64275

ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЗБІРНИХ ТВЕРДОСПЛАВНИХ РІЗЦІВ ВАЖКИХ ТОКАРНИХ ВЕРСТАТІВ

Автореферат

Производство и промышленные технологии

Тому наукове обґрунтування технології та режимів МІО вибір раціональних конструктивних параметрів інструменту підвищення його надійності є актуальною задачею. Від цього залежать характер протікання процесу різання забезпечення надійності роботи як різального інструменту...

Украинкский

2014-07-04

241 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Андронов Олексій Юрійович

УДК 621.941.025.7:621.762

ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЗБІРНИХ ТВЕРДОСПЛАВНИХ РІЗЦІВ ВАЖКИХ ТОКАРНИХ ВЕРСТАТІВ

05.03.01 – процеси механічної обробки,

верстати та інструменти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі металорізальних верстатів та інструментів Донбаської державної машинобудівної академії Міністерства освіти і науки України.

Науковий

керівник:

доктор технічних наук, професор

Клименко Галина Петрівна,

Донбаська державна машинобудівна академія,
завідувач кафедри автоматизації виробничих процесів
.

Офіційні опоненти :

доктор технічних наук, професор

Доброскок Володимир Ленінмирович,

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”,
професор кафедри інтегрованих технологій машинобудування ім. М.Ф. Семка
;

кандидат технічних наук,

Копєйкіна Марина Юріївна,

Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля
НАН України,

старший науковий співробітник відділу технологічного управління якістю обробки поверхні.

Захист відбудеться “15” червня 2010 року о 15-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.11 при Національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” за адресою:
03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37, корпус 1, ауд. №214.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" за адресою: 03056, м.Київ, проспект Перемоги, 37.

Автореферат розісланий “14” травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор технічних наук, професор

Майборода В.С.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Підвищення рівня автоматизації існуючого металорізального обладнання вимагає особливої  уваги до стабільності обробки деталей, скороченню простоїв верстатів, у тому числі з вини відмов різальних інструментів. Особливо це важливо для важких верстатів з ЧПК, вартість простоїв яких дуже велика. Тому проблема підвищення надійності різального інструменту для важких верстатів набула особливої актуальності.

Одним з найперспективних шляхів підвищення ефективності роботи різального інструменту, в особливості з твердих сплавів, є використання  сучасних методів їх зміцнення, спрямованих на формування у інструментальних матеріалів оптимальних властивостей – твердості, мікроструктури, експлуатаційних характеристик міцності, тріщиностійкості, які обумовлюють їх. Ці шляхи активно розвиваються і вдосконалюються, особливо нанесення спеціальних зносостійких покриттів, здатних формувати в поверхневих шарах інструменту поліпшені властивості матеріалу. Реалізація цих методів підвищення якості інструментів потребує високих витрат та високотехнологічного устаткування. Дослідження в області використання методу магнітоімпульсної обробки (МІО) інструментів показали високу його ефективність для швидкорізальних сталей та без вольфрамових твердосплавних  матеріалів. Його перевага є в невисоких потребах до енерговитрат, витрат на виготовлення устаткування. Тому наукове обґрунтування технології та режимів МІО, вибір раціональних конструктивних параметрів інструменту, підвищення його надійності є актуальною задачею.

Для оцінки ефективності процесу експлуатації інструмента повинні враховуватися не тільки приведені витрати на обробку деталей, але й інші цільові функції із певними обмеженнями, що враховують реальні умови експлуатації. Регламенти експлуатації різального інструменту є невід'ємною його частиною при поставці споживачеві, вони визначають конкурентоспроможність верстатно-інструментального устаткування. Від цього залежать характер протікання процесу різання, забезпечення надійності роботи як різального інструменту, так і всієї технологічної системи механічної обробки в цілому, витрати на обробку, продуктивність і інші характеристики.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є частиною досліджень, які виконуються на кафедрі “Металорізальні верстати та інструменти” Донбаської державної машинобудівної академії в рамках наукової програми “Підвищення якості та ефективності верстатного обладнання та різального інструмента для важкого машинобудування” (держ. реєстр. № 0102U001664), “Розробка системи управління якістю роботи важких верстатів та інструментів” (держ. реєстр. № 0104U004038), “Розробка інтегрального комплексу оптимального управління адаптивною технологічною системою важких верстатів” (держ. реєстр. № 0107U001306), “Удосконалювання технологічного середовища для автоматизованого виробництва продукції важкого машинобудування” (держ. реєстр. № 0105U002445).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності експлуатації токарних різців для обточування на важких верстатах за рахунок  підвищення їх надійності магнітоімпульсною обробкою і визначення раціональних регламентів експлуатації.

Під ефективністю експлуатації різального інструменту розуміється досягнення ним максимальної продуктивності обробки деталей при мінімальних приведених витратах і витрати інструменту.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні задачі:

1. Здійснити аналіз умов експлуатації збірних токарних різців для важких верстатів з ДС = 1250–2500 мм.

2. Розробити математичну модель надійності збірних токарних різців важких верстатів, яка комплексно враховує їх безвідмовність і ремонтопридатність.

3. Дослідити імовірнісний підхід до визначення товщини пластини токарного різця важких верстатів.

4. Уточнити залежності періоду стійкості для вибору раціональних регламентів експлуатації різальних інструментів на важких верстатах з
ДС = 1250–2500 мм з урахуванням надійності інструментів.

5. Дослідити можливості підвищення показників надійності збірних інструментів для важких верстатів методом МІО.

6. Розробити рекомендації щодо практичного використання  методу підвищення надійності твердосплавних збірних різців для важких верстатів.

Об’єкт дослідження – процес експлуатації збірних твердосплавних різців для обточування на важких верстатах.

Предмет дослідження – надійність збірних твердосплавних різців для важких верстатів.

Методи дослідження – для вирішення поставлених задач дослідження використовувались основні положення теорії різання матеріалів, матеріалознавства, математичної статистики, методів групового обліку аргументів для формування математичних моделей та скінчених елементів для визначення напружено-деформованого стану різальних пластин токарних різців. Експериментальні дослідження виконані в лабораторних та виробничих умовах з використанням сучасних засобів вимірювання.

Експериментальні дослідження виконувались в реальних виробничих умовах на важких токарних верстатах з ДС = 1250–2500 мм в ЗАТ “Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ), ВАТ “Краматорський завод важкого верстатобудування” (КЗВВ), Краснолиманському та Дебальцевському вагоноремонтних депо.

Лабораторні випробування токарних різців здійснювались методом  руйнуючої подачі. Тримірне моделювання та аналіз методом скінчених елементів напружено-деформованого стану токарних різців здійснювались за допомогою спеціалізованих пакетів програм.

Наукова новизна одержаних результатів. 

1. Визначені кількісні залежності товщини пластини різця від показників розподілу випадкових величин його навантаження та імовірнісного характеру властивостей матеріалу інструменту. Вперше встановлено, що товщина різального елемента залежить від рівня його надійності та прямо пропорційна співвідношенню математичних очікувань розподілу навантаження на інструмент та його несучої здатності.

2. Уточнена залежність періоду стійкості інструменту з врахуванням часу до його руйнування від комплексу технологічних факторів і їх взаємодії при обробленні деталей на верстатах типорозміром 1250–2500 мм, яка враховує імовірність руйнування інструменту.

3. Вперше встановлено розподіл показників надійності збірного різця між елементами його конструкції та показано, що для збірних різців раціональний за критеріями витрат інструменту та приведеним витратам рівень надійності складає 0,65, а для різальної пластини, якою оснащений інструмент – 0,8.

4. Вперше доведено підвищення надійності (безвідмовності)  твердосплавних різців в результаті обробки імпульсним магнітним полем, що формує в фазах кобальту та карбіду титану напруження стискання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі проведених досліджень:

– розроблено рекомендації з вибору раціонального рівня надійності збірних токарних різців для важких верстатів.

– розроблено рекомендації з вибору параметрів МІО твердосплавних різальних пластин збірних токарних різців для важких токарних верстатів.

– розроблено рекомендації з вибору раціональних режимів різання й норм витрат інструменту при обточуванні на важких верстатах у вигляді нормувальних карт і програмного забезпечення.

Результати роботи пройшли промислову апробацію й впроваджені на машинобудівних підприємствах України, де використовуються інженерами-технологами, нормувальниками, фахівцями служби технагляду й контролю якості процесу експлуатації інструменту. Застосування цих методик на промислових підприємствах дозволило підвищити продуктивність обробки деталей, знизити витрату різального інструменту, що забезпечило одержання фактичного економічного ефекту.

Отримані наукові та практичні результати, методика “Методика визначення витрати інструменту на важких верстатах” та рекомендації  “Регламенти експлуатації та норми витрат різальних інструментів на
важких токарних верстатах” впроваджено на ВАТ КЗВВ з економічним ефектом 44525 грн.

Основні положення і науково-прикладні результати дисертаційної роботи, які доведені до рівня конкретних практичних рекомендацій, використані як методичне забезпечення при розробці технологічних процесів, бізнес-планування виготовлення та експлуатації верстатів, розрахунку витрати різального інструменту на ВАТ КЗВВ.

Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при підготовці фахівців за спеціальністю 6.090204, 8.090204  – інструментальне виробництво при викладанні дисциплін “Різальний інструмент”, “Оптимізація процесів різання” на кафедрі “Металорізальні верстати та інструменти” Донбаської державної машинобудівної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз літературно-патентних джерел, аналіз умов експлуатації токарних різців при обточуванні на важких верстатах, відомих методів підвищення надійності різальних інструментів. Основні теоретичні та експериментальні дослідження за темою дисертаційної роботи виконані автором самостійно. Постановка задачі, аналіз і трактування результатів виконано спільно з науковим керівником та, частково, зі співавторами публікацій. В дисертаційній роботі автор формулював мету, задачі та постановку роботи, розробив методики і способи її досягнення, виконував розрахунки, аналізував та узагальнював отримані результати. В роботі наведені посилання на авторів та відповідні джерела при використанні відомих результатів та теоретичних положень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідались й обговорювалися на щорічних наукових конференціях Донбаської державної машинобудівної академії (2004–2009 рр.); II-VІI Міжнародних науково-технічних конференціях “Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку” (Краматорськ, 2003–2009 рр.); V Всеукраїнській молодіжній науково-технічній конференції “Машинобудування України очима молодих: прогресивні ідеї – наука – виробництво” (Суми, 2005 р.); ХІV Міжнародній науково-технічній конференції “Технології ХХІ сторіччя” (Суми, 2007 р.); XIV Міжнародній науково-технічній конференції “Машинобудування і техносфера ХХІ сторіччя” (Севастополь, 2007 р.), а також на провідних машинобудівних підприємствах Донецької області. В повному обсязі робота доповідалась та отримала позитивні відгуки на засіданнях розширених науково-технічних семінарів в Донбаській державній машинобудівній академії, Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут", Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут".

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в
21
друкованих працях, з них – 13 статей у фахових виданнях за переліком ВАК (1 одноосібна), 8 у тезах доповідей конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, шести розділів основної частини, загальних висновків, списку використаних джерел, що містить 144 найменувань та 4 додатки. Повний обсяг дисертації становить 156 сторінок машинописного тексту, включаючи 61 рисунок,
22  таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету і задачі досліджень, відображено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, апробацію, структуру роботи та публікації.

В першому розділі наведено аналіз способів підвищення надійності різальних інструментів та ефективності їх експлуатації. Показано, що надійність інструменту для важких верстатів є найбільш вагомим показником якості процесу його експлуатації.

Окремі проблеми експлуатації різального інструменту з врахуванням імовірнісного підходу до визначення параметрів процесу механічної обробки та надійності різального інструменту досліджували Високовський Е. С., Внуков Ю. М., Девін Л. М., Доброскок В. Л., Івченко Т. Г., Кацев П. Г., Клименко Г. П., Мироненко Є. В., Равська Н. С., Сінопальников В. А., Скібін В. В., Струтинський В. Б., Старков В. К., Хаєт Г. Л. та інші.

Найбільш значний науково-практичний внесок в розвиток теорії надійності різальних інструментів внесли проф. Г. Л. Хаєт та його учні. Однак, показники надійності в їх дослідженнях застосовувались тільки для різальної частини інструменту. Збірний різець як система представлений в роботах, в яких запропонований комплексний показник надійності в вигляді коефіцієнту готовності, який враховує як безвідмовність так і ремонтопридатність збірного інструменту. Але при визначенні математичної моделі коефіцієнту готовності для спрощення вважалось, що закон розподілу періоду стійкості інструменту експоненціальний. Це знижувало точність оцінки фактичного показника надійності, завищувало розрахункові значення витрати різального інструменту.

Тому одним з завдань дисертації передбачено уточнення комплексних показників надійності з можливістю застосування інших законів розподілу стійкості інструменту (нормального, Вейбула та інших).

Проаналізовані показники надійності різальних інструментів (його безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність й збережуванність) і їх зв’язок з параметрами розподілу періодів стійкості. Проведено огляд умов експлуатації твердосплавних різців при обточуванні на важких верстатах. Максимальний діаметр оброблювальної деталі над станиною ДС прийнятий як непряма характеристика вібростійкості верстату.

Проаналізовані існуючі математичні моделі і цільові функції для оптимізації регламентів експлуатації інструментів.

Аналіз стану досліджень показав, що більш ретельного огляду потребує аналіз умов експлуатації збірних різців на важких верстатах, уточнення залежностей стійкості, розробка математичних моделей надійності, а також створення та застосування методів підвищення надійності різального інструменту.

У другому розділі наведено загальний методичний план роботи, структура (рис. 1), описані методики лабораторних, експлуатаційних досліджень надійності збірних різців для обточування на важких верстатах, методика збору статистичних даних і обробки їх результатів.

Об’єктом дослідження були токарні різці для важких верстатів оснащенні різальними пластинами з твердих сплавів ВК8, Т5К10, ТТ7К12.

Дослідження виконувались у виробничих умовах ЗАТ НКМЗ на верстатах виробництва ВАТ КЗВВ мод. КЖ16275Ф3 (обробка деталей масою до 60 т, довжиною до 18000 мм), мод. КЖ16274Ф3 (обробка деталей масою до 25 т, довжиною до 8000 мм).

Збір статистичних даних здійснювався методами тривалих спостережень за експлуатацією інструмента до його відмови і миттєвих спостережень.

Для одержання математичної моделі періоду стійкості до руйнування токарних різців для важких верстатів використаний метод групового обліку аргументів (МГОА). В роботі був використаний та описаний узагальнений алгоритм МГОА багаторядною селекцією проекторів.

Рис. 1. Структура досліджень дисертаційної роботи

МІО різальних пластин проводилася на установці, яка складається з генератора імпульсів із блоком живлення та індуктора.

Рис. 2. Комплекс для МІО

твердосплавних різальних пластин

Для розробки конструкції магнітного індуктора (рис. 2) проведений аналіз геометричних параметрів  соленоїдів для магнітних індукторів з погляду їх можливості забезпечити необхідні значення напруженості магнітного поля. Індуктивність попередньо визначалась за приблизною формулою для багатошарової котушки, а потім уточнювалась на універсальному вимірювальному мосту. Для оцінки впливу МІО на властивості і структуру твердих сплавів, що змінювались, виконано параметричні та рентгеноспектральні дослідження.

На початку вимірювали мікротвердість зразків до обробки, а потім піддавали МІО з наступними режимами: напруженість імпульсного магнітного поля  = 1,1·105–2,2·105 А/м, тривалість обробки 2 хв., час витримки після обробки більш 24 год., частота імпульсів магнітного поля f = 5 Гц.

Вимір мікротвердості Нм здійснювався на приладі ПМТ3 при навантаженні на індентор 0,05Н на торцях зразків полірованих відповідно до ГОСТ 945076 (СТ СЭВ 119578) "Измерение микротвердости вдавливанием алмазных наконечников" на приладі ПМТ3. Знімки відбитків виконувались за допомогою мікроскопа МІМ-8М. Мікрошліфи отримані хімічним травленням в 4 %-ому розчині азотної кислоти у спирті. Результати експериментів обробляли методами математичної статистики.

Розроблені методики дозволили здійснити теоретичні, статистичні й експериментальні дослідження надійності токарних різців для обточування на важких токарних верстатах, а також дослідити вплив МІО на безвідмовність інструменту з твердосплавними пластинами.

У третьому розділі проведені дослідження надійності токарних різців на стадії їх проектування. Проведено аналіз умов експлуатації токарних різців при обточуванні на важких верстатах. Проаналізовані характерні види відмов різальних пластин, встановлено найбільш поширеніші конструкції інструменту, умови їх експлуатації, для яких проводились подальші дослідження. Розроблена математична модель коефіцієнту готовності збірного різця як системи. Визначено раціональний рівень його надійності, досліджено ремонтопридатність конструкцій, а також використанням імовірнісного підходу до навантаження на різець важкого верстату та його несучої здатності розроблено методику визначення поправочних коефіцієнтів товщину різальної пластини в залежності від показників її надійності.

Різець токарний збірної конструкції з погляду надійності представлено як послідовну систему, вихід з ладу будь-якого елемента якої приводить до відмови всієї системи.

Множина станів системи Е в відповідності з наявним поняттям відмови розбивається на дві підмножини:

,,

де  Е1інтерпретується як множина працездатних станів системи; Е0 множина непрацездатних станів.

Математична модель надійності розроблена на основі полумарківської моделі для схеми ненапруженого дублювання з відновленням для збірного токарного різця, яка враховує множину станів

,

де  – множина невід’ємних дійсних чисел.

Імовірність попадання процесу S(t) в момент часу t в множину Е1

в задачах надійності відповідає нестаціонарному коефіцієнту готовності

Середній час mi перебування в певних станах дорівнює

 

 

де F0(1), F0(2) – часи безвідмовної роботи елементів токарного різця, розподілені за деякими законами функції, хв.; F1(1), F1(2) – часи відновлення, розподілені за деякими законами функції, хв.; x – час відновлення, хв.

Розроблена математична модель надійності у вигляді коефіцієнта готовності (рис. 3)

Для перевірки адекватності моделі коефіцієнта готовності проводились випробування збірних різців за методикою наведеною в другому розділі. Перевірка адекватності моделі здійснена за критерієм Колмогорова.

Для визначення опти- мального рівня надійності за критерієм приведених витрат розраховано функ-цію мінімального приско-рення по часу (рис. 4). Подальше підвищення рівня надійності призводить до недоцільного підви-щення витрат.

Рис. 3. Коефіцієнт готовності при законах розподілу Вейбула – експоненціальний

(Тнапрацювання інструменту, Тв – час відновлення)

При встановленні оптимального (з економічних позицій) рівня надійності різального інструменту прийнято, що вимоги безвідмовності двояко пов'язані із затратами на виготовлення та експлуатацію (рис. 5). При підвищених вимогах до безвідмовності роботи різального інструменту потрібні підвищені затрати на його виготовлення.

де  t0 – основний час обробки однієї деталі, хв.; Е – вартість станко-хвилини, грн./хв.; ЕТ – сумарні витрати, пов'язані із простоями під час зміни інструмента, грн./хв.; смпл – час зміни й настроювання інструмента, хв.; Au, Az – вартість інструмента і відновлення відповідно, грн.; К – число періодів стійкості,
м – показник ступеня, що відображує інтенсивність впливу швидкості різання на стійкість інструмента, a і b – показники закону розподілу.

Доведено, що раціональне значення рівня надійності дорівнює приблизно 0,8 (в залежності від коливання приведених витрат), після якого стрімко зростають показники витрати та витрат, а мінімальне значення рівня надійності інструмента за критерієм приведених витрат дорівнює 0,65.

Рис. 4. Залежність показника змінної частини собівартості A та його прискорення від рівня надійності інструмента Н

Рис. 5. Вплив вимог безвідмовності на витрати при виготовленні та експлуатації інструмента

Використовуючи імовірнісний підхід до розрахунку товщини різальної пластини різців визначено поправочний коефіцієнт на товщину Kh з урахуванням рівня надійності різця

де  Н – рівень надійності, mR – несуча здатність різальної пластини з прийнятого інструментального матеріалу, mq – напруження, які виникають в різальному інструменті в процесі оброблення.

Під рівнем надійності будемо розуміти імовірність того, що максимальна напруга, яка виникає під дією навантаження, не перевищить несучої здатності.

Досліджені типові схеми кріплення пластин, які найбільш часто використовуються на сучасних машинобудівних підприємствах. Для закону розподілу навантаження Релея, визначеного на базі статистичних даних про сили різання при обточуванні для різних конструкцій різців, проведені розрахунки товщини різального елементу. Розподіл несучої здатності інструментального матеріалу різальних пластин різців визначався на базі лабораторних випробувань. Визначення максимальних напруг виконана в пакеті ANSYS. Для типових конструкцій виконані дослідження ремонтопридатності та довговічності.

У четвертому розділі наведено результати проведених досліджень забезпечення надійності різців на стадії їх виготовлення. Визначено вплив процесу магнітоімпульсної обробки на показники надійності інструменту з твердосплавними пластинами на базі результатів лабораторних та експлуатаційних випробувань. Лабораторні випробування зміцнених різальних пластин довели підвищення руйнуючої подачі (табл. 1) та зниження коефіцієнту варіації стійкості, що свідчить про підвищення експлуатаційних можливостей інструменту за рахунок підвищення стабільності властивостей твердого сплаву.

Таблиця 1

Результати порівняльних прискорених лабораторних випробувань

твердосплавних збірних різців з пластинами зміцненими МІО

(верстат мод. КЖ 16274Ф3, Сталь 90ХФ, характер припуску безперервний)

Параметри різця

Умови випробувань

Руйнуюча подача Sp, мм/об.

Коеф. варіації VSp

Тип

конструкції

Матеріал

інструменту

t,

мм

v,

м/хв.

Корпус –

PSBNR/L

Різальна пластина –   SNMM

Т5К10

12

20

1,82

0,42

Т5К10

+МІО

12

20

2,20

0,24

Для оцінки ефекту зміцнення твердосплавних різців і підвищення їх безвідмовності проведений ряд експлуатаційних випробувань в умовах ЗАТ НКМЗ (табл. 2).


Таблиця 2

Результати порівняльних експлуатаційних випробувань збірних твердосплавних різців, з пластинами зміцнених МІО

(інструмент: Т5К10, φ = 60°, е = 90°, режими різання: глибина t = 12 мм,
подача S = 1,6 мм/об, швидкість v = 52 м/хв., характер припуску безперервний)

партії

Характеристики розподілу стійкості різців

Змінення показників

Середній період

, хв.

Коеф. варі-ації

Гама-відсот-ковий

0,8, хв.

Діапазон розсію-вання, хв.

Параметри законів розподілу

%

руйну-вання

плас-тин

T

0,8

1 

без МІО

29

0,7

10

694

Вейбула

a=34,8, b=1,5

26

Зниження  у 2,33 рази

Підвищення у 1,6 рази

Підвищення у 3,5 рази

2 зміц-нений МІО

46

0,3

35

2269

Нормальний

T=46, у=12

9

Математична обробка результатів випробувань (рис. 6) показала суттєве збільшення гама-процентного періоду стійкості (з заданою імовірністю γ/100) зміцненого інструмента, зміни закону розподілу стійкості з закону Вейбула до нормального, що особливо важливо для верстатів з ЧПК.

Рис. 6. Імовірність безвідмовної роботи для  токарних різців

1 – Т5К10, 2 – Т5К10+МІО

статистичні                 теоретичні

Для оцінки впливу МІО на стабільність механічних властивостей твердого сплаву T5К10, проаналізована зміна його мікротвердості до й після обробки (рис. 7).

На підставі аналізу розподілу мікротвердості на поверхні досліджуваного твердого сплаву було отримано, що після МІО її чисельне значення збільшується в середньому від  = 16,1 ГПа до  = 16,9 ГПа, а також коефіцієнт варіації значень мікротвердості знижується від 0,13 до 0,07.

Рис. 7. Порівняльна картина виміру мікротвердості поверхні зразків

з твердого сплаву T5К10: 1 – без МІО, 2 – після МІО

Для дослідження структури твердого сплаву у вихідному стані й після обробки використано рентгеноструктурний аналіз. Зміна параметра кристалічних ґраток кобальту і карбіду титану після обробки показує, що лінії (100) Co і (220) TiС зміщаються у бік більших кутів (рис. 8), що свідчить про зменшення параметра ґратки і підтверджує наявність деформації стискання кобальтової фази твердого сплаву T5K10 і свідчить про підвищення властивостей міцності твердого сплаву. Проведений вимір відносин інтенсивності лінії й фону на рентгенограмах зразків, збільшення співвідношення Ihkl/Iфон відповідає зменшенню викривлень ґраток.

Для розширення області дослідження був проаналізований спектр однокарбідного твердого сплаву ВК8. Проведено аналіз зміни інтенсивності та кутів Брега лінії (100) Сo при різних режимах МІО (рис. 9). Встановлено режим напруження магнітного поля при МІО при якому відбувається максимальне переміщення дифракційних ліній кобальтової фази та збільшення їх інтенсивності, для лінії (100) Сo значення дорівнює 1,8∙105 А/м.

Рис. 8. Дифрактограми зразків з твердого сплаву Т5К10

1 – без МІО, 2 – після МІО

а – дифракційні лінії (100) Со, б – дифракційні лінії (220) TiС

Рис. 9. Характер зміни кутів Брега 2И й інтенсивності І лінії (100) Сo

Підвищення властивостей міцності твердого сплаву, після МІО, пояснюється стабілізацією балансу напруг у кобальтовій фазі, що перешкоджає поширенню в ньому руйнуючих тріщин.

У п'ятому розділі досліджено забезпечення надійності твердосплавних різців на стадії їх експлуатації. Встановлено математичну залежності стійкості до руйнування різальної пластини від умов експлуатації інструменту за допомогою МГУА який базується на узагальненому алгоритмі з багаторядною селекцією проекторів.

Вихідними даними використано результати випробувань збірних токарних різців на важких верстатах методом руйнуючої подачі (рис.10).

Отримана модель стійкості до руйнування різців важких токарних верстатів:

,

де СР – коефіцієнт, що характеризує середню міцність інструмента в залежності від оброблюваного матеріалу й умов роботи; mР – величина, що характеризує ступінь впливу ТР на SР.

Рис. 10. Характер зміни руйнуючої подачі SP від глибини t і швидкості різання V

(ДС = 1300 мм, сталь 90ХФ – Т5К10, по кірці)

Розроблено систему цільових функцій та обмежень для визначення раціональних регламентів експлуатації збірних різців на важких верстатах. На основі цієї системи розроблено поправочні коефіцієнти на подачу в залежності від рівня надійності інструменту.

Оптимізація регламентів експлуатації здійснювалась за критеріями: продуктивність, приведені витрати, витрата і рівень надійності. В залежності від потреб виробництва визначені коефіцієнти вагомості критеріїв оптимальності.

Рекомендації нормативів розроблено за критерієм приведених витрат.

Показані основні положення дисертаційної роботи, які впроваджені у вигляді рекомендацій з вибору регламентів експлуатації при обточуванні деталей на важких верстатах токарними різцями збірної конструкції з твердосплавними пластинами.

Приведені рекомендації по застосуванню технологічного методу підвищення надійності різальних інструментів виготовлених з твердих сплавів МІО. Отримані наукові, практичні результати, методики та рекомендації впроваджено в ВАТ КЗВВ з економічним ефектом 44525 грн. Основні положення і науково-прикладні результати дисертаційної роботи, які доведені до рівня конкретних практичних рекомендацій, використані як методичне забезпечення при розробці технологічних процесів, бізнес-планування виготовлення та експлуатації верстатів, розрахунку витрати різального інструменту на ВАТ КЗВВ.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено вирішення актуального науково-технічного завдання підвищення надійності твердосплавних збірних різців для важких верстатів і визначення раціональних режимів різання з урахування надійності інструменту.

  1.  Вперше на основі статистичних і теоретичних досліджень імовірнісного характеру властивостей різального інструменту і параметру розподілу навантажень на нього здобуті кількісні залежності між параметрами розсіювання властивостей і товщини різальної пластини збірного різця. Доведено, що забезпечення надійності різальної пластини рівня 0,8 потребує збільшення її товщини, порівняно з розрахунковими значенням для середнього навантаження, на 30%.
  2.  Вперше показано, що застосування марківських ланцюгів дозволяє здобути комплексного показника надійності різців при розподілу їх періоду стійкості за універсальним законом ВейбулаГнеденко з урахуванням накоплення ушкоджень різальної пластини на відміну від попередніх досліджень, які для спрощення використовували для цього експоненціальний закон розподілу. Розроблено математичну модель коефіцієнта готовності збірного різця як системи з урахування законів розподілу напрацювання та відновлення.
  3.  Здобуто математичну модель прискорення зміни приведених витрат, мінімум яких відповідає раціональному рівню надійності різальної пластини з урахуванням їх витрати. На основі теоретичних досліджень визначено раціональний рівень надійності різальної пластини, який складає 0,750,82 з урахуванням критеріїв витрати інструмента і приведених витрат на обробку.
  4.  Показано, що збірний різець з точки зору його надійності може бути розглянуто як послідовну систему з резервуванням. На основі дослідження зміни експлуатаційних витрат при обробці на важких верстатах в залежності від рівня надійності і витрат на різальний інструмент доведено, що раціональний рівень надійності збірного різця в цілому складає в середньому 0,65. Визначено, що раціональний розподіл надійності елементів складає: корпус держака збірного різця – 0,95, різальна пластина – 0,8, елементи кріплення – 0,92, опорна пластина – 0,91, що необхідно враховувати на стадії проектування різального інструменту.
  5.  Уточнено залежність періоду стійкості для оптимізації режимів різання збірних різців важких верстатів з ДС = 1250–2500 мм, яка визначена на основі статистичних досліджень з використанням апарату МГОА і дозволяє вперше враховувати вплив взаємодії технологічних параметрів на період стійкості.
  6.  Вперше експериментально досліджено вплив МІО твердосплавних різальних пластин для різців. Доведено підвищення безвідмовності твердосплавних різальних пластин після МІО в результаті їх зміцнення за рахунок формування в кобальті та карбіді титану напружень стискання, які виявлені рентгеноструктурними дослідженнями по зміщенню ліній (100) Co і (220) TiC у бік більших кутів.
  7.  Статистичними дослідженнями твердосплавних пластин із твердого сплаву Т5К10 в умовах обробки деталей на верстаті  з ДС = 1300 мм доведено, що коефіцієнт варіації періоду стійкості інструменту, що оброблювались імпульсним магнітним полем, знизився на 50%, а середній період стійкості збільшився у 1,6 рази. Закон розподілу періоду стійкості наблизився до нормального, що свідчить про підвищення безвідмовності інструменту та підвищення стабільності механічної обробки деталей.
  8.  Удосконалена система математичних залежностей для формування цільових функцій з оптимізації режимів різання, яка включає уточнену залежність періоду стійкості, нову модель коефіцієнту готовності. Розроблено рекомендації з вибору режимів різання з урахуванням раціонального рівня надійності збірного різця. Розроблено поправочні коефіцієнти на подачу при експлуатації збірних різців, зміцнених магнітоімпульсною обробкою.
  9.  Теоретичні і експериментальні результати досліджень впроваджено на ВАТ КЗВВ. Річний економічний ефект від впровадження у виробництво складає 44525 грн. Результати досліджень дисертаційної роботи використані у навчальному процесі.

Основні результати роботи висвітлено у наступних публікаціях

1. Клименко Г. П. Учет вероятности разрушения инструмента при определении его периода стойкости / Г. П. Клименко, Я. В. Васильченко, А.Ю. Андронов // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2003. – Вип. 12. – С. 2325. (Збір статистичної інформації, обробка результатів)

2. Клименко Г. П. Анализ вероятности разрушения режущих инструментов тяжелых станков / Г. П. Клименко, Я. В. Васильченко, А.Ю. Андронов // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2003. – Вип. 13. – С. 7781. (Збір статистичної інформації руйнування різальних інструментів, обробка результатів)

3. Равська Н.С. Определение периода профилактической замены режущего инструмента на тяжелых станках / Н.С. Равська, Г.П. Клименко, О.Ю. Андронов // Вісник Національного технічного університету „Київський політехнічний інститут”. – Київ : НТУУ „КПІ”, 2003. – №44. – С.118–127. (Проведення експериментів, перевірка адекватності моделей)

4. Ковалев В.Д. Применение обработки импульсным магнитным полем для упрочнения деталей машин и режущего инструмента / В.Д.Ковалев, Я.В.Васильченко, Г. П. Клименко, А.Ю.Андронов, Н.А.Ткаченко // Вестник двигателестроения. – Запорожье : ЗНТУ,  2004. – №4. – С.149151. (Проведення експерименту обробки магнітним полем, обробка результатів)

5. Клименко Г. П. Надійність процесу експлуатації різального інструменту на важких верстатах / Г. П. Клименко, Я. В. Васильченко, О. Ю. Андронов, М. А. Ткаченко // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ–Київ : ДДМА, 2004. – Вип. 15. – С. 46–51. (Визначення адекватності моделей, обробка результатів)

6Равська Н.С. Применение метода группового учета аргументов для моделирования эксплуатационной прочности инструментов / Н.СРавська, П.В. Скрынник, А. Ю. Андронов // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ-Київ : ДДМА, 2006. – Вип. 18. – С. 1417. (Розробка моделі експлуатаційної міцності, обробка результатів)

7. Клименко Г. П. Вероятностный подход к определению размеров режущей пластины инструмента с учетом накопления его повреждений Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2006. – Вип. 19. – С. 227–234. (Проведення експериментів, обробка результатів)

8. Клименко Г. П. Вероятностный подход к оценке износа и разрушений режущего инструмента / Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ–Київ : ДДМА, 2006. – Вип. 20. – С. 8–12. (Розробка моделі надійності, обробка результатів)

9. Клименко Г. П. Определение показателей надежности и прочности резцов при детерминированной и случайной нагрузках / Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2007. – Вип. 21. – С. 53–57. (Проведення експериментів, визначення показників напружень)

10. Клименко Г. П. Определение показателей стабильности процесса обработки деталей на тяжелых станках / Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко, А. В. Хоменко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2007. – Вип. 3 (9). – С. 102–108. (Математична обробка результатів)

11. Клименко Г. П. Повышение стабильности режущих свойств твердосплавных резцов / Г. П. Клименко, В. К. Заблоцкий, А. Ю. Андронов, А. В. Хоменко // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2008. – Вип. 22. – С. 1924. (Проведення експериментів, обробка результатів)

12. Клименко Г.П. Повышение надежности технологической системы при механообработке труднообрабатываемых материалов на тяжелых токарных станках / ГП. Клименко, Н. С. Равская, А. Ю. Андронов // Вестник двигателестроения. – Запорожье : ЗНТУ,  2009. – №2. – С. 116–119. (Проведення експериментів, обробка результатів)

13. Андронов О. Ю. Визначення раціонального рівня надійності збірних твердосплавних різців / О. Ю. Андронов // Надійність інструменту та оптимізація технологічних систем : зб. наук. праць. – Краматорськ : ДДМА, 2009. – Вип. 25. – С. 34–40.

14. Клименко Г. П. Анализ отказов токарных резцов тяжелых станков / Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко // Машиностроение и техносфера ХХI века : сборник трудов XIV международной научно-технической конференции : в 5 т. – Донецк : ДонНТУ, 2007. – Т. 2. – С. 148–150.

15. Клименко Г. П. Визначення видатку важконавантаженого інструменту з урахуванням імовірнісного характеру різання / Г. П. Клименко, О. Ю. Андронов, М. А. Ткаченко, О. І. Лисенко // Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку : матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. – Краматорськ : ДДМА, 2004. – С. 49–50.

16. Андронов А. Ю. Прогнозирование вероятности разрушений тяжелонагруженных резцов / А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко // Машинобудування України очима молодих : прогресивні ідеї-наука-виробництво : тези доповідей П’ятої Всеукраїнської науково-технічної конференції. – Суми : СумДУ, 2005. – С. 5–6.

17. Клименко Г. П. Определение размеров режущей пластины инструмента с учетом накопления его повреждения / Г. П. Клименко, О. Ю. Андронов // Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку : матеріали четвертої Міжнародної науково-практичної конференції. – Краматорськ : ДДМА, 2006. – С. 41.

18. Клименко Г. П. Определение надежности и прочности резцов при различных видах нагрузок / Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко // Технологии ХХ века : сб. научн. статей по материалам 14–й международной научно-методической конференции. – Сумы : СНАУ, 2007. – С. 26.

19. Клименко Г. П. Статистические исследования вероятности разрушений инструмента для тяжелых станков / Г. П. Клименко, О. Ю. Андронов // Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку : матеріали п’ятої Міжнародної науково-практичної конференції. – Краматорськ : ДДМА, 2007. – С. 53.

20. Клименко Г. П. Надійність технологічних систем при металообробці на важких верстатах / Г. П. Клименко, А. Ю. Андронов, Н. А. Ткаченко // Матеріали ІІ міжнар. наук. конференції "Современные достижение в науке и образовании". – Хмельницкий: ХНУ, 2008. – С.14–17.

21. Андронов О.Ю. Підвищення надійності токарних різців як частини технологічної системи при чорновому точінні на важких верстатах / Важке машинобудування. Проблеми та перспективи розвитку. Матеріали шостої Міжнародної науково-технічної конференції 25 червня 2009 року / Під заг. ред. В.Д. Ковальова. – Краматорськ: ДДМА, 2009. – C. 8.

АНОТАЦІЯ

Андронов О.Ю. Підвищення надійності збірних твердосплавних різців важких токарних верстатів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.03.01 – процеси механічної обробки, верстати та інструменти. – Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", Київ, 2010.

У дисертації представлені результати досліджень за рішенням наукової задачі, пов'язаної з підвищенням надійності токарних різців для важких верстатів. Виконано аналіз умов експлуатації токарних різців при обточуванні. Проаналізовано методи підвищення надійності токарних різців, закони розподілу періоду стійкості, цільові функції для визначення раціонального рівня надійності різального інструменту. Визначено раціональний рівень надійності за критеріями наведених витрат і витрат різальних пластин. Встановлено взаємозв'язок товщини різальної пластини від заданого рівня надійності та розподілу сили різання на різальну пластину. Визначено період стійкості токарних різців до руйнування методом групового обліку аргументів. Досліджено вплив МІО на структуру інструментальних твердих сплавів. Наведено дані виробничих випробувань токарних різців до і після МІО, встановлено раціональні її режими. Розроблені рекомендації з експлуатації токарних різців при обточуванні на важких верстатах типорозміром 1250–2500 мм.

Ключові слова: надійність, різальний інструмент, твердий сплав, стійкість, магнітоімпульсна обробка, рентгеноструктурний аналіз, важкий токарний верстат, раціональний рівень надійності.

АННОТАЦИЯ

Андронов А.Ю. Повышение надежности сборных твердосплавных резцов тяжелых токарных станков. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.03.01 – процессы механической обработки, станки и инструменты. – Национальный технический университет Украины "Киевский политехнический институт", Киев, 2010.

В диссертации представлены результаты исследований по решению научной задачи, связанной с повышением надежности токарных резцов для тяжелых станков при черновой механической обработке. Теоретические исследования показали, что более тщательного внимания требует анализ условий эксплуатации сборных твердосплавных резцов для тяжелых станков, уточнение зависимостей стойкости, разработка математических моделей надежности резцов, а также создание и применение методов повышения надежности инструмента. Выполнен анализ условий эксплуатации токарных резцов при черновом точении на тяжелых станках. Проанализированы методы повышения надежности токарных резцов, законы распределения периода стойкости, целевые функции для определения рационального уровня надежности режущего инструмента.

Во втором разделе изложены основные методические аспекты работы. Разработаны методики для лабораторных и эксплуатационных испытаний токарных резцов, а также для анализа влияния МИО на физико-механические свойства твердых сплавов. Для получения математической модели периода стойкости токарных резцов до разрушения использован МГОА. В работе был использован и описан обобщенный алгоритм МГОА с многорядной селекцией проекторов.

В третьем разделе определен рациональный уровень надежности по критериям приведенных затрат и расхода режущих пластин. В работе показана необходимость учета вероятностного характера процесса механообработки при выборе конструктивных параметров инструмента. Резец токарный сборный с точки зрения надежности рассмотрен как последовательная система, выход из строя любого элемента которой приводит к отказу всей системы. Установлена взаимосвязь толщины режущей пластины от заданного уровня надежности и распределения силы резания на режущую пластину, для типовых конструкций.

В четвертом разделе исследовано влияние МИО на структуру твердых сплавов. Установлено повышение безотказности режущих пластин после МИО, которое получено в результате упрочнения твердого сплава, о чем свидетельствует уменьшение кристаллической решетки кобальтовой фазы и возникновения дополнительных деформаций сжатия. Для оценки влияния МИО на стабильность механических свойств твердых сплавов проанализировано изменение его микротвердости поверхности обработки до и после МИО. Приведены данные лабораторных и производственных испытаний токарных резцов до и после МИО. Установлены рациональные режимы МИО. Повышение свойств прочности твердого сплава после МИО, объясняется стабилизацией баланса напряжений в кобальтовый фазе, препятствующий распространению в нем разрушающих трещин.

В пятом разделе разработаны рекомендации по эксплуатации токарных резцов при черновом точении для тяжелых станков типоразмером
1250–2500 мм. Определен период стойкости токарных резцов до разрушения методом группового учета аргументов используя общий алгоритм с многорядной селекцией проекторов. Приведены рекомендации по применению технологического метода повышения надежности токарных резцов МИО.  Разработано программное обеспечение для выбора рекомендаций норм стойкости и расхода режущего инструмента с учетом уровня надежности.

Ключевые слова: надежность, режущий инструмент, твердый сплав, стойкость, магнитоимпульсная обработка, рентгеноструктурный анализ, тяжелый токарный станок, рациональный уровень надежности.

SUMMARY

Andronov O. – Increasing reliability of assembly carbide cutters for heavy lathes. – Manuscript.  

The thesis for scientific degree candidate of engineering sciences degree in the specialty 05.03.01 – machining processes, machine tools and tools. – National Technical University of Ukraine "Kiev Polytechnic Institute", Kiev, 2010.

The thesis presents the results of research by the scientific task of improving the reliability of turning cutters for heavy machinery. The analysis of turning cutters conditions in rough turning is presented. The methods of improving reliability of turning cutters, the laws of the distribution stability period, target function to determine the rational level of reliability of cutting tools are analyzed. The rational level of reliability criteria specified costs and an expense of cutting plates is determined. The relation between the thickness of cutting plates from the given level of reliability and distribution of cutting forces on the cutting plate is established. The periods of turning cutters stability to destruction by group account of arguments is determined. The influence of MDT on the structure of hard alloy tool is researched. Data of production tests turning incisors before and after the MDT is presented, rational set of profiles is determined. The recommendations on exploitation of turning cutters with rough turning heavy machine size 1250–2500 mm are developed.
Keywords: reliability, cutting tool, hard alloy, resistance, magnetic-discharge treatment, X-ray analysis, heavy lathe, a rational level of reliability.

Keywords: reliability, cutting tool, cemented carbide, wear resistance, magnetic-pulse treatment, X-ray analysis, heavy lathe, reasonable level of reliability.


Підп. до друку 05.05.2010  Формат 60×84 1/16.

Папір офсетний.    Друк ризограф.

Ум. друк. арк. 1,25.   Обл.-вид. арк. 0,95.

Тираж 100 прим.     Зам. № 180.

Видавець і виготівник

“Донбаська державна машинобудівна академія”
84313, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, 72

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру
серія ДК №1633 від 24.12.2003


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2516. Изучение колебательного контура 277.81 KB
  Колебательные процессы широко распространены в природе и технике. Примером колебаний различных физических величин являются колебания маятников, струн, мембран телефонов, звук, свет, а также переменный электрический ток, представляющий собой электрические колебания.
2517. Определение скорости звука в воздухе методом стоячей волны (или методом резонанса) 183.89 KB
  Любая частица среды, выведенная из положения равновесия, под действием упругих сил стремится возвратиться в первоначальное положение и совершает колебания. Вместе с ней начинают колебаться и соседние с ней частицы, затем следующие и т.д. Такое распространение колебательного процесса в среде называется волной.
2518. Определение ускорения силы тяжести при помощи оборотного маятника 307 KB
  Большинство косвенных методов измерения ускорения силы тяжести g основано на использовании известной формулы для: периода Т колебаний физического маятника. Измерение ускорения силы тяжести при помощи оборотного маятника.
2519. Способы определение удельного заряда электрона методом магнетрона 48.15 KB
  В пределах точности эксперимента электрон – стабильная частица. Характер движения и траектория заряженной частицы зависят не от ее заряда или массы в отдельности. Измеряя скорости и траектории частиц, движущихся в электрических и магнитных полях, можно определить величину и знак удельного заряда.
2520. Изучение абсолютно упругого удара шаров 270.56 KB
  Изучение способов определения скорости тел до и после удара на основе законов сохранения, обоснование в процессе выполнения третьего закона Ньютона при упругом ударе тел.
2521. Определение концентрации носителей заряда и подвижности в полупроводниках различного типа 208.6 KB
  Измерили концентрацию носителей заряда и подвижности в полупроводниках различного типа. Установка для измерения концентрации и подвижности носителей заряда.
2522. Определение момента инерции Волочка 49.45 KB
  Изучение динамики сложного движения, сочетающего вращательное движение тела его поступательным перемещением, и определение его момента инерции.
2523. Эффект Рамзауэра 145.76 KB
  Цель работы: познакомиться с сутью эффекта Рамзауэра, изучить рассеяние электронов на атомах ксенона и определить глубину и ширину потенциальной ямы.
2524. Соотношение неопределенностей для фотонов 186.65 KB
  Цель работы: исследовать дифракцию света на узкой щели, объяснить дифракционную картину с волновой точки зрения и с помощью соотношения неопределенностей.