63489

Трудовий потенціал підприємства як об’єкт соціально-економічного управління

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Трудовий потенціал є однозначно складовою загального потенціалу та фактором його використання. Тому для підприємства важливе не тільки визначення ступеня забезпеченості трудовим потенціалом але і умови для його використання та розкриття.

Украинкский

2014-06-20

70 KB

2 чел.

Лекція 5. Трудовий потенціал підприємства як об’єкт соціально-економічного управління

1. Роль і значення трудового потенціалу Ф9

2. Сукупність елементів трудового потенціалу Ф9

3. Методологія оцінки трудового потенціалу Ф9

4. Кількісні показники трудового потенціалу Ф9

Питання самостійного опрацювання

  1.  Аналітична характеристика трудового (кадрового) потенціалу підприємства [2, стор. 238]
  2.  Особливості вартісної оцінки трудового потенціалу [2, стор. 243]
  3.  Методи економічної оцінки трудового потенціалу підприємства [1, стор. 209]
  4.  Основи управління трудовим потенціалом підприємства [3, Р9]

5. Економічна оцінка потенціалу управління [1, стор. 194]

1. Роль і значення трудового потенціалу Ф9

Трудовий потенціал — це існуючі сьогодні та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками персоналу підприємства.

Трудовий потенціал є однозначно складовою загального потенціалу та фактором його використання. Тому для підприємства важливе не тільки визначення ступеня забезпеченості трудовим потенціалом але і умови для його використання та розкриття.

Трудовий потенціал розглядається виходячи з його носіїв.

На рівні суспільства носіями трудового потенціалу виступає працездатне населення як працездатного так і непрацездатного віку (як молодше так і старше) які за власними фізичними та розумовими здібностями можуть (або приймають) участь у суспільній праці у тому числі у сфері самозайнятості (чи прихованої зайнятості).Кількісно визначаються за формулою:

                                  

де ЧПНП – чисельність працездатного населення працездатного віку;

ЧПНМН – чисельність працездатного населення молодше працездатного віку;

ЧПНСП – чисельність працездатного населення старіше працездатного віку;

- чисельність трудових мігрантів приїхавши до країни на роботу;

 - чисельність трудових мігрантів виїхавши з країни на роботу.

На рівні підприємства носієм трудового потенціалу є ті хто знаходиться з підприємством у стосунках, що регламентуються договором найму, а також студенти вузів які навчаються за кошти підприємства, працівники які зараз проходять службу в армії тощо і розраховується                

                                            

де ЧПОС – чисельність працівників облікового складу;

ЧТП – чисельність тимчасових працівників;

ЧКР – чисельність працівників кадрового резерву з якими на поточний період не укладено трудовий договір;

ЧБВФ – безробітних фахового спрямування які зареєстровані безробітними у службі зайнятості;

ЧВГО – чисельність працівників що виконують громадянські обов’язки;

ЧВН – чисельність молодих людей відправлених на навчання за кошти підприємства які мають повернутися після закінчення терміну навчання на підприємство;

ЧПР – середньорічна чисельність практикантів які проходять практику на підприємстві.

Трудовий потенціал розглядають в процесі його використання.

Тому на підприємстві виокремлюють такі стадії роботи з трудовим потенціалом:

Відбір – першочергова задача яка полягає в залученні персоналу до підприємства.

Формування розстановка працівників, адаптація, створення трудових колективів та їх спрацювання.

Під латентною стадією мається на увазі період, коли працівник маючи певні знання, навички та бажання ефективно працювати, не має змоги повністю розкрити наявний потенціал.

Стадія використання має на меті зайнятість працівника у відповідності до його фаху індивідуальних схильностей тощо.

2. Сукупність елементів трудового потенціалу Ф9

З сукупності зазначених елементів які певним чином поєднані в трудовому процесі складається сукупний трудовий потенціал.

Складові індивідуального трудового потенціалу (пунктирною рискою показані додатково запропоновані чи змінені складові)

Фактично, в схемі наведено складові, на які підприємство має різні за ступенем впливу можливості. Так, наведені елементи можна умовно поділити на три групи:

  1.  ті, які можна розвинути, зокрема – освіту і професійний рівень (професійні та спеціальні знання, навики, кваліфікація робітника) та мотиваційний рівень (реакція працівника на запропоновані стимули, в разі якщо запропоновані стимули відповідають сучасним потребам);
  2.  ті, які можна розвинути частково, зокрема: фізичні здібності (фізична сила, витривалість, стійкість нервової системи), та особиста мораль (безперечно, підприємство має на цей показник доволі обмежений вплив за допомогою корпоративної структури цінностей тощо);
  3.  ті, які неможливо розвинути в принципі, зокрема творчій потенціал (підприємництво, творчі здібності) та інтелект (здатність мислити, робити висновки).

3. Методологія оцінки трудового потенціалу Ф9

Оцінка ТП складається з: оцінка трудового потенціалу технологічного персоналу та оцінка потенціалу менеджерів компанії.

Перша група - бере безпосередню участь у процесі виробництва, ця категорія персоналу має ресурсну природу, тобто трудові здібності цієї категорії працівників використовуються, як і інші економічні ресурси.

Праця менеджера наближається до нематеріальних активів підприємства, управлінський потенціал інтегрує функціонально-структурні та нематеріальні складові.

Існують такі методики виміру трудового потенціалу:

Витратні методики оцінки трудового потенціалу підприємства чи окремого працівника прирівнюють розмір трудового потенціалу підприємства (працівника) до суми минулих витрат на його підготовку, поточне утримання та майбутній розвиток.

Для оцінки розміру трудового потенціалу використовують такі показники:

1. Продуктивність праці промислово-виробничого персоналу:

Продуктивність  =  ЧВ - MB - BEAM ,

праці                              ЧПс                                                   

де ЧВ чистий виторг від реалізації, тис. грн; MBматеріальні витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією певного обсягу продукції, тис. грн; BEвартість енергоносіїв, спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції, тис. грн; AMсума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів підприємства, тис. грн; ЧПС середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб.

2. Коефіцієнт віддачі повної заробітної плати (Квзп):

     

де ЧВ — чистий виторг від реалізації, тис. грн; Фзп — фонд заробітної плати   промислово-виробничого  персоналу,  тис. грн;  Фмс — фонд матеріального стимулювання персоналу підприємства, тис. грн.

Оцінка потенціалу на основі одиниці живої праці дає змогу краще врахувати ефективність використання трудового потенціалу підприємства. Розрахунки проводяться за такими етапами:

1. Визначається одиниця оцінки живої праці одного робітника через встановлення її фондового аналога у вартісному виразі:

                                             

де А — оцінка одиниці живої праці працівника; Пп продуктивність праці співробітника у звітному році, тис. грн; ∆ФВ зростання фондоозброєності праці у розрахунку на одного працівника порівняно з базовим роком, %; ∆Пп зростання продуктивності праці працівника порівняно з базовим роком.

2. Визначається трудовий потенціал технологічного персоналу підприємства:

ТПтех=А ∙ ЧП ∙ Еф ,   

де ЧП середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу, осіб; Еф коефіцієнт реалізації трудового потенціалу технологічного персоналу підприємства.

  1.  Управлінський потенціал у вартісному виразі виявляється на основі частки витрат на адміністративно-управлінський апарат у загальній структурі витрат підприємства.

Загальний трудовий потенціал підприємства визначається додаванням вартості трудового потенціалу технологічного персоналу і вартості управлінського потенціалу.

Якісні методи оцінювання складаються з порівняльних та кваліметричних (коефіцієнтних) методик.

Порівняння відбувається на таких методичних підходах як: метод анкетування; описовий метод; метод класифікації; метод порівняння парами; рейтинговий метод та інші.

Коефіцієнтна методика по своїй суті є гібридом витратних та порівняльних підходів до оцінки. Всі коефіцієнти даної методики інтегруються у такі групи:

  •  показники професійної компетентності;
  •  показники творчої активності;
  •  показники кількості, якості та оперативності виконаних робіт;
  •  показники трудової дисципліни;
  •  показники колективної роботи тощо.

Методики оцінки корисності базуються на постулаті щодо корисності праці персоналу підприємства. Як ефект роботи працівників підприємства беруть кількість чи вартість виготовленої продукції.

Як спеціальний показник виміру ефективності управлінської праці використовують частку чистого приросту капіталу, від роботи одного менеджера:

 

Kчастка  =                                                                            

прибутку   

                                                   х        

Трудовий потенціал технологічного персоналу дорівнює:

ТПР =

          Х     ∙ Ко ∙ Кс/пс ∙Кд   Rp

 

           

    Ір

де Ко — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності освітньо-професійної підготовки співробітників; Кс/пс— поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності соціально-психологічного та культурного характеру в механізмі мотивації; Кд — поправочний коефіцієнт, що враховує відмінності в практичному досвіді співробітників на певній посаді в даній сфері бізнесу; Ір — індекс капіталізації прибутку; Rp— рентабельність продукції, роботи чи послуги.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26767. Гражданское общество в начале ХХ века 29.5 KB
  Изменения в мире которые происходят под влиянием индустриальной модернизации оказывают влияния и на развитие идеи гражданского общества. Социологический анализ общества представлен концепцией формальной рациональности М.Тенниса и формальной теорией общества Г. Их следует рассматривать в литературе этой проблематики поскольку они дают весьма определенные характеристики современных им общественных устройств и позволяют делать выводы о новых проблемах формирования гражданского общества.
26768. Основатели российского государства 45.5 KB
  3 Нет сведений о сделках с землей на северовостоке России до первой половины XIV века и очень немного таких сведений во второй половине этого века. Государь был обладателем всей России и частная собственность вытекала из государственной писал историк далекого прошлого Александр Лакиер. Можно сказать что новгородская республика была единственной в истории России моделью гражданского общества почти со всеми его сущностными признаками которые мы наблюдали в западных странах и она также демонстрировала пример процветания и устойчивого...
26769. История прогрессивных идей в России 46 KB
  В это время в России впервые появляется первое печатное издание газета Ведомости издаваемая лично Петром I. Отсутствие в России достаточно влиятельной общественной силы и практики самостоятельного действия которая могла бы возглавить движение к гражданским реформам на столь огромной территории какой являлась Россия привело к своеобразному историческому парадоксу: эту роль взяло на себя государство.2 В России таким образом оказалась чрезвычайно сильна роль мыслящего меньшинства 1 от населения страны приобщенного к просвещению....
26770. Гражданское общество в 60-е годы 39.5 KB
  Именно с этого момента и принято говорить о зарождении в России какихто реальных элементов гражданского общества. И здесь особенно следует подчеркнуть что в отличие от западных стран в России формирование основ гражданского общества началось с реформ произведенных властью добровольно. Отныне управлял крестьянским миром выборный сельский сход которому предоставили довольно много полномочий: выборы сельского старосты и других должностных лиц увольнение из общества и принятие новых членов удаление из общества вредных и порочных членов что...
26771. История России и гражданского общества в конце ХІХ века 45 KB
  Журнал Вестник Европы в первом номере посвященном наступлению нового века писал что большинство цивилизованных стран живет в условиях торжества капитализма и буржуазной демократии а в России реформы не доведены до конца. Авторы от имени либеральной общественности в качестве задач которые России нужно решить в ХХ веке называют уничтожение сословного неравноправия введение независимого от администрации суда развитие самоуправления юридическое облегчение положения печати развитие частных обществ обеспечение реальной свободы совести...
26772. Открытое общество и его враги 30 KB
  Но можно сказать и иначе: с 1917 года история развития гражданского общества в России прерывается в связи с огосударствливанием всех сфер деятельности и активности. В Советском Союзе сохраняется главный элемент гражданского общества пусть не в массовом масштабе который вопреки давлению государства все же сохранил в себе способность формировать личное мировоззрение и личную судьбу. С момента перестройки с 1985 года правомерно становится говорить об активном процессе формирования гражданского общества в России.
26773. Историко-философский анализ развития идеи гражданского общества 58 KB
  Грамши и лидеров польской Солидарности которые жестко настаивают не только на разделении государства и гражданского общества но и на их противостоянии и даже на диктате гражданских активистов. Именно эти идеи и создали проблемную ситуацию в России с пониманием сути гражданского общества. Политики породили традицию конфликтно противопоставлять деятельность государства и институтов гражданского общества рассматривая их противоборство как источник развития.
26774. Устойчивые социальные системы 29 KB
  Совокупность ноосферных принципов взаимодействия общества с макросистемой окружающей средой в соответствии с 3 и 4 уровнями интеграции. Причем каждый принцип при практической реализации становится конкретным признаком общества. Таким образом мы получили перечень признаков устойчиво развивающегося общества: наличие граждан как активных свободных универсальных личностей реализация принципа № 1; наличие структур и институтов созданных по инициативе граждан для реализации своих и общественных потребностей № 2; наличие...
26775. Гражданское общество и гражданин 31.5 KB
  Гражданское общество есть общество основным элементом которого является гражданин как активная универсальная личность свободно реализующая свои потребности в тесном сотрудничестве с другими людьми и в составе различных групповых структур которые эффективно взаимодействуют друг с другом и с государственными институтами с учетом этикоправовых норм в условиях демократического управления обществом и наличия различных форм собственности в соответствии с целевой установкой на устойчивое развитие общества в ноосферном пространстве. Гражданским...