63495

Нематеріальні активи та методи їх оцінювання

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства Методологія оцінки вартості нематеріальних активів Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів Класифікація нематеріальних активів підприємства...

Украинкский

2014-06-20

52.5 KB

3 чел.

Лекція 8. Нематеріальні активи та методи їх оцінювання (2 год)

  1.  Теоретичні аспекти аналізу нематеріальних ресурсів підприємства Ф8
  2.  Методологія оцінки вартості нематеріальних активів Ф8, Кр 214
  3.  Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів Кр 217

Самостійно

1. Класифікація нематеріальних активів підприємства [3, P8]

2. Роль, значення та характер участі нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства [3, P8]

3. Особливості оцінки окремих видів нематеріальних активів підприємства [3, P8]

Під нематеріальним активом підприємства розуміють як умовну вартість об'єктів інтелектуальної власності, так і витрати на нематеріальні об'єкти.

Класифікація нематеріальних активів підприємства:

1. Класифікація нематеріальних активів за правовою ознакою:

1.1. Об'єкти авторського права:

1.2. Об'єкти суміжних прав:

1.3. Об'єкти науково-технічної інформації:

1.4. Об'єкти промислової власності (винаходи; корисні моделі; промислові зразки; знаки для то варів та послуг; сорт рослин; топології інтегральних мікросхем;
раціоналізаторські пропозиції, фірмові найменування; ноу-хау;
 порода тварин; способи захисту від недобросовісної конкуренції; найменування місця походження товарів; секретні об'єкти промислової власності).

1.5. Об'єкти природного середовища:

1.6. Об'єкти права користування (монопольне положення на ринку; економічні та інші привілеї).

2. Класифікація нематеріальних активів за ознакою цілісності:

  1.   Нематеріальні активи невіддільні від підприємства: системи та методи функціонування; сукупність постійних клієнтів; репутація підприємства; переваги територіального розміщення тощо.
  2.   Нематеріальні активи невіддільні від індивіда: особиста репутація; особисті професійні якості, комерційні здібності; талант, ерудиція, інтелект, комунікаційні якості тощо.
  3.   Нематеріальні активи невіддільні ні від підприємства, ні від індивіда: фірмові найменування; фабричні марки та клейма; товарні знаки;  секретні  рецепти  та технології;  технологічно-технічні бібліотеки; авторські права; креслення та шаблони тощо.

Проблема комерційного використання об'єктів нематеріальних активів прямо пов'язана з необхідністю їх вартісної оцінки, що може проводитися з метою:

•   купівлі-продажу прав на об'єкти інтелектуальної власності або ліцензій на їх використання;

•   надання франшизи новим компаньйонам при розширенні ринків збуту;

•   формування статутного капіталу;

•   визначення збитку, нанесеного діловій репутації підприємства незаконними діями з боку інших підприємств;

•   акціонування, приватизації, злиттів і поглинань;

•   внесення змін у фінансову звітність;

•   страхування майна, здійснення операцій застави, чарування, спадкування або безоплатного передавання майна підприємства й ін.

  1.  Методологія оцінки вартості нематеріальних активів Ф8, Кр 214

За методологічну підставу оцінки нематеріальних активів доцільно брати базові принципи ціноутворення:

принцип комплексного обліку трьох груп факторів: витрат, корисності для споживача, впливу конкуренції;

принцип обліку тільки релевантних витрат;

принцип обліку факторів, що визначають сприйнятливість покупця до ціни інтелектуальної власності;

принцип використання адекватних методів виділення частки інтелектуальної власності в загальній вартості чи прибутку від використання майнового комплексу підприємства.

Основна методологічні відмінність оцінки вартості нематеріальних активів полягає у необхідності максимально повного урахування їх особливостей.

Особливостями вартісної оцінки нематеріальних активів є:

1)   залежність величини вартості від обсягу переданих прав (повний обсяг прав, що належать правовласнику об'єктів інтелектуальної власності; виключні права, передані ліцензіатові без збереження за ліцензіаром права на використання та права видачі ліцензій іншим особам за способами, строками та територіями використання; невиняткові права, передані ліцензіатові зі збереженням за ліцензіаром права на використання та права видачі ліцензій іншим особам за способами, строками та територіями використання);

2) можливість несанкціонованого використання для об'єктів, що не мають правового захисту (клієнтські відносини, виробничий досвід, навички менеджменту та маркетингу і т. ін.);

3)  необхідність урахування можливості відчуження нематеріального активу;

4) обов'язкове проведення підготовчої роботи з організації оцінки нематеріальних активів, що складається з:

• обстеження об'єкта на предмет факту наявності матеріальних  носіїв,   що  є  об'єктами  оцінки   (письмові  й образотворчі описи, креслення, схеми, зразки продукції, дискети, вінчестери ЕОМ, аудіо та відеокасети й інші носії);

• здійснення правової експертизи прав на інтелектуальну власність з метою ідентифікації наявності та дійсності охоронних документів.

•   обґрунтування типу вартості, що визначається: вартість активу в складі майнового комплексу діючого підприємства;

•   збір необхідної інформації, технічні (споживчі), експлуатаційні, екологічні й економічні характеристики об'єкта;

При оцінці необхідно враховувати, що час дії прав на використання нематеріальних активів обмежений, зокрема:

Патент України на винахід діє 20 років з дати надходження заявки в Укрпатент Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки

Патент на промисловий зразок діє протягом 10 років від дати подання заявки з можливістю продовження ще на 5

Строк дії патенту на корисну модель складає 10 років від дати подання заявки

Свідоцтва на товарний знак, знак обслуговування і найменування місць походження товару діють 10 років, з можливістю продовження строку на 10 років.

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Строк дії суміжних прав - протягом 50 років від дати першого запису виконання, першого опублікування фонограми (і ідеограми), першого публічного віщання передачі;

  1.  Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів Кр 217

У процесі оцінки нематеріальних активів використовують загальноприйняті підходи: доходиий, витратний і порівняльний.

В оцінці нематеріальних активів доходному підходу належить особливе місце як такому, що найбільше вірогідно відбиває дійсну цінність нематеріальних активів і ті майбутні вигоди, що одержить власник від володіння ними.

Для оцінки використовуються наступні різновиди названих підходів:

Доходний підхід найбільш поширено використовується для оцінки патентів та технології, товарних знаків, об’єктів авторського права, програмних продуктів, базових депозитів, прав за франчайзінгом

Метод надлишкового прибутку застосовується для оцінки гудвілу підприємства, який пропонується визначати за формулою:

де Г- вартість гудволу; П - скоректований фактичний чистий прибуток підприємства;

Р - середньоринкова доходність на активи або власний капітал; А - ринкова вартість активів (власного капіталу), k – ставка капіталізації.

Метод «звільнення від роялті» передбачає розрахунок ліцензійних платежів на основі річних обсягів продажів. Розмір цих платежів (роялті) розраховується у відповідності зі сформованою практикою ліцензійних угод і являє собою процент винагороди за надання права використання об'єкта інтелектуальної власності. Сума періодичного платежу у вигляді роялті визначається шляхом множення річної виручки від реалізації продукції, що випускається з застосуванням нематеріального активу (за винятком ПДВ і акцизів), на середньостатистичну ставку роялті. Основна маса відомих роялті знаходиться и діапазоні від 0,01 до 0,15.

У методі виділення частки ліцензіара в прибутку ліцензіата розмір ліцензійного платежу визначається шляхом множення річної величини прибутку, який отримується від реалізації продукції, випущеної з застосуванням нематеріального активу, на середньостатистичну частку ліцензіара, що знаходиться її діапазоні від 0,1 до 0,5. Розмір частки визначається обсягом переданих прав, наявністю та дійсністю її патентної охорони та розміром прибутку. Особливим випадком методу вважається «правило двадцяти п'яти процентів», коли ця частка дорівнює 0,25.

Витратний підхід застосовується для оцінки таких нематеріальних активів, які створюються самими правовласниками та для яких не існує ефективного ринку продажів (науково-дослідних та дослідно-конструкторських розробок, інформаційного програмного забезпечення, кваліфікованої робочої сили, дистриб’юторських мереж, корпоративної практики та процедур).

Метод вихідних витрат (історичної вартості) будується на використанні реальних ретроспективних даних про витрати, які здійснено з метою створення оцінюваних результатів. Його особливістю є обов'язковість індексації виявлених витрат з метою їхнього приведення до рівня цін на товари та послуги, що відповідає даті оцінки.

Метод відновлювальної вартості передбачає визначення суми витрат, необхідних для створення нової точної копії оцінюваного нематеріального активу. Ці витрати повинні бути розраховані па основі діючих на дату оцінки цін на товари, послуги та вартість робочої сили у відповідному регіоні й у відповідній галузі економіки. Метод вартості відновлення найчастіше застосовується під час оцінки технологій і пов'язаних з ними об'єктів інтелектуальної власності, що не створюють прямого економічного ефекту або визначення такого ефекту неможливе.

Метод вартості заміщення пов'язаний із визначенням вартості створення нового активу, еквівалентного об'єкту оцінки за функціональними можливостями та варіантами його використання. При цьому не обов'язкова повна ідентичність структури об'єкта та природи утворюючих його частин, а процедура оцінки ідентична визначенню відновлювальної вартості об'єкта. Метод вартості заміщення застосовується під час оцінки вартості конструкторської та технічної документації.

При використанні порівняльного (ринкового) підходу оцінюваний нематеріальний актив порівнюється з аналогічними об'єктами або інтересами в цих об'єктах, що були продані на інтелектуальному або товарному ринках. Елементами порівняння, вважають:

•   обсяг прав, переданих в аналогічній угоді;

•   існування будь-яких спеціальних умов фінансування;

•   економічні умови, що існували на відповідному вторинному ринку під час угоди;

•   галузь або бізнес, де використовувався (буде використовуватися) нематеріальний актив;

•   фізичні, функціональні та технологічні характеристики об'єктів;

•   включення інших (нематеріальних) активів в угоду.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36638. Предмет і задачі вірусології 484.5 KB
  Історія вірусології досить незвичайна. Перша вакцина для попередження вірусної інфекції — віспи була запропонована англійським лікарем Є. Дженнером в 1796 г., майже за сто років до відкриття вірусів, друга вакцина — антирабічна була запропонована засновником мікробіології Л. Пастером в 1885 г.— за сім років до відкриття вірусів.
36639. Охорона праці в галузі загальні Міжнародна економіка 475.5 KB
  Охорона праці в галузі загальні вимоги Конспект лекцій для напряму підготовки 6. МІЖНАРОДНІ НОРМИ І ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ПРАЦІ Лекції № 1 1. Стан безпеки праці в світі 2. Європейський Союз і законодавство з охорони праці 6.
36640. СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ І ПОСЛУГ 171.1 KB
  Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. При цьому необхідно врахувати те що підвищення якості продукції задача довгострокова і безперервна. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Тому вирішувати її традиційними методами тобто лише шляхом контролю якості готової продукції практично не можливо.
36641. Економічна теорія 1.56 MB
  Попри певну обмеженість вчення досягненням фізіократів було те що вони вперше походження багатства повязали не зі сферою обміну а зі сферою виробництва. Найважливішим внеском класичної політекономії в економічну науку вважається остаточне перенесення аналізу зі сфери обігу до сфери виробництва. Маркс доводив неспроможність капіталізму та сформулював його основну суперечність що існує між суспільним характером виробництва та приватною формою привласнення доходів. відома як Велика депресія виявила що вільна некерована економіка не...
36642. Вироби на основі будівельного вапна 265.5 KB
  Вимоги ДСТУ на випуск силікатної цегли. Технологічна схема виробництва силікатної цегли. Переваги силікатної цегли Екологічність Силікатна цегла виготовлений з екологічно чистої натуральної сировини вапна і піску за технологією знайомої людству кілька десятиліть. Вартість силікатної цегли нижче ніж у його керамічних аналогів За техніко економічними показниками він значно перевершує глиняна цегла.
36643. Процесуальне право 1022 KB
  Цивільне процесуальне право як галузь права – це сукупність правових норм що регулюють діяльність суду загальної юрисдикції осіб які беруть участь у справі та інших учасників цивільного процесу щодо здійснення правосуддя у цивільноправових спорах щодо справ наказного окремого провадження а також такі що виникають у зв’язку із цією діяльністю суспільні відносини щодо розгляду та вирішення зазначених категорій справ. Цивільний процес – це сукупність процесуальних дій суду інших осіб які беруть участь у справі а також інших...
36644. Фінансовий аналіз, короткий конспект лекцій 469 KB
  Перехід до ринкової економіки юридичне визначення діяльності підприємства в умовах різних форм власності викликає необхідність високої компетенції в бізнесі. Для того щоб зберегти ринкові позиції в умовах жорсткої конкуренції будьякому виробникові можливо лише за умови прийняття адекватних ситуації ефективних управлінських рішень а для обґрунтованості цих рішень виробник має володіти об’єктивною інформацією про фінансовий стан підприємства мати оцінку фінансових результатів його діяльності. Отже досягнення стабільного фінансового стану...
36645. Українська літературна мова 583 KB
  Функції мови. Функції мови. Лексичні норми сучасної української мови в професійному мовленні. Лексичне значення мови.
36646. Платіжні системи України 439 KB
  Основні визначення та правова основа діяльності платіжних систем Невідємним спеціалізованим елементом практично всіх економічних операцій що стосується передачі грошової вартості в обмін на товар послугу або фінансовий актив є платіжні системи. Платіжну систему можна представити у вигляді системи механізмів які служать для переказу грошових коштів між субєктами господарювання для розрахунку за платіжними зобовязаннями що виникають між ними. Такі системи можна класифікувати за різними характеристиками та ознаками. Виходячи з того яку...