63252

Римська імперія в І—II ст. нашої ери

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ознайомитися із системою державного управління що склалася за часів правління Августа; удосконалити вміння давати характеристику історичної особистості. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: називати час правління Октавіана Августа органи влади імперії...

Украинкский

2014-06-18

29.75 KB

3 чел.

Урок 53                                                                               6 клас

Всесвітня історія

Тема:  Римська імперія в І—II ст. н. е.

Мета:

  1.  розглянути процес утворення Римської імперії, основні напрямки політичного життя Римської імперії в І—II ст. н. е.;
  2.  ознайомитися із системою державного управління, що склалася за часів правління Августа;
  3.  удосконалити вміння давати характеристику історичної особистості.

Очікувані

Після цього уроку учні зможуть:

називати час правління Октавіана Августа, органи влади імперії;

показувати на карті територію Римської імперії в І ст. н. е.;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «імперія», «імператор»;

висловлювати власне судження, оцінюючи діяльність римських імператорів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

1)   Чим можна пояснити перемогу Юлія Цезаря в громадянській війні?

2)    Які реформи провів Цезар?

3)    Чому змовникам не вдалося втриматися при владі?

4)    Із якою метою був створений другий тріумвірат?                   ,

5)    Порівняйте перший і другий тріумвірати. Що в них спільного?

Підбиваючи підсумок, учитель відзначає, що другий тріумвірат, створений (як і перший) як опозиція сенату, припинив своє існування через розбіжності між самими спільниками. В обох випадках кожний із тріумвірів прагнув одноосібної влади. Колективна військова диктатура другого тріумвірату перетворилася на єдиновладдя Октавіана.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Принципат Августа.

2.  Зовнішня політика та утворення нових провінцій.

3.  Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

4.  Династія Антонінів.

1.  Принципат Августа.

 Розповідь учителя.

Гай Юлій Цезар Октавіан, до всиновлення Гай Октавій, народився в 63 р. до н. е. Він був троюрідним племінником Юлія Цезаря, мав його прихильність і був ним усиновлений.

Із закінченням громадянської війни в 30-х рр. до н. е., після смерті Антонія і кінця другого тріумвірату, главою Римської держави став Октавіан.

На засіданні сенату він лицемірно відмовився від єдиновладдя і від усіх своїх повноважень й оголосив, що відновлює республіку. Він залишив за собою тільки звання імператора. Октавіан вивів із сенату тих, хто за своїм походженням не міг належати до вищої верстви. У знову складеному списку ім'я Октавіана було першим, звідси його титул — принцепс. Це дозволяло йому першим висловлювати на засіданнях свою думку. За 41 рік його правління не знайшлося жодного сенатора, який би ризикнув не погодитися з Октавіаном. Покірний сенат присвоїв Октавіану титул Августа, що означає «звеличений богами», «шанований», і цей титул він зробив своїм ім'ям.

Маючи нову владу, Август узявся до розв'язання політичних проблем. Розуміючи, що продовження громадянської війни веде лише до подальшого ослаблення імперії та робить її беззахисною перед загрозою-іноземного вторгнення, він зробив усе можливе для зміцнення стабільності в країні. Армія, що до того ж могла бути звернена і проти нього самого, скорочувалася з 60 до 28 легіонів. Для виплати допомоги відставним воїнам, поселенцям у колоніях, Август використовував захоплені в поході скарби єгипетських царів. Для власної охорони Август створив особливий загін — преторіанську гвардію.

Завдяки регулярному надходженню з провінцій грошей і харчів добробут громадян Риму значно підвищився. Октавіан розділив місто на округи та квартали, запровадив нічну варту, організував пожежні команди. За часів Августа були збудовані численні храми. Він був покровителем мистецтва, літератури. Сам писав філософські, історичні трактати, складав вірші.

Одним із найближчих до Октавіана людей був Гай Цильцій Меценат — тонкий поціновувач мистецтва і славнозвісний покровитель поетів. Меценат не мав офіційної посади, але фактично був другою людиною в державі й правив Римом під час відсутності Октавіана.

Фронтальне опитування.

  1.  Які риси допомогли Октавіану прийти до влади?
  2.  Чому Октавіан не став скасовувати республіканський лад?
  3.  Як ви оцінюєте діяльність Августа в роки його правління Римською державою?

Учитель звертає увагу учнів на те, що державний устрій, створений Октавіаном, одержав назву принципату від титулу принцепса. Обережний Октавіан, пам'ятаючи сумний досвід названого батька, не скасував республіканського ладу, але запровадив зміни, що дозволили перетворити його на особливий вид монархії — принципат.

Коментоване читання.

Прочитайте текст параграфа і,складіть схему, у якій мають бути визначені ті риси державного управління, що залишилися за Октавіана з часів республіки, і ті, які свідчили про зміцнення монархії.

Принцепс – перший у списку сенаторів. Головував на засіданнях сенату і перший висловлювався.

Принципат – державний устрій за якого зберігалися республіканські установи, але влада фактично належала принцес. у  

Принципат

Риси республіканського ладу

         Ознаки монархії

1.Влада є одноосібною

2. Державні посади обіймаються за призначенням імператора

3. ЗС підпорядковані імператору

4. Управління провінціями здійснюють прокуратори, призначені імператором

1. Влада є колегіальною

2. Державні посади є виборними

3. Збройні сили підпорядковані сенату

4. Управління провінціями здійснюють проконсули і пропретори

2. Зовнішня політика та утворення нових провінцій.

Евристична бесіда.

  1.  До яких наслідків призвело розширення територій Риму в II ст. до н. е.?
  2.  На що була спрямована внутрішня політика Августа?
  3.  Які перетворення в армії здійснив Октавіан?
  4.  Як ви вважаєте, чи свідчили ці зміни про його наміри вести активну завойовницьку політику?

Вислухавши відповіді учнів, учитель зазначає, що Октавіан бачив метою своєї політики не захоплення нових територій, а підтримання порядку на вже завойованих землях. Нові завоювання, до того ж, далися Риму ціною великих зусиль. До складу Римської імперії була  включена Германія, із завоюванням якої пов'язана загибель трьох легіонів під командування Квінтілія Вара.

3. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв.

Розповідь учителя.

Спадкоємцем Августа став Тиберій Клавдій Нерон, син третьої дружини імператора Лівії Друзілли від її першого шлюбу. Із правління Тиберія починається перша римська династія Клавдіїв, представлена чотирма імператорами.

1) Тиберій (14—37 рр. н. е.).

2) Калігула (37—41 рр. н. е.).

3) Клавдій (41—54 рр. н. е.).

4) Нерон (54—68 рр. н. е.).

Ця династія належала до двох родів — Юліїв і Клавдіїв. Час правління династії Юліїв-Клавдіїв зазвичай називають «епохою терористичного режиму». Цю назву можна мотивувати тим, що всі чотири імператори (меншою мірою Клавдій) під час правління вдавалися до методів відкритого і систематичного насильства стосовно своїх супротивників серед знаті й прихильників відновлення республіканського правління.

73-річний Гальба, який змінив Нерона, правив лише кілька місяців і був зміщений солдатами й офіцерами: вони не любили його за скнарість і суворість.

13 січня 69 р. н. е. преторіанці проголосили імператором легата Лузітанії Сильвія Отона. Почувши про це, легіони, розташовані на берегах Рейну, проголосили імператором свого полководця Вітеллія. Вони вийшли походом на Рим і розбили війська Отона під Кремоною. Відомий гульнею й ненажерливістю, Вітеллій не міг налагодити дисципліну в армії, що займалася грабунками, пияцтвом і насильством.

У той час як солдати Вітеллія бешкетували в Італії, легіони, що перебували в Палестині, проголосили римським імператором свого командира Тита Флавія Веспасіана. Вони пішли бойовим маршем на Рим, узяли місто й убили Вітеллія та його прихильників.

Період від повалення Нерона до вступу Веспасіана інколи називають «революцією чотирьох імператорів». Перемогла в цій боротьбі династія Флавіїв.

Веспасіан (69—79 рр. н. е.).

Тит (79—81рр. н. е.).

Доміціан (81—96 рр. н. е.).

Загальний стиль життя за Флавіїв характеризується ощадливістю, хазяйновитістю і грубуватою провінційною простотою.

Веспасіан запровадив низку нових податків, у тому числі податки на громадські вбиральні та поховання. Коли його син Тит відкрито обурився цим нечуваним нововведенням, батько підніс до його носа золотий денарій, отриманий із такого джерела надходження податку, і запитав, чи відчуває він якийсь особливо неприємний запах. Звідси й пішов широко відомий вираз «гроші не пахнуть».

Під час правління династії Флавіїв змінилася соціальна опора Римської імперії: проводилася політика підтримки інтересів провінцій.

Прокуратор – управитель господарства; у часи імперії – урядовець якій відав податками, управитель імператорськими провінціями.

4. Династія Антонінів.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

  1.  Який період охоплює правління династії Антонінів у Римі?
  2.  Які імператори належали до цієї династії?
  3.  За правління якого імператора Рим востаннє продемонстрував свою завойовницьку політику?
  4.  Який імператор із династії Антонінів відомий як видатний філософ?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

Фронтальне опитування.

  1.  Що було спільного і відмінного в правлінні Цезаря й Августа?
  2.  Правління якої династії в Римській імперії називали «епохою терористичного режиму»?
  3.  Які події одержали назву «революція чотирьох імператорів»?
  4.  Кому належить вираз «гроші не пахнуть»?
  5.  За правління якої династії в Римській імперії настав «щасливий період»?

V.  ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

  1.  Громадянські війни та другий тріумвірат закінчилися встановленням одноосібної влади Октавіана.
  2.  Октавіан Август створив особливу систему державного управління — принципат: республіканські установи зберігаються, але влада належить принцепсу — першому сенаторові й першій людині в державі.
  3.  Політика Октавіана була спрямована на зміцнення стабільності країні та організацію управління завойованими землями.
  4.  Проблемним — від часів Октавіана Августа — залишалося питання успадковування влади.
  5.  Римська імперія в середині II ст., у «щасливий період» Антонінів, займала близько 100 тис. кв. миль. Це була дійсно світова держава

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.  Опрацювати текст параграфа.
  2.  Творче завдання. Скласти повідомлення про одного з імператорів ранньої Римської імперії (І—II ст. н. е) Використання додаткової літератури підвищить цінність повідомлення. Обов'язковим є обґрунтування вибору героя повідомлення.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20673. Экзистенциональная философия С. Кьеркегора 47 KB
  Кьеркегора. Сёрен Кьеркегор 18131855 датский философ его творчество относят к первым этапам зарождения западного экзистенциализма. он закончил теологический факультет Копенгагенского университета Кьеркегор в первую очередь стремится в своей философии исследовать вопросы о Боге религии вере отношении личности и Бога единичного бытия человека к Всевышнему. В 40х годах 19го столетия Кьеркегор прослушал лекции Шеллинга от которого перенял неприязнь к философской системе Гегеля.
20674. Философские идеи Карла Маркса и Фридриха Энгельса 63 KB
  Карл Маркс 1818 –1883 и Фридрих Энгельс 1820–1895 немецкие философы родоначальники диалектического и исторического материализма. Например Марксу принадлежат: Критика гегелевской философии права 1843. Капитал 1867 1885 1894 Энгельс редактировал второй и третий тома Капитала после смерти Маркса.
20675. Философия Фридриха Ницше 41.5 KB
  Фридрих Ницше 18441900г. Принято творчество Ницше подразделять на ряд этапов. На втором этапе Ницше старался разрабатывать уже собственные оригинальные идеи.
20676. Философские аспекты психоанализа Зигмунда Фрейда 51.5 KB
  Зигмунд Фрейд 18561939 учёный врач психиатр проживавший в Австрии. Фрейд признан отцомоснователем психоанализа течения в медицине признающего узость физиологического неврологического и просто инструментального подхода гипноз электрошок и пр. Неправомерно отождествлять фрейдизм и психоанализ как таковой который в современной науке представляет сложную дисциплину далеко выходящую за границы учения Фрейда и его последователей.
20677. Классический позитивизм и эмпириокритицизм в истории философии 100.5 KB
  Таким образом по мнению позитивистов право на истинность получает знание сообщаемое исключительно наукой а единственными методами познания выступают естественнонаучный инструментарий. Историю обществоведение по его мнению следует обогатить точными методами и экспериментами. По мере смены этих форм господства по мнению СенСимона происходит смена форм мировоззрения: для феодализма характерно религиозное для индустриализма – научное воззрение на мир. По его мнению научная социология или социальная физика должна стать единственным...
20678. Структурализм в философии 35.5 KB
  Так же известными представителями данного течения были ЛевиСтросс Альтюссер Фуко и Лакан выступившие против экзистенциализма идеалистического субъективизма персонализма историцизма и плоского эмпиризма. Клод ЛевиСтросс 1908 – французский философ социолог этнолог считается основателем структурной школы в этнологии и современного философского структурализма. Структуралистская концепция ЛевиСтросса отразила широкий диапазон накопленных знаний в естественных и гуманитарных науках. Так например ЛевиСтросс особое значение придал...
20679. Философская герменевтика 43.5 KB
  Гадамер. Ганс Георг Гадамер немецкий философ родился в 1900 умер в 2002 году. Главным герменевтическим сочинением Гадамера признана работа Истина и метод I960. Хайдеггер Диалектика Гегеля 1971 Путь Хайдеггера 1983 четырехтомник Малых работ 19671977 Гадамер в своих ранних произведениях анализирующих античную философскую культуру стремится использовать герменевтический метод преподнося концепцию понимания как интерпретацию а концепцию познания как поиска согласия в диалоге.
20680. Экзистенциальное учение в творчестве Мартина Хайдеггера 48.5 KB
  Основным его трудом признана работа Бытие и время 1927 в которой ставится акцент на необходимость в изучении онтологической проблематики первоначально понять кто вопрошает о смысле бытия и предлагается экзистенциальное раскрытие сути вопрошающего. Рассматривая творчество Хайдеггера через призму экзистенциального учения необходимо прежде всего обратиться к работе Бытие и время. По Хайдеггеру человек имеет определённую бытийную способность которая вынуждает нас искать нечто обозначаемое как здесь – бытие Dasein или наличное...
20681. «Философия существования» в произведениях Ж.-П. Сартра 46.5 KB
  Сартра. ЖанПоль Сартр 19051980 французский писатель и философ центральной проблемой творчества которого было отношение сущности и существования. Сартр считал основываясь на феноменологии что не возможно воспринять подлинную сущность объекта можно лишь фиксировать существование экзистенцию в том числе и существование человека. Сартр проявлял интерес к марксистскому учению.