63264

Слов’яни напередодні Великого переселення народів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: ознайомити учнів із джерелами з історії словян, сформувати уявлення про суспільне, господарське життя і духовний світ давніх словян, розглянути різні наукові підходи до визначення прабатьківщини словян.

Украинкский

2014-06-18

31.24 KB

1 чел.

Урок 64                                                                          

Всесвітня історія                                                                  6 клас

Тема: Слов'яни напередодні Великого переселення народів.

Мета:

  1.  ознайомити учнів із джерелами з історії слов'ян, сформувати уявлення про суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов'ян, розглянути різні наукові підходи до визначення прабатьківщини слов'ян.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати народи, що населяли територію України в III ст. до н. є. — VI ст. н. е., особливості речових пам'яток давніх слов'ян; основні історичні джерела з історії давніх слов'ян, заняття давніх слов'ян, головних персонажів слов'янської міфології; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов'ян;

показувати на карті територію розселення склавинів й антів, напрямки вторгнення готів і гунів;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «давні слов'яни», «венеди», «анти», «склавини»;

висловлювати судження щодо прабатьківщини слов'ян, витоків українського народу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

  1.  Як називали перших мешканців степів Північного Причорномор'я, території, що зараз входить до нашої держави?
  2.  Із яких джерел ми про них дізналися?
  3.  Хто витіснив кіммерійців із Північного Причорномор'я?.
  4.  Із яких джерел ми дізнаємося про минуле людства?
  5.  Що називають «археологічною культурою»?

Археологічна культуратаким поняттям історики та археологи називають згуртування племен, які ще не знають державності, але були поєднані господарчими та культурними зв’язками. На території певної археологічної культури  під час розкопок знаходять речові пам’ятки, схожі одна на одну способом виготовлення та оформленням. Археологічна культура має визначену територію та час існування.

Відповіді учнів на останні запитання дозволяють безпосередньо перейти до вивчення нової теми.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Джерела з історії слов'ян.

Розповідь учителя.

Важливим джерелом з історії давніх слов'ян є писемні документи античної епохи.

Уперше слов'яни згадуються в листі римського історика Помпонія Мелли (І ст. до н. е.). Він пише, що римський проконсул у Ґаллії отримав від германців у подарунок двох рабів - «віндів», яких штормом прибило до берегів Балтійського моря. Вінди, або венеди — загальна назва слов'янських племен на рубежі нашої ери. Вона збереглася у фінській мові, де слово «вене» використовується для позначення слов'ян. Пліній Старший, описуючи у своїй праці «Природнича історія» (77 р. н. е.) балтійське узбережжя, серед інших племен, що його населяють, згадує й венедів. При цьому він посилається на дані римської експедиції до гирла Вістули (Вісли). Корнелій Тацит у своєму творі «Германія» описує місцевість, у якій проживали венеди, а також їхній побут. Так, він згадує, що, на відміну від сарматів, венеди ведуть осілий спосіб життя і займаються переважно сільським господарством. Тацит зазначає, що венеди живуть на схід від германців. Вони є вправними воїнами і ведуть успішні війни проти своїх сусідів — фенів і певкінів.

Географ з Александрії, Клавдій Птолемей (89—167 рр. н. е.) у своєму творі «Географія» також згадує про венедів, зазначаючи, що вони називають себе «ставанами». Ще М. В. Ломоносов і В. М. Татищев ідентифікували цю назву як перекручене «слов'яни». У «дорожній карті» для римських купців, так званих Певтінгерових таблицях (ІІІ ст. н. е.) венеди розміщуються на північ від Карпат, у Подністров'ї, а також у гирлі Дунаю.

Візантійські автори VI ст. Йордан, Прокопій Кесарійський, Феофілакт Симокката, Маврикій Стратег, Менандр Протектор описують слов'ян як численний народ і стверджують, що вони поділяються на три великі частини: анти, венеди, склавини. Так, Йордан зазначає, що венеди проживали на території, що з півдня закінчувалася Карпатами, а із заходу — верхів'ями Вісли. Східні межі земель венедів він не знав, хоча вважав, що ці землі простягаються дуже далеко на схід. Склавини, за Йорданом, мешкали від «міста Новієнтуна й озера Марсіанського до Дністра, а на північ — до Вісли. Анти мешкали між Дністром і Дніпром.

Велике значення в дослідженні історії давніх слов'ян мають археологічні джерела. Найважливішими для вивчення історії давніх слов'ян є ряд археологічних культур, що належать до II ст. до н. е. — II ст. н. е.

Зарубинецька культура існувала в II ст. до н. е. — І ст. н. е. Вона охоплювала басейн Середнього і Верхнього Дніпра, а також частину Полісся, тобто північно-східний регіон давньослов'янського масиву. Представники цієї культури жили скупченнями по 10—15 поселень, які належали одному племені. Наприкінці І ст. н. е. зарубинецькі племена опинилися на шляху сарматської експансії і змушені були мігрувати в більш безпечні райони Верхнього Придніпров'я, Подесення та Південного Побужжя. Особливо знелюдніло Полісся, у Середньому Придніпров'ї місцеве населення змішалося з прийшлими племенами балтів, сарматів, а також поліських зарубинців і пшеворців. У результаті утворилася так звана пізньозарубинецька культура.

Між Віслою й Саном на заході, Горинню на сході, Прип'яттю на півночі і Збручем на півдні з І ст. до н. е. до І ст. до н. е. існувала пшеворська культура. Вона займала проміжну позицію між давніми слов'янами і давніми германцями. Поселення розташовувалися, як і в зарубинців, гніздами, але були значно меншими.

У другій половині І ст. н. е. в результаті змішування представників пшеворської культури із зарубинцями з'являється зубрицька культура. Саме вона ототожнюється із венедами, описаними Тацитом. На півночі і сході ареал зубрицької культури збігається з межами пшеворської культури, на заході він поширюється на Люблінщину і Посяння, на півдні — на Середне Подністров'я. При цьому, заселення території Подністров'я супроводжувалося конфліктами з місцевими племенами даків. Поселення зубрицької культури, знайдені на Волині та Подністров'ї, не суттєво відрізняються від поселень зарубинців і пшеворців.             

У III ст. ці археологічні культури змінюються черняхівською, київською, вельбарівською, карпатських курганів. Слов'яни були творцями київської і частково черняхівської культур.

Важливими при вивченні історії слов'ян є також лінгвістичні дані. Так, саме на лінгвістичних особливостях базуються теорії щодо прабатьківщини слов'ян.

2.   Прабатьківщина слов'ян.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

  1.  Які існують точки зору щодо прабатьківщини слов'ян?
  2.  На чому ґрунтуються гіпотези вчених?

Додаткова інформація

Питання про прабатьківщину слов'ян вирішується за допомогою археологічних і лінгвістичних даних.

Так, В. М. Топоров і О. М. Трубачов з'ясували, що більшість топонімів (назв місцевостей), особливо назв річок, які свідчать про давнє слов'янське населення, сконцентровані на південь від Прип'яті й Десни до верхньої течії Південного Бугу та Середнього Придністорв'я. Північніше топоніми в основному балтські, на Лівобережжі Дніпра — іранські, на захід від Вісли — германські. Приблизно до тієї ж думки схиляється німецький учений І. Удольп. Він позиціонує прабатьківщину слов'ян у верхів'ях Пруту, у Середньому та Верхньому Подністров'ї до верхів'їв Вісли.

Інший підхід запропонований українськими істориками. Він ґрунтується на автохтонності слов'янства на території між Дніпром і Одрою. Згідно з цією теорією, слов'янське населення не здійснювало кардинальних міграційна постійно проживало на даній території, розвиваючись за рахунок культурних впливів сусідів: іраномовних, германських, балтійських, фракійських народів. До III ст. до н. е. ці процеси в основному протікали між Віслою й Одрою, а також на Волині, пізніше центр слов'янської історії перемістився в межиріччя Дніпра і Вісли.

3.  Суспільне, господарське і духовне життя давніх слов'ян.

Робота в групах.

У класі створюється чотири групи. Кожна група одержує інформаційну картку із завданням. Для виконання завдання надається 8 — 10 хвилин. Потім представники груп виступають перед класом із повідомленням за розглянутим питанням.

Інформаційна картка 1. Розвиток рільництва в давніх слов'ян.

Основою господарської діяльності давніх слов'ян було рільництво. Це відзначають візантійські (Псевдо-Маврикій) та арабські (Ібн-Руста, Ібн-Якуб) автори. Так, останній говорить, що слов'яни збирають по два врожаї на рік. Основними рільничими культурами були просо та пшениця, основними свійськими тваринами — велика рогата худоба та свиня. Слов'яни селились біля водоймищ, поблизу заливних луків, на місцевості, що сприяла їхнім сільськогосподарським заняттям. Урожай збирали невеликими серпами, зерно оброблялося за допомогою ручних зернотерок. Для худоби на зиму заготовлялося сіно, про що свідчать знайдені коси. Із III ст. рільництво у слов'ян зазнало значного прогресу: з'являються плужні ножі — чересла, жорна, що спричиняє справжню революцію в повсякденному житті слов'ян — починається випікання хлібу й коржів.

Наступний великий стрибок був зроблений у VIIVIII ст. Від був пов'язаний зі зменшенням орних площ унаслідок збільшення народонаселення. Запроваджується рало, двопільна система ведення сільського господарства, новий тип серпа. Підвищується роль пшениці.

Інформаційна картка 2. Промисли та ремесла в давніх слов'ян.

Слов'янам були відомі також промисли: полювання, рибальство. Полювали на лося, благородного оленя, тура, косулю, кабана. Крім того, вони займалися бортництвом(лісове бджільництво). Так, гунам відомий слов'янський напій «медос» (мед).

Із ремесел найбільш розвиненими і важливими були добування заліза і металообробка. Слов'яни виробляли близько 30 різних типів виробів із заліза. Традиційно високим був рівень гончарного ремесла. Воно швидко набирає товарного характеру.

Слов'яни активно займалися зовнішньою і внутрішньою торгівлею у вигляді натурального обміну. На зламі нової ери вони підтримували торговельні контакти з пізньоантичними центрами, пізніше — із римськими провінціями Подунав'я і Північного Причорномор'я, Візантією. Увозилися вина, вироби зі скла, прикраси, вивозилися раби, риба, хліб, хутра, шкіри, мед. Торговельні шляхи йшли Дніпром та Дністром. Окрім цього, слов'яни мали контакти з балтськими, фіно-угорськими, тюркськими, германськими племенами, про що свідчать численні знахідки (наприклад бурштинові намиста).

Інформаційна картка 3. Суспільний устрій у давніх слов'ян.

За даними давніх авторів, в слов'ян ще в VI ст. панував первісний лад. Так, Прокопій Кесарійський зазначав, що склавини й анти «живуть в народоправстві, і тому в них доля і недоля вважаються спільною справою». Слов'яни жили єдиною монолітною громадою (родом), яка складалася з кількох або однієї патріархальної сім'ї. У свою чергу, така сім'я об'єднувала ряд дрібніших родин. Громада спільно володіла всіма будівлями, спільно обробляла землю, розводила худобу. Такий тип первісного ладу називають первісною сусідською общиною. У І—II ст. патріархальні сім'ї виокремлюються із сусідської общини. Тепер кожна родина самостійно обробляла свою землю на основі екстенсивного рільництва: земля експлуатувалася до повного виснаження, потім вона не оброблялася, «відпочивала»

до відновлення родючості, а в той час використовувалися інші ділянки. У VIII ст. зміцнюється господарська самостійність малих сімей, які перетворюються на основний господарський осередок. Якщо до цього поселення були невеликими і складалися з будівель однієї патріархальної сім'ї, то тепер поселення складається з декількох дрібних сімей і є значно більшими. Складається сільська община.

Уже з появою сусідської общини племена втрачають економічне значення, яке мали до того, адже община стає основною економічною одиницею. Разом із цим плем'я набирає великого військового і політичного значення. Автори твердять, що в VIVII ст. анти і склавини об'єднувалися у військові союзи. Виділяється племінна верхівка — вожді та їхня дружина. У VI ст. у слов'ян установлюється військова демократія. Поширюється патріархальне рабство, коли полонених приймали в сім'ю як молодших членів, а через певний час відпускали або повертали одноплемінникам за викуп. У VIIVIII ст. складаються перші ранньодержавні утворення — Велика Моравія, держава Само. На основі племінних об'єднань виникають князівства, що пізніше об'єднуються в держави слов'ян — Київську Русь, Польщу, Чехію та інші.

Інформаційна картка  4. Міфологія давніх слов'ян.

Слов'яни мали досить розвинену міфологію. Важлива роль у язичницькому пантеоні відводилася божествам родючості. Давнім був культ Сонця — згідно з літописами, його уособлювали Сварог, Даждьбог, Хорс. Богом тварин, тваринництва і багатства був Велес. Велика роль у землеробських культах приділялася богу вітру Стрибогу. Також велике місце відводилося Семарглу — богу рослинності, життєдайної сили природи. Обожнювали слов'яни й сили природи. Так, лісом правив лісовик, водоймами — водяник. Поширеним був культ дівчини-русалки, яка живе в полі, у лісі, у воді. Верховним богом слов'ян дослідники вважають Рода — бога природи, дощу, покровителя людського, роду. Уважають, що культ Перуна — правителя богів — увів Володимир Великий із метою консолідації Русі.

Перун – бог грому і блискавок.

Стрибог – бог вітру.

Дажбог – бог-покровитель, який дає багатство.

Ярило – бог сонця.

Велес – покровитель домашньої худоби.

Мокоша – богиня, яка втілювала мати-землю.

Сварог – бог  вогню (батько Дажбога).

Добрі духи – обереги та берегині.

Демони – упирі, вурдалаки та біси.

Пандемоніум – сукупність духів, демонів у релігії.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Представники груп виступають із повідомленнями. У разі потреби члени групи можуть доповнити свого представника.

Фронтальна бесіда.

Доведіть, що господарство слов'ян розвивалося прогресивно.

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

  1.  Слов'яни — велика група споріднених мовою та культурою племен, що живуть у Східній, Центральній і Південній Європі.
  2.  Найдавніший період історії слов'ян належить ще до бронзового (друга половина II тис. до н. є.) та раннього залізного (І тис. до н. е.) віків.
  3.  Основу господарської діяльності ранньослов'янської спільноти становило рільництво. Із VIVII ст. спостерігається деяке піднесення ремесла.
  4.  Археологічні джерела доводять, що вірування слов'ян мали переважно утилітарний характер. Їхня основна ідея — господарський добробут і процвітання роду.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Виконати завдання на контурній карті.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41986. ДОСЛІДЖЕННЯ СХЕМ ГЕНЕРАТОРІВ ЕЛЕКТРИЧНИХ СИГНАЛІВ (ПРЯМОКУТНИХ ІМПУЛЬСІВ) 215 KB
  Мультивібратор автоколивальний генератор прямокутних імпульсів. Тривалість імпульсів Порядок проведения экспериментов Результаты всех измерений и осциллограммы занести в соответствующий раздел Результаты экспериментов. б Вимірити амплітуду длительность і період следования імпульсів.
41988. ДОСЛІДЖЕННЯ СХЕМ ГЕНЕРАТОРІВ ГАРМОНІЙНИХ КОЛИВАНЬ І ПИЛКОПОДІБНОЇ НАПРУГИ 207.5 KB
  На рис.14.2 показано схема генератора синусоїдальних коливань на БТ з цепочкой R-параллель. Цепочка R-параллель являє собою коло R – C (три звена), обеспечивающая фазовый сдвиг 180о на рабочей частоте (цепь позитивного зворотного зв'язку). Резистори R1 и R2 создают необходимое смещение. Частота генерації примерно равна
41990. ИССЛЕДОВАНИЕ СХЕМ НА ОПЕРАЦИОННЫХ УСИЛИТЕЛЯХ 170 KB
  Интегратор на ОУ Недостатком этой схемы является дрейф выходного напряжения обусловленный напряжением смещения и входными токами ОУ. Выходное напряжение этой схемы при подаче на нее скачка входного напряжения амплитудной Uвх изменяется в соответствии с выражением: Uвых = Uвх[1 – exp ]. На начальном интервале переходного процесса при t R2С изменение выходного напряжения Uвых будет достаточно близко к линейному и скорость его изменения может быть вычислена из выражения: . Суммирование постоянного и переменного напряжения.
41991. ИССЛЕДОВАНИЕ ОПЕРАЦИОННЫХ УСИЛИТЕЛЕЙ (ОУ) 202 KB
  Идеальный усилитель имеет следующие свойства: бесконечный коэффициент усиления по напряжению А→ ∞; бесконечное полное входное сопротивление Zвх → ∞; нулевое полное выходное сопротивление Zвых → 0; равенство нулю выходного напряжения Uвых = 0 при равных напряжениях на входах U1 = U2; бесконечная ширина полосы пропускания ∆fпр= ∞. За входным каскадом следуют один или несколько промежуточных; они обеспечивают уменьшение напряжения сдвига на выходе усилителя до близкой к нулю величины и усиление по напряжению и по току....
41992. ИССЛЕДОВАНИЕ БИПОЛЯРНОГО ТРАНЗИСТОРА (БТ) 422 KB
  В БТ ток через кристалл обусловлен движением носителей заряда обоих знаков и электронов и дырок. В полевых транзисторах протекание тока через кристалл обусловлено движением носителей заряда одного знака электронов или дырок. Он имеет структуру состоящую из чередующихся областей с различными типами электропроводности: npn или pnp рис.
41993. ИССЛЕДОВАНИЕ ПАРАМЕТРОВ РАБОЧЕЙ ТОЧКИ БИПОЛЯРНОГО ТРАНЗИСТОРА В СХЕМЕ С ОБЩИМ ЭМИТТЕРОМ 692.5 KB
  Краткие теоретические сведения Задание тока базы с помощью резистора Схема транзисторного каскада с общим эмиттером представлена на рис. В этом режиме ток коллектора максимален и не управляется током базы: DCIб IкIKH 5.1 где IKH – ток коллектора насыщения определяется сопротивлением Rк в цепи коллектора и напряжением источника питания Ек: IKHEK RK. Для...
41994. Проектирование и создание отчетов в среде Visual FoxPro 9.0 706.97 KB
  0 Открываем уже созданную ранее базу выбираем вкладку Documents переходим на заголовок Reports и нажимаем New. Выбираем Report Wizrd далее если необходимо создать отчет к связанным формам выбираем One –to Mny Report Wizrd а если создать отчет к одинарной форме нашей базы то выбираем Report Wizrd. В нашем случае выбираем Report Wizrd. Затем в левой колонке выбираем таблицу для которой необходимо создать отчет.