63265

Сусіди давніх слов’ян

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета: розглянути господарське, суспільне та духовне життя міст-держав північного Причорноморя в римський період їхньої історії; ознайомитися з особливостями історичного розвитку сусідів словян та простежити, який вплив мали словяни та їхні сусіди один на одного.

Украинкский

2014-06-18

33.53 KB

0 чел.

Урок 65 – 66                                                                             6 клас

Всесвітня історія

Тема: Сусіди давніх слов'ян.

Мета:

  1.  розглянути господарське, суспільне та духовне життя міст-держав північного Причорномор'я в римський період їхньої історії;
  2.  ознайомитися з особливостями історичного розвитку сусідів слов'ян та простежити, який вплив мали слов'яни та їхні сусіди один на одного.

Очікувані результати.  

Після цих уроків учні зможуть:

називати час вторгнення готів, гунів;

показувати на карті напрямки вторгнення готів і гунів;

наводити приклади взаємин слов'ян із готами і гунами та Візантією;

висловлювати судження щодо впливу сусідніх народів на історичний розвиток слов'ян.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитування.

  1.  Які джерела допомагають нам досліджувати історію давніх слов'ян?
  2.  Які існують версії щодо прабатьківщини слов'ян? Чому, на вашу думку, це питання остаточно не вирішене?
  3.  Доведіть, що господарство слов'ян розвивалося прогресивно.
  4.  Які зміни відбувалися в суспільному житті східних слов'ян?
  5.  Кому поклонялися давні слов'яни?

Запитання на повторення.

  1.  Що вам відомо про давню історію території півдня сучасної України? Яку назву вона має?
  2.  Які колонії тут були засновані греками?
  3.  Які два періоди можна виділити в історії міст-держав Північного Причорномор'я?

Відповіді учнів на останнє запитання дозволяють перейти до вивчення нової теми.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

  1.  Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я.
  2.  Боспорське царство.
  3.  Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати.
  4.  Готи та гуни на теренах України.

1.   Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я.

Розповідь учителя.

У першій половині І ст. до н. е. грецькі міста Північного Причорномор'я перебували під владою Мітрідата VI Євпатора. Цей правитель, що об'єднав під своєю владою величезні території в Малій Азії та Північному Причорномор'ї, вів запеклу боротьбу з Римом. У результаті трьох війн (88—84 рр., 83—81 рр., 74—64 рр. до н. е.) він утратив всі свої володіння в Малій Азії і був змушений тікати до Боспору. Тут він підготував план відвоювання своїх володінь і грандіозного походу на Рим за допомогою місцевих племен — скіфів, меотів, таврів, а також фракійців. Це, а також величезні побори на організацію походу, викликало обурення грецького населення. Першою в 63 р. до н. е. повстала Фанагорія, услід за нею — Феодосія, Херсонес, Німфей, Кіммерик. Цар під час придушення повстання діяв із нечуваною жорстокістю, що остаточно підірвало його авторитет. Проти Мітрідата виступив його син Фарнак, який очолив повстанців. Армія і флот перейшли на його бік, а Пантікапей відкрив заколотникам свою браму. У 63 р. до н. е. Мітрідат прийняв отруту, однак кажуть, що він привчав свій організм до отрут, тому вона не подіяла. Тоді він наказав себе вбити.

Фарнак видав римлянам тіло батька, за що отримав від них владу над Боспором. Із цього моменту грецькі міста потрапляють у залежність від Риму і починається другий етап їхньої історії — римський. Він тривав із І ст. до н. е. до IV ст. н. е. Незважаючи на віддаленість Причорномор'я від Риму, його вплив був досить сильним. Римляни допомагають населенню полісів у боротьбі з варварськими племенами. Так, у 63 ст. римський намісник провінції Нижня Мезія здійснив похід проти скіфів. У той же час загострюється міжусобна боротьба місцевих держав (особливо Боспору і Херсонеса); водночас причорноморські держави змушені боротися з місцевими племенами. Разом із тим, у цей час причорноморські держави переживають піднесення: будуються нові поселення в Боспорському царстві, відроджується сільська округа Ольвії. Поселенці освоюють ремесла та промисли: солеваріння, засолювання риби, виноробство. Активізуються торговельні зв'язки з містами Південного і Західного Причорномор'я, Малої Азії, Італії.

Із середині II ст. в містах Тіра, Ольвія, Херсонес, Харакс розміщуються постійні римські гарнізони. Самі ці міста входять до складу провінції Нижня Мезія. Однак, вони зберігають певний обсяг автономії. Боспорське царство, незважаючи на залежне становище, також користується правами самоуправління.

У III ст. Риська імперія переживає епоху глибокої кризи. У зв'язку з цим Рим залишив ряд своїх дальніх провінцій, у тому числі Подунав'я та Північне Причорномор'я. Грецькі міста виявилися беззахисними перед новими ворогами — готами, навала яких фактично зруйнувала сільські округи полісів — їхню економічну основу. Навала гунів була останньою краплею в руйнуванні грецьких міст. Вижити спромоглися лише найсильніші — Пантікапей і Херсонес. Однак, маючи потребу в захисті, вони змушені були прийняти владу Візантії.

2 . Боспорське царство.

Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.

  1.  У чому полягала особливість державного устрою Боспорського царства?
  2.  Які міста входили до Боспору?
  3.  На який період (еллінський чи римський) припадає час найвищого підйому економічної могутності та культурного розвитку Боспорського царства?
  4.  Із якими подіями пов'язаний занепад Боспору?

Додаткова інформація

Боспорське царство

У V ст. до н. е. в грецькому світі починається занепад полісного устрою, ця криза торкається і причорноморських колоній. Приблизно в 480 р. до н. е. поліси, розташовані на берегах Боспору Кіммерійського (сучасна Керченська протока) об'єднуються під владою грецької династії Археанактидів у державу з центром в Пантікапеї (сучасна Керч), яка отримала назву Боспорського царства. У 438 р. до н. е. її змінює династія Спартокідів, пов'язана з місцевими племенами. Боспорські царі вели постійні війни, спрямовани на розширення своєї держави. У період свого розквіту царство об'єднувало землі Керченського півострову (поліси Пантікапей, Феодосія, Німфей, Кіммерик тощо), частину Таманського півострову (Фанагорія). До Боспорської держави входили не тільки античні міста, а й місцеві племена: синди, меоти, торети та ін. При цьому як поліси, так і племена зберігали досить широку автономію, тому Боспор фактично був союзом грецьких міст і місцевого населення.

Апогею могутності, культурного й економічного розвитку Боспор досягнув у IVIII ст. до н. е. Тоді царство було основним експортером хліба до Греції. Крім того, воно поставляло до метрополії рабів, шкіри, худобу, рибу. Імпортував Боспор тканини, металічні вироби, кераміку, маслинову олію.

Місцеві племена дуже сильно вплинули на культуру грецьких поселенців. З іншого боку, скіфи, меоти і таври були прилучені до грецької культури. Багато років греки та місцеве населення жило в злагоді, доки не почалася експансія скіфів на грецькі поліси і Боспорське царство. У II ст. до н. е. Боспор переживає занепад і змушений звернутися по допомогу до Понтійського царя Мітрідата VI Євпатора. Останній цар із династії Спартокідів передає йому боспорський престол. Пізніше спалахує повстання скіфів під проводом Савмака. Мітрідату вдається його придушити, але воно остаточно підриває сили Боспору.

В останній чверті І ст. н. е. Боспор стає васалом Риму. Були ліквідовані автономія та полісні форми правління окремими античними містами; уся влада зосереджується в руках царя. Відтоді аж до середини III ст. н. е. спостерігається економічне піднесення Боспору, після чого знову розпочинається воєнно-політична й економічна криза, яка завершується з гунською навалою (375—376 рр.) загибеллю Боспору як держави. Згодом у Пантікапеї, Феодосії, Тірітаці та інших містах поширюється вплив Візантії.

Робота з картою.

Покажіть на карті:

а)     міста європейської частини Боспорського царства;

б)     міста азіатської частини Боспорського царства.

3.  Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати.

Запитання на повторення.

  1.  Яку територію населяли скіфи?
  2.  Які джерела допомагають нам досліджувати історію скіфів?
  3.  Яким був суспільний устрій скіфів?
  4.  Що вам відомо про господарське життя скіфів?

Робота з підручником.

Скласти план відповідного пункту параграфа.

Додаткова інформація

Сармати

Основною причиною падіння скіфської могутності був прихід зі Сходу племен сарматів, або савроматів. Назва цих племен означає «оперезані мечем». У VIV ст. до н. е. сармати кочували на території Поволжя та Приуралля, у III ст. вони почали поступове переселення до Придніпров'я, поступово зайнявши територію від сучасного Казахстану до Дунаю.

Давні автори називали сарматів нащадками скіфів та амазонок. Ця легенда відображає той факт, що в сарматів зберігалися залишки давнього матріархату.

Давні автори з подивом зазначали, що сарматські жінки, як і чоловіки , беруть участь у битвах і в полюванні. Так, збереглася легенда про сарматську царицю Амагу, яка самостійно змогла організувати військо й відбити напад скіфів на Херсонес.

Насправді вчені вважають, що сармати не були єдиним народом. Це — збірна назва ряду племен (аланів, роксоланів, аорсів, язигів та інших), які ввійшли до сарматського племінного союзу.

Спочатку сармати були союзниками скіфів і допомагали їм у боротьбі з грецьким колоніями. Але пізніше між ними почалися чвари, і сармати переходять на бік понтійського царя Мітрідата VI Євпатора. Наприкінці І ст. до н. е. вони до східних кордонів Римської імперії. Сармати неодноразово чинили набіги на прилеглі до їхніх кочовищ провінції, в основному від них страждала Мезія.

У III ст. н. е. сарматському пануванню в Придніпров'ї поклали кінець готські племена, а гунська навала остаточно підірвала їхню міць.

Сармати, як і скіфи, були кочовим народом. Разом із тим, на відміну від скіфів, вони не збудували жодного відомого нам поселення. Основним їхнім заняттям було скотарство, існували також ремесла: ковальство, шкіряне ремесло тощо. Сармати були доволі вправними ювелірами. Як і скіфи, вони були знайомі з рабовласництвом.

Основою сарматського війська були кінні лучники. Крім того, існувала важка кавалерія, яку греки і римляни називали катафрактіями.

4.  Готи та гуни на теренах України.

Запитання на повторення.

  1.  Що вам відомо про готів?
  2.  Навалу яких племен жителі Європи називали  «карою Божою»?

Робота з підручником і контурною картою.

Прочитати відповідний текст параграфа та позначити на контурній карті напрямки вторгнення готів і гунів.

Додаткова інформація

Гуни

Гуни — тюрко-монгольські народності, що прийшли зі сходу. За Аттіли Гунське ханство досягло необачених розмірів, простягнувшись від Кавказу до Рейну і Дунаю. На сході зверхність Аттіли визнавалася до меж Великої Китайської стіни. До складу ханства входили найрізноманітніші племена — скіфи, сармати, алани, франки й ін. Аттіла підкорив своєму впливу правий берег Дунаю, хотів надалі поширити свою владу на Балканський півострів і Фракію аж до Константинополя. Імператор Східної імперії Феодосій II пішов на поступки Аттілі: заплатив 6 тис. фунтів золота, визнавши себе васалом гунського хана, погодився на сплату щорічної данини в 700 фунтів золотом і поступився частиною території. Після укладення миру з Феодосієм II Аттіла вторгся до Ґаллії. Опір Аттілі організував опікун імператора Західної імперії Аецій, який об'єднав римлян і германців-вестготів, франків і бургундів для боротьби з гунами. Вирішальна битва між Аттілою й Аецієм відбулася 451 р. на Каталаунських полях. То була запекла «битва народів», у якій перемогу здобули римляни та їхні союзники (готи). Аттіла зазнав поразки й під час походу в наступному, 452 р. А в 453 р. після смерті Аттіли його ханство розпалося.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Тестова робота

  1.  Установіть відповідність між назвами грецьких колоній і місцем їхнього розташування.
  2.  Тіра                     а) Поблизу сучасного міста Севастополя
  3.  Ольвія                 б) Територія сучасного міста Керчі
  4.  Херсонес             в) Територія сучасного міста Феодосії
  5.  Пантикапей         г) Таманський півострів
  6.  Фанагорія           д) Бузький лиман
  7.  Феодосія             є) Гирло Дніпра
  8.  Який вплив мали грецькі колонії на народи, що проживали в Північному Причорномор'ї?
  9.  Чим зумовлений занепад грецьких колоній?
  10.  Кого називали «оперезані мечем» ? Де мешкали ці племена?
  11.  Які племена витіснили сарматів із Північного Причорномор'я?
  12.  Які події спричинили падіння держави готів?

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

  1.  Археологічні матеріали відтворюють складний процес історичного розвитку давньославянського етносу на рубежі й у першій чверті І тис. н. е. Він ішов шляхом взаємодії із сусідами, убирання елементів їхньої культури та зміни власної.
  2.  Консолідування слов'янських племен було порушене навалою готів, які на певний час запровадили політичний диктат на території сучасної України.
  3.  Початок падінню держави готів поклало нашестя в 370 р. гунів. Розгромивши аланів і готів, гуни утворили в Північному Причорномор'ї ядро потужного племінного союзу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)    Опрацювати текст параграфа.

2)    Виконати завдання на контурній карті.

5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84171. Аналитическая философия ХХ столетия. Философская программа неопозитивизма и ее кризис. «Постпозитивизм» и философия науки 46.26 KB
  Постпозитивизм и философия науки. Аналитическая философия пыталась выяснить законы возникновения научного знания корни его противоречий а также причины постоянного опровержения достижений науки развитием самой же науки. Таким образом предмет философии неопозитивизма это язык который и только который является по мнению неопозитивистов виновником несовершенства и постоянной изменчивости основ науки Мур. Это позволит формировать весь язык науки только из логически обоснованных единиц так называемых атомов научных понятий.
84172. Русская философия XIX века: западничество и славянофильство 30-50 гг. Оценка исторического прошлого России и разработка славянофильской идеологии 39.27 KB
  Оценка исторического прошлого России и разработка славянофильской идеологии. Западники стремились к европеизации России к переходу русской жизни на западноевропейские образцы а славянофилы отстаивали традиционные формы национальной жизни России и боролись за ограждение их от иностранного влияния. Западники считали что Россия должна повторить исторический путь стран Западной Европы а славянофилы наоборот полагали что исторический путь России самобытен и неповторим. Проблему национальной самобытности России поставил в 2030х годах XIX...
84173. Философия русской радикальной демократии 50-60 гг. (Н.Г. Чернышевский, Д. Писарев). Народничество в России, его социально-философские позиции 35.41 KB
  Народничество в России его социальнофилософские позиции. В 5060 годах XIX века в России сложился революционный демократизм – направление общественнополитической мысли которое соединяло в себе идею крестьянской революции с утопическим социализмом. Революционный демократизм в России проистекал из убеждения его сторонников что в России невозможно придти к общенациональному согласию в отношении крестьянского вопроса. Другой революционный демократ Дмитрий ПИСАРЕВ не верил в способность крестьянства самостоятельно освободить себя и построить...
84174. ИММУНОДЕФИЦИТЫ 24.57 KB
  Синдром Вискотта Олдрича наследственное рецессивное заболевание связанное с X хромосомой которое характеризуется экземой тромбоцитопенией и иммунодефицитом. Дефицит Тлимфоцитов может развиваться в ходе болезни при этом уровень IgM в сыворотке снижен. Атаксиятелеангиоэктазия наследственное заболевание передающееся аутосомно рецессивно характеризуемое мозжечковой атаксией телеангйоэктазией кожи и дефицитами Тлимфоцитов Ig и IgE.
84175. ХИМИЧЕСКИЙ ОНКОГЕНЕЗ 25.72 KB
  Канцерогенные вещества это вещества которые достоверно вызывают образование опухоли или по крайней мере вызывают увеличение частоты заболеваемости раком. Большинство канцерогенных химических веществ вызывают изменения в ДНК включающее повреждение пуриновых и пиримидиновых оснований делецию хромосом разрывы цепей и образование перекрестных связей. Небольшое количество канцерогенных химических веществ действуют эпигенетически т.
84176. ОНКОГЕНЕЗ 24.74 KB
  Ультрафиолетовое излучение играет роль в возникновении различных видов рака кожи включая плоскоклеточный рак базальноклеточный рак и злокачественную меланому. Поэтому грудные дети с респираторным дистресссиндромом подвергались лучевой терапии шеи для уменьшения размеров тимуса что привело к возникновению у большого количества этих детей папиллярного рака щитовидной железы через 15 25 лет. Торотраст радиоактивный препарат накапливается в печени и увеличивает риск возникновения нескольких типов рака печени включая ангиосаркому...
84177. УЧЕНИЕ ОБ ОПУХОЛЯХ 25.15 KB
  Признаки дисплазии. Изменения цитоплазмы: цитоплазматические нарушения при дисплазии возникают изза нарушения нормальной дифференцировки; увеличение скорости деления клеток; нарушенное созревание диспластические эпителиальные клетки сохраняют сходство с базальными стволовыми клетками несмотря на продвижение их вверх в эпителии т. Риск возникновения инвазивного рака зависит от: выраженности дисплазии; продолжительности дисплазии; локализации дисплазии. Отсутствие инвазивности: аномальная ткань при дисплазии и crcinom in situ не...
84178. МОРФОЛОГИЯ ОПУХОЛЕЙ 27.97 KB
  Паренхима собственная ткань опухоли составляющая главную ее массу и определяющая ее рост и характер. Установлено что в клетках опухоли нарушена продукция кейлонов которые в нормальных условиях регулируют митотическую активность клеток и действуют как ингибиторы клеточного деления. Это своеобразие обмена опухоли усиливает ее сходство с эмбриональной тканью в которой также преобладают явления анаэробного гликолиза. они выступают в роли маркеров опухоли; они могут привести к возникновению клинических проявлений паранеопластических...
84179. МЕТАСТАЗЫ 23.43 KB
  Метастазирование складывается из пяти этапов: проникновение опухолевых клеток в просвет кровеносного или лимфатического сосуда; перенос опухолевых клеток током крови или лимфы; остановка опухолевых клеток на новом месте; выход опухолевых в периваскулярную ткань; рост метастаза. Попадание опухолевых клеток в кровоток как полагают происходит на ранних этапах развития многих злокачественных новообразований. Метастаз возникает только тогда когда в тканях остается в живых достаточное количество опухолевых клеток.