633
Безпека у надзвичайних ситуаціях
Доклад
Безопасность труда и охрана жизнедеятельности
Безпека у надзвичайних ситуаціях – це стан захищеності населення, робітників та службовців, об'єктів економіки та довкілля від небезпеки у надзвичайних ситуаціях.
Украинкский
2013-01-06
125 KB
104 чел.
Безпека у надзвичайних ситуаціях
Безпека у надзвичайних ситуаціях це стан захищеності населення, робітників та службовців, об'єктів економіки та довкілля від небезпеки у надзвичайних ситуаціях.
Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території, чи об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, пожежею, яке призвело або може призвести до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей або значних матеріальних втрат.
Цивільний захист населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій це система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами,
установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період.
Тема - Дослідження стійкості роботи підприємства економіки від вибуху газоповітряної суміші й розробка інженерно-технічних заходів щодо підвищення його стійкості.
Вихідні дані:
Q = 5 т;
r = 220 м.
Характеристика об'єкта:
Визначити:
Розвязок
1. Радіус rI зони детонаційної хвилі знаходиться за формулою:
2. Радіус rII зони дії продуктів вибуху за формулою:
rII = 1,7·rI =1,7·29,92=50,9 (м);
3. Визначаємо розташування об'єкта в осередку вибуху газоповітряної суміші. Тому що r>rІ та r>rII, робимо висновок, що об'єкт знаходиться в осередку вибуху газоповітряної суміші. Виходячи із розрахунків, об'єкт розташований у зоні повітряної ударної хвилі. Розташування промислового об'єкта наведено на рис. 7.2.1.
Рис.7.2.1. Розташування об'єкта в осередку вибуху газоповітряної суміші: I зона детонаційної хвилі з радіусом rI; II зона дії продуктів вибуху з радіусом rII; III зона повітряної ударної хвилі з радіусом rIII.
У разі вибуху газоповітряної суміші промисловий об'єкт опиниться у зоні повітряної ударної хвилі, тому що rІІІ=r > rІ і r > rІІ.
4. Відносна величина за формулою:
5. Надлишковий тиск повітряної ударної хвилі для ІІІ зони при Ψ<2 за формулою:
6. Результати оцінки стійкості промислового об'єкта до впливу повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші графічно представлені у таблиці 7.2.1.
Таблиця 7.2.1
Результати оцінки стійкості промислового об'єкта до впливу ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші
Елементи об'єкта та його характеристика |
Ступінь руйнування при ∆Рф, кПа |
Межа стійкості, кПа |
Доцільна межа підвищення стійкості, кПа |
||||||||
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
Елементів |
Об'єкта |
||
Масивний промисловий будинок |
|
30 |
10 |
30 |
|||||||
Апаратура програмного керування |
12 |
||||||||||
Контрольно-вимірювальна апаратура |
10 |
||||||||||
Повітряні лінії зв'язку |
40 |
||||||||||
Комп'ютерний клас |
12 |
||||||||||
Кабельні наземні лінії |
30 |
Руйнування - слабкі - середні - сильні - повні
7. За межу стійкості приймається нижня межа середніх руйнувань. Межа стійкості обєкта, за яку приймається мінімальна межа стійкості одного з елементів, дорівнюе ΔРlim = 10 кПа.
8. Очікуваний надлишковий тиск, який буде при вибуху газоповітряної суміші ΔРІІІ = 19,1кПа. Згідно з таблиці 7.2.1 слабкі руйнування одержать кабельні наземні лінії. Середні руйнування одержить апаратура програмного керування та контрольно-вимірювальна апаратура. Сильні руйнування одержить компютерний клас.
9. Знаходимо rІІІ , при якому обєкт одержіть слабкі руйнування, тобто ΔРІІІ =10 кПа , для цього спочатку знайдемо за формулою:
=2,7;
Після цого знайдемо rІІІ за формулою:
rІІІ = 336 (м);
Таким чином, для того щоб при можливому вибуху газоповітряної суміші обєкт отримав лише легкі ушкодження, необхідно щоб ємність з вибухонебезпечною сумішшю знаходилася на відстані не менше, ніж 336 метрів від об'єкта.
Висновки щодо стійкості промислового об'єкта:
Інженерно-технічні та технологічні заходи щодо підвищення стійкості промислового об'єкта
Інженерно-технічні заходи:
Технологічні заходи:
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
rIII
rII
rI
І
ІІ
ІІІ
ОБ
(кПа);
(кПа);
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
84533. | Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю | 42.64 KB | |
Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю. Швидкість проведення збудження по структурах серця різна. Чинниками що впливають на швидкість проведення збудження по мязовим волокнам є: діаметр волокон амплітуда ПД величина порогу деполяризації швидкість розвитку піку ПД наявність нексусів між міокардіоцитами вони мають низький опір що сприяє швидкій передачі ПД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження. Причинами великої швидкості проведення збудження по провідній системі серця є: великий діаметр... | |||
84534. | Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль. Співвідношення у часі ПД одиночного скороченння міокарда | 51.9 KB | |
Типові кардіоміоцити ТКМЦ не мають властивості автоматії і генерують ПД під впливом подразника ПД що йде від водія ритму серця. ПД в ТКМЦ має особливості а саме він дуже тривалий в шлуночках до 300 мс в нервових волокнах 1 мс в скелетних мязах 25 мс. Фази ПД ТКМЦ: 1. Повязана з виходом із ТКМЦ йонів калію та вхід хлору 3. | |||
84535. | Періоди рефрактерності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення | 40.19 KB | |
Значення великої тривалості ПД ТКМЦ стає зрозумілим якщо співставити його в часі з графіком зміни збудливості ТКМЦ при збудженні з графіком поодинокого скорочення міокарда: ПД ТКМЦ тривалий через наявність фази плато. АР відповідає розвитку латентного періоду поодинокого мязевого скорочення періоду укорочення та значної частини періоду розслаблення. Завдяки такому співвідношенню у часі фаз збудливості та періодів поодинокого скорочення міокарда досягається: неможливість виникнення в міокарді тетанічних скорочень; наступний цикл... | |||
84536. | Спряження збудження і скорочення в міокарді. Механізми скорочення і розслаблення міокарду | 44.46 KB | |
Тобто ПД викликає скорочення таким чином: ПД поширюється по мембрані ТКМЦ в тому числі і по мембрані Ттрубочок відкриття кальцієвих каналів саркоплазматичного ретикулума СПР вихід йонів кальцію із СПР підвищення концентрації йонів кальцію в міоплазмі з 108 до 105 моль л дифузія йонів кальцію до скоротливих білків протофібрил взаємодія з регуляторними білками з тропоніном зміна третинної структури тропоніну та тропоміозину відкриття активних центрів актину взаємодія активних головок міозину з активними центрами актину... | |||
84537. | Векторна теорія формування ЕКГ. ЕКГ, відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ | 42.75 KB | |
ЕКГ відведення. Походження зубців сегментів інтервалів ЕКГ. Крива змін цієї різниці потенціалів в часі називається електрокардіограмою ЕКГ. | |||
84538. | Серцевий цикл, його фази, їх фізіологічна роль. Показники насосної функції серця і методи їх дослідження | 58.82 KB | |
Показники насосної функції серця і методи їх дослідження. Його будова повністю пристосована для виконання функцій насоса: СЕРЦЕ насос ШЛУНОЧКИ ПЕРЕДСЕРДЯ КЛАПАНИ Резервуарна функція Забезпечення одностороннього току крові Насосна функція ХОК який є адекватним потребам організму Таким чином насосну функцію виконують перш за все шлуночки серця. Серце як насос працює циклічно мають місце ритмічне чергування систоли скорочення та діастоли розслаблення відділів серця. Чергування систоли та діастоли різних відділів серця можна... | |||
84539. | Характеристика періодів і фаз СЦ | 47.19 KB | |
Починається скорочення передсердя з мязевих пучків які охоплюють гирла вен; це попереджує рух крові по градієнту тиску із передсердя в вени так як клапани тут відсутні. і внаслідок цього в шлуночок надходить остання порція крові яка складає від 8 до 30 від всього обєму крові що надходить в шлуночок при його діастолі. Тому напруження міокарду шлуночка і тиск в ньому не змінюється не відбувається рух крові через порожнини серця; не змінюється положення клапанів. В стані спокою в шлуночку знаходиться близько 150 мл крові. | |||
84540. | Показники насосної функції серця і методи іх дослідження | 42.01 KB | |
Цей показник можна визначити за допомогою ехокардіографії тетраполярної реографії не інвазивні методи за допомогою методу розведення барвника внутрішньовенно вводять певні барвники і по динаміці зміни її концентрації в крові розраховують ХОК а також за допомогою методу Фіка він заснований на визначенні хвилинного поглинання кисню організмом людини і на визначенні артеріовенозної різниці вмісту кисню; для визначення а в різниці необхідно провести зондування правого передсердя для отримання змішаної венозної крові; далі розрахунок... | |||
84541. | Роль клапанів серця у гемодинаміці. Тони серця, механізми їх походження ФКГ, її аналіз | 42.92 KB | |
Клапани розташовані при вході та при виході обох шлуночків серця. Мітральний та трьохстулковий клапани перешкоджають зворотньому закиду крові регургітації крові в передсердя під час систоли шлуночків. Перший систолічний тон виникає на початку систоли шлуночків. Його формують такі компоненти: закриття стулок передсердношлуночкового клапану; це основний компонент першого тону дає осциляції найбільшої висоти виникає на межі фаз ізометричного та асинхронного скорочень; міокардіальний компонент повязаний із напруженням та вібрацією... | |||