63236

Греко-перські війни

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: визначити головні причини й розглянути основні події грекоперських війн; дати оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між людьми. Після цього уроку учні зможуть: називати час грекоперських війн...

Украинкский

2014-06-18

19.73 KB

4 чел.

Урок 37

Всесвітня історія                                                                  6 клас

Тема:  Греко-перські війни.

Мета:

  1.  визначити головні причини й розглянути основні події греко-перських війн;
  2.  дати оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між людьми.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час греко-перських війн;

показувати на карті перебіг подій греко-перських війн та місця основних битв; визначати насліди греко-перських війн;

висловлювати власне суджена щодо причин перемоги греків у Греко-перських війнах.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

Запитання на повторення.

1)    Як виникла Перська держава?

2)    У роки царювання якого правителя Перська держава досягла свого розквіту?

3)    Який народ учинив гідний опір персам?

4)    Покажіть на карті, яку територію займала Персія на початку V ст. дон. є.

За результатами бесіди учні самі зможуть сформулювати причини греко-перських війн; якщо вони не впораються з цим, причини називає вчитель.

III.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Похід Дарія І. Марафонська битва.

2.   Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

3.  Саламінська битва.

4.  Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз.

Вступне слово вчителя.

Підкоривши береги Геллеспонту, область Фракію, Візантій і Халкедон, перси порушили торговельні зв'язки Греції. Крім того, виникла загроза захоплення всієї Греції. Протистояння Греції та Персії ставало неминучим.

Приводом до початку війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонійському узбережжі півострова Мала Азія проти перського панування. Дізнавшись про підтримку, Дарій увів війська до Греції під приводом відплати. Так почалися війни, що тривали близько 50 років.

Робота в групах.

Учні об'єднуються в чотири групи, кожна з яких одержує картку із завданням, що містить тему повідомлення і план, за яким його необхідно підготувати з допомогою підручника. Для виконання завдання надається 10 хвилин, після чого групи представляють результати своєї роботи.

Картка 1. Похід Дарія І. Марафонська битва.

1)    Наступ персів у Греції.

2)    Відповідь Афін і Спарти послам Дарія І.

3)    Другий похід персів.

4)    Перемога Мільтіада.

5)    Радісна звістка.

Картка 2. Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

1)    Наступ перського війська.

2)    Відповідь Леоніда.

3)    Зрада.

4)    Оборона Фермопіл.

5)    Наслідки поразки греків.

Картка  3. Саламінська битва.

1)    Створення грецького флоту.

2)    Хитрість греків.

3)    Результат бою.

4)  Значення Саламінської битви.

Картка 4. Остаточна перемога греків та її значення. Перший  Афінський морський союз.

1)    Нове вторгнення персів.

2)    Бій біля міста Платеї.

3)    Звільнення від персів материкової Греції.

4)    Битва біля мису Мікале.

5)    Створення Афінського морського союзу.

6)    Укладення Каллієвого миру.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Представники груп виступають із повідомленнями (під час виступу можна користуватися планом). У разі потреби члени групи можуть доповнити свого представника. Після виступу групи інші учні класу можуть ставити їй питання.

Фронтальна бесіда.

Завдяки чому греки перемогли персів у цих війнах?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— Війни між Персією та грецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність, тривали понад півстоліття.

449 р. до н. є. з Персією був укладений Калліїв мир, за яким перський цар відмовлявся від гегемонії в Егейському морі, а протоки Геллеспонт і Боспор ставали вільними для греків.

— Протистояння перській навалі привело до створення Афінського і Пелопоннеського союзів.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Скласти хронологічну таблицю з теми «Греко-перські війни».

3)    Виконати завдання на контурній карті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31197. Профильные системы наблюдений 2D 33.5 KB
  Системы наблюдений на продольных профилях изображают либо на плоскости годографа простые системы либо на обобщенной плоскости системы высокой кратности. Для понимания сущности конкретной профильной системы наблюдений высокой кратности в отечественной сейсморазведке найдено достаточно простое и эффективное средство анализ графического изображения такой системы наблюдений на обобщенной плоскости Гамбурцев 1959. Базы приема с профиля наблюдений проектируются в этой системе координат на проведенные лучи.
31198. Система наблюдений с неортогональной геометрией ЛПП и ЛПВ 28 KB
  Съемки на основе использования схем зигзаг зеркальный зигзаг или двойной зигзаг популярны при работах на территориях где имеется хороший доступ для проезда групп вибраторов. Профили возбужденияю располагаются между соседними приемными линиями образуя одиночный зигзаг. При работах по схеме зеркальный зигзаг каждый второй профиль возбуждения представляет собой зеркальное отображение предыдущего профиля возбуждения. Отрабатывая площадь по схеме двойной зигзаг можно получить весьма хорошее распределение удалений и азимутов.
31199. Системы наблюдений с нерегулярным плановым расположениемлиний приема или возбуждения 33 KB
  Одной из первых систем наблюдений в сейсморазведке 30 была применена петлевая система. Кратность сейсмических наблюдений при таких работах может быть достаточно высокой. Эта система наблюдений может оказаться весьма удобной при работах в городах промышленных узлах и природных заказниках.
31200. Система наблюдений с ортогональной геометрией ЛПП и ЛПВ 31 KB
  Для полного понимания особенностей той или иной системы наблюдений всегда принято расчитывать и приводить графические материалы иллюстрирующие качественные особенности конкретной системы наблюдений в виде изображения основных параметров системы распределения кратности удалений Хгшп и Хтах азимутов подхода лучей и др. Однако кроме рассмотренных выше систем наблюдений с ортогональной геометрией основанных на крестовой расстановке существует еще большое количество и других достаточно оригинальных систем наблюдений этого типа обладающих...
31201. Система наблюдений с параллельной геометрией ЛПП и ЛПВ 30 KB
  Система наблюдений по технологии ШП реализуемая на суше с применением линейных станций ограниченной канальности представляет собой совокупность из профилей возбуждения расположенных параллельно и симметрично одному профилю приема рис. В результате суммарная кратность перекрытий на профиле наблюдений Ро1ат г= Ро1а^ РоМу будет равна 32. Линии проекций общих глубинных точек на поверхность наблюдений параллельны линиям возбуждения.
31202. Сейсмические форматы и запись на магнитную ленту 30 KB
  По рекомендации SEG Общества геофизиковразведчиков в сейсморазведочных станциях в качестве стандартных для 9дорожечных магнитофонов при записи на ленту приняты следующие основные мультиплексные форматы: SEGB с длиной сейсмического слова 25 байта; SEGD с длиной сейсмического слова 4 байта. В качестве демультиплексных форматов в сейсморазведке по рекомендации SEG в настоящее время наиболее широко используются следующие: SEGD801520битный формат с длиной сейсмического слова в 25 байта; SEGD804832битный формат с длиной...
31203. Сейсморазведочная аппаратура первого поколения 30 KB
  Сейсморазведочная станция СС30 6056 конструкции 1956 года содержала уже 60 сейсмических каналов группы по 15 каналов с раздельными фильтрами НЧ и ВЧ. Она была смонтирована в виде набора блоков два блока усилителей по 12 каналов осциллограф пульт управления блок питания переносная фотолаборатория соединительные кабели. Сейсморазведочная станция СС605 содержала 60 сейсмических каналов и была первой отечественной широкодиапазонной станцией приспособленной для регистрации колебаний в диапазоне от 15 до 350 Гц.
31204. Сейсморазведочные станции с промежуточной аналоговой записью 30 KB
  Главным средством создания воспроизводимой сейсмической записи оказалась магнитная аналоговая запись. Сейсморазведочные станции этого типа состоят из двух основных частей: блока записи и блока воспроизведения. Сейсморазведочная станция СС2461М имела 24 основных канала записи и 4 вспомогательных канала для регистрации марок времени отметки моментов взрыва и вертикального времени. Использовался прямой способ записи на ленту с высокочастотным подмагничиванием.
31205. Сейсморазведочные станции с цифровой магнитной регистрацией 30 KB
  Первой отечественной цифровой сейсморазведочной станцией была станция ССЦ1 созданная в 1966 г. Сейсморазведочная станция ССЦ2 была первой отечественной цифровой сейсморазведочной станцией которая достаточно успешно и сравнительно долго 1970 1976 гг. Сейсморазведочная станция ССЦ3 была разработана институтом ВНИИГеофизика Москва при участии фирмы SERSEL Франция в 1972 году. С 1976 года выпускался модернизированный вариант станции под маркой ССЦ4.