63242

Криза грецької державності і піднесення Македонії

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розглянути причини занепаду Греції й піднесення Македонії; дати уявлення про Македонію як велику військову державу; удосконалити навички роботи з підручником установлення причиннонаслідкових звязків.

Украинкский

2014-06-18

23.04 KB

0 чел.

Урок 43                                                                                     

Всесвітня історія                                                                    6 клас

Тема: Криза грецької державності і піднесення Македонії.

Мета:  

  1.  розглянути причини занепаду Греції й піднесення Македонії; дати уявлення про Македонію як велику військову державу;
  2.  удосконалити навички роботи з підручником, установлення причинно-наслідкових зв'язків.

Очікувані результати.    

Після цього уроку учні зможуть:

називати час політичної роздробленості Греції, дати правління Філіппа II та Александра Македонського;

показувати на карті територію Македонського царства в середині IV ст. до н. е.; пояснювати причини втрати Елладою незалежності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Запитання на повторення.

  1.  Як називалася війна, яку вели між собою Спарта й Афіни за гегемонію в Греції?
  2.  Скільки років тривала війна?
  3.  Якими були підсумки Пелопоннеської війни?

Учитель зазначає, що із закінченням війни чвари в Греції не припинилися.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1. Політична роздробленість Греції й усобиці в середині IV ст. до н. е.

2.  Посилення Македонії за часів Філіппа II.

3.  Підкорення Греції Македонією.

1. Політична роздробленість Греції й усобиці в середині IV ст. дон. є.

Робота зі схемою.

Учні за допомогою вчителя опрацьовують схему «Греція в VIV ст. до н. є. (класичний період)».

378 р. до н. є.— створення Другого афінського союзу

Розпад Другого афінського союзу

Загострення відносин між Спартою і Фівами

Поразка Афін, піднесення Спарти

Союзницька війна

355 р. до н. є.

Коринфська війна 395—387 рр. до н. е.

Пелопоннеська війна 431—404 рр. до н. е.

 

Коментуючи схему, учитель звертає увагу, що основна боротьба за гегемонію в Греції велася між Афінами, Спартою і Фівами. Під час Коринфської війни в це суперництво втрутилася і Персія, що в результаті здобула право знову панувати в Егейському морі. Жодне  з грецьких міст не могло більше стати об'єднавчим центром для Греції. Перебуваючи в стані ослаблення, руїни й занепаду, Греція підкорилася більш сильному сусідові.

2.  Посилення Македонії за часів Філіппа II.

Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа за планом, звертаючи увагу на такі питання:

1)    Розташування Македонії.

2)    Утворення єдиної Македонської держави.

3)    Реформи Філіппа II.

Додаткова інформація

У юності Філіпп прожив три роки у Фівах, у домі великого полководця Епамінонда як заручник. Ставши царем і зміцнивши позиції центральної влади в Македонії, він поставив собі за мету підкорити  грецькі міста. Першим кроком на шляху до цієї мети було проведення військової реформи. Він створив так звану македонську фалангу, озброєну списами, довжина яких сягала шести метрів. Філіпп став широко застосовувати облогову техніку. Він використовував не тільки катапульти і «ворони» — потужні гаки, якими витягалися цеглини і камені з міських стін,— але й «черепахи» — механізми, які поєднували в собі таран і пристрій, що дозволяє розчищати дорогу. Уже в перші роки правління Філіпп захопив ряд земель північно-західних і північно-східних сусідів Македонії, а потім завоював Амфіполь — найважливіший порт у північній частині Егейського моря.

3.  Підкорення Греції Македонією.

Робота з підручником.

Прочитайте текст параграфа і складіть план.

План    (зразок)

1)    Привід до вторгнення македонського царя в Грецію.

2)    Боротьба угруповань в Афінах.

3)    Битва під Херонеєю.

4)    Рішення Коринфського конгресу.

Додаткова інформація

Вирішальна битва між македонським військом й об'єднаним військом грецьких міст відбулася в серпні 338 р. до н. е. біля містечка Херонея. Сили еллінів складали 50 тис. осіб, армія Філіппа — близько 32 тисяч. Результат битви вирішила македонська фаланга: грецьке військо кинулося тікати.

У 337 р. до н. е. на Коринфському конгресі був заснований Еллінський союз під гегемонією македонського царя. Філіпп досяг своєї мети і поставив нову: завоювати Перське царство об'єднаними силами греків. Але цим планам царя не судилося збутися: під час весілля своєї дочки він був убитий.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель перевіряє план, складений учнями.

Фронтальна бесіда.

У чому, на ваш погляд, полягали причини занепаду Греції?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

Учитель привертає увагу учнів до основних дат вивченого на уроці періоду (дати заздалегідь записані на дошці):

— 359—336 рр. до н. е. — правління царя Філіппа II Македонського;

— 355 р. до н. е. — розпад Другого афінського морського союзу;

— 338 р. до н. е. — перемога Філіппа II над греками в битві під Херонеєю;

— 337р. до н.е. — проголошення загальногрецьким конгресом у Коринфі миру між усіма грецькими державами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Виконати завдання на контурних картах.

3)    Випереджальне   завдання.   Підготувати   повідомлення  про Олександра Македонського.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8565. Декарт. О методе 41 KB
  Р. Декарт. О методе Здравомыслие (bonsens) есть вещь, распределённая справедливее всего каждый считает себя настолько им наделённым, что даже те, кого всего труднее удовлетворить в каком-либо другом отношении, обыкновенно не стремятся иметь з...
8566. Камю. О проблеме самоубийства 39 KB
  А. Камю. О проблеме самоубийства Есть лишь одна по-настоящему серьезная философская проблема - проблема самоубийства. Решить, стоит или не стоит жизнь того, чтобы ее прожить - значит ответить на фундаментальный вопрос философии. Все остальное...
8567. Кант об априорных основаниях познания 60.5 KB
  И. Кант об априорных основаниях познания Метафизическое познание должно содержать исключительно суждение apriori, этого требует особенность его источников. Но какое бы происхождение и какую бы логическую форму ни имели суждения, во всяком случ...
8568. Мамардашвили. О понятии философии 49.5 KB
  М. К. Мамардашвили. О понятии философии На мой взгляд, смысл философии становится понятнее, если мы будем сопоставлять ее или, точнее, говорить о ней не как о науке или о картине мира, наукой представляемой, а сопоставлять ее, прежде всего, с тем ме...
8569. Мамардашвили. Появление философии на фоне мифа 37.5 KB
  М. К. Мамардашвили. Появление философии на фоне мифа Философия появилась в VI веке до н. э., когда фактически одновременно в разных местах людьми с определенными именами были выполнены какие-то акты, которые и были названы философскими. Скажем, слов...
8570. Ницше. О сверхчеловеке 55.5 KB
  Ф. Ницше. О сверхчеловеке Придя в ближайший город, лежащий за лесом, Заратустра нашёл там множество народа, собравшегося на базарной площади: ибо ему обещано было зрелище - плясун на канате. И Заратустра говорил так к народу: Я учу вас о сверхчелове...
8571. Ортега-и-Гассет. Восстание масс 35.5 KB
  Х. Ортега-и-Гассет. Восстание масс Происходит явление, которое, к счастью или к несчастью, определяет современную европейскую жизнь. Этот феномен - полный захват массами общественной власти. Поскольку масса, по определению, не должна и не спосо...
8572. Проблема происхождения философии 40.5 KB
  Проблема происхождения философии. Мировоззрение - совокупность наиболее общих взглядов и представлений о сущности окружающего мира. Духовное освоение мироздания с определенной точки зрения. В мировоззрении в обобщенном виде представлены: познав...
8573. Специфика философского знания. Основной вопрос философии 31.5 KB
  Специфика философского знания. Основной вопрос философии. Специфика философского знания. Основная специфика философского знания заключается в его двойственности, так как оно: имеет очень много общего с научным знанием - предмет, мет...