64217

Ранний опыт (благоприобретённые компоненты поведения)

Доклад

Психология и эзотерика

Преобладание облигатного научения в раннем постнатальном онтогенезе объясняется тем что в это время происходит достройка врождёных пусковых механизмов ряда важнейших инстинктивных действий путём включения в них индивидуально приобретаемых компонентов.

Русский

2014-07-03

32 KB

0 чел.

Ранний опыт (благоприобретённые компоненты поведения)

Формирование опыта в раннем постнатальном периоде осуществляется, главным образом, за счёт облигатного научения. Преобладание облигатного научения в раннем постнатальном онтогенезе объясняется тем, что в это время происходит достройка врождёных пусковых механизмов ряда важнейших инстинктивных действий путём включения в них индивидуально приобретаемых компонентов.

Как известно, к облигатному научению относятся все формы научения, которые в любых условиях совершенно необходимы для выполнения важнейших жизненных функций, то есть относящихся к видоспецифическому, инстинктивному поведению. Облигатность (обязательность) приобретения определённого опыта всеми особями данного вида фиксируется генетически. Облигатное научение сходно с врождёнными компонентами поведения не только генетическим фиксированием самой способности к научению и конкретных её проявлений, но и наличием определённых сроков, когда это научение возможно. Ни до, ни после этих сенсибельных (или критических) периодов онтогенеза облигатное научение невозможно.

Основными механизмами облигатного научения являются:

  1.  привыкание с дифференцировкой врождённого узнавания. Например, у птенцов куриных птиц изначально при появлении над ними любого объекта развивается реакция тревоги и они затаиваются в траве при пролетании над ними листьев деревьев, хищных и безопасных птиц. Однако по мере развития сенсорных способностей, они научаются различать силуэты разных птиц и других предметов. Постепенно птенцы привыкают к тем объектам, которые видят часто: безопасным птицам имеющим характерный силуэт с длинной шеей, листве и тому подобное; реакция тревоги при этом не развивается. На редко появляющийся силуэт хищных птиц, отличительным признаком которых является короткая шея, привыкание не развивается и птенцы по-прежнему затаиваются при их появлении. Здесь имеет место дифференцировка врожденного узнавания путем приобретения раннего опыта;
  2.  в результате раннего научения происходит изменение сигнального значения раздражителей. Например, молодь осетровых рыб первоначально реагирует на свет отрицательно (держатся у дна), но с 5-9 дня под влиянием перехода к активному питанию эта реакция превращается в положительную (мальки поднимаются к поверхности воды за пищей);
  3.  в процессе раннего научения происходит достройка или изменение врождённого узнавания путём включения новых сенсорных систем. Так, птенцы дрозда рождаются слепыми и в первые дни после вылупления узнают о появлении родителей по сотрясению гнезда. Этот стимул воспринимает вестибулярный анализатор. Независимо от расположения родителей они тянутся вверх. Некоторое время после того, как у птенцов откроются глаза, реакция на сотрясение гнезда и появление в поле зрения родителя остаётся прежней, что свидетельствует о ведущей роли вестибулярного, а не зрительного анализатора. Только через несколько дней, когда птенцы научатся чётко локализовывать оптический стимул и поворачивать голову к родителю с кормом, зрение станет ведущей рецепцией, определяющей врождённую реакцию птенца на появление родителей. Включение новых сенсорных систем и модификация врожденного узнавания происходит в условиях накопления первичного сенсомоторного опыта.

Облигатное научение особенно важно для формирования видоспецифического пищевого поведения. Путём облигатного научения детёныши узнают отличительные признаки пищевых объектов, у них вырабатываются так называемые натуральные условные рефлексы на вид, запах и вкус пищи. Эти же механизмы научения лежат в основе совершенствования врождённых двигательных актов и формирования пищедобывательных приёмов (оперантные рефлексы).

Необходимо отметить, что роль облигатного научения в приспособлении инстинктивных компонентов к условиям существования особенно велика у низших животных, у которых окончательное формирование поведения происходит в раннем постнатальном периоде. У низших животных облигатное научение выступает как единственный фактор постнатальной достройки инстинктивного поведения. У высших животных это происходит в игровом периоде, когда облигатное научение тесно переплетается с факультативным, что значительно расширяет диапазон поведенческих реакций.

Факультативное научение в постнатальный период только дополняет, уточняет и конкретизирует процесс облигатного научения привязывая его к конкретным условиям обитания, роль его невелика. Факультативное научение носит индивидуальный характер и не связано с определенными сенсибильными периодами, отличается большой лабильностью и обратимостью. Факультативное научение в ранний постнатальный период проявляется в весьма ограниченном виде и не способно помочь животному в выборе адекватного поведения. Экспериментально факультативный компонент раннего научения можно выявить путем воздействия на детенышей искусственными стимулами, которые не встречаются в нормальной среде их обитания или не имеют существенной биологической значимости и как следствие, не обусловливают определенную инстинктивную реакцию. Факультативный компонент раннего научения можно так же выявить путем обучения животных действиям не входящим в их видотипичное поведение. (Опыты с 5-11 дневными крысятами с воздействием на них электрического сигнала. По мере тренировки число оборонительные реакций у них уменьшалось, но только 7-11 дневные крысята научались находить правильное решение). Факультативные реакции на положительные раздражители появляются еще позже.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31511. Продуктивність праці 116 KB
  Продуктивність праці Зміст учбового матеріалу: Сутність продуктивної праці та продуктивності праці. Показники продуктивності праці та методи її вимірювання Фактори впливу на зростання продуктивності праці та їх класифікація Резервів зростання продуктивності праці їх класифікація та оцінка. Сутність продуктивності та продуктивності праці Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці МОП розрізняють поняття продуктивність і продуктивність праці. Продуктивність – це ефективність використання ресурсів – праці капіталу...
31512. Політика доходів та сутність заробітної плати 232 KB
  Робоча сила найманих працівників на ринку праці є товаром який має вартість. На вартість робочої сили впливають результати праці власника робочої сили. Вартість робочої сили формується на ринку через порівняння результативності корисності праці із затратами на відтворення робочої сили. Вона встановлюється на рівні який узгоджує граничну продуктивність праці тобто цінність послуг праці для покупцяпідприємця з витратами які потрібні для відтворення робочої сили.
31513. Тарифна система оплати праці та її складові 224 KB
  Тарифна система оплати праці та її складові Зміст учбового матеріалу: Тарифна система та її призначення. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Тарифні ставки працівників. Тарифна система та її призначення Тарифне нормування оплати праці – це складова організації заробітної плати що здійснюється за допомогою тарифної системи і являє собою сукупність фіксованих норм оплати за роботу в межах норм праці трудових обов’язків а також норм оплати праці за роботу понад норму праці.
31514. Оплата праці та її організація в умовах трансформації соціально-трудових відносин 192.5 KB
  Оплата праці та її організація в умовах трансформації соціальнотрудових відносин Зміст учбового матеріалу: Системи оплати праці: сутність ознаки взаємозв’язок та взаємозалежність. Відрядна форма оплати праці: сутність та види. Почасова форма оплати праці: сутність та види. Безтарифна система оплати праці.
31515. Аналіз і планування трудових показників 131.5 KB
  Аналіз і планування трудових показників Зміст учбового матеріалу: Планування продуктивності праці: методичні основи Розроблення плану продуктивності праці Планування й аналіз чисельності працівників Планування й аналіз заробітної плати 1. Методичні основи планування продуктивності праці Основними трудовими показниками є: продуктивність праці; чисельність працівників; фонд заробітної плати; середня заробітна плата Трудові показники визначаються технікоекономічними та іншими факторами виробництва: технікоорганізаційним рівнем...
31516. Міжнародна організація праці: значення, вплив на розвиток та методи регулювання соціально-трудових відносин 101.02 KB
  МОП: цілі завдання та структура 2. Основні види діяльності МОП 3. МОП: цілі завдання та структура Міжнародна організація праці МОП – це міжурядова установа яка вирішує проблеми зайнятості населення. МОП була створена у 1919 р.
31517. Праця як об’єкт вивчення дисципліни „Економіка праці і соціально-трудові відносини” та основа життєдіяльності суспільства 96 KB
  Праця як об’єкт вивчення дисципліни Економіка праці і соціальнотрудові відносини†та основа життєдіяльності суспільства Зміст учбового матеріалу: Діяльність та її види Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціальнотрудові відносиниâ€: предмет завдання зміст методи вивчення Система понять про працю: сутність характер аспекти розгляду Виробничий фактор праці Місце дисципліни в загальній системі економічних наук 1. Праця як об’єкт вивчення дисципліни “Економіка праці і соціальнотрудові ресурсиâ€:...
31518. Ринок праці: зовнішній та внутрішньофірмовий 171 KB
  Ринок праці: зовнішній та внутрішньофірмовий Зміст учбового матеріалу: І. Зовнішній ринок праці: 1. Поняття ринку праці його елементи та функції 2. Структура типи сегменти ринку праці 3.
31519. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства 133.5 KB
  Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства Зміст учбового матеріалу: Населення як суб’єкт соціальноекономічних відносин. Населення як суб’єкт соціальноекономічних відносин. Населення – це сукупність людей яка склалася історично та проживає на певній території. В залежності від його ролі у формуванні розвитку та реалізації виробничих відносин можна поділити на три функціональні групи: перша група – населення пов’язане з виконанням господарських функцій промислові сільськогосподарські транспортні тощо.