6375

Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі

Реферат

Педагогика и дидактика

Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі 1.Європейська кредитно-трансферна та системанакопичення - ECTS У положенні використано терміни, що надані у Законах України Про вищу освіту від 17.01.2002 р. № 298...

Украинкский

2013-01-03

108.5 KB

23 чел.

Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі

1.Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ECTS

У положенні використано терміни, що надані у Законах України   "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. № 2984-111 та "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 p. № 40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток № 1 до наказу Міністерства освіти України від 31.07.98 р. № 285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. № 28-р), та наведені нові терміни відповідно Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.01.2004 р. № 48 «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу», а саме:

  •  Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS) - забезпечує єдину процедуру, що гарантує академічне визнання навчання, що проходило за кордоном, і студент не втрачає часу на повторення пройденого курсу. Система дозволяє вимірювати і порівнювати результати навчання і передавати їх з одного навчального закладу до іншого, використовуючи загальні поняття і зрозумілі для всіх механізми — кредити та оцінки, а також забезпечує засобами для інтерпретації національних систем вищої освіти. ECTS базується на трьох ключових елементах: прозорості інформації про навчальні програми вищого навчального закладу та здобутки студента; взаємній угоді між вищими навчальними закладами - партнерами і студентом; використанні залікових одиниць (кредитів). Ці ключові елементи приводяться в дію через використання трьох основних документів: інформаційного пакету, договору про навчання і академічної довідки оцінювання знань.

ECTS забезпечує прозорість через такі засоби:

  1.  Кредити ECTS, які є числовим еквівалентом індексу трудомісткості, що призначається навчальному курсу, щоб окреслити обсяг навчального навантаження студентів, необхідного для його повного опанування.
  2.  Інформаційний пакет, який дає загальну інформацію про навчальний заклад, його факультети, назву напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, навчальні програми із зазначенням обов’язкових і вибіркових курсів, організацію навчального процесу, систему оцінювання тощо.
  3.  Перелік оцінок з дисциплін, який показує здобутки студентів    у навчанні загальнозрозумілим способом і може легко передаватися з одного навчального закладу до іншого.
  4.  Форми заяв для студентів/договір на підготовку фахівця між студентом і вищим навчальним закладом.
  •  Кредит ECTS — це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння певного модуля. Кредити враховують всі види навчальної роботи, у т.ч. самостійну роботу і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента.

Ціна кредиту ECTS складає 36 академічних годин. Нормативна кількість залікових одиниць на один навчальний рік — 60 кредитів ECTS.

Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального обсягу годин з навчальної дисципліни на ціну кредиту (з округленням до 0,5 кредиту). Загальний обсяг годин з навчальної дисципліни повинен включати час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

  •  Кредитно-модульна система організації навчального процесу –   це модель організації навального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);
  •  Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;
  •  Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;
  •  Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові.

2. Сутність та призначення навчальних занять, індивідуальних занять, самостійної роботи, практичної підготовки та контрольних заходів.

Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: навчальні заняття (лекційні, практичні, семінарські та індивідуальні заняття, консультації), всі види практик, самостійна робота студентів, виконання індивідуальних завдань, контрольні заходи та інші форми й види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

Лекція

Лекція — це логічно вивершений, науково обґрунтований    і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності.

Лекція є однією з основних організаційних форм навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати   у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.

Лекція повинна охоплювати все нове, що є в законодавчих документах, в літературі, виявляється на практиці, висвітлювати динаміку змін та суперечливі питання, які виникають при вивченні окремих тем дисципліни. При викладенні лекційного матеріалу можуть використовуватися результати науково-дослідної роботи самого лектора та викладачів кафедри, лекція має носити проблемний характер.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежуватися в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Практичне заняття

Практичне заняття — це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами практичних завдань.

Основна мета практичного заняття — розширення, поглиблення   й деталізація теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язування завдань з їх обговоренням, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Практичне заняття проводиться з однією академічною групою. З окремих навчальних дисциплін практичні заняття можуть проводитися з меншою, ніж академічна група, кількістю студентів.

Семінарське заняття

Семінарське заняття - це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організує обговорення студентами питань з тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, обговорення рефератів, доповідей та вирішення виробничих ситуацій, дискусій тощо.

Семінарське заняття проводиться з однією академічною групою.

Самостійна робота студента

Самостійна робота студента — це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Метою самостійної роботи студента є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації.

В ході самостійної роботи студент має бути активним учасником навчального процесу, повинний свідомо ставитися до оволодіння теоретичними знаннями і практичними вміннями, вільно орієнтуватися в інформаційному просторі.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, визначається робочим навчальним планом і становить не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Індивідуально-консультативна робота

Індивідуально-консультативна робота — це форма організації навчальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента на основі особистісно-діяльнісного підходу.

Індивідуально-консультативна робота проводиться з метою посилення мотивації студентів до пізнавальної діяльності і спрямування її в необхідному напрямку.

Індивідуально-консультативна робота проводиться у поза навчальний час за окремим графіком, який розробляється на кожний семестр кафедрою з урахуванням вимог робочої навчальної програми дисципліни і трудомісткості цієї роботи для студента та затверджується завідувачем кафедри у тижневий строк з початку семестру.

Практична підготовка студента

Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом навчального процесу і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Організація практичної підготовки студентів академії регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93. Графік проведення практик та їх зміст визначаються Наскрізною програмою практики за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем і напрямом підготовки.

Практика залежно від рівня підготовки, спеціальності чи спеціалізації може бути: ознайомлювальна, навчальна, виробнича, переддипломна.

З метою конкретизації змісту кожного виду практики та визначення переліку робіт, які студенти повинні виконати підчас практики, викладачами відповідної кафедри розробляється робоча програма практики. Робоча програма практики розглядається на засіданні кафедри та затверджується проректором з науково-педагогічної роботи.

Навчальна практика може здійснюватися як циклом, так і шляхом чергування з теоретичним навчанням по днях (тижнях) при умові забезпечення зв’язку змісту практики і теоретичного навчання. Виробнича та переддипломна практики проводяться з відривом від навчання та безпосередньо пов’язані з майбутньою професійною діяльністю.

Базами практики є фінансові органи, органи державної податкової служби, підприємства різних форм власності та господарської діяльності, органи місцевого самоврядування, банківські установи, страхові компанії та інші установи, з якими академією укладені договори про співробітництво або проходження практики студентами. Ознайомлювальна і навчальна практики можуть проводитися на базі вищого навчального закладу.

Навчально-методичне керівництво практикою і контроль за виконанням програм практики покладається на відповідні кафедри академії.

 

3. Порядок оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП)

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Основні принципи організації поточного і підсумкового контролю знань студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»,  в умовах впровадження КМСОНП визначено у «Тимчасовому положенні про оцінювання знань студентів Дніпропетровської державної фінансової академії за кредитно-модульною системою організації навчального процесу».

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів    і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується в академії.

Оцінювання знань студентів академії здійснюється за 100-бальною рейтинговою шкалою, результати якого фіксуються в ІНПС також за національною шкалою та шкалою ECTS.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка з шкалою навчального закладу

Оцінка за національною шкалою

Екзамен

Залік

A

85-100

5 (відмінно)

Зараховано

BC

65-84

4 (добре)

DE

50-64

3 (задовільно)

FX

20-49

2 (незадовільно з можливістю повторного складання)

Незараховано

F

0-19

2 (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)

Незараховано

Поточний контроль здійснюється протягом семестру з метою перевірки розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахунків, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал, робити його аналіз, формувати висновки.

Для організації поточного контролю з навчальної дисципліни кафедра самостійно розподіляє загальну кількість балів, за якими оцінюється вся поточна робота з цієї дисципліни, між відповідними об'єктами контролю, визначає форми проведення контрольних заходів та критерії їх оцінювання, включає до робочої навчальної програми і доводить до відома студентів на початку відповідного семестру.

Об'єктами поточного контролю знань студентів денної форми навчання, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра є:

а) активність та систематичність роботи на семінарських (практичних) заняттях;

б) виконання завдань для самостійного опрацювання навчального матеріалу;

в) виконання індивідуальних завдань;

г) виконання модульних (контрольних) завдань.

Об’єктами поточного контролю знань студентів заочної форми навчання можуть бути:

  •  домашні письмові роботи з дисциплін;
  •  модульні (контрольні) завдання, що виконуються в аудиторії під контролем викладача;
  •  інші індивідуальні завдання, якщо вони передбачені робочою навчальною програмою з дисципліни.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми навчальної дисципліни тощо.

Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю, з якої є підсумковий модульний контроль, здійснюється на підставі результатів поточного контролю знань.

Оцінювання знань та вмінь студентів академії з навчальної дисципліни, формою підсумкового контролю з якої є іспит, здійснюється на підставі результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

Іспити проводяться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, тести, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння систематизувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань тощо.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, структуру екзаменаційного білета та орієнтований зміст екзаменаційних завдань, критерії їх оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку семестру.

Екзаменаційний білет включає теоретичні і практичні завдання та може містити до 4 завдань, кожне з яких оцінюється у балах.

За обґрунтованою пропозицією кафедри до екзаменаційного білета може бути включена інша кількість завдань та визначений окремий порядок їх оцінювання.

Порядок оформлення та затвердження екзаменаційних матеріалів кафедрами визначено у «Методичних рекомендаціях щодо розробки матеріалів до проведення семестрового контролю (для викладачів академії)» Дніпропетровськ: ДДФА, 2007.

Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів

Академічна заборгованість з певної навчальної дисципліни виникає в разі одержання студентом незадовільного балу за результатами підсумкового оцінювання. 

Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку і мають академічну заборгованість. Рівень знань таких студентів оцінюється тільки за результатами поточного контролю.

Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів з іспиту

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 20 до 49 балів, після належної підготовки повинні повторно складати іспит: за денною формою навчання - протягом перших двох тижнів наступного семестру, за заочною формою навчання - протягом місяця з початку наступного семестру.

Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі (другий раз – комісії, яка призначається розпорядженням декана факультету), але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов'язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 19 балів зобов'язані написати заяву на ім’я ректора академії на повторне вивчення дисципліни за денною або заочною формою навчання на своєму чи іншому факультеті, укласти відповідний договір й у подальшому скласти іспит.

Порядок ліквідації академічної заборгованості студентів

з підсумкового модульного контролю (ПМК)

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 0 до  19 балів зобов'язані написати заяву на ім’я ректора академії на повторне вивчення дисципліни за денною або заочною формою навчання на своєму чи іншому факультеті та укласти відповідний договір. Для студентів 4 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» дозволяється написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу з викладачем і, згідно направлення деканату, відвідувати консультації викладача, отримувати та здавати виконані завдання, модульні контрольні роботи тощо, набрати бали поточної успішності та в кінці семестру за графіком, затвердженим деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Студенти, які набрали за результатами поточного контролю від 20 до  49 балів, мають право написати заяву на індивідуально-консультаційну роботу  з викладачем, згідно направлення деканату, відвідувати консультації викладача, отримувати та здавати виконані завдання, модульні контрольні роботи тощо, набрати бали поточної успішності та в кінці семестру за графіком, затвердженим деканом, отримати підсумковий модульний контроль.

Терміни ліквідації академічної заборгованості студентів

Дисципліни «Політична економія», «Математика для економістів», «Інформатика» для напряму підготовки «Економіка і підприємництво»     є фундаментальними для вивчення інших навчальних дисциплін, тому студенти зобов'язані ліквідувати академічну заборгованість з цих дисциплін до 3 курсу. Академічну заборгованість з інших дисциплін студенти мають право ліквідувати до закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Відрахування студентів з академії за академічну заборгованість.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох академічних заборгованостей та у випадках накопичення більше двох академічних заборгованостей, відраховуються з академії за поданням проректора з науково-педагогічної роботи та рішенням ректора, за погодженням з органом студентського самоврядування факультету.

Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість до третього курсу з дисциплін «Політична економія», «Математика для економістів», «Інформатика», відраховуються з вищого навчального закладу.

Студенти, які не ліквідували академічну заборгованість з інших дисциплін до закінчення навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», відраховуються з академії та отримують довідку встановленого зразка.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у «Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів», затвердженого Міністерством освіти України від 15.07.1996 р. № 245.

При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов'язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

Відрахування студента за академічну неуспішність (п. 5.4.) здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів семестрових контролів більше ніж з двох дисциплін або у зв'язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік внаслідок не зарахування йому запланованих до вивчення дисциплін та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також за порушення умов договору про підготовку фахівця.

Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу навчання, зазначеного у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерством освіти України від 06.06.1996 р. № 191.

Стипендіальне забезпечення студентів

Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану, виходячи з основних положень «Порядку призначення і виплати стипендій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 «Питання стипендіального забезпечення» (із змінами і доповненнями), та на підставі «Положення про стипендіальне забезпечення студентів денної форми навчання академії», затвердженого наказом ректора академії від 07.04.2006 р. № 330 с.

При цьому, в умовах впровадження КМСОНП при призначенні стипендій студентам враховуються результати семестрового контролю знань студентів лише з тих дисциплін, вивчення яких завершується підсумковим контролем  у поточному семестрі. Але стипендія не призначається у випадку, якщо студент набрав менше ніж 40 балів з дисципліни, вивчення якої продовжується у наступному семестрі.

В разі перевищення граничного терміну навчання за програмою певного освітньо-кваліфікаційного рівня студентами, які навчаються за державним замовленням, стипендія не виплачується у зв'язку з відсутністю фінансування з державного бюджету цього етапу навчання.

Навчальне навантаження студентів

В академії запроваджено облік трудомісткості навчальної роботи студентів у кредитах ECTS.

Ціна кредиту ECTS становить 36 академічних годин.

На навчальний рік відводиться 60 кредитів.

Обліковими одиницями навчального часу студента також є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година — мінімальна облікова одиниця, яка служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні заняття. Тривалість академічної години становить 45 хв.    Дві академічні години утворюють пару академічних годин. Зміна тривалості академічної години зазвичай не допускається, проте в разі проведення пари без перерви її тривалість може змінюватись, але має становити не менше 80 хв.

Для планування та обліку решти видів навчальних занять використовується астрономічна година (60 хв.).

Навчальний день — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 9 академічних годин.

Навчальний тиждень — складова частина навчального часу студента тривалістю не більше 54 академічних годин (1,5 кредиту ECTS).

Навчальний семестр —. складова навчального часу студента, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Як правило, вона становить 17—18 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими або більшими.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул.    В академії сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить 11 тижнів (2 тижні — зимові, 9 тижнів — літні).

Закінчення навчання студентами на конкретному курсі оформляється наказом «Про переведення на наступний курс навчання».

Навчальний рік триває 12 місяців, розпочинається, як правило, 1 вересня  і складається для студентів з навчальних днів теоретичного навчання (навчальні заняття), днів проведення екзаменаційних сесій, практик, державної атестації, вихідних та святкових днів, канікул.

Основні види навчальної діяльності студентів та їх тривалість визначаються графіком навчального процесу на підставі робочих навчальних планів підготовки фахівців за відповідними спеціальностями. Вказаний графік складається навчальним відділом на навчальний рік і затверджується ректором академії.

Навчальне заняття в академії триває дві академічні години і проводяться за розкладом, який складається на навчальний семестр. Розклад має забезпечити виконання робочого навчального плану в повному обсязі щодо проведення навчальних занять.

Відвідування студентами всіх видів навчальних занять в академії є, як правило, обов'язковим.

Забороняється відволікати студентів від навчальних занять та контрольних заходів за розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65828. Основы работы в среде операционной системы UNIX 65.5 KB
  Цель работы — изучение среды операционной системы (ОС) UNIX, возможностей программирования командного интерпретатора SHELL, а также принципов работы с неинтерактивным текстовым редактором SED.
65829. ПРИНЦИПЫ РАЗРАБОТКИ ОПЕРАЦИОННЫХ СИСТЕМ 325.06 KB
  Цель работы — изучение основ разработки ОС, принципов низкоуровневого взаимодействия с аппаратным обеспечением, программирования системной функциональности и процесса загрузки.
65830. Исследование механических анероидно-манометрических измерителей высоты и вертикальной скорости 540 KB
  Механический барометрический высотомер предназначен для измерения барометрической высоты которая отсчитывается от места с заданным давлением и в качестве которой может выступать или Барометрический метод измерения высоты основан на зависимости атмосферного...
65832. Анализ и формирование организационных структур 315.22 KB
  В теории организации и теории управления чаще используется понятие организационной структуры управления ОСУ. Организационная структура управления строится с учетом требований наиболее эффективного управления системой. Организационная структура управления одно из ключевых понятий менеджмента тесно связанное с целями функциями распределением полномочий между менеджерами.
65833. Решение систем линейных алгебраических уравнений 741 KB
  Задание 1 Условие: Решить СЛАУ методом итераций Якоби либо Зейделя: Ход работы: Итерационный метод Якоби: Достаточное условие сходимости: Чтобы выполнялось достаточное условие сходимости преобразуем систему: Блоксхема метода Якоби: Код программы: for i:=1 to 4 do x[i]:=1; e:=0.001; k:=0; while k=0 do begin dx:=0; for i:=1 to 4 do begin s:=0; for j:=1 to i1 do...
65834. Исследование модели шинной ЛВС cо случайным доступом 393 KB
  Цель работы: Исследование особенностей построения и функционирования шинной ЛВС со случайным методом доступа и определение основных характеристик сети. Определить основные характеристики ЛВС шинной топологии со случайным методом доступа на основе исследования аналитической модели сети.
65835. ПРИНЦИПЫ РАЗРАБОТКИ ОПЕРАЦИОННЫХ СИСТЕМ 20.63 KB
  Цель работы изучение основ разработки ОС принципов низкоуровневого взаимодействия с аппаратным обеспечением программирования системной функциональности и процесса загрузки системы. Результаты работы Таким образом ядро системы может оставаться нетронутым злоумышленником во время работы.