63200

Роздробленість Київської Русі, політична роздробленість

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сизначати причини роздробленості Київської Русі її сутність та наслідки; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові звязки працювати з джерелами інформації аналізувати історичний матеріал...

Украинкский

2015-01-19

27.35 KB

3 чел.

Урок 16

Історія України                                                                    7 клас

Тема. Роздробленість Київської Русі.

Мета:

  1.  визначати причини роздробленості Київської Русі, її сутність та наслідки;
  2.  розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, працювати з джерелами інформації, аналізувати історичний матеріал;
  3.  переконати учнів у силі згуртованості та єдності на прикладах історичних фактів періоду роздробленості.

Основні поняття: роздробленість Київської Русі, Київське, Черніґово-Сіверське та Переяславське князівства, «Слово о полку Ігоревім».

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати:

після цього уроку учні зможуть:

показувати на карті територію князівств, які утворилися після розпаду Київської Русі;

застосовувати та пояснювати на прикладах термін «роздробленість»;

пояснювати причини, сутність і наслідки політичної роздробленості Київської Русі; установлювати причинно-наслідкові зв'язки;

удосконалити вміння працювати з джерелами інформації.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда.

1) Які великі держави, що утримували під своєю владою велику кількість народів, існували у світовій історії?

2) Яка участь спіткала всі ці держави?

3) А як ви гадаєте, чому всі вони зазнали політичної роздробленості?

Під час бесіди учні мають дійти висновку, що процес роздробленості великих держав, які утворюються шляхом приєднання великої кількості земель, є закономірним.

ПІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Завдання.

Дайте визначення поняття «політична роздробленість», користуючись опорними словами: поділ, держава, самостійність, територія.

Політична роздробленість — поділ держави на окремі самостійні території.

Слово вчителя.

Етап  політичної роздробленості  Київської  Русі  розпочався у XII ст. Вона, подібно до імперії Карла Великого чи Римської імперії, також зазнала роздроблення й припинила своє існування як велика держава. Це був історично зумовлений прогресивний процес світового суспільного розвитку. Процес роздроблення привів до розпаду Київської Русі на самостійні землі-князівства, прискорив етнічний розвиток української народності, адже вперше назва «Україна» зустрічається в Київському літописі який датується 1187 р. Цього року в битві з половцями загинув переяславський князь Володимир Глібович. У цей час Київська Русь уже зазнавала періоду роздробленості.

— Якими були причини політичного роздроблення Київської Русі? Які наслідки вона мала для держави? На які князівства розпалася Київська Русь? На ці запитання ми спробуємо знайти відповідь на сьогоднішньому уроці.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Причини роздробленості Київської Русі.

Метод «акваріум».

Учитель об'єднує учнів у три-шість груп (залежно від кількості учнів у класі), пропонує їм висловити свої думки щодо причин політичної роздробленості Київської Русі. Для підготовки завдання учням надається 1 хв. Потім групи займають місце по центру і по черзі висловлюють своє рішення щодо причин роздробленості. Відповіді команд не мають повторюватися. (За необхідності вчитель допомагає командам.) Підсумком роботи є складання схеми.

Причини роздробленості Київської Русі

Основні причини

Зростання

феодальної

власності

на землю,

посилення

місцевої

землевла-

сницької

знаті

Панування натурального

господарства, слабкий

розвиток

торговельних

зв'язків

Ослаблення влади

київського

князя,

зростання

військової

могутності

місцевих

князів.

Зміцнення

князівств

Зміна

європейських

торговельних

шляхів,

занепад

шляху

«із варягів у

греки»

Постійні

чвари,

суперечки

між

князями,

які не могли дійти

згоди в

багатьох

питаннях

Утворення православних

єпархій

у містах,

які стали

осередками утворення

незалежних

князівств

Робота з картою.

Учитель організовує роботу учнів із картою «Політична роздробленість Київської Русі».

— Знайдіть і покажіть на карті князівства, які утворилися після розпаду Київської Русі.

Завдання.

Учитель демонструє учням схему структури «феодальної драбини» держав Західної Європи. Завдання полягає в тому, щоб за таким зразком побудувати «феодальну драбину» Київської Русі періоду роздробленості. (Учні мають заповнити праву частину схеми.)

Король

Князь

герцоги, графи

місцеві

князі

барони

бояри

рицарі

дружинники

                                                      «Феодальна драбина»

2. Занепад Києва.

Розповідь учителя.

Незважаючи на роздробленість Київської Русі, Київ залишався найбільшим містом, а київський князь уважався головним на Русі, тому між багатьма князями йшла боротьба за володіння київським престолом. Багато з них прагнули захопити Київ і відновити єдність та цілісність Русі. Так, у 1155 р. місто захопив син Володимира Мономаха, володимиро-суздальський князь Юрій Долгорукий, але через свою раптову смерть два роки потому йому не вдалося зміцнити великокнязівської влади. У 1169 р. місто захопив його син Андрій Боголюбський, і Київ було нещадно зруйновано та пограбовано. У 1202 р. Київську землю захопив галицький князь Роман Мстиславич. Він намагався піднести роль Києва як центру Русі, але і його зусилля виявилися марними.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком із літопису, після чого Учні виконують завдання до нього.

«Літопис Руський» про взяття Києва Андрієм Боголюбським

Середа 12.ІІІ.1169. Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий (день)... І грабували вони два дні весь город — Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи з мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І взяли вони майна безліч, і церкви оголили од ікон, і книг, і риз і дзвони познімали всі (ці) смольняни, і суздальці, і чернігівці і Олегова дружина, — усі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський Святої Богородиці поганими, але Бог молитвами Святої Богородиці оберіг його од такої біди. І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії.

Завдання.

1) Прокоментуйте факти, викладені в документі.

2) Поміркуйте,   як  пограбування  Києва Андрієм  Боголюбським вплинуло на подальше становище міста?

3. Наслідки роздробленості.

Метод «дерево рішень».

Учитель об'єднує учнів у дві групи. Перша група визначає позитивні сторони роздробленості Київської Русі, а друга — негативні. Кожна група репрезентує свої рішення, доводить слушність своїх думок. «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

Наслідки політичної роздробленості Київської Русі

Позитивні наслідки

Негативні наслідки

Роздробленість прискорила формування української народності.

Відбувалося становлення української мови як різновиду слов'янської.

Відбувався подальший розвиток української цивілізації: поглиблення економічних зв'язків, заснування міст як центрів ремесла й культури..

Значно розвинулася державотворчість української народності, з'явилася назва «Україна»

Київська Русь як єдина держава припинила своє існування.

Князівства, що утворилися на її території, були не такими могутніми державами, як Київська Русь.

Київ перестав бути економічним, політичним і церковним центром Русі.

Відбулося послаблення Русі й посилилася небезпека захоплення її території сусідніми державами

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Запитання та завдання на узагальнення.

1) Дайте визначення понять «міжусобні війни» і «політична роздробленість».

2) Чи є правильним твердження: «Міжусобні війни в Київській Русі призводять до політичного роздроблення держави на окремі князівства?» Свою думку обґрунтуйте.

3) Порівняйте причини політичної роздробленості в країнах Західної Європи і в Київській Русі. Зробіть висновки.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника. Підготувати до уроку-конференції проекти про політичний і соціально-економічний розвиток Київського, Чернігово-Сіверського та Переяславського князівств у середині XII — першій половині ХІІІ ст. (учитель заздалегідь об'єднує учнів у три групи по три-п'ять осіб, кожна з яких готує повідомлення про політичний і соціально-економічний розвиток князівства: І група — Київського, II група — Чернігово-Сіверського, III група — Переяславського).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

50704. Определение коэффициента вязкости жидкости 101 KB
  Цель работы: Определить коэффициент вязкости жидкости по истечению его через капилляр. Приборы и принадлежности: установка для измерения коэффициента вязкости жидкости. Ход работы: № Qмл мм с 1 200 160 52 2 200 180 81 3 200 240 355 4 200 150 542 5 200 188 442 Найдём значения и : Находим коэффициент вязкости: Определяем среднюю скорость: Проверка Определим число Рейнольда: Определим...
50706. Определение фокусных расстояний собирающей и рассеивающей линз и основных характеристик оптических систем, составленных из этих линз 70 KB
  Цель работы: Определение фокусных расстояний собирающей и рассеивающей линз и основных характеристик оптических систем составленных из этих линз. Приборы и принадлежности: источник света со щелью в виде стрелки; экран; рейтер и масштабная линейка; набор линз две собирающих и одна рассеивающая; два штатива для установки линз. Ход работы: С помощью метода Бесселя рассчитать фокусные расстояния и оптические силы двух собирающих линз и одной рассеивающей.После этого измеряем расстояние от источника до линзыd1 и...
50707. Изучение распределения Гаусса и двумерного распределения Максвелла на механической модели 113 KB
  Цель работы: изучение законов нормального распределения случайных величин и двумерного распределения Максвелла. Вывод: в данной работе мы получили экспериментальные и теоретические графики распределения случайных величин которые качественным образом показывают распределение скоростей молекул идеального газа.
50708. Определение коэффициента поверхностного натяжения по высоте подъёма жидкости в капиллярных трубках 25 KB
  Тема: Определение коэффициента поверхностного натяжения по высоте подъёма жидкости в капиллярных трубках. Цель работы: определить коэффициента поверхностного натяжения. Вывод: В этой работе мы с помощью четырёх капиллярных трубок нашли два значения коэффициента поверхностного натяжения 1 = 745  178103 Н м и 2 = 644  218103 Н м.
50709. Исследование напряженного состояния тонкостенной цилиндрической оболочки 282 KB
  В таких оболочках действуют кольцевые в первом главном сечении и меридиональные напряжения во втором главном сечении которые могут определиться через внутренние силы и моменты: ; 1 где S –меридиональные силы; Т – кольцевые силы; толщина стенки; Z – координата точки в которой определяем напряжение; Z изменяется от до . Из формулы 1 следует что напряжения распределены по толщине стенки по линейному закону достигая наибольших значений на внутренней или нагруженной поверхностях опор ; 2 В этих формулах если...
50710. ПОКУДОВА ДОБОВИХ ГРАФІКІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЗА ДАНИМИ ОБСТЕЖЕННЯ ГРУПИ КОМУНАЛЬНО-ПОБУТОВИХ ЕЛЕКТРОПРИЙМАЧІВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО МАКСИМАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ І ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГРАФІКА 191 KB
  Натурний експеримент Мета роботи. Побудова добового графіку навантаження комунально-побутового споживача житлового будинку квартири тощо на основі обстеження його електроприймачів та обчислення розрахункового максимального навантаження і основних числових характеристик графіка. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Електричне навантаження є основним...
50711. ИССЛЕДОВАНИЕ СЛОЖНОЙ ЦЕПИ ПОСТОЯННОГО ТОКА 126 KB
  Выполнить опытную проверку принципа наложения. Принцип наложения формулируется следующим образом: ток в Кой ветви равен алгебраической сумме токов вызываемых в этой ветви каждой из э. Принцип наложения используется в методе расчета получившем название метода наложения. Опытная проверка принципа наложения производится в следующем порядке: а в цепи собранной при выполнении пункта 1 отключается один из источников э.
50712. Имя существительное как части речи 72.5 KB
  Имя существительное – это самостоятельная часть речи, имеющая категориальное значение предметности и выражающая его в несловоизменительных категориях рода и одушевленности