63197

Право власності

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: пояснити зміст права власності; розповісти про те як дитина стає власником і як вона може розпорядитися майном яке їй належить; навчити аналізувати правові ситуації на підставі окремих положень цивільного законодавства...

Украинкский

2014-06-17

26.77 KB

0 чел.

Урок 14                                                                                       Дата__________      

Правознавство. Практичний курс                                         9 клас

Тема: Право власності

Мета:

  1.  пояснити зміст права  власності;  розповісти про те як дитина стає власником і як вона може розпорядитися майном, яке їй належить;
  2.  навчити аналізувати правові ситуації на підставі окремих положень цивільного законодавства; оцінити важливість для людини бути власником;
  3.  виховувати поважне ставлення до своєї власності та власності інших.

Обладнання й матеріали: Цивільний Кодекс України, Закон України «Про власність від 7 лютого 1991 року.

Базові поняття й терміни: право власності, право володіння, право користування право розпорядження.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I.     Організаційний етап

  1.  Дайте визначення поняттям: демократія, місцеве самоврядуванні дитяче самоврядування.
  2.  Учні зачитують складений удома устав класу.
  3.  Повідомлення теми та завдань поточного уроку.

II.    Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

►  Метод «Відкладена відгадка» (див. Додаток 1)

Учитель нагадує учням сюжет книги «Робінзон Крузо». Учні мають дати відповідь на запитання: «Чи є острів з усією його живою та неживою природою власністю Робінзона?» (Наприкінці уроку учні мають надати обгрунтовану відповідь, використовуючи вивчений на уроці матеріал.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

  1.  Право власності, його зміст.
  2.  Набуття права власності.
  3.  Права неповнолітніх осіб щодо розпорядження майном.
  4.  Права неповнолітніх осіб щодо розпорядження банківським вкладом.

►   Розповідь учителя

1.   Право власності, його зміст

Цивільний кодекс України визначає право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює згідно із законом своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власність  (належність будь-яких об'єктів суб'єкту, яким можуть бути окремі особи, групи осіб, держава)

Форми власності

Право власності

Захист права власності

Державна (загальнодержавна, республіканська, комунальна; суб'єкти права — держава в особі Верховної Ради України, Верховної Ради АРК, територіальні громади в особі обласних, селищних, сільських рад)

Колективна (суб'єкти права — колективи підприємств, організацій, орендарів, акціонерів тощо, що виступають на правах юридичних осіб)

Приватна (суб'єкти права — громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства

Право володіння (фактичне володіння річчю, що надає можливість особі фізично чи господарчо впливати на неї)

Право користування

(можливість експлуатації речі шляхом витягу її корисних властивостей)

Право розпорядження

(визначення власником долі речі шляхом її знищення, відчуження чи передачі в тимчасове володіння іншій особі)

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності, може звернутися в суд з вимогою про заборону здійснення дій, що можуть порушити його право

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування заподіяного йому майнового і морального збитку

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Законодавство України проголошує принцип, відповідно до якого власність зобов'язує. У тому числі власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно з цивільним кодексом власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, правознавці називають ці права тріадою власності. Ці складові становлять зміст права власності:

  1.  Право володіння — фактичне володіння річчю, пов'язане з наміром вважати річ своєю. Фактично володіє річчю і той, хто буквально тримає її в руках, фізично відчуває її, і той, хто має до речі доступ унаслідок знаходження речі у своєму господарстві.
  2.  Право користування — отримання від речі притаманних їй корисних властивостей. Ця головна правомочність власника є свого роду метою права власності. Користування може здійснюватися в різних формах. Наприклад, колоду можна використати як засіб опалювання, для виготовлення дощок, для підпори будівельної конструкції. Важливо лише, щоб користування річчю не порушувало прав інших людей і не було заборонене законом.
  3.  Право розпорядження — можливість вирішити юридичну і фактичну долю речі шляхом відчуження (продаж, дарування), шляхом передачі іншим особам у володіння та (або) користування (оренда, позичка), шляхом переробки, знищення, або шляхом фізичної відмови від майна.

2.   Набуття права власності

Майно може переходити у власність різними способами. Це і дарування, і обмін, і купівля, і успадкування тощо. У будь-якому віці можна прийняти майно у дарунок або спадщину, незалежно від того, що це — квартира, авто, телевізор.

Привласнюючи конкретну річ, власник тим самим усуває від неї всіх інших осіб, вступаючи в такий спосіб у відносини з ними. Особа, яка є власником майна, безпосередньо впливає на це майно, спираючись на закон.

Право власності безстрокове. Усі інші особи зобов'язані утримуватися від учинення будь-яких дій, що порушують право власності. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном та право захисту від будь-якого порушення цих прав.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Наприклад, якщо в мене вдома є комп'ютер, то поки суд не вкаже у своєму рішенні зворотне, цей комп'ютер вважається моєю власністю. А от якщо в моїй квартирі знайшли, наприклад, ракетну установку, то її заберуть у мене без жодного суду, оскільки громадянам України володіти ракетними установками заборонено законом.

Нічийними дарунками природи може користуватися кожний. (Наприклад, якщо особа зібрала ягоди в лісі чи зловила рибу, вона є їх власником, якщо вона діяла згідно із законом, місцевому звичаю або загальному дозволу власника земельної ділянки.)

Якщо особа знайшла чиюсь загублену річ, то вона одразу повинна повідомити про знахідку хазяїнові речі та повернути її. Якщо хазяїн невідомий, то знахідку (безхазяйну річ) потрібно віднести до міліції або до місцевих органів влади. Закон не заперечує також, щоб той, хто знайшов ту чи іншу річ, зберігав її у себе. Якщо після спливу шести місяців власник загубленої речі не знайдений (або не з'явився сам), то право власності на знахідку переходить до того, хто її знайшов. Щодо знайдених тварин, то, якщо протягом шести місяців з моменту заяви особи про знахідку робочої або великої рогатої худоби (наприклад, корова, кінь) і протягом двох місяців — інших тварин (наприклад, собака, кішка) їхнього власника не було виявлено або він не заявить про своє право на них, право власності на цих тварин переходить до особи, яка їх знайшла і в якої вони перебували на утриманні та в користуванні.

3. Права неповнолітніх осіб щодо розпорядження майном

Повністю розпоряджатися майном ви можете лише з 18 років. Якщо людині ще не виповнилося 14 років, то її майном розпоряджаються її батьки в її інтересах. Особи віком від 14 до 18 років мають право розпоряджатися своєю стипендією, заробітком, гонораром. Усі інші угоди щодо свого майна вони мають право укладати тільки зі згоди своїх батьків чи осіб, які їх замінюють. Але у цьому віці ще можна укладати договори, що вимагають нотаріального посвідчення чи державної реєстрації.

4.   Права неповнолітніх осіб щодо розпорядження банківським вкладом

Якщо особа, якій виповнилося 14 років, особисто внесла певну суми на банківський рахунок, то вона має право розпоряджатися цим вкладай на власний розсуд.

Якщо гроші у банк покладені на ім'я особи кимось іншим, то до 14 років цими коштами розпоряджаються її батьки (або особи, що їх замінюють), а з 14 до 18 років — вона особисто, але за їх згодою.

►  Завдання

Обґрунтувати відповідь на запитання:

  1.  чи можна сказати, що ви володієте портфелем, який тримаєте в руках?
  2.  чи можна сказати, що ви володієте книгою, яку дали почитати товаришеві?
  3.  чи охоплює поняття «користування майном» ситуацію, коли ви читаєте підручник, готуючи домашнє завдання, або коли ви шиєте на швейній машині?

V.   Самостійна робота учнів                                                              

Учитель пропонує учням розглянути таку життєву ситуацію: «Громадянин А. є власником свого помешкання, а його сусід громадянин Б. своє житло орендує». Учні мають порівняти права і обов'язки громадян А. і Б. щодо їх помешкань.

VI. Підсумки уроку

Учитель підводить учнів до висновків, що власник володіє, користується, розпоряджається майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Учні дають відповідь на запитання, поставлене вчителем на початку уроку: «Чи є острів з усією його живою та неживою природою власністю Робінзона?» та чи має це взагалі яке-небудь практичне значення? Очевидно, що Робінзону зовсім не потрібно було замислюватися над цим питанням, але ця «непотрібність» могла існувати лише до тих пір, доки в нього не з'явилася потреба з'ясовувати відношення до цього острову, його природи та мешканців з будь-якими іншими особами, які б опинились там же. Якби в острова, на якому жив Робінзон, був власник, острів міг би за цей час переходити з рук у руки шляхом купівлі-продажу, обміну, успадкування, дарування тощо. Проте для Робінзона це не мало значення, оскільки належність острова Робінзону і належність цього ж острова його власнику не перетинались. Необхідність з'ясування відносин власності могла виникнути лише за збігом цих належностей (хоча б часткового) — наприклад, у випадку появи на острові самого власника або його уповноважених представників. Учитель робить висновок, що власність — це відношення соціальне, що вона характеризує не відношення суб'єкта до об'єкта, а відношення між суб'єктами стосовно об'єкта.

VII. Домашнє завдання

►   Запитання

  1.  Яке визначення права власності закріплює цивільне законодавство?
  2.  Із чого складається зміст права власності?
  3.  Яким способом майно може перейти у твою власність?
  4.  Чи завжди право власності вважається набутим правомірно?
  5.  З якого віку особа може повністю розпоряджатися майном?
  6.  З якого віку можна розпоряджатися банківським вкладом?

►   Робота з документами

Учні об'єднуються у три домашні групи. Учням належить:

  1.  ознайомитися зі статтями Цивільного кодексу:
    1.  група І опрацьовує гл. 23, 24 (ст. 316—345) Цивільного кодекс України;
    2.  група II опрацьовує гл. 25, 26 (ст. 346—372) Цивільного кодексі України;
    3.  група III опрацьовує гл. 27, 28, 29 (ст. 373—394) Цивільного кодексу України;
    4.  скласти стислий план-перелік опрацьованих статей;
    5.  підготуватися до викладу змісту опрацьованих статей, ілюструючи їх прикладами з життя або із засобів масової інформації.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28950. Борьба политических партий за власть в 1917 г. Большевистский государственный переворот 96 KB
  От большевиков в Исполком вошли А. Было принято предложение большевиков об усилении Исполкома путем введения в него по три представителя от партий большевиков меньшевиков и эсеров. На основании этого в состав Исполкома от большевиков были дополнительно введены В. Относительная гибкость партии так же как способность улавливать преобладавшие настроения масс содействовала победе большевиков по крайней мере столько же сколько революционная дисциплина организационное единство и авторитет Ленина.
28951. Борьба политический партий за власть, большевистский государственный переворот 31.5 KB
  Следствием кризиса был Корниловский мятеж в результате которого все большую популярность получили большевики был окончательно потерян авторитет ВП. ЦИК советов и ИСКД создали чрезвычайный орган Комитет народной борьбы с контрреволюцией в который входили меньшевики эсеры и большевики. В это время большевики активизировали работу в советах стали восстанавливать отряды Красной гвардии направили своих агитаторов в корниловские войска Донскую Уссурийскую и Дикую дивизии. Укрепили свои позиции большевики возросло их влияние в народе.
28952. Возникновение советской государственности. Политика «военного коммунизма» 46.5 KB
  С приходом большевиков к власти возможность расширения правительства за счет вхождения в него других социалистических партий не была утеряна. В рядах партии имелась влиятельная группа большевиков которая отстаивала эту позицию. На заседании ЦК большевиков 1 ноября эта линия была расценена как капитулянтская переговоры были свернуты а Каменев снят с поста председателя ВЦИКа. в него было избрано 715 из800 депутатов: 370 эсеров 175 большевиков 40 левых эсеров 17 кадетов 15 меньшевиков 86 представителей национальных партий.
28953. Гражданская война и военная интервенция в России, причины и последствия 33.5 KB
  Предпосылки и причины гражданской войны После Октябрьской революции сложилась напряжённая социалполитическая ситуация Приступая к грандиозному преобразованию России большевики нуждались в спокойствии на внешних границах. Внутренняя обстановка в России была не менее напряжённой. Вводилось единое для всего населения России наименование гражданин Российской республики.
28954. Теория и практика национальной политики большевиков. Образование СССР 47 KB
  Неустойчивость международного положения молодых советских республик в условиях капиталистического окружения также диктовала потребность в объединении. Значение этого разделения возросло после окончания Гражданской войны когда встала задача восстановления разрушенного хозяйства и преодоления экономической отсталости советских республик. сложился военнополитический союз советских республик. был подписан декрет Об объединении советских республик России Украины Латвии Литвы Белоруссии для борьбы с мировым империализмом.
28955. Новая экономическая политика и ее сущность 34 KB
  Нэп допускал некоторое развитие капиталистических элементов при сохранении командных высот народного хозяйства в руках государства диктатуры пролетариата; обеспечивал подъём производительных сил на базе роста социалистических и вытеснения капиталистических элементов преобразование многоукладной экономики в единую социалистическую на основе индустриализации страны и кооперирования сельского хозяйства. Нарушение в этот период экономических связей промышленности с сельское хозяйством через торговлю сокращение товарооборота подрывали...
28956. Курс большевистской партии на строительство социализма в одной стране. Индустриализация и коллективизация сельского хозяйства и их последствия 43.5 KB
  Предпосылки индустриализации. Техникоэкономическая отсталость могла стать хронической и перейти в историческую  необходимость индустриализации. Необходимость индустриализации. Социальная без индустриализации невозможно развитие экономики а следовательно и социальной сферы: образования здравоохранения сферы отдыха социального обеспечения.
28957. Формирование тоталитарно-бюрократического режима в СССР. Становление режима личной власти Сталина 25.5 KB
  Становление режима личной власти Сталина Борьба за власть среди партийных олигархов во второй половине 20х – начале 30х годов. Постепенно расправившись со внутрипартийной оппозицией новая оппозиция троцкистскозиновьевский блок правый уклон в ВКПб попытка отстранить Сталина от власти на XVII съезде последовательно устранив с политической арены Каменева Зиновьева Троцкого Бухарина Рыкова и Томского Сталин к середине 30х годов сосредоточивает в своих руках все властные полномочия и фактически устанавливает тоталитарную форму...
28958. Обострение международной обстановки во второй половине 30-х годов XX века. Противоречивый характер внешней политики ведущих стран Запада и СССР накануне II-ой мировой войны 30.5 KB
  Противоречивый характер внешней политики ведущих стран Запада и СССР накануне IIой мировой войны. СССР подписал подобные договора с Францией и Чехословакией. СССР осудил введение в Германии всеобщей воинской повинности и нападение Италии на Эфиопию. был подписан договор о взаимопомощи между СССР и Монголией.