63166

Право як навчальний предмет. Мета, завдання, особливості курсу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Обладнання й матеріали: Конституція України Конвенція ООН про права дитини Загальна декларація прав людини плакати з висловами відомих людей про права людини. Мир прогрес права людини ці три цілі нерозривно повязані неможливо досягнути...

Украинкский

2014-06-17

22.77 KB

2 чел.

Урок 1                                                                                      Дата__________      

Правознавство. Практичний курс                                       9 клас

Тема: Право як навчальний предмет. Мета, завдання, особливості курсу

Мета:

  1.  сформувати в учнів розуміння цінностей і принципів, на яких ґрунтується правова система; ознайомити з метою та завданнями курсу;
  2.  виховувати в учнів високу правову культуру; переконувати в необхідності дотримання законів.

Обладнання й матеріали: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, Загальна декларація прав людини, плакати з висловами відомих людей про права людини.

Базові поняття й терміни: право, закон, свобода.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І.    Організаційний етап

На цьому етапі вчитель вітає учнів, перевіряє їхню готовність до уроку і наявність домашнього завдання. Якісну оцінку домашнього завдання вчитель дає після перевірки зошитів або опитування учнів.

До початку цього уроку учитель розвішує у класі плакати з висловами видатних людей. Учні записують у зошит один з цих висловів (за вибором) як епіграф до уроку:

  1.  Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані (Сенека).
  2.  Мир, прогрес, права людини — ці три цілі нерозривно пов'язані, неможливо досягнути однієї з них, нехтуючи іншими (А.Д. Сахаров).
  3.  Суть закону — людинолюбство (В. Шекспір).
  4.  Ми повинні стати рабами законів, щоб стати вільними (Цицерон).

II.   Актуалізація опорних знань і мотивація

►   Обговорення проблемної ситуації або питання

На початку уроку вчитель пропонує учням обговорити проблемну ситуацію або питання за темою уроку. Учні обмірковують проблему і висловлюють свою думку щодо пропонованих питань, застосовуючи набуті раніш» знання — у такий спосіб відбувається актуалізація опорних знань. У про цесі обговорення учні приходять до висновку, що для вирішення проблемі чи ситуації їх знань недостатньо, усвідомлюють потребу в додатковій інформації та необхідність подальшого вивчення теми.

Цей урок можна почати з обговорення таких запитань:

  1.  Яку роль у житті людей відіграють закони?
  2.  Як держава захищає твої права?
  3.  Які права людини ти знаєш?
  4.  Які права мають учні та де вони закріплені?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

►   Розповідь учителя з елементами бесіди

Ця форма роботи надає вчителеві можливість не тільки розповідай але й постійно спілкуватися з учнями, контролюючи ступінь розуміння ними навчального матеріалу, і за потреби давати відповідні пояснення.

Учитель ставить запитання: «Які закони вам відомі з курсу історії України та всесвітньої історії?» (Учням відомі закони Хамурапі, «Руська Правда», «Конституція Пилипа Орлика» тощо.)

Протягом багатьох віків складалися обов'язкові правила поведінки громадян, тобто правові норми, що встановлюються й охороняються державою. Проте в різні часи існувало різне розуміння прав людини, її ролі в суспільстві, устрою самого суспільства. Середньовіччя, наприклад, пов'язувало долю людини, суспільства, держави лише з Богом, вважаючи його творцем усього сущого. Коли настала епоха Відродження, а за нею — Нові часи, людство відновлює в своїй пам'яті гуманістичні цінності — права, свободи, ідеали, мораль вільної людини. За них потрібно боротись, їх потрібно відстоювати ціною тяжких випробувань багатьох поколінь.  

У перших відомих історії державах права людини були дуже обмежені. Наприклад, у державах Давнього Сходу закон вирізнявся досить жорстоким ставленням до людини. За доби античності й середньовіч певні верстви суспільства користувалися деякими правами, але про права людини в сучасному розумінні не можна було говорити, тому що людину в рабовласницьких і в абсолютистсько-монархічних державах не вважали вільною особою. Законами закріплювалась нерівність людей за становими, майновими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізацію прав і свобод людини.

Яке ж призначення права в сучасному суспільстві? (Учні за бажанням дискутують з цього питання.)

Права і свободи людини в сучасному розумінні невід'ємні від її обов'язків та відповідальності перед суспільством, державою, іншими людьми. Це фундамент не тільки демократії, але і справедливості, рівноправ'я у суспільстві. Сьогодні Україна веде демократичну боротьбу за повноправну вільну людину і громадянина, за гідні умови існування.

Далі вчитель може перейти до розкриття понять «закон», «право», «свобода». Учні записують в зошити відповідні визначення.

Закон — нормативно-правовий акт, який ухвалюється законодавчим органом держави, має вищу юридичну силу і регулює найважливіші суспільні відносини.

Право — система загальнообов'язкових соціальних норм, які встановлюються та охороняються державою. У суспільстві право забезпечується системою законів, обов'язкових для виконання всіма членами суспільства.

Свобода людини — це відсутність будь-яких обмежень, утисків у будь-чому (діяльності, поведінці), прямо не пов'язаних із суспільними правами й нормами.

2.   Право як навчальний предмет

Відповідно до ст. 1 Конституції України наша країна — суверенна і незалежна, демократична, соціальна і правова держава. На цей час в Україні особливого розвитку набуває правова освіта молоді. Знати свої права має кожен громадянин держави. Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року №992/2001 затверджено Національну програму правової освіти населення. Вона передбачає створення необхідних умов для набуття громадянами держави правових знань та навичок у їх застосуванні, забезпечення доступу до джерел правової інформації. Для молоді розуміння і реалізація прав людини — це складові підготовки до життя в демократичному суспільстві.

Правовій державі властиві висока політично-правова освіченість і активність громадян, здатність і готовність їх протистояти сваволі й порушенням права. Щоб правова культура людини досягла такого рівня, необхідна струнка система правової освіти, серцевиною якої повинне стати правове виховання та навчання підростаючого покоління.

3.   Мета, завдання, особливості курсу

Мета курсу — дати учням знання про основні категорії права, навчити свідомо використовувати і дотримувати правові норми в повсякденному житті.

Завдання курсу — розкрити зміст основних юридичних понять, функцій права і правової держави на сучасному етапі; формувати навички практичного застосовування правових знань для захисту своїх прав; за допомогою систематичного вивчення права і нормативно-правових актів надати правову інформацію практичного характеру; виховувати в учнів активну громадянську позицію; моделювати та закріпити навички правомірної поведінки.

Не можна вважати людину культурною, якщо вона, успішно працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи закони. Курс «Правознавство» має відігравати важливу роль у формуванні правової культури молодого покоління українських громадян.

4.   Актуальність правової освіти

Ослаблення правовиховної роботи сприяє підвищенню впливу суперечних правосвідомості нашого суспільства поглядів і переконань, порушення дисципліни, установлених правил поведінки, збільшенню рівня злочинності серед неповнолітніх.

IV. Узагальнення й систематизація

Учитель проводить вправу «Права людини» та пропонує обговорити такі запитання:

1.    Для чого потрібно знати і розуміти закони?

2.    Чому суспільству потрібна система права?

3.    Яка мета даного курсу?

4.   Які завдання курсу практичного права?

V. Самостійна робота учнів

Складіть план доповіді «Закон і ми». Після цього етапу роботи 2—3 учні за бажанням або за викликом учителя зачитують свій план. Учитель пропонує всім учням підготуватися до висвітлення цього питання і ставить завдання написати вдома за цією темою реферат.

VІ. Підсумки уроку    

Школярі дають відповідь на запитання «Для чого нам потрібно знати і розуміти закони», використовуючи нові знання, яких вони набули під час уроку, і після цього самостійно підбивають підсумок вивченого матеріалу.

VІІ. Домашнє завдання    

  1.  Дайте визначення поняттям: закон, право, свобода людини.
  2.  Знайдіть у газетах, журналах, Інтернеті публікації або інші матеріали правового характеру.
  3.  Розкрийте зміст висловлювання «Закон суворий, але він закон» (у письмовій формі у зошиті).

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24136. Научно – техническая революция и судьбы цивилизации Будущее человечества. Методы его прогнозирования 14.97 KB
  Там где объекты неуправляемы особенно в естественных науках имеет место безусловное предсказание с целью приспособить действия к ожидаемому состоянию объекта. Отсюда методологическая ориентация прогнозирования управляемых большей частью социальныхявлений на оценку вероятного при условии заранее заданных норм состояние объекта с целью оптимизации принимаемых решений. Типовая методика прогнозирования содержит следующие основные этапы исследования: предпрогнозная ориентация определение объекта предмета рабочих гипотез методов...
24137. Специфика философского понимания человека 14.47 KB
  Свобода есть деятельность на основе познанной необходимости. Свобода же отражает развитие появление нового разнообразного новых возможностей. Необходимость выражает наличное показывает каков мир есть а свобода отражает будущее каким мир должен быть. Свобода многолика но сущность ее одна наличие разнообразных возможностей следовательно она наибольшая ценность.
24138. Новгородская феодальная республика 28.47 KB
  Высшим государственным органом Новгородской республики было вече. Некоторые историки полагают что вече – собрание не всего мужского населения а собрание только владельцев городских усадеб. Вече принимало законы утверждало договоры рассматривало вопросы войны и мира избирало городские власти: посадника тысяцкого выдвигало кандидатуру на должность архиепископа. Вече приглашало князя который возглавлял дружину.
24139. Политическая специфика Северо-Западной Руси 24.89 KB
  Такая ситуация дала основание историкам классифицировать политический режим Новгорода как республиканский. Корни возникновения олигархической формы власти Новгорода имеют иной характер. А псковичи в условиях постоянной военной опасности со стороны Швеции от помощи Новгорода тоже не спешили отказываться.
24140. Нашествие Батыя на Русь 32.17 KB
  Ордынское монголотатарское иго и его последствия В начале XIII в. Родовая знать нового государства стремилась к обогащению что привело к большим завоевательным походам монголотатар. Проникнув в Причерноморье армия монголотатар встретила сопротивление объединенных сил русских и половцев. Монголотатары одержали победу но возвратились в степи для подготовки нового похода на Русь.
24141. Борьба с агрессией шведских и немецких феодалов 28.5 KB
  Древнерусское государство было зоной взаимодействия цивилизаций Запада и Востока Русь сыграла выдающуюся роль в судьбе Европы своего времени: отразила натиски печенегов половцев монголов став щитом заслонившим Европу от кочевников Она участвовала в отражении славянскими и прибалтийскими народами агрессии с Запада разбила крестовый поход шести держав на Прибалтику и Русь изменив этим соотношение сил в Европе. После официального разделения православной и католической церкви 1054 папство пыталось обратить Русь в католическую веру....
24142. Знакомство с культурой Киевской Руси и русских княжеств эпохи феодальной раздробленности 44.19 KB
  Утонченный византиец Иоанн Тцетцес был настолько очарован русской резьбой по кости что воспел в стихах присланную ему пиксиду резную коробочку сравнивая русского мастера с легендарным Дедалом. Грамотность письменность Много нового внесли в понимание уровня русской городской культуры находки свидетельствующие о широком распространении грамотности в народных массах. Родной язык Существенным отличием русской культуры от культуры большинства стран Востока и Запада является применение родного языка. Отдельные цитаты в сохранившихся рукописях...
24143. Предпосылки образования русского централизованного государства 26.01 KB
  Особенности русского централизованного государства Русское централизованное государство сложилось в XIV–XVI вв. Группы предпосылок образования русского централизованного государства. Его князья строят государственный аппарат для укрепления своей власти; внешнеполитические: главная внешнеполитическая задача Руси заключалась в необходимости свергнуть татаромонгольское иго которое тормозило развитие Русского государства.
24144. Этапы образования Русского централизованного государства 44.43 KB
  на северозападе русских земель возникло государство Великое княжество Литовское. на востоке от русских земель возникло другое сильное государство Золотая Орда. Видя слабость русских земель Литва стала очень активно присоединять русские земли. Литва на 3 4 стала состоять из русских земель.