63196

Київська Русь за наступників Ярослава

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зовнішньополітичне становище Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації аналізувати...

Украинкский

2014-06-17

33.25 KB

14 чел.

Урок 14

Історія України                                                                              7 клас

Тема. Київська Русь за наступників Ярослава.

Мета:   

  1.  формувати в учнів уявлення про внутрішнє і зовнішньополітичне становище Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого за правління Ярославичів;
  2.  розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, давати характеристику історичним діячам;
  3.  сприяти патріотичному вихованню учнів.

Основні поняття: міжусобні війни, половці, «Правда Ярославичів», «Союз трьох Ярославичів».

Обладнання:   карта, картки з джерелами інформації, портрети Ізяслава, Святослава, Всеволода та Святополка.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:  

після цього уроку учні зможуть:   характеризувати становище в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого; визначати причини розгортання міжусобних війн за часів правління Ярославичів; з'ясовувати значення Любецького з'їзду князів; установлювати причинно-наслідкові зв'язки; удосконалити вміння аналізувати й узагальнював фактичний матеріал; розвинути навички роботи з джерелами інформації.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Запитання.

Якими були наслідки правління Ярослава Мудрого для зміцнення Київської Русі. Можна також перевірити складання учнями вдома таблиці. Це можна зробити за такою схемою:

Ярослав:

1)    Завершив ...

2)    Розгромив ...

3)    Побудував ...

4)    Видав ...

5)    Заснував ...

6)    Посилив ...

7)   Поширив ...

8)    Призначив ...

9)    Уклав ...

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з історичним джерелом.

Для мотивації навчальної діяльності вчитель організовує роботу учнів із джерелом інформації, після чого вони виконують завдання до нього.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, В'ячеславу—Смоленськ...

Запитання   та  завдання.

1)   Який заповіт залишив Ярослав Мудрий своїм дітям?

2)   Чим він аргументував заклик до своїх синів жити в злагоді?

3)  Покажіть на карті «Київська Русь в XIXIII ст.», як Ярослав Мудрий розподілив землі між своїми синами.

4)  Як ви гадаєте, до чого міг призвести принцип старшинства успадкування престолу в Київській Русі?

Учні мають дійти висновку, що принцип старшинства між синами Великого князя у спадкуванні київського престолу призводить до розгортання міжусобної боротьби.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Правління Ярославичів.

Розповідь учителя.

Отже, незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати проблему, яка постала перед ним і його батьком Володимиром: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що спалахувала після смерті великого князя між його синами. У розподілі земель і влади між своїми синами він застосовував принцип старшинства: Ізяславу (старшому сину) — Київ і Новгород; Святославу (другому сину) — Чернігів; Всеволоду (третьому) — Переяслав; В'ячеславу (четвертому) — Смоленськ; Ігорю (молодшому) – Володимир-Волинський. Тільки-но в якомусь із цих князівств звільнявся престол, кожний брат сходив на щабель вище. Отже, усі брати мали можливість досягти київського престолу (так звана ротація влади). Але Ярослав не врахував ще однієї традиціїспадкоємства від батька до сина. Сини померлих князів прагнули посісти місце своїх батьків, а не поступатися перед дядьками.   Тому до суперечок між синами київського князя додалися ще й сутички між племінниками и дядьками. На розгортання міжусобних війн після смерті Ярослава вплинуло ще й  те, що могутність та авторитет Ізяслава були недостатніми для того, щоб виконувати роль великого князя. Щоб уникнути міжусобних

війн, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали «Союз трьох Ярославичів».

Робота в групах.

Учитель об'єднує учнів у чотири групи, кожна з яких за матеріалом підручника з'ясовує, хто управляв державою після смерті Ярослава Мудрого, а також визначає хронологічні межі правління Ярославичів та основні засади їх внутрішньої та зовнішньої політики. І група — правління Ізяслава, II група — правління Святослава:, III група — правління Всеволода, IV група — правління Святополка. Під час презентації результатів своєї роботи учні складають таблицю. (Від кожної групи виступає один учень.)

Правління Ярославичів

Ім'я князя та роки правління

Характеристика

Ізяслав Ярославич (1054—1078 рр.

з перервами)

У період першого правління не видав киянам зброї на боротьбу з половцями, боячись повстання. Був змушений тікати; удруге повернувся з польськими військами і вчинив жорстоку розправу над киянами. За час його правління була зроблена спроба відродити «Союз трьох Ярославичів», створений новий збірник законів «Правда Ярославичів»; утретє повернувся в 1077 р. разом із поляками, але в 1078 р. загинув у битві з братом Всеволодом

Святослав Ярославич (1073-1076 рр.)

Посів київський престол у 1073 р. в ході боротьби з Ізяславом, який утік до Польщі; уважався найздібнішим з усіх Ярославичів. У своїй політиці нагадував батька — Ярослава Мудрого; об'єднав під своєю владою майже всі українські землі; мав потяг до книг, дбав про розвиток освіти, але водночас прославився своєю жорстокістю; 20 років князював у Чернігові. Був родоначальником Чернігівської династії Ольговичів

Всеволод

Ярославич

(1078-1093)

Був дуже освіченою та розумною людиною, знав п'ять мов; розширив зв'язки з іншими державами. Віддав дочку заміж за німецького цісаря, а його син Володимир одружився з дочкою англійського короля; посів Київський престол за правом старшинства після загибелі Ізяслава; із його смертю закінчилося правління першого покоління Ярославичів

Святополк Ізяславич (1093— 1113 рр.)

Період його правління відносять до трагічних сторінок історії України; під час його правління половці здійснили низку вдалих походів на Русь; учинив розправу над князем Васильком, запідозривши його в змові; на Вітичівському з'їзді разом із Володимиром Мономахом зміг припинити міжусобиці; згодом відійшов від державних справ і зайнявся торгівлею

Запитання та завдання.

1)  Схарактеризуйте становище руських земель після смерті Ярослава Мудрого.

2)  Із яких причин у державі розгортаються міжусобні війни?

Після опрацювання питання доцільно буде скласти схему. Причини міжусобних війн між синами Ярослава

Міжусобні війни — незлагода, розбрат, суперечки між князями-правителями удільних князівств Київської Русі

Причини

  1.  Застосування принципу старшинства між синами великого князя у спадкуванні влади
  2.  Наявність традиції у спадкуванні влади — від батька до сина
  3.   Недосвідченість, недостатність авторитету і могутності князя Ізяслава

2. Повстання киян 1068 р.

Питання про причини, перебіг і наслідки повстання 1068 р. в Києві з'ясовується шляхом опрацювання учнями джерел  інформації.

Робота з історичним джерелом.

Учні знайомляться з уривком із «Літопису руського», після чого виконують завдання до нього.

У рік 1068. Прийшли іноплемінники на Руську землю, половці многі. А Ізяслав, і Святослав, і Всеволод вийшли супроти них на (річку) Альту. І коли настала ніч, рушили вони одні проти одних... І побігли руські князі, і перемогли половці...

Коли ж Ізяслав із Всеволодом прийшов до Києва, а Святослав до Чернігова, то люди київські прибігли до Києва і вчинили віче на торговищі, і сказали, пославши (послів) до князя: «Осьо половці розсипались по землі. Дай-но, княже, оружжя і коней, і ми ще поб'ємося з ними».

Але Ізяслав цього не послухав...

І сказала дружина князю: «Се лихо є велике. Пошли до Всеслава, нехай, прикликавши його обманом до віконця, просадять його мечем».

Та не послухав цього князь, а люди зняли крик і пішли до поруба Всеславового. Ізяслав же, бачивши це, із Всеволодом побігли з двора. Люди ж висікли Всеслава з поруба в п'ятнадцятий день вересня і поставили його (князем) посеред княжого двора. А двір княжий розграбували — незчисленне множество золота і срібла, та кунами і хутром. Ізяслав же втік у ляхи...»

Примітка: Всеслав — полоцький князь, онук Ізяслава, відомий як чудодій, на той час перебував у неволі в Києві. Поруб — в'язниця.

Запитання   та  завдання.

1)    Визначте, що спричинило повстання 1068 р. в Києві.

2)    З'ясуйте хід цього повстання та його наслідки.

3.  Любецький з'їзд князів.

Розповідь учителя.

Міжусобні війни, які розгорнулися в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі. Вони призвели до послаблення влади великого князя, посилення процесу дроблення держави на окремі князівства, занепаду господарства, послаблення авторитету держави на міжнародній арені. Також збільшилася кількість набігів половців (куманів) — нових ворогів, які на той час оселилися в причорноморських степах. Це був численний і небезпечний ворог, який завжди нападав зненацька. Нападаючи на Русь, вони палили міста й села, полонили тисячі людей.

Ярославичі усвідомлювали, які наслідки можуть мати міжусобні війни між князями для держави, тому троє з братів — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали між собою в 1058 р союз для спільного управління державою, який увійшов в історію під назвою «Союз трьох Ярославичів». Цей союз тривав близько 15 років, протягом яких брати здійснили ряд заходів, зокрема, це були спільні виступи проти половців. Також вони намагалися зміцнити свій тріумвірат (особливо після повстання 1068 р.) і в 1072 р. внесли зміни й доповнення до «Руської правди» та створили новий збірник законів — «Правда Ярославичів». Цими діями князі намагалися навести лад в державі і запобігти розгортанню міжусобних війн. Зокрема, у «Правді Ярославичів» уводилися суворі покарання за будь-які порушення права власності на землю та за виступи проти представників князівської адміністрації. Проте суперечки між князями продовжували загострюватися, і в 1073 р. «Союз трьох Ярославичів» розпався. Невдоволені правлінням Ізяслава, Всеволод і Святослав виступили проти нього. Ізяслав був змушений утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Міжусобні війни розгорнулися з новою силою, унаслідок чого Київ по кілька разів переходив із рук у руки. Наприкінці XI ст. на політичній арені з'явився син Всеволода, переяславський князь Володимир Мономах. Разом із двоюрідним братом Святополком він зробив спробу зберегти політичну єдність Київської Русі: організував походи проти половців і виступив ініціатором скликання князівського з'їзду в Любечі з метою припинення князівських міжусобиць.

Робота з історичним джерелом.

Учні опрацьовують джерело інформації, після чого дають відповіді на запитання до нього.

Із літопису про з'їзд князів у Любечі

У 1097 році прийшли Святополк, Володимир, Давид Ігоревич, Василько Ростиславич, Давид Святославич і брат його Олег і з'їхалися в Любечі для встановлення миру, говорячи поміж себе: «Навіщо ми губимо руську землю, учиняючи розбрат між собою? А половці нашу землю розоряють і раді, що між нами міжусобиці. Від цієї пори будемо всі однодушні і бережімо землю руську, хай кожен держить отчину свою: Святополк — Київ, Володимир — Всеволожу, Давид, Олег і Ярослав — Святославлю, а також кому роздав Всеволод міста: Давиду — Володимир, Ростиславичам — Перемишль, Теребовлю — Васильку». І на тому цілували хрест: «Якщо віднині хто буде проти кого, на того будемо всі і хрест чесний». Сказали всі: «Хай буде на нього хрест чесний і вся земля Руська». І, давши клятву, пішли кожний до себе...

Примітка: Святополк Ізяславич — київський князь. Володимир Мономах — переяславський князь. Давид Ігорович — володимир-волинський князь. Василько Ростиславич — теребовельський князь. Давид і Олег Святославичі — чернігівські князі.

Запитання.

1)    Як ви гадаєте, із якою метою був скликаний з'їзд князів у Любечі?

2)    Яке рішення прийняли князі на цьому з'їзді?

3)    Яким було його значення?

Розповідь учителя.

У «Повісті минулих літ» уміщені слова заклику, які пролунали на Любецькому з'їзді:

Для чого губимо руську землю,

Самі проти себе усобиці діючи?

А половці нашу землю розносять

І раді є, що межи нами війна донині.

Відтепер з'єднаймося в одне серце й

Обережімо руську землю...

Проте князі не дослухалися до цих слів, і згодом у державі знову спалахнули міжусобиці. Цього разу їх розпочав волинський князь Давид Ігорович. Він переконав Святополка в тому, що Володимир Мономах разом зі своїм племінником — теребовльським князем Васильком Ростиславичем — готують проти нього змову. Василько був запрошений до Києва, де його схопили, відвезли до Звенигорода й осліпили. Цей учинок викликав сильний гнів Володимира Мономаха, і разом з іншими князями він виступив на Київ. Суперечки розгорнулися з новою силою.

Наступний з'їзд князів в Увітичах під Києвом не розв'язав усіх протиріч між князями, хоча мир між ними все ж таки був підписаний. З'їзд князів поблизу Долобського озера під Києвом у 1103 р. прийняв рішення боронити руську землю від половців спільними силами.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на узагальнення.

Проаналізуйте з'їзд князів у Любечі, заповнивши наведену таблицю.

(Учні заповнюють праву частину таблиці.)

З'їзд князів у Любечі

Питання

Характеристика

Дата

1097 р.

Місце

Місто Любеч

Причини

Спустошливі набіги половців; необхідність припинення міжусобних війн і налагодження суперечок між князями

Учасники

Шість руських князів

Рішення

Кожен князь має право на свою вотчину (батьківські землі); припинення розбрату між князями переді зовнішньою загрозою з боку половців

Наслідки

Порушення домовленостей між князями; розгортання нових міжусобиць

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Схарактеризувати одного з Ярославичів (за вибором) як особистість і державного діяча. Підготувати повідомлення про прихід Володимира Мономаха до влади (готує один учень за бажанням)..


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28611. Правила языка Паскаль 11.97 KB
  Прервать зациклившуюся программу может либо оператор нажав CtrlC либо аварийный останов самой программы в случае переполнения переменной деления на ноль и т. На языке Pascal структура цикла Пока записывается следующим образом:While условие Do оператор ; Правда лаконично Порусски можно прочитать так: Пока истинно условие выполнять оператор . Здесь так же как в формате условного оператора подразумевается выполнение только одного оператора. Если необходимо выполнить несколько действий то может быть использован составной оператор.
28612. Компьютер 15.78 KB
  Их вытеснил термин компьютер или ПК персональный компьютер. С момента своего изобретения и до настоящего времени компьютер был и остается вычислителем точнее машиной для вычислений. Все современные компьютерные технологии включая видео звук графику текст основаны на математических действиях сложении вычитании умножении делении. Таким образом все процессы происходящие в компьютере являются вычислительными.
28613. События, обрабатываемые формой 16.6 KB
  В этом случае создается объектнаследник того компонента который должен обрабатывать событие и специальный методобработчик этого события. Форма получает событие OnActivate при ее активизации. Форма получает это событие перед закрытием формы которое может наступить либо при вызове метода Close либо при выборе команды Close из системного меню. Это событие может наступить либо при вызове метода Close либо при выборе команды Close из системного меню.
28614. Архитектура фон Неймана 15.3 KB
  von Neumann architecture широко известный принцип совместного хранения программ и данных в памятикомпьютера. Всё изменила идея хранения компьютерных программ в общей памяти. Принцип однородности памяти. Программы и данные хранятся в одной и той же памяти.
28615. Структурные типы данных (массивы, записи, множества) 21.26 KB
  Массив - это структура данных, доступ к элементам которой осуществляется по номеру (илииндексу). Все элементы массива имеют одинаковый тип.
28616. Подпрограмма 21.26 KB
  Функции Другой вид подпрограммыфункцияоформляется аналогично процедуре. Отличительные особенности функции: она имеет только один результат выполнения но может иметь несколько входных параметров; результат обозначается именем функции и передаётся в основную программу. Функция оформляется в следующем виде: Function имя функции формальные параметры: тип: тип значения функции; Var . Вызов функции можно делать непосредственно внутри выражения.
28617. В программе на языке FPC 12.55 KB
  Если локальное и глобальное имя совпадают то в подпрограмме локальное имя блокирует глобальное. Формат доступа к глобальному имени: имя программы . глобальное имя .