6343
Екологічні фактори
Реферат
Экология и защита окружающей среды
Екологічні фактори Поняття про екологічні фактори, їх види Абіотичні фактори. Біотичні фактори. Антропогенні фактори. Дія екологічних факторів. I. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ, ЇХ ВИДИ. В процесі еволюційного ро...
Украинкский
2013-01-03
132.5 KB
27 чел.
Екологічні фактори
I. ПОНЯТТЯ ПРО ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ, ЇХ ВИДИ.
В процесі еволюційного розвитку кожний вид організмів пристосовується до певних умов, поза якими існувати не може.
Екологічні фактори всі складові (елементи) природного середовища, які впливають на існування й розвиток організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами здатності пристосування настає смерть).
Виділяють три основних групи факторів за характером походження:
1. абіотичні фактори - зумовлюються дією неживої природи і поділяються на:
- кліматичні (температура, світло, сонячна радіація, опади, вітер);
едафічні (механічний склад грунту, гумус. водні й теплові властивості грунту,
кислотність, солоність грунту тощо);
- кислі грунти сфагнуми, плавун булавоподібний,
- з високим вмістом калію білотка альпійська, біла акація, материнка.
орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція):
геологічні (гірські породи, ерозія схилів, паводки. землетруси, морські припливи і
відпливи, вулканічна діяльність тощо).
2. біотичні фактори - дія одних організмів на інші, включаючи всі взаємовідносини між
ними;
3. антропогенні фактори вплив на живу природу життєдіяльності людини
(лісокористування, риболовля, мисливство, туризм, меліорація, забруднення атмосфери, водних обєктів, грунтів тощо).
За характером дії розрізняють:
1. Стабільні чинники - ті, що не змінюються протягом тривалого часу (земне тяжіння,
сонячна стала, склад атмосфери та інші). Вони зумовлюють загальні пристосування організмів, визначають належність їх до мешканців певного середовища планети Земля.
2. Змінні чинники - в свою чергу, поділяються на:
закономірно змінні - періодичність добових і сезонних змін. Ці фактори зумовлюють певну циклічність у житті організмів (міграції. сплячку, добову активність та інші періодичні явища і життєві ритми).
випадково змінні - об'єднують біотичні, абіотичні і антропогенні фактори, дія яких повторюється без певної періодичності (коливання температури, дощ, вітер, град, епідемії, вплив хижаків та інші).
Вважають, що загальна кількість екологічних факторів становить близько 60-ти; існує і спеціальна класифікація:
1) фактори часу (еволюційні, історичні, діючі);
2) фактори періодичності (періодичні і неперіодичні);
3) фактори первинні і вторинні;
4) фактори за походженням (космічні, абіотичні, біотичні, природно-антропогенні,
техногенні, антропогенні);
5) фактори за середовищем виникнення (атмосферні, водні, геоморфологічні, фізіологічні, генетичні, екосистемні);
6) фактори за характером (інформаційні, фізичні, хімічні, енергетичні, біогенні, комплексні, кліматичні);
7) фактори за обєктом впливу (індивідуальні, групові, видові, соціальні);
8) фактори за ступенем впливу (летальні, екстремальні, обмежуючі, турбуючі, мутагенні);
9) фактори за умовами дії (залежні чи незалежні від щільності організмів);
10)фактори за спектром впливу (вибіркової чи загальної дії).
Екологічні дослідження, повязані з вивченням впливу екологічних факторів на існування й розвиток окремих видів організмів. взаємозвязків з довкіллям, е предметом науки аутекології.
II. АБІОТИЧНІ ФАКТОРИ.
Абіотичні фактори це елементи неживої природи з їхніми фізичними і хімічними властивостями.
Температура на земній поверхні залежить від географічної широти місцевості та її висоти над рівнем моря. Крім того, вона змінюється з порами року. В зв'язку з цим у тварин і рослин виробились різні пристосування до температурних умов. У більшості організмів процеси життєдіяльності відбуваються в інтервалі температур від 4 °С до +4045 °С. Цим пояснюють бідність форм життя в арктичних районах і тундрі.
Для кожного виду характерна оптимальна температура і крайні межі виживання, за яких ще відбуваються процеси життєдіяльності. Виробилися вони в процесі добору і пристосування до умов існування.
Пойкілотермні організми температура тіла залежить від температури зовнішнього середовища (рослини і всі тварини за винятком птахів і ссавців).
Інтенсивність життєдіяльності і темпи розвитку цих організмів залежать від зовнішньої температури.
Хоча температура тіла пойкілотермних організмів визначається температурою зовнішнього середовища, однак і вони здатні частково її змінювати. Рослини уникають перегрівання регулюванням випаровування шляхом автоматичного відкривання і закривання продихів. Тваринні організми регулюють випаровування через шкірні пори і дихальні шляхи.
Гомойотермні органіми температура тіла в значній мірі регулюються автономно (птахи й ссавці). Це забезпечило їм розселення в усіх кліматичних зонах.
У гомойотермних тварин стала температура тіла забезпечується зміною окисновідновних процесів, які продукують теплоту, а також пристосуваннями для охолодження. У більшості ссавців охолодження досягається внаслідок випаровування поту з поверхні шкіри і вологи зі слизових оболонок. Волосяний покрив ссавців і пір'я птахів також забезпечують терморегуляцію. В гніздах тварин (норах, лігві) створюється своєрідний, найсприятливіший для них мікроклімат.
У більшості птахів температура зазвичай становить близько 40 °С, а у ссавців близько 37 °С, ця ж температура підтримується як в умовах високої зовнішньої температури, так і на морозі. Однак у молодих тварин іноді механізми терморегуляції ще не досконалі, і вони на перших порах потребують материнського тепла.
водний дефіцит - рослини:
водний дефіцит тварини:
В спектрі сонячного світла виділяють три біологічно нерівнозначні зони: ультрафіолетову, видиму та інфрачервону.
інтенсивність освітлення впливає на активність тварин, що ведуть:
рослини:
світлолюбні рослини (геліофіти) лучні трави (тимофіївка лучна), степові (ковила, перекотиполе), пустельні (верблюжа колючка, саксаул, кактуси), лісові дерева першого ярусу та трави-ефемери (анемона, ряст).
тіньовитривалі рослини (сціофіти) рослини нижчих ярусів фітоценозів (кислиця, копитняк, вороняче око)
Вплив вітру може бути прямим і непрямим. Прямий вплив багатогранний, це перш за все механічна дія: вітролом, пошкодження дерев і кущів. Формотворча роль вітру помітна на багатьох рослинах відкритих місць тундр, степів, напівпустель, пустель (прапороподібні, сланкі і карликові форми тощо). При побічному впливі змінюється обстановка для зростання рослин: видування грунту, оголення коренів, засипання рослин піском, снігові заноси, температурні перепади.
Позитивний вплив вітру в житті рослин виявляється в перехресному запиленні. Насамперед це дерева (сосна, дуб, ялина, ліщина, тис), майже всі злакові, осоки, хміль, коноплі, рослини тундри та високогірних поясів, де немає комах. Насіння та плоди рослин також переносяться на великі відстані (до 40 км) за допомогою вітру.
III. БІОТИЧНІ ФАКТОРИ.
Біотичні фактори це різні форми взаємодій між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях. Біотичні фактори створюються сукупністю живих організмів.
Типи біотичних факторів:
особини на іншу, наприклад, шляхом агресивних зіткнень між тваринами
- ендопаразити живуть всередині тіла хазяїна (аскариди в кишечнику коня або людини). Зазвичай, ендопаразити в пошуках хазяїна покладаються на пасивні механізми (розповсюдження яєць або личинок для випадкового поїдання твариною-хазяїном, і т. ін.).
- ектопаразити живуть на зовнішніх покривах хазяїна (блохи, кліщі; повилика, омела). Ектопаразити розповсюджуються активно: так, наприклад, у вагітних самок кролів перед пологами помітно збільшується кількість бліх, котрі потім переходять на потомство.
- надпаразити (епіпаразити) паразити, що паразитують на інших паразитах.
- соціальні паразити отримують вигоди від взаємодії із співтовариством соціальних тварин (наприклад мурах або термітів) використовуючи особливості їхньої суспільної організації (такими є, наприклад, кілька видів жуків, що живуть в мурашниках, харчуючись на „складах” продуктів всередині них, та отримуючи від мурах захист від ворогів).
- клептопаразити крадуть їжу, матеріали для гнізд, і т. ін. у других видів. Наприклад, тропічні фрегати, котрі самі не можуть добувати рибу, але відбирають її в інших птахів.
- гніздовий паразтизм зозуля.
паразити можуть бути:
- тимчасовими комарі, кажани-вампіри;
- постійними гельмінти.
IV. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ.
Антропогенні фактори різні форми людської діяльності, які змінюють стан середовища існування різних видів живих істот.
Впливи людини на екосистему можуть бути фізичними, хімічними, кліматичними, біотичними, а за характером зв'язків вітальними і сигнальними, за часом дії постійними і періодичними, ледве помітними і катастрофічними.
Тільки за один рік людина:
V. ДІЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ.
Одні і ті ж фактори неоднаково впливають на організми різних видів, які живуть разом і навіть для сукупності організмів одного і того ж виду.
Важливою характеристикою виду організмів є його витривалість до того чи іншого фактору. На життєдіяльності організму негативно позначається як недостатня так і надмірна дія будь-якого фактору.
Схема дії екологічного фактора:
зона оптимуму - сила фактору, яка сприяє життєдіяльності організму;
зони песимум - зони пригніченого стану;
летальні зони зони загибелі організмів.
Екологічна валентність виду - величина діапазону зон оптимуму й песимуму яка є критерієм для визначення витривалості й пластичності організму щодо даного екологічного фактора. Екологічна валентність - це ступінь пристосовуваності живого організму до змін умов середовища.
Еврибіонти - види, які характеризуються широкою екологічною валентністю щодо комплексу факторів(бурий ведмідь, вовк, очерет). Види, які вільно витримують великі зміни температури, називаються евритермними (африканські страуси), зміни солоності - евригалінними (риба-голка).
Стенобіонти - види, яким властива мала пристосовуваність(орхідея, форель, глибоководні риби). Відповідно розрізняють стенотермні, стеногалінні та ін.
Екологічний оптимум може змінюватися залежно від віку, статі, сезону та інших обставин. Для багатьох рослин необхідна зміна температурних умов і освітленості в різні періоди розвитку.
Типи взаємодії екофакторів:
адитивність - кожний фактор діє незалежно від інших, тому загальний вплив їх дорівнює сумі впливів кожного (атмосферний тиск і наявність хижаків);
синергізм - дія одного фактора підсилюється дією іншого;
антагонізм - дія одного фактора послаблює дію іншого.
Можна зробити невтішний висновок, що так звані нормативи ГДК (гранично допустимі концентрації), наприклад хімічних забруднювачів, досить умовні, так як ці речовини по різному діють в сполучені з різними факторами середовища.
Вплив екологічних факторів на рівні:
Закони аутекології:
закон мінімуму (закон Лібіха) нормальний розвиток організму лімітується не тими факторами, які мають широку валентність, а факторами з вузькою валентністю.
особливо важливо враховувати в сільському господарстві важливість мікроелементів.
закон толерантності (закон Шелфорда) існування виду залежить як від недостачі, так і від надлишку будь-якого з ряду факторів, що мають рівень, близький до межі витривалості даного організму.
організми характеризуються екологічним мінімумом і екологічним максимумом, реагуючи аналогічно на обидва песимальних значення фактора. Їхню витривалість проти впливів у діапазоні між цими двома факторами названо межею толерантності;
найвища толерантність характерна для бактерій і синьо-зелених водоростей, які виживають у широкому діапазоні температур, радіації, солоності, рН.
закон сукупної природних факторів (закон Мітчерліха Тінемана Баулє) - екологічні фактори діють не поодинці, комплексно і оптимальна зона одного фактора може змінюватися залежно від того, з якими факторами він поєднується.
добре відомо, що спека легше переноситься в сухому повітрі, а мороз - коли немає вітру;
особливо важливо памятати це, оцінюючи вплив хімічних забруднювачів, коли “сумаційний” ефект (на негативну дію однієї речовини накладається негативна дія інших, до чого додається вплив стресової ситуації, шумів, різних фізичних полів радіаційного, теплового, гравітаційного чи електромагнітного) дуже змінює умовні значення ГДК, наведені в довідниках;
правило Бергмана - у межах виду, поширеного від тропіків до Полярного кола, маса і розміри особин збільшуються при переході від дуже теплих зон життя до дуже холодних.
правило Аллена - придатки до тіла тварини (вуха, хвости, лапи) порівняно тим менші, чим нижча навколишня температура.
=============================================================================
Словник нових термінів:
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
45577. | Деловое общение в связях с общественностью | 54 KB | |
Наиболее распространенная форма общения партнеров диалог разговор по очереди для взаимодействия. Искусство делового общения как основного элемента паблик рилейшнз связано с именем греческого философа Сократа который выработал основные каноны общения: признание равенства и неповторимости каждого из партнеров допустимость присутствия оригинальности в любой точке зрения взаимное обогащение участников деловой встречи. Характерной особенностью делового общения является то что его содержание и цели как правило направлены на решение текущих... | |||
45578. | Саморегулирование в сфере рекламы | 48 KB | |
Целью многочисленных рекламных ассоциаций стала борьба с недобросовестной конкуренцией в сфере рекламного бизнеса искоренение лживой рекламы наносящей вред имиджу всех рекламистов. В своей деятельности ассоциации предпринимают усилия для смягчения критики рекламы со стороны широкой общественности и предотвращения эскалации государства в проблемы отрасли. В целом органы саморегулирования способствуют государственному контролю за соблюдением законодательства в сфере рекламы. | |||
45579. | Реклама в системе маркетинговых коммуникаций. Специфика рекламы как вида деятельности | 27.5 KB | |
Определение рекламодатель спонсор субъект за чей счет и от чьего имени осуществляется реклама. Реклама не претендует на беспристрастность. В теории коммуникации а реклама полностью подчиняется её законам есть 3 фазы:... | |||
45580. | Законодательное регулирование рекламной деятельности. Закон РФ «О рекламе» и другие правовые акты | 52 KB | |
Реклама является одним из инструментов PRдеятельности поэтому при ее осуществлении необходимо не выходить за рамки закона как основополагающего при определении законности той или иной акции. При планировании PRкампаний с привлечением спонсоров необходимо следовать положениям Федерального закона О рекламе: Спонсорская реклама реклама распространяемая на условии обязательного упоминания в ней об определенном лице как о спонсоре. реклама информация распространенная любым способом в любой форме и с использованием любых средств... | |||
45581. | Должностные обязанности специалиста по рекламе коммерческой компании. Формы и способы взаимодействия с рекламными агентствами | 27.5 KB | |
Задача агентства со своей стороны заключить договора со всеми партнерами собрать все отчеты фотоотчеты эфирные справки экземпляры газет и т. Агентство несет ответственность перед заказчиком за все выходы рекламы заказчика и за своевременность этих выходов. Агентство сохраняет все объемные скидки заказчика а иногда и увеличивает. Для принятия правильных решений или при разработке рекламной стратегии всегда необходим взгляд со стороны. | |||
45582. | Рекламные агентства: задачи, структура, специализация. Бизнес рекламного агентства | 68 KB | |
Рекламные агентства: задачи структура специализация. Бизнес рекламного агентства. Рекламные агентства можно классифицировать по многим признакам. По характеру выполняемой работы: Агентства полного цикла; Дизайнстудии творческие мастерские; Медийные агентства. | |||
45583. | Общая характеристика рекламного рынка России | 50.5 KB | |
Скопировано же самое что и в билете про агентства т. Рекламные агентства можно классифицировать по многим признакам. По характеру выполняемой работы: Агентства полного цикла; Дизайнстудии творческие мастерские; Медийные агентства.По географическому признаку: Региональные агентства; Общенациональные агентства; Международные агентства; Глобальные агентства. | |||
45584. | Формирование системы периодических изданий в России XVIII в | 29.5 KB | |
2 блока: Государственная Частная Первые полвека монополизирована правительством: Ведомости Журналистика Академии Наук СПб Ведомости первая русская регулярная газета: 2 раза в неделю Первый русский журнал Примечания к СПбВедомостям: научнопопулярный. Трудолюбивая пчела Сумарокова драматург первый директор русского театра выходит меньше года правительство закрывает за критику Екатерины; Праздноевремя с пользой употребленное сухопутный шляхетный корпус два года: первый литература; второй критический Екатерина... | |||
45585. | Русская газета второй половины XIX в | 42.5 KB | |
60е годы Резкое политические размежевание Типологический рост колич и кач много газеткуча специализированных 7090е Консерваторы: Катков Гражданин Мещерского Новое время Суворина: крупнейшее.11 В связи с этим большинство изданий особенно газеты приобрели более или менее определенную политическую направленность выражали убеждения и интересы той или иной социальной группы. С ростом городов и грамотности их населения расширялся контингент читателей газет за счет мелких служащих купцов ремесленников прислуги. | |||