63260

Християнська церква

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Що спільного було в політиці Діоклетіана і Константина У яких сферах суспільного життя Константин проводив політику що відрізнялася від політики Діоклетіана Порівняйте системи управління що існували в Римській імперії принципат і домінат.

Украинкский

2014-06-18

27.44 KB

0 чел.

Урок 61                                                                                          

Всесвітня історія                                                      6 клас

Тема: Християнська церква.

Мета:

  1.  розглянути процес перетворення християнства на державну релігію Римської імперії; показати роль християнства в розвитку європейської культури.

Очікувані результати.  

Після цього уроку учні зможуть:

називати час прийняття християнства як державної релігії Римської імперії;

порівнювати становище християнської церкви в І—II та IVV ст. н. е.;

наводити приклади зміни ставлення держави до християнської церкви;

визначати причини появи різних течій у християнстві, вплив християнства на розвиток культури та філософії.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 

Фронтальне опитування.

  1.  Що спільного було в політиці Діоклетіана і Константина?
  2.  У яких сферах суспільного життя Константин проводив політику, що відрізнялася від політики Діоклетіана?
  3.  Порівняйте системи управління, що існували в Римській імперії,— принципат і домінат.

Домінат

Принципат

Пізня Римська імперія

Рання Римська імперія

Імператор «перший» у складі сенату, влада сенату поступово обмежувалася

Посилення влади імператора, сенат утратив роль колективного органу влади

Аналізуючи виконання завдання, учитель підкреслює, що основною відмінністю домінату від принципату було зміцнення влади імператора. Посиленню ролі імператора згодом сприяла і християнська церква, бо християнство за Константина набуло статусу державної релігії.

Запитання на повторення.

  1.  Де і коли виникло християнство?
  2.  Назвіть передумови виникнення християнства.
  3.  Як були організовані перші християнські громади?
  4.  Які зміни відбулися в християнських громадах у IIIII ст. н. е.?

Учитель підводить учнів до висновку: IV ст. н. е. християнська церква стала багатою і впливовою. Вона відігравала суттєву роді в управлінні імперією. Саме єпископи, а не полководці організовували опір варварам. Корінні зміни у відносинах між християнською церквою та імператорською владою відбулися за Константина.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Оформлення церковної організації.

2.  Константин І та його політика щодо християнства.

3.  Перші собори. Виникнення течій у християнстві.

4.  Християнство — державна релігія Римської імперії.

1.   Оформлення церковної організації.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

1)    Які зміни відбулися в християнських громадах у IIIII ст. н. е.?

2)    На яку територію поширилося християнство в III ст. н. е.?

3)    Коли склалася загальна церковна організація для всієї імперії?

4)    Що являли собою церква, хто нею управляв?

Підбиваючи підсумки роботи над питанням, учитель підкреслює, що від часу виникнення нової релігії християнам довелося перетерпіти багато гонінь і переслідувань, але християнство продовжувало поширюватися в Римській імперії.

2.   Константин І та його політика щодо християнства.

Розповідь учителя.

Константин, як і інші імператори III ст. н. е., був язичником, послідовником бога Сонця. Але в 312 р. н. е., напередодні вирішальної битви зі своїм суперником у боротьбі за престол Максенцієм, Константин побачив сон, у якому йому з'явився Христос і звелів написати на щитах його війська грецькі літери ХР — перші літери свого імені. Наступного дня Константин побачив у небі хрест, що закривав сонце, і напис: «Цим знаком переможеш». Після поразки Максенція Константин урочисто в'їхав до Риму. Наступного року він видав едикт, яким визнавалася рівноправність християнської релігії та язичницьких культів, а потерпілим від переслідувань християнам поверталося конфісковане майно.

Константин оголосив себе намісником Христа на землі й став активно брати участь у диспутах і дискусіях. У такий спосіб він прищеплював християнству ідеї державної релігії, які стверджували, що імператор має священний статус і релігійний авторитет.

3.   Перші собори. Виникнення течій у християнстві.

Розповідь учителя.

Кількість християн після проголошення християнської церкви державною збільшилася принаймні вдвічі. Дедалі більшого значення в  церкві стали набувати організаційні та догматичні питання, які хвилювали християнські громади. За вирішення цих питань, що мали не тільки церковне, але й загальнодержавне значення, тепер узялася держава. У 325 р. н. е. Константин скликав у місті Нікеї перший загальноримський (Вселенський) церковний собор, куди були запрошені представники всіх провінцій. Приводом до скликання собору стала єресь (секта) Арія, пресвітера єгипетської єпархії. Гострим питанням християнської догматики на той час було питання про двоїсту природу Бога-Сина Христа, який був водночас і Богом, і людиною. Арій заперечував рівність Бога-Сина і Бога-Отця. Константин бачив у вченні Арія небезпечну ідею применшення не тільки авторитету Бога-Сина, але й узагалі всякого авторитету, як небесного, так і земного. Щоб уникнути повторення подібних суперечок, на соборі був вироблений канон віри, відомий під назвою «нікейського символу віри»: Свята Трійця — Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий — єдина, вічна; усі три особи Трійці рівні. У 381 р. н. е. в Константинополі був скликаний другий Вселенський собор, що підтвердив нікейський символ і засудив аріанство та інші єресі.

431 – Ефес – точилася гостра боротьба за владу над усією церквою.

449 – Ефес – рішення не були визнані більшістю керівників церкви.

451 – Халкідон – було переглянуто священні канони, змінено їхній зміст і тлумачення.

Перші християнські общини формувалися з рабів, збіднілих селян, міської бідноти.

Під час становлення й початкового розвитку християнська релігія не мала єдиного тлумачення основних релігійних положень. Тому і стали виникати побічні тлумачення вчення Христа.

Секти – найвпливовіші: докети, назореї, аріани, монтаністи,  гностики.   

4.  Християнство — державна релігія Римської імперії.

Розповідь учителя.

Після другого Вселенського собору язичницькі храми та їхні служителі були позбавлені привілеїв і державних субсидій. Символ старого Риму, статуя Перемоги, була винесена із сенату. Відтоді починається історія християнської державної церкви. У V ст. християнська церква розпалася, подібно до імперії, на дві половини — західну і східну. Вона являла собою велику матеріальну силу. Економічну основу церкви складали церковні маєтки.

«Становлення християнства»

Християнські громади об'єднуються під зверхністю Риму з'являється християнська церква

Християнська релігія і язичницькі культи визнаються рівноправними

Християнство стає державною релігією. Язичницькі культи заборонені

Православ'я (Константинополь)

Католицизм (Рим)

Під час розповіді вчитель коментує схему «Становлення християнства», що виконується на дошці або підготовлена заздалегідь.

Канонізація (від гр. «узаконення») – причислення церквою окремих осіб до розряду святих, а також узаконення положень християнського вчення.

Канон (від гр. «норма, правило») – зібрання положень, які мають нормативний характер.

Секта – відгалуження від основного релігійного вчення, релігійне угруповання.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бесіда за питаннями.

1)    Чому змінилося ставлення державної влади до християнської церкви?

2)    Що спільного було в організації управління християнською церквою та структурі державної влади Римської імперії?

3)    Коли відбувся розкол християнської церкви на два напрями?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— У 313 р. н. е. імператор Константин узаконив християнство.

— Константин прагнув зберегти єдину державу, тож йому потрібна була сильна і єдина церква.

— У 394 р. н. е. християнство стало державною релігією Римської імперії.

— У християнській релігії посилювався розкол між двома напрямами: католицизмом і православ'ям.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Творче завдання. Підготуватися до переказу однієї з біблійних притч.

4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40311. Сосудистые заболевания ГМ 37 KB
  Деменция. Однако сосудистая деменция нередко развивается и остро после нарушения мозгового кровообращения постапоплексическая деменция. Лакупарная дисмпестическая парциальная деменция. Амнестическая сосудистая деменция обусловливает особую выраженность нарушений памяти фиксационную амнезию амнестическую дезориентировку и замещающие мнемонические конфабуляции т.
40312. Социофобии 29 KB
  Важными признаками являются: страх оценки критики суждения другими людьми в социальных ситуациях; выраженный и постоянный страх ситуаций представления на людях в которых может возникнуть чувство смущения или униженности; избегание ситуаций внушающих страх. У лиц с социальной фобией имеется неадекватный страх что их оценят отрицательно в целом ряде социальных ситуаций. Это состояние может быть: генерализованным когда страх охватывает почти все социальные контакты или не генерализованным когда страхи относятся к определенным видам...
40313. Судебная психиатрия 32 KB
  Вопросы судебнопсихиатрической экспертизы регламентированы уголовным и уголовнопроцессуальным гражданским и гражданскопроцессуальным законодательством а также действующей Инструкцией о производстве судебнопсихиатрической экспертизы в СССР утвержденной в 1970 г. При психиатрических лечебных учреждениях создаются амбулаторные судебнопсихиатрические комиссии и отделения стационарной судебнопсихиатрической экспертизы. Эксперт обязан явиться по вызову лица производящего дознание следователя прокурора или суда и дать объективное...
40314. Терапия алкоголизма 27.5 KB
  Первый начальный этап лечение острых и подострых болезненных состояний возникших в непосредственной связи с интоксикацией алкоголем и продуктами его метаболизма. Второй этап восстановительная терапия направленная на более полную нормализацию всех функций организма на устранение или смягчение устойчивых нарушений различных органов и систем на перестройку сложившегося патологического стереотипа который способствует рецидивам заболевания т е это этап становления ремиссии алкоголизма. Третий этап стабилизирующая терапия направленная...
40315. Терапия аффективных расстройств 30 KB
  Предпочтительным является назначение антидепрессантов второго поколения атипичных антидепрессантов в психотропном спектре которых сочетается отчетливо транквилизирующее или стимулирующее действие с тимолептическим. При появлении тенденции к затяжному течению депрессии для интенсификации терапии используются метод внутривенного капельного введения амитриптилина лудиомила сочетание антидепрессантов с иглорефлексотерапией и методом кратковременного акупунктурного воздействия. Желаемый терапевтический эффект достигается как правило при...
40316. Терапия шизофрении 30 KB
  При непрерывном течении: назначают высокие дозы нейролептиков с выраженным общим антипсихотическим топрал триседил галоперидол и избирательным антибредовым или антигаллюцинаторным стелазин этаперазин действием. Нейролептики с выраженным общим седативным влиянием хлорпромазин галоперидол. Назначают умеренные а подчас и малые суточные дозы указанных препаратов хлорпромазин по 50 200 мг в день галоперидол 5 10 мг сут. В случаях когда галлюцинаторнобредовые расстройства определяются механизмами аутохтонного развития...
40317. Транквилизаторы 27 KB
  Основные группы транквилизаторов по химической структуре: 1) производные глицерола (мепробамат); 2) производные бензодиазепина (элениум, диазепам, лоразепам, феназепам, клоназепам, альпразолам и многие другие); 3) производные триметоксибензойной кислоты (триоксазин); 4) производные азапирона (буспирон)
40318. Трудовая экспертиза 31.5 KB
  Так I группа инвалидности устанавливается при наличии социальной недостаточности требующей социальной защиты и помощи вследствие нарушения здоровья со стойким значительно выраженным расстройством функций организма обусловленным заболеванием последствием травм и дефектами приводящими к резко выраженному ограничению одной из следующих категорий жизнедеятельности или их сочетанию: способности к самообслуживанию III степени; способности к передвижению III степени; способности к ориентации III степени; способности к общению III...
40319. Основные группы олигофрении 50.5 KB
  Большинство исследователей дают цифры распространенности олигофрении в популяции от 02 до 3. Основные группы олигофрении 1. Недифференцированные формы с невыясненной этиологией составляют 65 всех случаев олигофрении. Большая часть олигофрении обусловлена поражением мозга во внутриутробном периоде.