64276

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ ЛЕПТОСПІРОЗІ СВИНЕЙ

Автореферат

Медицина и ветеринария

Лептоспіроз – одна з найбільш поширених антропозоонозних інфекцій, тому, зважаючи на природну вогнищевість та прихований перебіг серед свинопоголів’я, дослідження цього захворювання особливо важливе.

Украинкский

2014-07-04

467.5 KB

2 чел.

PAGE  20

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Айшпур

Роман Миколайович

УДК : 619:616:98-084:636.4

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ при ЛЕПТОСПІРОЗі СВИНЕЙ

16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія,

інфекційні хвороби та імунологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ– 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Житомирському національному агроекологічному університеті

Науковий керівникдоктор ветеринарних наук, професор

Галатюк Олександр Євстафійович,

Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології

Офіційні опоненти:  доктор ветеринарних наук, професор

Скибіцький Володимир Гурійович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології

кандидат ветеринарних наук

Кучерявенко Олександр Олександрович,

Інститут ветеринарної медицини НААН України, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії лептоспірозу сільськогосподарських тварин

Захист дисертації відбудеться "19" жовтня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ–41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НУБіП України за адресою: 03041, м. Київ – 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №4, к. 41

Автореферат розісланий "13"     вересня 2010 р.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                С.В. Міськевич


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лептоспіроз – одна з найбільш поширених антропозоонозних інфекцій, тому, зважаючи на природну вогнищевість та прихований перебіг серед свинопоголів’я, дослідження цього захворювання особливо важливе. Багато вітчизняних і зарубіжних дослідників плідно працювали над проблемою лептоспірозу (Любашенко С.Я., 1948; Терских В.И., 1964; Малахов Ю.А., 1976, 2001; Савченко С.Н., 1980; R. Chappel, 1989; Мельницька Е.П., 1995; Кучерявенко Олексій О., Кучерявенко Олександр О., 1995; Бернасовська Є.П., 1996; Атамась В.Я., 2001;  B. Wasinski, 2007 та ін.).  У багатьох країнах Європи ця хвороба набула такого ж соціально-економічного значення, як туберкульоз та бруцельоз (Barvick R.S., 1997; Levertt P.N., 2001).

В останні роки  в Україні за серологічної діагностики лептоспірозу в РМА у більшості тварин виявляють антитіла до різних серологічних груп. Щорічна кількість тварин, які мають позитивні реакції з кількома лептоспірозними антигенами, збільшується (Наконечна Т.В., Наконечний І.В., 1998; Зон Г.А., 2002, 2003; Бусол В.О. і співавт., 2003; Атамась В.Я. і співавт., 2003; Галатюк О.Є. і співавт., 2006).

У свиней захворювання перебігає, в основному, безсимптомно і характеризується тривалим лептоспіроносійством. Діагностувати хворобу можна лише на підставі позитивних результатів дослідження в реакції мікроаглютинації. Тварини, які хворіють безсимптомно, виділяють лептоспіри з сечею і є основним джерелом інфекції (Малахов Ю.А., 2001).

Захворювання у свиней зумовлюють переважно лептоспіри серогруп Pomona та Icterohaemorrhagiae, а останнім часом – серогрупи Australis (сероваріант bratislava) (Уховський В.В., 2008).

Захворювання проявляється у свиноматок абортами та народженням нежиттєздатного приплоду і завдає значних економічних збитків тваринництву. Тому питання діагностики, лікування й профілактики лептоспірозу свиней є актуальними завданнями ветеринарної медицини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконували згідно з розділом  «Удосконалення методів лікування та профілактики лептоспірозу тварин» у рамках наукової тематики кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології Житомирського національного агроекологічного університету, «Крайова епізоотологія, розробка методів діагностики та боротьби з найбільш небезпечними заразними хворобами тварин на Поліссі України», номер державної реєстрації – 0103U008652.

 Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи – вивчити епізоотологічні особливості лептоспірозу свиней  у господарствах Хмельницької області, удосконалити методи профілактики та лікування.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

  •  вивчити епізоотичну ситуацію та етіологічний спектр збудників лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області;
  •  вивчити перебіг лептоспірозу на свинокомплексах та розвиток інфекційного процесу;

– встановити особливості перебігу лептоспірозу, ускладненого фузаріотоксикозом, розробити методи профілактики;

– вивчити патоморфологічні зміни за лептоспірозу свиней;

удосконалити методи лікування лептоспірозу свиней;

– вивчити динаміку титрів поствакцинальних антитіл за лептоспірозу свиней.

Об’єкт дослідження – лептоспіроз свиней.

Предмет дослідження – методи діагностики, лікування і профілактики лептоспірозу свиней.

Методи дослідження. Епізоотологічні (епізоотологічне дослідження господарств та аналіз статистичних даних),  клінічні, патолого-анатомічні, гістологічні  (фарбування гематоксиліном та еозином), гістохімічні (фарбування на виявлення жирів), загальноклінічний аналіз крові (підрахунок кількості еритроцитів і лейкоцитів, виведення лейкограми, визначення вмісту гемоглобіну та швидкості осідання еритроцитів), біохімічні (визначення вмісту загального білка, альбумінів, білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, аміаку, феруму, магнію, кальцію,  активності аспартат-  та аланінамінотрансфераз), серологічні (дослідження сироватки крові в РМА), статистичні.    

Наукова новизна одержаних результатів. Проаналізована епізоотична ситуація щодо лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області, яка засвідчила, що основними збудниками хвороби у 2002–2007 рр. були лептоспіри серогруп Pomona, Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, а в 2008–2009 р. – Pomona та Australis (сероваріант bratislava).

Встановлено, що розвиток інфекційного процесу за лептоспірозу свиней супроводжується вірогідним збільшенням кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, глюкози, сечовини, креатиніну, активності АлАТ та вірогідним зменшенням   кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну.

Вперше вивчено особливості перебігу лептоспірозу свиней, ускладненого фузаріотоксикозом, і експериментально встановлено доцільність застосування препарату Мікофікс та вакцинації першим варіантом вакцини проти лептоспірозу з метою профілактики одночасного  перебігу хвороб.

Вперше вивчені патоморфологічні зміни у свиней, серопозитивних до  лептоспір сероваріанта bratislava з титрами в РМА 1:100–1:200. Показано, що патоморфологічні зміни у серці, печінці, нирках, селезінці, лімфатичних вузлах прогресують залежно від рівня антитіл у РМА і корелюють зі змінами морфологічного та біохімічного складу крові хворих тварин.

Практичне значення одержаних результатів. На основі вивчення показників клініко-функціонального стану клінічно здорових та хворих на лептоспіроз свиней розроблено комплексний метод діагностики лептоспірозу з урахуванням результатів серологічного, загальноклінічного і біохімічного аналізів крові та патоморфологічного дослідження.

Доведено можливість санації свиней-лептоспіроносіїв енрофлоксацином та фармазином  за допомогою водних дозаторів. Застосування водорозчинних форм цих антибіотиків упродовж 5 діб за допомогою дозатора Dоsatron дозволяє звільнити  організм свиней від лептоспір.

Встановлені зміни титрів поствакцинальних антитіл після  застосування першого варіанта вакцини проти лептоспірозу та показана необхідність визначення доцільності ревакцинації за допомогою моніторингових досліджень.   

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі на кафедрах: епізоотології та інфекційних хвороб Білоцерківського національного  аграрного університету; мікробіології, вірусології та епізоотології Житомирського національного агроекологічного  університету. За матеріалами досліджень у 2010 році видано методичні рекомендації «Лікування та профілактика лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області», які затверджені Головним управлінням ветеринарної медицини у Хмельницькій області та вченою радою факультету ветеринарної медицини Житомирського національного  агроекологічного університету (протокол №7 від 13.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Здобувач проводив відбір матеріалу, гематологічні та патолого-анатомічні дослідження,  статистичну обробку отриманих результатів. Аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання  висновків проведено спільно з науковим керівником.

Серологічні дослідження проведені на базі Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини за керівництва   завідувачки серологічного відділу С.А.  Тлусти, патоморфологічні – сумісно із завідувачем кафедри патологічної анатомії  Національного університету біоресурсів і природокористування    України,     доктором   ветеринарних   наук,   професором    Б.В.  Борисевичем.

Апробація результатів дисертації.  Матеріали дисертаційної роботи   доповідались на:  VII  Міжнародному   конгресі   спеціалістів  ветеринарної  медицини

(м. Бровари, 2009); Міжнародній конференції епізоотологів (м. Рівне 2010); Міжнародній науково-практичній конференції «Ветеринарна медицина. Сучасні проблеми та перспективи розвитку» (м. Саратов, 2010) та на засіданнях вченої ради факультету ветеринарної медицини Житомирського національного агроекологічного університету (2007–2010).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 5 наукових статтях (у тому числі три одноосібні), які опубліковані у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України, одних рекомендаціях та одних тезах.

Обсяг та структура дисертації.  Дисертаційна робота викладена на 129  сторінках комп’ютерного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, вибору напрямів дослідження, матеріалів та методів виконання роботи, розділів: результати дослідження, аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, додатки і список використаних джерел, що включає 218 найменувань,  з яких  123 – з далекого зарубіжжя. Робота ілюстрована 14 таблицями та 41 рисунком.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вибір напрямів досліджень, матеріал та методи виконання роботи. Дисертаційна робота виконана упродовж 2007–2010 рр. на базі кафедри мікробіології, вірусології та епізоотології Житомирського національного агроекологічного університету.  Окремі фрагменти досліджень виконані на базі Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Експериментальні дослідження з апробації препаратів, методів профілактики та лікування лептоспірозу свиней проводили на базі ТОВ «Старт» Теофіпольсього і ФГ «Бастіон» Летичівського районів Хмельницької області.

Діагноз на лептоспіроз встановлювали комплексно на підставі епізоотологічних, клінічних, лабораторних та патолого-анатомічних досліджень. Серологічну  діагностику лептоспірозу свиней проводили відповідно до настанови з лабораторної діагностики лептоспірозу від 11 січня 1997 р.

Аналіз епізоотичної ситуації проводили за даними ветеринарної звітності Хмельницької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини, епізоотологічне обстеження – за загальноприйнятою методикою. У ході вивчення етіологічної структури лептоспірозу використані результати досліджень 30062 проб сироваток крові свиней у  РМА.

Підрахунок кількості еритроцитів та лейкоцитів проводили меланжерним методом у камері з сіткою Горяєва, вміст гемоглобіну визначали геміглобінціанідним методом, кількість тромбоцитів – згідно з рекомендаціями В.Ю. Чумаченка і співавт. (1990). Лейкограму визначали у мазках, які фарбували за  методом Романовського–Гімзи (Кондрахін І.П. і співавт., 1985), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) – за методом Т.П. Панченкова (1984).

Біохімічні дослідження сироватки крові (вміст білірубіну, альбумінів, глюкози, сечовини, креатиніну, аміаку, активність АлАТ та АсАТ, феруму, кальцію та магнію), проводили на  напівавтоматичному біохімічному аналізаторі «Stat fax 1904 plus». Для досліджень використовували реактиви фірми «Хьюмен Україна».

Показники економічної ефективності ветеринарних заходів за лептоспірозу з використанням вакцини та антибіотиків розраховували за методикою з книги «Організація та економіка ветеринарної справи» (Євтушенко А.Ф., Радіонов М.Т., 2004). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми МS Excel на персональному комп’ютері.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Вивчення епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу тварин у Хмельницькій області. Упродовж 8 років Хмельницькою регіональною та міжрайонними державними лабораторіями ветеринарної медицини РМА було досліджено 30062 проб сироваток крові свиней. За період з 2002 по 2009 рр. лептоспіроз свиней та великої рогатої худоби не реєстрували  в Красилівському, Чемеровецькому, Дунаєвецькому та Новоушицькому районах, а в районах південної частини області він менш поширений, ніж у центральних та північних (рис. 1).

Рис. 1.  Поширення лептоспірозу свиней та

                         ВРХ на території Хмельницької області.

Кількість виявлених серопозитивних щодо лептоспірозу свиней становила 1,34 % у 2002 та 0,78  – 2003 р. У 2003 році в господарствах, де були виявлені  свині, серопозитивні  в РМА, розпочали проводити вакцинацію І та ІІ варіантами  вакцини,  які  містили  відповідні  антигени.

Через 2 тижні після вакцинації проводили санацію організму свиней стрептоміцину сульфатом. Проведення цих заходів  сприяло тому, що у 2004–2006 рр. не виявляли  серопозитивних у РМА  тварин.  У 2007 році в РМА  реагувало  1,69 %, у 2008 і 2009 – 1,89 та 0,74 % сироваток крові від загальної кількості досліджених.

Встановлено, що етіологічний спектр збудників лептоспірозу свиней з 2002 по 2009 рр. динамічно змінювався (рис. 2). Захворювання у свиней періодично зумовлювали лептоспіри різних серологічних груп. У 2002 р. найчастіше спостерігали позитивні реакції з антигенами Lomona та Lcterohaemorragia (56,4 і 43,6 % відповідно). У 2003 р. виявляли свиней, які реагували лише з серогрупою Рomona. У 2007 році в більшості випадків були змішані реакції з декількома сероваріантами: Lomona і Lcterohaemorragia  в одному з господарств та змішані реакції з серогрупами  Lomona та L.tarassovi –  в інших. У 2008 р. 63 % тварин реагували з серогрупою  Рomona,  37 % – з лептоспірами серогрупи Tarassovi.

У 2009 році вперше почали виявляти реакції з серогрупою Australis (сероваріант bratislava), які зумовлювали захворювання у 68 % тварин, у решти діагностували серогрупу  Pomona. У великої рогатої худоби лептоспіроз з 2002 по 2009 рік спричиняли лепоспіри серогруп Sejroe та Hebdomadis,  тобто у великої рогатої худоби домінують збудники, які не викликають захворювання у свиней, оскільки ферми великої рогатої худоби та свиногосподарств не мають між собою тісних господарських зв’язків.

Рис. 2.  Частота виявлення різних серогруп лептоспір, які спричинюють

                                               захворювання свиней.

Таким чином, проведений аналіз результатів досліджень серопозитивних сироваток крові свиней дозволив з’ясувати загальну картину спектра збудників лептоспірозу та встановити основні групи лептоспір, що спричинюють хворобу. Це дозволяє кваліфіковано організовувати профілактичні та оздоровчі заходи.

Особливості прояву лептоспірозу в свинокомплексах та показники імунобіологічної реактивності організму хворих свиней. Вивчення особливостей прояву лептоспірозу проводили в одному з неблагополучних господарств,  де утримується 7,5 тис. свиней. У господарстві періодично, з інтервалом 6–12 міс., в окремих свиноматок відмічали аборти, народження мертвих чи нежиттєздатних поросят. У квітні 2007 року в господарстві лабораторією Інституту ветеринарної медицини УААН було підтверджено наявність лептоспірозу. У процесі дослідження 56 проб сироваток крові в РМА було встановлено 36 % позитивно реагуючих тварин, причому виявлені антитіла до лептоспір серогруп Pomona,  Іcterohaemorragia, Tarassovi, Canicola  та Grippotiphosa в титрах від 1:50 до 1:2500. У ході аналізу результатів серологічних досліджень  80 голів різновікових свиней встановлено, що тварини віком до 3 міс. не були уражені лептоспірами. Високий рівень інфікованості виявлений у старших вікових групах: серед тварин 6-місячного віку серопозитивними в РМА були 100 % досліджених тварин, 9-місячного – 40, 12-місячного – 50, а в групі свиней старше 18-місячного віку – 67,4 %. Тобто джерелом збудника в цьому господарстві були дорослі тварини. Незважаючи на  те, що в господарстві опорос проходить у приміщеннях, обладнаних за сучасними вимогами, де відсутні гризуни, у свиноматок часто проявлялись аборти. Нами було встановлено, що джерелом лептоспір були свинки з відгодівельної ферми, яких без попередньої вакцинації та обробки антибіотиками вводили в маточне стадо. Клінічні симптоми лептоспірозу проявлялися найчастіше серед ремонтних свинок у період супоросності. У них часто відмічали схуднення, конюнктивіт, некрози шкіри в ділянці спини, лопаток та стегон. У деяких ремонтних та основних свиноматок відмічали аборти на останньому місяці супоросності, народження мертвих та нежиттєздатних поросят. Серед іншого маточного поголів’я захворювання перебігало приховано і клінічні симптоми хвороби не проявлялись.

В іншому господарстві, де технологія вирощування свиней відповідає європейським стандартам, симптомів лептоспірозу не діагностували. Однак під час дослідження маточного поголів’я виявили тварин, що реагували з серогрупою Australis в РМА в титрах 1:50, тобто захворювання проходило приховано у  формі імунізуючої субінфекції.

З метою пошуку додаткових діагностичних маркерів лептоспірозу були проведені гематологічні дослідження крові свиней з латентним перебігом хвороби – серопозитивних у РМА з титрами 1:50–1:200. Результати загальноклінічного аналізу крові свиней з латентним перебігом хвороби наведено у табл. 1, звідки видно, що у свиней з титром антитіл у РМА 1:100 відмічається тенденція до зменшення кількості еритроцитів і збільшення лейкоцитів, вміст гемоглобіну вірогідно (р <0,05) зменшується, а за титру 1:200  встановлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів (р <0,01) і гемоглобіну (р <0,01) та збільшення лейкоцитів (р <0,001).  

Таблиця 1 Загальноклінічні показники крові свиней, хворих  на лептоспіроз (M+m)

Показники

Групи

контроль

дослідні

Кількість, n

23

12

6

5

Титри в РМА

Негативно

      1:50

 1:100

1:200

Гемоглобін, г/л

112,8±3,05 ±16,76

126±6,14

98,5±3,92*

92,6±2,45**

Еритроцити, Т/л

6,2±0,05

 6,3±0,11

     5,9±0,23

5,8±0,1**

ШОЕ, мм/год

  21,5±3,65

22,2±4,53

   25,4±1,69

 24,6±3,45

Лейкоцити, Г/л

  12,4±0,38

13,3±1,22

   15,0±1,30

15,8±0,55***

Лейкограма, %

Нейтрофіли

мієлоцити

         0

      0

          0

        0

юні

0,7±0,24

 0,2±0,1

   0,65±0,62

        0

паличкоядерні

  4,00±0,35

2,5±0,41*

   4,85±0,49

   6,5±1,2

сегменто-

ядерні

43,0±1,84

38,5±4,3

   47,5±2,12

 46,0±0,85

Еозинофіли

3,5±0,46

5,5±1,07

3,5±1,03

2,0±0,21*

Базофіли

0,3±0,11

 0,3±0,1

0,2±0,10

       0

Лімфоцити

47,0±1,56

52,0±3,78

41,3±1,30*

43,5±1,03

Моноцити

1,5±0,17

 1,0±0,24

2,0±0,37

  2,0±0,5

Примітки: * - р < 0,05; ** - р < 0,01 порівняно з контролем

У процесі біохімічних досліджень сироватки крові у тварин були встановлені певні закономірності залежно від рівня антитіл у РМА. Так, із зростанням рівня титру антитіл у РМА у тварин-лептоспіроносіїв відмічається тенденція до зниження рівня загального білка та підвищення глюкози, вірогідне зростання вмісту білірубіну (р <0,01), сечовини (р <0,001), креатиніну (р <0,001), активності АлАТ (р <0,001) та АсАТ (р <0,001). Вміст білірубіну і сечовини збільшується навіть за титру 1:50, активність АлАТ і АсАТ – 1:100 (табл. 2).

Виявлені достовірні відхилення біохімічних показників можуть свідчити про розвиток морфофункціональних змін у печінці й нирках свиней з титрами антитіл у сироватці крові в РМА 1:100–1:200. Тому ми вирішили провести патоморфологічні дослідження свиней, серопозитивних у РМА з титрами 1:100–1:200.

Для цього було відібрано матеріал від 3-х здорових, 4-х свиней віком 7 місяців масою тіла 120–130 кг з титрами в РМА 1:100 та 3-х – з титрами 1:200 до сероваріанта bratislava.

Під час патолого-анатомічного розтину свиней з титром антитіл у РМА 1:100 встановлено, що нирки набряклі, темно-вишневого кольору, на розрізі межа між кірковою та мозковою речовинами не чітка. В легенях знайдені зміни,

характерні  для  катаральної  бронхопневмонії,  а  в  ході  дослідження шлунка і

кишечнику – катарально-геморагічне запалення тонких кишок (переважно голодної та клубової). Запалення дванадцятипалої кишки, лише каудальної її половини, реєстрували рідко.

Таблиця 2 – Біохімічні показники сироватки крові свиней, хворих на лептоспіроз (M+m)

Показники

Групи

контроль

дослідні

Кількість тварин, n

31

17

12

5

Титри в РМА

Негативно

1:50

       1:100

     1:200

Загальний білок, г/л

70,7±1,34

72,6±1,74

  74,9±3,50

68,9±1,80

Альбуміни, г/л

35,6±5,35

35,9±2,13

  37,5±1,94

35,1±0,40

Білірубін, мкмоль/л

5,9±0,28

 6,6±0,19*

6,87±0,02**

  6,9±0,03**

Глюкоза, ммоль/л

4,37±0,29

3,5±0,42

   4,7±0,23

5,44±0,58

Сечовина, ммоль/л

/

4,3±0,26

 5,4±0,36*

 5,34±0,33*

  6,0±0,10***

Креатинін, мкмоль/л

178,2±4,76

160,4±14,22

199,2±8,52

209,3±0,78***

АлАТ, Од/л

34±0,89

37,9±3,51

 44,7±1,21***

42,7±0,21***

АсАТ, Од/л

 24, 7±0,57

22,9±4,73

 34,5±1,03***

 31,0±2,35

Ферум, мкмоль/л

  17,5±0,4

17,5±1,16

 16,2±0,83

 17,8±2,31

Магній, ммоль/л

1,3±0,09

1,2±0,1

 0,88±0,04

 0,98±0,10

Кальцій загальний, ммоль/л

2,5±0,02

 2,5±0,01

  2,2±0,02***

   2,3±0,10

Примітки: * - р < 0,05; ** - р < 0,01 порівняно з клінічно здоровими.

Гістологічним дослідженням міокарда встановлено набряк сполучнотканинної строми між м’язовими волокнами та зернисту дистрофію кардіоміоцитів.

Більшість гепатоцитів у стані зернистої дистрофії. Встановлено порушення балочної будови печінкових часточок, незначне розростання волокнистої сполучної тканини між ними та гіперплазію купферовських клітин.

У нирках виявили зернисту дистрофію звивистих канальців та проліферативний інтракапілярний гломерулонефрит. У частині прямих канальців реєстрували субепітеліальний набряк. У мозковій речовині знаходили також відносно невеликі осередки розростання клітин щільної волокнистої сполучної тканини, розширення та переповнення кров’ю судин.

У селезінці виявляли гіперплазію фолікулів, зменшення щільності розташування в них лімфоцитів, світлі (гермінативні) центри розмноження.

В усіх лімфатичних вузлах встановлювали виразну гіперплазію лімфоїдних вузликів, помітний набряк трабекул. У трабекулах лімфатичні судини були розширені та переповнені лімфоцитами. У багатьох лімфоїдних вузликах реєстрували світлі центри або розріджене розташування лімфоцитів. Між лімфоцитами виявляли поодинокі моноцити та макрофагоцити.

У свиней з титром антитіл 1: 200 в міокарді, крім досить значного набряку сполучнотканинної строми між м’язовими волокнами та зернистої дистрофії кардіоміоцитів, виявляли розширення й переповнення кров’ю судин, включаючи найдрібніші капіляри.

У печінці більшість гепатоцитів перебували в стані зернистої дистрофії. Також реєстрували незначне розростання волокнистої сполучної тканини між печінковими часточками, досить виразне порушення балочної будови печінкових часточок та гіперплазію купферівських клітин. Поряд з гіперплазією печінкових макрофагоцитів у частини з них спостерігали гіпертрофію за рахунок збільшення об’єму цитоплазми. У печінкових часточках між гепатоцитами реєстрували вогнищеві скупчення лімфоцитів, серед яких місцями виявляли окремі моноцити. Як видно з даних  табл. 3, у тварин контрольної групи  незначна кількість гепатоцитів перебувала в стані зернистої дистрофії. У тварин з титром антитіл у РМА до збудника лептоспірозу 1:100 кількість незмінених та дистрофічно змінених гепатоцитів статистично достовірно відрізнялась від аналогічних показників контрольних тварин. При цьому результати морфометрії також підтверджують, що зерниста дистрофія гепатоцитів була переважною порівняно з гідропічною (табл. 3).

У нирках, поряд із зернистою дистрофією, реєстрували некроз епітелію багатьох звивистих канальців та його десквамацію. Крім проліферативного інтракапілярного гломерулонефриту, в частині ниркових тілець встановлювали екстракапілярний серозний гломерулонефрит. Кровоносні судини кіркової речовини були розширені, переповнені кров’ю, у деяких з них спостерігали склеювання еритроцитів (садж-феномен). Субепітеліальний набряк реєстрували майже в усіх прямих канальцях. Між ними розросталась щільна волокниста сполучна тканина, внаслідок чого кількість прямих канальців здавалась меншою. Місцями сполучна тканина утворювала великі поля, які взагалі не містили канальців.

В усіх лімфатичних вузлах кількість лімфоцитів у субкапсулярному синусі та паренхімі лімфатичного вузла між лімфоїдними вузликами була помітно зменшеною.

Таблиця 3 – Кількісні показники гепатоцитів у хворих на лептоспіроз

свиней (n=10; M + m)

Група тварин

Кількість незмінених гепатоцитів, %

Кількість гепатоцитів у стані зернистої дистрофії, %

Кількість гепатоцитів у стані гідропічної дистрофії, %

Контроль

97,8 + 1,7

    2,2 + 0,7

       0

Дослідна група з титром антитіл в РМА 1: 100

14,1 + 2,8***(1)

71,3 + 6,2***(1)

14,6 + 3,1**(1)

Дослідна група з титром антитіл в РМА 1: 200

15,4 + 3,6***(1)

52,4 + 5,9***(1),*(2)

32,2+4,6**(2),***(1)

Примітки: * - Р< 0,5; **  (2)– порівняно з титром антитіл в РМА 1:100 Р< 0,01 ; *** -  (1)–порівняно з контролем Р< 0,001

Також встановлювали виразну гіперплазію лімфоїдних вузликів і помітний набряк трабекул. У трабекулах лімфатичні судини були розширені, переповнені лімфоцитами. У багатьох лімфоїдних вузликах реєстрували світлі центри або розріджене розташування лімфоцитів. Між лімфоцитами як у лімфоїдних вузликах, так і між ними, крім моноцитів та макрофагоцитів, виявляли еозинофіли.

Таким чином, характер та ступінь виразності мікроскопічних змін у серці, печінці, нирках, селезінці та лімфатичних вузлах свиней, хворих на лептоспіроз, залежать від титру збудника в РМА.

Виявлені зміни біохімічних показників у тварин з титрами антитіл у сироватці крові в РМА 1:100 – 1:200 свідчать про розвиток лептоспірозного процесу, а патоморфологічні зміни – про дистрофію кардіоміоцитів, зернисту дистрофію печінки та нирок.

Перебіг лептоспірозу, ускладненого фузаріотоксикозом, у свиней та його профілактика. В одному з неблагополучних господарств нами було діагностовано перебіг лептоспірозу, ускладненого фузаріотоксикозом. Під час опоросу 24 свиноматок народилось 275 поросят, з яких клінічно здоровими було лише 169 (61,4%), решта були мертві або нежиттєздатні.  У ході  проведення патолого-анатомічного розтину поросят було виявлено жирову та зернисту дистрофію печінки, жирову дистрофію нирок, катарально-геморагічний ентерит. Дослідження кормів на токсичність показало, що вони уражені  мікотоксинами гриба Fusarium sp. На підставі клінічних, патолого-анатомічних та лабораторних досліджень встановлено, що причинами абортів було захворювання свиноматок на фузаріотоксикоз. У процесі дослідження свиноматок на лептоспіроз у РМА було виявлено 9 серопозитивних тварин з титрами 1:50 до лептоспір серогруп  Pomana та сероваріанта bratislava. Після заміни кормів, уражених грибом Fusarium sp., зменшилась кількість мертвонароджених поросят, однак через місяць у 8 з 20 свиноматок відмічали народження мертвих та нежиттєздатних поросят у середньому по 3–4 на свиноматку. Під час проведення розтину плодів у нирках спостерігали наявність гломерулонефриту, в печінці – вогнищеві некротичні зміни, катаральну бронхопневмонію та геморагічне запалення кишечнику. У ході дослідження сироваток крові від свиноматок було встановлено, що з 20 лише 3 були серонегативними в РМА, у інших були виявлені антитіла в титрах 1:50–1:200 до лептоспір серогруп Pomona та сероваріанта bratislava. У господарстві свиноматки отримували корми, уражені мікотоксинами, у другій половині супоросності, і хоч за 3 тижні до опоросу корми замінили на доброякісні, в організмі плодів уже відбулися зміни.    

З метою профілактики  лептоспірозу, ускладненого  фузаріотоксикозом, було застосовано імунізацію свиноматок через місяць після осіменіння І варіантом вакцини проти лептоспірозу. Крім того, для адсорбції мікотоксинів поросним та лактуючим свиноматкам було застосовано препарат Мікофікс, який задавали в дозі 2,5 кг на 1 т корму. Для оцінки ефективності дії препарату були сформовані контрольна і дослідна групи  по 10 свиноматок у кожній. До складу раціону входили слаботоксичні корми в кількості не більше 10 %. Умови утримання свиноматок були аналогічними. Визначення маси тіла поросят проводили на електронних вагах.  Ефективність  дії препарату на народжуваність та розвиток поросят наведено в табл. 4.

Таблиця 4Вплив препарату Мікофікс на збереженість та розвиток поросят

Показники

Контрольна група

Дослідна група

Різниця, у проц.

Кількість живих поросят за народження, n

99

106

6,6

Кількість поросят за відлучення на 28-у добу, n

93

100

7

Маса поросят за народження, кг

1,33

1,41

5,7

Маса поросят за  відлучення, кг

8,5

9,1

6,6

Кількість мертвонароджених та нежиттєздатних поросят, n

11

3

72

Збереженість, %

93,9

94,3

0,4

З даних табл. 4 видно, що у контрольній групі народилося 11 мертвих поросят, тоді як у дослідній – лише 3. При цьому маса поросят за народження та відлучення на 5,7 та 6,6 % нижча у контрольній групі порівняно з дослідною, яка отримувала препарат Мікофікс.

Таким чином, за сумісного перебігу лептоспірозу та фузаріотоксикозу щеплення І варіантом вакцини та застосування препарату Мікофікс з розрахунку 2,5 кг на 1 т концентрованих кормів у період супоросності та лактації профілактує клінічний прояв сумісного перебігу хвороб, сприяє збереженню поросят, зменшує кількість нежиттєздатних і мертвонароджених, зростає маса тіла при відлученні на 6,6 %.

Способи та методи санації свиней-лептоспіроносіїв. З метою зменшення кількості лікувально-профілактичних обробок, які зумовлюють стрес, необхідно використовувати сучасні технології, що передбачають дозоване введення лікарських речовин з водою. Для цього застосовують автоматичні дозатори різних виробників. В одному з промислових свиногосподарств під час планового дослідження 60 проб сироваток крові в РМА у 52 % тварин були виявлені антитіла в титрах 1:50–1:100 тільки до лептоспір сероваріанта bratislava. Тому ми вирішили провести санацію поголів’я свиней водорозчинними антибіотиками енрофлоксацином та фармазином за допомогою автоматичного дозатора Dosatron.

Для вивчення порівняльної ефективності антибіотиків були сформовані дві дослідні та контрольна група свиней з титрами 1:50–1:100 до лептоспір сероваріанта bratislava.  Першій дослідній групі застосовували енрофлоксацин,  другій – фармазин  з розрахунку 10 мг/кг маси тіла тварини  протягом 5 діб. Титри антитіл у РМА до застосування антибіотиків та через 15, 30 і 60 діб після цього наведено  в табл. 5.

Як видно з даних  табл. 5, титри  в РМА у всіх групах до проведення обробки  становили 1:50 і вище. У першій дослідній групі  на 15 добу спостерігали значне зниження титрів антитіл. Через 30 діб негативними в РМА були 60 % тварин, а через 60 діб всі свиноматки були серонегативними в РМА.

У другій дослідній групі, що отримувала фармазин, також відмічали значне зниження титрів антитіл в РМА на 15- і 30-у доби після обробки. На 60-у добу всі тварини цієї групи були серонегативними в РМА. У свиноматок контрольної групи титри в РМА залишались приблизно на одному рівні. Причому, у 2-х тварин титри знизились з 1:100 до 1:50, в інших 2-х підвищились до 1:200, а потім знизились до 1:100. У однієї тварини титри були стабільними упродовж всього періоду дослідження.

Таким чином, застосування водних розчинів енрофлоксацину та фармазину в дозі 10 мг/кг маси тіла протягом 5 діб зумовлює санацію  організму свиней від збудників лептоспірозу.

Таблиця 5 Наявність  антитіл у РМА у дослідних та контрольній групах свиней

№ п/п

Ідентифікаційний номер

Титр антитіл у РМА

до обробки

через 15 діб після обробки

через 30діб після обробки

через 60 діб після обробки

Групи

1 дослідна

1

1312

1:50++

Негативно

Негативно

Негативно

2

1332

1:100++

1:50++

1:50++

Негативно

3

1334

1:100++

1:100++

1:50++

Негативно

4

1336

1:100++

1:100++

Негативно

Негативно

5

1356

1:50++

1:50++

Негативно

Негативно

2 дослідна

6

1364

1:100++

1:100+

1:50++

Негативно

7

1366

1:100++

1:50++

1:50++

Негативно

8

1372

1:100++

1:50++

1:50++

Негативно

9

1376

1:50++

1:50++

Негативно

Негативно

10

1304

1:100++

1:50++

1:50++

Негативно

Контрольна

11

1306

1:100++

1:100++

1:100++

1:50++

12

1300

1:100++

1:200++

1:100++

1:100++

13

0578

1:50++

1:50++

1:100++

1:100++

14

1302

1:100++

1:100++

1:100++

1:100++

15

1292

1:100++

1:100++

1:100++

1:100++

Динаміка титрів поствакцинальних антитіл за лептоспірозу свиней. В одному з неблагополучних господарств була проведена вакцинація проти лептоспірозу вакциною І варіанта всього маточного поголів’я. Через 4 міс. почали проявлятися аборти, народження ослаблених та мертвих поросят. У процесі дослідження сироваток крові в РМА були виявленні лептоспіри в титрах 1:50–1:2500 до серогруп Grippotyphosa, Canicola, Pomona, Icterohaemorragia та сероваріанта bratislava. Під час дослідження 56 свиней у РМА у 18 тварин були виявлені титри 1:500 та вище. Враховуючи клінічні, епізоотологічні та лабораторні дослідження, було прийнято рішення про ревакцинацію поголів’я з наступною його санацією. Для проведення цих заходів розроблено план оздоровлення господарства від лептоспірозу, що включав такі етапи:

а) вакцинація І варіантом вакцини проти лептоспірозу 894 голів маточного поголів’я;

б) стерилізація через 14 діб після вакцинації всього маточного поголів’я стрептоміцину сульфатом з розрахунку 25 мг/кг маси тіла упродовж 5 днів двічі на добу;

в) проведення вимушеної дезінфекції та дератизації.

Для контролю ефективності проведених заходів були сформовані 2 дослідні групи свиноматок по 12 голів у кожній. Результати досліджень сироваток крові свиноматок дослідних груп після вакцинації та санації стрептоміцином показали, що через 30 діб після вакцинації 93 % тварин були серопозитивними в  РМА і титри антитіл становили в межах 1:327–1:343. Поступово титри в РМА знижувались і на 5-й місяць вони становили 1:15,5. У тварин першої групи титри поствакцинальних антитіл утримувались до 6 місяців. З 7-го місяця  у 25 %  тварин зявились антитіла до серогруп    Pomona і Tarassovi. Серед тварин другої групи поствакцинальні антитіла утримувалися в організмі до 6 міс. і лише через 8 міс. у 8 % тварин титри в РМА почали зростати, що можна пояснити циркуляцією слабовірулентних штамів збудника лептоспірозу. Одержані дані свідчать, що І варіант вакцини створює напружений імунітет у свиней протягом 6 міс., а для  визначення  доцільності проведення наступних вакцинацій необхідно через 4–6 міс. після застосування вакцини перевіряти рівні антитіл у РМА.

Економічна ефективність проведених ветеринарних оздоровчих заходів із застосуванням вакцини становить 4 грн на 1 грн витрат.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі  наведено теоретичне узагальнення і  нове  практичне вирішення поставленого завдання, яке полягало у вивченні морфофункціонального стану клінічно здорових та хворих на лептоспіроз свиней, експериментальному обґрунтуванні методів лабораторної діагностики і профілактики хвороби.

1. Лептоспіроз свиней у господарствах Хмельницької області зумовлюють лептоспіри серогруп Pomona, Icterohaemorrhagiae, Tarassovi, Australis (сероваріант bratislava). Етіологічний спектр збудників лептоспірозу постійно змінюється.

2. За розвитку лептоспірозу у крові свиней встановлено вірогідне (р<0,05–0,01) зменшення вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів (р<0,01) та збільшення лейкоцитів (р<0,001), вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і АсАТ (р<0,001).

3. У свиней, що мають антитіла  в РМА до серогрупи  Australis (сероваріанта bratislava) в титрах 1:100–1:200, розвиваються характерні патоморфологічні зміни: зерниста дистрофія кардіоміоцитів, гепатоцитів та епітелію звивистих канальців нирок. Кількість незмінених гепатоцитів вірогідно (р<0,001) зменшується, зростає частка (р<0,001) гепатоцитів у стані зернистої та гідропічної дистрофії.

4. Для встановлення патогенетичного діагнозу на лептоспіроз у свиней, серопозитивних у РМА, необхідно додатково проводити комплекс гематологічних досліджень. Наявність у крові свиней титрів антитіл 1:100 і більше  в РМА, вірогідне збільшення вмісту білірубіну, креатиніну,  активності АлАТ і АсАТ та вірогідне зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів вказує на порушення гемопоезу, функціонального стану печінки та нирок за лептоспірозу.

5. Введення препарату Мікофікс до складу комбікормів для супоросних свиноматок та щеплення полівалентною  проти лептоспірозу вакциною (перший варіант) дозволяє профілактувати перебіг лептоспірозу, ускладнений фузаріотоксикозом. Комплекс цих заходів є ефективним для зростання рентабельності свинарства.

6. Застосування водорозчинних антибіотиків – енрофлоксацину та фармазину з розрахунку 10 мг/кг маси тіла упродовж 5 днів за допомогою дозатора Dоsatron дозволяє провести санацію організму свиней щодо лептоспір.  Обробку доцільно проводити за 1,5–2 міс. до переміщення свиней-лептоспіроносіїв у господарстві.

7. У неблагополучних щодо лептоспірозу свиней господарствах доцільність ревакцинації необхідно визначати моніторинговими дослідженнями в РМА 10 % сироваток крові маточного поголів’я через 4–6 міс. після вакцинації.  

               пропозиції виробництву

1. Лікування та профілактику лептоспірозу свиней проводити з дотриманням рекомендацій «Лікування та профілактика лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області», які затверджені Головним управлінням ветеринарної медицини в Хмельницькій області.

2. З метою профілактики прояву лептоспірозу, ускладненого фузаріотоксикозом, до складу комбікормів для супоросних свиноматок доцільно вводити препарат Мікофікс з розрахунку 2,5 кг/т кормів та провести  вакцинацію  проти лептоспірозу.

3. Для санації свиней-лептоспіроносіїв необхідно використовувати водні розчини антибіотиків (енрофлоксацину та фармазину) з розрахунку 10 мг/кг маси тіла протягом 5 днів за допомогою дозатора Dоsatron. Такі заходи доцільно проводити за 1,5–2 міс. до переміщення тварин у господарстві.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Галатюк О.Є. Епізоотична ситуація щодо лептоспірозу свиней та великої рогатої худоби в Хмельницькій області / О.Є. Галатюк, Р.М. Айшпур // Вісник Держ. вищого навч. закладу “Державний агроекологічний університет”. – Житомир, 2007. . – № 1. – С. 147–151

2. Галатюк О.Є. Профілактичні та оздоровчі заходи при лептоспірозі свиней / О.Є. Галатюк, Р.М. Айшпур // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків,  2008. – Вип. 91. – С. 131–135.

3. Айшпур Р.М.  Асоційований перебіг лептоспірозу та фузаріотоксикозу / Р.М. Айшпур // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук.  праць. – Біла Церква, 2009. – Вип. 60, Ч.1. – С. 9–11.

4. Айшпур Р.М. Біохімічні та гематологічні зміни крові свиней при лептоспірозі / Р.М. Айшпур // Наук.-техн. бюлетень Інституту біології тварин і Держ. наук.-досл. контрольного ін-ту вет. препаратів та кормових добавок. – Львів, 2009. – Вип. 10, № 4. – С. 228–232.

5. Айшпур Р.М. Використання препарату Мікофікс для свиноматок за асоційованого перебігу лептоспірозу та фузаріотоксикозу / Р.М. Айшпур // Матеріали VII Міжнар. конгресу спеціалістів вет. медицини. – К., 2009. – С. 98–99.

6. Айшпур Р.М. Лікування та профілактика лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області (рекомендації) / Р.М. Айшпур. – Хмельницький, 2010. – 10 с.

7. Рыбачук Ж.В. Сравнительная эффективность применения антибиотиков при лептоспирозе крупного рогатого скота и свиней / Ж.В. Рыбачук, А.Е. Галатюк, Р.Н. Айшпур // Ветеринарная медицина. Современные проблемы и перспективы развития. – Саратов. – 2010. – С. 354-357.

Айшпур Р.М. Клініко-експериментальне обґрунтування профілактичних заходів при  лептоспірозі свиней.  – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія. – Національний університет біоресурсів і природокористуваня України, Київ, 2010.

Вивчено епізоотичну ситуацію, етіологічну структуру та епізоотологічні особливості лептоспірозу свиней у господарствах Хмельницької області за 2002–2009 рр., удосконалені методи лікування і профілактики хвороби. Встановлено, що джерелом збудника інфекції на свинокомплексах можуть бути ремонтні свинки, які надходять для формування маточного поголів’я.  Вивчені зміни крові серопозитивних свиней  з титрами в РМА 1:50–1:200; встановлено вірогідне (р<0,05–0,01) зменшення кількості гемоглобіну та еритроцитів, збільшення кількості лейкоцитів, вмісту білірубіну, сечовини, креатиніну, активності АлАТ і АсАТ (р<0,001). Підвищення титрів антитіл у сироватці крові 1:100 і більше в РМА супроводжується патоморфологічними змінами міокарда, печінки і нирок.

Вивчені особливості  перебігу лептоспірозу, ускладненого фузаріотоксикозом, та запропонований метод профілактики хвороб. Розроблений метод санації свиней-лептоспіроносіїв водорозчинними формами антибіотиків (енрофлоксацин та фармазин) з розрахунку 10 мг/ кг маси тіла упродовж 5 днів. Обробку доцільно проводити за 1,5–2 міс. до переміщення свиней-лептоспіроносіїв у господарстві. Вивчені особливості формування поствакцинального імунітету.

Ключові слова: лептоспіроз свиней, епізоотична ситуація, сероваріанти лептоспір,  лікування, профілактика.

Айшпур Р.Н. Клинико-экспериментальное обоснование профилактических мероприятий при лептоспирозе свиней.  – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.03 – ветеринарная микробиология, эпизоотология, инфекционные болезни и иммунология. – Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

Диссертация посвящена изучению этиологической структуры, эпизоотологических особенностей лептоспироза свиней в хозяйствах Хмельницкой области, усовершенствованию методов диагностики, лечения и профилактики. Изучена эпизоотическая ситуация лептоспироза свиней в Хмельницкой области за 2002–2009 годы, установлена этиологическая структура возбудителей болезни. Выявлено, что основными возбудителями лептоспироза свиней до 2007 года были лептоспиры серогрупп Pomona, Tarassovi, Icterogaemorragia, а с 2008 года заболевание вызывали лептоспиры серогруп Pomona, Tarassovi, сероварианта  bratislava.

Описаны особенности лептоспироза свиней на промышленных свинокомплексах с разными технологиями выращивания. При этом клинические признаки заболевания характеризуются появлением дерматитов у свиноматок, абортов на последнем месяце супоросности, рождением мертвых и нежизнеспособных поросят. Установлено, что источником возбудителя инфекции на свинокомплексах могут быть ремонтные свинки, которые поступают для формирования маточного стада.  

Изучены гематологические изменения крови у сероположительных свиней  с титрами в РМА 1:501:200. У свиней, больных лептоспирозом, установлено достоверное (р<0,05–0,01) снижение уровня гемоглобина и количества эритроцитов, и достоверное (р<0,001) увеличение количества лейкоцитов. Наиболее информативными биохимическими лабораторными маркерами лептоспироза свиней являются содержание билирубина, мочевины, креатинина, активность АлАТ и АсАТ в комплексе с титрами антител в РМА.  Данные показатели достоверно (р<0,001) повышены у больных свиней по сравнению со здоровыми. При наличии титров 1:100 и больше в РМА эти показатели указывают на развитие патоморфологических изменений в печени и почках свиней. Описаны патоморфологические изменения в органах свиней, сероположительных  к сероварианту bratislava в РМА с титрами 1:1001:200 и определены дополнительные диагностические маркеры при лептоспирозе свиней.

Изучены особенности  совместного течения лептоспироза с фузариотоксикозом и предложен эффективный метод их профилактики, предусматривающий одновременное использование вакцины первого варианта  против лептоспироза и препарата Микофикс, который необходимо применять из расчета 2,5 кг на 1 т концентратов свиноматкам в период супоросности и в течение подсосного периода.

Разработан метод санации свиней-лептоспироносителей с использованием оральных форм антибиотиков (энрофлоксацина и фармазина) с помощью водных дозаторов из расчета 10 мг/кг массы тела в течение 5 дней. Такую обработку целесообразно проводить за 1,52 мес. до перемещения или продажи свиней-лептоспироносителей.

Изучены особенности формирования поствакцинального иммунитета при использовании вакцины первого варианта  против лептоспироза свиней. При постановке эксперимента на опытных группах свиноматок было установлено, что использование данного препарата позволяет сформировать напряженный иммунитет в течение 6 мес. Через 14 суток после применения вакцины необходимо проводить санацию всего маточного стада стрептомицина сульфатом из расчета 25 мг/кг массы тела животного 2 раза в день в течение 5 суток. Показано, что применение вакцины первого варианта,  санация всего свинопоголовья стрептомицином, проведение дезинфекций и дератизаций в помещениях  позволяет оздоровить хозяйство от лептоспироза. Установлено, что в хозяйствах, неблагополучных по лептоспирозу свиней, целесообразность вакцинаций необходимо определять мониторингом в РМА 10% сывороток крови маточного стада через 4–6 месяцев после вакцинации. 

Ключевые слова: лептоспироз свиней, эпизоотическая ситуация, сероварианты  лептоспир,  лечение, профилактика.

Ayshpur R.M. Clinicaly-experimental ground methods of prophylaxis of leptospirosis pigs. – Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of candidate of veterinary sciences on a speciality 16.00.03veterinary microbiology, epizootology, infectious diseases and immunology. National University of Life and Enviromental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the study of etiologic structure, epizootological features, improvement methods of diagnostics and treatment of leptospirosis of pigs in the economies of the Khmel'nickoy area. The study of epizootic situation is conducted in relation to the leptospirosis of pigs in the Khmel'nickiy area for 20022009, the etiologic structure of exciter of illness is studied. The features of display of leptospirosis of pigs are described on industrial pig farms. It is set that by the source of contagium on pig farms there can be repair piggy-wiggies which act for forming of pestle total number of livestock.  The haematological and biochemical changes of blood of seropositive pigs  are studied with titles in RMA 1:501:200. For pigs, seropositive  by a leptospirosis, the reliable (р<0,05) decline of amount of haemoglobin and red corpuscles, rev-up settling of red corpuscles, reliable (р<0,05) increase of amount of leucocytes, is set. In a leukogram  among nithrophile the change of kernel is marked to the right. The most informing biochemical laboratory markers of leptospirosis of pigs is determination of maintenance of bilirubine, ALT, AST, glucose, urea, to the kreatinine, indexes are given for (р<0,05) certain enhanceable for sick pigs as compared to healthy. At presence of titles 1:100 and anymore in RMA these indexes specify on development of patomorphological changes for pigs. Pathomorphological changes are described in the organs of pigs, seropositive  to serovariant bratislava in RMA with shooting-galleries 1:1001:200 and additional diagnostic markers are certain at the leptospirosis of pigs.

The features  of compatible motion of leptospirosis are studied from fussariotoxicosis and the method of prophylaxis is offered. The method of sanation of ill pigs is developed by the oral forms of antibiotics (enrofloxacine and pharmasin ) by the water metering devices of calculation of 10 мг on the kg of mass of body during 5 days by the metering device of Dasatron) allows to conduct sanation of organism of pigs in relation to pathological leptospires.  It is therefore expedient to conduct treatment 1,52 months prior to moving or sale of pigs. The features of forming of postvaccinatinative immunity are studied and the methods of prophylaxis of leptospirosis are improved.

Key words: leptospirosis of pigs, epizootic situation, сероваріант лептоспір,  treatment, prophylaxis.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25012. Об информационной этике и праве 88 KB
  Как должно быть Базовые законы которые являются фундаментом применения программ и баз данных были приняты достаточно давно: закон № 35231 О правовой охране программ для электронных вычислительных машин и баз данных 23. Основными объектами информационной деятельности на ЭВМ закон признает программу для ЭВМ и базу данных. Программа для ЭВМ объективная форма совокупности данных и команд предназначенных для функционирования электронных вычислительных машин ЭВМ и других компьютерных устройств с целью получения определенного...
25013. Программное обеспечение компьютерных сетей 117 KB
  Преимущество же клиентского языка заключается в том что обработка скриптов на таком языке может выполняться без отправки документа на сервер. В общем случае для организации работы пользователей сети с информационными ресурсами распределенными по различным компьютерам необходимы три составляющих: программа установленная на компьютере пользователя которая может осуществлять сетевой запрос с целью получения объекта и предназначенная для его обработки например просмотра изменения или печати документа; программа установленная как...
25015. Принципы и оценка эффективности PR-деятельности 22.35 KB
  Комплексная оценка эффективности 1997 г. Установление целей и задач – оценка подготовки. Оценка коммуникационного продукта – измерение вложений. Оценка промежуточных результатов Реально достигнутые аудитории по качеству и количеству.
25016. Правовое обеспечение связей с общественностью. Правовое регулирование или формальное регулирование 39.19 KB
  Но их интересы постоянно сталкиваются – юристы заинтересованы в нераспространении информации а PRспециалисты наоборот критикуют политику закрытости. Процесс правового регулирования PR включает в себя следующие законодательные акты: В сфере деятельности органов государственной власти Федеральный закон О порядке освещения деятельности органов государственной власти в государственных средствах массовой информации Закон О государственной тайне Указы Президента РФ О государственном флаге Об управлении Президента РФ по связям с...
25017. Этические проблемы паблик рилейшнз 19.51 KB
  Вопервых это касается этики поведения каждого специалиста PR вовторых этики поведения собственной организации представляемой специалистом. Здесь речь идет о непосредственной зависимости между этикой поведения и успехом компании. Работниками сферы паблик рилейшнз разработано и предложено немало инструкций по этике поведения и руководящих кадров организаций и собственно специалистов данной сферы. Необходимой линией поведения при разрешении большинства из перечисленных проблем является стремление сохранить взаимное доверие между...
25018. Кодексы профессионального поведения специалиста по связям с общественностью 23.79 KB
  Международные кодексы: Кодекс профессионального поведения Международной ассоциации по связям с общественностью IPRA; Международный этический Кодекс Паблик Рилейшнз Афинский кодекс; Профессиональная Хартия международного комитета ассоциаций PRконсультантов Римская Хартия; Кодекс профессионального поведения в области PR Лиссабонский кодекс; Международный кодекс по практике маркетинговых и социальных исследований и др. Международный этический Кодекс Паблик Рилейшнз АФИНСКИЙ КОДЕКС Принят в Афинах Генеральной ассамблеей IPRA в мае...