6376

Дидактика вищої школи. Зміст освіти у ВНЗ

Реферат

Педагогика и дидактика

Дидактика вищої школи.Зміст освіти у ВНЗ План Сутність поняття дидактика вищої школи, іі мета, функції та завдання. Зміст освіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти вищої школи та його проектування. Характеристика н...

Украинкский

2013-01-03

63.5 KB

132 чел.

Дидактика вищої школи. Зміст освіти у ВНЗ

План

  1.  Сутність поняття дидактика вищої школи, іі мета, функції та завдання.
  2.  Зміст освіти у вищій школі.
    1.  Поняття про зміст освіти вищої школи та його проектування.
    2.  Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищої школи.

  1.  
    Сутність поняття дидактика вищої школи,

її мета, функції та завдання

Основним розділом педагогіки вищої школи є дидактика вищої школи.

Дидактика вищої школи (грец. didaktikos – повчальний) – галузь педагогіки вищої школи, яка розробляє теорію освіти і навчання у вищих навчальних закладах, а також виховання у процесі навчання.

Як педагогічна дисципліна дидактика оперує загальними поняттями педагогіки: „виховання”, „педагогічна праця”, „освіта” тощо. Але як теорія освіти і науки вона послуговується власними поняттями.

До них належать: „навчання у ВНЗ”, „викладання у ВНЗ”, „зміст професійної освіти”, „форми навчання у ВНЗ”, „методи навчання у ВНЗ” та ін.

Навчання розглядається дидактикою в двох аспектах як:

  •  об’єкт вивчення;
  •  об’єкт конструювання.

З огляду на це виокремлюють дві функції дидактики:

  •  науково-теоретична;
  •  конструктивно-технологічна.

Найважливішими завданнями дидактики вищої школи є:

  •  розкриття педагогічних закономірностей, що діють у межах освіти і навчання, та використання їх з метою вдосконалення навчального процесу у вищій школі;
  •  визначення особливостей змісту навчання у вищій школі;
  •  характеристика існуючих та розробка інноваційних шляхів удосконалення навчального процесу (форм, методів, технологій);
  •  розробка раціональних шляхів контролю та самоконтролю навчальних досягнень студентів.

Основними категоріями дидактики вищої школи є поняття:

  •  освіта;
  •  процес навчання у ВНЗ;
  •  закони та закономірності навчання у ВНЗ;
  •  принципи навчання у ВНЗ;
  •  зміст професійної освіти;
  •  методи та засоби навчання у  ВНЗ;
  •  форми організації професійного навчання;
  •  професійна підготовка.


2.Зміст освіти у вищій школі

  1.  Поняття про зміст освіти вищої школи

та його проектування

Загально відомо, що сучасний фахівець працює за умов високих темпів нагромадження науково-технічної інформації, постійного оновлення технологічних циклів у багатьох галузях виробництва. Усе це не лише ускладнює його працю, а й зумовлює швидку зміну структури багатьох професій, зникнення одних і появи інших. Ці процеси вимагають наукового обґрунтування змісту освіти у вищій школі як однієї з центральних проблем навчально-виховного процесу.

Зміст освіти – науково обґрунтована система дидактичного та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Визначається зміст професійної освіти фахівця державним стандартом підготовки фахівця, який відображений у:

  

  •  освітньо-професійних програмах (ОПП) підготовки фахівців з вищою освітою певних освітньо-кваліфікаційних рівнів;
  •  освітньо-кваліфікаційних характеристиках (ОКХ) на випускника ВНЗ;
  •  навчальних планах професійної підготовки фахівців;
  •  структурно-логічній схемі підготовки;
  •  програмах навчальних дисциплін;
  •  навчальній і навчально-методичній літературі (підручниках, посібниках).


Освітньо-професійна програма
(ОПП) підготовки складає перелік нормативних навчальних дисциплін із зазначенням загального обсягу часу, відведеного для їх вивчення та форм підсумкового контролю з кожної навчальної дисципліни.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) містить основні вимоги до професійних якостей, знань, умінь фахівця, необхідних для успішного виконання професійних функцій, її зміст визначається Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня (молодший спеціаліст, бакалавр,спеціаліст магістр).

Зміст освіти включає нормативний та вибірковий компоненти.

Нормативна частина змісту освіти це обов’язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, що включає модулі (навчальні дисципліни) із зазначенням їх обсягу і рівня засвоєння, а також форм поточної та державної атестації.

Згідно з чинними нормативними актами ВНЗ має автономне право щодо визначення змісту освіти, але він не повинен бути меншим від нормативного.

Нормативні навчальні дисципліни становлять до 75% обсягу годин, визначеного освітньо-професійною програмою (ОПП).

Вибіркова частина змісту освіти це рекомендований для засвоєння зміст навчання, сформований як модулі (навчальні дисципліни) із зазначенням їх обсягу та форм атестації, що призначені для задоволення потреб і можливостей особистості, регіональних потреб у кваліфікованих фахівцях певної спеціалізації, досягнень наукових шкіл і навчальних закладів.

Вибіркові навчальні дисципліни запроваджуються, як правило, у формі спеціальних навчальних курсів для поглиблення загальноосвітньої, фундаментальної і фахової теоретичної чи практичної підготовки.

На основі освітньо-професійної програми (ОПП) ВНЗ розробляють навчальні плани та  програми навчальних дисциплін, які є нормативними документами вищого навчального закладу.

Навчальні плани є двох видів:

  •  типовий навчальний план;
  •  робочий навчальний план

Навчальний план (типовий) – державний нормативний документ, складений ВНЗ на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми підготовки, який визначає перелік і обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми навчального процесу (лекції, семінарські, практичні індивідуальні заняття), поточного підсумкового контролю та державної атестації, всі види практики.

Навчальний план містить дисципліни, що належать до різних блоків підготовки:

  •  цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки;
  •  цикл фундаментальної та природничо-наукової підготовки;
  •  цикл професійно-орієнтованої та практичної підготовки.

Типовий навчальний план розробляється весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) і затверджується у Міністерством.

На основі типового навчального плану ВНЗ формується робочий начальний план, який включає не лише нормативну , а й вибіркову частини (перелік вибіркових дисциплін).


Робочий навчальний план
, тобто план на поточний навчальний рік, який конкретизує форми проведення навчальних занять, їх обсяг, форми і засоби поточного та підсумкового контролю за семестрами та внесені зміни до типового навчального плану.

Складовою державного стандарту вищої освіти є навчальні програми нормативних дисципліни.

Навчальна (типова) програма – це державний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність та організаційні форми вивчення та контролю навчальної  дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

 

Компонентами навчальної програми є:

  •  пояснювальна записка;
  •  тематичний виклад змісту навчальної дисципліни;
  •  список основної літератури.

Для кожної навчальної дисципліни, що входить до освітньо-професійної програми (ОПП) та навчального плану викладачами ВНЗ складається

робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом ВНЗ, що містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Складовими робочої навчальної програми є:

  •  пояснювальна записка;
  •  навчально-тематичний план вивчення курсу;
  •  тематичний виклад змісту навчальної дисципліни (перелік ЗМ і НЕ);
  •  список основної та додаткової літератури;
  •  завдання для самостійної роботи студентів;
  •  завдання для ІНДЗ;
  •  перелік контрольних питань та завдань;
  •  засоби діагностики навчальних досягнень студентів (тести, варіанти контрольних робіт, білети тощо);
  •  навчально-методичні матеріали (електронні та друковані матеріали підручників, посібників, словників тощо);
  •  методичні рекомендації до  СРС.

Література

Основна:

  1.  Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Центр. Навчальної  літератури, 2003. – 316 с.
  2.  Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи. Навчальний посібник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 396 с.
  3.  Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.
  4.  Лекції з педагогіки вищої школи: Навч. посібник /За ред. В.І.Лозової. – Харків: „ОВС”, 2006. – 496 с.
  5.  Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005. – 399 с.
  6.  Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: „Академвидав”, 2006. – 352 с.

Додаткова:

  1.  Вища освіта в Україні: Навч. посібник /В.Г.Кремень, С.М.Ніколаєнко, М.Ф.Степко та ін.. – К., 2005. – 327 с.
  2.  Закон України «Про вищу освіту» //Освіта в Україні. Нормативна база (2-е вид.). – К., 2006. – С.40-92.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74107. Қыпшақ хандығы 19.99 KB
  Қыпшақтар туралы алғашқы хабар Қытайдың жазба деректерінде кездеседі. Қыпшақтар ең әуелі Алтай Саян тауларының баурайларын мекендеген. VIIX ғасырларда Қазақстан аумағында қыпшақ этникалық қауымдастығының ұзаққа созылған қалыптасу процесі жүрді.
74108. Жәңгірұлы Тәуке хан 19.7 KB
  Тәуке ел ағасы жасына келіп ақыл тоқтатқан мемлекет ісіне араласып мол тәжірибе жинақтаған білікті жан болатын. Тәукені өзге қазақ хандарынан ерекшелеп оның шын мәнінде көреген басшы ақылды реформатор екенін танытанын қасиеті де осы өзіндік жолмен жүруінде. Тәуке ханның елі үшін сіңірген ерен еңбегі екі қырымен айрықша назар аударады.
74109. Шығыс Түрік қағанаты 19.42 KB
  Түрік қағанатында саясиәлеуметтік қайшылықтардың шиеленісуі оның дербестікке ұмтылған жеке бөліктерінде оқшаулану үрдісінің күшеюі Шығыс және Батыс қағанаттарының құрылуына алып келді. Шығыс түріктері Қытаймен жүргізген қиянкесті соғыстың нәтижесінде 682 жылы Монғолияда өз мемлекетін қалпына келтірді. Шығыс Түрік қағандығы 682744 Қазақстан Орталық Азия Шығыс Түркістан Оңтүстік Сібір жерлерін алып жатты.
74110. Үйсін мемлекеті 18.65 KB
  3 ғасырда Қазақстанды мекендеген тайпаларда мемлекеттіктің алғашқы белгілері болды. Ежелгі үйсіндерде әлеуметтікэкономикалық қатынастар өтпелі кезеңге тән сипатта болды. Жартылай көшпелі және жартылай отырықшы үйсін коғамында өндірістің екі негізгі түрі болды: мал және жер. Рулық құрылыстың ыдырауы барысында туындаған таптық қатынастар құлиеленушілік сипатқа ие болды.
74111. Қазақ жүздері 18.52 KB
  Дәстүрлі қазақ қоғамы үш жүзден тұрады: Ұлы жүз Қазақ жүздерінің мынандай ішкі белгілері бар: а ішкі аумақтық тұтастық; ә этностық туыстық; б шаруашылықмәдени бірлік; в саяси басқару ортақтастығы. Әрбір қазақ жүзінің тарихи қалыптаскан аумағы бар. Мысалы Ұлы жүздің таралған аймағы Жетісу мен Оңтүстік Қазақстан; Орта жүздікі Орталық Шығыс Солтүстік Қазақстан; Кіші жүздікі Батыс Қазақстан.
74112. Абай (Ибраһим) Құнанбаев Құнанбайұлы 18.47 KB
  Абай ақындық шығармаларында қазақ халқының әлеуметтік қоғамдық моральдық мәселелерін арқау еткен. Абай Шығыс пен Батыс мәдениеті мен өркениетін жетік білген. Абай өзінің өлеңдерін бала кезінен жаза бастады. Бұл кезде Абай өз атынан Жаз Жаздыкүн шілде болғанда.
74113. Қазақ хандығы 18.4 KB
  1457 жылдың күзінде Әбілқайыр хан Сығанақ түбінде қалмақтардан жеңілгеннен кейін Керей мен Жәнібек сұлтандар қол астындағы рутайпалармен Шу өңіріне келіп қоныстанып Қазақ хандығының негізін салады. Мұхаммед Хайдар Дулатидің Тарихи Рашиди кітабында Қазақ хандығының құрылған жері Шу бойы мен Қозыбасы деп айтылады. Қазақ хандығының құрылуы осыған дейін бүкіл Қазақстан аумағында болған әлеуметтікэкономикалық және этно саяси процестердің заңды қорытындысы еді.