64153

Проектування будівлі банку «Хрещатик»

Дипломная

Архитектура, проектирование и строительство

Капітальне будівництво, як одна з найважливіших галузей матеріального виробництва країни, впливає на науково-технічний прогрес всіх інших галузей матеріального виробництва. Немає такої галузі виробництва і взагалі діяльності людей, де не треба була б участь будівельників.

Украинкский

2014-07-02

7.73 MB

5 чел.

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………….

  1.  Загальна частина……………………………………………………...
  2.  Характеристика будівлі………………………………………………..
  3.  Початкові данні………………………………………………………...
  4.  Технологічний процес………………………………………………….
  5.  Генеральний план………………………………………………………
  6.  Архітектурноконструктивна частина……………………………
  7.  Фундаменти……………………………………………………………..
  8.  Гідроізоляція…………………………………………………………….
  9.  Стіни……………………………………………………………………..
  10.  Сходи…………………………………………………………………….
  11.  Перегородки……………………………………………………………..
  12.  Плити перекриття……………………………………………………….
  13.  Плити покриття………………………………………………………….
  14.  Перемички……………………………………………………………….
  15.  Колони…………………………………………………………………...

2.10 Покрівля………………………………………………………………...

2.11 Двері…………………………………………………………………….

.12 Вікна…………………………………………………………………….

.13 Підлоги………………………………………………………………….

.14 Оздоблення приміщень………………………………………………...

3. Розрахункова частина…………………………………………………...

.1 Розрахункові данні……………………………………………………….

.2 Розрахунок багатопустотної плити……………………………………..

.3 Визначення навантажень та зусиль……………………………………..

.4 Визначення розрахункового згинаючого моменту і поперечної сили.

.5 Визначення кількості пустот…………………………………………….

.6 Розрахунок на міцність…………………………………………………..

.7 Розрахунок на міцність похилих перерізів……………………………..

3.8 Перевірка панелі на монтажні навантаження…………………………..

4. Будівельновиробнича частина……………………………………….

.1 Технологічна карта……………………………………………………….

.1.1 Область застосування  технологічної карти………………………….

.1.2 Технологія і організація ведення технологічного процесу………….

.1.3 Визначення обсягів робіт………………………………………………

.1.4 Визначення трудомісткості виконання робіт………………………...

.1.5 Визначення тривалості виконання робіт……………………………...

.1.6 Матеріальнотехнічні ресурси……………………………………….

.1.7 Вимоги до якості робіт…………………………………………………

.1.8 Охорона праці………………………………………………………….

.1.9 Техніко - економічні показники………………………………………

.2 Календарне планування…………………………………………………

.2.1 Складання номенклатури і визначення обсягів будівельно-монтажних робіт………………………………………………………………………………...

.2.2 Визначення потреб в основних матеріалах та виробах……………...

.2.3 Вибір методів виробництва основних будівельно-монтажних робіт.

.2.4 Визначення необхідних трудовитрат робітників і машин…………...

.2.5 Розрахунок складських приміщень……………………………………

.2.6 Визначення потреб у тимчасових будівлях і спорудах………………

.2.7 Розрахунок водопостачання будівельного майданчика……………...

.2.8 Розрахунок електропостачання будівельного майданчика…………..

.2.9 Заходи по техніці безпеки………………………………………………

.2.10 Визначення техніко-економічних показників………………………..

5. Охорона праці в будівництві…………………………………………….

5.1 Вимоги безпеки в організації будівництва і виконання робіт…………

5.2 Безпека основних видів будівельно-монтажних робіт………………...

5.3 Безпека робіт при експлуатації будівельних машин і механізмів….

5.4 Безпечна експлуатація будівельного оснащенню………………………

5.5 Санітарно-побутове забезпечення працюючих на будівельному майданчику…………………………………………………………………………

5.6 Організація першої допомоги потерпілим на будівельному майданчику

5.7 Пожежна безпека на будівельному майданчику………………………...

6. Економічна частитна…………………………………………………….

.1 Кошторисний розрахунок………………………………………………..

.2 Зведений кошторисний розрахунок………………………………………

Література

           Вступ

Будівництвоце галузь матеріального виробництва, яка охоплює нове будівництво, реконструкцію, ремонт і реставрацію будинків і споруд.

Поняття будівництво включає в себе наступні визначення:

  •  будівництвоце галузь матеріального виробництва, яка включає основні фонди виробничого і не виробничого призначення;
  •  будівництвопроцес зведення будинків і споруд, а також роботи по їх ремонту.

Капітальне будівництво, як одна з найважливіших галузей матеріального виробництва країни, впливає на науково-технічний прогрес всіх інших галузей матеріального виробництва. Немає такої галузі виробництва і взагалі діяльності людей, де не треба була б участь будівельників. Продукція будівельників потрібна всюди, де живуть і працюють люди.

Ринкові відносини і наявність різних форм власності нашій країні привели до серйозної зміни змісту колишніх понять з організації, планування і керівництва будівництвом. Ще більше  збільшилися важливість планування, організації, керування будівельним виробництвом для досягнення поставлених цілей у розвитку капітального будівництва, збільшення його прибутковості.

Важливу роль при проектуванні будівель і споруд відіграє економічне і раціональне використання всіх видів будівельних матеріалів і ресурсів.

Підвищити якість планувальних рішень, знизити вартість готової продукції, скоротити питомі затрати на одиницю введеної в дію міцності, ширше використовувати систему автоматизованого проектування промислових і житлових будівель.

Рішення всіх питань, планування та забудова території необхідно виконувати з урахуванням охорони і раціонального використання навколишнього середовища.

Архітектура будівель і спорудце штучне створене просторове середовище, в якому відбуваються всі життєві процеси суспільства і окремих людейпраця, побут, спілкування, соціально-культурне обслуговування, відпочинок.

Архітектурне проектування будівель і споруд та їх комплексів здійснюють у відповідності з функціональними вимогами, фізичними законами і законами архітектурної естетики для забезпечення архітектурнохудожньої виразності будівлі.

Основна умова надійності і довговічності будівель та інженерних спорудце їх правильна технічна експлуатація, яка передбачає систему планово-запобіжних ремонтів, застосування сучасних форм і методів технічного обслуговування і з використанням досягнень вітчизняної науки, техніки та технології цілої галузі.

Вирішальну роль в організації технічної експлуатації будівель та інженерних споруд відіграє інженерно-технічний персонал експлуатаційних організацій, особливо їх рівень знань, яких має відповідати сучасним вимогам.

1 Загальна частина

  1.  Характеристика будівлі

Дана будівля банк «Хрещатик» має два поверхи і складається з таких приміщень: вестибюль, операційна зала ощадної каси, кабінет завідуючого, кімната диспетчерів, бухгалтерія, комора цінностей, архів, туалет, склад банка, кімната громадських організацій, касова зала банку, охрана, приміщення перерахунку грошей клієнтів, передкомора, кімната інкасацій, приміщення перерахунку грошей касирами, приміщення перерахунку розмінної монети, загрузочна буфета, коридор.

У запроектованій будівлі застосовуються конструктивні рішення:

Фундаментимонолітні стрічкові залізобетонні і фундаменти стаканного типу;

Стіни, перегородкиз керамічно цегли;

Перекриття та покриттязбірні залізобетонні багатопустотні панелі;

Водовідвідвнутрішній організований;

Підлогипаркетні, лінолеум, керамічна плитка;

Дана будівля має такі розміри: довжинам і ширина.1м, висота поверхум, кількість поверхів.

Головний вхід у будівлю має засклення, також будівля має чотири виходи.

  1.  Початкові дані

Ділянка забудови розташована в місті Жовті Води і відноситься до другого кліматичного району.

Ґрунтильосовидний суглинок другого типу осадження.

Рельєфрівний.

У період вишукувань, рівень ґрунтових вод зафіксований на глибині 1,2 м.

Зимахолодна з помірним сніговим покривом, літожарке, осіньз незначними опадами.

Максимальна температура повітряплюс 24°С, мінімальнамінус 26°С.

Самий холодний місяцьсічень, самий дощовий місяцьжовтень.

1.3Технологічний процес

Банк «Хрещатик» - універсальний банк, що надає весь спектр банківських послуг, дотримується найбільш сучасних стандартів банківського бізнесу.

Банк має багаторічний досвід співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями й кореспондентські відносини з багатьма провідними банками світу. З 2001 року Банк «Хрещатик» тісно співробітничає з Європейським банком реконструкції й розвитку (ЕБРР) і реалізує в Україні ряд спільних програм: програму кредитування малого и середнього бізнесу, програму мікрокредитування, програму сприяння розвитку міжнародної торгівлі, іпотечного кредитування.

Місія Банк «Хрещатик» сприяє економічному розвитку й добробуту клієнтів, шляхом надання банківських послуг високого професійного й етичного стандарту, гарантує персоналу гідну і справедливу винагороду, забезпечує акціонерам максимальний прибуток при плановому темпі росту й достатньому рівні стабільності банку.

У цей час банк пропонує клієнтам депозити з виплатою відсотків щомісяця, щокварталу або по закінченню строку ,із приєднанням відсотків до залишку, а також внесок «Фінансист», що дозволяє знімати й поповнювати кошти без витрати відсотків. Внески приймаються на 1,3,6,9,12,18,24 і 36 місяців. 

Акціонерний комерційний банк «Хрещатик» - уповноважений банк Пенсійного Фонду України по виплаті пенсій і грошової допомоги у всіх регіонах Українизможете безкоштовно відкрити картковий або поточний пенсійний рахунок.

Для вашої зручності Банк «Хрещатик» максимально спростив процедуру внесення платежів за товари й послуги.

У відділенях банку «Хрещатик» ви можете швидко, надійно й без відкриття рахунку: внести квартплату й інші види комунальних платежів ( за електроенергію ,газ); оплатити: користування телефоном ( абонентська плата); міжміські і міжнародні переговори; послуги мобільного зв’язку; рахунок інтернет-провайдерів; товари, придбані в магазинах; навчання у вузах, гімназіях і інших навчальних закладах; дитячі садки; послуги ДАІ.


  1.   Генеральний план

Генеральний планце горизонтальна проекція ділянки, на якій розташовано будівлю.

Дана запроектована будівлябанк «Хрещатик» розташована на рівній місцевості з агальним нахилом для відводу води з заходу на схід.

Під будівлею залягають ґрунтильосовидний суглинок, який відмічаеться пористістю до 15%, дуже міцний.

Територія навколо будівлі облаштована зеленим насадженням. Листовими та хвойними деревами рядового та групового насадження, кущами, газонами та квітниками.

При проектуванні будівлі враховувалася житлова забудова міста, а також розміщення навколо  неї споруд і будівель.

Проектом передбачені автодороги, алеї,  клумби та тротуари. Експлікація до генерального плану та умовні позначення зазначені на аркуш кресленьаркуш 3.

  1.  
    Архітектурноконструктивна частина

2.1 Фундменти

Фундаментице підземна частина будівлі або споруди, що сприймає навантаження від всієї будівлі і передає його на основую

Верхня площина фундаменту, на якій розташовано надземні частини будівлі називають обрізом фундаменту, а нижню його площину, яка спирається на основупідошвою фундаменту.

Відстань від спланової поверхні ґрунту до рівня підошви називається глибиною залягання фундаменту, яка повинна відповідати глибині залягання шару основи. При цьому необхідно враховувати глибину промерзання ґрунту. Якщо  основа складається із вологого дрібнозернистого ґрунту, то підошву фундаменту необхідно розташовувати не вище рівня промерзання ґрунту.

Фундаменти будівлі повинні бути достатньо міцними, стійкими, довговічними та бути індустріальними та економічними. 

За родом матеріалу фундаменти можуть бути: бутовими, бутобетон- ними, бетонними і залізобетонними.

За конструктивною схемою фундаменти діляться на стрічкові, стовпчикові, суцільні та палеві.

В залежності від глибини залягання підошви фундаменту розрізняють фундаменти глибокого залягання (більше ) та дрібного залягання.

У даному проекті використовуються фундаменти монолітні стрічкові залізобетонні та стаканного типу.

Збірний фундамент стаканного типу використовується в основному в будівництві повнозбірних каркасних будинків, служить для прийняття на себе вертикальних навантажень від колон каркаса.  Фундамент стаканного типу являє собою набір залізобетонних підошв, у які встановлюються несучі колони основою каркаса. Бетонні підошви можуть мати підставку квадратної або прямокутної форми, також можуть мати форму усіченої піраміди або ступінчасту форму. (Рис.2.1)


Монолітні з/б стрічковий фундамент використовують під суцільні  несучі стіни. Закладається фундамент по всьому периметру будинку, включаючи внутрішні і зовнішні капітальні стіни.

При будівництві легких будинків з бруса і колоди роблять мілко заглиблений стрічковий фундамент з моноліту, що утворює жорстку горизонтальну раму. Під важкі кам’яні будинки, гаражі, будинки з підвалами укладають заглиблений стрічковий фундамент.

В залежності від технології виконання монолітні фундаменти бувають бетонні і залізобетонні фундаменти. Для зведення бетонного монолітного фундаменту використовують бетон марки 50 і вище. У бетон можна додавати камені (загальною масою 30 % від маси бетону), що скоротить витрату цементу.

Рисунок 2.2монолітний стрічковий   з/б фундамент  під цегляну стіну.


2.2 Гідроізоляція фундаменту

Фундаменти підлягають зволоженню проникаючи через ґрунт волога по фундаменту підіймається у верх, що призводить до відсиріння стін підвалів першого поверху.  

Щоб  попередити доступ вологи у стіні, у нижній частині влаштовують ізоляційний шар з двох шарів руберойду, які склеєні бітумною мастикою товщ. 20-30 мм, який укладається по всій довжині зовнішніх і внутрішніх стін ,називають горизонтальною гідроізоляцією. Вертикальна гідроізоляція влаштовується фарбуванням зовнішньої поверхні стін фундаменту гарячим бітумом. Навколо будинків вздовж зовнішніх стін влаштовують підмостку з  асфальтобетону. Ширину приймають не менше 0,5м, з нахилом від будинку 2-3%.

Завдяки сучасним технологіям, на сьогоднішній день гідроізоляцію можна зробити дуже ефективною, використовуючи різні матеріали як: обмазувальні, рулонні, плівкові. Обмазувальна гідроізоляція, може виконуватися , використовуючи сучасні мастики, бітумно-гумові суміші, а також бітумно-полімерні, більше дешеві варіанти це штукатурні розчину й спеціальні ремонтні суміші  з гідрофобізаторами, також непоганий результат може дати цементно-полімерні суміші. Ці розчини наносяться на бетонні конструкції фундаменту й захищають їх від впливу солей, хлоридів і сульфатів. Недоліком  обмащувальної  гідроізоляції є те, що вона  не має належну еластичність і при найменшому розтріскуванні бетону приведе до порушення гідроізоляції.

Обклеювальна гідроізоляція виконується шляхом обклеювання спеціальних рулонних матеріалів на зовнішню поверхню фундаменту, застосовуючи при цьому водостійку мастику. Така ізоляція дуже якісна, але перед обклеюванням потрібна ретельна підготовка поверхні, її необхідно вирівняти прогрунтовати і просушити.

             Рисунок 2.3Гідроізоляція фундаменту.

  1.  Стіни

Стінице конструктивний елемент будівлі, який служить не тільки вертикальною огороджуючою конструкцією але й не рідко несучими елементами на які спираються перекриття та покриття.

Стіни будівель повинні задовольняти слідуючим вимогам:

Статичнимбути міцними та стійкими; протипожежнимв залежності від ступеню вогнестійкості будівлі, які мають групу займистості і границю вогнестійкості не нижче нормативних; теплотехнічнимзабезпечувати у середині приміщення необхідно температурновологісний режим; акустичнимволодіти достатнім для огороджуючих приміщень зі звукоізолюючими властивостями; та спеціальним, які залежать від призначення огороджуючи приміщень.

Класифікують стіни: 

  •  за родом використовуючих матеріалів можуть бути: кам’яними деревяними, ґрунтовими та синтетичними матеріалами.
  •  По характеру роботи стіни буваютьнесучими, самонесучими та навісними.

Несучіце стіни, які виступають не тільки в якості огорож, на них спираються також конструкції покриття та перекриття.

Самонесучіце стіни, що спираються на фундаменти і несуть лише власну вагу.

Навісніце стіни, які виконують тільки огороджуючу функцію.

  •  по конструкції і способу стіни бувають: з цегли, з дрібно штучних елементів та з великого камня.

Кладкою називають конструкцію, яку виконали з окремого каміння, шви між якими заповнюють будівельною сумішшю.

Перевязка швів забезпечує спільну роботу каміння в стіні і рівномірне розподілення навантаження. Поперечна обв’язка здійснюється за допомогою каміння, викладених довгою стороною в поперек стін (тичками); повздовжня обв’язказа допомогою каміння викладених вздовж стін (ложками).

У даній будівлі банк «Хрещатик» стіни запроектовані з цегли. Цегляні стіни виконують з керамічної цегли.

Товщина зовнішніх стін рівна 510мм. Така товщина стіни відповідає помірному клімату. Розчин використовуються марки М50.

Для кладки використовують багаторядну систему перевязки. При багаторядній перевязці декілько ложкових рядків перекривають одним тичковим. Їх кладуть з обов’язковою перевязкою швів. Шви по кладці виконують з цементу маркою М75.

Основні терміни що визначають камяну кладку:

Постільце два велику по площині грані цегли.

Ложокце довгі бокові сторони цегли.

Тичокце короткі бокові сторони цегли.

                                1ложковий ряд;

                                2тичковий ряд.

               Рисунок 2.4Цепна система перев'язки кладки.

  1.  Сходи

Сходице конструктивний елемент , що слугує для сполучення  між поверхами, а також для евакуації людей з будинку.

Сходи повинні бути міцними, довгостроковими, безпечними при русі.

Класифікація сходів:

За призначенням бувають основні, допоміжні та евакуаційні.

За числами маршіводно маршеві; двох-; трьох-; чотирьох-; гвинтові.

За родом матеріалівзалізобетонні, деревяні, металеві, змішані.

Сходи складаються з маршу та площадок.

Маршце конструкція, яка складається зі сходів.

Для забезпечення безпеки руху по сходах улаштовують огорожі з поручнями, висотою 0,9м. площадка встановлюється на рівні підлоги кожного поверху. Ширина повинна бути не менше ширини маршу та бути не менше 1200 мм. Між поверхами встановлюють проміжні площадки. Вертикальну площину сходів називають підступеньком. Горизонтальнапроступ. Сходинка, яка розташована у площині площадок називають фризовою.

У даній будівлі банк «Хрещатик» запроектовані двох маршеві залізобетонні сходи з великорозмірних елементів. Збірні елементи встановлюють на місце кранами та закріплюють зварюванням закладних деталей. Ширина площадок сходів повинна бути не менше ширини маршу, у даній будівлі вона дорівнює 1,3м. Розміри сходинок прийнято такі: ширина проступімм, висота підступенькумм з з відповідним нахилом 1:2, кількість сходинок.


  1.  Перегородки

Перегородкице конструктивний елемент, що служить для розподілу внутрішнього простору будинку в межах одного поверху на окремі кімнати.

До перегородок пред’являються нступні вимоги: міцність та стійкість, звукоізоляційні якості, індустріальність, економічність, водостійкість, незгораємість та газонепроникність.

В залежності від матеріалу перегородки діляться на: великопанельні, плитні, камяні, із склоблоків і склопрофіліту, деревяні. 

Опорами для перегородок є несучи елементи перекриттів, а на перших поверхахна цегляні стовпці.

У даній будівлі використовують перегородки з цегли, товщиною120 мм, на розчині М75.

Перегородки з цегли улаштовують на складному розчині з перевязкою швів і оштукатурюють з обох сторін цементним розчином. Такі перегородки є вологостійкими та незгораючими.

Цегляні перегородки улаштовують товщиною ½ і ¼ цегли. Перегородки товщиною ½ цегли улаштовують неармованими.

При великих розмірах їх армують пачковою сталю перерізом 25х1.5мм. кінці арматури загинають і кріплять до стін цвяхами. 

Перегородки товщиною ¼ цегли використовують рідко і тільки в приміщеннях з незначними розмірами.

                                   Рисунок 2.6 -  Цегляна перегородка


  1.  Плити перекриття 

Перекриттяодин  з основних елементів будівель, внутрішня горизонтальна або похила несуча й огороджуючи площина конструкції, яка розділяє внутрішній об’єм  будівлі на поверхи.

Основні вимоги, які пред’являються до перекриття: міцність, жорсткість, звукоізоляція, вогнестійкість, довговічність та економічність.

Класифікація перекриття:

За функціональним призначенням (міжповерхові, горищні, цокольні та над підвалами);

За конструктивним рішенням (балочні, без балочні, плитні, роздільні);

За типами розмірів (дрібно розмірні, великорозмірні);

За способом зведення (монолітні, збірні, збірномонолітні);

За звукоізоляційною характеристикою (акустичні, однорідні, неоднорідні);

У даній будівлі використовуються перекриття зі збірних залізобетонних багатопустотних панелей слідуючих типорозмірів ПК60,15-3Вр  Пта-40шт, ПК60,12-3Вр Пта-6шт, ПК60,10-8Вр Пта-6шт товщиною 220мм.

Панелі, у відповідності з номенклатурою залізобетонних виробів, виготовлених заводами різних розмірів з круглими вертикальними та овальними пустотами з гладкою нижньою поверхнею, готові для фарбування. Панелі вкладють на стіни та прогони на шар цементного розчину. Глибина опирання кінців панелей повинна бути не менше 100мм.

Для запобігання кінців панелей від розчавлення стіною, яка знаходиться вище, а також для покращення тепло- і звукоізоляції отворів на кінцях панелей закладають легким бетоном. Шви між довгими сторонами панелей в цілях придання перекриттю властивостей жорсткої монолітної діафрагми ретельно заповнюють цементним розчином марки не нижче 100.

Плити вкладають на цементний розчин марки М50. Шви між плитами ретельно заповнюють цементним розчином чи бетоном класу В15 на дрібному заповнювачі. 

Для забезпечення просторової жорсткості будівлі панелі та плити перекриття об’єднують  електрозваркою закладних деталей і замонолічуванням стиків.

Також у будівлі використовують залізобетонні балки довжиною 6 і 3м, які вкладають на цегляні стовпи.

Найбільша маса конструкції 2850кг.

Маркеровка плит перекриття представлена на кресленні аркуш 2. 


                    Рисунок 2.7Залізобетонна панель перекриття.

  1.  Плити покриття

Покриттяце конструктивний елемент, що огорождує будівлю зверху.

Основними видами покриття є горищні дахи, без горищні покриття більше-пролітні плоскі і просторові покриття.

Виходячи з основного призначення покриттяахист будівлі від атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу, а також від втрати тепла в зимовий період та перегріву у літній період, воно складається з несучих конструкцій, які сприймають навантаження від елементів, які знаходяться вище, та огороджуючи частин.

До покриття пред’являють слідуючі вимоги. Конструкція покриття повинна забезпечувати сприйняття постійного навантаження, а також тимчасових навантажень. Огороджуючи частина покриття служить для відведення опадів,  повинна бути водонепроникною, вогнестійкою, стійкою проти дії агресивних хімічних речовин, що містяться в атмосферному повітрі і які випадають у вигляді опадів на покриття сонячної радіації і морозу, не піддаватись коробленню, розтріскуванню і плавленню.

Для забезпечення відводу опадів покриття встановлюють з нахилом. Нахил залежить від матеріалу покрівлі, а також кліматичних умов району будівництва.

У даній будівлі використовується покриття із збірних багатопустотних панелей слідуючих типорозмірів ПК60.15-3Вр Пта-63шт, ПК60.12-3Вр Пта-12шт, ПК60.10-8Вр Пта-8шт, товщина плит 220мм.

Шви між плитами замощують цементнопіщаним розчином класу В15.

Величина  спирання плит повинна бути не менше 100мм.

Маркеровка плит покриття представлена на кресленні аркуш 2.

                                        

Рисунок 2.8Залізобетонна панель покриття.

    

2.8 Перемички

Конструкцію , яка перекриває прорізи у стінах (віконні чи дверні) і підтримуючи частину стіни, називають перемичкою.

Перемичка окрім власної ваги  і вги вище розташованої стіни сприймає і передає на простінки навантаження від елементів перекриття та інших конструкцій. Несучі перемички сприймають навантаження тільки від власної ваги і кладки вище розташованої стіни.

По матеріалу та способу влаштування перемички ділять на залізобетонні (з брусків та балок), рядові, армоцегляні та армокам’яні, клинчасті прості та арочні перемички із матеріалу стін.

У даній будівлі запроектовані залізобетонні брус часті перемички. 

Залізобетонні перемички мають маркеровку із букв і цифр. Так несучі маркеруються: брусковібуквою Б, плитнібуквою БП. Цифри означають довжину перемички в дециметрах. Брускові несучі перемички мають висоту 230 і 300мм і ширину 120 і 250мм не менше ніж 120мм.

2.9 Колони

Збірні залізобетонні колони можуть мати різноманітні розміри, форми і довжину. Мінімальний розмір перерізу колон, які виготовляються, є 300x300 мм. Розмір в 300 мм забезпечує необхідну площу для організації балочно-стійкового з'єднання, а також забезпечує клас вогнестійкості конструкцій до двох годин.

Залізобетонні колони бувають довжиною до 24 м, з консольними або

званими виступами, квадратного, прямокутного та круглого перерізів, з розміром сторони   (або діаметр) від ЗО до 90 см. Коштовність колон

залежить від марки бетону, об'єму арматури і складності виготовлення

У всі часи колони виконували не тільки функцію несучих конструкцій, а і використовувались, щоб викликати враження про масивність і грацію ". дівлі, виконували так звану естетичну функцію. Для цих цілей виготовляють колони, методом торкретування. Використання кольорового бетону і різного типу заповнювачів дозволяє створити різні фактурні поверхні. В останньому випадку, лише облицювальний шар потрібно виготовляти з більш дорогого матеріалу, а для внутрішньої частини колони можна використовувати сірий бетон.

Рисунок 2.5 - Залізобетонна колона

У даній будівлі запроектовані колони висотою 3,3 м перерізом 400x400

2.10 Покрівля

Покрівляце огороджуючи частина покриття, яка слугує для захисту будинку від атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу, а також від втрати тепла у зимовий період і перегріву у літку.

Основними вимогами до покрівлі є: водонепроникність, довговічність та мінімальні експлуатаційні витрати.

Покрівлі з кожних дахів можуть виготовлятися зі сталі, азбестоцементних хвилястих листів, черепиці, руберойду, толі та інших матеріалів.

У даній будівлі банк «Хрещатик» використовується покрівля з рулонних матеріалів.

       Полотна рулонного матеріалу наклеюють на основу за допомогою гарячої бітумної мастики. Одне полотно наклеюють на інше не менше ніж на 100мм.

Водовідведення з покрівель може бути зовнішньо організованим, неорганізованим та внутрішнім.

Зовнішньо неорганізований  водовідвідвода повільно стікає  обрізу покрівлі.

Зовнішній організований -  улаштуванням настінних жолобів, воронок та водозабірних труб. 

У даній будівлі запроектований внутрішній організований водовідвід.

Внутрішній водовідвіднаявність водозабірних воронок на даху, вода потрапляє у воронку, потім у водостічну трубу та ливневу каналізацію.

Система внутрішнього водовідводу складається із водо приймаючих воронок, які встановлюють в мережі розташованих в середині будівлі труб, відводячи воду в ливневу каналізацію. Воронки встановлюють на відстані не більше 24м, щоб площа покрівлі, яка проходить на одну воронку, не перевищувала 250-300.

Водоприймальна воронка складається з патрубку, з’єднаного з водовідводними трубами і корпусу воронки з отворами для прийняття води ,яка стікає з покрівлі, яка встановлюється в патрубок після улаштування останнього.

Зверху корпус воронки має зємну кришку на випадок необхідності очищення труб

Рис. 2.10 Воронка для внутрішнього водовідводу

.11 Двері

Дверіце конструктивний елемент, який служить длятізоляції один від одного прохідних приміщень для входу у будинок.

Двері складаються з дверної коробки і полотен. 

Коробкаце рама, яка закріплюється у дверному перерізію

Полотноце частина дверей, яка навішана на дверну коробку.

Класифікація дверей: 

За кількістю полотеноднопільні, двопільні, полуторні;

А положенням у будинкувнутрішні, зовнішні та шафові;

За конструктивним рішеннямщитові та філенчаті.

Однопільні двері бувають шириною - 600, 700, 800, 900, 1100мм.

Двопільні,1400, 1800мм, висота від ––мм. Двері  спеціальних приміщень приймають висотою 1200мм.

Основні дверні прилади: дверні завіси, дверні ручки, врізані замки і задвижки.

Дверні коробки закріплюють цвяхами або йоршами в спеціальні деревяні коробки. Дверну коробку покривають антисептиком і обгортають толем. Дверні полотнам навішують на дві панелі, а висотою 2.3м на три панелі. Замки і дверні ручки встановлюють на висоті 1м від рівня підлоги. Щілини між коробкою і стіною законопачують паклею, яка змочена в гіпсовому розчині і закривають наличниками.

У даній будівлі використовуються щитові однопільні та двопільні двері.

Зовнішні головні дверідвопільні із заскленням, висотоюмм та шириноюмм.

Не головні дверіоднопільні, висотоюмм, та шириноюмм, внутрішні дверіоднопільні, висотоюмм, та шириною 910мм, та двопільні, висотоюмм та шириноюмм.

Зовнішні головні двері кріпляться на 3 петлі, а всі останні на 2. Амки та дверні ручки встановлюються на висоті 1000мм від рівня підлоги. Типи дверей показані на рисунку

2.12 Вікна

Вікнаосновні вертикальні конструкції для забезпечення природного освітлення та провітрювання приміщення.

До вікон пред’являють слідуючі основні вимоги:

  •  теплозахисні та звукоізоляційні.

Класифікація вікон:

За матеріалом конструкції (деревяні, металеві, залізобетонні, пластикові);

За способом відкривання (створ часті ,глухі, роздвижні, жалюзійні);

За кількістю засклень (одинарні, з подвійним заскленням, з потрійним заскленням).

Висота вікна приймається на 1000мм менше висоти поверху. Ширина одностворчастих вікон повинна бути не менше 600мм. Двостворчастих, 1100, 1300мм, з трьохстворчастим, 1700, 1800мм.

Віконний блокце сукупність елементів вікна зібраних в одному вигляді. 

Віконна коробкаце рама, до якої прикріплюють віконні перепльоти.

Фрамугаверхня глуха або відкриваюча частина вікна. Скло встановлюють в спеціально розташовану в конструкції перепльоті чверті, які називаються фальцами та закріплюють цвяхами у планки штапики.

Коробки в стінах кріпляться йоршами у кладку або цвяхами, які забивають у деревяні коробки. Зазор між коробкою та стіною законопачують паклею, яка замочена у глиняному або гіпсовому рочинах. Перед встановленням віконну коробку покривають антисептиком по периметру та обгортають толем або руберойдом.

В даній будівлі запроектовані  деревяні вікна створчасті, висотою 2060мм і шириною 1170 з подвійним заскленням.

Види вікон показані на рисунку

2.13 Підлоги

Підлогаце конструктивний елемент, який влаштовують по перекриттю або безпосередньо по грунту.

Верхній шар підлоги, який підлягає експлуатації наиваються чистою підлогою.

Спеціально підготовлена поверхня, по якій вкладають матеріал підлоги називають підстилаючим шаром.

Шар, який служить для вирівнювання поверхні підстилаю чого шару називають стяжкою.

До підлог пред’являються слідуючі основні вимоги: 

Бути міцним, володіти малим теплозасвоенням, бути не слизькими, безшумними, легко піддаватися чищенню, виготовлятися індустріальними методами і бути економічними.

Класифікація підлог: 

По способу улаштування (монолітні, зі штучних матеріалів, з рулонних матеріалів).

По роду матеріалу ( зі штучних матеріалівкерамічна плитка, дощата підлога, паркет, плитка ПХВ; з рулонних матеріалівлінолеум).

У даній будівлі використовуються підлоги зі штучних матеріалів зокрема паркетні, лінолеумні та керамічна плитка.

Паркетні підлоги виконують із дубової або букової клепки ( дрібних дощечок) заводського виготовлення. Паркетні підлоги влаштовують по заздалегідь виконаній цементній стяжкі. Застосовують також спеціальну клепку з косими фальцями. Щоб паркетна підлога не скрипіла під час ходіння по ній та для забезпечення кращої звукоізоляції прокладають тонкий картон або 2 шари товстого паперу.

Лінолеум є дуже практичним. Його наклеюють на цементну стяжку ,яка влаштована по бетонній підготовці, клеєм, який виготовлено на основі смол.

Підлога з керамічної плитки. Для її улаштування використовують плитку товщиною 10-13мм, які мають прямокутну та квадратну форму. Їх вкладають на цементну стяжку товщиною 10-20мм.

2.14  Оздоблення приміщень

Завершальним етапом будівництва будьякої будівлі чи споруди є оздоблювальні роботи.

Призначення внутрішнього оздобленнянадати приміщенням закінчений вигляд, збільшити довговічність та підвищити експлуатаційні властивості.

Оздоблення захищає конструкцію будівлі від шкідливого різноманітного впливу, придає естетичний вид приміщенню.

В даній будівлі оздоблення виконується штукатуркою з послідуючим фарбуванням, облицюванням поверхонь керамічними плитками та наклейкою шпалерю. 

Монолітна штукатуркаце затвердівший шар будівельного розчину, який нанесений на поверхні будівельної конструкції.

 Штукатурний шар складається з набризку, грунту та накривки. Набрезк затікаючи в пори та шероховатості поверхні ,надійно зчіплюється з нею та утримує на собі вагу грунту та накривки. Для обризку використовують цементний розчин з вмістом води до 50..60% від маси в’яжучого. Товщина набризку при нанесенні як ручним, так і механізованим способом повинна бути не менше 5мм. Другий шарце грунт, який наносится послідовно за 13 рази в залежності від загальної товщини штукатурки ,але не більше 1518мм. У грунті вміст води по відношенню до в’яжучого до 30%. Товщина кожного шару 57мм. Накривкатретій шар штукатурки, вона вирівнює поверхню грунту, і надає поверхні рівний і гладкий вигляд. Звичайна товщина накривного шару 2мм. Розчин накривки повинен буди рідким. Накривку наносять після просихання. Загальна товщина штукатурки простоїмм, покращеної 20мм.

Цегляні стіни штукатурять вапнянопіщаним розчином складу 1:3 з добавкою перед споживанням незначної кількості 12% від об’єму гіпсу з рухомістю по стандартному конусу 9..12см.

Допустимі відхилення оштукатуреної поверхні повинні бути: при простій не більше 5мм, при покращеніймм на 2 м довжини перевіряючої дошки, яка називається правилом.

Інструменти, які застосовують для штукатурення: штукатурний сокіл, лопатка штукатурна, або кельма, ківш, терка, пів терок, правило, усьоночне правило, лугове правило, щіткамаковиця, інвентарні маяки.

Фарбування приміщень одне з основних заходів технічної естетики, направлене на створення найкращих умов у приміщенні.

Для облицювання стін застосовують глазуровані керамічні плитки, які виготовляють різноманітної форми. Поверхня плитки може бути гладкою, рифленою або мати якийнебуть тиснений малюнок. Колір та малюнки на плитках можуть бути самі різноманітні. Для кращого зчеплення плиток з розчином зворотня сторона плиток має рифлену поверхню. Глазуровані плитки, як правило, застосовують при облицюванні стін у санвузлах та ванних кімнатах.

Плитки вкладають на цементнопісчаному розчині. Перед облицюванням плитками поверхню стін очищюють від напливів розчину, жирових п’ятен та інших забруднень.

Зовнішнє оздоблення придає будівлі архітектурної виразності і створює необхідний зовнішній інтер’єр. 

У даному проекті оздоблення виконується високоякісною штукатуркою  з оздобленням віконних відкосів.

Для захисту будівлі від зволоження передбачений цоколь, який облицьований природним камінням для кращого естетичного вигляду та архітектурної виразності будівлі.

Відмостка будівлі шириною 1000мм з нахилом від будівлі на 2% влаштовується з асфальтобетону по підстилаю чому шару з щебня.

Таблиця 2.1Експлікація підлог

   

Номер

приміщення                       

Тип 

підлог

Схема підлоги 

або тип за 

серією 

Дані елементів

підлоги

(назва, товщина, основа і т. ін.), мм

Площа,

    

3,4,6,8,11,18,

,

Паркет

1.Ґрунт втрамбований

.Цементнопісчана стяжка

.Бітумна мастика

.Паркет

,58

,27,31,

Паркет

.Панель перекриття

.Цементнопісчана стяжка

.Бітумна мастика

.Паркет

,9,15,20,

Кера-мічна 

плитка

.рунт втрамбований

.Шлакобетон

.Шар руберойду

.Цементнопісчана стяжка

.Керамічна плитка

,64

,24,29,30,33,

,

Кера

мічна

плитка

.Панель перекриття

.Шлакобетон

.Шар руберойду

.Цементнопісчана стяжка

.Керамічна плитка


,2,5,10,12,13,

,16,17,21,22,

Ліно

леум

.Ґрунт втрамбований

.Звукоізоляційний шар

.Цементнопісчана стяжка

.Бітумна мастика

.Лінолеум

,7

, 28,32,35,36

Ліно

леум

.Панель перекриття

.Звукоізоляційний шар

.Цементнопісчана стяжка

.Бітумна мастика

.Лінолеум


3. Розрахункова частина

3.1 Розрахункові дані

Потрібно розрахувати збірну залізобетонну панель перекриття для запроектованої будівлі:« Банк Хрещатик ». Панель спирається на несучі цегляні стіни. Панель є вигинаючим елементом, а значить розрахунок ведеться по першій групі граничного стану. При розрахунку розглядаються нормальний і похилий перетини по яким може руйнуватись панель перекриття. 

При розрахунку прийняти:

  •  номінальну довжину 6,0 м, 
  •  номінальну ширину 1,5 м, 
  •  номінальну висоту 0,22 м.

Панель перекриття відноситься до третьої категорії тріщиностійкості, у них допускаються тріщини при експлуатації, при цьому ширина тріщин повинна бути не більше 0,3 мм.

У зв'язку з цим панелі варто приймати для перекриттів і покрить житлових і суспільних будинків з центральним опаленням, нормально працюючою вентиляцією і якісно виконаною гідроізоляцією в санвузлах, душових, ванних кімнатах.

Глибина обпирання панелей повинна бути не менш 90 мм. Місця обпирання при складуванні і транспортуванні приймаються на відстані 300 мм від торців.

Для забезпечення розподілу навантаження на суміжні панелі і поліпшення звукоізоляції перекриттів і покриттів необхідно ретельне заповнення швів важким бетоном класу не нижче В15 чи розчином не нижче марки М100.

Усі каркаси, що мають повздовжні стрижні різного діаметра, влаштовуються таким чином, щоб великий діаметр знаходився у верхній зоні панелі.

Межа вогнестійкості панелі 1 година, що відповідає для будинків 1 ступеня вогнестійкості.

Панелі перекриттів армують стрижнями зі сталі класу А600C, розрахунковий опір дорівнює Rs = 510 МПа.

Захисний шар бетону до низу робочої арматури приймається 20 мм.

Метод натягу робочої арматуриелектротермічний.

При натягу температура електронагріву стрижнів повинна чітко контролюватися і не перевищувати 4000 С, а також повинні вироблятись 

контрольні іспити зразків стрижнів після електронагріву. Довжина натягування

стрижнів умовно рівній довжині панелі. Кінці арматури, що напружуються, повинні бути захищені шаром розчину товщиною не менше 5 мм.

Верхні сітки, каркаси виготовляються з арматури класу ВР1, з розрахунковим опором Rsw = 265 МПа. Виготовлення каркасів і сіток повинне вироблятись контактними точковими зварюванням.

Монтажні петлі виготовляються зі сталі класу А240.

Проектна марка бетону по міцності на стиск класу В 20, розрахунковий опір бетону на осьове стискання та розтяг Rb = 11,5 МПа,  Rbt = 0,9 МПа.

Бетон для панелей повинен виготовлятися на фракціонованому, не забрудненому щебені зі скельних порід типу граніту, вапняку і інших.

Відхилення від розмірів панелей не повинні перевищувати по довжині       + 6 мм, по товщині і ширині 5 мм, по довжині вкладишів 10 мм.

Панелі повинні мати прямолінійні грані; в окремих панелях допускаються викривлення нижньої або бокової поверхні не більше 3 мм на довжині 2 м і не більше 8 мм по всій довжині панелі.

На поверхні панелей не допускається:

  •  раковини, місцеві напливи і западини;
  •  сколи бетону;
  •  тріщини в бетоні панелей, за винятком місцевих поверхневих усадочних шириною не більше 0,1 мм;
  •  жирові плями на лицьових поверхнях.

Нижня стельова поверхня повинна бути гладка, підготовлена під фарбування.

Панелі слід зберігати в робочому положенні, між панелями повинні бути вкладені деревяні прокладки прямокутного перерізу.

Прокладки під нижній ряд панелей слід укладати по щільній, ретельно вирівняній основі .

Прокладки всіх панелей,  які лежать вище повинні бути розташовані по вертикалі одна над іншою.


3.2 Розрахунок багатопустотної плити

Розрахунок багатопустотної плити перекриття починається зі збору навантажень на 2 плити перекриття, розрахунок зведений у таблиці 3.1

Рисунок 3.1Багатопустотна плита перекриття.

 Таблиця 3.1Збір навантажень на 2 плити перекриття

Вид навантажень

Нормативне навантаження Н/м2

Коефіцієнт 

перевантаження

Розрахункове 

навантаження Н/м2

Керамічна плитка t = 8мм,  = 2700 кг/

х1х0,008х27000=216

,2

,2

Цементнопісчана стяжка t = 20мм,  = 1800 кг/

1х1х0,02х18000=360

,2

Шар руберойду t = 1,5мм,  = 600 кг/

1х1х0,0015х6000=90

,2

,8

Шлакобетон t = 50мм,  = 1600 кг/

1х1х0,05х16000=800

,2

,8

Залізобетонна плита перекриття t = 220мм,  = 2500 кг/

1х1х0,22х25000/2=2750

,1

Разом

4131

-

Тимчасове навантаження

6000

,4

Всього

10135

-


1.3 Визначення навантажень та зусиль

На 1 м довжини панелі шириною 150 сантиметрів діють наступні навантаження:

  •  нормативне постійне gн, Н/м, знаходимо по формулі:

gн =Ng· b,

(3.1)

де   Nн нормативне навантаження, Н/м;

     bширина панелі, м.

gн = 4135*1,5 = 6205,5 Н/м

  •  розрахункове постійна gр, Н/м, знаходимо по формулі:

                                                  gр = Nр· b, 

(3.2)

де  Nр –розрахункове навантаження, Н/м, 

                              gр = 4526*1,5 = 6789 Н/м

  •  тимчасове нормативне Рн, Н/м, знаходимо по формулі:

                                                      Рн = Рн·b, 

(3.3)

де  Рн –тимчасове розрахункове навантаження, Н/м. 

                                  Рн= 6000·1,5=9000Н/м

  •  тимчасове розрахункове Рp, Н/м,знаходимо по формулі:

Ррр·b, 

(3.4)

де  Рртимчасове розрахункове навантаження, Н/м.

                                рр = 8400·1,5 = 12600 Н/м

Підсумкове нормативне навантаження Р, Н/м, знаходимо по формулі:

Р = gн + Рн,                                           

                                 р = 6205,5+9000 = 15205,5 Н/м

 Підсумкове розрахункове навантаження g, Н/м, знаходимо по формулі:

                                             g = gр + Рр, 

(3.6)

                                g = 6789+12600 = 19389 Н/м


3.4 Визначення розрахункового згинаючого моменту і поперечної сили

Визначаємо розрахункову довжину плити l0,  м, за формулою:

                   

(3.7)

де  l –номінальна довжина плити, м.

                                     1 = 6-0,2/2-0,1/2 = 5,85 м

Визначаємо розрахунковий вигинаючий момент від повного розрахункового навантаження М, Н·м, за формулою:

               

(3.8)

де   gпідсумкове розрахункове навантаження, Н/м;

       – розрахункова довжина плити, м;

      – коефіцієнт умови роботи, який дорівнює 0,95.

                    Н·м

Максимальна поперечна сила від розрахункового навантаження Q, Н, визначається за формулою:

                     

де   gпідсумкове розрахункове навантаження, Н/м;

     lномінальна довжина панелі, м;

    Vнкоефіцієнт умови роботи, який дорівнює  0,95.

(3.9)

                          Н

          Рисунок 3.2Розрахункова схема вигинаючого елемента.


3.5 Визначення кількості пустот

Знаючи ширину плити 1500 мм, висоту 220 мм, діаметр пустот 159 мм, відстань між ними 26 мм, визначаємо кількість пустот n, шт., за формулою:

                   

(3.10)

                           шт.

Визначаємо ширину крайніх ребер c,  мм, за формулою:

                       

(3.11)

                               мм

Визначаємо відстань від пустоти до зовнішньої поверхні плити , мм, за формулою:

                           

(3.12)

                              мм

                       

Рисунок 3.3 –Панель з пустотами


3.6 Розрахунок на міцність нормальних перерізів

Панель розраховуємо як балку прямокутного перерізу з заданими розмірами. В розрахунку поперечний переріз пустотної панелі приводимо до еквівалентного двотаврового перерізу, замінюючи  площу круглих пустот прямокутником тієї ж площі. Висоту прямокутника , см, знаходимо за формулою:

                

(3.13)

де   dрадіус пустот, см.

                  см

Рисунок 3.4Тавровий переріз

Визначаємо розрахункову висоту стиснутої полки , см, за формулою:

                             

(3.14)

де   hвисота перерізу панелі, см;

h1висота прямокутника, см.

                                см


Визначаємо приведену товщину ребер bр, см, за формулою:

                               

(3.15)

де  bрозрахункова ширина панелі, см;

     nкількість пустот, шт.;

     – сторона прямокутника, см.

                            см

Приймаємо висоту перерізу h.= 22 см. 

Відношення ( 0,038/0,22 = 0,173>0,1) значить у розрахунок вводимо всю товщину.

Визначаємо робочу висоту , см, за формулою:

                         

(3.16)

де   hвисота таврового перерізу, см;

     а –захисний шар бетону, см.

                         см

Визначаємо несучу здатність перерізу  , Н∙м , за формулою:

                              , 

(3.17)

де  – розрахунковий опір бетону на осьове стискання, МПа;

     – коефіцієнт умови роботи бетону, рівний 0,95;

     – ширина полиці таврового перерізу, см;

     – висота полиці таврового перерізу, см.

                           


                                        112518,7>78795

Визначаємо коефіцієнт, за формулою:

                             ,

(3.18)

де   Мрозрахунковий вигинаючий момент, ;

–робоча висота, см;

     –розрахунковий опір бетону на осьове стискання, МПа;

–коефіцієнт умови роботи бетону,  рівний 0,95;

–ширина полиці таврового перерізу, см.

                         

Знайшовши , знаходимо коефіцієнти ,по таблиці з підручника Цай 2 том:

   

Знаходимо висоту стиснутої зони, х, за формулою:

                                               ,   (3.19)

                                            см

Оскільки  умова виконується, то нейтральна вісь проходить в межах стиснутої зони панелі.

          Визначаємо площу перерізу повздовжньої арматури , см2, за формулою:

                                                       ,                                          (3.20)

де  – розрахунковий опір арматури, МПа.

Мрозрахунковий вигинаючий момент, ;

     h0робоча висота, см;

      η –табличний коефіцієнт, який дорівнює 0,955.

                                         см2

 

Знаючи =8,53см2, приймаємо арматуру класу А600C у кількості 6ø14

= 9,23 см 2 >8,53 см2 та рівномірно їх розподіляємо у нижній розтягнутій зоні.

Рисунок 3.5 Розташування напружених стрижнів.


 3.7 Розрахунок на міцність похилих перерізів

Перевіряємо умову, що необхідна для розташування  поперечної арматури для багатопустотної панелі. При розрахунку елементів на дію поперечних сил повинна виконуватися перша умова, яка перевіряється за формулою:

                           МПасм2

(3.21)

де   Qмаксимальна поперечна сила, кН;

     1коефіцієнт для важкого бетону, який дорівнює 0,35.

                                         МПасм2

53,8кН < 366 кН

Оскільки умова виконується, то міцність бетону достатня і переріз підібрано правильно.

Перевіряємо другу умову за формулою:

                                    МПасм2

(3.22)

де   k1 –коефіцієнт для важкого бетону, який дорівнює 0,6;

     – розрахунковий опір на осьовий розтяг, МПа.

                            МПа.см2

  53,8кН > 49кН

Оскільки дана умова  не виконується, тому від дії головних розтягуючих напружень в бетоні утворюються похилі тріщини.

Перевіряємо третю умову за формулою:

                                                                   (3.23)


       

   ,8 кН <49 кН

Оскільки  умова виконується, то постановка поперечної арматури в середині прольоту не потрібна. Назначаємо поперечні стрижні діаметром 4 мм класу ВР1 через 10 см у опори  у ділянках 1/4 прольоту.

В середній частині панелі для звязку повздовжніх стрижнів каркаса по конструктивним міркуванням ставимо поперечні стрижні через 0,5 м.

Оскільки третя умова виконується, то поперечну арматуру передбачається, з конструктивних умов, розташовувати з шагом,який визначається за формулою:

                  

(3.24)

                    см

Перевіряємо міцність похилого перерізу у опори на одиницю довжини панелі qх, МПа∙см, за формулою:

                           МПасм;

(3.25)

де   Rswрозрахунковий опір поперечної арматури, МПа;

     Asw –площа перерізу хомутів, см2;

     n –кількість каркасів, шт.;

    Sвідстань між поперечними стрижнями, см.

                               МПа∙см

Перевіряємо міцність похилого перерізу по поперечній силі Qхб, МПасм2, за формулою:

                               МПасм2;

(3.26)

                               МПа∙см2

Qхб  ≥ Q

 

МПа см2147,9кН

 

,9кН >53,8кН

Оскільки  умова  виконується, то міцність похилого перерізу по поперечній силі забезпечена.


3.8 Перевірка панелі на монтажні навантаження

В процесі виготовлення, перевезення і монтажу збірні залізобетоні конструкції можуть підлягати силовому впливу різноманітних навантажень, які відрізняються від експлуатаційних навантажень за своєю величиною та схемою. В звязку з цим будуть відрізнятися і статичні схеми роботи елемента.

Збірні залізобетоні плити при експлуатації на згин працюють по однопролітной схемі, а під час піднімання і перевезення працюють по схемі на згин, як двохконсольні балки. Так як підйомні петлі для стропування розташовані не по кінцям плити, а приблизно 1/4/5 прольота.

Власна вага елемента являється основним навантаженням, яка при монтажі в момент підйому починає працювати зразу і послідовно набуває динамічного характеру. При розрахунку збірних конструкцій на зусилля, які виникають під час перевезення і монтажу під дією власної ваги елемента приймають коефіцієнт з урахуванням перевантаженьта динамічних навантажень,5 .

Для підйому залізобетонної плити використовують 4 петлі, але нормативне навантаження від власної ваги розподіляється на 3 петлі. Анкеровка петель здійснюється шляхом запуску їх у бетон на глибину не менше 30 диаметрів стрижня. Власну вагу елемента множуть на коефіцієнт динамічності 1,5. Коефіцієнт перевантаження приймають 1. Стержні петель повинні закінчуватись крюками. 

Визначаємо нормативну вагу панелі P, кН, за формулою:

                 кН;

(3.27)

де   a,b,hрозміри перерізу панелі, м;

      pпитома вага залізобетону,  кН.

                     кН

Визначаємо нормативну вагу з урахуванням коефіцієнту динамічності P, кН, за формулою:

                        кН;

(3.28)

 кН


Визначаємо вагу, яка сприймається однією петлею N, кг , за формулою:

                        кг;

(3.29)

                           кН = 1240 кг

Приймаємо  стрижні класу А240 діаметром 4 ø 14, оскільки  несуча здатність одного крюка складає від 1100 до  1500 кг.


4. Будівельно-виробнича частина

 4.1 Технологічна карта

Вступ

Будівництвоодна з галузей матеріального виробництва, від розвитку якої залежить розвиток інших галузей виробництва, а також матеріальний добробут нороду. Це комплексна багаторічна діяльність людини або суспільства спрямована на створення матеріального просторового серидовища. Будівництво в Україні невпинно зростає і розвивається. На розвиток будівельного виробнцтва впливає:

- правильна організація;

- система управління;

- технічне оснащення;

- кваліфікація;

- сталість кадрів.

Будівництво вирішує такі основні задачі:

- економічні  - доцільний вибір і планомірне освоєння територій;

- технічніінженерна підготовка території;

- санітарнотехнічністворення найбільш сприятливих і здорових умов життя населення;

- архітектурнопросторовістворення завершених композицій населених пунктів.

Будівництвоце галузь матеріального виробництва, яка охрплює нове будівництво, реконструкцій, ремонт, реставрацію споруд.

Нове будівництвозвдення будинків та споруд за вперше розроблленим проектом.

Реконструкціяперебудова раніше зведених будинків і споруд, для поліпшення умов експлуатації або для іншого їх призначення.

Ремонтоновлення  (часткове або повне) будинківі споруд, із збереженям основних рішень проекту,спрямоване на підтримання та підвищення їхніх показників. Існує два види ремонту: капітальний та поточний.

Реставраціяце відновлення, укріплення зруйнованих або пощшкоджених памяток архітектури, з метою збереження їхнього історичного та художнього значення.

Будівництво впроваджуєв життя курс на індустріалізацію, на перетворення будівельного майданчика на складське господарство, де основним виробничим процессом буде монтаж  деталей та конструкцій виготовлення на заводах.

Основними напрямками діяльності будівництва є:

  1.  Реконсрукція і технічне переозброєння промислових підприємств, значна частка устаткування і технологічних процесів, яких застаріла і потребує модернізації для випуску конкретоспроможної продукції.

  1.  Збільшення обсягів будівництва і реконструкцій житлових будівель і інших обектів соціальної сфери в містахі сільській місцевості.
  2.  Конверсія частини підприємств оборонного комплексу, переведення їх на випуск мирної продукції.
  3.  Будівництво нових сучасних промислових підприємтв ,ообливо для перероблення сільськогосподарської продукції.
  4.  Реконструкція діючих, будівництво нових автомобільних і залізничних шляхів, вокзалів, аеропортів, річкових і морських портів.
  5.  Будівництво нових газо- і нафто гонів.

Технологія будівельного виробництваце наука дисципліна що ґрунтується на сукупності знань, щодо механізації, організації, економіки виробничих процесів і операцій та розглядає їх методи виконання на будівельних майданчиках.

Будівельна технологія формується за результатами прикладниї досліджень, що визначають методи ефективного застосування будівельних процесів.

Технологія будівельного виробництва ґрунтується на комплексі наукових дисциплін, що вивчають архітектуру, будівельні матеріали, конструкцій, машини (техніку), будівельну механіку, економіку будівництва, інженерну геодезію та інші. Її складовими є Технологія будівельних процесів, Технологія будинків і споруд,Основи технологічного проектування тощо.


4.1.1 Область застосування технологічної карти

Основним документом будівельного процесу, який регламентує його технологічні та організаційні положення є технологічна карта.

Технологічна картаодин із основних елементів ПВР, який складається із комплексу інструкцій по раціональній технології і організації будівельного виробництва.

Задача технологічної картизменшення трудомісткості, покращення якості і зниження вартості БМР. Вона передбачає застосування технологічних процесів, які забезпечують потрібний рівень якості робіт, взаємозв’язок операцій в часі та просторі, а також дотримання техніки безпеки.

Технологічні карти розробляються з метою встановлення способів і методів виконання окремих видів робіт, уточнення їх послідовності і тривалості, визначення необхідних для їх здійснення кількості працюючих, матеріальних і технічних ресурсів.

При розробці технологічної карти в основу проектування покладені слідуючі принципи:

  •  прогресивна технологія і передові методи ведення будівельного процесу;
  •  комплексна механізація з використанням машинних механізмів;
  •  виконання будівельного процесу поточними методами;
  •  наукова організація праці;
  •  обґрунтування методу виробництва робіт техніко-економічними розрахунками;
  •  дотримання правил охорони праця і техніки безпеки при проектуванні технологічної послідовності виробництва робіт.

Існує три види технологічних карт:

  •  типовіякі не провязані до об’єкта і до місцевості;
  •  типовіякі прив’язані до об’єкта, але не до місцевості;
  •  робочіякі прив’язані і до об’єкту і до місцевості.

Технологічна карта має 8 розділів:

  •  область застосування  - вказує умови виконання будівельного процесу та його склад;
  •  технологія і організація ведення процесувказується технологічна послідовність, виконання операцій і всі потрібні схеми і механізми;
  •  калькуляція трудових витратвиконується розрахунок заробітної плати і трудомісткість;
  •    графік виконання робітвизначається тривалістю виконання операцій, графічне відображення виконання даної роботи;

  •  матеріальнотехнічні ресурси вказують необхідний обсяг матеріалів, інструментів та механізмів.
  •  контроль якості робітвказується перелік операцій, що підлягають 
  •  контролю, види і способи контролю ,а також вказівки до здійснення контролю якості;
  •  техніка безпеки;
  •  технікоекономічні показники.

Технологічна карта розроблена на опоряджувальні роботи. Роботи виконуються у будинкуПавільйон на 40 дітей ясельного віку у місті Жовті Води.

В місті Жовті Води клімат помірний, грунт лісоподібний суглинки другого рівня просідання, максимальна температура повітря влітку +24, максимальна температура взимку. Господарюючі вітри взимку східного і північносхідного напрямку, вліткупівнічного і північносхідного напрямку. Швидкість напряму вітру 27 кгс/, нормативне снігове навантаженнякгс/.

Роботи ведуться у веснянолітній період.


  1.  Технологія і організація ведення технологічного процессу

 Традиційна рулона покрівля конструктивно є гнучким водоізоляційним килимом з кількох шарів покрівельних матеріалів, зєднаних між собою та основою клеїльними мастиками. Основні рулонні покрівельні матеріалице руберойд, склоруберойд, наплавлений руберойд, толь та пергамін.

Кількість шарів у рулонних покрівлях залежить від типу будівлі чи споруди, виду гідроізоляційного матеріалу та похилу даху і може бути від одного до п’яти.

Переваги ,якими володіє рулонна покрівля, можна перераховувати довго, але в першу чергу виділяють:

-     покрівельний матеріал легкий і зручний в транспортуванні;

-     рулонна покрівля надзвичайно в установці обслуговування;

-     така покрівля відрізняється міцністю і еластичністю;

- рулонна покрівля має чудові гідро- та звукоізоляційні характеристики;

- крівля, що наплавляється, повністю відповідає нормам протипожежної безпеки;

-     сучасна рулонна покрівля повністю екологічно безпечний матеріал;

-  високі параметри теплозахисту цього покрівельного матеріалу сумніву затребувані в епоху тотального домінування енергозберігаючих технологій;

- крівля, що наплавляється, довговічна незалежно від умов експлуатації і зберігає свої якості навіть при інтенсивній дії ультрафіолетового випромінювання і температурних коливань.

Технологічні операції з улаштування рулонних покрівель виконують у такій послідовності:

  •  наклеюють додаткові шари рулонного килиму в розжолобках, на карнизах, у місцях прилягання до стін, розміення водозбірних лійок;
  •  улаштовують карнизні звіси, оформляють виходи на дах, надбудови;
  •  ґрунтують основу під покрівлю;
  •  наклеюють полотнища рулонного килима;
  •  улаштовують захисний шар.

Улаштування рулонної покрівлі полягає в створені багатошарового покриву, який, як правило, складається з наступних компонентів:

  •  пароізоляція;
  •  утеплювач;
  •  гідроізоляційний шар.

Пароізоляція 

На підготовлену поверхню влаштовують клейку пароізоляцію з підкладного руберойду, який наклеюють на гарячий бітум. Замість руберойду іноді застосовують поліетиленову плівку товщиною 200 наклеюють на бітумнокукерсольну мастику.

Як фарбувальну пароізоляцію використовують шар гарячого бітуму або холодного бітумно–кукерсольну мастику. Застосовують також полівінілхлоридну бітумно-кукерсольну мастику. Застосовують також полівінілхлорид ний або хлоркачуковий лак, який наносять у два шари. Другий шар наносять тільки після висихання першого шару.

Іноді замість пристрою обклеювальної або фарбувальної пароізоляції обмежуються атиркою бетонних поверхонь несучих залізобетонних плит цементно-пісчаним розчином марки 50. При цьому товщина одного шару повинна бути не менше 5мм.

Для пароізоляції повздовжні та поперечні стики панелей герметизують мастиками. Після твердіння мастики верху основу покривають цементним розчином або фарбою.

Теплоізоляція

Теплоізоляцію  з плит укладають одним або двома шарами в залежності від виду та товщини застосовуваного утеплювача. Фібролітові, легко бетонні плити з піноскла наклеюють за допомогою гарячої бітумної мастики, укладають насухо. При укладанні плиткових утеплювачів будь-яким способом, стежать за щільністю  прилягання їх до основи, одне до одного та до суміжних конструкцій. У випадку, коли укладання декількох шарів плиток, шви між вище лежачими плитками не повинні розташовуватися над швами нижче лежачими. Плитки з мінеральної вати укладають так, щоб вони перекривали усі виступаючі ребра плит несучої основи та шар теплоізоляції був однакової товщини. У лійках внутрішніх водостоків та в розжолобках теплоізоляцію не влаштовують.

Улаштування стяжок

Для вирівнювання поверхні теплоізоляційного шару з напівтвердих плит влаштовують стяжки цементно-пісчаного розчину, на ділянках розміром не більше 6х6 м, а з пісчаного асфальтобетонуне більше 4х4 м; у покриттях з теплоізоляційними плитками довжиною 6м, ці ділянки повинні бути розміром 3х3 м. Температурно-усадочні шви  в сяжках повинні розташовуватися над торцевими швами несучих плит над температурно-усадочними швами в шарах монолітної теплоізоляції.

По температурно усадочних швах у стяжках над торцевими стиками несучих плит, укладають смуги руберойду шириною 150мм, з крапковою 

приклейкою з однієї сторони шва.

Цементнопісчану стяжку влаштовують так:

  •  на нівелірі встановлюють маякові рейки;
  •  основу забезпечують та за необхідності висушують. Смугу цементно–пісчаного розчину укладають 2 робітника, вирівнюють покладений розчин лопатою, після чого півтерком загладжують поверхню розчину, роблячи це зигзагоподібними рухами. Якщо після першого підходу залишаються не загладжені ділянки, загладжування повторюють. Стяжку роблять смугами шириною 2м та виконують по чері після схоплювання розчину в раніше покладених смугах, до того ж краї готових використовують в якості маяків.


  1.  Визначення  обсягу робіт

  •  підготовка основи;

  •  улаштування цементнопісчаної стяжки;

  •  улаштування пароізоляції;

  •  улаштування теплоізоляції;

  •  улаштування підкладаю чого шару руберойду;

  •  улаштування двох шарів екофлексу.

Визначаємо об’єм для виконання покрівельних робіт:

 

 V=  

  1.  
    Визначення трудомісткості робіт

Калькуляція трудових витрат є головною рисою для визначення трудомісткості робіт та заробітної плати працівників на виконання будівельних процесів.

Визначаємо трудомісткість Т, люд-дні,для виконання робіт за формулою:

                                 Т=V*Н/К*                                                (4.1)

де    Vоб’єм робіт, ;

Нчнорма часу, люд-год;

Ккоефіцієнт при нормі часу;

- тривалість змін, 8 год.

Визначаємо трудомісткість та заробітну плату працівників за формулами:

  •  підготовка основи:

                            Т = 771,6*2,94/100*8 = 2,8люд-дні

Склад ланки: покрівельник 3 розрядулюдина.

  •  улаштування цементнопісчаної стяжки:

                            Т = 771,6*34,9/100*8 = 33,6люд-дні

Склад ланки: покрівельник 4 розряду -   людини, 3 розряду-   .

  •  улаштування пароізоляції:

                            

Т = 771,6*8,23/100*8 = 7,9люд-дні

Склад ланки: покрівельник 4 розряду -  людини, 3 розряду-   .

  •  улаштування теплоізоляції:

    Т = 771,6*20,58/100*8 = 19,8люд-дні  

      Склад ланки: покрівельник 4 розряду -  людини , 3 розряду-   . 

  •  улаштування підкладаю чого шару руберойду:

Т = 771,6*15,68/100*8 = 15,1люд-дні

Склад ланки: покрівельник 4 розряду -   людини, 3 розряду-    .

  •  улаштування двох шарів екофлексу:

Т = 771,6*31,36/100*8 = 30,2люд-дні

Склад ланки: покрівельник 4 розряду -  людини, 3 розряду -    .


  1.  Визначаємо тривалість виконання робіт

Для побудови графіка виконання робіт, необхідно визначити тривалість t, дн, за формулою:

t = T/m*n                                                  (4.2)

де Ттрудомісткість, люд-змін;

tкількість змін;

nкількість працюючих.

Визначаємо тривалість за формулами:

  •  підготовка основи:

t = 2,8/1*2=1,5 дні,  

  •  улаштування цементнопісчаної стяжки:

t = 33,6/1*4 = 8,5 дні,

  •  улаштування пароізоляції:

t =7,9 /1*2 = 4 дні,

  •  улаштування теплоізоляції:

t = 19,8/1*4 =5 дні,

  •  улаштування підкладаю чого шару руберойду:

t = 15,1/1*2 = 7,5 дні,

  •  улаштування двох шарів екофлексу:

t =30,2/1*3 = 10 дні.


4.1.6 Матеріальнотехнічні ресурси

Для виготовлення покрівлі з рулонних матеріалів, треба робітника: забезпечити відповідними матеріальнотехнічними ресурсами, перелік наведений у таблиці 1.1:

Таблиця 4.1Нормокомплект

Найменування 

Марка технічна  харак-               теристика, ДБН

Призначення 

Машина для нарізки швів в рулонному килимі

Конструкція ЛН1АКХ, продуктивність 4/хв

Механізована нарізка швів в рулонному килимі

 Машина пересувна для висушування основи покрівлі

СО-107, продуктивність 50/год

Сушка основи покрівлі

Компресор пересувний

СО-62

Очищення основи від сміття та пилу 

Підйомник 

ТП, висота підйому                          до 27м

Зняття, подача матеріа-лів

Рукав гумовий

Діаметр 9-12м, ДБН Д.2.3-99

Подача стислого повітря

Шпатель - скребок

ТУ 22 - 3059

Очищення основи від налитої мастики

Шпатель сталевий

Тип ШД-45,ДБН Д.2.2-45-99

Очищення основи від мастики

Покрівельний ніж

Тип НП-20,ДБН Г.1-4-95

Очищення основи від мастики

Лопата 

ДБН 360-92

Очищення від сміття

Відро

ДБН Г.1-4-95

Очищення від сміття

Окуляри захисні

ДБН В.2.7-64-97

Захист очей

Респіратор

РУ-60МА, РПГ-67-А

Захист дихання

Пояс запобіжний

РУ-60МА, РПГ-67-А

Безпечне ведення робіт

Аптечка індивідуальна

ДБН В.2.2-3-97

Безпечне ведення робіт


4.1.7 Вимоги до якості робіт

Контроль, який забезпечує високу якість будівництва заклечається виконанні контролю окремих конструктивних елементів покрівлі та матеріалів, які застосовувалися при влаштуванні покрівлі.

При влаштуванні основи особливу увагу приділяють перевірці якості матеріалів, установці лійок внутрішнього водовідводу, обробленню звисів, дотримання правильності виконання передбачених проектом нахилів і рівності площин схилів.

Рівність площин схилів визначають розміром просвіту між поверхнею і триметровою рейкою. Допускається не більше двох просвітів величиною 5 мм уздовж схилу і 10 мм поперек.

Основа вважається придатною за міцністю і твердістю, якщо вона не порошить і не деформується при ходьбі працюючих.

Шви між збірними залізобетонними плитами повинні бути замонолічувані цементнопісчаним розчином марки М100 або бетоном класу не нижче В 7.5.

Для виключення застою води в лійках внутрішніх водостоків по окружності, з радіусом 0, 51,0 м від центру лійки, збільшують нахили до лійок до 5-10% з метою утворення в них чаші діаметром близько 1 м і глибиною 5-10 см.

При прийманні покрівель з рулонних матеріалів оглядають закінчене покриття, особливо біля лійок, розжолобків, у місцях примикання до виступаючих елементів даху.

Поверхня наклеєних шарів рулонного килима повинна бути рівною, без ум’ятин, прогинів і повітряних мішків.

У процесі проміжних приймань, складають акти на роботи з наступним закінченням інших частин покрівлі:

несучі конструкції покрівлі;

паро- та теплоізоляційний шари;

стяжки та вертикальні площини на примиканнях;

рулонний килим з захисним шаром;

примикання килиму до виступаючих елементів покрівлі;

водостічні елементи.

У процесі приймання закінчених покрівель оглядають їхню поверхню особливо в місцях стоку води та в місцях примикання виступаючої частини будинку.  Особливу увагу приділяють огляду переходів  з горизонтальних елементів покрівлі до вертикальнихвони повинні бути плавними, не різкими.

При кінцевому прийманні робіт, перевіряють:

  •  правильність пошарового укладання гідроізоляційного килиму;
  •  щільність склейки полотнищ у його суміжних шарах;
  •  правильність примикання до виступаючих елементів покрівлі.

Приймання готової покрівлі оформлюється актом з обов’язковою оцінкою виконаних робіт та видачею замовнику гарантійного паспорту у якому вказуються найменування об’єкту , як термін,  під час якого підрядна організація буде усувати ефекти у випадку їх виявлення.  


  1.  Охорона праці  

Всі покрівельні роботи варто виконувати відповідно до вимог затвердженого проекту проведення робіт.

До покрівельних робіт допускаються особи віком не менше 18 років, мають стаж не менше 1 року та розряд не менше 3го.

Кожен покрівельник повинен обов’язково пройти медичний огляд. 

Для усіх покрівельників проводиться інструктаж з техніки бепеки безпосередньо на робочому місці.

Для виконання покрівельних робіт працівникам видають спецодяг, спецвзуття та індивідуальні засоби захисту. На покрівлі працівники повинні бути оснащенні запобіжними поясами. Індивідуальні засоби захисту повинні бути перевірені, робітники проінструктовані про порядок користування ними. 

При роботі на плоских дахах, встановлюють тимчасові поручневі огородження висотою 1000мм з бортовою дошкою розміром 25><18С°

Зобороняється робити покрівельні роботи під час ожеледі, туману, що виключає видимість у межах фронт робіт, грози й вітру швидкістю 15 м/с і більше.

Перед початком роботи варто переконатися в:

  •  надійності риштування;
  •  тимчасового огородження;
  •  перевірити справність інструменту;
  •  ємностей для перенесення гарячих мастик.

Складати на даху різні штучні матеріали та інструменти

Щодня по закінченню роботи дах потрібно очищати від залишків матеріалу й сміття, завантажуючи останні в конвеєри або бачки, і опускати їх на землю за допомогою крана або лебідок. Скидати сміття із даху не допускається.

Рубильник для включення електромеханізмів повинен перебувати в ящику ,що замикається на замок. При виході з робочого місця всі електромеханізми й електроінструменти повинні знеструмлюватися.

Забороняється підіймати та опускати людей на колисках та підсобних пристосуваннях без допомоги лебідок.

Під час перерв у роботі інструмент і матеріали повинні бути закріплені на даху або прибрані. Всі працюючі на об’єкті повинні бути забезпечені захисними касками При виконанні робіт, на які видаєься наряддопуск, покрівельник повинен пройти поточний інструктаж, що реєструється в нарядідопуску. Після кожного виду інструктажу покрівельник повинен пройти 

перевірку знань ,засвоєних ним при інструктажі, що здійснює особа, що проводила інструктаж.

Покрівельник, що не засвоїв інструктаж, або, що показав при перевірці знань по безпеці праці незадовільні знання , до самостійної роботи не допускається, він зобов’язаний пройти знову інструктаж, і перевірку знань.

Для попередження нещасних випадків виконують наступні заходи:

  •  інструменти та інвентар для покрівельних робіт повинен бути завжди у справному стані;
  •  частини машин та механімів, розташованих на даху, повинні бути огорожденні;
  •  на бічних гранях ручних інструментів, не допускається гострих кутів;
  •  рукоятки молотків повинні бути надійно закріплені в їхній частині і бути гладкими, без вибоїн.

          Відповідно до правил техніки безпеки ручний інструмент має бути правильно і надійно закріплений на рукоятках.

Корпус електроінструменту заземлюють. Електропривід ізолюють, захищають від пошкоджень підвішуванням або прокладкою його в жолобі.

Балки під поверхових і горищних перекриттів, елементи стель і накат вкладають з риштувань. Для монтажу перегородок, кроквяних конструкцій та інших частин будівлі з перекриттями по балках останніх кладуть настил шириною не менше ніж 0,7 м, закріплюючі щити на опорах.

Робітники, зайняті антисептуванням конструкцій, забезпечуються спецодягом та захисним пристосуванням. Після роботи інструмент і пристосування треба промити. Антисептування проводять тільки на спецю. визначених майданчиках; після закінчення місце, де його проводили прибирають. Робітники ретельно обмивають відкриті частини тіла з водою і милом.


4.1.9 Технікоекономічні показники

Економічність прийнятого рішення при розроблені технологічної карти визначається технікоекономічними показниками:

.обєм робіт для заданої технологічної карти встановлюється згідно графіка виконання трудових процесів і вираховується згідно значення на курсове проектування, V;

.трудомісткість всього об’єму робіт визначається сумарними витратами праці, ;

.тривалість процесів визначається згідно графіка робіт, ;

.трудомісткість на одиницю вимірювання визначається шляхом ділення сумарної трудомісткості на об’єм робіт, /V;

.виробіток на одиницю вимірювання в зміну визначається відношенням об’єму робіт до сумарної трудомісткості;

.нормативна продуктивність праці приймається за 100%, а прийнята визначається по наростанню виробітка 115%.

.затрати машино змін по нормам відбувається із калькуляції трудових витрат, а прийняті із графіка виробництва робіт.

Таблиця 4.2 Технікоекономічні показники

Найменування показників

Один.

вимір.

Показники

Нормативні

Прийняті

1.Обєм робіт по технлогічні карті

        771,6

,6

2.Тривалість  процесів

Дн.

          41,9

          

,5

3. Трудомісткість всього обсягу робіт

люд/год   

125,8

           109,4

4.Трудомісткість на одиницю вимірювання об’єму робіт

люд/год

0,163 

            0,141

5. Виробікта робіт в зміну в натур. Виразі

         6,133

            7,053

6.Продуктивність праці

%

        

            115

        


4.2 Календаоне планування 

.2.1 Складання номенклатури і визначення обсягу будівельномонтажних робіт

Визначаємо попереднє планування грунту Fпл, , за формулою:

Fпл =  Lпл*Впл,                                    (4.3)

де      Fплдовжина будинку по осях, м;

Lплширина будинку по осях, м;

 Fпл = 60*54.2 = 3252,

Зрізання рослинного шару  Vср, , визначаємо за формулою:

 

 Vср = Fср*hср,                                     (4.4)

де        срплоща поверхні,;

           срглибина зрізання, м.

Vср = 3252*0.2 = 650.4,

Визначаємо горизонтальну проекцію природного укосу  а, м, за формулою:   

а =  h*m,                                                  (4.5)

де         hглибина закладання фундаментів, м;

mвідношення висоти укосу до його закладання.

а = 2*0.5 = 1м,

Визначаємо ширину траншеї по дну, Вн, м, за формулою:

Вн = в+0.1+0.1,                                        (4.6)

де         вширина подушки фундаменту, м.

Вн = 1.2+0.1+0.1 = 1.4, 

Визначаємо ширину траншеї по верху Вв, м, за формулою:

Вв = Вн + с + с,                                         (4.7)

с = h*0.5 = 2*0.5 = 1,                                (4.8)

Вв = 1.4+1+1 = 3.4,


Визначаємо об’єм траншеї Vтр, , за формулою:

Vтр = ((Вн+Вв)/2*Р*h)*h*Р,                     (4.9)

де         Внширина траншеї по дну,м;

Ввширина траншеї по верху, м;

            hвисота траншеї, м;

Рпериметр траншеї, м;

Vтр = ((1.4+3.4)*2*239.4*2)*2*239.4 = 4.8,

Визначаємо периметр траншеї Р, м

Р = 129.4+110 = 239.4,                                

V = 2.4*239.4 = 574.6,                              

Визначаємо обсяг зворотнього засипання траншеї Vз.з, , за формулою:

Vз.з = Vтр-Vф                                           (4.10)

Vз.з = 574.6-330.3 = 243.7,

Визначаємо об’єми робіт:

Обєм фундаменту :

V = 154.56

Монтаж плит покриття: V = 88 шт;

Монтаж плит перекриття: V = 52 шт.

Визначаємо об’єм робіт для кам’яної кладки зовнішніх стін першого поверху, Vз.с.,, за формулою:

Vз.с = (Fст.Fвік.Fдв.)*в,                    (4.11)

де ……..Fстплоща стіни, ;

             Fвікплоща вікон, ;

             Fдвплоща дверей, ;

втовщина стін, м.

Fст. = 138;

              Fвік. = 81.9;

              Fдв. = 14.1;

              Vз.с. = (138-81.9-14.1*3)*0.51 = 79.97;

Визначаємо об’єм робіт кам’яної кладки внутрішніх стін першого поверху  Vз.с.,, за формулою:

Vвс = (FвсFдв)*в;                                  (4.12)

де          Fстплоща стіни, ;

             Fдвплоща вікон, ;

втовщина стін, м.

Fст = 168.6;

Fдв = 8.36;

Vвс = (168.6-8.36*3)*0.51 = 107.5;

Визначаємо об’єм робіт кам’яної кладки перегородок першого поверху Vп, , за формулою:

Vп = (FпFдв)*в,                                     (4.13)

де           Fпплоща перегородок, ;

Fдвплоща дверей,;

втовщина стін, м.

Fп = 275.2 ;

Fдв = 40.7 :

 Vп = (275.2-40.7*3)*0.12 = 40.6.

Визначаємо об’єм робіт для кам’яної кладки зовнішніх стін другого поверху, Vз.с.,, за формулою:

Vз.с = (Fст.Fвік.Fдв.)*в,                   (4.14)

де ……..Fстплоща стіни, ;

             Fвікплоща вікон, ;

             Fдвплоща дверей, ;

втовщина стін, м.

Fст. = 138;

              Fвік. = 81.9;

              Fдв. = 14.1;

              Vз.с. = (138-81.9-14.1*3)*0.51 = 79.97;

Визначаємо об’єм робіт кам’яної кладки внутрішніх стін другого поверху  Vз.с.,, за формулою:

Vвс = (FвсFдв)*в;                                 (4.15)

де          Fстплоща стіни, ;

             Fдвплоща вікон, ;

втовщина стін, м.

Fст = 168.6;

Fдв = 8.36;

Vвс = (168.6-8.36*3)*0.51 = 107.5;

Визначаємо об’єм робіт кам’яної кладки перегородок другого поверху Vп, , за формулою:

Vп = (FпFдв)*в,                                   (4.16)

де           Fпплоща перегородок, ;

Fдвплоща дверей,;

втовщина стін, м.

Fп = 275.2 ;

Fдв = 40.7 :

 Vп = (275.2-40.7*3)*0.12 = 40.6.

Визначаємо об’єм робіт для монтажу сходових площадок:

V = 1шт,

Визначаємо об’єм робіт для монтажу сходових маршей:

V = 2шт,

Визначення об’єм  робіт для монтажу плит перекриття:

V = 52шт,

Визначаємо об’єм робіт для монтажу плит покриття:

V = 88шт,

Визначаємо об’єм робіт для заповнення віконних прорізів:

V = 163.2,

Визначаємо об’єм робіт для заповнення дверних прорізів:

V = 122.2,

Визначаємо об’єм робіт для улаштування пароізоляції:

V = 771.6,

Визначаємо об’єм  робіт для улаштування теплоізоляції:

V = 771.6,

Визначаємо об’єм робіт для  улаштування цементнопісчаної стяжки:

V = 771.6,

Визначаємо об’єм для улаштування 3-х шарової покрівлі:

V = 771.6,

Визначаємо об’єм для оштукатурення поверхонь стін:

V = 806,

Визначаємо об’єм для оштукатурення віконних відкосів:

V = 71.8,

Визначаємо об’єм для оштуктурення дверних відкосів:

V = 58.2,

Визначаємо об’єм для фарбування стель:

V = 309.8,

Визначаємо об’єм для фарбування стін:

V = 760.2,

Визначаємо об’єм для облицювання стін керамічною плиткою:

V = 22.44,

Визначаємо об’єм для фарбування вікон:

V = 1543.2,

Визначаємо об’єм для фарбування дверей:

V80.68,

Визначеємо об’єм для улаштування підлог  з керамічної плитки:

V = 70.8,

Визначаємо об’єм для улаштування підлог з лінолеуму:

V =163.8,

Визначаємо об’єм для улаштування підлог з паркету:

V = 122.2,

Визначаємо об’єм для оштукатурення цоколя:

V = 114.2,

Визначаємо об’єм для улаштування основи під відмостку:

V = 91.4.

Визначення параметрів екскаватора

Необхідна глибина копання 2 м.

Необхідний радіус різання, Rріз, м, визначаємо за формулою

(4.17)

де Вв - ширина виїмки по верху, м.

(4.18)

Необхідний радіус завантаження рівний радіусу копання і дорівнює 9 м.

Необхідну висоту завантаження у транспорт, Нв, м, визначаємо за формулою : 

(4.19)

де  - висота транспорту, м.

Нв =2,5 + 0,5 = 3 м

Приймаємо екскаватор марки ЕО-2621В , бульдозер марки Д - 371.

Вибір монтажного крану

Визначаємо вантажопід'ємність крану ,Q, т, за формулою

(4.20)

де - маса конструкції, яка має найбільшу масу, т;

   - маса пристосування, т.

                                = 2,58 + 0,25 = 2,83 т.

Визначаємо висоту підйому стріли крану, Нстр, м, за формулою

(4.21)

де  - перевищення опори монтажного елемента над рівнем стоянки, м;

 h3 - запас по висоті, приймається не менше 0,5 м;

    he - висота елемента в монтажному положенні, м;

    hn - висота стропування в робочому положенні, м;

    hпол висота поліспаста в стягнутому положенні, приймається 1,5 м.

                   Нстр = 6 + 0,22 + 0,5 + 5 + 1,5 = 13,22 м.

Визначаємо найменший виліт стріли, , м, за формулою

(4.22)

де е - половина товщини стріли на рівні верха монтажного елемента або раніше змонтованої конструкції, м;

с - мінімальний зазор між стрілою і монтуючим елементом або між стрілою і раніше змонтованою конструкцією, м;

d - відстань від центра ваги до наближеного до стріли крана елемента,м;

hш - відстань від рівня стоянки крану до осі повороту стріли, м;

а - коефіцієнт, який дорівнює 1,5 м.

(4.23)

Визначаємо найменшу довжину стріли м, за формулою

(4.24)

Приймаємо монтажний кран марки КС-357 А.

.2.3 Вибір методів виконання основних будівельно-монтажних робіт

Геодезична розбивка осей служить для планового і висотного прив’язання на місцевості проекту будинків та для геодезичного забезпечення на весь період будівництва.

Геодезичну розбивку основи виконують у вигляді сітки квадратів, розмірами 50, 100, 200 м, осі якої є прямокутними координатами, що визначають положення будинку  на місцевості. Для окремих будівель геодезичною розбивкою основи можуть бути червоні лінії. 

Повздовжні і поперечні осі сітки закріплюють на місцевості постійними знаками з плановою точкою.

Основні осі будівлі переносять на місцевість за методом прямокутних координат. Координатами беруть сусідні осі будівельної сітки, а перетин їх за нуль  відмітку.

Для детального розбивання осей будинку паралельно її контуру ставлять будівельне обнесення, на яке переносять та закріплюють основні осі, прибиваючи до дощок цвяхи та позначаючи олійною фарбою. Будівельне обнесення треба встановлювати на відстані не менше як на 20 м від осей будівлі. Щоб воно зберіглося під час виконання земляних робіт. Для лінійно протяжних споруд ставлять тільки поперечне будівельне обнесення, яке розміщують на прямих ділянках через 50м, на заокруглених20 м, а також на всіх пікетах і в місцях переломлення профілю.

Територію будівельного майданчику звільнюють від кущів, дерев, валунів, зносять будинки і споруди, які не можна використати в період зведення, використовують бульдозери і трактори з корчувальною лебідкою, а також екскаватори із спеціальним устаткуванням.  Малі та середні  дерева діаметром 12-25 см валять разом із корінням. Дерева більш як 25 смзавтовшки спочатку зрізають на висоті 0,20,3 м  електричними пилками або бензопилами, а потім корчують пні. Корчування  пнів на будівельному майданчику обов’язкове в місцях: розроблення котлованів, траншей, канав