6325

Цивільна оборона в сучасних умовах

Реферат

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Цивільна оборона в сучасних умовах План: Роль і місце Цивільної оборони в житті суспільства Визначення та основні завдання Цивільної оборони Організація і проведення рятувальних та інших необхідних робіт у районах лиха та осередк...

Украинкский

2013-01-03

59.5 KB

55 чел.

Цивільна оборона в сучасних умовах

План:

  1.  Роль і місце Цивільної оборони в житті суспільства;
  2.  Визначення та основні завдання Цивільної оборони;
  3.  Організація і проведення рятувальних та інших необхідних робіт у районах лиха та осередках ураження;
  4.  Організаційна структура Цивільної оборони підприємств. Сили ЦО;
  5.  Класифікація НС.

1. Роль і місце Цивільної оборони в житті суспільства;

 У мирний час величезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищу завдають стихійні лиха, аварії і катастрофи. На території України розміщена велика кількість потенційно-небезпечних об'єктів. До них відносяться підприємства нафтової, газової та хімічної промисловостей, підприємства, які застосовують і виготовляють радіоактивні, сильнодіючі, пожежо- і вибухонебезпечні речовини.

Техногенна небезпека є найбільш характерною і значною за питомою вагою серед загального кола випадків. Підтвердження цьому — катастрофа на ЧАЕС, на газо- і продуктопроводах та транспорті.

Узагальнюючи питання про наявність надзвичайного ризику, підкреслюючи, що Україні властиві як техногенні, так і природні ризики, слід зазначити, що над вирішенням проблем запобігання, а також усунення їх можливих наслідків у країні створена і діє потужна система захисту населення і економіки від надзвичайних ситуацій – система Цивільної оборони. Науково-технічний прогрес, з одного боку, покращує життя людей, з другого — підвищує ризик виникнення аварій і катастроф, і Цивільній обороні все частіше доводиться ліквідовувати їх наслідки.

Окрім ризику виникнення НС існує загроза війни з застосування зброї масового знищення: ядерної, хімічної, біологічної. В таких умовах система ЦО бере на себе завдання підготовки до захисту населення і народного господарства, а також максимального послаблення дії уражаючих факторів сучасної зброї.

Верховною Радою України у лютому 1993 р. прийнято закон  “Про Цивільну оборону України”, який проголошує, що громадяни України мають право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, значних пожеж, стихійного лиха і вимагати від Уряду України, інших органів державної виконавчої влади, адміністрації підприємства, установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання гарантій щодо забезпечення його реалізації.

Держава як гарант цього права створює систему Цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

  1.  Визначення та основні завдання Цивільної оборони.

Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюються для організації та забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Цю систему складають:

  •  органи державної виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою та захистом населення, попередженням, реагуванням і діям у надзвичайних ситуаціях;
  •  органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі центральних та місцевих органів державної виконавчої влади й адміністрації підприємств, установ організацій незалежно від форм власності та господарювання;
  •  сили та засоби, що призначені для виконання завдань ЦО, фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
  •  системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Заходи Цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі     верстви населення, а розподіл за обсягом та відповідальністю за їх виконанням здійснюються за територіально-виробничим принципом.

Завдання Цивільної оборони:

  1.  Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій (НС) техногенного походження.
  2.  Запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат при аваріях, катастрофах, через великі пожежі та стихійні лиха.
  3.  Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
  4.  Оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
  5.  Захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж,

         стихійного лиха та застосування засобів ураження;

  1.  Організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
  2.  Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
  3.   Створення систем аналізу і прогнозування управління,

          оповіщення та зв'язку, спостереження і контролю за

          радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженнями,   

         підтримання їх готовності для сталого функціонування у    

          надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;

  1.  Підготовка і перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.

 

Для виконання цього завдання здійснюються наступні заходи:

  •  завчасно розробляються й проводяться інженерно-технічні заходи Цивільної оборони (ІТЗ ЦО) для зменшення ризику виникнення НС та захисту населення від впливу їх наслідків;
  •  готується науково обґрунтований прогноз наслідків можливих НС;
  •  ведеться безперервне спостереження за станом потенційно небезпечних об'єктів та навколишнього середовища;
  •  утримуються в готовності засоби оповіщення та інформації населення;
  •  створюються локальні системи виявлення й оповіщення;
  •  створюються спеціальні формування й здійснюються їх професійна підготовка;
  •  ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм ІТЗ ЦО;
  •  проводиться забезпечення працівників підприємств, установ та організацій індивідуальними засобами захисту;
  •  проводяться навчання населення щодо захисту від вражаючих факторів НС.

3. Організація й проведення рятувальних та інших необхідних робіт (РіНР) у районах лиха та осередках ураження.

Це завдання полягає у виконанні заходів, передбачених законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, що створюють загрозу життю й здоров'ю населення,    а також у :

  •  розвідуванні осередків ураження і визначення їх меж;
  •  проведенні робіт по пошуку й рятуванню людей;
  •  наданні допомоги потерпілим;
  •  евакуації населення з небезпечних районів;
  •  карантинно-обсерваційних заходів;
  •  оточенні осередків ураження;
  •  забезпеченні громадського порядку в районах лиха та осередках ураження;
  •  здійснення заходів життєзабезпечення населення: тимчасове розселення громадян у безпечних районах; організація харчування в цих районах; організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям та товарами першої необхідності; надання фінансової допомоги потерпілим; забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення;

Для проведення РіНР:

  •  створюються і утримуються в готовності до дій сили ЦО;
  •  залучаються в разі потреби інші сили незалежно від відомчої приналежності та рятувальні сили;
  •  здійснюється підготовка органів управління ЦО та опрацювання відповідних планів;
  •  виготовляються необхідні технічні засоби;
  •  підтримується інженерне, хімічне, медичне, транспортне та матеріальне забезпечення дій сил, що беруть участь у проведенні робіт;
  •  забезпечується дотримання вимог з безпеки особовим складом сил ЦО, що бере участь в РіНР.

4. Організаційна структура Цивільної оборони підприємств.        Сили ЦО;

Організаційна структура ЦО країни планується по територіально-господарському принципу.

Підприємства незалежно від форм власності та господарювання:

  •  планують та здійснюють необхідні заходи щодо захисту працівників від наслідків НС;
  •  планують та проводять заходи щодо сталого функціонування об’єктів й забезпечення життєдіяльності працівників у НС;
  •  забезпечують створення сил і засобів щодо попередження та ліквідації наслідків НС, навчання працівників способам захисту і діям у Нс у складі формувань;
  •  створюють та підтримують у постійній готовності локальні системи оповіщення про НС;
  •  фінансують заходи щодо захисту працівників об’єктів, попередження та ліквідації НС. Створюють резерви фінансових і матеріально-технічних ресурсів для ліквідації НС;

Начальником ЦО будь-якого підприємства є керівник цього підприємства. Під керівництвом начальника ЦО створюється штаб ЦО – орган управління, який організує всю практичну діяльність на об’єкті з питань ЦО. Начальник штабу ЦО є замісником начальника ЦО, йому надано право від імені начальника ЦО віддавати накази та розпорядження з питань ЦО.

Сили ЦО. Силами ЦО є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська ЦО виконують завдання з захисту населення від наслідків НС, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України “Про загальний військовий обов’язок та військову службу”, а також за контрактом.

Спеціалізовані формування – це організаційно оформлені підрозділи, які створюються для виконання специфічних робіт: рятувальні, аварійні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання першої медичної допомоги потерпілим безпосередньо на робочому місці або під час евакуації, роботи щодо запобігання НС, виробництво, ремонт та технічне обслуговування засобів захисту, приладів та обладнання для боротьби з наслідками НС. Комплектування спеціалізованих формувань здійснюється за контрактом з числа фахівців, які мають досвід роботи з ліквідації наслідків НС.

Невоєнізовані формування ЦО – це групи людей, які об’єднані в команди, забезпечені спеціальною технікою та майном, призначені та підготовлені для виконання покладених на них завдань у НС.

  1.  Класифікація НС.

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

Стихійне лихо – явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей.

Небезпечне природне явище — подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Відповідно до характеру подій бувають різні види надзвичайних ситуацій:

Надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

Надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні геологічні (землетруси, вулкани, лавини, провалювання земної поверхні, зсуви, обвали), метеорологічні (зливи, град, сильна спека, суховії, посуха, ураган, шквали, смерчі, пилові бурі, сильні снігопади і заметілі, сильні морози, ожеледь, тумани), гідрологічні явища (повінь, цунамі, сель, підвищення ґрунтових вод), деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру: пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування; здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об'єктів, ядерних установок, і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Для узагальнення рівня НС за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка виникає на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше 1 % обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація реґіонального рівня – це надзвичайна ситуація, яка виникає на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

Надзвичайна ситуація місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно-небезпечних об'єктів;

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23424. ПОИСК В ИНТЕРНЕТЕ. ЭЛЕКТРОННАЯ ПОЧТА 1.08 MB
  По мере роста общего количества пользователей Интернета а среди них числа владеющих английским языком эти ограничения всё в большей степени снимаются что закономерно ведёт к уменьшению спроса на услуги журналистов. electronic mail технология и предоставляемые ею услуги по пересылке и получению электронных сообщений называемых письма или электронные письма по распределённой в том числеглобальной компьютерной сети. Акадо российский телекоммуникационный холдинг оказывающий услуги доступа в...
23425. Сообщения SIP 27.68 KB
  Реферат Протокол SIP разрабатывался с расчетом на возможность использования любых транспортов но тем не менее наиболее предпочтительным является использование UDPпакетов это позволяет повысить производительность по сравнению с использованием протокола TCP но требует использования дополнительных механизмов проверки доставки сигнальных сообщений. Так как телефония с использованием протокола SIP позволяет использовать большое количество разнообразных сервисов помимо передачи голоса возможна...
23426. Уровни сетевой архитектуры 72.79 KB
  Компьютерные сети по своей структуре очень сложны. Для начала проведем грань между работой программных и аппаратных средств сети. В сети может работать разнообразное по технологии оборудование от него зависят возможности сети: производительность надежность и т. и разнообразное программное обеспечение: сетевые операционные системы приложения от него зависят те же возможности сети прозрачность безопасность.
23427. Города на территории Беларуси в IX – середине XIII в.: происхождение названий и хозяйственная жизнь горожан 13.54 KB
  Причинами превращения городищ в города были: отделение ремесла от земледелия проживание ремесленников в местах близких к источникам сырья развитие обмена продуктами земледелия на вещи сделанные ремесленниками. Города возникали на перекрестках дорог и рек. Города IX XIII вв. Внутренняя часть города укрепленная валами рвами стенами называлась детинцем.
23428. Развитие культуры на белорусских землях в IX - середине XIII вв. Религиозные деятели 15.29 KB
  Своих высот книжная культура достигла в творчестве Евфросиньи Полоцкой Кирилла Туровского Аврамия Смоленского Клима Смолятича а также неизвестного автора Слова о полку Игореве. О ее жизни рассказывается в Житии Евфросиньи Полоцкой. Полоцкой Каложская церковь Каменецкая вежа. Полоцкой мастер Лазарь Богша сделал шестиконечный крест.
23429. Причины образования Великого княжества Литовского 17.53 KB
  Причины образования Великого княжества Литовского Причинами образования ВКЛ были следующие: внутриполитические. При княжении великих князей Витеня 12951316 и Гедимина 13161341 в состав ВКЛ вошли почти все белорусские земли. За время его правления территория ВКЛ увеличилась почти в 2 раза и оно стало называться ВКЛ Русское и Жемайтское. Эти факты позволяют говорить о федеративной форме государственного устройства ВКЛ.
23430. Укрепление великокняжеской власти в ВКЛ в первой половине XIV в. Происхождение названия княжества 12.98 KB
  Укрепление великокняжеской власти в ВКЛ в первой половине XIV в. Происхождение названия княжества Укрепление единовластия в ВКЛ произошло при великом князе Гедимине в 13161341 гг. Большая часть белорусских земель вошла в состав ВКЛ. Территория ВКЛ увеличилась в 3 раза.
23431. Государственный строй ВКЛ в середине XIII – XIV в. Борьба за великое княжение 16.03 KB
  стал его старший сын от второй жены Ягайло. В начале своего правления Ягайло стремился продолжать политику своего отца. Однако старшие братья Ягайло от первой жены Ольгерда считали себя обиженными. Ягайло столкнулся с противодействием недовольных князей группировавшихся вокруг полоцкого князя Андрея.
23432. Сближение ВКЛ с Польшей. Кревская уния 1385 г.: причины, условия и последствия 13.26 KB
  Выбор остановился на Ягайло. Вопервых Ягайло также был заинтересован в союзниках которые помогли бы ему сохранить власть. Втретьих если бы Ягайло крестил Литву в католичество это подняло бы авторитет поляков так как им удалось бы сделать то что до сих пор не удавалось немцам. Согласно унии польские послы обещали Ягайло отдать в жены польскую королеву Ядвигу а с нею и польскую корону.