6372

Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою

Реферат

Педагогика и дидактика

Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою 1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти. Індивідуалізація навчання - це надання можливості тому, хто навчається, самостійно обирати рівень...

Украинкский

2013-01-03

52 KB

88 чел.

Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою

1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти.

Індивідуалізація навчання – це надання можливості тому, хто навчається, самостійно обирати рівень вивчення дисциплін та їх перелік понад нормативні вимоги, що передбачені освітньо-професійною програмою, залежно від власних цілей, потреб, можливостей. Складовою індивідуалізації є також така організація навчального процесу під час якої вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності студентів, рівень розвитку їх здібностей до навчання.

 Компетенція – здатність і готовність фахівця якісно виконувати певні функціональні завдання професійної діяльності.

 Компетентність – 1) готовність фахівця успішно працювати за фахом, застосовуючи й примножуючи набутий освітньо-кваліфікаційний потенціал;

2) система компетенцій випускника, що взаємодоповнюють і підсилюють одна одну;

3) результат освітньої діяльності ВНЗ, що підлягає вимірюванню та оцінюванню.

 Фундаменталізація навчання – суттєве підвищення якості освіти і рівня компетентності фахівців шляхом модернізації змісту навчальних дисциплін та науково – методичного забезпечення навчального процесу. Фундаменталізація не зводиться до збільшення годин на вивчення навчальних дисциплін того чи іншого циклу. Йдеться про досягнення принципово нових цілей вищої освіти. Завданням фундаментальної вищої освіти є створення умов для виховання та формування сучасного наукового мислення, внутрішньої потреби саморозвитку, самоосвіти продовж життя людини.

Обов’язковою передумовою фундаменталізації вищої освіти є як створення нових навчальних курсів, якісно відмінних від традиційних за структурою і змістом, своєю спрямованістю на узагальнені, універсальні знання, формування загальної культури і розвиток наукового мислення, так і підвищення фундаментальної компоненти у навчальних дисциплінах діючих навчальних планів.

Основним нормативним документом академії, що визначає організацію навчального процесу за певним напрямом підготовки, спеціальністю та освітньо-кваліфікаційним рівнем є навчальний план.

 Навчальний план – це нормативний документ академії, який складається на підставі освітньо-професійної програми підготовки фахівців та визначає перелік та обсяг нормативних та вибіркових дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу та форми проведення підсумкового контролю.

Нормативні навчальні дисципліни встановлюються галузевим стандартом вищої освіти.

Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються академією відповідно до загальної концепції підготовки фахівців з метою задоволення освітніх та кваліфікаційних потреб студентів, ефективного використання можливостей і традицій ВНЗ, потреб замовника.

Навчальний план розглядається на засіданні Вченої ради академії та затверджується ректором.

На підставі навчального плану розробляються робочі навчальні плани на навчальний рік та індивідуальні навчальні плани студентів.

2. Індивідуальний навчальний план, як засіб індивідуалізації навчальної діяльності студентів.

 Індивідуальний навчальний план студента(далі ІНПС) є робочим навчальним документом, який формується на основі робочого навчального плану з метою індивідуалізації навчального процесу – максимального урахування індивідуальних потреб студентів щодо своєї фахової підготовки та вимог ринку праці.

 ІНПС відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності (перелік навчальних дисциплін (блоків змістових модулів), що передбачені освітньо- професійною програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студента з усіх видів навчальної діяльності та містить оцінку поточної, підсумкової успішності та дкржавної атестації випускника.

 ІНПС включає  нормативні та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних залікових модулів визначає нормативну складову індивідуального навчального плану студента.

Змістові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних нормативних навчальних дисциплін на споріднених спеціальностях повинні бути уніфікованими у встановленому порядку.

ІНПС академії складається відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 13.12.2005р. № 774.

Навчальна дисципліна формується, як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об’єднаних в блоки змістових модулів  - розділи навчальної дисципліни.

Навчальна програма нормативної дисципліни є складовою галузевого стандарту вищої освіти.

Навчальна програма вибірково дисципліни є складовою стандарту вищої освіти вищого навчального закладу, розробляється викладачами кафедри, рецензується викладачами академії та провідними фахівцями органів фінансової системи, промислових підприємств або науковцями, викладачами провідних навчальних закладів регіону, розглядається на засіданні кафедри, погоджується з навчально-методичним відділом, розглядається на засіданні Вченої ради академії та затверджується ректором академії не пізніше ніж за два місяці до початку семестру.

Робоча навчальна програма дисципліни розробляється для кожної навчальної дисципліни на підставі навчальної програми дисципліни, з урахуванням локальних нормативно-методичних документів академії і містить вклад конкретного змісту дисципліни, послідовність, обсяги і підсумкового контролю якості знань студентів.

Робочі навчальні програми нормативних і вибіркових навчальних дисциплін розробляються викладачами відповідних кафедр, розглядаються на засіданні кафедр і до початку відповідного семестру затверджується:

  •  з циклу дисциплін гуманітарної підготовки – проректором з науково-педагогічної роботи;
  •  з циклу дисциплін природничо-наукової та загально-економічної підготовки і циклу дисциплін професійної підготовки – деканом відповідного факультету.

3. Структура, порядок формування, введення та контролю виконання індивідуальних навчальних планів студентів.

1. ІНПС включає нормативні і вибіркові дисципліни, які передбачені робочим навчальним планом.

2. Трудомісткість усіх видів навчальної роботи в навчальному плані встановлюється у залікових кредитах (1 заліковий кредит = 36 академічних годин). Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до ІНПС, у кожному семестрі має складати 30 кредитів ECTS (60 кредитів на навчальний рік).

3. Нормативні дисципліни, що входять до робочого навчального плану відповідного семестру, є обов’язковими для включення до ІНПС.

4. Вибіркова частина ІНПС формується особисто студентом за участю куратора с переліку вибіркових дисциплін, які входять до робочого навчального плану, з урахуванням особистих уподобань, договору на підготовку фахівця, за яким студент навчається, за перспектив що до його майбутнього працевлаштування.

5. Вибіркова частина ІНПС формується на кожний навчальний рік у березні місяці, що передує початку нового навчального року.

6. Особливості формування вибіркової частини ІНПС освітньо-професійного рівня бакалавра.

6.1. По кожному з трьох циклів дисциплін, які входять до робочого навчального плану (гуманітарної, природничо-наукової і загально-економічної та професійної підготовки) студент має можливість вибрати вибіркові дисципліни (в межах передбаченої варіативної частини), які у сукупності з нормативними формують його індивідуальний навчальний план.

6.2. Формування вибіркової частини ІНПС по циклу дисциплін гуманітарної підготовки: 6.2.1. по циклу дисциплін гуманітарної підготовки, які вивчаються на денній формі навчання, передбачені такі вибіркові дисципліни (загальним обсягом 9 кредитів ECTS):

1) пакет № 1 – поглиблене вивчення іноземної мови.

2) поза пакетні дисципліни, з яких студент може вибрати:

- вивчення другої іноземної мови;

- дисципліни поглибленого вивчення циклу дисциплін гуманітарної підготовки;

- дисципліни фізичного виховання (переважно для студентів – членів збірних команд академії з різних видів спорту).

6.2.2. Умовою вибору студентом пакета № 1  попереднє проходження тестування та отримання позитивного висновку що до відповідності рівня знання іноземної мови встановленим вимогам.

6.2.3. Студенти, які вибрали пакет № 1 за умови успішного опанування відповідної програми та складання державного іспиту отримують відповідний запис в дипломі – «Бакалавр з певного напряму підготовки і знанням іноземної мови».

7. Формування вибіркової частини ІНПС студентів освітньо-професійного рівня бакалавра здійснюється ув наступному порядку:

7.1. Деканати факультетів на початку навчального процесу доводять до відома студентів комплект матеріалів довідкового характеру, складовою яких є: перелік вибіркових дисциплін, анотації до цих дисциплін підготовлених відповідними кафедрами.

7.2. Студенти, ознайомившись з матеріалами підготовленими факультетами, структурно-логічними схемами підготовки фахівців та анотаціями вибіркових дисциплін, до 15 березня кожного навчального року (07 вересня першого навчального року) подають в деканати заяви-побажання щодо вивчення дисциплін для того, щоб сформувати вибіркову частину своїх індивідуальних навчальних планів на наступний навчальний рік.

7.3. Деканати факультетів включають обрані студентами дисципліни до їх ІНПС.

7.4. Навчальні групи на вивчення конкретної вибіркової дисципліни формуються у випадку, якщо її обрали не менше 10 студентів. В іншому випадку дисципліна вивчається студентами в індивідуально-консультативному порядку за графіком, який складається відповідною кафедрою.

8. Зміни до варіативної частини свого індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік студент може внести за заявою на ім’я декана факультету до 10 квітня поточного навчального року в тому випадку, якщо він ще не почав опанування певної дисципліни, яка розрахована на декілька семестрів, або вибіркових дисциплін, що логічно пов’язані за змістом.

ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ ІНПС

  1.  Бланки ІНПС з кожного напряму підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра отримують співробітники деканатів.
  2.  На початку навчання студент, відповідно до порядку, формує варіативну частину свого ІНПС.
  3.  Одержавши заяви-побажання студентів з переліком вибраних дисциплін співпрацівники деканату вписують дисципліни до ІНПС після чого план підписується студентом, затверджується деканом і проректором та видається студенту.
  4.  Протягом усього періоду навчання до ІНПС вносяться данні щодо поточної і підсумкової успішності студента з нормативних та вибіркових дисциплін, результати проходження практики та результати державної атестації.

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ІНПС

  1.  За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент.
  2.  Контроль за виконанням ІНПС на підставі відомостей обліку успішності студентів здійснює куратор випускової кафедри.
  3.  Куратор є науково-педагогічний працівник випускової кафедри, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений із вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.
  4.  На куратора покладається виконання таких основних завдань:
  •  надання кваліфікованих консультацій щодо формування ІНПС;
  •  ознайомлення студентів із нормативно-методичними матеріалами,

які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

  •  погодження ІНПС та подання його на затвердження деканові факультету;
  •   контроль за реалізацією ІНПС на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо до продовження навчання студента або щодо його відрахування.
  •  Куратор має право:
  •  відвідувати всі види занять студента згідно з його індивідуальним навчальним планом;
  •  подавати пропозицію деканові факультету щодо до переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78852. Философские основания науки 27 KB
  Философские основания науки Предисловие: Философское основание науки представляет особой один из элементов философии науки направление в философии изучающее научную деятельность ее особенности и характеристики; ее цель – устанавливать правильность научных суждений и теорий и объяснять место и роль науки в современной культуре наряду с теоретическим и эмпирическим знанием. Философские основания науки. Философские основания науки. Функции функция философского обоснования: Любая новая идея для того чтобы стать либо частью картины мира...
78853. Структура эмпирического знания. Проблема факта 28.5 KB
  Проблема факта Эмпирические факты образуют базис на который опираются научные теории. Факты фиксируются в языке науки в высказываниях типа: более половины опрошенных в городе недовольны экологией городской среды и т. Вернадский: эмпирические факты хлеб науки. Проблема факта: Эмпирические факты содержат не только информацию об изучаемых явлениях но и как правило включают ошибки наблюдателя и т.
78854. Структура теоретического знания 29 KB
  Теоретический уровень научного познания как и эмпирический имеет ряд подуровней среди которых можно выделить следующие по степени общности: а аксиомы теоретические законы; б частные теоретические законы описывающие структуру свойства и поведение идеализированных объектов; в частные единичные высказывания утверждающие нечто о конкретных во времени и пространстве состояниях свойствах и отношениях некоторых идеализированных объектов 2 вида научных законов: 1Универсальные и частные законы. Универсальными принято называть законы...
78855. Функции научной теории 14.81 KB
  Функции научной теории. Объяснение и предсказание окружающих нас вещей и явлений представляет собой важнейшую функцию науки в целом и научной теории в частности. Основные функций теории можно отнести следующие. Методологическая функция на базе теории формулируются многообразные методы способы и приемы исследовательской деятельности.
78856. Методы научного познания и их классификация 41.5 KB
  Методы научного познания и их классификация Метод систематизированная совокупность шагов действий кые необходимо предпринять чтобы решить определенную задачу или достичь определенной цели. Методы эмпирического познания Методы теоретического познания. Моделирование от лат – образец мира – метод при ком исследуемый объект оригинал замещается другим модель специально созданным для его изучения. Рефлексия – основной метод метатеоретического познания в науке познание обращенное ученым на самого себя.
78857. Ценности и их роль в познании 35.5 KB
  Ценности и их роль в познании Философское учение о ценстях и их природе называется аксиологией. Эпоха Возрождения выдвигает на первый план ценсти гуманизма. В Новое время развитие науки и новых общественных отношений во многом определяют и основной подход к рассмотрению предметов и явлений как ценстей. Кант впервые употребляет понятие ценсти в специальном узком смысле.
78858. Проблема истины в познании 14.2 KB
  Проблема истины в познании. Важнейшая проблема в познании это проблема истины. Такое понимание истины было продолжено и материалистами Нового времени.в Софисты считали что объективной истины нет: Человек мера всех вещей.
78859. Интернализм и экстернализм в понимании механизмов научной деятельности 14.04 KB
  Анализируя многообразие течений философии науки можно выделить две различные стратегии: 1 интернализм; 2 экстернализм Экстерналистские взгляды впервые возникли еще в период становления классической науки и признают решающим движущим фактором развития науки внешние для нее обстоятельства – социальные экономические и т. По мнению экстерналистов не только возникновение науки но и дальнейшее ее развитие всецело определяется потребностями общества. Тем не менее все эксерналисты сходятся в том что решающее влияние на развитие науки оказывает...