63205

Цивільно-правова відповідальність

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити учнів з особливостями та порядком притягнення до цивільноправової відповідальності; сформувати розуміння можливої відповідальності за завдану шкоду; виховувати почуття відповідальності за свої дії.

Украинкский

2014-06-18

24.03 KB

3 чел.

Урок 17                                                                                       Дата__________      

Правознавство. Практичний курс                                         9 клас

Тема: Цивільно-правова відповідальність

Мета:

  1.  ознайомити учнів з особливостями та порядком притягнення до цивільно-правової відповідальності;
  2.  сформувати розуміння можливої відповідальності за завдану шкоду;
  3.  виховувати почуття відповідальності за свої дії.

Обладнання й матеріали:Цивільний кодекс України.

Базові поняття й терміни: цивільно-правова відповідальність, підстави цивільно-правової відповідальності, майнова шкода, немайнова шкода.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.     Організаційний етап                                                                             

  1.  Перевірка домашнього завдання.
  2.  Учитель збирає для перевірки складені учнями позовні заяви до суду про порушення немайнових прав; учні (за бажанням) коментують деякі з них.

II.   Актуалізація опорних знань і мотивація

Учитель: майновий обіг може успішно розвиватися лише за умови, що всі його учасники належно виконуватимуть свої обов'язки. Порушення цього правила безумовно завдає шкоди окремим громадянам, юридичним особам, групі осіб чи суспільству в цілому.

Одним із заходів впливу на особу, що посягнула на права чи інтереси інших учасників цивільного обороту, які охороняються законом, є цивільно-правова відповідальність.

III. Вивчення нового матеріалу

План

  1.  Поняття цивільної відповідальності.
  2.  Підстави цивільно-правової відповідальності.
  3.  Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб.

►  Розповідь учителя

1. Поняття цивільної відповідальності

Цивільно-правова відповідальність полягає в тому, що на правопорушника покладається додатковий обов'язок, що тягне за собою певні майнові втрати, зменшення його майнової сфери. Так, постачальник, який не поставив продукцію у визначені терміни, поряд з основним обов'язком — виконати договір, набуває додаткового — сплатити неустойку (штраф) за прострочення поставки. Втрати у вигляді сплаченого ним штрафу нічим для нього не компенсуються. Орендодавець, який відмовився надавати приміщення, тобто порушив умови договору оренди, зобов'язаний виконати його — надати приміщення, а також відшкодувати збитки, які виникли в орендаря у зв'язку з такими діями. Відшкодування збитків у цьому прикладі є тим додатковим обов'язком, який покладається на правопорушника.

У деяких випадках обов'язок, в якому полягає зміст цивільно-правової відповідальності, виникає не як додатковий, а лише замість невиконаного. Так, у разі вчинення дорожньо-транспортної пригоди, водій, що порушив правила дорожнього руху і завдав шкоди, наприклад, майну інших осіб, повинен відшкодувати її у повному обсязі. До вчинення правопорушення в нього існував обов'язок утримуватися від посягання на майно інших осіб, не завдавати шкоди. Оскільки цього обов'язку він не виконав і шкоду заподіяв, у нього виникає новий — відшкодувати її.

Отже, цивільно-правова відповідальність — це невигідні наслідки майнового характеру, що покладаються на особу, яка вчинила цивільне правопорушення, не виконала чи неналежно виконала зобов'язання або посягнула на абсолютні майнові чи особисті немайнові права чи блага інших осіб.

2.   Підстави цивільно-правової відповідальності

Підстави цивільно-правової відповідальності.

1) наявність майнової шкоди;

2) протиправність дії, якою заподіяно шкоду;

3) причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою;

4) наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Цивільна відповідальність настає за наявності всіх чотирьох умов одночасно.

Шкода являє собою втрати майнового (та/або немайнового) характеру, що є наслідком протиправної поведінки боржника.

Майнова шкода, виражена в грошах,— це збитки. Збитки поділяють па реальну шкоду (витрати, зроблені кредитором для відновлення порушеного права, втрата чи пошкодження майна) та упущену вигоду (неодержані, доходи — які кредитор одержав би, якби його право не було порушене).

Немайнова (моральна) шкода може бути однією з умов відповідальності у випадках виникнення не договірної шкоди, визнання правочинів недійсними на основі недобросовісної поведінки однієї із сторін, посягання на особисті немайнові права і блага.

Моральною шкодою вважаються втрати немайнового характеру, що виникли внаслідок фізичних чи моральних страждань особи, права чи блага якої порушено. Немайнова шкода юридичної особи виявляється у пошкодженні її ділової репутації. За загальним правилом відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає лише за наявності вини її заподіювача.

Цивільно-правова відповідальність настає лише за умови, якщо протиправна поведінка є необхідною, основною і безпосередньою причиною виникнення збитків, тобто наявний причинний зв'язок між конкретними діями (бездіяльністю) боржника і шкодою.

Виною вважається психічне ставлення особи до вчиненої нею протиправної дії. У цивільно-правовій відповідальності також розрізняють вину у формі умислу та у формі необережності. Однак форма вини боржника не може впливати на обсяг цивільно-правової відповідальності, який визначається межами об'єктивної шкоди.

У передбачених законом чи договором випадках цивільно-правова відповідальність може наставати й без вини: за шкоду, заподіяну громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду; за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, та ін.

Та все ж за загальним правилом для покладення на особу цивільно-правової відповідальності наявність усіх зазначених умов є обов'язковою. За відсутності  однієї або кількох умов відповідальності вона не може бути застосована. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

За певних обставин боржник може бути звільнений від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань. Так, боржник не несе відповідальності, якщо належне виконання зобов'язання виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили. Непереборна сила — це надзвичайні та невідворотні за таких умов обставини чи події (повінь, землетрус, раптовий ураган, а також явища соціального характеру — страйки тощо; прийняття компетентними органами держави актів, що забороняють чи призупиняють учинення певних угод, операцій та ін.). Не настає цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди (невиконання зобов'язання) в результаті випадку — обставин, в яких немає вини сторін та можливість настання яких боржник не міг і не повинен був передбачити.

Разом із тим не є непереборною силою чи випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язань товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У цивільному праві встановлено принцип презумпції вини боржника (заподіювача шкоди): він вважається винним, поки не доведе що неналежне виконання зобов'язання (шкода) виникло не з його вини. Тобто вина припускається, обов'язок доведення протилежного покладається на самого заподіювача шкоди. Щодо договірних правовідносин, відповідно до положень Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, і не пов'язана із сумою цього відшкодування.

Цивільне законодавство, зокрема Цивільний кодекс України, установлює загальні положення щодо цивільно-правової відповідальності. Разом із тим у правових нормах, що регулюють окремі види зобов'язань, розміщені й спеціальні умови цивільно-правової відповідальності в конкретних життєвих ситуаціях.

3. Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

В особливому порядку несуть відповідальність за завдану шкоду малолітні та неповнолітні особи. Однак така шкода також має відшкодовуватися. Тому Цивільний кодекс установлює, що шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи,— якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, майнову відповідальність за шкоду несуть ці заклади, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їхньої вини.

Шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

Неповнолітня особа (у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Цей їх обов'язок припиняється по досягненні тим, хто заподіяв шкоду, повноліття, а також у разі, коли в нього до досягнення повноліття з'явиться майно або заробіток, достатній для відшкодування шкоди.

Якщо неповнолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх осіб, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.

ту.

ІV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів   

Запитання для повторення й обговорення

  1.  Які існують умови цивільно-правової відповідальності?
  2.  Що являє собою майнова і немайнова (моральна) шкода?

V.   Самостійна робота учнів

►  Проаналізуйте ситуації:

  1.  12-річний Григорій позичив у свого друга Анатолія самокат та, катаючись, серйозно пошкодив його.
  2.  15-річна Наталка, запізнюючись до школи, для скорочення шляху перелізла через паркан парку і розтоптала рідкісні квіти.
  3.  Граючи м'ячем, троє хлопців 9, 10 та 14 років розбили вітрину продуктового магазину.
  4.  17-річна Аліна вирішила заробити гроші на продажу косметики однієї з фірм. Однак випадково залишила сумку з товаром, узятим для реалізації, в таксі.

Виконайте завдання щодо цих ситуацій:

  1.  Визначте, хто нестиме відповідальність у наведених ситуаціях.
  2.  Поясніть, спираючись на закон, особливості відповідальності різних груп.

VІ.  Підсумки уроку

  1.  Підбити підсумок самостійної роботи учнів.
  2.  Учні самостійно підбивають підсумки уроку щодо вивченого матеріалу.

VII. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення або презентацію за матеріалами засобів масової інформації або Інтернету про цивільно-правову відповідальність неповнолітніх.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28648. Возникновение и развитие приказов и воеводского управления в России. Дворянские реформы второй половины XVI в. (судебная, губная, земская, военная) 13.16 KB
  Начиная с конца 15 в стали возникать новые органы госва приказы постоянно действовавшие учреждения имевшие значитно более четкую компетенцию по сравню с прежними: боярская Дума феодальные съезды. Губная избы были созданы как карательные органы коте ведали борьбой с разбойниками татями убийцами поджигателями сыском бедных на них возлагался сбор податей перепись населения ведение губной тюрьмой и др. Земская в резте были созданы органы земского самоупря из лучших людей их компетенция распрострсь только на посадских и...
28649. Борьба с Речью Посполитой и воссоединение Украины с Россией. Правовой статус Украины в составе России 12.44 KB
  Борьба с Речью Посполитой и воссоединение Украины с Россией. Правовой статус Украины в составе России. Воссоединение Украины с Россией событие во время котго Запорожское казачье Войско перешло в подданство русского Царя в 1654 г. Взаимоотношения Украины с центральным правительством во многом зависели от гетмана.
28650. Суд и судебный процесс в 15-17 вв. Зарождение и развитие розыскной системы следственного процесса 14.4 KB
  Суд и судебный процесс в 1517 вв. госво сосредоточило в своих руках судебные фции по всем важным делам что было закреплено Судебником 1497 г. Вотчинные и поместные суды постепенно теряют свое значение. Судебник Ивана III провозглет гл.
28651. Соборное Уложение 1649 г. Привилегии феодалов, право дворян на землю. Понятие преступления. Группы и виды преступлений и наказаний по Соборному уложению 14.52 KB
  Группы и виды преступлений: апротив веры богохульство нарушение порядка в церкви бгосударственные против основ государственной власти лично против царя впротив порядка управления подделка печатей фальшивомонетничество в воинские дезертирство побег с поля боя гпротив личности: убийство наиболее тяжкое слугагосподина женамужа нанесение телесных повреждений оскорбление словом делом. димущественные кража грабеж разбой епротив нравственности сводничество нарушение семейных уставов.
28652. Становление и развитие абсолютной монархии в конце XVII-XVIII вв. 13.74 KB
  правля госва при котй власть монарха не ограничена никакими учреждениями и законами. признаки: вся полнота гос. Монарх как глава госва являлся также верховным главнокомандующим вооруженных сил страны главой церкви ему принадлежала высшая законодатя испная и судебная власть. В период AM харно усиление роли госва отразившееся во внеш.
28653. Общественный строй России в начале XVIII в. Сословные реформы Петра I. Правовое положение дворянства. Расширение привилегий дворянства при преемниках Петра I. Жалованная грамота городам 1785 г. Введение подушной подати. Уничтожение холопства 14.93 KB
  Правовое положение дворянства. Расширение привилегий дворянства при преемниках Петра I. был принят Указ о подушной переписи котй закреплял привилегированное положе дворянства. Рассммый период харся консолидацией дворянства в единое сословие.
28654. Государственный строй России в начале XVIII в. Образование Российской империи. Реформы центральных органов государственного управления. Сенат. Синод. Коллегии 13.76 KB
  Реформы центральных органов государственного управления. Социальноэкое развитие рост сопротивления крестьянства тяжёлые войны диктовали необхть серьёзных реформ госго аппарат проведение котх привело к созданию централизованной системы органов управления. Претерпела изменения также система местного управления. В губерниях и провинциях было учреждено большое число различных должностных лиц ведавших отдельными вопросами управления.
28655. Реформы Петра I: военная, судебная, губернская и др 15.32 KB
  Император обозначил задачи коте возлагались на полицию: борьба с угой преступтью охрана общго порядка обеспече санитарной и пожарной безопти борьба с нищенством проституцией пьянством азартными играми контроль за соблюдением паспортного выдавались на 3 г режима и ловля беглых и беспаспортных. стало вводиться новое территориальное деление госва: Россия была разделена на 8 губерний по котм расписали все уезды и города. Во главе судебной системы стоял монарх котй решал самые важные госые дела. По его инициативе возникли...
28656. Разложение феодально-крепостнического строя и развитие буржуазных отношений в первой половине XIX в. Изменение в общественном строе 14.26 KB
  Они обладали монопольным правом на владение крепостными людьми. В разви правового положя духва необхо отметить 2 след. было предоставлено право покупать земли. о вольных хлебопашцах помещики получили право отпускать своих крестьян на волю за установленный самими помещиками выкуп.