія II була успадкована князями литовської династії Гедиміновичів. Так припинила своє існування ГалицькоВолинська держава. Роль ГалицькоВолинського князівства надзвичайно велика. ГалицькоВолинське князівство відкрило широкий шлях західноєвропейським культурним впливам на Україну зберігаючи при цьому кращі традиції української національної культури.
22807. Хмельниччина 125 KB
  Це час коли ряд блискучих перемог зрушив все українське суспільство мобілізував широку підтримку для Хмельницького і перетворив суто козацьке повстання на загальноукраїнський антипольський рух. 1648 Хмельницький на чолі невеликого загону реєстрових і запорізьких козаків напав на польську залогу на острові Базавлук на Дніпрі і знищив її. Це звільнило Запорізьку Січ від польського контролю притягнуло запорожців на бік Хмельницького обраного гетьманом. Не сподіваючись поважніших труднощів польські полководці Великий гетьман М.
22808. Руїна. Становище України в другій половині XVII ст. 24.5 KB
  Серед козацьких ватажків виникли гострі розходження щодо того чи лишатися Україні під Москвою чи ж шукати покровителів серед інших сусідніх держав. Чи стане Україна унікальним суспільством вільних козаківземлеробів як цього хотіли селяни й рядове козацтво чи ж козацька старшина просто займе місце шляхти відтак повернувши розхитаний суспільний устрій знаті що відповідало б типовим для доби моделям Серед українців ще десятиліттями по смерті Хмельницького точилися запеклі суперечки навколо цих питань.
22809. Наступ царату на автономію України. Остаточна ліквідація гетьманського правління 28.5 KB
  Наступ царату на автономію України.Політику Петра І щодо України продовжували самодержавні імператори Росії з більшою чи меншою жорстокістю і фанатичною впертістю.Певні позитивні зміни в політиці щодо України були можливими після того як російський престол перейшов до дочки Петра І Єлизавети.Розумовський добився того що зносинами Росії з Україною займалися не в Сенаті а в колегії закордонних справ під владу гетьмана було повернуто Київ і Запорожжя з України виведено російські військові підрозділи.