63493

Визначення вартості машин та обладнання

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Специфічною рисою машин та обладнання є їхня різноманітність тому, для оцінки використовують інвентарний об'єкт, під яким розуміють закінчений пристрій, предмет чи комплекс предметів зі всіма пристосуваннями та приладдями, що належать до нього.

Украинкский

2014-06-20

48 KB

3 чел.

Лекція 7. Визначення вартості машин та обладнання (2 год)

1. Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання Ф7

2. Класифікація об’єктів оцінки Ф7, Кр190

3. Методика оцінки вартості машин та обладнання Кр 193

4. Економічна оцінка виробничого потенціалу підприємства Л 176

Самостійно

1. Методичні особливості оцінки машин та обладнання [3, Р7]

2. Вплив зносу на вартість машин та обладнання [3, Р7]

Як об'єкт оцінки, машини та обладнання являють собою рухоме майно (власність). На відміну від об'єктів нерухомості (будинків та споруд), вони не пов'язані жорстко з землею і можуть бути пересунуті (відкріплені від нерухомості) без завдання непоправної фізичної шкоди як самим собі, так і об'єктам нерухомості.

Специфічною рисою машин та обладнання є їхня різноманітність тому, для оцінки використовують інвентарний об'єкт, під яким розуміють закінчений пристрій, предмет чи комплекс предметів зі всіма пристосуваннями та приладдями, що належать до нього.

Залежно від цілей оціночних робіт первинним об'єктом оцінки можуть бути не тільки окремі інвентарні одиниці, (застосовуються у ході роздрібної оцінки), а й скомпоновані в той чи інший спосіб групи інвентарних одиниць (групова оцінка), а також виробничо-технологічні комплекси взаємозв'язаних машин та обладнання (системна оцінка).

За групової оцінки, яка застосовується для переоцінок зі стислими строками проведення виділяється типовий об'єкт—представник, що якнайповніше враховує оціночні параметри машин, включених до групи, а результати його оцінки автоматично поширюються на всі об'єкти групи.

За системної оцінки розглядаються комплекси технологічних машин та допоміжних пристроїв, об’єднаних (локалізованих) в єдину систему або технологією виробництва кінцевої продукції, або місцем їх установлення (дільниця, корпус, цех).

Як об'єкти оцінки машини та обладнання характеризуються низкою особливостей, До основних із них належать:

По-перше, на підприємстві існує велика кількість об'єктів оцінки може, що відрізняються за призначенням, експлуатаційними і конструктивними характеристиками. Також трапляються об'єкти, які важко ідентифікувати. Вони настільки міцно пов'язані з будинками та спорудами, що можуть бути віднесені як до нерухомості, так і до обладнання. Крім того, оцінюються не сучасні, а зняті з виробництва машини та обладнання, аналоги яких треба шукати на вторинних ринках продажу чи в дореформених прейскурантах оптових цін та номенклатурних каталогах.

По-друге, в практиці оцінки рухомого майна  немає таких узагальнюючих техніко-економічних показників, як вартість 1 м2 площі, 1 м3 об'єму, 1 погонного метра довжини та інших.

По-третє, для швидкозмінних поколінь машин актуальною, більш важкою для визначення і значимішою за своїми наслідками, ніж для нерухомості, є проблема фізичного зносу, функціонального, технологічного і зовнішньоекономічного старіння засобів праці, а також пов'язаного з цим їх знецінення.

* По-четверте, оцінку вартості машин та обладнання дуже утруднює значна частка імпортного обладнання у складі машинного парку підприємства, яке, як правило, неспівставне з вітчизняними зразками не тільки за технічним рівнем та якістю, але й за вартісними (монопольно високими) параметрами.

2. Класифікація об’єктів оцінки Ф7, Кр190

З науково-технічної точки зору до машин і обладнання відносяться пристрої, що перетворюють енергію, матеріали й інформацію. З економічної точки зору машинами й обладнанням вважаються всі види активної частини основних фондів, що безпосередньо впливають па предмет праці, тобто силові та робочі машини й обладнання, транспортні засоби, виробничий і господарський інвентар, а в окремих випадках і дорогий інструмент.

Силові та робочі машини й обладнання - машини, інструменти, апарати та інші види обладнання, призначені для механічного, термічного та хімічного впливу на предмет праці з метою зміни його форми, властивостей, стану або положення.

Енергетичне обладнання - генератори, що виробляють теплову й електричну енергію і двигуни, які перетворюють енергію будь-якого виду в механічну.

Інформаційне обладнання - призначене для перетворення, передавання та збереження інформації: обладнання систем зв'язку, засоби вимірювання та управління.

Транспортні засоби - пристрої, призначені для переміщення людей і вантажів.

Виробничий і господарський інвентар - предмети технічного призначення, що приймають участь у виробничому процесі але не належать ні до машин, ні до обладнання.

Об'єкти постійного пристосування (до їх числа відносять настінні або стельові освітлювальні прилади, системи кондиціонування повітря, ліфти).

У зв'язку з різноманіттям видів, марок, моделей, класів машин і обладнання важливою проблемою є їх класифікація, яка в процесі оцінки їх вартості здійснюється за такими ознаками::

1)  за видом основних засобів - виробничі та невиробничі основні засоби залежно від їх входження до складу відповідних підрозділів підприємства;                                       . .

2) за стадією життєвого циклу об'єктів оцінки - нові, добре відомі моделі, застарілі моделі і зразки;

3)  за правом власності - об'єкти, що знаходяться в державній, комунальній або приватній формах власності;

4)  за способом придбання та походження - об'єкти, придбані на відкритому ринку, з аукціону, безоплатно передані, такі, що надійшли в результаті дарування і т. ін.;

5) за ступенем універсальності - стандартизовані, серійні та нестандартизовані об'єкти (наприклад, спеціальне обладнання власного виробництва);

6) відповідно до діючого порядку нарахування амортизації:

7) за функціональним призначенням відповідно до функціональної та галузевої класифікації. У даному випадку угруповання обладнання здійснюється на основне технологічне, допоміжне, автотранспортне або офісне, а також виробничий і господарський інвентар. Кожну групу можна розглядати в рамках тієї або іншої галузі функціонування;

8)  відповідно до діючого Державного класифікатору України «Класифікація основних фондів ДК 013-97», затвердженому наказом Державного Комітету України по стандартизації, метрології і сертифікації від 19.08.97 р. № 507. При цьому всі об'єкти основних фондів поділяються па три великі групи:

• транспортні засоби, включаючи вантажні та легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади й інструменти; інформаційні системи, включаючи електронпо-обчнслювальпі й інші машини автоматичної обробки інформації;

• будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої (пристрої електропередачі, зв'язку та всі відк трубопроводів);

• інші основні фонди, що не ввійшли в групи 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини та знаряддя, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження.

У кожній групі окремо виділяються підгрупи, які при подальшій деталізації розбиваються на класи. Така класифікація актуальна в процесі індексної переоцінки основних фондів.

3. Методика оцінки вартості машин та обладнання Кр 193

В процесі оцінки машин і обладнання використовуються методи доходного, порівняльного та  витратного підходів.

Доходний підхід в оцінці машин і обладнання базується на оцінці очікувань інвестора та передбачає розрахунок поточної (дисконтованої) вартості доходів, які за прогнозами можуть бути отримані від володіння об'єктом.

Використання методів доходного підходу здійснення у такій послідовності:

1. Розрахунок чистого операційного доходу від функціонування виробничо-технологічної системи (підприємства в цілому, цеху або ділянки).

2. Визначення за допомогою методу залишку частини доходу, що може бути локалізований і співвіднесений з оцінюваними машинами й обладнанням.

3. Визначення вартості об'єктів машин і обладнання за допомогою методів дисконтування або капіталізації.

За витратного підходу вартість машин і обладнання визначається витратами на їх створення, придбаних й установку. Цей підхід застосовується, в основному, під час оцінки спеціальних об'єктів, що не мають близьких аналогій.

Базою розрахунків у цьому випадку, так само як і під мас оцінки будівель і споруд, є вартість відновлення або вартість заміщення, яка потім коректується на величину сукупного зносу.

Під вартістю відновлення машин і обладнання розуміють вартість відтворення їх повної копії в поточних цінах па дату оцінки або вартість придбання нового об'єкта, цілком ідентичного (функціонально, конструктивно та параметричне) об'єкту оцінки в поточних цінах.

Вартість заміщення машин і обладнання - мінімальна вартість придбання аналогічного нового об'єкта в поточних цінах.

Витратний підхід до оцінки вартості (відновлення або заміщення) машин і обладнання реалізується в методах:

•   розрахунку за ціною однорідного об'єкта ;

•   поелементного (поагрегатного) розрахунку;

•   індексному (трендовому);

•   розрахунку вартості за укрупненими нормативами.

Порівняльний підхід передбачає визначення ринкової вартості на основі інформації про сформовані ціни на аналогічні машини й обладнання. Даний підхід реалізується в методах:

Прямого порівняння

Статистичного моделювання

4. Економічна оцінка виробничого потенціалу підприємства Л 176

Производственный потенциал предприятия характеризуется количеством и качественным составом материальных и нематериальных ресурсов, обеспечивающих получение максимальной экономической выгоды при наиболее полном их использовании по времени и продуктивности.

Под оценкой производственного потенциала предприятия понимается определение количества производственных ресурсов, которые имеются в распоряжении предприятия, и экономического результата их полного использования.

Под экономической оценкой производственного потенциала понимается определение суммарных экономических выгод, получаемых предприятием от полного использования необоротных и материальных оборотных его активов в течение срока их полезного действия.

Критерием экономической оценки производственного потенциала предприятия является финансовый результат от обычной деятельности, включающий:

•валовую прибыль от реализации продукции, работ и услуг;

• доходы за вычетом расходов от операционной аренды активов предприятия;

• доходы за вычетом расходов, получаемых предприятием от финансовой аренды его активов в форме дивидендов и процентов;

•  амортизационные отчисления от стоимости нематериальных активов и основных средств производственного назначения.

Экономическая оценка производственного потенциала предприятия производится:

а) за весь период полезного использования производственных ресурсов предприятия (необоротных и материальных оборотных активов);

б) как среднегодовая величина в течение периода полезного использования.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21960. Критерии качества интерфейса. Скорость выполнения работы 80 KB
  Скорость выполнения работы Длительность выполнения работы пользователем состоит из длительности восприятия исходной информации длительности интеллектуальной работы в смысле пользователь думает что он должен сделать длительности физических действий пользователя и длительности реакции системы. Как правило длительность реакции системы является наименее значимым фактором.1 Длительность интеллектуальной работы Взаимодействие пользователя с системой не только компьютерной состоит из семи шагов: 1 формирование цели действий 2 определение...
21961. Критерии качества интерфейса. Человеческие ошибки 237.5 KB
  Длительность выполнения работы пользователем состоит из длительности восприятия исходной информации длительности интеллектуальной работы в смысле пользователь думает что он должен сделать длительности физических действий пользователя и длительности реакции системы. Длительность интеллектуальной работы Взаимодействие пользователя с системой не только компьютерной состоит из семи шагов: 1 формирование цели действий 2 определение общей направленности действий 3 определение конкретных действий 4 выполнение действий 5 восприятие нового...
21962. Критерии качества интерфейса. Субъективное удовлетворение 300.5 KB
  Это значит что пользователь обучится пользоваться программой или сайтом только в том случае если он будет уверен что это к примеру сделает его жизнь легче и приятней. Пользователь будет учиться какойлибо функции только если он знает о её существовании поскольку не обладая этим знанием он не способен узнать что за её использование жизнь даст ему награду. одного стимула недостаточно если пользователь не знает за что этот стимул дается. Что нам нужно и что у нас есть Количество подсистем справки нужных для того чтобы пользователь...
21963. Критерии качества интерфейса 171 KB
  Кратковременная память Свойства а точнее ограничения кратковременной памяти КВП являются очень важными факторами при разработке интерфейса. Дело в том что вся обработка поступающей информации производится в КВП в этом кратковременная память сходна с ОЗУ в компьютерах. Сходство однако не является полным так что думать о КВП как об ОЗУ не стоит. Что попадает в КВП.
21964. Составные части программного интерфейса 139.5 KB
  Кнопки Кнопкой называется элемент управления всё взаимодействие пользователя с которым ограничивается одним действием нажатием. Эта формулировка кажущаяся бесполезной и примитивной на самом деле очень важна поскольку переводит в гордое звание кнопок многие элементы управления которые как кнопки по большей части не воспринимаются. Командные кнопки Нажатие на такую кнопку запускает какоелибо явное действие поэтому правильнее называть такие кнопки кнопками прямого действия. С точки зрения разработчика ПО для настольных систем...
21965. Составные части программного интерфейса. Элементы управления 242.5 KB
  Меню При упоминании применительно к интерфейсу термина меню большинство людей немедленно представляют стандартные раскрывающиеся меню. В действительности понятие меню гораздо шире. Меню это метод взаимодействия пользователя с системой при котором пользователь выбирает из предложенных вариантов а не предоставляет системе свою команду. Соответственно диалоговое окно с несколькими кнопками и без единого поля ввода также является меню.
21966. Испания в XVI-XVII вв. 101 KB
  В свою очередь по типу аграрного развития Кастилия подразделялась на 3 области: Север (Страна басков, Астурия, Галисия), Центр (Старая и Новая Кастилия, Эстремадура), Юг (Андалусия, Мурсия). На экономическое развитие Валенсии и Каталонии большое влияние оказала средиземноморская торговля. К началу XVI в. крестьянство в Кастилии было свободным от лично наследственной зависимости.
21967. Италия в XI-XV вв. 153 KB
  Распад каролингской империи и выделение Северной и Средней Италии в особое королевство в 855 г. В течение всего средневековья за корону Италии вели борьбу многие главным образом чужеземцы. Апулия Калабрия Сицилия житницы не только южных областей Италии но и Севера и Центра страны. Жители Кампании переняли у арабов культуру цитрусовых неизвестных в Италии ранее с 2 2 X в.
21968. Италия в XVI-первой половине XVII вв. 71.5 KB
  новая эпоха в истории Италии эпоха феодальной реакции когда Италия уступает свои ведущие позиции другим западноевропейским странам. экономика Италии приходит в упадок по вопрос о том когда начался упадок и насколько он затрагивал отдельные области Италии и различные отрасли экономики как он протекал и в какой мере достижения прежних веков были утрачены представляется спорным. Большинство исследователей в последнее время предпочитают говорить не столько об упадке экономики Италии в это время а сколько об ее перестройке относя период...