63219

Галицько-Волинська держава за князя Данила Романовича та його наступників

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Утворив державу Роман Мстиславович у 1199 році а розбудував і боронив ціною свого життя від монголо-татарської навали та інших зайд його син Данило прозваний у народі Галицьким. Його справу продовжив син Данило.

Украинкский

2014-06-18

36.66 KB

4 чел.

УРОК 23                                                                                             7 клас

Історія України                                                                                    

Тема : «Галицько-Волинська держава за князя Данила Романовича та його наступників » .

В 1999 році ми відзначали VIII століть, як була утворена Галицько-Волинська держава. Вона зайняла в нашій історії сакральний (доленосний) елемент життя української нації, виступила «акумулятором» української державницької ідеї в епоху середньовіччя. Галичина була і є своєрідним «казаном», де варилися ідеї української самостійності.

Утворив державу Роман Мстиславович у 1199 році, а розбудував і боронив ціною свого життя від монголо-татарської навали та інших зайд його син Данило, прозваний у народі Галицьким.

Історія свідок часу, світло істини,

пам'яті і вчитель життя.

Цицерон.

Обладнання: карта «Україна», атлас історії України — 7-й клас, «Галицько-Волинська держава».

На уроці задіяні особи: учень в ролі літописця, автора Галицько-Волинського літопису XIII ст. та учениця в ролі поета-літописця за віршами Олександра Олеся «Княжа Україна», К., «Веселка», 1991 р.

Мета уроку

— Визначити характерні особливості розвитку Галицько-Волинської держави на початку та в середині XIIІ ст. на прикладах життя і діяльності князя Данила Романовича.

— Удосконалювати уміння систематизувати матеріал життєвих вчинків історичного діяча, виділяти головні світоглядні поняття, дискутувати, працювати з текстом підручника, історичними картами і документами та додатковою літературою.

— Сприяти вихованню на прикладах патріотичних вчинків Данила Романовича любові до рідного краю, формувати світогляд на історичні події минулого з погляду сьогодення.

Тип уроку: Урок — вивчення нового матеріалу.

Опорні поняття: Ренегат, отчина, «півотчини», баскаки, ярлик, ясир, «мирники». васал, ополчення, дворянська шляхта.

Хронологія: 1201р., 1205 р., 1237 р., 1238 р., 1239 р., 1240 р., 1245 р., 1253 р., 1264 р.

ХІД УРОК

І. Мотивація навчання.

Учитель. У 1999 році  знаменна дата — 80-річчя, як була утворена Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі.

Сьогодні нам буде корисно пригадати основні віхи цієї держави і людей, які її прославляли. Як вам відомо, засновником держави був Роман Мстиславович. Його справу продовжив син Данило. В надзвичайно важких умовах боротьби з монголо-татарською навалою, зазіханням угорських та польських феодалів на українські землі, міжусобною боротьбою за владу власних боярів князь Данило успішно продовжив справу батька — захищати рідну землю, розбудував державу. Про нього — Данила Романовича — і піде мова на цьому уроці. Яким він був як державний діяч, політик і людина?

Проблемне завдання: Визначте місце в історії України князя Данила Романовича. За що шанують його нащадки?

II. Вивчення нового матеріалу.

План

1.  Боротьба за Галицьку землю.

2.  Розбудова Галицько-Волинської держави.

3.  Боротьба з монголо-татарською навалою.

4.  Міжнародна політика.

5.  Підсумок. Випереджуюче завдання.

Учениця зачитує історичну довідку про Данила Галицького: «Данило Романович (1201—1264), князь волинський і галицький, король Русі з 1253 року. Після смерті батька, князя Романа Мстиславовича (1205 рік), разом з матір'ю, рятуючись від боярських заворушень, перебував при угорському дворі, потім князював з братом Васильком у дрібних волинських князівствах. Зумів у 1238 році об'єднати Волинь, а згодом, після кількох невдалих спроб, оволодів Галичем (1238 рік) та Києвом (1239 рік). Проти Данила виступила Угорщина в союзі з поляками і підтримкою ворожих йому бояр. Однак у 1246 році під Ярославом Данило переміг коаліцію і остаточно поширив владу на Галичину. Внаслідок мудрої державної політики Данило фактично не підкорився владі Золотої Орди. Підтримував контакти з папою римським Інокентієм IV, погодився на унію і прийняв від папи королівську корону. Засновник Львова, Холма та інших міст. Активно проводив західну політику, ширив західні культурні впливи, запроваджував європейське самоуправління у містах. Оцінюючи мудрість князя, літописець пише, ще його «можна ставити другим після біблійного Соломона». (І.Крип'якевич. «Історія України», Львів, 1990 рік, ст. 317).

1. Учитель. Після смерті князя Романа розгорілися чвари між князями, боярські інтриги, посилилось чужоземне втручання. У 1205 році князями стали малолітні його сини Данило і Василько, а регентом при них стала мати. Але боярські угруповання не допустили де влади Романової вдови та її малолітніх синів.

Учням пропонується знайти у підручнику відповідь на питання «Чому бояри були небезпечні для малолітніх князів?».

Відповідь учнів. Бояри у Галицько-Волинському князівстві мали сильні позиції. Це було, по-перше, пов'язано з тим, що вони мали величезні доходи від солеварних промислів, сільського господарства і торгівлі. По-друге, князі Ростиславичі залучали бояр на свій бік у запеклій міжусобній боротьбі, роздавали їм посади і маєтки, що стало основою зміцнення боярської влади. По-третє, бояри у прикордонних землях часто переходили на бік іноземних правителів, і ті ставали їх покровителями, надаючи або обіцяючи великі привілеї.

Учитель. Більше 30-ти років Романовичі боролися за свою отчину. Старшим князем був Данило, прозваний Галицьким, його соратником і помічником у всі роки залишався Василько.

Змальовуючи поетичний образ князя Данила, учениця зачитує вірш із книги Олександра Олеся «Княжа Україна» (ст. 130):

Горе учить, кажуть люди,

Доки горе не уб'єш.

І Василька і Данила

Научило горе теж.

І вони навчились добре

І сидіти на коні,

І терпіти у походах.

І боротись на війні.

І обидва зрозуміли:

Досягає той,хто йде,

Хто бере усе, що треба,

А не ласки з неба жде.

І вони Волинь забравши,

Поділились як брати,

І мети здобути Галич —   

Спільно хочуть досягти.

Учитель. Данило Романович зумів організувати міцне військо. Важко озброєну кінноту склали волинські бояри, а піхоту він набрав із селян. Данило зумів також заручитися підтримкою селян і городян у Галичині, які потерпали від боярського свавілля і безперервних воєн. Врешті-решт, боярська опозиція зазнала поразки. У 1237—1238 роках Данило зміг остаточно укріпитися у Галичі. Василько отримав Волинь.

Учениця продовжує вірш: ....! на батьківськім престолі В ріднім Галичі він сів Весь, народ вітав Данила, весь народ його хотів.

Учитель. Які риси характеру проявив князь Данило в боротьбі за батьківську землю?

Відповідь учня. Багато чому князя Данила вчило горе. У нього був принцип не ждати ласки з неба, а самому боротися за рідну землю. Для цього князеві довелося навчитися сидіти на коні, терпіти у походах, воюючи з ворогами.

2. Учитель. Ставши на чолі Галицько-Волинської держави, князь Данило багато зробив для її розбудови. (Відповідь продовжують учні, використовуючи матеріал підручника )

...У 1238 році князь Данило розгромив німецьких рицарів-хрестоносців, які захопили місто Дорогочин. Визволення цього міста мало велике значення для Галицько-Волинських земель.

Учень-літописець зазначає, що, дізнавшись про втрату Дорогочина, Данило сказав: «Недобре є держати нашу отчину крижевникам» (хрестоносцям) і пішов на них з важкоозброєним військом.

Учні доповнюють відповідь. Після перемоги під Дорогочином Данило пішов у Київ і укріпився там. Таким чином, Данило Романович повністю відновив територію Галицько-Волинської держави, якою володів його батько.

Він здійснив військову реформу. Будучи далекоглядним політиком, князь не покладався лише на феодальну дружину (галицьке боярство часто зраджувало його), широко використовував ополчення — селян і міщан. Реформував державний апарат. На зміну великого боярства, яке було в князівському оточенні, він почав висувати своїх прибічників з нижчих верств. Так формувалася дворянська шляхта.

Учні роблять висновок: князь Данило проявив себе як здібний державний діяч.

Учитель. Батиєві орди в кінці 1240 року штурмом здобули Київ, а потім пішли на Галицько-Волинське князівство. За собою ординці залишали гори трупів, згарища, спустілі міста і села, витоптані поля й луки.

Учень-літописець зачитує слова галицького книжника. «У той час поїхав був Данило в Угри до короля (Бели), бо він іще не чув про прихід поганих татар на Київ. А коли Батий узяв город Київ і почув  він про Данила, що той в Уграх є, то рушив сам до (города) Володимира.

І прийшов він до города Колодяжна, і поставив дванадцять пороків (таранів). Та не міг він розробити стіни і став перемовляти людей. Вони тоді, послухавши злої ради його, здалися і самі перебиті були. І прийшов він до Каменця (та) Ізаславля (і) взяв їх. А коли побачив, що Крєм'янець і город Данилів неможливо було взяти йому, то відійшов од них. І прийшов він до Володимира, і взяв його списом, і вибив його без пощади, так само і город Галич, і інших городів багато, що їм нема числа».

Коли по тому Данило повернувся з-за кордону, він з жахом побачив страшну картину смерті й розорення: «Ніхто у Володимирі не зостався живий, церкви були переповнені трупами й мертвими тілами», — закінчив читати учень-літописець.

Учитель. А як розцінюєте поїздку князя Данила в Угорщину до короля Бели?

У класі розгортається гостра суперечка. Частина учнів виправдовують вчинок Данила Романовича, позаяк він так змушений був вчинити, щоб організувати оборонний союз, інші різко його засуджують, оскільки князь особисто не організував оборону князівства, щоб уникнути таких великих жертв.

І, як завжди буває в таких випадках, монголо-татари, розбивши поодинці Галицько-Волинську державу і Угорщину, навесні 1242 року повернулися за Волгу й заснували в її пониззі грабіжницьку державу — Золоту Орду. Давня Русь опинилася в принизливій залежності від неї, і руські князі один за одним почали їздити до столиці Орди — Сараю на затвердження ханськими намісниками у своїх землях. Така доля спіткала й Данила (але трохи пізніше).

При поверненні Данила на батьківщину проти нього збунтувалося галицьке боярство і вирішило замінити князя маріонеткою, чернігівським княжичем Ростиславом, зятем угорського короля.

Влітку 1245 року в Угорщині зібралося велике військо, щоб силою «посадити» Ростислава на галицький стіл. У війську були і польські (з числа ворожих Данилові) загони, і також створені супротивними князеві боярами військові формування.

Про наслідки битви учні читають у підручнику і продовжують: «У 1245 році відбулася битва між військом Данила Галицького і об'єднаними польсько-угорськими військами біля міста Ярослава на річці Сян. Данило отримав блискучу перемогу». Особливо акцентується увага на тому, що у цій битві Галицько-Волинський князь підтвердив свою славу хороброго воїна і мудрого полководця.

Висновок роблять учні. Ця перемога мала велике історичне значення.

По-перше, вона надовго зупинила агресію Угорського королівства на північ від Карпат;

по-друге, піднесла міжнародний авторитет Галицько-Волинської держави. Після цього угорський король змушений був налагодити дружні стосунки з Данилом і навіть одружив свою дочку з сином Данила Левом.

Учитель. Воєнний успіх Данила набув розголосу в усьому середньовічному світі і не на жарт стривожив ординських володарів. Того самого 1245 року Батий прислав послів з вимогою: «Дай Галич!», що означало повне підкорення Галицької землі Орді з посадженням там ханських баскаків і систематичним збиранням виснажливої данини, як і в Північно-Східній Русі.

4. Учень-лггописець зачитує слова галицького біографа Данила, який із співчуттям нотує: «Той (Данило) журився, що не встиг зміцнити землі своєї фортецями, і подумав разом з братом своїм, і поїхав до Батия, мовлячи: «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам!»

Учитель. «А як ви оцінюєте такий вчинок князя?» Учні висловлюють різні погляди. Перевагу бере судження, що Данило має таки їхати до хана, навіть з ризиком для власного життя.

Учитель. Батий ласкаво і чемно прийняв князя і «доручив йому землю його». За це Данилові довелося визнати зверхність монгольського хана й виконати ряд гидких серцю християнина язичницьких обрядів. Ціною особистого приниження мудрий політик зберіг недоторканність рідної землі, не допустив гуди татарських баскаків і не став платити постійну данину Сараю, обмежившись надсиланням час від часу дарунків Батиєві. Головне ж, князь виграв час для організації відсічі жорстоким поневолювачам.

Але не всі сучасники князя Данила цей його вчинок сприйняли однаково.

Учень-літописець. «Гірше лиха — честь татарська. Данило Романович, князь Волинський, що держить землю Руську-Киівську, Волинську, Галицьку та інші, стоїть отеє навколішки перед ханом, зве себе холопом, платить йому данину, боїться і грізного наказу мусить слухатися».

Учитель. Князь Данило вважав, що краще так зробити, аніж на край свій покласти знову люте горе. Дипломатичний здобуток Данила в Орді був тим вагоміший, що всі інші князі поверталися з Сараю обібраними й спаплюженими, а дехто й наклав там головою. Звістка про успіх князя, як з гордістю зазначає літописець, облетіла всю Європу. Тому угорський король Бела тепер з усіх сил домагався союзу з Руссю, який ще донедавна відкидав. Галицький книжник насмішкувато пише з цього приводу: «Тому боявся він його (Данила), бо побував той у татар, переміг Ростислава і його угрів». Це визнавав, скріпивши серце, сам Бела в грамоті до римського першосвященника Інокентія IV, пояснюючи, чому видав дочку не за католика.

Так само легко владналися стосунки з польськими князями, вони навіть віддали князю Люблінську землю, аби галицько-волинський володар дружньо ставився до них. Була укладена мирна угода і з войовничим Литовським князівством.

Однак Данило Романович розумів: не західні сусіди, непослідовні у своїх діях, можуть подати йому дійову допомогу в прийдешній борні з ординцями.

Доповнення учнів. Князь зосереджує зусилля на згуртуванні руських князів у боротьбі проти моногольського поневолення. Це стає провідною ідеєю його життя, якій князь залишається вірним до останнього подиху. Так талант державного діяча поєднується з хистом полководця, який розумів: подолати численне, добре озброєне й дисципліноване військо пощастить лише тоді, коли об'єднати сили головних давньоруських князівств.

Данило звертається і до папи римського Інокентія IV з проханням допомогти зібрати рицарів Європи на хрестовий похід проти монголів. За це він погоджувався на перехід своїх земель під церковну юрисдикцію Риму. У 1253 році він отримає від Опізо, посла папи римського Інокентія IV, королівську корону. Однак папа не зумів організувати хрестовий похід рицарів проти ординців, тому взаємини між Данилом Галицьким і Римом не переросли у стійкий союз.

Учитель. М. Грушевський в «Історії України-Русі» пише: «Але коронація пройшла зовсім тихо... без особливої паради, без з'їзду князів...» Про саму коронаційну церемонію не знаходимо ніяких подробиць в нашому літописі, в ньому тільки говориться, що Данило «прийняв вінець від Бога, від церкви св. Апостолів, від стола св. Петра, від отця свого папи Інокентія і від усіх його єпископів».

М.  Грушевський продовжує: «...Обіцянки Опізо були даремні. Проповідь християнського походу зісталася безплідною. Ані папа, ані князі, до которих він звертався з зазивом, ніякої допомоги проти татар не прислали. З огляду на се Данило не мав охоти робити якісь уступки римській курії в релігійних справах...

Данило залишив усякі відносини до римської курії, і його королівський титул зістався одинокою пам'яткою сеї першої — ефемеричної руської унії» .

На жаль, князю Данилу не вдалося створити сильний союз проти ординців.

Учні роблять висновок. Наприкінці 50-х років XIII ст. монголи направили проти Данила величезне військо і змусили його остаточно визнати себе васалом Орди. На місце скомпрометованого постійними поразками Куремси хан прислав старого й досвідченого полководця Бурундая з величезною армією.

Учень-літолисець (із сумом і відчаєм оповідає): «Прийшов безбожний і злий Бурундай з безліччю полків татарських, з великою силою, і став на місце Куремси».

Учитель. Тверезо зваживши сили, Данило вирішив скоритися ворогові, який кількаразово його переважав. Так, Галицько-Волинська Русь останньою серед руських земель і князівств потрапила під жорстоку "владу Золотої Орди.

5. Учитель. А що ж Данило Романович? «Бурундаєва рать» завдала йому непоправного удару Загинула ідея всього життя — організація відсічі поневолювачам, звільнення Русі з-під принизливої і жорстокої влади Золотої Орди.

Під старість князь хворів очима, майже втратив зір. І свої останні битви провів, по суті, наосліп, ледве бачачи ворога і одержуючи відомості про його переміщення від воєвод, які командували полками правої і лівої руки, центру, засадним... Він вигравав ті битви, спираючись на створене ним і безмежно віддане, мабуть, найкраще у Східній Європі кінне й піше військо. Керувався багатющим досвідом, професійним умінням, стратегічним хистом, головне ж — інтуїцією, здатністю передбачити задуми й маневри противника, мов на долоні уявляти перебіг бою, тобто. якостями справді великого полководця. А Данило Романович Галицький, верховний князь Галицько-Волинський і король руський, був таки ним. ! не тільки на Русі, а може, й у всій Східній Європі 30—50-х рр. ХІІІ століття.

Та все те минулося. В останні роки життя все більше хворів: мучили очі, подалося серце. Годинами старий володар сидів на галереї кам'яного палацу в Галичі, що височів над стометровим урвищем Крилоської гори, над притокою Дністра Луквою. Часто згадував Данило батька, великого князя Романа Мстиславича, засновника найбільшого і найсильнішого на тогочасній Русі Галицько-Волинського князівства.

Помер князь Данило у 1264 році. Перед смертю він, мабуть, перебував у своїм улюбленім Холмі, бо там його й поховано, в церкві Богородиці, що сам збудував. «Сей Данило був другим по Соломоні», — додає літописець, говорячи про його смерть.

Так, Данилові Романовичу не пощастило звільнити Русь від монгольської кормиги. Надто великі сили мав ворог, надто слабкою була роз'єднана на безліч князівств Русь. «Не просте время», як зазначали у таких випадках давні літописці. Але мужнє життя галицько-волинського князя, його самовіддана боротьба за волю рідної землі були прикладом для прийдешніх поколінь войовників за незалежність Руси-України.

III. Узагальнення знань.

1.  Доведіть, що бояри в Галицько-Волинській державі мали сильні позиції.

2.   У чому історичне значення битв під містами Дорогочином і Ярославом?

3.  Які риси характеру проявив князь Данило, коли він боровся за батьківську землю?

4.  Що зробив Данило Романович для розбудови держави?

5.   Як оцінили сучасники князя його поїздку до ординського хана?

6.   Як оцінює М.Грушевський коронацію Данила Романовича?

7.   Як пройшли останні роки Данила Галицького?

8.  Позначте на контурній карті шлях походів ординців на Галицько-Волинські землі і міста основних битв князя Данила з ворогам и.

9.  На стрічці часу позначте основні події життя і діяльності Данила Романовича.

Стрічка часу:

1201 1205 1233 1239 1240 1245 1253 1264

10.   Розв'язання проблемного завдання

(висновок). Місце в історії України князя Данила Галицького.

IV. Творче домашнє завдання (диференційоване)

1.  Опрацювати текст, виконати завдання, заповнити таблиці §22.

2.  Напишіть оповідання «Данило Галицький — видатний український державний діяч».

3.  Прочитайте додаткову літературу:

«Історія українського війська», Львів «Світ», 1992 (Татари на Україні. Данило в боротьбі з татарами. Стор. 114—122).

М.Аркас. «Історія України-Русі», 1994, стор. 74—86.

О.Олесь. «Княжа Україна», К., «Веселка», 1991, стор. 128-141.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79553. Великая Отечественная война: основные этапы, важнейшие события, итоги, значения победы 21.34 KB
  Основные сражения Московская битва 30 сентября 1941 20 апреля 1942 Блокада Ленинграда 8 сентября 1941 27 января 1944 Ржевская битва 8 января 1942 31 марта 1943 Сталинградская битва 17 июля 1942 2 февраля 1943 Битва за Кавказ 25 июля 1942 9 октября 1943 Курская битва 5 июля 23 августа 1943 Битва за Правобережную Украину 24 декабря 1943 17 апреля 1944 Белорусская операция 1944 23 июня 29 августа 1944 ВислоОдерская операция 12 января 3 февраля 1945 Битва за Берлин 16 апреля 8 мая 1945 Итоги Победа...
79554. Развитие ведущих капиталистических стран после второй мировой войны. Европейская интеграция 21.61 KB
  США вышли из войны самой мощной в экономическом и военном отношении страной в капиталистическом мире. В разных уголках мира было оборудовано свыше пятисот военных баз США. Крупный бизнес остался главным представителем производственного капитала в США где в отличие от Европы в этой сфере государственного сектора не было. Это было общим показателем сдвига вправо в политической жизни США.
79555. Социально экономическое развитие Российской Федерации в 90-е года 20 века и начале 21 века 20.61 KB
  Либерализация цен привела к галопирующей инфляции росту неплатежей обесценению заработной платы обесценению доходов и сбережений населения росту безработицы а также к усилению проблемы нерегулярности выплаты заработков социальные последствия В 90е годы произошло значительное ухудшение здоровья населения и роста смертности. Наиболее негативным последствием системного прежде всего экономического кризиса в России явился рост смертности населения.Факторами роста преступности являлись в частности обнищание населения ослабление милиции и...
79556. Советское общество после Сталина. Преобразования Н.С.Хрущева: успехи и неудачи 21.98 KB
  ЦК КПСС возглавил Н. На XX съезде КПСС доклад Хрущёва о культе личности Сталина. пытались сместить Хрущёва с его поста но он на июльском пленуме ЦК КПСС изгнал их из Политбюро а позднее и из партии. XXII съезд КПСС объявил курс на построение коммунизма к концу XX в.
79557. Социально-экономическое развитие СССР в середине 60-х - середине 80-х годов. Достижения и проблемы 25.38 KB
  Социальноэкономическое развитие СССР. он занимал еще один пост Председателя Президиума Верховного Совета СССР. проводившаяся под руководством Председателя Совета Министров СССР А.
79558. Советский Союз в годы перестройки. Распад СССР и его последствия 24.41 KB
  Распад СССР и его последствия. Перестройка общее название нового курса советского партийного руководства совокупности политических и экономических перемен происходивших в СССР с 1987 по 1991 годы. Этот период характеризовался признанием некоторых недостатков существовавшей политикоэкономической системы СССР и попытками исправить их несколькими крупными компаниями административного характера лозунг и политический курс генерального секретаря КПСС Михаила Горбачёва провозглашённый 20 апреля 1985 на апрельском пленуме ЦК КПСС одно из...
79559. Государственно-политическое развитие после распада СССР (конец 20 века - начало 21 века). 21.38 KB
  Первым президентом России был избран в 1991 г. Ельцин вицепрезидентом А. началась борьба за власть и изменение Конституции между президентом Ельциным и Верховным Советом кончившаяся незаконным роспуском последнего 21 сентября 1993 г.
79560. Глобальные проблемы человечества и роль России в их решении 21.17 KB
  Понятие глобальные проблемы появилось в международном лексиконе в последней трети XX в. Благодаря обмену информацией общению на международных конференциях и в международных организациях постепенно пришло понимание того что многие проблемы являются действительно глобальными. Проблемы межнациональных отношений Россия является крупнейшей ядерной державой с огромным промышленным научнотехническим интеллектуальным и культурным потенциалом.
79561. История в системе социально-гуманитарных наук. Предмет, принципы изучения и значение истории 20.8 KB
  Предмет принципы изучения и значение истории. Место истории в системе наук. История России – неотъемлемая часть всемирной истории: общее и особенное в историческом развитии. Основные принципы изучения истории: Принцип дополнительности Нильс Бор: ни одна концепция не может описать объект столь исчерпывающим образом чтобы полностью исключить возможность других подходов.