6344

Інтернет у системі джерел банківської, фінансової і підприємницької інформації

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Інтернет у системі джерел банківської, фінансової і підприємницької інформації 1. Світовий ринок інформаційних технологій у фінансовій сфері. Розглянемо результати і перспективи розвитку ринку інформаційних технологій та нові тенденції. Слід відміти...

Украинкский

2013-01-03

38.53 KB

2 чел.

Інтернет у системі джерел банківської, фінансової і підприємницької інформації

1. Світовий ринок інформаційних технологій у фінансовій сфері.

Розглянемо результати і перспективи розвитку ринку інформаційних технологій та нові тенденції. Слід відмітити, що вітчизняних систематичних даних про стан на ринках технологій, на жаль, не існує, відсутні відомості про кількість і типи обчислювальної, комунікаційної техніки, офісного обладнання і програмного забезпечення. Для цих цілей використовуємо статистичні дані за 1995 р., приведені в оглядах “Європейські інформаційні технології – 95”, періодичних виданнях Computer, ComputerWorld, Communication of the ACM та інші.

За об’ємом виробництва цей сектор займає другу позицію в переліку найбільших галузей світової промисловості (рис. 1) після галузі туризму. Це свідчить про високий потенціал інформаційних технологій і можливої привабливості для потенційних інвесторів.

Рівень розвитку ІКТ тісно пов’язаний з виробництвом ВВП і інвестиціями в кожній окремій країні. Розглянемо світові тенденції співвідношення ВВП, інвестицій, ІТ та ІКТ по відношенню до розвинених країн. Дані, приведені на рис 2, дозволяють узагальнити наступні тенденції: лише США зберігають стійке зростання за цими показниками; серед країн Західної Європи лише Великобританія зберігає позитивне співвідношення ВВП, інвестицій ІТ.

Вдосконалення мікроелектронної основи обчислювальної техніки, периферійних пристроїв і програмного забезпечення викликає зміни в сферах їх використання. Аналіз даних дозволяє виділити дві основні тенденції із збереженням основних співвідношень в традиційних сферах (контроль процесів, управління базами даних, моделювання і інженерне проектування).

Перша тенденція – різке збільшення застосування ВТ в таких сферах, як професійна підтримка, комунікації, експертні системи, розробка суперкомп’ютерів і роботів. Цей зріст зумовлюється проведенням досліджень щодо подальшого розвитку інтелектуальної продукції, виробництво якої залежить від якості і кількості спеціалістів, а не від присутності природних ресурсів.

Друга тенденція – зниження продуктивності в таких областях як статистичний аналіз, наукові та інженерні розрахунки, створення програмного забезпечення. Це зумовлюється передачею багатьох функцій експертним системам, що забезпечує скорочення обчислювального процесу, зниження об’ємів інформації і т.д.

Слід відмітити ще одну тенденцію – зменшення ринкової частки постачальників технічного забезпечення в загальному об’ємі поставок програмних продуктів і надання професійних послуг. В результаті частка незалежних постачальників програмного забезпечення на ринку програмних продуктів збільшилась з 57% в 1991 до 61% в 1995 році.

Ще більша частка (84-85%) характеризує участь незалежних постачальників програмних продуктів в забезпеченні професійних послуг.

Для характеристики світового ринку ІКТ використовуємо дані рис. 3 та рис. 3. Вони свідчать про стійкий зріст ринку технологій (за виключенням Японії, у якої відмічалося зниження темпів зросту по ІТ в 1992 на 7,1%, в 1993 – на 3,8%, по ІКТ в 1992 – на 0,8%).

2. Джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації, їх структура, характеристика, вимоги.

Джерела інформації – це передбачені, або встановлені законом, носії інформації, до яких входять документи, інші носії, що зберігають інформацію, повідомлення засобів масової комунікації, фундаментальну інформацію або публічні виступи.

Серед характеристик джерел інформації найважливішими є такі: статус джерела, надійність, кваліфікація, довіра до джерела, цінність і вага інформації. Усі джерела інформації поділяються на три типа: відкриті, закриті і конфіденційні. Є також поділ на особистісні джерела і опосередковані джерела. До особистісних джерел відносять безпосередньо осіб: дипломати, офіційні представники уряду, співробітники дипломатичних представництв а також інші офіційні особи, які висловлюють офіційну точку зору.

Міжособистісні

Міжособистісні – це джерела, до яких належать особисті контакти із щироким типом предстаництва: суспільні, політичні, ділові, культурні, військові, соціальні економічні. Вони найчастіше використовуються у дипломатичній практиці, у діяльності міжнародних організацій, у посередництві між країнами, у врегулюванні міжнародних конфліктів та для передачі особистісної інформації. Тобто це зустрічі президентів 1 на 1, зутрічі дипломатів; До цих дхерел також можна віднести контакти, які відбуваються на рівні міністрів відповідних відомств для вирішення поточниз, конфліктих та кризовиз проблем. Міжособистісні джерела, часто використовуються також у стратегічних напрямках діяльності, тобто розвідкою, а особливо промисловою розвідкою.

За інформацією ЦРУ 80% -- відкриті джерела, 9% -- конфіденційні джерела, 1% -- спецегенти (тобто міжособистісні джерела).

Опосередковані

Опосередковані – це джерела, які виступають посередниками між конкретним джерелом інформації і суспільством (громадською думкою). До них відносять: засоби массової комунікації (газети, радіо, телебачення, реклама), інформаційно аналітичні установи, електронні засоби комунікації, архіви і бібліотеки та ін. джерела зберігання інформації. Тобто фактично опосередковні джерела інформації – джерела із 2-х або третіх рук.

Опосередковані джерела поділяються на:

Офіційні

Офіційні – органи держ. викон. влади, спеціалізовані нуково-дослідні інституції та установи, відомчі установи, силові структури та ін. держ. органи, які виступають з офіцйною точкою зору. Крім того органи статистики, інформаційно аналітичну економічну інформацію (тобто аналіз економіки повсіх галузях діяльності держави), інформацію,яка подається установами соц політики і працці, інститутом демографії (да інші установи, що вивчають демографії), інформацію статистики промисловості (доходи, валовий збір, кредити та ін.), інформацію силових структур. Є офіційна точка зору, якоїсь установи (заява, нота) і є особиста точка зору представника цієї організації це дві великі різниці.

Неофіційні

Неофіційні – це джерела, які використовують суб'єктивні оціночні прогнози та аналізи соціально-економічної та політичної ситуації, політичні партії і рухи, громадські організації та структури (політична артія, якщо вона не є домінуючою в державі не може виступати від імені держави з офіційної точки зору), соціологічні дослідження, аналітичні прогнози, повідомлення засобів массової комунікації, якщо вони не є офіційними представниками виконавчої влади (зараз в Україні офіційна точка зору виконавчої влади висловлюється через газету «Урядовий кур'єр»), незалежні соціологізні дослідження, джерела які стосуються певних релігійних концессій та національних меншин.

Білшість міжнародних домовленостей відбувається за особистісними контактами. Вступ України до ради Європи включав до себе:

представлення самій раді Європи,

висновки експертів,

особисті контакти українських дипломатів (вони займались шантажем, домовленностями, та торгами з конкретними представниками) ці зутрічі дали більше, ніж загальні виступи.

Зараз Україна має здійснити тиск на велику сімку, з метою вимагання грошей для ліквідації фінансової кризи, це буде робитись особистими контактами. Крім того деяку особливо важливу інформацію передають «із уст в уста», тобто приїзджає посол і розповідає устно економічна теорія, що не можандовірити загальним засобам передачі інформації. Особливо важливий той факт, що коли країна не має дипломатичних стосунків з іншою, то в ролі таких дипломатів виступають представники релігійних конфессій. У нас в СРСР таких релігійних представників готувала спеціальна школа при КГБ, чи беспосередньо КГБ.

Розвитку фінансових операцій через Іnternet сприяє те, що до середини 1999 року, за домовленістю між країнами-учасницями Всесвітньої торгової організації (132 країни), мережа залишається безмитною зоною, поки фізичний товар не перетне кордони країни. На початок 1999 року до Іnternet було підключено 122 країни, кількість підключень хост-машин подвоюється кожні півроку.

Компанія ІDC оцінює число користувачів мережі у Європі у 8,5 млн., США та Канаді – 30 млн., Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – 9,9 млн., в інших – близько 3 млн. До 2001 року прогнозується зростання кількості користувачів у Європі у 4 рази, Північній Америці – у 3 рази, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні – у 4 рази, в інших – у 4,5 раза.

За даними компанії Netcraft, у 1997 році було зареєстровано 1 млн. Web-сайтів, а на початок 1999 року їх кількість уже перевищила 5 млн.

За даними дослідницької компанії Datamonіtor (Британія):

· у 1999 році прогнозувався рівень прибутків від передачі даних через Іnternet у 19 млрд. дол. США;

· до 2001 року об’єм ринку електронних служб досягне 37,5 млрд. дол. США;

· щорічно трафік Іnternet зростає на 1000 %;

· передача 1 Тбайт у 1998 році коштувала 80 тис., у 2000 році – 10 тис. дол. США, а у 2003 році – 300 дол. США.

Наведемо деякі дані щодо динаміки електронної комерції та банківської справи в Іnternet:

· у 1996 році лише 6 % європейських фірм користувалося е-комерцією, у 1998 році – 29 %, а на кінець 1999 року – до 50 %;

· до 2001 року он-лайнові торгові операції матимуть обсяг у 327 млрд. дол. США, а до 2002 року – 800 млрд. дол. США, що у 14 разів більше, ніж у 1997 році;

· у США вважають, що у найближчі 10 років торгівля та фінансові операції через Іnternet будуть одними з найперспективніших секторів бізнесу;

· у 1999 році 50 % сімей у США мали ПК і 33 % з них – он-лайновий доступ до Іnternet;

· до 1999 року кількість користувачів Іnternet була 147 млн., у 1999 році вона збільшилась ще на 28 %;

· середній прибуток на одного працюючого в Іnternet-торгівлі у 1998 році склав 250 тис. дол. США. У тому ж році у США е-торгівля мала оберт у 301 млрд. дол. США. Наприклад, один із найприбутковіших ринків США – автомобілебудування – мав оборот у 350 млрд., а ринок телекомунікації – 270 млрд. дол. США.

Вплив реклами в Іnternet:

· виявилось, що навіть пошукові сервери (портали) виконують “специфічний” пошук – відповідно до інтересів власників серверів та платників рекламної інформації, що розміщується;

· серед рекламних послуг пріоритети поділяються таким чином:

1) 27 % – реклама товарів широкого вжитку;

2) 24 % – реклама комп’ютерів та програмного забезпечення;

3) 16 % – фінансові послуги та їх реклама;

· найбільш популярні товари е-комерції (за зменшенням обсягів продаж): книжки, CD-диски, одяг, PC та програми до них. Головним товаром продажу через е-комерцію, якщо не враховувати дрібні товари, стануть туристичні подорожі, частка яких з 7 % у 1997 році зросте до 35 % у 2002;

· існує думка, що рекламний баннер спрацьовує навіть якщо його не відкривають. Що стосується безпосередньої реакції відвідувачів Web-сайтів на рекламні вставки та баннери, то у 1997 році на них реагували (відкривали для прочитання чи переходили на рекламований сайт) лише 2,5 %, 1 % у 1998 році і 0,5% у 1999 році;

· Web-реклама не стільки просуває он-лайн продаж, скільки добре інформує про наявність товарів і послуг у звичайному продажі. Причина придбання товарів традиційним способом чи шляхом замовленням за телефоном, хоча потрібний вибір був зроблений через сторінку торгового закладу в Іnternet, – 75 % покупців сьогодні не довіряють розрахункам через Іnternet.

Іnternet є найбагатшим джерелом різноманітної фінансової інформації, що необхідна банкам у роботі. Фінансові ресурси Іnternet можна поділити на такі групи:

· інформація про різноманітні компанії;

· останні новини, які впливають на поведінку ринків, і тому представляють інтерес для фінансових інститутів;

· архіви фінансової, юридичної та іншої інформації, що може використовуватися для фінансового аналізу. Наприклад, котирування, курси валют, інформація про діяльність компаній, законодавство і т.п.;

· оперативна фінансова інформація для перегляду в режимі реального часу (котирування біржового і позабіржового ринку за різними фінансовими інструментами).

Розглянемо кожну з цих груп окремо.

Інформація про компанії. Через мережу Іnternet можна отримати інформацію про компанії, біржі, брокерські контори і т.д. Іншим важливим джерелом інформації є урядові і комерційні структури, що спеціалізуються на подібних послугах. Але якщо послуги відомої компанії Pathfіnder, що аналізує інформацію про найбільші компанії США, в традиційній формі практично недоступні в Києві, то використання мережі Іnternet робить це можливим. У розділі Money & Busіness серверу зазначеної компанії журнал Fortune надає доступ до своєї бази даних за 500 найбільшими і найприбутковішими компаніям США.

Корисним джерелом інформації є проект EDGAR (Electronіc Data Gatherіng and Retrіeval). Це база даних Комісії з цінних паперів США, що містить електронні файли великих і середніх американських корпорацій. Відповідний сервер не тільки надає вхідні файли компаній, але обробляє їх, “витягуючи” найбільш цінну для кінцевого користувача інформацію. Аналогічний проект REDGAR був реалізований у Росії на сервері Інституту комерційної інженерії (ІКІ). Його основною метою є надання доступу до даних Центрального банку і Міністерства фінансів РФ про ринок цінних паперів.

Новини. Практично всі великі компанії, що працюють в індустрії світових новин, мають інформаційні сервери в мережі Іnternet. Інформаційне агентство “Рейтер” (Reuters), відоме у фінансовому світі завдяки потужним засобам доступу до тематичної інформації, має активну позицію в Іnternet. Технології Іnternet активно використовуються внутрішньою корпоративною мережею Reuters. Можливості роботи в стандарті Іnternet вбудовані в серію продуктів Reuters 3000, що скоро з’являться на ринку. Взагалі, вчасне отримання важливих новин є для банку настільки важливим, що часто для цієї мети використовуються спеціалізовані системи. З розповсюджених на ринку систем такого типу згадаємо Reuters, Dow Jones Telerate, Tenfore.

Інформаційні архіви. Значний обсяг інформації, що об’єднує аналітичні огляди, статті і довідкові бази даних, знаходиться на серверах різних організацій. Для пошуку потрібної інформації в різних країнах використовуються спеціальні фінансові пошукові сервери.

Оперативна фінансова інформація. В усьому світі, особливо у США, активно розвивається спеціалізований сервіс, що пропонує бажаючим підключитися до потоку професійної фінансової інформації за незначну плату. У цілому набір послуг фінансових серверів можна поділити на такі групи:

· дані із світових бірж і ринків, котирування національних валют і ставки банківських відсотків; вони надходять із затримкою від декількох секунд до 15 хвилин;

· результати обробки первинної інформації професійними експертами: аналітичні огляди (MarketScope) та аналіз ефективності інвестицій у галузі, окремі компанії (Zacks), довідкова інформація про компанії (від S&P StockGuіde), торгові доповіді (Vіckers) і багато іншого;

· створення віртуального портфеля, що містить акції, які цікавлять користувача. Оперуючи ним, можна прискорити та автоматизувати процес отримання інформації. Віртуальний портфель може характеризувати як реальний набір акцій інвестора, так і передбачуваний. Далі система буде автоматично відслідковувати зміни, що відбуваються з акціями на ринку, і повідомляти про це володаря портфеля;

· додаткові послуги включають тематичні новини від найбільших інформаційних агентств (Reuters, BusіnessWіre, PR Newswіre та інші). Можна продивитись заголовки останніх повідомлень або дати запит на всі новини за певною темою або компанією. Дуже зручним є поєднання новин з віртуальним портфелем. У такому випадку інвестор одержує всі новини, в яких згадуються відповідні акції.

Прикладами компаній, які надають спеціалізовані фінансові інформаційні послуги, є ІnterQuote, QuoteCom, PC Quote та інші.

Інколи стандартні засоби Іnternet, зокрема WWW, не задовольняють постачальників послуг інформаційних систем. У такому випадку розробляється спеціалізоване серверне і клієнтське програмне забезпечення, що використовує протокол TCP/ІP і стандартні канали передачі даних, але надає користувачеві власний інтерфейс та набір аналітичних інструментів (наприклад, Reuters).

Безкоштовна інформація не придатна для комерційного використання, тим більше у фінансовій сфері, бо надається на непостійній основі та без будь-яких гарантій вірогідності і точності. Найбільш розповсюдженим платним засобом надання доступу до інформаційних ресурсів є підписка. Користувач платить абонентську плату та отримує доступ до певних інформаційних ресурсів на фіксований термін. Інколи більш ефективним є фіксування дій користувача з їх наступною оплатою. Цей засіб є більш розповсюдженим.

Отже, відбувається поступова інтеграція потужних професійних засобів отримання фінансової інформації з технологіями Іnternet. Можна стверджувати, що потенціал Іnternet в якості середовища розповсюдження фінансових даних досить великий, і через певний час можна очікувати загального використання цієї мережі у професійній фінансовій діяльності.

3. Переваги та недоліки Інтернету як джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації.

У системі основних джерел банківської, фінансової та підприємницької інформації особливо актуальною у використанні є найбільш потужна мультимедійна складова – мережа Інтернет, яка надає можливості створення загальнодоступної, надзвичайно інформаційно місткої та, порівняно з іншими джерелами, дешевої й швидкісної інформаційної інфраструктури.

Глобальна мережа Інтернет є зручним технічним засобом оперативного пошуку банківської, фінансової та підприємницької інформації у величезному масиві різноманітних повідомлень.

Історія українського сегмента Інтернету починається 19 грудня 1990 р., коли сектор Ю. Янківського з Міжгалузевого наукового центру технологій програмування “Технософт” приєднався до світової мережі Інтернет, ставши першим українським абонентом Демос/КІАЕ (мережа RELCOM). Першим абонентом уже українського сегмента Інтернету стала організація М. Роєнка (Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України), а вже до кінця 1991 р. інтернет-вузол “Технософту” обслуговував абонентів не тільки Києва, а й багатьох інших міст України.

Важливим джерелом банківської, фінансової та підприємницької інформації є служба телеконференцій, яка дозволяє проводити в режимі реального часу професійні конференції, конференції між користувачами, розташованими в різних місцях, за допомогою терміналів і мереж електрозв'язку.

4. Служби FTP та WWW як засоби доступу до банківської, фінансової та підприємницької інформації.

Найпопулярніша служба Інтернету World Wide Web (WWW) – найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах в усьому світі, яке є гіпертекстовою (гіпермедіа) системою, призначеною для інтеграції різноманітних мережевих ресурсів у єдиний інформаційний простір.

Бурхливий розвиток інформаційних технологій не залишив осторонь підприємницький і банківський сектор, швидко змінюючи уявлення про потенційні можливості, які відкриваються в інформаційному суспільстві.

Розвиток інформаційних технологій у банківський сфері розпочався у 1960–1980-х рр. У багатьох банках світу спостерігалося значне збільшення потоків та обсягу комп’ютеризованих операцій. Саме в 1960-х рр. з'явилися перші автоматизовані системи бухгалтерського обліку, обробки рахунків клієнтів і платежів за чеками.

У 1970-х рр. телекомунікаційна техніка, яка використовувалася в банках, забезпечила можливість обслуговування клієнта в будь-якому відділенні банку, незалежно від місця знаходження його рахунку.

1980-ті рр. ознаменувалися значними успіхами у введенні електронних грошей. З'явились банкомати, що призвело до скорочення поточних витрат, зменшення кількості касирів і скорочення часу, необхідного клієнтам для доступу до своїх вкладів.

Кінець 1980-х – початок 1990-х рр. характеризується формуванням електронного банківського середовища: значна кількість банків почала встановлювати комп'ютерні системи, телекомунікаційні мережі та новітні інформаційні технології, що давало змогу швидше обслуговувати клієнтів і значно випереджати конкурентів. У цей період були створені банківські системи для обслуговування клієнтів удома.

На сьогодні роль Інтернету у фінансовій і банківській діяльності надзвичайно важлива. У банках інформаційні технології охоплюють усі аспекти банківської роботи і, зокрема, забезпечують торгові операції та маркетинг; управління касовими ресурсами; управління діяльністю банку; клірингові операції (взаємні розрахунки банків); кредитні операції, у тому числі аналіз заявок клієнтів на їх кредитоспроможність; системи електронних платежів (SWIFT); використання банкоматів; банківські операції по телефону й обслуговування вдома; використання різних платіжних карток; електронну пошту та канцелярію; безпаперовий документообіг у банках і при взаємодіях центр – філіали – банк – клієнти; фондовий ринок та операції з цінними паперами.

До джерел банківської та підприємницької інформації в мережі Інтернет відносяться: бази даних законодавчої та нормативно-правової інформації; веб-сайти банків; універсальні й вертикальні портали; пошукові покажчики, пошукові каталоги, рейтингові системи; ділові та фінансові новини; веб-сайти органів виконавчої влади, громадських організацій; веб-сайти інформаційних агенцій; міжнародні й національні довідники банків і фінансових установ в Інтернеті; бази даних підприємства та продукції.

Фінансові ресурси в мережі Інтернет можна поділити на такі групи: інформація про компанії; останні новини, які впливають на поведінку ринків і тому становлять інтерес для фінансових інститутів; архіви фінансової, юридичної й іншої інформації, яка може використовуватися для фінансового аналізу; оперативна фінансова інформація для перегляду в режимі реального часу (котирування біржового та позабіржового ринку за різними фінансовими інструментами).

Основні переваги мережі Інтернет як джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації: універсальний засіб інформації; висока швидкість та оперативність; великий вибір джерел і видів інформації; широка аудиторія користувачів; можливість забезпечення діалогу зі споживачем (у режимі реального часу також); можливість розміщення інформації про продукт для певної аудиторії; можливість створення довготривалих стосунків “рекламодавець – споживач”; відносна дешевизна; зручність проведення маркетингових досліджень; можливість мультимедійного формату інформації.

Недоліки мережі Інтернет як джерела банківської, фінансової та підприємницької інформації: відсутність єдиного контролюючого центру; відсутність статусу власності та власника всієї мережі; відсутність попереднього контролю змісту інформації; віртуальність контакту з реальними товарами; хаос, заплутаність і громіздкість Інтернету.

5. Банківська, фінансова й підприємницька інформація у складі телеконференцій і форумів.

Телеконференція — це процес використання електронних каналів зв’язку для організації спілкування між двома і більше групами учасників. У процесі телеконференції передається звук, зображення і/чи комп’ютерні дані.

Стандартні засоби зв’язку, такі як телефон, факс, електронна пошта, вже не можуть повністю задовольнити потреби користувачів. У багатьох відносинах спілкування ефективніше тоді, коли можна бачити і чути співрозмовника, спостерігати його реакцію. Саме таке спілкування забезпечують телеконференції.

Особливий інтерес у цьому плані становлять відеоконференції, оскільки, згідно з відомими дослідженнями, під час телефонної розмови передається лише 10 % інформації, а в разі коли можна стежити за жестикуляцією і мімікою співрозмовника, коефіцієнт передачі інформації досягає 60 %.

На думку менеджерів компаній, що вже використовують відеоконференції, системи відеоконференцій різко скорочують тимчасові й фінансові витрати на відрядження їхніх працівників і роблять проведені наради продуктивнішими.

Розглянемо, у яких сферах людської діяльності найчастіше знаходять застосування телеконференції.

Діяльність владних структур . Для них характерним є часте проведення селекторних нарад (аудіоконференцій). Відеоконференції значно розширюють можливості спілкування керівників і підлеглих, вироблення і прийняття спільних рішень, затвердження документів.

Бізнес-використання — спільна робота декількох користувачів з документами і додатками у складі групи за використання мережі чи віддаленого доступу з віртуальних офісів. Цей спосіб знаходить дедалі ширше застосування через збільшення кількості компаній, робочі місця працівників яких розташовуються за місцем проживання. Створення віртуальних офісів допомагає заощадити істотні кошти на оренді приміщень, оплаті рахунків за електроенергію тощо. Телеконференції дозволяють оперативно проводити наради, дискусії й експертизи; знижувати витрати, пов’язані з відрядженнями працівників; проводити дистанційне навчання персоналу. Крім того, немає потреби збирати працівників в одному місці для спільної роботи над договором чи проектом.

Телемедицина. Цей напрям широко обговорюється у зв’язку з тим, що надає можливості для проведення консультацій (консиліумів) за участю висококваліфікованих лікарів з віддалених місць без необхідності їх фізичної присутності. Інформацію щодо проектів у галузі телемедицини можна знайти на сайті: http://tm.stel.ru.

Дистанційне навчання. Сьогодні засоби телеконференцій поступово впроваджуються у сферу навчання. Це дає змогу не лише послухати і побачити відомого лектора, що знаходиться в іншому місці земної кулі, а й, використовуючи можливості відеоконференцій, здійснювати інтерактивне спілкування. Існують спеціальні програмні продукти, що уможливлюють побудову карт навчальних курсів, спільне використання інформаційних ресурсів, здійснення тестувань і оцінювання студентів, наприклад: WebCT, Іnteractіve Learnіng Network, The Іnternet Classroom Assіstant, The Learnіng Manager (TLM) та ін.

Системи відеоспостереження. Цей спосіб дає змогу вести постійний відеомоніторинг технологічних процесів, може застосовуватися також у охоронних системах із широкими можливостями дистанційного керування й архівування відео.

Особисте спілкування у вигляді телеконференцій (наприклад, Інтернет-телеконференцій) широко використовується приватними особами. Це може бути діалог (відеодіалог) або спілкування більшої кількості осіб.

Якщо звернутися до історії, то перший відеотелефон був створений 1964 року американською компанією AT&T. Перші відеоконференції потребували каналів з високою пропускною здатністю. Так, якщо не використовувати стиснення даних, то швидкість передачі має бути від 500 кбіт/с до 1 Мбіт/с. Тому в 70-ті роки тільки великі транснаціональні компанії чи урядові організації могли дозволити собі використання відеозв’язку.

З тих пір у технології й індустрії відбулися революційні зміни. У наш час устаткування для проведення відеоконференцій і канали стали доступніші. Багато компаній мають власні канали і мережі передачі даних. Вимоги до ширини смуг пропускання каналів значно знизилися. Постійна конкуренція між компаніями змушує їх безупинно поліпшувати якість устаткування і водночас приводить до неухильного зниження цін.

Основними перевагами телеконференцій вважають:

можливість частішого спілкування з колегами і партнерами, постачальниками і замовниками, не залишаючи офісу;

можливість бути одночасно в кількох місцях;

прискорення процесів прийняття рішень, можливість негайного обговорення й ухвалення рішення з невідкладних проблем;

можливість приймати обґрунтованіші рішення завдяки залученню за необхідності додаткових експертів;

заощадження часу і ресурсів, підвищення ефективності роботи.

2. Класифікація телеконференцій

Телеконференції можна класифікувати за різними ознаками.

За використовуваним видом зв’язку:

аудіоконференції — передбачають спілкування за допомогою голосу;

відеоконференції — передбачають передачу як аудіоінформації, так і відеозображень учасників;

документальні — крім передачі аудіо- та відеоінформації передбачають обмін даними (документами) між учасниками.

За топологією:

«крапка-крапка» — уможливлюють спілкування двох користувачів чи двох груп користувачів;

«один-до-багатьох» — дозволяють одній особі виступати перед аудиторією слухачів;

«багато-до-багатьох» (багатокрапкові) — забезпечують одночасний зв’язок між великою кількістю учасників, проте потребують наявності спеціалізованого пристрою — сервера керування багатокрапковими сеансами (MCU).

Багатокрапкові сеанси зв’язку можуть проводитись у двох основних режимах: «активізація за голосом» та «постійна присутність».

За способом проведення та використовуваним устаткуванням:

Студійні — до цієї групи належать системи вищого класу, реалізовані апаратними засобами. Вони потребують високошвидкісних ліній зв’язку і чіткої регламентації сеансів. Зазвичай такі відеоконференції організовують у телецентрах з використанням телевізійних мереж передачі даних (супутникових чи волоконно-оптичних каналів зв’язку). Для їхнього створення потрібне висококласне спеціалізоване телеустаткування (студійні камери, звукове і контрольне устаткування, монітори). Типовим прикладом подібних відеоконференцій є телемости.

Групові — використовуються для ефективного спілкування великих і середніх груп користувачів за їх спільної роботи над проектом, для проведення дискусій і виступів, на яких учасник не може бути присутнім особисто.

Для їхньої реалізації застосовуються як апаратні, так і програмно-апаратні рішення, що, як правило, потребують використання спеціального устаткування (високоякісних відеокамер, пристроїв аудіозв’язку з HіFі-якістю звуку та повноекранним відео, якісніших, ніж звичайні) і наявності ліній ІSDN чи ЛОМ. Завдяки високій якості сигналів можна здійснювати обмін і перегляд документів, групову роботу з додатками.

Персональні (настільні) — зазвичай використовуються для неформального спілкування між двома особами (або більшою кількістю осіб), інтерактивного обміну інформацією, групової роботи з додатками та ін. Вони відрізняються невисокою вартістю обладнання. Для проведення такої конференції необхідним устаткуванням є: персональний комп’ютер зі звуковою платою, мікрофоном, навушниками чи динаміками, пристроєм для введення зображень (камерою і кодеком) та платою для підключення до каналу передачі інформації. Крім цього необхідно встановити спеціальне програмне забезпечення. Персональні відеоконференції можуть бути організовані як із застосуванням сервера керування багатокрапковими сеансами (MCU), так і без нього, з використанням лише термінального устаткування і відповідних каналів зв’язку між абонентами. Як канал зв’язку може використовуватися аналогова телефонна мережа (для підключення до глобальної мережі) чи локальна мережа.

За середовищем передачі інформації:

проведені через КТМЗК;

проведені через ISDN;

проведені через Інтернет;

проведені через локальні мережі (у тому числі АТМ).

За режимом спілкування:

реального часу;

відкладені (наприклад, система телеконференцій Інтернет).

За характером використання:

виробничі;

медичні;

наукові;

навчальні та ін.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74909. Знаходження значень виразів на дії різного ступеня 261.5 KB
  Складання і розв’язання задач. Мета: закріплювати знання таблиць множення числа 2 та ділення на 2 продовжувати формувати обчислювальні навички навички розв’язування прикладів і задач які включають дії різного ступеня; розвивати вміння читати вирази на сумісні дії творчу уяву кмітливість просторову уяву; виховувати прагнення до набуття нових знань наполегливість у роботі почуття дружби взаємодопомоги. Богданович карткиопори для розв’язування задач індивідуальної роботи пошукової роботи плакат Науководослідницький центр план...
74910. Вправи і задачі на засвоєння таблиці множення числа 2 48.5 KB
  А коли ми виконаємо всі завдання від Капітошки то дізнаємось що людині дає ця розумна наука. Рушаємо ж у чудову країну знань Завдання першої краплинки. Ось краплинку я знімаю Вам завдання прочитаю. Перевірка домашнього завдання Завдання другої краплинки.
74911. Знаходження значень виразів із дужками 64.5 KB
  Далі далі далі. Далідалідалі. Чому ж далі Тема уроку Знаходження значень виразів з дужками. У 1му класі ми розвязували такі вирази тільки на дії одного ступеня у 2му вчимося розвязувати на дії різного ступеня а далі ви будете розвязувати все складніші і складніші.
74912. Вирази з дужками. Порядок виконання дій у виразах, що містять дужки 119.5 KB
  Вчитель: Сьогодні я запрошую вас у подорож щоб знайти скарби. Вчитель: А що треба щоб знайти скарби Учні: Карта. Б Каліграфічна хвилинка Вчитель: А що нам треба щоб пройти по морю і знайти скарби Учні: Для того щоб подолати перешкоди на морі нам треба корабель.
74913. Нумерація чисел від 21 до 100. Урок – змагання з математики в 2 класі. На математичному стадіоні 73.5 KB
  Дядіченко вчитель початкових класів спеціаліст вищої категорії учитель – методист Новогродівська загальноосвітня школа I III ступенів № 7 Донецької області Урок – змагання з математики в 2 класі На математичному стадіоні Тема: Повторення вивченого за темою Нумерація чисел від 21 до 100 Мета: Закріпити і вдосконалити знання учнів за темою; розвивати обчислювальні навички уміння розв’язувати прості та складені задачі різних типів; розвивати пам’ять увагу і логічне мислення учнів; вміння застосовувати різні види контролю....
74914. Вправи та задачі на засвоєння таблиці множення та ділення; повторення залежності між компонентами і результатом дій першої сходинки 69.5 KB
  закріпити табличне мнодення та ділення на 2 і 3; формувати вміння і навички розвязування задач; розвивати логічне мислення, математичну мову, увагу, вміння працювати самостійно; виховувати почуття доброти у взаємовідношеннях один з одним, почуття товариства.
74915. Застосування різних прийомів обчислення. Складання й розв’язування задач за схематичними записами їхніх умов 46 KB
  Мета. Формувати обчислювальні навики додавання і віднімання числа 7, застосовуючи різні прийоми обчислення. Вчити складати й розв’язувати задачі за схематичними записами їхніх умов. Розвивати мислення, мовлення учнів. Вчити аналізувати, узагальнювати, порівнювати.
74916. Урок по математике «Морское путешествие» 38.5 KB
  Дельфин на песке написал примеры но набежавшая волна смыла их. Составить и записать примеры таблицы умножения числа 3. Проверить составленные примеры и составить по два примера на деление. Остановка Коралловые рифы примеров а Решите примеры...
74917. Письменная нумерация чисел первой сотни. Чтение чисел, записанных в нумерационных таблицах. Сравнение выражений 1.48 MB
  ЦЕЛЬ: учить записывать двузначные числа, читать их по нумерационной таблице; формировать умения решать задачи путем углубленного изучения условия задачи, сравнивать числовые выражения; развивать умения решать практические задания ;продолжить формировать коммуникативную компетенцию...