64241

Критерии интеллектуального поведения

Доклад

Психология и эзотерика

Обычно первая подготовительная фаза интеллектуального действия заключается в приготовлении орудия. Важно отметить что подготовительная фаза интеллектуального действия запускается не самим предметом используемым в дальнейшем...

Русский

2014-07-03

30.5 KB

0 чел.

Критерии интеллектуального поведения

Важной отличительной особенностью психики высших позвоночных, позволяющей говорить о развитии у них интеллекта, является способность отражать не только отдельные предметы окружающей среды, но и отношения между ними, то есть ситуацию в целом. Впервые это наблюдается при выработке у животных сложных навыков, когда животному необходимо оценить взаимосвязь элементов задачи и, в зависимости от этого, выполнить ряд движений, направленных на решение задачи. Таким образом, сложные навыки состоят из равнозначных фаз, при выполнение которых, достигается конечный результат. Каждая фаза состоит из определенного действия. Необходимая для решения задачи последовательность действий вырабатывается у животного постепенно методом "проб и ошибок" или в результате дрессировки.

Интеллектуальное поведение, развившееся, вероятно, из сложных навыков, является высшим проявлением способности к научению.

Первым критерием интеллектуального поведения является чёткое разделение деятельности на два этапа: фазу подготовки действия, приводящего к решению задачи, и фазу осуществления. По Леонтьеву, интеллект впервые возникает там, где возникает процесс подготовки возможности осуществить ту или иную операцию.

Обычно первая (подготовительная) фаза интеллектуального действия заключается в приготовлении орудия. Например, прежде чем сбить банан, подвешенный на недоступной высоте, обезьяна сначала берёт палку. При этом опытная обезьяна, заранее оценивая расстояние до цели, выбирает палку соответствующей длины. Важно отметить, что подготовительная фаза интеллектуального действия запускается не самим предметом, используемым в дальнейшем в качестве орудия (палкой в нашем примере), а, его объективным отношением к приманке, возможностью его использования. Кроме того, подготовительная фаза интеллектуального действия сама по себе не имеет для животного смысла, если за ней не последует вторая фаза – фаза осуществления, непосредственно направленная на объект.

Фаза осуществления включает в себя определенную операцию, закрепленную в виде навыка, либо изобретенную в результате осмысления ситуации. С этой особенностью второй фазы связан второй критерий интеллектуального действия. Этот критерий подразумевает, что при истинном интеллектуальном действии животное решает задачу не одним способом, выполняемым стереотипно с подбором необходимой двигательной координации, а разными способами. Варианты решения задачи обычно представлены различными операциями, состоящими из разных двигательных координаций в разных последовательностях их выполнения. Эти способы решения задач животное может найти самостоятельно или перенять у других животных.

Третий критерий касается основного способа нахождения новых решений животными, а именно переноса операций. Дело в том, что операции и навыки могут изначально вырабатываться в других условиях и для достижения других целей. В новой ситуации, если животное обнаружит какое-либо сходство её с ситуацией, имевшей место в прошлом, оно может попытаться перенести отработанную операцию в новые условия. В результате операция перестает быть неподвижно связанной с деятельностью, отвечающей определённой задаче. Так как интеллектуальное поведение животных характеризуется отражением не просто предметных компонентов среды, а отношений между ними, перенос операции осуществляется не только по принципу сходства вещей (например, преград), с которыми была связана данная операция, но и по принципу сходства отношений, связей вещей, которым она отвечает.

В качестве четвертого критерия интеллекта животных часто используют способность животного узнавать себя в зеркале, при этом проявляются способности улавливать сложные причинно-следственные связи. Из всех животных только человекообразные обезьяны узнают себя в зеркале, хотя и не сразу: шимпанзе нужен в среднем один день, орангутангам – три дня, а гориллам – пять дней. Лемуры и низшие обезьяны не способны отождествлять себя с отображением в зеркале, они принимают его за другое животное, пугаются или ведут себя агрессивно. У человекообразных обезьян страх быстро сменяется любопытством. В литературе описывается поведение перед зеркалом самки орангутанга Сумы. После того, как первый испуг прошёл, обезьяна стала корчить рожицы, закрывать руками глаза, подглядывая в щёлки между пальцами. Затем, встав на голову, она внимательно изучила в зеркале перевернутый мир. Во время еды Сума прилепила к щеке кожицу помидора, а когда увидела вновь себя в зеркале, то дотронулась до кожицы пальцем и стряхнула её. Это однозначно доказало, что Сума узнала себя в зеркале, а это высокое интеллектуальное достижение для животного.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84594. Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани 43.2 KB
  Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани. Пороговий потенціал ΔV – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани Екр. Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД. Тобто чим менший поріг деполяризації тим вища збудливість клітини та навпаки.
84595. Зміни збудливості клітини при розвитку одиничного потенціалу дії 46.03 KB
  При розвитку на мембрані місцевого збудження та ПД збудливість клітини змінюється порізному: при розвитку місцевого збудження збудливість збільшується так як ΔV зменшується; при розвитку ПД мають місце закономірні зміни збудливості: поки деполяризація повільно прямує до Екр збудливість збільшується вище вихідного рівня вище 100 – фаза супернормальної збудливості; к тільки деполяризація доходить до Екр й починається розвиток піку ПД збудливість клітини падає до нуля та починається фаза абсолютної рефрактерності – повної...
84596. Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження 43.28 KB
  Під анодом виникає гіперполяризація а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 5075 від величини порогового потенціалу в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали через них в клітину входять іони N збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів N в клітину має назву локальної відповіді ЛВ. Таким чином при дії на...
84597. Механізми проведення збудження по нервових волокнам 46.51 KB
  Швидкість збільшення сили – відповідає швидкості піку ПД майже відповідає швидкості збільшення сили при дії прямокутних імпульсів електричного струму – набагато вища порогу. Отже на збуджену ділянку мембрани нервового волокна діє катодний електричний струм сила час дії та швидкість збільшення сили якого вищі порогу – цей струм викличе деполяризацію мембрани до Екр викличе ПД на мембрані незбудженої ділянки. Ці струми в ділянці незбуджених перехватів мають вихідний напрямок; їх сила амплітуда ПД тривалість тривалість ПД швидкість...
84598. Закони проведення збудження по нервовим та м’язовим волокнам 49.29 KB
  Закон фізіологічної неперервності чи фізіологічної цілісності волокна – для здійснення проведення необхідним є нормальний функціональний стан мембрани волокна. Якщо його пошкодити обробивши наприклад місцевим анастетиком типу новокаїну проведення припиниться незважаючи на те що морфологічно волокна не пошкоджені місцеві анастетики інактивують натрієві канали мембрани зміщення Екр збільшення порогу деполяризації зменшення швидкості проведення збудження з подальшим припиненням цього проведення. Закон двостороннього проведення – в...
84599. Механізми проведення збудження через нервово-м’язовий синапс. Медіатор, мембранні циторецептори та блокатори нервово-м’язових синапсів 45.06 KB
  Нервовом’язовий синапс утворений нервовим закінченням аксона мотонейронів та кінцевою пластинкою – частина мембрани м’язового волокна яка контактує з нервовим закінченням. Механізм передачі збудження через нервовом’язовий синапс полягає в тому що ПД іде по мембрані нервового волокна поширюється по пресинаптичній мембрані при цьому відкриваються кальцієві канали пресинаптичної мембрани вхід іонів Са всередину нервового закінчення взаємодія з везикулами міхурці в яких є медіатор ацетилхолін рух везикул до пресинаптичної мембрани...
84600. Спряження збудження та скорочення. Механізми м’язового скорочення 45.74 KB
  Механізми м’язового скорочення. Термін спряження збудження із скороченням означає взаєзв’язок збудження в скелетних м’язах виникнення та поширення ПД по мембрані волокна та його скорочення тобто актоміозинової взаємодії. При русі ПД по мембрані Ттрубочок в мембрані цистерн СПР відкриваються кальцієві канали іони Са2 по градієнту концентрації виходять з цистерн СПР у саркоплазму підвищення концентрації іонів Са2 в саркоплазмі міоцита з 10–8 до 10–5 ммоль л дифузія іонів Са2 до протофібрил взаємодія з регуляторним білком тропоніном...
84601. Види м’язових скорочень: одинокі та тетанічні; ізотонічні та ізометричні 44.03 KB
  В залежності від режимів навантаження виділяють наступні види м’язового скорочення. Ізометричного скорочення – скорочення при незмінній довжинні м’яза. В експерименті таке скорочення можна отримати якщо ізольований м’яз закріпити з двох сторін та стимулювати електричним струмом. В умовах цілісного організму ізометричне скорочення буває коли людина намагається але не може підняти вантаж.
84602. Біологічна регуляція, її види і значення. Контур біологічної регуляції. Роль зворотнього зв’язку в регуляції 46.87 KB
  Роль зворотнього зв’язку в регуляції. Перелічені вище елементи контура біологічної регуляції зв’язуються між собою каналами зв’язку якими в контурі передається інформація: канал прямого зв’язку – по ньому передається керуючий сигнал від КП до ВП підтримка заданого рівня або зміна РП; канал зворотнього зв’язку – по ньому передається інформація з СП1 в КП: про поточну величину РП; про ефективність керуючих сигналів що вироблені КП і спрямовані на усунення відхилення РП від заданого рівня або на його зміну в потрібному напрямку. КП...