63260

Християнська церква

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Що спільного було в політиці Діоклетіана і Константина У яких сферах суспільного життя Константин проводив політику що відрізнялася від політики Діоклетіана Порівняйте системи управління що існували в Римській імперії принципат і домінат.

Украинкский

2014-06-18

27.44 KB

0 чел.

Урок 61                                                                                          

Всесвітня історія                                                      6 клас

Тема: Християнська церква.

Мета:

  1.  розглянути процес перетворення християнства на державну релігію Римської імперії; показати роль християнства в розвитку європейської культури.

Очікувані результати.  

Після цього уроку учні зможуть:

називати час прийняття християнства як державної релігії Римської імперії;

порівнювати становище християнської церкви в І—II та IVV ст. н. е.;

наводити приклади зміни ставлення держави до християнської церкви;

визначати причини появи різних течій у християнстві, вплив християнства на розвиток культури та філософії.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

Фронтальне опитування.

  1.  Що спільного було в політиці Діоклетіана і Константина?
  2.  У яких сферах суспільного життя Константин проводив політику, що відрізнялася від політики Діоклетіана?
  3.  Порівняйте системи управління, що існували в Римській імперії,— принципат і домінат.

Домінат

Принципат

Пізня Римська імперія

Рання Римська імперія

Імператор «перший» у складі сенату, влада сенату поступово обмежувалася

Посилення влади імператора, сенат утратив роль колективного органу влади

Аналізуючи виконання завдання, учитель підкреслює, що основною відмінністю домінату від принципату було зміцнення влади імператора. Посиленню ролі імператора згодом сприяла і християнська церква, бо християнство за Константина набуло статусу державної релігії.

Запитання на повторення.

  1.  Де і коли виникло християнство?
  2.  Назвіть передумови виникнення християнства.
  3.  Як були організовані перші християнські громади?
  4.  Які зміни відбулися в християнських громадах у IIIII ст. н. е.?

Учитель підводить учнів до висновку: IV ст. н. е. християнська церква стала багатою і впливовою. Вона відігравала суттєву роді в управлінні імперією. Саме єпископи, а не полководці організовували опір варварам. Корінні зміни у відносинах між християнською церквою та імператорською владою відбулися за Константина.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Оформлення церковної організації.

2.  Константин І та його політика щодо християнства.

3.  Перші собори. Виникнення течій у християнстві.

4.  Християнство — державна релігія Римської імперії.

1.   Оформлення церковної організації.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

1)    Які зміни відбулися в християнських громадах у IIIII ст. н. е.?

2)    На яку територію поширилося християнство в III ст. н. е.?

3)    Коли склалася загальна церковна організація для всієї імперії?

4)    Що являли собою церква, хто нею управляв?

Підбиваючи підсумки роботи над питанням, учитель підкреслює, що від часу виникнення нової релігії християнам довелося перетерпіти багато гонінь і переслідувань, але християнство продовжувало поширюватися в Римській імперії.

2.   Константин І та його політика щодо християнства.

Розповідь учителя.

Константин, як і інші імператори III ст. н. е., був язичником, послідовником бога Сонця. Але в 312 р. н. е., напередодні вирішальної битви зі своїм суперником у боротьбі за престол Максенцієм, Константин побачив сон, у якому йому з'явився Христос і звелів написати на щитах його війська грецькі літери ХР — перші літери свого імені. Наступного дня Константин побачив у небі хрест, що закривав сонце, і напис: «Цим знаком переможеш». Після поразки Максенція Константин урочисто в'їхав до Риму. Наступного року він видав едикт, яким визнавалася рівноправність християнської релігії та язичницьких культів, а потерпілим від переслідувань християнам поверталося конфісковане майно.

Константин оголосив себе намісником Христа на землі й став активно брати участь у диспутах і дискусіях. У такий спосіб він прищеплював християнству ідеї державної релігії, які стверджували, що імператор має священний статус і релігійний авторитет.

3.   Перші собори. Виникнення течій у християнстві.

Розповідь учителя.

Кількість християн після проголошення християнської церкви державною збільшилася принаймні вдвічі. Дедалі більшого значення в  церкві стали набувати організаційні та догматичні питання, які хвилювали християнські громади. За вирішення цих питань, що мали не тільки церковне, але й загальнодержавне значення, тепер узялася держава. У 325 р. н. е. Константин скликав у місті Нікеї перший загальноримський (Вселенський) церковний собор, куди були запрошені представники всіх провінцій. Приводом до скликання собору стала єресь (секта) Арія, пресвітера єгипетської єпархії. Гострим питанням християнської догматики на той час було питання про двоїсту природу Бога-Сина Христа, який був водночас і Богом, і людиною. Арій заперечував рівність Бога-Сина і Бога-Отця. Константин бачив у вченні Арія небезпечну ідею применшення не тільки авторитету Бога-Сина, але й узагалі всякого авторитету, як небесного, так і земного. Щоб уникнути повторення подібних суперечок, на соборі був вироблений канон віри, відомий під назвою «нікейського символу віри»: Свята Трійця — Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий — єдина, вічна; усі три особи Трійці рівні. У 381 р. н. е. в Константинополі був скликаний другий Вселенський собор, що підтвердив нікейський символ і засудив аріанство та інші єресі.

431 – Ефес – точилася гостра боротьба за владу над усією церквою.

449 – Ефес – рішення не були визнані більшістю керівників церкви.

451 – Халкідон – було переглянуто священні канони, змінено їхній зміст і тлумачення.

Перші християнські общини формувалися з рабів, збіднілих селян, міської бідноти.

Під час становлення й початкового розвитку християнська релігія не мала єдиного тлумачення основних релігійних положень. Тому і стали виникати побічні тлумачення вчення Христа.

Секти – найвпливовіші: докети, назореї, аріани, монтаністи,  гностики.   

4.  Християнство — державна релігія Римської імперії.

Розповідь учителя.

Після другого Вселенського собору язичницькі храми та їхні служителі були позбавлені привілеїв і державних субсидій. Символ старого Риму, статуя Перемоги, була винесена із сенату. Відтоді починається історія християнської державної церкви. У V ст. християнська церква розпалася, подібно до імперії, на дві половини — західну і східну. Вона являла собою велику матеріальну силу. Економічну основу церкви складали церковні маєтки.

«Становлення християнства»

Християнські громади об'єднуються під зверхністю Риму з'являється християнська церква

Християнська релігія і язичницькі культи визнаються рівноправними

Християнство стає державною релігією. Язичницькі культи заборонені

Православ'я (Константинополь)

Католицизм (Рим)

Під час розповіді вчитель коментує схему «Становлення християнства», що виконується на дошці або підготовлена заздалегідь.

Канонізація (від гр. «узаконення») – причислення церквою окремих осіб до розряду святих, а також узаконення положень християнського вчення.

Канон (від гр. «норма, правило») – зібрання положень, які мають нормативний характер.

Секта – відгалуження від основного релігійного вчення, релігійне угруповання.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда за питаннями.

1)    Чому змінилося ставлення державної влади до християнської церкви?

2)    Що спільного було в організації управління християнською церквою та структурі державної влади Римської імперії?

3)    Коли відбувся розкол християнської церкви на два напрями?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— У 313 р. н. е. імператор Константин узаконив християнство.

— Константин прагнув зберегти єдину державу, тож йому потрібна була сильна і єдина церква.

— У 394 р. н. е. християнство стало державною релігією Римської імперії.

— У християнській релігії посилювався розкол між двома напрямами: католицизмом і православ'ям.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Творче завдання. Підготуватися до переказу однієї з біблійних притч.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76890. Ромбовидная ямка, её рельеф, проекция на нее ядер черепных нервов 183.14 KB
  В ней различают мало заметные но важные структуры: треугольник подъязычного нерва узкая часть медиального возвышения в нижнем углу с проекцией двигательного ядра этого нерва; треугольник блуждающего нерва кнаружи от треугольника подъязычного нерва в нем проекция парасимпатического заднего ядра данного нерва; мозговые полоски IV желудочка проходящие поперечно между латеральными углами ямки и содержащие отростки клеток улитковых ядер. На ромбическую поверхность ямки в направлении спереди назад проецируются все ядра черепных нервов с...
76891. Четвертый желудочек головного мозга, его стенки, пути оттока спинномозговой жидкости 182.17 KB
  В его строении различают следующие структуры: Нижняя стенка дно ромбовидная ямка образованная дорсальными поверхностями моста и продолговатого мозга и ограниченная по бокам ножками мозжечка: сверху и спереди верхними с боков средними снизу и сзади нижними. Сверху и спереди через верхний угол ромбовидной ямки в IV желудочек впадает водопровод мозга. Четвёртый желудочек через нижний угол ромбовидной ямки прикрытый задвижкой открывается в центральный канал спинного мозга.
76892. Экстероцептивные проводящие пути 178.53 KB
  Первые псевдоуниполярные нейроны находятся в спинномозговых узлах. Вторые нейроны лежат в собственном ядре заднего рога спинного мозга. Третьи нейроны лежат в дорсолатеральном ядре таламуса. Четвертые нейроны во внутренней зернистой пластинке постцентральной извилины и верхней теменной дольки.
76893. Проводящие пути проприоцептивной чувствительности мозжечкового и коркового направления 181.16 KB
  1е нейроны псевдоуниполярные находятся в спинномозговых узлах. 2е нейроны лежат в тонком и клиновидном ядрах продолговатого мозга их аксоны формируют: внутренние дугообразные волокна начало медиальной петли перекрест ее происходит на уровне нижнего угла ромбовидной ямки; передние наружные дугообразные волокна перекрещиваются и уходят в нижнюю мозжечковую ножку и кору полушарий мозжечка; задние наружные дугообразные волокна не перекрещиваются и уходят в нижнюю ножку мозжечка и кору червя. 3и нейроны расположены в коре червя...
76894. Медиальная петля, состав волокон, положение на срезах мозга 180.14 KB
  Тела первых псевдоуниполярных нейронов бульботаламического пути находятся в спинномозговых узлах а их периферические отростки в составе спинальных нервов подходят к опорнодвигательным органам в которых заканчиваются рецепторами. Центральные отростки первых нейронов вступают в синаптические контакты с телами вторых нейронов которые находятся в тонком и клиновидном ядрах продолговатого мозга. Аксоны вторых нейронов образуют в продолговатом мозге дугообразные волокна: внутренние и наружные. Аксоны вторых нейронов участвующих в образовании...
76895. Двигательные проводящие пирамидные и экстрапирамидные пути 182.52 KB
  Первые нейроны представлены большими пирамидными клетками коры мозга. Вторые нейроны находятся в ядрах мозгового ствола и передних рогах спинного мозга а их аксоны заканчиваются в органах опорнодвигательного аппарата. Первый проходит от нейронов прецентральной извилины до двигательных нейронов сосредоточенных в ядрах ствола мозга это кортикоядерный путь. Два других тракта: кортикоспинальные передний и боковой идут от прецентральной извилины до ядер передних рогов спинного мозга.
76896. Ретикулярная формация 180.5 KB
  Далее проходит через мозговой ствол и его составляющие продолговатый мозг мост ножки мозга и четверохолмие зрительные бугры и достигает базальных ядер и коры конечного мозга. Крупные нейроны сосредотачиваются в ядрах ретикулярной формации: субталамическом красном черной субстанции мостовом ретикулярных ядрах продолговатого мозга и др. Причем один отросток имеет восходящее направление вплоть до клеток коры другой нисходящее к нейронам мозжечка спинного мозга.
76897. Оболочки и пространства мозга 183.61 KB
  В отверстиях основания твердая оболочка окружает и фиксирует проходящие через них сосуды и нервы. Паутинная оболочка состоит из волокнистой соединительной ткани покрытой эндотелием. Вблизи менингеальных синусов паутинная оболочка образует эти самые грануляции врастающие в просвет синусов и вен костного диплоетического вещества.
76898. Спинальные нервы 181.13 KB
  Спинномозговой нерв смешанный по составу волокон образуется: передним корешком двигательным из длинных отростков нейронов расположенных в ядрах передних рогов спинного мозга; отростки нейронов в составе нервов достигают органов где образуют нервные окончания исполнительного типа эффекторы; задним корешком и спинальным узлом дендриты псевдоуниполярных клеток которого составляют задний корешок и достигают задних рогов спинного мозга а длинные отростки этих клеток входят в состав спинальных нервов и их производных образуя в...