6413

Правоохоронна та правозахисна діяльність органів суду та прокуратури

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Правоохоронна та правозахисна діяльність органів суду та прокуратури. Правоохоронна та правозахисна діяльність суду. Правоохоронна та правозахисна діяльність прокуратури. Прокурорський нагляд і судовий контроль на стадії досудового слі...

Украинкский

2013-01-03

135.5 KB

4 чел.

Правоохоронна та правозахисна діяльність органів суду та прокуратури

ПЛАН:

1. Правоохоронна та правозахисна діяльність суду.

2. Правоохоронна та правозахисна діяльність прокуратури.

3. Прокурорський нагляд і судовий контроль на стадії досудового слідства.


МЕТА ЛЕКЦІЇ:

Метою вивчення цієї лекції є формування у студентів систематизованих знань щодо правоохоронної та правозахиснної діяльності органів прокуратури та суду. Визначення окремих напрямків їх діяльності із забезпечення прав і свобод людини

Розкрити роль прокурорського нагляду і судового контролю в забезпеченні  прав і свобод громадян.

ВСТУП

Конституція України, проголошує найвищою цінністю права і свободи людини і громадянина, проголошує та гарантує громадянам право на захист.

У забезпеченні прав і свобод людини і громадянина важливу роль відіграють органи прокуратури та суду. Вони на всіх стадіях кримінального судочинства сприяють забезпеченню прав і свобод людини і громадянина.

Прокуратура виконує завдання в межах своєї компетенції та в точній відповідності гарантій забезпечення прав і свобод людини. Її діяльність щодо реалізації загальнолюдських стандартів прав людини отримує прояв у різних сферах її діяльності, зокрема, під час досудового слідства, судового розгляду справи, провадження в апеляційній інстанції тощо. Суд забезпечує охорону та захист прав і свобод людини і громадянина шляхом здійснення своїх функцій: правосуддя та судового контролю.


4.1. Правоохоронна та правозахисна діяльність суду.

Правоохоронна і правозахисна діяльність суду реалізується через фунції суду. Функції суду – це соціальне призначення суду як органу державної влади, що виражається й конкретизується в компетенції суду, закріплених за судовим органом правах і обов'язках.

В літературі не має однозначної думки відносно класифікації функцій суду. Одні автори, відносять до функцій суду лише правосуддя (В.Ф.Мелащенко), інші, наприклад, О.В. Городецький, вважають, що основними функціями суду є охорона від посягань на конституційний лад України, соціально-економічні, політичні й особисті права і свободи громадян, права та законні інтереси юридичних осіб. На думку, В.Я. Тація і Ю.М. Грошевого, крім найважливішої – здійснення правосуддя – суди загальної юрисдикції виконують також ряд різних функцій: контроль за законністю і обгрунтованістю рішень і дій державних органів і посадових осіб у випадках їх оскарження до суду; контроль за законністю та обгрунтованістю арештів і затримань, застосованих органами дізнання і попереднього слідства; санкціювання проведення дій пов'язанихіз обмеженням прав громадян та ін. Тобто, В. Тацій і Ю. Грошовой констатують, що судова влада має свої функції, основними з яких є правосуддя і контроль.

Функції суду можна класифікувати за такими основними критеріями:

  1.  за суб'єктами правосуддя (функції Верховного Суду України, Апеляційного суду, місцевих судві);
  2.  за об'єктами правосуддя (кримінальне, цивільне, адміністративне, господарське правосуддя);
  3.  за формою здійснення судочинства (кримінальне, цивільне, адміністративне судочинство);
  4.  за засобами правосуддя (правозастосовна, правозазисна, правовідновлююча, запобігання порушенню прав людини; узагальнення судової практики, інформаційна, аналітична тощо).

Зупинимося на основній функції суду, з якою погоджуються всі вчені – це правосуддя.

Правосуддя –  це складне багатогранне явище у громадському житті. Будь-яке поняття, з допомогою якого пізнається сутність того чи іншого явища, покликано в узагальненому вигляді давати поняття про його найбільш суттєві сторони та ознаки.

Одним із головних суб’єктів, серед органів держави, наділених владними повноваженнями з правозастосування є органи правосуддя.

Згідно зі ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судом. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Це Конституційне положення виключає можливість віднесення до правосуддя юрисдикційної діяльності будь-яких інших органів держави чи посадових осіб.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини які виникають в державі. Суд є єдиним і виключним носієм функцій правосуддя, входить в систему державних, органів, не розчиняючись при цьому в ній, займає специфічне місце в цій класово-історичній організації.

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданнями охорону від усяких посягань:

а) закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

б) .соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;

в) прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій усіх форм власності, об’єднань громадян.

Суд в особливому порядку здійснює правоохоронну функцію держави з метою відновлення порушеної законності, охорони прав і інтересів держави, організацій і громадян.

Кримінальні справи у зв’язку з вчиненими правопорушеннями в більшості своїй порушуються прокурорсько-слідчими органами і після проведення розслідування передаються в суд для розгляду їх по суті. Суд при винесенні вироку засуджує чи виправдовує осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності

Судова діяльність пов’язана з дослідженням фактичних даних, матеріалів, доказів, з допитом значної кількості осіб, із необхідністю забезпечення їх прав при участі в справі. Всі ці дії проводяться для того, щоб забезпечити винесення законного і обґрунтованого рішення.

Тому вся діяльність суду з розгляду кримінальних справ суворо регламентована процесуальним законодавством. Таким чином, правосуддя здійснюється в визначеній законом формі судового процесу.

Правоохоронна діяльність суду першої інстанції на стадії розслідування злочинів. 

Контрольна діяльність суду має відношення до забезпечення охорони прав обвинуваченого під час розслідування злочинів. Особливо це стосується громадян, які притягуються до кримінальної відповідальності, стають обвинуваченими, заарештованими, до яких вживаються заходи процесуального примусу.

Правосуддя справедливо розглядається як вища форма правоохорони.

Існує загальне положення про те, що дії слідчого, прокурора можуть бути оскаржені обвинуваченим, його захисником та іншими особами зацікавленими в цьому (ст. ст. 234, 236 КПК) до суду, які розглядаються судом першої інстанції. Окремо регулюється порядок оскарження до суду постанов про відмову в порушенні справи та про закриття справи.

Вирішення цих скарг судом може бути спрямоване на забезпечення охорони прав обвинуваченого.

Законодавець також надав вирішальне значення суду в можливості проведення слідчих дій, пов'язаних з втручанням в конституційні права громадянина, людини, зокрема обвинуваченого, а саме: лише голова апеляційного суду чи його заступник мають правов винести постанову про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому (ст. 187 КПК); обшук, огляд житла чи іншого володіння особи примусову виїмку з цього володіння, направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу проводяться лише за вмотивованою постановою суду (ст. 177, 178, 187, 190 КПК). Суддя також виносить постанову про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у взяття під варту або відмова в цьому. Відмовивши в  арешті обвинуваченого, підсудного, суд має право обрати їм запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою. Суддя також може  продовжити на відповідний законом строк, тримання обвинуваченого під вартою.

Щодо забезпечення охорони прав обвинуваченого суттєве значення має право судді закрити справу з таких нереабілітуючих підстав як: внаслідок зміни обстановки, у зв'язку з дієвим каяттям, з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим із застосуванням заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки або із зазначенням тсроків давності.

Правоохоронна діяльність суду при попередньому розгляді справи суддею. 

Правоохоронна діяльність суду шодо повадження досудового слідства продовжується і в судових стадіях провадження кримінальних справ, зокрема при попередньому розгляді справи суддею. У цій стадії судочинства суддя має право повертати справу на додаткове розслідування, коли під час розслідування злочину були допущенні такі порушення закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду (ст. 246 КПК), а також на повернення справи прокурору для усунення суттєвих порушень вимог КПК (ст. 228-232), що мають пряме відношення до прав і законних інтересів обвинуваченого.

Правоохоронна діяльність суду касаційної, апеляційної інстанці по забезпеченню прав і свобод людини.

Правозабезпечувальна діяльність апеляційної інстанції полягає в :

  1.   недопущенні виконання незаконго, необгрунтованого та несправедливого вироку;
  2.   швидкому виправленні допущених на попередніх стадіях помилки, прорахунки та порушення;
  3.  забезпечення захисту і реалізації прав і законих інтересів учасників процесу;
  4.  сприяння однаковому розумінню та застосуванню законів першої інстанції.

Апеляційне првадження допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущенні судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечує охорону прав, свобод і законних інтересів учасників прцесу, а також спияє поліпшенню якості роботи нижчестоящих судів та формулюванню судової практикм відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

Так,  наприклад, суд першої інстанції Жовтневого району м. Києва не повідомив потерпілій К., яка оскаржила вирок, про день розгляду справи в апеляційному порядку, що стало істотним порушенням прав потерпілою, тому ухвалу суду було скасовано для своєчасного повідомлення всіх учасників судової справи.

Основне ж призначення діяльності суда касаційної інстанції ми бачимо в недопущенні виконання вироку чи іншого незаконого судового акту, бо таке виконання може бути трагічним.

Згідно кримінально-процесуального кодексу, в касаційному порядку вирок суду має право  оскаржити засуджений, виправданий, його захисник і законий представник, а також  потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники. Прокурори в межах своєї компетенції можуть внести касаційне подання (протест).

У встановленому законом порядку і в межах своєї компетенції  можуть бути оскаржені підсудним, його захисником і законним представником, а також потерпілим і його представником не лише вироки., але й постанови суду. Прокурор ні ці акти виносить окремі подання. Особливістю змісту порушення законності по справі, з якого приймаються судові рішення, полягає в тому, що тут можуть перетинатися помилки, порушення допущенні як на стадії попереднього розслідування, так і при розгляді справи в суді першої інстанції. В літературі відзначається, що із всіх помилок, виправлених касаційним судом, близько 60 % це помилки суду і 40 % - на помилки слідчих, які не було виявлено судами.

Суд касаційної інстанції, виявивши порушення:

  •  залишає вирок, потанову чи ухвалу без зміни, а касаційну скаргу або подання без змін;
  •  відміняє вирок, потанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або на  новий судовий чи апеляційний розгляд;
  •  відміняє вирок, потанову чи ухвалу і припиняє справу;
  •  змінює вирок, потанову чи ухвалу.

Це залежить від того, які порушення допущенні.

Тобто, суд на відміну від прокурора не обмежується лише констатацією порушення, але й може прийняти рішення по їх усуненню.

Роль суду у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина проявляється і на стадії перегляду судових рішень в порядку виключного провадження. Підставами для перегляду справи в порядку виклюяного провадження є: нововиявленні обставини; невірне застосування кримінального закону і суттєве порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суттєво вплинули на правильність судового рішення.

Нововиявленні обставини: фальсифікація доказів, невірність перекладу, а також показання свідків, потерпілого, обвинуваченоно, підсудного і пояснень судового експерта, на яких грунтується вирок; зловживання прокурора, дізнавача, слідчого аба суддів; всі інші обставини, які не були віддомі суду при винесенні судового рішення, які самі по собі або в сукупності доводять невірність осудження чи виправдання підсудного.

До підстав перегляду справи відносять: алібі обвинуваченого, зміна одим із підсудних показань відносно іншого, покладених в осонову вироку, які були дані помилково, невірний переклад тощо.

Висновки з першого питання

Таким чином, суд в особливому порядку здійснює правоохоронну функцію держави з метою відновлення порушеної законності, охорони прав і інтересів держави, організацій і громадян.

Правоохоронна і правозахисна діяльність суду реалізується під час:

  1.  розслідування злочинів;
  2.  попереднього розгляду справи суддею;
  3.  судового розгляду;
  4.  апеляційного і касаційного провадження та перегляду справи в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Тобто, суд відіграє важливу роль у забезпеченні законності, прав і свобод людини і громадянина в кримінальному судочинстві.

 
4.2. Правоохоронна та правозахисна діяльність прокуратури
.

Прокуратура за своєю державно-правовою і політичною природою являє собою незалежне (автономне) державне утворення в механізмі державної влади, покликане здійснювати державний нагляд за додержанням законів і вживати заходів до усунення будь-яких їх порушень від кого б вони не виходили. Вона займає особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки не відноситься ні до судової влади, ні до виконавчої влади, а є незалежним правоохоронним органом, що забезпечує дотримання законності в державі.

Органи прокуратури відіграють дуже важливу роль в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, що реалізується через виконання нею своїх функцій. Функції прокуратури визначаються як головні напрямки діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення.

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції:

  1.  підтримання державного обвинувачення в суді;
  2.  представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
  3.  нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
  4.  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені законами України.

Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові.

Розглянемо, більш детально функції підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Вони передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді. Ці функції найбільш повно реалізують захист прав і свобод людини і громадянина.

Підтримання державного обвинувачення у суді передбачає, що прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та винесенню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всією своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівноправності сторін тощо.

Згідно зі ст.35 Закону “Про прокуратуру” прокурор може вступити у справу в будь якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоча би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.

Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються Законом “Про прокуратуру” та процесуальним законодавством України.

У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів у допиті підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні висновків експертів і речових доказів. Він бере участь у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промовою, в якій він аналізує докази, що досліджувались під час судового слідства, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об’єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.

Гарантією об'єктивності та незалежності прокурора в суді є встановлений законом обов'язок для прокурора відмовитися від обвинувачення у разі, коли при розгляді справи він дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного.

Органи прокуратури забезпечують захист прав і свобод людини не лише при розгляді справ  в суді першої інстанції, але й в апеляційному і касаційному провадженні, а також при відновленні справи в зв'язку з нововиявленими обставинами.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспарювані права або реалізувати процесуальні повноваження., а підставою представництва інтересів держави наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Представництво прокурором інтересів осіб в суді має свої форми. А саме: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.


Висновки з другого питання

Таким чином, органи прокуратури відіграють дуже важливу роль в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина, що реалізується через виконання нею своїх функцій. Функції прокуратури визначаються як головні напрямки діяльності прокуратури, що безпосередньо виражають її сутність та призначення.

Відповідно Конституції України на прокуратуру покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.


3. Прокурорський нагляд і судовий контроль

на стадії досудового слідства.

Прокурорський нагляд і судовий контроль відіграють важливу роль в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина.

Основне прзначення судового контролю на стадії досудового слідства – захист прав і свобод людини і громадянина.

Інститут судового контролю – це система міжнародних, конституційних і кримінально-процесуальних норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі перевірки судом законності і обгрунтованності дій і рішень органів, які здійснюють розслідування злочинів.

Предмет судового контролю – законність і обгрунтованність будь-яких процесуальних рішень і дій органів дізнання і слідства, які, на думку учасника процесу, були порушенні його права.

Необхідно виділити дві форми судового контролю на стадії досудового розслідування:

  •  санкціювання судом дій і рішень, які обмежують права громадян;
  •  розгляд скарг на дії і рішення органів дізнання і слідства.

За чинним КПК України реальний судовий контроль здійснюється передусім за закриттям кримінальних справ за нереабілітуючими підставами, за арештами, продовженням строків тримання під вартою, обшуками, виїмками в житлі чи іншому володінні особи, оглядами та виїмками кореспонденції, зняття інформації з каналів зв'язку, тобто з тими діями, що обмежують конституційні права людини і громадянина.

Отже, для судового контролю в стадії досудового слідства характерними є такі напрямки: охорона недоторканності особистої свободи, таємниці переписки та телефонних розмов, поштових, телеграфних та інших зв'язків, забезпечення недоторканності житла, розгляд скарг і заяв на дії і рішення органів дізнання та досудового слідства тощо.

Прокурорський нагляд це одна з форм державної діяльності, мета якої полягає в забезпеченні точного і однакового розуміння і застосування законів.

Об’єктом прокурорського нагляду є виконавча діяльність державних органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій та їх посадових осіб.

Предметом прокурорського нагляду є Конституція і Закони України, які зобов’язані виконувати суб’єкти правовідносин, а саме — державні органи влади, місцевого самоврядування, громадські організації та їх посадові особи.

Нагляд повинен сприяти:

1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;

2) виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;

3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;

4) охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством;

5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Здійснюючи нагляд, прокурор вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю.

Прокурорський нагляд має широкі межі, тобто поширюється на всі міністерства, відомства, органи місцевого самоврядування, підприємства та організації. Прокуратура здійснює нагляд і за тими органами і організаціями, які самі в межах своєї компетенції здійснюють контроль за законністю. Він (нагляд) носить загальнодержавний характер і не зводиться до будь-якої однієї галузі господарства або управління і не обмежується будь-якою територією, а поширюється на всі відомства і на всю територію України.

Здійснюючи свої повноваження по нагляду прокурори слідкують за тим, щоб всі перераховані в ст.1 Закону “Про прокуратуру” державні органи, громадські організації, посадові особи діяли на основі законності, забезпечували у відповідності з наданими їм правами і покладеними на них обов’язками охорону правопорядку, інтересів суспільства, прав та свобод громадян.

Вимоги прокурора про усунення виявлених ними порушень законів, пред’явлені у встановленому порядку обов’язкові для виконання всіма органами, підприємствами , установами, організаціями, посадовими особами та громадянами виконуються невідкладно або в передбачений законом або визначений прокурором термін. Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне передбачену законом відповідальність.

Прокурорський нагляд, який має за мету виявити порушення закону, усунути правопорушення, умови та причини, що їх породжують, дає можливість прокуратурі впроваджувати не тільки точне, а й однакове розуміння і застосування законів усіма органами держави, організаціями, посадовими громадянами і громадянами.

Нагляд може бути:

  1.  загальний нагляд за додержанням законів усіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами;
  2.  нагляд за додержанням законів усіма органами, які ведуть боротьбу із злочинністю та іншими правопорушеннями;
  3.  нагляд за виконанням законів у місцях утримання затриманих, при виконанні покарань та застосуванні інших заходів примусового характеру;
  4.  нагляд за додержанням законів у Збройних Силах і органах Служби безпеки України.

При здійсненні прокурорського нагляду прокурор використовує відповідні форми і методи.

Форми нагляду – це правові засоби реалізації повноважень прокурора. Вони визначенні законодавством України. Методи нагляду – це виробленні прокурорською практикою на основі науки і досвіду, способи, прийоми, шляхи реалізації повноважень прокурора.

Розглянема більш детально прокурорський нагляд за органами дізнання і досудового слідства. Для виявлення порушень закону при розслідуванні злочинів прокурор застосовує такі форми  нагляду і методи  їх здійснення:

1) ознайомлення з матеріалами розслідування може здійснюватися шляхом заслуховування доповіді слідчого про здійснення розслідування як у цілому по справі, так і по окремих епізодах; з допомогою безпосередньої перевірк, вивчення кримінальної справи тощо ;

  1.  безпосередня участь у розслідуванні злочинів. Прокурор, беручи участь у здійсненні дізнання і досудового слідства, може бути присутнім при виконанні важливих слідчих дій або брати активну і безпосередню участь в їх проведенні.
  2.  розгляд скарг на дії та акти слідчого та органи дізнання. Відповідно до ст. 227 і 228 КПК пркурор зобов'язаний розглядати скарги на дії та акти слідчих органів та органів дізнання. Перевіряючи їх, прокурор ознайомлюється з кримінальними справами, опитує заявників, інших осіб, отримує почснення від працівників органів дізнання і слідчих. При цьому прокурор виявляє порушення закону і вживає заходів до їх усунення.
  3.  вимога провадження вищестоящими органами перевірок діяльності органів ОВС з розслідування злочинів. За наявності даних про серйозні недоліки в роботі з попередження, розкриття і розслідування злочинів у ОВС  прокурор має право вимагати від керівників вищестоящего органу проведення глибокої перевірки у відповідному підрозділі внутрішніх справ.
  4.  участь у судовому розгляді кримінальних справ.
  5.  узагальнення практики розслідування злочинів. Допомагає виявити типові помилки і порушення закону, що допускаються слідчими та органами дізнання. Матеріали узагальнення використовуються для вироблення заходів із вдосконалення якості розслідування.
  6.  вказівки органам дізнання і досудового слідства.Відповідно до ст. 27 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням законів при розслідуванні злочинів, може в межах своєї компетенції давати вказівки органу дізнання і досудового слідства по будь-якій кримінальній справі, що перебуває в їх провадженні. Вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, кваліфікації злочину тощо.вазівки прокурора даються у письмовій формі, вони мають бути чіткими і конкретними.
  7.  відміна незаконних і необумовлених постанов слідчого та осіб, які здійснюють дізнання.
  8.  відсторонення слідчого або особи, що здійснює дізнання, від подальшого розслідування, якщо вони допустили порушення закону.
  9.  витребування з органів дізнання кримінальної справи і передача її слідчому або передача справи від одного слідчого іншому. З метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування прокурор наділений правом вилучати будь-яку справу від органу дізнання і передавати її слідчому, а також передавати справу від одного органу досудового слідства іншого і від одного слідчого іншому.
  10.  відповідно до ч. 1 п. 11 ст. 227 КПК, здійснюючи нагляд за досудовим слідством, прокурор в межах своєї компетенції порушує кримінальну справу або відмовляє в її порушенні; зупиняє або призупиняє провадження по кримінальним справам; дає згоду на припинення кримінальних справ слідчим або органам дізнання в тих випадках, коли це передбачено законом; затверджує обвинувальні висновки і направляє кримінальні справи в суд.
  11.  згода прокурора на провадження слідчих і процесуальних актів органів дізнання і слідчого. Згода прокурора обов'язкова для усунення обвинуваченого від посади, продовження строку розслідування, обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також для продовження строку тримання під вартою тощо.
  12.   право прокурора внести начальнику слідчого підрозділу подання про порушення законів прирозслідуванні злочинів і вимагати усунення причин і підстав, що сприяли цим порушенням.
  13.  вжиття заходів про притягнення до відповідальності слідчих і посадових осіб органів дізнання.

Нагляд за додержанням законності в діяльності органів дізнання та досудового слідства в процесі розслідування кримінальних справ – один із важливих напрямів у діяльності прокурора, важлива галузь за точним виконанням законів у державі.

Отже, прокурорський нагляд в кримінальному судочинстві важливий напрямок в діяльності прокуратури, що забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина.

Висновки з третього питання

Таким чином, основне прзначення судового контролю  та прокурорського нагляду – захист прав і свобод людини і громадянина.

Прокурорський нагляд і судовий контроль регламентуються Конституцією України, Кримінально-процесуальним кодексом України, Законами України, в яких визначенні їх основні напрямки та завдання.


ВИСНОВКИ З ТЕМИ

Органи прокуратури та суду відіграють важливу роль в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина. Їх діяльність спрямована на зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданнями охорону від усяких посягань:

а) закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

б) соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;

в) прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій усіх форм власності, об’єднань громадян.

Правоохоронна і правозахисна діяльність суду і прокуратури реалізується під час:

  •  розслідування злочинів;
  •  попереднього розгляду справи суддею;
  •  судового розгляду;
  •  апеляційного і касаційного провадження та перегляду  судових рішень у порядку виключного провадження

Необхідно зауважити, що важливу роль в забезпеченні прав і свобод людини і громадянина відіграють прокурорський нагляд і судовий контроль. Не зважаючи на наявність спільних рис прокурорський нагляд і судовий контроль є самостійними видами кримінально-процесуальної діяльності, які не замінюють і не виключають одне одного.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Конституція України // Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 19996 року. – Х.: „Фоліо”, 2001.
  2.  Кримінально-процесуальний кодекс України (із змінами станом на квітень 2003 р.).- К.: Юрінком Інтер, 2003 (гл.21-22 КПК).
  3.  Про прокуратуру. Закон України від 05.11.1991 // Відомості Верховної Ради України, 1991. — № 53. — ст.793.
  4.  Про судоустрій України. Закон України від 07.02.2002 // Відомості Верховної Ради, 2002. — № 20 — ст.134.
  5.  Бандурка А.М. Судебные и правоохранительные органы Украины. — Харьков, 1999.
  6.  Беляев В.П. Надзорные и иные функции прокуратуры – совместимы ли они? // Российский следователь. – 2005. – №4. – С.39-43.
  7.  Бондар Ю. Прокуратура в системі органів державної влади. // Вісник прокуратури. – 1999. – №1. С.17-19.
  8.  Взаємодія з правоохоронними і контролюючими органами. / Укладач Л.О. Щербіна. – Харків. ПП „ІГВІНІ”, 2007. – 80с.
  9.  Джига М.В. Забезпечення правового статусу обвинуваченого у процесі досудового розслідування: проблеми законності та доцільності: Монографія. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2005. – 168 с.
  10.  Карпечкін П.Ф. Критерії класифікації функцій суддів загальної юрисдикції. // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – №3. – С.40-43.
  11.  Карпечкін П.Ф. Основні функції органів судової влади. // Вісник прокуратури. – 2003. – №1. – С.87-90.
  12.  Коваленко Є.Г. Кримінальний процес України: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 576 с.
  13.  Куцин М.М. Функції суду як органу судової влади у кримінальних справах. // Часопис київського університету права. – 2006. – №1. – С.148-153.
  14.  Маляренко В.Т.,Вернидубов І.В. Прокурор у кримінальному судочинстві. - К., 2001.
  15.  Маляренко В.Т. Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку: Навч.посіб. для студ.вищ.навч.закл.: Вибрані праці. – К.: Концерн „видавничий Дім „Ін Юре”, 2004.
  16.  Марочкін І.Е., Сибільова Н.В., Толочко О.М. Організація судових та правоохоронних органів. Навчальний посібник. — Харків, 2000.
  17.  Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обеспечение прав граждан. Научно-практическое издание. – К.: Юринком Интер, 1999. – 448 с.
  18.  Молдован В.В. Правоохоронні органи. Опорні конспекти. — К., 1998.
  19.  Сидоров І. Поняття функцій судів загальної юрисдикції. // Вісник прокуратури. – 2003. – №1. – С.97-102.
  20.  Слинько С.В. Проблеми правового статусу суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності: Монографія. – Х.: НУВС, 2003. – 282 с.
  21.  Тертишник В.М. Гарантії захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі: Монографія. – Дніпропетровськ: Юрид. акад. МВС України, 2002. – 432с.
  22.  Шумкий П.В. Прокуратура України. — К., 1998.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20818. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У ХОДІ УРОКІВ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ 305 KB
  Розробити систему критеріїв та показників дослідження складових естетичної свідомості (мотивації щодо участі в естетичній діяльності та рівня знань щодо естетичної краси слова першокласників на уроках навчання грамоти). Отримати дані про наявний рівень мотивації першокласників щодо участі в естетичній діяльності, знань учнів про естетичну красу слова.
20819. Драматургічні особливості, сценічна історія, популярність в народі та значення п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка» 20.51 KB
  Народність твору полягає не тільки в тому, що він написаний живою народною мовою, а й у тому, який його зміст і чи поданий він з народних традицій, чи відображає погляди, настрої і прагнення народу.
20820. РОЛЬ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНИХ ІДЕАЛІВ В ВИХОВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕЛІТИ 72 KB
  Василь Пачовський писав: “Всі великі державні нації мають ідеї свого національного посланництва, які виростають з почуття самоповаги провідної верстви. Суть цієї ідеї – як каже В.Липинський – лежить в тому
20821. Организация бухгалтерского и налогового учета основных средств на ООО «Агро-Сибирь» 113.32 KB
  Отличительной особенностью основных средств является их многократное использование в процессе производства, сохранение первоначального внешнего вида (формы) в течение длительного периода. Под воздействием производственного процесса и внешней среды они снашиваются постепенно и переносят свою первоначальную стоимость
20822. Відповідальність за розголошення лікарської таємниці 210.5 KB
  Проаналізувати лікарську таємницю як елемент системи професійної таємниці; здійснити загальну характеристику інституту лікарської таємниці як об’єкта правового регулювання; визначити суб’єктів збереження лікарської таємниці та здійснити їх класифікацію; визначити в яких випадках відповідно до законодавства України може бути розголошена лікарська таємниця...
20823. Процессуальное право 38.51 KB
  Административный процесс — это порядок осуществления государственно-управленческой деятельности по реализации норм административного права. В более узком, специальном смысле административный процесс — это деятельность государственных органов по рассмотрению дел об административных правонарушениях. В данной главе речь пойдет именно об этом аспекте административного процесса.
20825. Вдосконалення протипожежного захисту головного виробничого корпусу ТзОВ Гайсинський молокозавод Вінницькій області 1.06 MB
  Кількість пожеж суттєво збільшується. Основними їх винуватцями стають обігрівачі, найчастіше саморобні, низької якості, що не мають сертифікату відповідності. Масове одночасне використання електроприладів, може призвести до значних електричних перенавантажень, а відповідно до масових пошкоджень електричних мереж. Нерідко пожежі виникають через несправність камінів та печей.
20826. Исследование формирования товарной политики предприятия 950 KB
  Улучшение качественных характеристик товара основывается на соответствии их запросам потребителей, повышении уровня конкурентоспособности, учете периода жизненного цикла на рынке, использовании достижений научно-технического прогресса и т.п. При этом совершенствуются сами полезные качества продукта, материальный вид товара...