63258

Римська імперія в III ст. нашої ери

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити учнів з особливостями господарського розвитку і політичного життя Римської імперії в III ст. Після цього уроку учні зможуть: називати час вторгнення варварів; показувати на карті територію Римської імперії в III ст. територію розселення варварських племен...

Украинкский

2014-06-18

26.11 KB

0 чел.

Урок 59                                                                                              

Всесвітня історія                                                             6 клас

Тема.  Римська імперія в III ст. н. е.

Мета:

  1.  ознайомити учнів з особливостями господарського розвитку і політичного життя Римської імперії в III ст. н. е.;
  2.  удосконалити навички встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

 Очікувані результати.   

Після цього уроку учні зможуть:

називати час вторгнення «варварів»;

показувати на карті територію Римської імперії в III ст. н. е., територію розселення «варварських» племен;

наводити приклади кризових явищ у Римській імперії;

пояснювати причини кризи Римської імперії.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І.   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

З огляду на тип уроку, етапу актуалізації знань можна приділити незначну за часом частину. Необхідно провести аналіз виконання контрольної роботи, вибірково перевірити домашнє завдання (заповнення таблиці) і провести роботу з перевірки запам'ятовування дат.

Робота з датами*.

  1.  Скільки років минуло від заснування Риму до вбивства Юлія Цезаря?
  2.  Скільки років минуло від установлення в Римі республіки до початку одноосібного правління Октавіана Августа?
  3.  Скільки років тривало правління Юліїв-Клавдіїв?
  4.  Скільки років тривало правління династії Антонінів?

Розповідь учителя.

Учитель нагадує характерні риси Римської держави І—II ст. н. е.:

  1.  посилення імператорської влади;
  2.  зниження ролі й значення народних зборів і сенату;
  3.  продовження   завойовницьких   війн,   придушення   повстань у провінціях.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Кризові явища в Римській імперії.

2.   «Солдатські» та «сенатські» імператори.

3.   Вторгнення варварів.

1.  Кризові явища в Римській імперії.

Евристична бесіда.

  1.  Поясніть значення поняття «криза».
  2.  Що свідчило про настання занепаду в господарстві Римської імперії?
  3.  Чому праця рабів мала низьку продуктивність?
  4.  Чи могла праця вільних селян скласти конкуренцію дешевій рабській праці?
  5.  Кого називали «рабами з хатинами»?
  6.  Кого називали колонами?
  7.  Як ви вважаєте, чому досить невелика частина вільних селян прагнула стати колонами?

Вислухавши відповіді учнів, учитель робить висновок: в умовах кризи рабовласницької системи колонат був єдиною формою, що могла затримати розпад Римської імперії. Але заборгованість колонів перед власниками землі, що зростала з кожним роком, робила їхнє становище подібним до становища «рабів з хатинами», позбавляла  зацікавленості в продуктивній праці. Починаючи з II ст. н. е., дедалі більше колонів потрапляли в залежність від власників земельних ділянок. Наслідком збідніння була апатія до праці. Збіднілі вільні землевласники йшли до міст і часто перетворювалися на пролетарів — людей без майна і без роботи, для яких гасло «Хліба і видовищ!» стало основним сенсом життя.

2.   «Солдатські» та «сенатські» імператори.

Коментоване читання.

Прочитати текст параграфа.

Учитель може доповнити матеріал підручника.

Додаткова інформація

Правління Северів відкриває нову сторінку в історії Римської імперії — період відкритого панування армії. До династії Северів належали:

Септимій Север (193—211 рр. н. е.);

Каракалла (211—217 рр. н. е.);

Егабал (218—222 рр. н. е.);

Александр Север (222—235 рр. н. е.).

Із 217 до 218 р. н. е. правив імператор Макрін, префект Преторію, людина низького походження, який був рабом.

Після смерті останнього представника династії Северів, Александра Севера, убитого солдатами, які збунтувалися, почався період громадянської війни. Александр Север став жертвою вбивць через непопулярність своєї політики: він вимагав підвищення дисципліни в армії, скоротив грошові роздачі, намагався підвищити престиж сенату і залучити на керівні посади освічених чиновників.

Після Александра Севера йде серія солдатських імператорів.

Останні століття існування Римської імперії сповнені спроб зупинити розпад і здійснити відновлення держави, що починаються з другої половини III ст. н. е., із часу Клавдія II Готського (268— 270 рр. н. е.), який здобув дві великі перемоги: над германською федерацією аламанів і над готами.

Політику відновлення імперії продовжували спадкоємці Клавдія: Авреліан (270—275 рр. н. е.),Проб (276—282 рр. н. е.) і Діоклетіан (284—305 рр. н. е.), які почали новий період — Пізньої імперії.

3.   Вторгнення варварів. 

Самостійна робота за підручником.

Прочитати текст параграфа і дати відповіді на запитання.

1)   Кого римляни називали варварами?

2)   Наскільки успішною була боротьба Риму з варварськими племенами?

Заслухавши відповіді учнів, учитель може доповнити матеріал підручника.

Додаткова інформація

У середині III ст. н. е. найбільш уразливим місцем, із точки зору безпеки імперії, був дунайський кордон. Найбільш загрозливу силу становили племена готів. Задовго до цього вони з'явилися на берегах Понту, а потім підійшли впритул до Дунаю. Від них відкуповувалися щорічними платежами. Але після перемоги над іншими племенами — карпів — імператор Філіпп відмовився платити. Готи активізувалися. Римська армія, що стояла в Мезії для охорони кордону від варварів, замість цього змовилася з ними і відкрила кордон. Готи, карпи й інші племена в кількості 30 тис. осіб перейшли Дунай і вторглися в Нижню Мезію. Від готів та їхніх союзників удалося відкупитися великою сумою. Крім Мезії, об'єктами нападів готів та їхніх союзників були Дакія і Балканський півострів.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Історичний диктант.

Коди відповідей

Пролетарі — 1          Криза — 2        «Солдатські» імператори — 3

Варвари — 4             Колони — 5     Раби — 6

  1.  У IIIII ст. н. е. в господарстві Римської імперії почався занепад, тобто…
  2.  Основу всього господарства становила праця…
  3.  Більш продуктивною була праця орендарів землі, які сплачували власникові землі певну суму,—…
  4.  Зубожілі селяни, ремісники перетворювалися на людей, які не мали ні майна, ні роботи і жили подачками, тобто, фактично, це були…
  5.  Занепад господарства спричинив послаблення держави. До влади почали приходити імператори, висунуті армією. їх стали називати …
  6.  У другій половині III ст. н. е. справжнім лихом для Риму стали напади …

Учні перевіряють диктант методом взаємоперевірки. Учитель визначає питання, які викликали найбільші труднощі.

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

  1.  У ІІ ст. н. е. в Римській імперії, що мала величезну територію і сильну армію, почалася криза.
  2.  Основною причиною занепаду господарства була низька продуктивність рабської праці.
  3.  Поява колонів сприяла оздоровленню господарства, але не могла суттєво змінити економічне становище Риму.
  4.  Часта зміна імператорів була виявом кризи в політичному житті Риму.
  5.  У зовнішній політиці імперія перейшла від завойовницьких походів до оборони від варварських племен.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1.  Опрацювати текст параграфа.
  2.  Виписати в зошити і вивчити визначення понять «криза», «пролетар», «солдатські» імператори, «сенатські» імператори.

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно €œНегативна діалектика€. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування €œмисленням ідентичності€.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому€ в розвиваючій ся в полярних визначеннях€ єдності. Безумовна єдність€ як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання€. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення€ Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку€ Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .