6386

Організаційно-юридичний план

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Індивідуальна підприємницька діяльність: одна особа є власником бізнесу та провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи. Приватне підприємство: одна особа є власником бізнесу, веде його із залученням найманих робітників, зареєструвавшись, як юридична особа.

Украинкский

2013-01-03

26.77 KB

7 чел.

Організаційно-юридичний план

Цілі лекції:

  1.  З'ясувати цілі та охарактеризувати логіку розробки організаційного плану.
  2.  Визначити структуру розділу «Організаційний план» та з'ясувати зміст його основних підрозділів.
  3.  Ідентифікувати фактори вибору організаційної форми бізнесу.
  4.  З'ясувати, яку інформацію про власників бізнесу та ключових менеджерів підприємства потрібно навести в організаційному плані.

Цілі організаційно-юридичного плану:

  1.  переконати потенційних інвесторів і кредиторів у правильності вибору організаційно-правової форми бізнесу;
  2.  охарактеризувати менеджерів, які відіграватимуть провідні ролі в процесах становлення та управління фірмою;
  3.  довести спроможність підприємця, команди його менеджерів та іншого персоналу фірми реалізувати бізнес-план.

Організаційно-юридичний план складається з підрозділів:

  1.  організаційно-правова форма бізнесу;
  2.  потреба підприємства в персоналі;
  3.  власники підприємства, команда менеджерів і зовнішні консультанти;
  4.  організаційна схема управління;
  5.  кадрова політика й стратегія.

Процес розроблення організаційного плану найчастіше розпочинається з обґрунтування вибору юридичної форми організації бізнесу. Закони України передбачають варіанти такої організації: індивідуальне підприємництво, колективне підприємництво.

 Форми індивідуального підприємництва:

1. Індивідуальна підприємницька діяльність: одна особа є власником бізнесу та провадить підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

2. Приватне підприємство: одна особа є власником бізнесу, веде його із залученням найманих робітників, зареєструвавшись, як юридична особа.

Форми колективного підприємництва:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ): товариство, всі учасники якого вносять певні частки в статутний фонд та несуть обмежену відповідальність у межах своїх внесків.

2. Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ): товариство, всі учасники якого вносять певні частки у статутний фонд та відповідають за боргами товариства своїми внесками і додатково майном, що їм належить, в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

3. Повне товариство (ПТ): товариство, всі учасники якого провадять спільну підприємницьку діяльність і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном.

4. Командитне товариство (КТ): товариство, яке потребує поряд з одним або більшістю учасників, які несуть відповідальність за боргами товариства всім своїм майном, також наявності одного або більше учасників з обмеженою відповідальністю.

5. Акціонерне товариство (АК): товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонерне товариство може бути відкритим чи закритим. Відкрите акціонерне товариство (ВАТ) створюється способом відкритої передплати на акції. Закрите акціонерне товариство (ЗАТ) створюється способом розповсюдження акцій тільки серед його засновників.

Кожна з юридичних форм організації бізнесу має свої переваги та недоліки (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Порівняльна характеристика форм організації бізнесу в Україні

Основні фактори вибору форми організації бізнесу

Індивіду-альна підпри-ємницька діяльність

Приватне підпри-ємство

Господарські товариства

товариство з обмеженою відповідальністю

товариство з додатковою відповідаль-ністю

повне товариство

командітне товариство

акціонерне товариство

1. Відповідальність власників

Необмежена

Обмежена

Обмежена

Обмежена  внесками та додатково часткою майна власників  у наперед визначених розмірах

Необмежена

Необмежена учасників, обмежена вкладників

Обмежена

2. Оподаткування

Податки як з фізичних осіб

Подвійне оподаткування

Подвійне оподаткування

Подвійне оподаткування

Подвійне оподаткування

Подвійне оподаткування

Подвійне оподаткування

3. Фінансові потреби

Обмежені капіталом власника та позиками

Обмежені капіталом власника та позиками

Обмежені капіталом власника та позиками

Обмежені капі-тачом   власника та позиками

Обмежені капіталом власника та позиками

Обмежені   капіталами учасників та вкладників,  можливе залучення нових   вкладників

Обмежені   сумою від продажу акцій, широкі можливості для зачучен-ня додаткових коштів

4 Контроль за фірмою

Власник повністю контролює бізнес

Власник  повністю контролює бізнес

Учасники   вибирають дирекцію, яка веде справи товариства

Учасники    вибирають дирекцію, яка  веде справи товариства

Учасники   вибирають дирекцію, яка веде справи товариства

Вкладники не беруть участі в управлінні товариством

Власники   акцій безпосередньо не керують бізнесом

5. Можливість зміни власника

Бізнес може бути проданий   самим власником

Фірма   може бути продана самим   власником

Для зміни власника необхідна згода інших учасників

Для зміни власника  необхідна згода інших учасників

Для зміни власника необхідна згода інших учасників

Дія зміни власника необхідна згода інших учасників

Акції вільно продаються та купуються (у ЗАТ — потрібна згода інших акціонерів)

В організаційному плані необхідно:

  1.  указати на основні причини вибору відповідної юридичної форми організації бізнесу;
  2.  наголосити на потенційних вигодах такого рішення;
  3.  охарактеризувати можливі зміни юридичного статусу підприємства в перспективі.

Коли фірма створюється як господарське товариство, обов’язково треба пояснити умови, на яких воно створюється. Коли йдеться про акціонерне товариство, то необхідно навести інформацію про кількість і тип акцій, які випускаються, указати прізвища й адреси членів ради директорів. Копії відповідних юридичних документів подаються в додатках до тексту бізнес-плану.

Далі в організаційному плані треба охарактеризувати потребу бізнесу в персоналі яку подають у вигляді таблиці, яку називають штатним розкладом підприємства  (табл.7.2).      

                  

                                                        Таблиця 7.2

       Штатний розклад підприємства

Назва посади

чи професії

Кількість

чоловік

Посадовий

оклад, грн./міс

Тарифна ставка,

грн./годину

1

.....

Усього

Особливу увагу в організаційному плані слід звернути на характеристику власників бізнесу і керівників підприємства. Опрацьовуючи підрозділ „Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти” передовсім треба чітко визначити, кого саме слід охарактеризувати і як це зробити. До таких осіб, як правило, належать:

1) підприємці — засновники бізнесу;

2) активні інвестори (ті, хто вкладає свої кошти у підприємство, що

   створюється);

3) провідні менеджери фірми (керівники служби маркетингу, фінансів,

   технічний директор та ін.);

4) зовнішні консультанти, експерти (спеціалісти, які залучаються для допомоги

   у вирішенні особливо складних проблем).

Далі в процесі розробки організаційного плану потрібно з’ясувати, які саме відомості про кожного з керівних працівників фірми бажано подати у бізнес-плані. Тут можливі різні варіанти:

1) іноді до організаційного плану досить включити лише загальні відомості про рівень кваліфікації та професійні досягнення кожного з основних керівників;

2)   в інших випадках (це буває частіше) на кожного з ключових керівників необхідно підготувати коротку біографічну довідку і зазначити посадові обов’язки, що на них буде покладено. У біографічній довідці слід особливо  підкреслити  кваліфікацію, досвід і виробничі досягнення кандидата під час його попередньої діяльності, що підтверджуватиме здатність кандидата успішно виконувати доручену справу.

Складаючи підрозділ „Власники бізнесу, команда менеджерів і зовнішні консультанти”, слід мати на увазі, що потенційні інвестори оцінюватимуть не стільки здібності кожного окремого керівника, скільки збалансованість знань, кваліфікації та досвіду команди менеджерів підприємства в цілому, їх сумісність для ефективної співпраці.

У цьому розділі бізнес-плану обов’язково треба подати організаційну схему управління фірмою, за допомогою якої легко зрозуміти, хто кому підпорядкований, із яких підрозділів складається підприємство і як буде координуватися діяльність цих підрозділів.

Опрацювання організаційної схеми управління підприємством охоплює такі етапи:

1) формується перелік основних функцій (виробництво, маркетинг, фінанси, облік, управління персоналом тощо). Далі, за необхідності, ці функції можна деталізувати (розбивати на підфункції);

2) складається перелік організаційних одиниць підприємства (цехів, відділів, служб тощо);

3) розробляють матрицю типу „функції — організаційні одиниці підприємства”. Практично це означає побудову таблиці, де по вертикалі записано функції, а по горизонталі — організаційні одиниці підприємства. Якщо певний організаційний підрозділ підприємства виконує таку функцію, роблять позначку в таблиці. У результаті кожну з визначених на першому етапі функцій (підфункцій) буде „спроектовано” на відповідний структурний підрозділ, який і відповідатиме за її реалізацію. При цьому необхідно дотримуватися таких правил:

- усі визначені функції (підфункції) мають бути розподіленими (за певну справу має відповідати певна особа), бо інакше їх ніколи не виконуватимуть;

- за виконання певної функції має відповідати лише один підрозділ (інакше виникатиме дублювання діяльності підрозділів);

- у  процесі  деталізації функції (розподілу  функції на  підфункції) не слід забувати про діапазон контролю (одному керівникові має бути підпорядковано не більше 5-6 підрозділів).

4) варто накреслити схему організаційної структури управління підприємством, на якій показати всі організаційні одиниці підприємства, їх ієрархію і зв’язки. До креслення, як правило, додають короткий текст, який пояснює особливості організаційної побудови підприємства і розкриває окремі її деталі.

У процесі опрацювання підрозділу „Організаційна схема управління” слід звернути увагу на таке:

1) організаційна схема має бути узгоджена з рішеннями, які вже були прийняті в попередніх розділах бізнес-плану. Зокрема, в організаційній схемі мають знайти відображення рішення щодо структури служби збуту (маркетинг-план), технології виробництва й виробничих підрозділів (виробничий план);

2) організаційна схема має відбивати поділ повноважень і обов’язків між власниками підприємства й членами команди менеджерів. Вона повинна повністю     відповідати принципам системи управління фірмою, що зафіксовані в установчих документах.

Підрозділ організаційного плану „Кадрова політика і стратегія” має дати читачеві бізнес-плану уявлення про філософію підприємства щодо вирішення кадрових питань. У цьому розділі необхідно роз’яснити, як будуть вирішуватися проблеми добору, підготовки та оплати праці співробітників фірми. Зокрема, тут мають бути висвітлені питання:

-  конкретних строків комплектування штатів підприємства;

-  стандартів і процедур добору персоналу;

-  структури заробітної плати, пакета пільг, премій, участі в прибутках

  підприємства тощо.

Контрольні запитання

  1.  Які основні завдання розв'язуються в процесі складання організаційного

     плану?

  1.  Охарактеризуйте логіку розробки та структуру організаційного плану.
  2.  Які юридичні форми організації бізнесу передбачено законодавством України?
  3.  Які фактори впливають на вибір форми організації бізнесу?
  4.  Яку інформацію містить підрозділ «Організаційна форма бізнесу»?
  5.  Як визначаються потреби бізнесу в персоналі?
  6.  Які елементи враховуються для визначення вартості утримання персоналу  

     підприємства?

  1.  Яку саме інформацію та щодо яких осіб доцільно повідомляти в    

     організаційному плані?

  1.  Як визначаються потреби фірми в зовнішніх консультантах?
  2.  Для чого в організаційному плані наводиться схема управління

    підприємством?

  1.  В якій послідовності здійснюється опрацювання організаційної схеми

    управління підприємством?

  1.  Які елементи кадрової політики та стратегії доцільно охарактеризувати в

    організаційному плані?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20207. ИССЛЕДОЛВАНИЕ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫХ СИСТЕМ 96 KB
  Для получения равноплечной дифференциальной системы соединяются дужками гнезда 10 16 при этом коэффициенты трансформации равны: Для получения неравноплечной дифференциальной системы соединяются дужками гнезда 10 16 при этом коэффициент трансформации равны Резисторная дифференциальная схема состоит из четырех резистров по 600 Ом образующих равноплечный мост рис. Для этого соединить дужкой гнезда 11 16 а к гнездам ГЕН 23 27 подключить измерительный генератор с частотой...
20208. ИЗУЧЕНИЕ ОКОНЕЧНОЙ АППАРАТУРЫ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ К - 60П 148.5 KB
  Шестидесятиканальная система передачи на транзисторах К 60П предназначена для уплотнения симметричного кабеля диаметром жил 12мм в спектре частот 12 252 кГц. Работой устройств АРУ управляют токи контрольных частот: 16кГц наклонная 112 кГц криволинейная 248 кГц плоская. Индивидуальное преобразование спектра частот 03 34 кГц каждого из 12 каналов тональной частоты осуществляется соответственно с помощью одной из несущих частот: 108; 104; ; 64 кГц. В результате этого преобразования образуется спектр стандартной первичной...
20209. ИЗУЧЕНИЕ КОДИРУЮЩЕГО УСТРОЙСТВА 33 KB
  Сигнал на выходе компаратора зависит от соотношения Iвх и Iэт если Iвх Iэт на выходе компаратора логическая 1 . Если Iвх Iэт на выходе компаратора логический 0 . Сигнал строб 1 формирует импульс кодовой группы а сигнал строб 2 в зависимости от решения компаратора оставляет эталонный ток включенным до конца кодирования отсчета если Iвх Iэт или выключает эталонный ток данного разряда если Iвх Iэт. Наименование импульсов Амплитуда Примечание ТИ Строб 1 Строб 2 РИ 2вых Iэт 23 = 8 Iэт 22 = 4 Iэт 21 = 2 Iэт 20 = 1...
20210. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕГЕНЕРАТОРА ЦСП 35 KB
  Подключить шнуры питания макета и измерительные приборы к розеткам сеть 220В . Включить тумблеры питания настроить измерительные приборы. Исследовать работу датчика кодовых групп ДКГ: поставить на макете ключ 1 в положение РУЧ при этом работой ДКГ можно управлять вручную кнопкой при помощи ручного датчика импульсов РДИ для контроля состояния комбинации кодовой группы используются светодиоды; при помощи шнуров подключить 1ый вход осциллографа к выходу ДКГ и настроить осциллограф на неподвижное изображение импульсов на экране для этого...
20211. НЕОБСЛУЖИВАЕМЫЙ РЕГЕНЕРАЦИОННЫЙ ПУНКТ НРП-К12 СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ ИКМ-30 57.5 KB
  Ознакомиться с составом оборудования и конструкцией НРПК12 ИКМ30. Изучить структурную схему НРП. Оборудование НРП.
20212. ПРИНЦИПЫ ПОСТРОЕНИЯ МНОГОКАНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ С ЧАСТОТНЫМ РАЗДЕЛЕНИЕМ КАНАЛОВ 1.32 MB
  Источниками первичных сигналов являются генераторы синусоидальных сигналов Г. Зарисовать осциллограмму следующих сигналов: первичных сигналов первого второго и третьего каналов форму напряжений на выходе генераторов Г; несущих частот этих каналов гнезда 789; на выходе каждого модулятора предварительно соединив дужкой источник первичного сигнала с соответствующим модулятором; на выходе каждого канального фильтра; группового сигнала: а для случая одного канального сигнала; б для случая двух канальных сигналов; в для случая трех...
20213. ИЗУЧЕНИЕ ПРИНЦИПОВ ПОСТРОЕНИЯ АППАРАТУРЫ МНОГОКАНАЛЬНОЙ СВЯЗИ С РАЗДЕЛЕНИЕМ КАНАЛОВ ПО ВРЕМЕНИ 77.5 KB
  Соединив гнезда 12 14 и 16 17 включают между ними усилитель имитирующий линию с нелинейными искажениями. Зарисовать осциллограмму следующих сигналов: первичных сигналов одного канала например первого гнездо 1; групповой сигнал на выходе сумматора гнездо 12 предварительно соединив дужкой гнезда 1 2; сигналы в точках 26 и 29 соединив дужками гнезда 12 13 15 17. Групповой сигнал на выходе сумматора гнездо 12 при подключении всех трех каналов соединив дужками гнезда 2 4 5 6. Подключить усилитель имитирующий линию с...
20214. ИССЛЕДОВАНИЕ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ ХАРАКТЕРИСТИК КАНАЛА ТОНАЛЬНОЙ ЧАСТОТЫ 90.5 KB
  Исследование основных электрических характеристик канала тональной частоты ТЧ. Изучение характеристик канала ТЧ и методов их измерения. Измерение характеристик канала ТЧ.
20215. Система передачи ИКМ – 30 61.5 KB
  В системе ИКМ 30 для каждого канала ТЧ организуются по два специально выделенных канала СК1 и СК2 для передачи сигналов взаимодействия и управления с УВ сигналы. Циклы и сверхциклы ИКМ 30 мы уже рассматривали ранее. В настоящее время выпускается система ИКМ304 четвертого поколения с сервисным оборудованием мирового уровня.