63489

Трудовий потенціал підприємства як об’єкт соціально-економічного управління

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Трудовий потенціал є однозначно складовою загального потенціалу та фактором його використання. Тому для підприємства важливе не тільки визначення ступеня забезпеченості трудовим потенціалом але і умови для його використання та розкриття.

Украинкский

2014-06-20

70 KB

1 чел.

Лекція 5. Трудовий потенціал підприємства як об’єкт соціально-економічного управління

1. Роль і значення трудового потенціалу Ф9

2. Сукупність елементів трудового потенціалу Ф9

3. Методологія оцінки трудового потенціалу Ф9

4. Кількісні показники трудового потенціалу Ф9

Питання самостійного опрацювання

  1.  Аналітична характеристика трудового (кадрового) потенціалу підприємства [2, стор. 238]
  2.  Особливості вартісної оцінки трудового потенціалу [2, стор. 243]
  3.  Методи економічної оцінки трудового потенціалу підприємства [1, стор. 209]
  4.  Основи управління трудовим потенціалом підприємства [3, Р9]

5. Економічна оцінка потенціалу управління [1, стор. 194]

1. Роль і значення трудового потенціалу Ф9

Трудовий потенціал — це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Трудовий потенціал є однозначно складовою загального потенціалу та фактором його використання. Тому для підприємства важливе не тільки визначення ступеня забезпеченості трудовим потенціалом але і умови для його використання та розкриття.

Трудовий потенціал розглядається виходячи з його носіїв.

На рівні суспільства носіями трудового потенціалу виступає працездатне населення як працездатного так і непрацездатного віку (як молодше так і старше) які за власними фізичними та розумовими здібностями можуть (або приймають) участь у суспільній праці у тому числі у сфері самозайнятості (чи прихованої зайнятості).Кількісно визначаються за формулою:

                                  

де ЧПНП – чисельність працездатного населення працездатного віку;

ЧПНМН – чисельність працездатного населення молодше працездатного віку;

ЧПНСП – чисельність працездатного населення старіше працездатного віку;

- чисельність трудових мігрантів приїхавши до країни на роботу;

 - чисельність трудових мігрантів виїхавши з країни на роботу.

На рівні підприємства носієм трудового потенціалу є ті хто знаходиться з підприємством у стосунках, що регламентуються договором найму, а також студенти вузів які навчаються за кошти підприємства, працівники які зараз проходять службу в армії тощо і розраховується                

                                            

де ЧПОС – чисельність працівників облікового складу;

ЧТП – чисельність тимчасових працівників;

ЧКР – чисельність працівників кадрового резерву з якими на поточний період не укладено трудовий договір;

ЧБВФ – безробітних фахового спрямування які зареєстровані безробітними у службі зайнятості;

ЧВГО – чисельність працівників що виконують громадянські обов’язки;

ЧВН – чисельність молодих людей відправлених на навчання за кошти підприємства які мають повернутися після закінчення терміну навчання на підприємство;

ЧПР – середньорічна чисельність практикантів які проходять практику на підприємстві.

Трудовий потенціал розглядають в процесі його використання.

Тому на підприємстві виокремлюють такі стадії роботи з трудовим потенціалом:

Відбір – першочергова задача яка полягає в залученні персоналу до підприємства.

Формування розстановка працівників, адаптація, створення трудових колективів та їх спрацювання.

Під латентною стадією мається на увазі період, коли працівник маючи певні знання, навички та бажання ефективно працювати, не має змоги повністю розкрити наявний потенціал.

Стадія використання має на меті зайнятість працівника у відповідності до його фаху індивідуальних схильностей тощо.

2. Сукупність елементів трудового потенціалу Ф9

З сукупності зазначених елементів які певним чином поєднані в трудовому процесі складається сукупний трудовий потенціал.

Складові індивідуального трудового потенціалу (пунктирною рискою показані додатково запропоновані чи змінені складові)

Фактично, в схемі наведено складові, на які підприємство має різні за ступенем впливу можливості. Так, наведені елементи можна умовно поділити на три групи:

  1.  ті, які можна розвинути, зокрема – освіту і професійний рівень (професійні та спеціальні знання, навики, кваліфікація робітника) та мотиваційний рівень (реакція працівника на запропоновані стимули, в разі якщо запропоновані стимули відповідають сучасним потребам);
  2.  ті, які можна розвинути частково, зокрема: фізичні здібності (фізична сила, витривалість, стійкість нервової системи), та особиста мораль (безперечно, підприємство має на цей показник доволі обмежений вплив за допомогою корпоративної структури цінностей тощо);
  3.  ті, які неможливо розвинути в принципі, зокрема творчій потенціал (підприємництво, творчі здібності) та інтелект (здатність мислити, робити висновки).

3. Методологія оцінки трудового потенціалу Ф9

Оцінка ТП складається з: оцінка трудового потенціалу технологічного персоналу та оцінка потенціалу менеджерів компанії.

Перша група - бере безпосередню участь у процесі виробництва, ця категорія персоналу має ресурсну природу, тобто трудові здібності цієї категорії працівників використовуються, як і інші економічні ресурси.

Праця менеджера наближається до нематеріальних активів підприємства, управлінський потенціал інтегрує функціонально-структурні та нематеріальні складові.

Існують такі методики виміру трудового потенціалу:

Витратні методики оцінки трудового потенціалу підприємства чи окремого працівника прирівнюють розмір трудового потенціалу підприємства (працівника) до суми минулих витрат на його підготовку, поточне утримання та майбутній розвиток.

Для оцінки розміру трудового потенціалу використовують такі показники:

1. Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу:

Продуктивність  =  ЧВ - MB - BEAM ,

праці                              ЧПс                                                   

де ЧВ чистий виторг від реалізації, тис. грн; MBматеріальні витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією певного обсягу продукції, тис. грн; BEвартість енергоносіїв, спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції, тис. грн; AMсума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів підприємства, тис. грн; ЧПС середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.

2. Коефіцієнт віддачі повної заробітної плати (Квзп):

     

де ЧВ — чистий виторг від реалізації, тис. грн; Фзп — фонд заробітної плати   промислово-виробничого  персоналу,  тис. грн;  Фмс — фонд матеріального стимулювання персоналу підприємства, тис. грн.

Оцінка потенціалу на основі одиниці живої праці дає змогу краще врахувати ефективність використання трудового потенціалу підприємства. Розрахунки проводяться за такими етапами:

1. Визначається одиниця оцінки живої праці одного робітника через встановлення її фондового аналога у вартісному виразі:

                                             

де А — оцінка одиниці живої праці працівника; Пп продуктивність праці співробітника у звітному році, тис. грн; ∆ФВ зростання фондоозброєності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з базовим роком, %; ∆Пп зростання продуктивності праці працівника порівняно з базовим роком.

2. Визначається трудовий потенціал технологічного персоналу підприємства:

ТПтех=А ∙ ЧП ∙ Еф ,   

де ЧП середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб; Еф коефіцієнт реалізації трудового потенціалу технологічного персоналу підприємства.

  1.  Управлінський потенціал у вартісному виразі виявляється на основі частки витрат на адміністративно-управлінський апарат у загальній структурі витрат підприємства.

Загальний трудовий потенціал підприємства визначається додаванням вартості трудового потенціалу технологічного персоналу і вартості управлінського потенціалу.

Якісні методи оцінювання складаються з порівняльних та кваліметричних (коефіцієнтних) методик.

Порівняння відбувається на таких методичних підходах як: метод анкетування; описовий метод; метод класифікації; метод порівняння парами; рейтинговий метод та інші.

Коефіцієнтна методика по своїй суті є гібридом витратних та порівняльних підходів до оцінки. Всі коефіцієнти даної методики інтегруються у такі групи:

  •  показники професійної компетентності;
  •  показники творчої активності;
  •  показники кількості, якості та оперативності виконаних робіт;
  •  показники трудової дисципліни;
  •  показники колективної роботи тощо.

Методики оцінки корисності базуються на постулаті щодо корисності праці персоналу підприємства. Як ефект роботи працівників підприємства беруть кількість чи вартість виготовленої продукції.

Як спеціальний показник виміру ефективності управлінської праці використовують частку чистого приросту капіталу, від роботи одного менеджера:

 

Kчастка  =                                                                            

прибутку   

                                                   х        

Трудовий потенціал технологічного персоналу дорівнює:

ТПР =

          Х     ∙ Ко ∙ Кс/пс ∙Кд   Rp

 

           

    Ір

де Ко — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності освітньо-професійної підготовки співробітників; Кс/пс— поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності соціально-психологічного та культурного характеру в механізмі мотивації; Кд — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності в практичному досвіді співробітників на певній посаді в даній сфері бізнесу; Ір — індекс капіталізації прибутку; Rp— рентабельність продукції, роботи чи послуги.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84176. ОНКОГЕНЕЗ 24.74 KB
  Ультрафиолетовое излучение играет роль в возникновении различных видов рака кожи включая плоскоклеточный рак базальноклеточный рак и злокачественную меланому. Поэтому грудные дети с респираторным дистресссиндромом подвергались лучевой терапии шеи для уменьшения размеров тимуса что привело к возникновению у большого количества этих детей папиллярного рака щитовидной железы через 15 25 лет. Торотраст радиоактивный препарат накапливается в печени и увеличивает риск возникновения нескольких типов рака печени включая ангиосаркому...
84177. УЧЕНИЕ ОБ ОПУХОЛЯХ 25.15 KB
  Признаки дисплазии. Изменения цитоплазмы: цитоплазматические нарушения при дисплазии возникают изза нарушения нормальной дифференцировки; увеличение скорости деления клеток; нарушенное созревание диспластические эпителиальные клетки сохраняют сходство с базальными стволовыми клетками несмотря на продвижение их вверх в эпителии т. Риск возникновения инвазивного рака зависит от: выраженности дисплазии; продолжительности дисплазии; локализации дисплазии. Отсутствие инвазивности: аномальная ткань при дисплазии и crcinom in situ не...
84178. МОРФОЛОГИЯ ОПУХОЛЕЙ 27.97 KB
  Паренхима собственная ткань опухоли составляющая главную ее массу и определяющая ее рост и характер. Установлено что в клетках опухоли нарушена продукция кейлонов которые в нормальных условиях регулируют митотическую активность клеток и действуют как ингибиторы клеточного деления. Это своеобразие обмена опухоли усиливает ее сходство с эмбриональной тканью в которой также преобладают явления анаэробного гликолиза. они выступают в роли маркеров опухоли; они могут привести к возникновению клинических проявлений паранеопластических...
84179. МЕТАСТАЗЫ 23.43 KB
  Метастазирование складывается из пяти этапов: проникновение опухолевых клеток в просвет кровеносного или лимфатического сосуда; перенос опухолевых клеток током крови или лимфы; остановка опухолевых клеток на новом месте; выход опухолевых в периваскулярную ткань; рост метастаза. Попадание опухолевых клеток в кровоток как полагают происходит на ранних этапах развития многих злокачественных новообразований. Метастаз возникает только тогда когда в тканях остается в живых достаточное количество опухолевых клеток.
84180. ОБЩЕЕ УЧЕНИЕ ОБ ОПУХОЛЯХ 24.77 KB
  Различают три вида роста опухоли: экспансивный; инфильтративныи; аппозиционный. Экспансивный рост опухоли обычно медленный характерен для зрелых доброкачественных опухолей. При инфильтративном росте клетки опухоли врастают в окружающие ткани и разрушают их.
84181. ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ. ПАПИЛЛОМА 25.39 KB
  Кроме того плотность папилломе может придавать характер строения паренхимы например папилломы в которых паренхима имеет строение плоскоклеточного ороговевающего эпителия всегда по консистенции плотные. вокализуются папилломы на коже слизистых оболочках выстланных переходным или неороговевающим эпителием. Наибольшее клиническое значение имеют папилломы гортани и мочевого пузыря. Папилломы детей и подростков или ювенильные папилломы чаще всего бывают множественными папилломатоз гортани.
84182. ЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ. АДЕНОМА. КИСТЫ 26.24 KB
  КИСТЫ Аденома Кисты Аденома зрелая доброкачественная опухоль из железистого эпителия. Иногда в опухоли обнаруживаются кисты в этих случаях говорят о кисто или цистоаденоме. Макроскопически они имеют вид кисты. Различают кисты: однокамерные однополостные; многокамерные многополостные.
84183. РАК, ИЛИ КАРЦИНОМА 24.31 KB
  Раки могут развиваться из покровного и из железистого эпителия. Основная классификация раков основана на гистологической картине которую копирует паренхима опухоли. Различают следующие раки из покровного эпителия: плоскоклеточный ороговевающий рак; плоскоклеточный неороговевающий рак; базальноклеточный рак; недифференцированный рак; переходноклеточный рак.
84184. НЕЭПИТЕЛИАЛЬНЫЕ ОПУХОЛИ. ОПУХОЛИ МЕЗЕНХИАЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ 25.08 KB
  ОПУХОЛИ МЕЗЕНХИАЛЬНОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ Зрелые доброкачественные фибробластические опухоли Незрелые злокачественные фибробластические опухоли Зрелые доброкачественные опухоли из жировой ткани Незрелые злокачественные опухоли из жировой ткани Зрелые доброкачественные фибробластические опухоли. Незрелые злокачественные фибробластические опухоли. Зрелые доброкачественные опухоли из жировой ткани.