63266

Слов’яни під час Великого переселення народів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Показати напрямки розселення словян, розглянути різні наукові підходи до визначення витоків українського народу. Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів, народи, що населяли територію України...

Украинкский

2014-06-18

21.63 KB

2 чел.

Урок 67                                                                             6 клас

Всесвітня історія

Тема: Слов'яни під час Великого переселення народів.

Мета.  Показати напрямки розселення слов'ян, розглянути різні наукові підходи до визначення витоків українського народу.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів, народи, що населяли територію України в III ст. до н. е. — VI ст. н. е.; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов'ян;

показувати на карті напрямки вторгнення готів і гунів, напрями та території розселення слов'ян під час Великого переселення народів;

визначати вплив Великого переселення слов'ян на формування сучасних східнослов'янських народів;

висловлювати судження щодо витоків українського народу.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з картою.

Покажіть на карті:

а) територію, яку заселяли сармати;

б) кордони Готської держави;

в) напрямки походів гунів;

Фронтальне опитування.

1)  Який вплив мали грецькі колонії на народи, що проживали в Північному Причорномор'ї?

2) Які зміни відбулися в житті міст-держав Північного Причорномор'я з початком римського періоду в історії колоній?

3)   Які народи й етноси брали участь у Великому переселенні народів?

4)   Чому європейські народи сприймали навалу варварів як « Божу

кару»?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Напрямки розселення слов'ян.

2.  Витоки українського народу.

1. Напрямки розселення слов'ян.

Робота з підручником і контурною картою.

Прочитати відповідний текст параграфа і позначити на контурній карті місця розселення слов'янських племен археологічних культур, які згадуються в тексті підручника.

Додаткова інформація

УIIIIV ст. пізньозарубинська і зубрицька культури заступаються цілим рядом нових: черняхівською, київською, вельбарською, культурою карпатських курганів. Із них слов'янськими були київська та частково черняхівська.

Остання викликає великий інтерес в археологів й істориків передусім через те, що й досі не з'ясована етнічна приналежність її творців. Більшість сучасних учених схиляються до думки, що черняхівська культура була створена кількома народами: скіфо-сарматами, германцями, слов'янами, фракійцями. Пам'ятки цієї культури вперше були знайдені в с. Черняхів. Узагалі, ця археологічна культура охоплює більшу частину України, а також території сучасних Молдови і Румунії. Знахідки, що належать до цієї культури, свідчать, що в цей час слов'яни перебували на стадії воєнної демократії. Знайдені укріплені поселення, одне з них — на Старокиївській горі (місто Київ).

У VVI ст. починається процес розселення слов'ян. Частина слов'ян — представники так званих колачинських та пеньківських племен — рухається на північ, до VIII ст. займаючи верхів'я Дніпра, басейн Сіверського Дінця, верхів'я Оки. У VIVII ст. пеньківці приходять на Поділля. Витіснене ними населення належало до празької групи пам'яток. Воно перемістилося до Подніпров'я, однак більша частина слов'ян рухалася на південь, до кордонів Візантії. Це також були представники пеньківської та празької культур. Перші заселили Нижнє Подунав'я, Балкани, територію Румунії та Болгарії, а також колишньої Югославії, другі ж піднялися вгору за течією Дунаю і заселили сучасні Словаччину і Моравію. Далі вони просунулися в межиріччя Ельби та Заали (сучасна Німеччина) і просуваються вниз по Ельбі. Тут вони заселили все Поельб'я до Балтійського моря. Із Польщі по узбережжю Балтійського моря рухалася інша група слов'ян — представники суківсько-фельдберзької культури.

Тим часом на території України у VIII ст. пеньківську культуру змінює так звана Лука-Райківецька культура. На думку вчених, вона сформувалася на основі злиття місцевих представників пеньківської і празько-корчаківської культур.

2.   Витоки українського народу.

Розповідь учителя.

Відомий український історик В. Баран історичне значення Великого переселення народів, що охопило і слов'янський світ, убачає в тому, що воно започаткувало поділ слов'ян на етнічні групи, які, залежно від історичних обставин, заклали основи формування сучасних слов'янських народів. «Виходячи з археологічних джерел, витоки культур предків українців слід шукати не тільки в пеньківських старожитностях Подніпров'я, що належали антам, а й у празько-корчацьких на території Прикарпаття та Волині, де відкрито численні пам'ятки склавинів. Уже встановлено, що старожитності склавинів слугували підґрунтям усіх східнослов'янських племен межиріччя Дніпра, Дністра і Верхньої Вісли (райковецька культура) в інтеграції з пеньківськими пам'ятками антів — лівобережної волинсько-роменської культури, що належала сіверянам» .

Склавини, представлені празько-корчацькою культурою, стали не тільки пращурами українського народу, а й склали основний компонент пращурів словаків, морав'ян і чехів та українсько-польського населення у Верхньому Повісленні. Поляки середньої та північної частини сучасної Польщі мають свої окремі історичні витоки, що сягають дзедзіцької культури. Пеньківські старожитності антів на території України були інтегровані празько-корчацькою культурою (тобто склавинами). Це змішане антсько-склавинське населення дало сіверян — пращурів лівобережних українців. Частина антів, що поширила зі своїм переселенням пеньківську культуру на Балкани, стала основою болгарської, сербської, хорватської та інших етнічних груп південних слов'ян. Пращурами білорусів та росіян було населення, представлене в VVII ст. колочинською, тушемпільською та іменьківською культурами, яке поступово займало області з балтським та угоро-фінським субстратом.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

Фронтальне опитування.

1)    Хто такі слов'яни?

2)  Які джерела допомагають досліджувати процес складання слов'янської спільноти?

3)   Які археологічні культури відповідають цьому етапу?

4)   Які сучасні народи Європи є слов'янами?

5)  Як учені пояснюють процес зародження українського народу? Кого вважають предками українців? 

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ 

Заключне слово вчителя.

Учитель наводить висловлювання відомих істориків про слов'ян та їхню культуру.

«...Правітчизну нашого народу можемо з найбільшою правдоподібністю вказати в середнім Подніпров'ї, де він міг бути автохтоном у тім значінні, що сидів тут із таких часів, у які ніяка історія не сяга» (Михайло Гру шевський).

«.„наприкінці VIVII ст. празько-корчацька культура поширилася з Північного Прикарпаття у Придунав'я, і саме вона, її пам'ятки — поселення і могильники, засвідчують, що предки українців, словаків, морав'ян і чехів у цей період, а саме на світанку свого самоусвідомлення, мали одну й ту саму культуру» (Володимир Баран).

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)   Опрацювати текст параграфа.

2)   Підготуватися до уроку узагальнення з теми «Давні слов'яни та їхні сусіди».

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12995. Представлення чисел в цифрових системах 217.5 KB
  Лекція №2. Представлення чисел в цифрових системах . План 1. Позиційна система числення. 2. Восьмирічні та шістнадцятирічні числа. 3. Переведення чисел з однієї системи числення в іншу. Цифровые системы строятся на основе схем в которых происх...
12996. Простейшие узлы вычислительной техники 400.5 KB
  Лекция №3 Тема Простейшие узлы вычислительной техники ЛОГИЧЕСКИЕ ФУНКЦИИ. Понятие о логической функции и логическом устройстве. Диоднорезисторные схемы. ТРИГГЕРЫ. Классификация триггеров. Асинхронные триггеры. Син
12997. СЧЕТЧИКИ. Суммирующие двоичные счетчики 138.5 KB
  Лекція № 4 Тема СЧЕТЧИКИ 1. СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. 2. Суммирующие двоичные счетчики. 3. Вычитающий и реверсивный счетчики. 1.СЧЕТЧИКИ. Общие сведения. Счетчик цифровое устройство осуществляющее счет числа появлений на входе определенного логического уро...
12998. Шифратори, дешифратори 2.04 MB
  Тема: Шифратори дешифратори. 1. Шифратори 2. Дешифраторы 3. Линейный дешифратор. 4. Прямоугольный дешифратор. 5. АЦП и ЦАП. Принцип аналогоцифрового преобразования информации. 6. Дискретизация непрерывных сигналов. 7. Цифроаналоговые преобразователи. 7.1Схема ЦА
12999. Сумматоры Одноразрядный двоичный сумматор. 151.5 KB
  СУММАТОРЫ Одноразрядный двоичный сумматор. Из рассмотренного принципа сложения многоразрядных двоичных чисел следует что в каждом из разрядов производятся однотипные действий: определяется цифра суммы путем сложения по модулю 2 цифр слагаемых и поступающего в...
13000. Оперативные запоминающие устройства - ОЗУ(RAM). Постоянные запоминающие устройства (ПЗУ) 1.23 MB
  Лекция №7 Оперативные запоминающие устройства ОЗУRAM. Постоянные запоминающие устройства ПЗУ В радиоаппаратуре часто требуется хранение временной информации значение которой не важно при включении устройства. Такую память можно было бы построить на микросхе...
13001. Комбинированный программно-аппаратный метод представления эволюций сложных пространственных перемещений символов объектов 237 KB
  Лекция №8 Комбинированный программноаппаратный метод представления эволюций сложных пространственных перемещений символов объектов Ужесточение требований отображения множества разнотипных движущихся сложных символов объектов часто представленных матрицами 32
13002. Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм 42.5 KB
  ЛЕКЦІЯ 9 1.1: Програмування. Основні етапи розробки прикладних програм. Під програмуванням розуміють представлення в деякій символічній формі певного алгоритму. В якості символічної форми може використовуватися будьяка мова спілкування спеціально створена штучна...
13003. Системний аналіз В.М. Глушкова як базовий принцип побудови спеціалізованих агротехічних геоінформаційних комплексів. Поняття системного аналізу. Етапи системного аналізу 300.5 KB
  Лекція 1.2. Системний аналіз В.М. Глушкова як базовий принцип побудови спеціалізованих агротехічних геоінформаційних комплексів. Поняття системного аналізу. Етапи системного аналізу. План 1. Поняття системного аналізу. 2. Етапи системного аналізу. 1. Понятие сис