63266

Слов’яни під час Великого переселення народів

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета. Показати напрямки розселення словян, розглянути різні наукові підходи до визначення витоків українського народу. Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів, народи, що населяли територію України...

Украинкский

2014-06-18

21.63 KB

2 чел.

Урок 67                                                                             6 клас

Всесвітня історія

Тема: Слов'яни під час Великого переселення народів.

Мета.  Показати напрямки розселення слов'ян, розглянути різні наукові підходи до визначення витоків українського народу.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

називати час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів, народи, що населяли територію України в III ст. до н. е. — VI ст. н. е.; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов'ян;

показувати на карті напрямки вторгнення готів і гунів, напрями та території розселення слов'ян під час Великого переселення народів;

визначати вплив Великого переселення слов'ян на формування сучасних східнослов'янських народів;

висловлювати судження щодо витоків українського народу.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I.    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Робота з картою.

Покажіть на карті:

а) територію, яку заселяли сармати;

б) кордони Готської держави;

в) напрямки походів гунів;

Фронтальне опитування.

1)  Який вплив мали грецькі колонії на народи, що проживали в Північному Причорномор'ї?

2) Які зміни відбулися в житті міст-держав Північного Причорномор'я з початком римського періоду в історії колоній?

3)   Які народи й етноси брали участь у Великому переселенні народів?

4)   Чому європейські народи сприймали навалу варварів як « Божу

кару»?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План

1.  Напрямки розселення слов'ян.

2.  Витоки українського народу.

1. Напрямки розселення слов'ян.

Робота з підручником і контурною картою.

Прочитати відповідний текст параграфа і позначити на контурній карті місця розселення слов'янських племен археологічних культур, які згадуються в тексті підручника.

Додаткова інформація

УIIIIV ст. пізньозарубинська і зубрицька культури заступаються цілим рядом нових: черняхівською, київською, вельбарською, культурою карпатських курганів. Із них слов'янськими були київська та частково черняхівська.

Остання викликає великий інтерес в археологів й істориків передусім через те, що й досі не з'ясована етнічна приналежність її творців. Більшість сучасних учених схиляються до думки, що черняхівська культура була створена кількома народами: скіфо-сарматами, германцями, слов'янами, фракійцями. Пам'ятки цієї культури вперше були знайдені в с. Черняхів. Узагалі, ця археологічна культура охоплює більшу частину України, а також території сучасних Молдови і Румунії. Знахідки, що належать до цієї культури, свідчать, що в цей час слов'яни перебували на стадії воєнної демократії. Знайдені укріплені поселення, одне з них — на Старокиївській горі (місто Київ).

У VVI ст. починається процес розселення слов'ян. Частина слов'ян — представники так званих колачинських та пеньківських племен — рухається на північ, до VIII ст. займаючи верхів'я Дніпра, басейн Сіверського Дінця, верхів'я Оки. У VIVII ст. пеньківці приходять на Поділля. Витіснене ними населення належало до празької групи пам'яток. Воно перемістилося до Подніпров'я, однак більша частина слов'ян рухалася на південь, до кордонів Візантії. Це також були представники пеньківської та празької культур. Перші заселили Нижнє Подунав'я, Балкани, територію Румунії та Болгарії, а також колишньої Югославії, другі ж піднялися вгору за течією Дунаю і заселили сучасні Словаччину і Моравію. Далі вони просунулися в межиріччя Ельби та Заали (сучасна Німеччина) і просуваються вниз по Ельбі. Тут вони заселили все Поельб'я до Балтійського моря. Із Польщі по узбережжю Балтійського моря рухалася інша група слов'ян — представники суківсько-фельдберзької культури.

Тим часом на території України у VIII ст. пеньківську культуру змінює так звана Лука-Райківецька культура. На думку вчених, вона сформувалася на основі злиття місцевих представників пеньківської і празько-корчаківської культур.

2.   Витоки українського народу.

Розповідь учителя.

Відомий український історик В. Баран історичне значення Великого переселення народів, що охопило і слов'янський світ, убачає в тому, що воно започаткувало поділ слов'ян на етнічні групи, які, залежно від історичних обставин, заклали основи формування сучасних слов'янських народів. «Виходячи з археологічних джерел, витоки культур предків українців слід шукати не тільки в пеньківських старожитностях Подніпров'я, що належали антам, а й у празько-корчацьких на території Прикарпаття та Волині, де відкрито численні пам'ятки склавинів. Уже встановлено, що старожитності склавинів слугували підґрунтям усіх східнослов'янських племен межиріччя Дніпра, Дністра і Верхньої Вісли (райковецька культура) в інтеграції з пеньківськими пам'ятками антів — лівобережної волинсько-роменської культури, що належала сіверянам» .

Склавини, представлені празько-корчацькою культурою, стали не тільки пращурами українського народу, а й склали основний компонент пращурів словаків, морав'ян і чехів та українсько-польського населення у Верхньому Повісленні. Поляки середньої та північної частини сучасної Польщі мають свої окремі історичні витоки, що сягають дзедзіцької культури. Пеньківські старожитності антів на території України були інтегровані празько-корчацькою культурою (тобто склавинами). Це змішане антсько-склавинське населення дало сіверян — пращурів лівобережних українців. Частина антів, що поширила зі своїм переселенням пеньківську культуру на Балкани, стала основою болгарської, сербської, хорватської та інших етнічних груп південних слов'ян. Пращурами білорусів та росіян було населення, представлене в VVII ст. колочинською, тушемпільською та іменьківською культурами, яке поступово займало області з балтським та угоро-фінським субстратом.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ 

Фронтальне опитування.

1)    Хто такі слов'яни?

2)  Які джерела допомагають досліджувати процес складання слов'янської спільноти?

3)   Які археологічні культури відповідають цьому етапу?

4)   Які сучасні народи Європи є слов'янами?

5)  Як учені пояснюють процес зародження українського народу? Кого вважають предками українців? 

V.   ПІДСУМКИ УРОКУ 

Заключне слово вчителя.

Учитель наводить висловлювання відомих істориків про слов'ян та їхню культуру.

«...Правітчизну нашого народу можемо з найбільшою правдоподібністю вказати в середнім Подніпров'ї, де він міг бути автохтоном у тім значінні, що сидів тут із таких часів, у які ніяка історія не сяга» (Михайло Гру шевський).

«.„наприкінці VIVII ст. празько-корчацька культура поширилася з Північного Прикарпаття у Придунав'я, і саме вона, її пам'ятки — поселення і могильники, засвідчують, що предки українців, словаків, морав'ян і чехів у цей період, а саме на світанку свого самоусвідомлення, мали одну й ту саму культуру» (Володимир Баран).

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1)   Опрацювати текст параграфа.

2)   Підготуватися до уроку узагальнення з теми «Давні слов'яни та їхні сусіди».

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69297. Поняття операційної системи, її призначення та функції 65.5 KB
  Комп’ютерні системи від самого початку розроблялися для розв’язання практичних задач користувачів. Можна дати таке означення операційної системи. Призначення операційної системи Операційні системи забезпечують поперше зручність використання комп’ютерної...
69298. Базові поняття архітектури операційних систем 33 KB
  Операційну систему можна розглядати як сукупність компонентів, кожен з яких відповідає за певні функції. Набір таких компонентів і порядок їхньої взаємодії один з одним та із зовнішнім середовищем визначається архітектурою операційної системи.
69299. Особливості архітектури: UNIX і Linux 70 KB
  UNIX є прикладом досить простої архітектури ОС. Більша частина функціональності цієї системи міститься в ядрі, ядро спілкується із прикладними програмами за допомогою системних викликів. Базова структура класичного ядра UNIX зображена на...
69300. Базові поняття процесів і потоків 39.5 KB
  Однозначна відповідність між програмою і процесом встановлюється тільки в конкретний момент часу: один процес у різний час може виконувати код декількох програм код однієї програми можуть виконувати декілька процесів одночасно.
69301. Багатопотоковість та її реалізація 50 KB
  Багатопотокове застосування може реалізувати цей вид паралелізму через створення нових потоків які виконуватимуться коли поточний потік очікує операції введеннявиведення. При цьому використання потоків дає можливість організувати паралельне обслуговування запитів...
69302. Стани процесів та потоків 35.5 KB
  Перехід потоків між станами очікування і готовності реалізовано на основі планування задач або планування потоків. Під час планування потоків визначають який з потоків треба відновити після завершення операції введення-виведення як організувати очікування подій у системі.
69303. Створення і завершення процесів і потоків 50.5 KB
  Створення процесів Базові принципи створення процесів Процеси можуть створюватися ядром системи під час її ініціалізації. Таке створення процесів однак є винятком а не правилом. Найчастіше процеси створюються під час виконання інших процесів.
69304. Керування процесами у Windows XP 98.5 KB
  Поняття процесу й потоку у Windows XP чітко розмежовані. Процеси в даній системі визначають «поле діяльності» для потоків, які виконуються в їхньому адресному просторі. Серед ресурсів, з якими процес може працювати прямо, відсутній процесор - він доступний тільки потокам цього процесу.
69305. Загальні принципи планування процесів та потоків 47.5 KB
  Можливість паралельного виконання потоків залежить від кількості доступних процесорів. Якщо процесор один, паралельне виконання неможливе принципово (у кожен момент часу може виконуватися тільки один потік).