63619

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Лекция

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Інвестиції це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення. Закон України Про інвестиційну діяльністьâ від 18 вересня 1991 року зі змінами і доповненнями визначає інвестиції як усі види майнових і інтелектуальних цінностей що вкладаються...

Украинкский

2014-06-22

72.5 KB

1 чел.

ЛЕКЦІЯ

        ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ               (КАПІТАЛОВКЛАДЕНЬ)

         Слово "інвестиція" походить від латинського "invest", що означає вкладати.

Інвестиції – це вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення.               Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 року зі змінами і доповненнями визначає інвестиції як усі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об”єкти підприємницької й інші види діяльності, у результаті якої утворюється прибуток (доход), чи досягається соціальний ефект.

          Відповідно до Закону до майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в підприємницьку діяльність, належать:

  •  кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
  •  рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування) та інші мат.цінності;
  •  майнові права, що випливають з авторського права, уміння та інші інтелектуальні цінності;
  •  сукупність технологічних, технічних, комерційних і інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації і виробничого уміння, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (ноу-хау);
  •  права користування землею, водою, ресурсами, будівлями, спорудами, оснащенням, а також інші майнові права та цінності.

Ці цінності і майнові права становлять об”єкти інвестиційної діяльності. 

Інвестиційний процес являє собою складний комплекс робіт, що включає наступні основні фази:  

- визначення об'єкта інвестування

- фінансування капіталовкладень

- контроль над їхнім використанням.

        Інвестиційний клімат - це cистема економічних, правових, соціальних умов інвестиційної діяльності у країні, що істотно впливають на дохідність інвестицій і рівень інвестиційних ризиків.

         Інвестиційний клімат - це ґрунт для інвестицій, що характеризується цілим набором факторів. Це і макроекономічна ситуація ( збалансованість бюджету, рівень інфляції, платіжний баланс із позитивним сальдо (експорт перевищує імпорт), розумний рівень державного боргу, солідний розмір золото - валютних резервів), і політична стабільність і передбачуваність. Немаловажні для інвесторів і такі фактори, як захищеність прав власності, масштаби злочинності і корупції.

       Негативний вплив на інвестиційні процеси в Україні роблять невирішені проблеми в кредитно - грошовій сфері ( висока вартість кредиту, низький рівень капіталізації банківської системи (недостатність грошових ресурсів банків для позик)і т.д.); недостатній платоспроможний попит населення; високе податкове навантаження на реальний сектор економіки; нестача коштів  в оборотних активах підприємств; необхідність обслуговування зовнішнього боргу; відтік капіталу за рубіж;  відсутність контролю над застосуванням законодавчої бази і її недосконалість; недостатньо пророблена процедура банкрутства й ін.

                  

             Відтворення основних фондів нар.господарства відбувається за допомогою трьох основних каналів надходження інвестиційних вкладень:

  •  держ.капітальних вкладень;
  •  капітальних вкладень, здійснюваних за рахунок підприємств і компаній;
  •  інвестицій, здійснюваних за рахунок ресурсів інвестиційних фондів і компаній,  формованих на основі акумуляції коштів населення.

Форми сучасного інвестування.

Інвестиції можна класифікувати на основі різних ознак.

По характеру участі в інвестуванні  розрізняють інвестиції прямі і портфельні.

Інвестиції прямі - 1. вкладення безпосередньо в матеріальне виробництво і збут визначеного виду продукції; 2. вкладення, у тому числі в статутний капітал, що забезпечують володіння контрольним пакетом акцій компанії.

Ці інвестиції здійснюють інвестори, що безпосередньо беруть участь у виборі об”єктів інвестування і вкладанню в них коштів (майна, активів) з метою одержання доходу й участі в управлінні виробництвом.

Інвестиції портфельні (непрямі) - 1. інвестиції фінансові, формовані у вигляді портфеля цінних паперів; 2. невеликі по розмірі інвестиції, що не можуть забезпечити їхнім власникам контроль над підприємством.

Портфельні інвестиції здійснює пасивний інвестор – інвестиційні чи фінансові посередники.

По об”єктах вкладання капіталу (коштів, майна) інвестиції розділяють на  фінансові  і реальні .

-   Фінансові інвестиції – це вкладання коштів у різні фінансові інструменти: фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вклади, депозити та інше.

-    Реальні інвестиції – це вкладення коштів (майна) у реальні активи – матеріальні і нематеріальні.

По формах власності:

-   Приватні інвестиції  - кошти населення (індивідуальних інвесторів), комерційних структур, колективних підприємств.

-   Державні інвестиції – фінансуються з держбюджету, місцевих бюджетів, державними підприємствами.

-   Іноземні  - запозичені і кредитні ресурси міжнародних інвестиційних установ, закордонних корпорацій і фірм.

По періоду інвестування:

-      Короткострокові інвестиції характеризують вкладення капіталу на період до одного року. Як правило, фінансові інвестиції фірми є короткостроковими;

-    Середньострокові -  до 3- х  років;

-    Довгострокові інвестиції являють собою вкладення коштів  у  реалізацію проектів, що будуть забезпечувати одержання фірмою вигод протягом  періоду, що перевищує три роки. Відповідно до  цього основною формою довгострокових інвестицій фірми є її капітальні вкладення у відтворення основних засобів.

З погляду  спрямованості дій:

Інвестиції на підставі проекту (початкові інвестиції), чи нетто-інвестиції.

Інвестиції на розширення (екстенсивні інвестиції), що направляються на збільшення виробничого потенціалу.

Реінвестиції, тобто  зв'язування знову вільних інвестиційних засобів за допомогою направлення їх на  придбання чи виготовлення нових засобів виробництва з метою підтримки складу основних фондів підприємства. До таких можна віднести:

Інвестиції на заміну, у результаті яких наявні об'єкти   заміняються новими.

Інвестиції на раціоналізацію, що направляються на модернізацію технологічного процесу чи устаткування.

Інвестиції на зміну програми випуску

Інвестиції на диверсифікованість, зв'язані зі зміною номенклатури продукції, створенням нових видів продукції й організацією нових ринків збуту.

Інвестиції на забезпечення виживання  підприємства в перспективі, що направляються на науково – дослідні роботи, підготовку кадрів, рекламу і т.д.

Крім цього, окремо виділяють венчурні інвестиції.

Венчурні інвестиції - це ризикові вкладення. Вони являють собою вкладення в акції нових  підприємств чи підприємств, що здійснюють свою діяльність у нових сферах бізнесу і зв'язаних з великим рівнем ризику. Венчурні інвестиції направляються в не зв'язані між собою проекти, що мають високий ступінь ризику, у розрахунку на швидку окупність вкладених коштів. Ризикове вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування дрібних інноваційних фірм в областях нових технологій.

 

Основу інвестиційної діяльності підприємства складає реальне (пряме) інвестування. У сучасних умовах господарювання  дана форма інвестування для багатьох фірм є єдиним напрямком інвестиційної діяльності. Це зв'язано з тим, що реальні інвестиції виступають основною формою реалізації економічного розвитку підприємства, тому що дана форма інвестування дозволяє їм освоювати нові товарні ринки і забезпечувати постійне збільшення своєї ринкової вартості.           

Підготовка й аналіз інвестицій у реальні активи істотно залежать від того, якого роду ці інвестиції, тобто яку задачу ставить перед собою підприємство в процесі інвестування. З цих позицій усі можливі реальні інвестиції зводяться в наступні основні групи:

обов'язкові інвестиції (чи інвестиції заради задоволення вимог державних органів керування) - це інвестиції, необхідні для того, щоб суб’єкт господарювання  був в змозі і далі продовжувати свою діяльність. У цю групу  включаються інвестиції, ціль яких - організація екологічної безпеки діяльності  фірми чи поліпшення умов праці працівників фірми до рівня державних вимог і т.п.;

інвестиції в підвищення ефективності діяльності фірми, їхньою метою є насамперед  створення умов для зниження витрат фірми за рахунок зміни устаткування, удосконалювання застосовуваних технологій, поліпшення організації праці і керування. Здійснення даних інвестицій необхідно підприємницькій фірмі для того, щоб вистояти в конкурентній боротьбі;    

інвестиції в розширення виробництва, основна мета такого інвестування - розширення можливостей випуску товарів для  раніше сформованих ринків у рамках вже існуючих виробництв;

інвестиції в створення нових виробництв, у результаті здійснення таких інвестицій створюються зовсім нові підприємства, що будуть випускати товари, що раніше не виготовлялися фірмою  чи робити новий тип послуг або дозволяти фірмі вийти на нові для неї ринки з товарами чи послугами які уже випускаються.

 

Оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів

 Інвестиції в галузі зв`язку можна визначити як довгострокові вкладення приватного чи державного капіталу в створення нового чи модернізацію існуючого обладнання мереж зв`язку з метою отримання прибутку та задоволення потреб суспільства в послугах зв`язку.  

  В сучасних умовах основними джерелами фінансування інвестиційної діяльності є:

  •  власні кошти підприємств а саме, прибуток та амортизаційні відрахування, кошти від продажу акцій підприємства
  •  позикові кошти а саме кредити банків, товарні кредити, облігаційні кошти, залучені кошти населення.

Абсолютна економічна ефективність

 Для обгрунтування мети інвестицій та оцінки результативності інвестицій користуються показниками загальної або те-ж саме абсолютної економічної ефективності.

  Ці показники можуть використовуватися для визначення перспектив на всіх стадіях розробки концепцій та програм розвитку галузі зв`язку  в цілому та окремих її підгалузей. Вони можуть використовуватися на стадії проектування, для оцінки результатів інвестицій, обґрунтування організаційно-технічних заходів розвитку, реконструкції та вдосконалення діючих виробництв.

  При визначенні абсолютної економічної ефективності визначаються наступні показники:

  •  Коефіцієнт абсолютної економічної ефективності капітальних вкладень – виражається в гривнях (або іншій валюті) і характеризує ефект, який може бути отриманий з кожної гривні капітальних вкладень. Він визначається як співвідношення річного збільшення чистого прибутку (П) к капітальним вкладенням (К), які забезпечили його збільшення. Так як ПДВ в складі капітальних витрат відшкодовується в ході реалізації інвестиційних проектів, капітальні вкладення беруться без ПДВ.

                                                                Еае=Пч / К

  •  Термін окупності капітальних вкладень – виражається в роках і показує за який період часу ефект, отриманий внаслідок здійснення капітальних вкладень, може компенсувати ці вкладення.

 

                                                             Т=К/Пч ; Т=1/Еае

 Для планово збиткових виробництв для розрахунку цих показників замість збільшення прибутку використовується зменшення збитку.  

  Отримані показники ефективності порівнюють з нормативними. Для галузі телекомунікацій, нормативний коефіцієнт капітальних вкладень (Ен) може бути рівним 0,2 ,а нормативний термін окупності (Тн)=5 років.

Сучасні методи оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів

(зарубіжні підходи). 

    Розглянутий нами метод  порівняльної економічної ефективності практично не застосується для аналізу ефективності реальних інвестиційних проектів. По перше це пов’язано з труднощами визначення та застосування нормативних показників економічної ефективності. По друге цей метод не враховує зміну вартості грошових коштів, отриманих від реалізації інвестиційних проектів протягом часу.

    

Метод чистої теперішньої вартості.

            В закордонній практиці при визначенні економічної ефективності капіталовкладень додатково враховують зміну вартості грошей в часі: прибутки та інші грошові надходження, які очікуються від проекту в майбутньому та капіталовкладення приводяться до одного часового терміну – моменту початку здійснення капіталовкладень. Певна сума грошей „сьогодні” завжди дорожча від такої ж суми грошей в майбутньому, через деяку кількість років – щонайперше за рахунок використання „сьогоднішніх” грошей в бізнесі і отримання відповідного доходу у вигляді відсотків на капітал. Крім того, аналіз дохідності інвестиційних проектів дуже ускладнюється в інфляційному середовищі. Для точного й обєктивного розрахунку дохідності проектів в умовах інфляції варто враховувати, що різні елементи поточних витрат інфлюють неоднаковою мірою. Отже, щоб визначити розмір дисконтованих, тобто зіставлених із сумою інвестиції доходів від проекту, необхідно щонайменше враховувати зміну цін (інфляцію) на продукцію, яка реалізується в результаті експлуатації проекту, і зміну цін на обладнання, сировину, матеріали, робочу силу, інші ресурси, які формують поточні витрати на експлуатацію проекту.           

             Метод чистої теперішньої вартості  заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (ІC) із загальною сумою дисконтированих (зменшених) чистих грошових надходжень, що генеруються нею протягом  прогнозованого терміну.

Надходження коштів від реалізації інвестиційного проекту, розподілене у часі. А як, відомо, кошти отримані у наступних періодах (роках) мають нижчу вартість (хоча – б завдяки інфляції) ніж кошти отримані сьогодні. Тому кошти, отримані від реалізації проекту дисконтуються (зменшуються)  за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він  хоче чи може мати на капітал, що їм інвестується. В якості коефіцієнту дисконтування можна використовувати середню ставку по банківському депозиту для юридичних осіб, індекс інфляції, облікову ставку Національного Банку.

Допустимо, робиться прогноз, що інвестиція (ІC) буде генерувати протягом  n років, річні доходи в розмірі P1, P2, ..., Рn. Загальна накопичена величина дисконтуємих доходів (PV) і чиста поточна вартість net present value  (NPV) відповідно розраховуються по формулах:

  Де PVk , NPVk накопичена величина дисконтованих доходів та чиста поточна вартість проекту на K му році реалізації проекту

  Очевидно, що якщо по завершенні року “К”, який інвестор визначив як граничний термін окупності, NPV ≥ 0, то проект варто прийняти; NPV < 0, то проект варто відкинути.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27491. Общая характеристика Мусульманского права 31.5 KB
  Общая характеристика Мусульманского права Прежде всего следует обратить внимание на то обстоятельство что понятия мусульманское право и право мусульманских стран образующих семью мусульманского права далеко не идентичны. В настоящее время семья мусульманского права включает национальные правовые системы светских государств мусульманского мира таких как Объединенные Арабские Эмираты Йемен Пакистан Алжир Саудовская Аравия Египет Турция и др. процесс врастания мусульманского права в правовые семьи и системы других стран...
27492. Общая характеристика основных правовых школ (психологическая, социологическая, историческая) 37.5 KB
  Историческая школа права сложилась в первой половине XIX в. Действительно общим у исторической школы права с естественноправовой теорией можно считать положение о том что право не создается законодателем не творится его произволом. Основоположники исторической школы представляли процесс образования и развития права как стихийный спонтанный практически независимый от законодательной деятельности государства так же как формирование духа народа и его языка. При этом главным источником права считался обычай а законным то что ранее...
27493. Общая характеристика основных правовых школ (теологическая, естественно-правовая, реалистическая) 36 KB
  Основной смысл данной теории состоит в том чтобы утвердить верховенство церковной власти над светской государством и доказать что нет государства и права вне Бога. Поэтому данная позиция сохраняя тезис о божественном происхождении государства и права вполне позволяет приспособить феодальную теологическую концепцию к политической реальности нашего времени Естественноправовая теория Т. Согласно данной теории происхождение права связано с самой природой человека с его неотчуждаемыми правами и свободами. Гроций учил что законы...
27494. Общая характеристика Романо-германской правовой системы 26 KB
  Эта правовая семья возникла на основе рецепции римского права. Основной источник права Закон нормативный акт. Ей присуще четкое деление норм права на отрасли а все отрасли подразделяются на две подсистемы: частное право и публичное право. К сфере публичного права относятся административное уголовное конституционное международное публичное.
27495. Общая характеристика судебной власти и в России 27 KB
  Общая характеристика судебной власти и в России В соответствии с принципом разделения властей одной из трёх наряду с законодательной и исполнительной властью ветвей власти является судебная. Органы судебной власти разрешают правовые споры тяжбы между конкретными лицами а также рассматривают дела об оспаривании правовых предписаний на предмет соответствия правилам более высокой силы законов Конституции подзаконных нормативных актов законам так называемый нормоконтроль в отдельных случаях дают толкование правовым нормам в основном...
27496. Общая характеристика типов (моделей) соотношения права и государства 31.5 KB
  Общая характеристика типов моделей соотношения права и государства. Проблема соотношения государства и права достаточно сложна. Согласно первой государство выше и важнее права оно творит право и использует его в качестве инструмента своей политики. Тоталитарная модель соотношения государства и права была широко распространена в советской научной и учебной литературе так как она уходит корнями в учение К.
27497. Общая характеристика феодального государства и права 30 KB
  Общая характеристика феодального государства и права. Типология государства традиционно рассматривают как теория учение о типах государств когдалибо существовавших в истории человеческого общества или существующих в настоящее время. Типология государства это процесс систематизации государств с учетом их сущностных свойств для повышения эффективности в теоретической и практической деятельности по изучению государства и правоприменения. Под типом государства понимаются взятые в единстве общие черты различных государств система их...
27498. Общенаучные и частнонаучные методы теории права и государства 30.5 KB
  Признаками методов теории государства и права являются: способствование углублению знаний о государстве и праве соответствование понятиям права осуществление юридического познания окружающей действительности. Все методы теории государства и права можно расположить в следующей последовательности: всеобщие методы; общенаучные методы; частнонаучные методы. В теории государства и права используется весьма широко.
27499. Определите гипотезу и диспозицию ст. 211 ГК РФ 32 KB
  Нормы права устанавливающие определенный шаблон поведения в той или иной ситуации т. 1 Гипотеза юридической нормы часть юридической нормы указывающая на жизненные обстоятельства при наличии или отсутствии которых реализуется норма. Если в гипотезе указано одно обстоятельство с наличием или отсутствием которого связывается действие юридической нормы то такая гипотеза называется простой. Если гипотеза действие нормы ставит в зависимость от наличия или отсутствия одновременно двух или более обстоятельств то она называется сложной.