63237

Розквіт афінської демократії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розглянути форму державного правління за часів правління Перікла що називають золотою добою Афін визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.

Украинкский

2014-06-18

23.09 KB

3 чел.

Урок 38                                                                                        

Всесвітня історія                                                                   6 клас

Тема: Розквіт афінської демократії.

Мета:

  1.  розглянути форму державного правління за часів правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін, визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, політичного устрою Афін доби Перикла;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин»;

визначати наслідки Пелопоннеської війни;

висловлювати власне судження про демократію в Афінах, її сильні та слабкі сторони.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з датами.

1)    Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?

2)    Коли відбулася Марафонська битва?

3)    Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?

4)    Коли був створений Афінський морський союз?

5)    Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Каллієвого миру?

6)    У якому столітті був укладений Калліїв мир?

Фронтальне опитування.

1)    Назвіть причини греко-перських війн.

2)    Завдяки чому греки здобули перемогу?

3)    На яких умовах був укладений Калліїв мир?

Підсумком фронтального опитування має стати висновок: перемога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

1)    Який період називають «золотою добою» Афінської держави?

2)    Чим обумовлена така назва?

3)    Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перікла?

У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правління Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Уся влада в державі належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за допомогою народних зборів. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких було афінянами.

Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони.

Іще одним важливим державним органом була «Рада п'ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста, карбуванням монет.

Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за допомогою жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.

Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу.

2.  Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократі), права та обов'язки громадянина.

Розповідь учителя.

Перікл уважав, що бідні повинні мати однакові права з багатими громадянами. В інтересах афінської демократії він провів такі реформи:

  1.  запровадження грошових виплат громадянам за виконання ними громадських обов'язків, що дозволило будь-якому громадянину, незалежно від його матеріального становища, мати всі політичні права;
  2.  наділення землею збіднілих афінян у поселеннях, створених на території держав Афінського союзу;
  3.  при наданні посад голосування замінялося жеребкуванням.

Додаткова інформація

Епоху правління Перікла вважають періодом розквіту демократії в Афінах, періодом найвищого процвітання самого міста. За Перікла був розбудований грандіозний комплекс Акрополя: брама Пропілеї, Пінакотека — зібрання картин, величний храм Афіни Паллади — Парфенон.

За часів правління Перікла були введені грошові виплати громадянам, які обіймали суспільні посади: до цього вони виконували свої обов'язки за власні кошти, що робило такі посади доступними лише для дуже багатих людей. Окрім цього, виплати вводились і за службу в армії і на флоті. Перікл активно будував колонії і клерухії — напіввійськові поселення. При ньому до колоній були переселені 10 тис. чоловік, в основному афінські бідняки. У колоніях і клерухіях вони отримували гарантовані земельні наділи. Незважаючи на великі витрати, до яких призвели всі ці масштабні проекти, сучасники і давні історики особливо підкреслюють упорядкованість в Афінських фінансах, що панувала за Перікла. Союзна скарбниця була перенесена з острова Делос до Афін. Афіни стали торговельним центром грецького світу.

У військовій царині Перікл особливо піклувався про розвиток афінського флоту. При ньому були введені військово-морські навчання, які мали постійно підтримувати боєготовність флоту, який налічував на той час правителя 300 трієр. Сухопутні сили складалися з 29 тис. гоплітів (важкоозброєної піхоти), 1600 вершників, 200 кінних і 1600 піших лучників.

3.  Пелопоннеська війна та її значення для розвитку Афін.

Розповідь учителя.

«Золота доба» Афін змінилася війною. 27 років (431—404 рр. до н. є.) Афіни і Спарта воювали за гегемонію в Греції.

Воюючі сторони мали підтримку військово-політичних союзів: Спарту підтримував Пелопоннеський союз, Афіни — Афінський морський союз. Приводом до війни стали військові конфлікти між Афінами і Коринфом, а також містами Пелопоннеського союзу. Незабаром у війну були втягнені всі грецькі міста. Афіни, що мали сильний флот, сподівалися використати свою перевагу на морі. Спартанці воліли воювати на суходолі.

Перший період війни (431—421 рр. до н. є.) проходив зі змінним успіхом і закінчився укладенням Нікієвого миру, що відновив становище близьке до довоєнного.

Воєнні дії відновилися в 415 р. до н. є., коли афіняни взяли в облогу місто Сиракузи. Спартанці знищили афінський флот і розгромили сухопутні війська. Незабаром Афінський союз розпався. У 405 р. д0 н. є. афіняни були розбиті остаточно і визнали умови миру:

— розпустити морський союз;

— скоротити флот до 12 кораблів;

— знести всі фортечні стіни;

— відмовитися від усіх своїх іноземних володінь;

— запровадити замість демократії олігархію.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Тестова робота.

1)    «Золотою добою» афінської демократії називають правління:

а) Солона;                            б) Клісфена;               в) Перікла.

2)    Верховним органом в Афінах був:

а) «Рада п'ятисот»;              б) народні збори;      в) ареопаг.

3)    Храм богині Афіни називався:

а) Одеон;                              б) Парфенон;             в) Пантеон.

4)    Політичні права в Афінах мали:

а) усе населення;

б) усі, крім рабів і жінок;

в) чоловіки, у яких батько й мати були афінянами.

5)    Пелопоннеська війна тривала:

а) 25 років;                          б) 27 років;                в) 29 років.

6)    Перший період Пелопоннеської війни закінчився:

а) перемогою Спарти;

б) перемогою Афін;

в) відновлювалося довоєнне становище.

7)    Після закінчення Пелопоннеської війни в Афінах була встановлена:

а) демократія;                    б) олігархія;               в) тиранія.

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель вибірково перевіряє тестові завдання, відзначає типові помилки, оцінює роботу учнів на уроці.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про історію

проведення Олімпійських ігор.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72118. Реляционная модель данных с хранением в виде двумерных таблиц 22.79 KB
  Таблицы обладают следующими свойствами: каждая ячейка таблицы является одним элементом данных; каждый столбец содержит данные одного типа числа текст и т. Первичный ключ должен обладать следующими свойствами: уникальность: не должно существовать двух или более записей имеющих одинаковые...
72119. Сетевые протоколы. OSI 13.43 KB
  Протоколы – это соглашение о формате и правилах передачи данных по сети. Протоколы обладают следующими свойствами: протоколы работают на разных уровнях модели OSI, поэтому функции протокола определяются уровнем, на котором он работает; несколько протоколов могут работать совместно...
72120. Вычислительная сеть. Структура вычислительной сети 88.34 KB
  Компьютерные сети создаются для разделения ресурсов данных программных средств ресурсов процессора применения многопользовательского режима. Структура вычислительной сети Узел - это любое устройство подключенное к передающей среде сети.
72121. Алгоритмизация. Базовые алгоритмические структуры 26.87 KB
  Алгоритм точный набор инструкций описывающих порядок действий исполнителя Процесс разработки конкретного алгоритма заключается в последовательном выполнении следующих пунктов: 1 разложении всего вычислительного процесса на отдельные шаги возможные составные части алгоритма что определяется...
72123. Система управления базой данных 13.08 KB
  К основным функциям СУБД относятся: непосредственность управления данными во внешней и оперативной памяти; поддержание целостности данных и управление транзакциями; обеспечение безопасности данных; обеспечение параллельного доступа к данным нескольких пользователей.
72125. Глобальная сеть. Интернет 12.99 KB
  Интернет - это глобальная сеть соединяющая сети различного размера по всему миру. Провайдер - это организация фирма компания обеспечивающая подключение пользователей к сети Интернет. Подключение может осуществляться двумя способами: 1 по модему телефонному DSL или другого типа...
72126. Русь и Орда (по книге Гумилева) 19.77 KB
  В 1237-1238 монголо-татарами был предпринят поход на Русь который по мнению Л. Русь не была завоевана монголами поскольку те и не ставили такой цели: они не облагали население постоянным налогом не заключали с князьями неравноправных договоров.