6327

Виховна робота в Збройних Силах України

Реферат

Военное дело, НВП и гражданская оборона

ВСТУП Виховна робота у військових підрозділах ЗС України організується і проводиться згідно з концепцією виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України, затвердженої Указом Президента України від 4 вересня 1998 року №981/98...

Украинкский

2014-12-28

98.5 KB

135 чел.

ВСТУП

Виховна робота у військових підрозділах ЗС України організується і проводиться згідно з концепцією виховної роботи у Збройних силах та інших військових формуваннях України, затвердженої Указом Президента України від 4 вересня 1998 року №981/98.

Методологічною основою організації виховної роботи в підрозділах ЗС України можуть слугувати надбання теорії і практики виховання (Л.А. Аза, Ш.А. Амонашвілі, А.С. Макаренко, С.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський, І.Д. Бех, І.А. Зязюн, О.В. Киричук, О.П. Кондратюк, Г.І. Легенький, І.С. Якіманська, О.А. Дубасенюк, В.В. Серіков, В.П. Беспалько, О.В. Барабанщиков, С.С. Муцинов та ін.). Фундаментальною працею щодо організації виховної роботи в ЗС України є праця В.В. Ягупова “Військове виховання: історія, теорія та методика”, в якій визначаються його мета, сутність і зміст, специфічні принципи, компоненти на новій особистісно орієнтованій парадигмі виховання.

Системоутворюючим фактором виховної роботи в підрозділах ЗС України є його мета. Як будь-яке системне явище виховна робота в підрозділах ЗС України має певну таксономію цілей. Зазначена вище загальна мета обумовлює часткові цілі діяльності суб’єктів виховної роботи. Залежно від об’єктивних умов вони поділяються на стратегічні, тактичні та оперативні (Б.П. Бітінас, Б.Н. Наумов, Б.Т. Ліхачов). У цілому “дерево цілей” виховної роботи в підрозділі може мати вигляд такої структурної схеми:

вершина – це загальна (стратегічна) мета (формування достатнього рівня морально-психологічного стану підрозділу для виконання завдань за призначенням);

середній рівень (оперативна) – конкретизація цієї мети за зазначеними основними складовими (наприклад, інформаційно-пропагандистського забезпечення: впровадження гуманітарної політики в підрозділах ЗС України);

нижній (тактичний, повсякденний) рівень – вирішення конкретних виховних завдань за окремими напрямками (наприклад, за тим же інформаційно-пропагандистським забезпеченням: формування в особового складу високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, Військової присяги, вимог статутів ЗС України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів; організація гуманітарної підготовки з усіма категоріями особового складу; системне суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування особового складу).

             В лекції будуть розглянуті тільки основні положення про складові частини та загальний зміст виховної роботи з військовослужбовцями.

                 

                      1 .  Складові виховної роботи

Виховна робота в Збройних Силах України – це система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних психологічних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову та мобілізаційну готовність, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.

Основними складовими виховної роботи  є:

  •  морально-психологічне забезпечення бойової та мобілізаційної готовності підрозділу, навчально-виховного процесу (бойової підготовки);
  •  морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень;
  •  інформаційно-пропагандистське забезпечення;
  •  культурно-виховна, просвітницька робота та організація дозвілля;
  •  військово-соціальна робота.

Морально-психологічне забезпечення бойової і мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань включає комплекс організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності органів управління, об'єднань, з'єднань, частин та підрозділів, установ і закладів, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу під  час виконання навчально-бойових завдань.

Воно включає:

  •  виховання у військовослужбовців відданості Українському народові, формування почуття любові до України, духовної та психологічної готовності зі зброєю захищати її незалежність і суверенітет;
  •  створення оптимальних соціально-психологічних умов службової діяльності, забезпечення психологічної адаптації військовослужбовців відповідно до військового фаху, індивідуальних нервово-психічних особливостей, профілактична та корекційна робота з цих питань;
  •  забезпечення взірцевості офіцерів, усього особового складу під час виконання навчально-бойових завдань та бойової служби;
  •  роз'яснення особовому складу навчально-бойових завдань і нормативів та заходів безпеки при організації навчання (бойової підготовки) та службово-бойової діяльності;
  •  військово-технічну пропаганду, формування у військовослужбовців впевненості у своїй зброї, дбайливого ставлення до озброєння та військової техніки;
  •  виховання воїнів в дусі пильності стосовно охорони державної таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом;
  •  підвищення якості навчальних занять (занять з бойової підготовки), які проводять офіцери підрозділу;
  •  використання усіх основних засобів виховної роботи та підвищення їх ефективності;
  •  формування високих моральних і лідерських якостей особистості військовослужбовця;
  •  подальший розвиток психологічної і вольової стійкості військовослужбовців;
  •  здійснення психокорекції і безперервного супроводу службової діяльності військовослужбовців під час їх навчання у військовому інституті (військової служби).

Морально-психологічне забезпечення військової дисципліни та профілактика правопорушень – це система організаційних, соціально-правових та виховних заходів щодо формування і розвитку у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання вимог Конституції та законів України, військових статутів, Військової присяги, функціональних і службових обов'язків, наказів командирів і начальників, досягнення такого рівня морально-психологічного стану особового складу військ (сил), який забезпечуватиме своєчасне, повне і якісне вирішення поставлених завдань.

Воно направлено на:

  •  виховання особового складу в дусі свідомого виконання військового обов’язку, вірності Бойовому Прапору, відданості Українському народові, традиціям дружби військового товариства, любові до України;
  •  роз’яснення особовому складу положень та вимог Конституції України і законів України, Військової присяги, військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів і наказів командирів (начальників), формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання законів України, інших нормативно-правових актів України, розуміння необхідності та постійної потреби підтримання у підрозділах статутного порядку;
  •  впровадження системи індивідуальної виховної роботи командирів (начальників) з підлеглими та адаптації воїнів до умов військової служби; постановку в центр уваги виховного впливу особистостей військовослужбовців і диференційоване проведення з ними індивідуальної виховної роботи;
  •  постійне соціально-психологічне вивчення індивідуальних якостей та психологічних особливостей військовослужбовців з метою запобігання випадків загибелі, травматизму, правопорушень, усіх проявів девіантної поведінки;
  •  забезпечення взірцевості офіцерів, прапорщиків та сержантів у військовій дисципліні, у повсякденній діяльності військової частини та поза умовами служби; уміле поєднання кожним офіцером вимогливого та справедливого ставлення до особистості військовослужбовців без приниження їх честі та гідності;
  •  систематичне проведення заходів виховної роботи, спрямованих на успішне виконання завдань гарнізонної, вартової та внутрішньої служби;
  •  впровадження системи індивідуальної оцінки дисциплінованості воїнів, надання методичної допомоги посадовим особам з питань удосконалення роботи щодо профілактики правопорушень;
  •  забезпечення бездоганного та неухильного додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України;
  •  збереження життя та здоров’я людей;
  •  вдосконалення системи аналізу, прогнозування та проведення заходів профілактики соціально-психологічних процесів, що відбуваються у військових колективах.

Основні зусилля в інформаціно-пропагандистському забезпеченні зосереджуються на:

  •  формуванні у особового складу високих морально-психологічних якостей, готовності до свідомого виконання положень Конституції України і законів України, Військової присяги, вимог військових статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів та наказів командирів (начальників);
  •  організації гуманітарної підготовки з усіма категоріями особового складу (з курсантами першого курсу навчання під час первинної військово-професійної підготовки);
  •  підготовці курсантів випускних курсів для проведення занять в системі гуманітарної підготовки та інформування особового складу у підрозділах військових частин гарнізону з метою набуття практичних навиків методичної підготовки;
  •  системному суспільно-політичному, правовому та військово-технічному інформуванні особового складу;
  •  доведенні та роз’ясненні особовому складу вимог Конституції України, законів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, мобілізації на цій основі військовослужбовців на якісне виконання покладених завдань;
  •  формуванні всебічно розвинутої особистості військовослужбовців, їх гуманістичного світогляду, національної та правової свідомості;
  •  поліпшенні рівня обізнаності особового складу з питань державотворення, внутрішньої та зовнішньої політики держави, проблем реформування Збройних Сил України;
  •  вихованні у військовослужбовців любові та поваги до своєї держави;
  •  формуванні високих моральних якостей майбутніх офіцерів – захисників Батьківщини, почуття гордості за належність до Збройних Сил України; вихованні у військовослужбовців поваги до армійських традицій, правил поведінки, форми одягу;
  •  забезпеченні перегляду та прослуховування особовим складом телерадіопередач, присвячених Збройним Силам України;
  •  активізації роботи щодо утвердження державної мови у курсантських підрозділах, підрозділів забезпечення навчального процесу.

Культурно-виховна, просвітницька робота та організація дозвілля забезпечують формування у військовослужбовців високої духовної культури і моральних якостей, почуття патріотизму, вірності традиціям Українського народу і задоволення їх естетичних потреб.

Ця складова виховної роботи включає:

  •  впровадження комплексу культурно-просвітницьких заходів щодо забезпечення військової служби та дозвілля, організацію правового, військового, патріотичного, морального, естетичного, фізичного, економічного виховання військовослужбовців;
  •  ознайомлення з духовною, історичною та культурною спадщиною Українського народу;
  •  створення умов для задоволення духовних потреб військовослужбовців, в тому числі релігійних, сприяння гуманізації процесу виховання, дозвілля та побуту;
  •  забезпечення якісної підготовки та проведення державних, професійних та військових свят у курсантських підрозділах, підрозділах забезпечення навчального процесу;
  •  сприяння художній самодіяльності особового складу;
  •  планування та проведення у вихідні та святкові дні годин культурно-освітньої роботи, під час яких розглядаються питання розвитку української культури (літератури, театру, кіно, архітектури тощо), науки та громадсько-політичної думки;
  •  використання можливості військових закладів культури для підвищення освіченості, рівня культури, формування етичних норм поведінки курсантів (солдат), проведення лекцій та бесід з питань культури взаємовідносин військовослужбовців;
  •  формування у воїнів високої патріотичної свідомості, почуття відданості Вітчизні, готовності до виконання громадського та конституційного обов’язку щодо захисту національних інтересів України;
  •  використання можливостей бібліотеки військового інституту та Народного Музею бойової слави;
  •  залучення працівників ветеранських і молодіжних організацій в заходах виховної роботи.

Військово-соціальна робота передбачає здійснення соціально-правових, інформаційних і організаційних заходів щодо сприяння військовослужбовцям у реалізації встановленими законами України, іншими законодавчими актами прав і пільг, одержанні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій.

Вона спрямовується на:

  •  вивчення та аналіз соціальних проблем, матеріальних та духовних проблем військовослужбовців;
  •  сприяння доведенню до військовослужбовців визначених законами соціальних пільг, прав та допомоги;
  •  реалізацію Концепції соціальної політики у Збройних Силах України;
  •  сприяння у вирішенні питань, порушених у заявах, скаргах та пропозиціях військовослужбовців підрозділу;
  •  соціальну адаптацію воїнів до специфічних умов військової служби та в період підготовки до звільнення в запас;
  •  створення в курсантських підрозділах, підрозділах забезпечення навчального процесу соціальних умов і гарантій, які б забезпечували нормальну життєдіяльність військовослужбовців, сумлінне ставлення до виконання покладених на них службових обов’язків, реалізацію конституційних прав, встановлених законами України та іншими нормативно-правовими актами;
  •  удосконалення системи надання консультацій з питань професійної переорієнтації та працевлаштування військовослужбовцям, які звільняються в запас;
  •  створення у підрозділі умов для запровадження механізмів соціального захисту військовослужбовців;
  •  своєчасне розв’язання проблем соціально-побутового характеру;
  •  проведення роз’яснювально-профілактичної роботи щодо утвердження у Збройних Силах України здорового способу життя, попередження ВІЛ/СНІД та інших захворювань, що носять соціальний характер.

Правильна організація та ефективне проведення виховної роботи неможливе без знання командиром підрозділу та його заступником з гуманітарних питань основних її принципів.

       2.  Основні принципи виховної роботи

Принципи виховної роботи – це положення, які відображають вимоги об’єктивних законів, закономірності організації та проведення виховного процесу і служать нормою діяльності офіцерів-вихователів.

Основними принципами виховної роботи є:

  •  державна та патріотична спрямованість виховного процесу;
  •  взаємозалежність змісту, форм і методів виховної роботи;
  •  повага до особистості, конституційних прав і свобод військовослужбовця, орієнтація на ідеали демократії та гуманізму, загальнолюдські моральні цінності;
  •  безперервність та спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій з почуттям нового;
  •  конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи.

Державна і патріотична спрямованість виховного процесу. Цей принцип вимагає:

  •  чіткого розуміння вихователями мети та завдань виховання;
  •  обумовленості виховання національно-державницькою ідеологією формування у військовослужбовців комплексу морально-психологічних, фізичних та розумових якостей;
  •  глибокого розуміння воїнами належності до Українського народу, своїй Батьківщині – Україні;
  •  внутрішньої потреби та готовності відстоювати та захищати Батьківщину, реалізовувати свій особистий потенціал на благо зміцнення обороноздатності Української держави.

Кожний виховний акт, метод, засіб, прийом виховного впливу має відповідати меті виховання. Всі виховні заходи повинні плануватись і проводитись так, щоб “працювали” на формування та розвиток у військовослужбовців необхідних морально-бойових якостей, забезпечували державницьку та патріотичну спрямованість виховного процесу.

Взаємозалежність змісту, форм і методів виховної роботи. Принцип забезпечує наукове обґрунтування, приведення в певну систему всіх наявних на сьогодні форм і методів виховної роботи відповідно до її змісту, індивідуальних особливостей військовослужбовців.

Він вимагає:

  •  необхідності прослідкування змін у мотиваційній, емоційно-волевій та пізнавальній сферах особистості, її ставлення до виконання службових обов’язків;
  •  відповідного корегування змісту виховної роботи;
  •  вибору оптимальних, адекватних йому форм і методів виховного впливу;
  •  відповідності вибраної форми чи методу виховної роботи організаційним, морально-психологічним, інформаційним, педагогічним, культурно-просвітницьким заходам з урахуванням ланки її проведення.

Повага до особистості, конституційних прав і свобод військовослужбовців, орієнтація на ідеали демократії та гуманізму, загальнолюдські моральні цінності. Цей принцип підходу до військовослужбовців сприяє створенню турботливого ставлення до людини, вимогливості до себе і до інших, довіри.

Головне в принципі полягає в доведенні до свідомості військовослужбовців того, що людина – найвища цінність, яку необхідно захищати. Виховна робота має відповідати основним вимогам, проголошеним у Декларації права людини, Конституції України, створювати всім умови для найповнішого розвитку особистості, яка поступово все більш здатна усвідомлювати суспільне призначення військової діяльності, її роль у збереженні миру на планеті.

Безперервність та спадкоємність у виховній роботі, органічне поєднання у виховному процесі національних, історичних та культурних традицій з почуттям нового. Принцип вимагає оцінювати готовність військовослужбовців до виконання службових обов’язків та рівень розвитку його особистості: мотиваційної та емоційно-вольової сфер, пізнавальних процесів, знань, умінь та навичок. Він передбачає спадкоємність в роботі, що означає – йти вперед, спираючись на все досягнуте раніше, творчо збагачуючи його. Все, що досягнуто у виховній роботі, повинно братися на озброєння, розвиватися та примножуватися.

Дотримання цього принципу вимагає:

  •  докорінного перегляду форм та методів військово-патріотичного виховання військовослужбовців;
  •  творчого підходу до впровадження народних, національних звичаїв, форм роботи з метою розвитку у військовослужбовців високого рівня національного патріотизму та готовності до захисту України.

Конкретність та узгодженість змісту, форм і методів виховної роботи. Використання на практиці цього принципу означає, що у виховній роботі необхідно:

  •  виходити із завдань, які стоять перед підрозділом на даному етапі;
  •  враховувати воєнно-політичну обстановку в світі та навколо України і висновки з неї;
  •  брати до уваги особливості сучасного етапу реформування та розвитку Збройних Сил України, зміни, що проходять в їх структурі, оснащенні військ сучасними зразками озброєння та військової техніки, зміни в особовому складі, системі навчання, виховання та психологічної підготовки;
  •  добиватися відповідності змісту виховної роботи цілям і завданням бойової і мобілізаційної підготовки, підтримання високої бойової готовності підрозділу.

Цей принцип вимагає:

  •  єдності, узгодженості та координації цілей, завдань, місць, часу, форм і методів виховної роботи, всіх категорій вихователів;
  •  забезпечення єдності всіх складових та напрямів виховної роботи;
  •  здійснення диференційного підходу до військовослужбовців, врахування індивідуальних психологічних особливостей всіх категорій особового складу;
  •  творчого використання арсеналу, форм, методів, засобів і прийомів виховної роботи;
  •  врахування всіх факторів, що впливають на формування та розвиток морально-бойових якостей.

Об’єктивно-науковий підхід до планування, здійснення та оцінки результатів виховної роботи. Цей принцип вимагає:

  •  чіткого визначення напрямів, шляхів, змісту засобів, методів щодо реалізації цілей виховної роботи;
  •  прийняття конкретних, адресних, обґрунтованих рішень, що стосуються реалізації заходів виховної роботи, їх термінів та виконавців;
  •  опори на сучасні наукові теорії в організації управління соціально-психологічними процесами у військових колективах, новітніх знань в галузі військової соціології, педагогіки та психології;
  •  об’єктивної оцінки і виміру результатів виховної роботи, її складових елементів, змін у суб’єктів виховної роботи внаслідок виховних впливів.

     Заключення

     Виховна робота в підрозділах Збройних Сил України є важливою складовою частиною повсякденної діяльності, вона повинна проводитись як у мирний так і воєнний час, безперервно, наполегливо та дуже грамотно. Від неї в значній мірі залежить виконання бойових та інших завдань.

Завідувач кафедри № 43

Кандидат військових наук доцент                             В.Й.Болотніков

«        »  серпня 2010 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73900. Начала політичної економії та оподаткування 33 KB
  Давід Рікардо 17721823 рр. Рікардо покладена теорія вартості визначення вартості товару робочим часом. Рікардо і проблему усереднення прибутку та впливу застосованого капіталу на ціноутворення. Рікардо є те що він як і багато його попередників ототожнював робочу силу як товар з його функцією працею.
73901. Економічна думка в Україні в демографічний період 19 століття 45 KB
  Загострення кризи кріпосницької системи зростання селянських заворушень стали поштовхом для розвитку антикріпосницького руху. Значна частина членів товариства яка стояла на ліберальних позиціях заперечувала революційну боротьбу і виступала за еволюційний шлях розвитку. Каразін розробляє проекти господарського розвитку країни в цілому. Каразін прихильник розвитку різних галузей вітчизняної промисловості він закликає дворян організовувати промислові підприємства та сприяє наданню їм фінансової допомоги.
73902. Электроника, конспект лекций. Усилители 8.76 MB
  Загострення кризи кріпосницької системи зростання селянських заворушень стали поштовхом для розвитку антикріпосницького руху. Значна частина членів товариства яка стояла на ліберальних позиціях заперечувала революційну боротьбу і виступала за еволюційний шлях розвитку. Каразін розробляє проекти господарського розвитку країни в цілому. Каразін прихильник розвитку різних галузей вітчизняної промисловості він закликає дворян організовувати промислові підприємства та сприяє наданню їм фінансової допомоги.
73903. Економічне вчення фізіократії. Ф.Кене. А.Р.Ж.Тюрб 49 KB
  Фізіократи — французькі економісти другої половини XVIII ст., представники класичної політичної економії. Поява школи фізіократів зумовлена соціально-економічними умовами тогочасної Франції
73904. Економічна думка України 18ст Ф. Прокопович, Г. Сковорода, Я. П. Ковельський, Десницький 47 KB
  Щастя людини полягає не в багатстві а у праці вона є початок і кінець чесності людського суспільства. Він зрозуміло не виступає проти достатку створеного працею але зневажає достаток що є результатом привласнення чужої неоплаченої праці. Економічна думка віддзеркалює зростаючий опір кріпосництву зниження продуктивності праці повстання селянства вершиною яких стала знаменита Коліївщина 1768 р. Чітко розрізняючи просте і розширене відтворення поділ праці на необхідну і додаткову інтуїтивно висловлюючи розуміння трудової теорії...
73905. Економічна творчість О. В. Чанова, М. Д. Кондратьєва, М. М. Кажанова 37.5 KB
  Кожну із сучасних доктрин чи шкіл було започатковано в минулі століття і кожна з них розвивалась відповідно до вимог часу та економічної реальності була породженням конкретних соціальноекономічних обставин. Однак загального уявлення про основи соціалізму виявилось недостатньо коли постала проблема формування реальної економічної системи. Уже в перші роки Радянської влади розгортаються дискусії з приводу основних закономірностей та напрямків розвитку економічної теорії визначається основне коло питань які належало розв\'язати. Ставилися і...
73906. Ленінський етап в розвитку політичної економії 33 KB
  Реалізація цієї концепції соціалістичного будівництва що розроблялась Леніним як обгрунтування курсу партії на соціалістичну революцію і базувалась на двох складових диктатурі пролетаріату та суспільній власності натрапила на неможливість негайного вирішення проблеми формування соціалістичної власності. Можливість вирішення проблеми співвідношення сил капіталізму та соціалізму на користь останнього Троцький убачав у негайному усуспільненні виробництва тобто встановленні...
73907. Українська школа марженалізму на межі 18-20 століття. М. І. Туган-Барановський, О. Білімович, р. Орженецький, М. Ковалевський, Є. Слуцький, А. Антонович 46 KB
  Він детально викладає теорію цінності Менгера підтримує критику австрійською школою трудової теорії вартості і особливо теорії вартості К. Білимович бачить заслугу австрійської школи саме в тім що вона виступила проти трудової теорії вартості завдяки чому всі теоретичні розробки Маркса положення про двоїстий характер праці робочу силу як товар додаткову вартість як і вся теорія експлуатації зависла у повітрі1. Сприйняття і пропаганду суб\'єктивнопсихологічної теорії цінності австрійської школи в Росії й Україні було доповнено...
73908. Революційно-демократичний напрям економічної думки в Україні. АС. Подолинський, І. Франко, О. Терлецький, В Навроцький 61 KB
  Франко О. Франко та інші. Франко 1856 1916 великий український письменник мислитель історик філософ літературознавець. Франко дослідженню економіки Галичини становищу селянства й робітничого класу.