63497

Оцінювання вартості бізнесу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Зовнішня передбачає врахування впливу зовнішніх ринкових чинників на вартість підприємства виходячи з доступної широкому загалу господарської інформації. Загальна структура елементів за допомогою яких може бути здійснено вартісну оцінку наступна: Вартість машин та обладнання.

Украинкский

2014-06-20

64.5 KB

0 чел.

Лекція 9. Оцінювання вартості бізнесу

1. Особливості методів оцінки вартості бізнесу Ф10

2. Порівняльний підхід до оцінювання  вартості Кр 275

3. Майновий підхід Кр 283

Питання для самостійного опрацювання

1. Зовнішні аспекти, що впливають на економічний потенціал підприємства [1, стор. 233-266]

2. Витратний підхід до оцінювання вартості бізнесу [3, P 10]

3. Результатний підхід до оцінювання вартості бізнесу [3, P 10]

4. Спеціальні випадки застосування оцінки підприємства (бізнесу) [2, стор. 304]

1. Особливості методів оцінки вартості бізнесу

Відповідно до міжнародних стандартів, оцінка вартості бізнесу — це процес формування та підрахунку вартості бізнесу, цілісного майнового комплексу або пов'язаних з ним прав.

Головна складність визначення ринкової вартості бізнесу полягає у необхідності проведення системних розрахунків і узгодження таких основних складових: ринкової вартості всіх активів підприємства (матеріальних і нематеріальних), ефективності розподілу та використання виробничих ресурсів, якості господарських процесів (виробничих та управлінських), ринкової позиції та конкурентоспроможності підприємства тощо.

Мета та характер розрахунків вимагають вирізняти внутрішню та зовнішню оцінку вартості бізнесу.

Внутрішня - реалізує цільові орієнтири менеджменту підприємства (власників) через облік вартості усіх внутрішніх елементів виробничо-комерційної системи підприємства.

Зовнішня - передбачає врахування впливу зовнішніх (ринкових) чинників на вартість підприємства, виходячи з доступної широкому загалу господарської інформації.

Як правило, внутрішня оцінка бізнесу обмежена лише керованими з боку підприємства факторами вартості, а зовнішня лише некерованими факторами за мінімальної кількості внутрішньої інформації.

Загальна структура елементів за допомогою яких може бути здійснено вартісну оцінку наступна:

  1.   Вартість машин та обладнання.
  2.   Вартість земельної ділянки, будівель та споруд на ній.
  3.   Вартість сировинно-матеріальних запасів.
  4.   Вартість трудового потенціалу.
  5.   Вартість нематеріальних складових потенціалу підприємства.

Методи оцінки вартості бізнесу

Підхід

Метод оцінки

Базовий постулат

Витратний

Простий балансовий метод

Вартість бізнесу визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми

Метод регулювання балансу

Вартість бізнесу визначається підсумовуванням реальної вартості усіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов'язань (боргів)

Метод ліквідаційної вартості

Вартість бізнесу дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства. Визначається три види ліквідаційної вартості бізнесу: упорядкована, примусова і кінцева

Витратний

Метод вартості заміщення

Вартість бізнесу визначається підрахуванням вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу у поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог

Метод чистих активів

Вартість бізнесу визначається вирахуванням зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності

Метод нагромадження активів

Вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю усіх його пасивів (зобов'язань) у поелементному розрізі

Результатний

Метод прямої капіталізації доходів

Вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками)

Метод дисконтування грошового потоку

Вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів

Метод економічного прибутку

Вартість бізнесу визначається множенням суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниш між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та використання

Метод додаткових доходів

Вартість бізнесу визначається урегулюванням балансу підприємства та оцінюванням можливостей отримання доходів від його використання

Порівняльний

Метод мультиплікаторів

Вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об'єктів, представлених на ринку

Метод галузевих співвідношень

Вартість бізнесу визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання

Метод аналогових продаж чи ринку капіталу

Вартість бізнесу встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній чи алогічних цілісних майнових комплексів

2. Порівняльний підхід до оцінювання  вартості Кр 275

Порівняльний підхід щодо оцінки підприємства (бізнесу) використовується за умов наявності достатньої бази даних про угоди купівлі-продажу. Цінність підприємства визначається реальними цінами продажів аналогічних підприємств, зафіксованих ринком.

Вартість, розрахована з використанням таких цін, найбільшою мірою враховує численні вартісні фактори (співвідношення попиту та пропозиції на даний вид бізнесу, рівень ризику, перспективність бізнесу, його прибутковість і т. ін.).

Складність методу – отримання інформації. Способами отримання є:

- проведення маркетингових досліджень;

- вивчення спеціалізованих засобів масової інформації;

- вивчення матеріалів консалтингових фірм і рейтингові (х агентств.

Вибір підприємств-аналогів здійснюється з урахуванням таких вимог:

Порівняльний (ринковий) підхід ґрунтується па використанні трьох основних методів:

Метод ринку капіталу (компанії-аналога) заснований на використанні ринкових цін акцій аналогічних підприємств, які котируються на фондовому ринку і є базою для внесення коректувань у вартість акції об'єкта оцінки. Сферою застосування даного методу в чистому вигляді є оцінка неконтрольних пакетів акцій.

Метод угод (продажів) дозволяє оцінити вартість підприємства в цілому або вартість контрольного пакета його акцій. Суть даного методу зводиться до того, що вартість об'єкта оцінки являє собою скоректовану продажну ціну аналогічного підприємства за умов їхньої порівнянності.

Метод галузевих коефіцієнтів використання можливе за умов наявності стабільних галузевих співвідношень між ціною та певними фінансовими показниками. Метод забезпечує лише орієнтовний результат, тому що галузеві коефіцієнти уніфікують об'єкт оцінки.

Отримання достовірних результатів оцінки одним з етапів застосування методів порівняльного підходу є коректування фінансової звітності об'єктів порівняння з метою приведення їх до порівнянності облікової політики (коректування па методи обліку запасів, нарахування амортизації і т. ін.). Визначення ринкової вартості підприємства методами порівняльного підходу засновано на використанні цінових мультиплікаторів, що являють собою коефіцієнти, які показують співвідношення між ринковою ціною підприємства-аналога (або його акції) і базовими фінансовими показниками:

де М - ціновий мультиплікатор;

Ц- ціна підприємства-аналога (або його акції);

ФП - базовий фінансовий показник підприємства - аналога.

Фінансові показники, які звичайно використовуються для розрахунку ціпових мультиплікаторів, - це чистий прибуток, поточний грошовий потік, балансова вартість активів, виручка під реалізації продукції, власний капітал, дивідендні виплати й інше.

Загальна формула для розрахунку вартості за допомогою методів порівняльного підходу має вигляд:

ВП = М х ФП,

де ФП - базовий (той же, що використовувався для розрахунку мультиплікатора) фінансовий показник об'єкта оцінки.

Залежно від періоду, для якого здійснюється розрахунок базового фінансового показника (на конкретну дату або за період), цінові мультиплікатори можуть бути:

Інтервальні (ціна/прибуток, ціна/грошовий потік, ціна/дивідендні виплати, ціна/виручка від реалізації).

Моментні (ціна/балансова вартість, ціна/чиста вартість активів).

На підставі розрахунку усіх мультиплікаторів (в разі якщо їх питома вага прийняття однаковою) здійснюють розрахунок на підставі середньої арифметичної.

3. Майновий підхід Кр 283

Майновий підхід до оцінки вартості бізнесу заснований на визначенні суми витрат ресурсів на його відтворення або заміщення з урахуванням факторів фізичного та морального зносу.

Цей підхід найбільш ефективний, коли покупець збирається порівняти витрати на придбання бізнесу з витратами на створення аналогічного підприємства.

Суть методів майнового підходу полягає у визначенні вартості власних або «чистих» активів підприємства, які залишаються в його розпорядженні після виконання всіх зовнішніх зобов'язань.

Даний підхід представлений двома основними методами:

•   методом вартості чистих активів;

•   методом ліквідаційної вартості.

Сутність методу чистих активів полягає у визначенні різниці між сумами вартості всіх активів підприємства та всіх зобов'язань. Базова формула для розрахунку чистих активів має вид:

                                                             

де ЧА - вартість чистих активів підприємства; А - сума всіх активів; З - сума всіх зобов'язань.

Відповідно методика оцінки вартості майна виглядає:

                                                ЧА = (Н + О + М)- (В + Д + П) ,

де Н - вартість необоротних активів;

О - вартість оборотних активів;

М - вартість витрат майбутнього періоду;

В - вартість забезпечення наступних витрат і платежів;

Д - вартість довгострокових зобов'язань;

П - вартість поточних зобов'язань.

Слід зазначити, що такий підхід доцільний тільки у випадку визначення нижньої межі можливої ціни підприємства.

В умовах інфляційної економіки балансова вартість не дає реальної оцінки його вартості в такому разі застосовують метод чистих скоригованих активів. Базова формула в такому разі має вигляд:

                                                            ЧА*=А*-3*,

де ЧА* - скориговані чисті активи;

А* - скориговані активи;

З* - скориговані зобов'язання.

Поняття скорегованих (або реальних) чистих активів засноване на ремісії, що виникає в результаті бухгалтерських принципів оцінки, застосовуваних до активів підприємства. Вартість, отриману в результаті застосування принципів історичної вартості (оцінка за собівартістю), або індексовану історичну вартість (з урахуванням переоцінки активів) замінюють залежно від мети та умов оцінки на вартість заміщення або споживчу вартість. У результаті виникає зменшення або збільшення вартості бухгалтерських активів і, як наслідок, необхідність їх коригування.

Коригування статей балансу з метою оцінки вартості підприємства ведеться у двох напрямках:

1)  інфляційне коригування;

2)  нормалізація бухгалтерської звітності.

Нормалізація фінансової документації полягає у внесенні їй правлень в окремі статті балансу і у звіт про фінансові результати. Це пов'язано з такими основними моментами:

• по-перше, не всі активи підприємства беруть участь у формуванні результатів господарської діяльності. В економічній літературі ці активи прийнято називати «невиробничими», а вартість чистих доходів і витрат, пов’язана з їх експлуатацією;

.• по-друге, з погляду потенційного інвестора, з розрахунків вартості підприємства повинні бути виключені разові, нетипові доходи і витрати не пов'язані з його основною діяльністю.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27712. Принудительные меры медицинского характера. Виды, основания применения и порядок исполнения. Продление, изменение и прекращение применения принудительных мер медицинского характера 34.5 KB
  Продление изменение и прекращение применения принудительных мер медицинского характера. Принудительные меры медицинского характера это установленные уголовным законом меры государственного принуждения применяемые к лицам совершившим преступление и нуждающимся в лечении с целью их излечения и предупреждения с их стороны совершения новых общественно опасных деяний. Принудительные меры медицинского характера сами по себе наказанием не являются отрицательной оценки деяния от имени государства не выражают кары в себе не содержат судимости...
27714. Присвоение или растрата (ст. 160 УК). Особенности субъекта данного преступления. Отличие данного преступления от злоупотребления должностными полномочиями (ст. 285 УК), совершенного из корыстной заинтересованности 33 KB
  Особенности субъекта данного преступления. Отличие данного преступления от злоупотребления должностными полномочиями ст. Объект преступления отношение собственности. ОСОБЕННОСТИ SТА: Особенностью квалификации в данном случае является то что при совершении данного преступления группой лиц по предварительному сговору отдельные участники хищения не являющиеся ни должностными лицами ни лицами которым имущество было вверено или передано в ведение несут ответственность по ст.
27716. Преступление против основ конституционного строя и безопасности гос-ва 46 KB
  Разглашение гос. Объект: безопасность госва а также установленный порядок охраны сведений составляющих гос. Предмет преступления составляют сведения отнесенные законом к гос.
27718. Рецидив преступлений и его виды. Уголовно-правовое значение рецидива 32 KB
  Рецидив преступлений это совершение умышленного преступления лицом имеющим судимость за ранее совершенное умышленное преступление ст. В зависимости от количества судимостей за ранее совершенные преступления а также от тяжести ранее совершенных преступлений и тяжести вновь совершенного преступления законодатель выделяет три вида рецидива преступлений: простой ч. 1 Простым рецидивом признается совершение умышленного преступления лицом имеющим судимость за ранее совершенное умышленное преступление. 2 Рецидив преступлений признается...
27719. Самоуправство (ст. 330 УК). Его отличие от одноименного административного правонарушения и кражи 33 KB
  Обязательный признак причинение существенного вреда. Понятие существенного вреда является оценочным. Признание вреда существенным прежде всего зависит от оценки значимости ущерба потерпевшим ФЛ или понесшим ущерб ЮЛ от их фактического имущественного положения или финансового состояния. Субъективная сторона самоуправства характеризуется виной в форме прямого умысла по отношению к самовольным действиям и прямым или косвенным умыслом по отношению к причинению существенного вреда.