64294

РОЗВИТОК Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Автореферат

Психология и эзотерика

Забезпечення ефективності вирішення складного комплексу цих проблем вимагає повноцінних теоретичних концепцій соціальної роботи як професійної діяльності насамперед розвитку адекватної і гармонійної Я-концепції самого працівника соціальної сфери наявність...

Украинкский

2014-07-04

231.5 KB

4 чел.

PAGE  20

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Бамбурак Наталія Михайлівна

УДК 159.923.2:37.032

РОЗВИТОК Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА
У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Спеціальність 19.00.07 –

педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Хмельницький – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Державна прикордонна служба України.

Науковий керівникдоктор психологічних наук, професор
Матеюк Олег Анатолійович, Університет економіки та права «КРОК», кафедра психології, професор кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент Гошовський Ярослав Олександрович, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра практичної психології, доцент кафедри;

кандидат психологічних наук Кулешова Олена Віталіївна, Хмельницький національний університет, кафедра практичної психології та педагогіки, старший викладач кафедри.

Захист відбудеться «  17  »   грудня   2010 р. о 13 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.705.02 Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького за адресою: вул. Шевченка, 46, м. Хмельницький, 29003.

Автореферат розіслано «  16  »    листопада    2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник    О. Б. Самохвалов


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Негативні політичні, соціально-економічні, демографічні процеси в Україні зумовили сталі деструктивні тенденції
у соціальній сфері життя нашої країни: відбувається жорстка соціально-економічна диференціація населення, зростає рівень безробіття, збільшується кількість емігрантів, функціонально неповних сімей, поглиблюються усі
форми
 соціальної деградації. За таких умов вкрай загострились проблеми, пов’язані із соціальною допомогою, реабілітацією, супроводом як окремого індивіда, так і різноманітних спільнот та соціальних груп. Забезпечення ефективності вирішення складного комплексу цих проблем вимагає повноцінних теоретичних концепцій соціальної роботи як професійної діяльності, насамперед розвитку адекватної і гармонійної Я-концепції самого працівника соціальної сфери, наявність якої є, як відомо, необхідною умовою ефективної професійної діяльності суб’єкта практично-психологічної та соціальної роботи.

Феноменологія Я-концепції особистості ґрунтовно висвітлена у працях У. Джемса, А. Маслоу, К. Роджерса, Е. Еріксона, Е. Берна, Р. Бернса, Р. Ассаджолі, Дж. Келлі, Л. Божович, В. Васютинського, О. Гуменюк, З. Карпенко, І. Кона, С. Максименка, В. Роменця, Т. Титаренко, А. Фурмана, Т. Яценко та ін. Водночас, багатогранність цієї проблеми не дала змогу розкрити всі її аспекти. Зокрема, теоретична база розвитку адекватної й гармонійної Я-концепції особистості потребує подальшого розвитку, що
в першу чергу стосується форм
ування й функціонування Я-концепції фахівців
у сфері психологічної та соціал
ьної допомоги, що відображено у Законі України «Про соціальні послуги».

Отже, проблема розробки теоретико-методологічних та технологічних засад розвитку Я-концепції майбутніх соціальних працівників є актуальною. Оскільки фундаментальні основи фахових знань, умінь, навичок і необхідних особистісних якостей фахівців мають закладатись у процесі їх професійної підготовки у навчальних закладах, концепція розвитку Я-концепції майбутніх соціальних працівників також має бути зорієнтованою на процес навчання фахівців цього профілю у вищих навчальних закладах (ВНЗ).

Таким чином, актуальність і недостатня розробленість проблематики формування й розвитку Я-концепції майбутніх фахівців у сфері психологічної та соціальної допомоги, які безпосередньо працюють із Я-концепціями клієнтів, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до плану наукової і науково-організаційної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького у межах науково-дослідної роботи «Становлення Я-концепції особистості менеджера соціальної роботи» (Шифр №208-13162 І «Я-концепція»). Роль здобувача у виконанні цієї роботи полягає у визначенні самосформованості адекватної професійної Я-концепції соціальних менеджерів.

Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (протокол №7 від 22.04.2004 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол №6
від 29.10.2009 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити організаційно-психологічні чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у процесі його підготовки
у вищому навчальному закладі.

Відповідно до сформульованої мети визначено такі завдання дослідження:

  1.  Здійснити теоретичний аналіз змісту функціональної структури
    Я-концепції особистості соціального працівника.

Експериментально виявити та проаналізувати організаційно-психологічні чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі.

Розробити структурно-функціональну та акмеологічну моделі, технологію розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника в умовах формувального середовища вищому навчальному закладі.

Об’єкт дослідження – Я-концепція особистості у процесі її професійного становлення.

Предмет дослідження – організаційно-психологічні чинники розвитку
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні – аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація науково-теоретичних джерел з питань сутності, змісту, структури та специфіки розвитку Я-концепції особистості соціального працівника ВНЗ; емпіричні – опитування, анкетування, експертні оцінки, тестування за методиками «Діагностика рівня суб’єктивного контролю (РСК)» (Дж. Роттера), «Діагностика комунікативної установки» (В. Бойко), «Діагностика міжособистісних відносин» (Т. Лірі), «Тест смиложиттєвих орієнтацій» (Д. Леонтьєв), «Методика ціннісних орієнтацій» (М. Рокич), констатувальний і формувальний експеримент; математичні методи обробки експериментальних даних – ранговий коефіцієнт кореляції Ч. Спірмена, U-критерій Манна-Уїтні, t-критерій Ст’юдента (для визначення достовірності відмінностей між вибірками за рівнем досліджуваних ознак, опрацювання отриманих даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами).

Наукова новизна одержаних результатів:

уперше з’ясовано та уточнено організаційно-психологічні чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ; розроблено структурно-функціональну та акмеологічну модель її розвитку
в умовах формувального середовища ВНЗ;

удосконалено зміст і складові структури професійної Я-концепції соціального працівника та технологію її розвитку в умовах освітнього середовища;

подальшого розвитку набули теоретичні положення про сутність та розвиток професійної Я-концепції майбутнього соціального працівника
з позицій гуманістичного, особистісно-зорієнтованого навчання із наголосом запровадження інтерактивних технологій в освітньому середовищі, які забезпечують оволодіння студентами навичками саморозвитку особистості
та власного професійного Я.

Практична значимість отриманих результатів дослідження визначається можливістю використовувати його результати для організації та корекції освітнього середовища, а саме виокремлення шляхів, засобів та технології розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника.

Результати дослідження впроваджені у начальний процес Вінницького соціально-економічного інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» (акт впровадження від 09.04.2009 р.); Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акт впровадження від 08.06.2009 р.); Волинського національного університету імені Лесі Українки (акт впровадження від 18.06.2010 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: «Україна в євроінтеграційних процесах» (Київ, 2008 р.); «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 2009 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інноваційна діяльність
у системі вищої освіти» (Івано-Франківськ, 2000 р.), «Наукове проектування інноваційних та економічних систем національної освіти» (Тернопіль, 2003 р.);
міжвузівських науково-практичних конференціях: «Розробка теоретичних моделей інтерактивних технологій в освітньому середовищі» (Тернопіль, 2008 р.), «Технологія інноваційного пошуку в системі вищої освіти» (Тернопіль, 2002 р.); «Технологія інноваційного пошуку в системі вищої освіти» (Тернопіль, 2003 р.); «Психологія діяльності в особливих умовах» (Харків, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлено
у 9 наукових публікаціях, із них 7 надруковано у виданнях, що визначені
ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 9 додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 156 сторінок і містить 5 рисунків та 15 таблиць. Список використаних джерел – 204 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Ґенеза поняття «Я-концепція» особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі» – висвітлено основні наукові підходи у дослідженнях поняття «Я-концепція»; проаналізовано результати вітчизняних і зарубіжних науковців із проблем сутності, змісту, структури Я-концепції особистості; обґрунтовано специфіку розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника.

Феноменологія Я-концепції особистості є об’єктом міждисциплінарних досліджень психолого-педагогічних, суспільних, медико-біологічних наук, що обумовлено поліфакторною детермінацією полімодального функціонування особистості як системи та її самосвідомості зокрема. У вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі дослідження Я-концепції поділяють на інтроспективні (характеризують розмежування «Я» та самосвідомості), психоаналітичні (зорієнтовані на з’ясування неусвідомленої мотивації), персонологічні, трансперсональні та онтологічні (акцентують увагу на особистісних переживаннях, почуттях та стосунках), поведінкові та когнітивні (розкривають раціоналістичний аналіз психічної діяльності), інтеракціоністські, функціональні та гуманістичні (вказують на те, що Я-концепція особистості виникає в процесі соціальної взаємодії як обов’язковий і завжди унікальний результат психічного розвитку, як відносно стійкий та самостійний набуток, що накладає відбиток на всі життєві прояви людини з самого дитинства і до глибокої старості).

Виділено дві базові позиції у дослідженні проблеми образу «Я»: 1) взаємозв’язок теорій особистості з самосвідомістю (Л. Божович, Т. Єрмолова, І. Кон, В. Столін, І. Чеснокова, В. Ядов та ін.), 2) Я-концепція
як результат розвитку самосвідомості в онтогенезі
, а саме: обґрунтування складових, модальностей «Я» від емпіричного, феноменологічного до змістово-логічного аналізу (Р. Бернс, В. Джемс, Е. Еріксон, З. Карпенко, Ч. Кулі, Дж. Мід, Л. Орбан-Лембрик, В. Петровський, К. Роджерс, М. Розенберг, Л. Терлецька, Т. Шибутані, В. Юрченко, Т. Яценко та ін.). В українській психології дослідження самосвідомості особистості та її структурних утворень пов’язані з іменами таких науковців, як І. Бех, М. Боришевський, В. Васютинський, С. Васьківська, Т. Дмитрова, В. Роменець, Т. Титаренко, П. Чамата, О. Шевченко, Т. Яблонська та ін. Зокрема, П. Чамата досліджував образ «Я» у контексті розвитку самосвідомості дитини. І. Бех обґрунтував ідею про роль середньої та вищої школи у формуванні позитивної Я-концепції молодого покоління; З. Карпенко досліджувала апріорне або ноуменальне Я; А. Фурман та О. Гуменюк – самотворення позитивно-гармонійної Я-концепції
в інноваційному освітньому процесі; В. Роменець і В. Юрченко обґрунтовували Я-вчинок.

Аналіз наукової психологічної літератури, присвяченої проблематиці
Я-концепції, засвідчив, що ця стрижнева констеляція в структурі особистості як системи, що самоорганізовується та саморегулюється, включає відповідні програми і механізми самоздійснення, в якій механізмами зворотного зв’язку є
 самооцінка адекватності й ефективності вибору цілей, завдань та самореалізуючих дій. На відміну від ситуативних образів «Я», «Я-концепція» створює в людини відчуття власної постійної визначеності, самототожності; на її основі індивід будує свою взаємодію з іншими людьми. Тому образи «Я» виступають як окремі види суб’єктивного знання про себе, або як елементи цілісного Я. Самосвідомість особистості являє собою єдність усталеного
(Я-концепція) і змінного (динамічні образи «Я») (В. Сафін, В. Столін, І. Чеснокова), причому образ «Я» постійно змінюється впродовж онтогенезу особистості (М. Боришевський, Л. Виготський, В. Столін, П. Чамата та ін.).
Я-концепція є найвищим утворенням самосвідомості, яка втілює інтегровані смислові конструкти, що синергетично пов’язують між собою стратегію життя (пасивну чи активну), саморозвиток, самоадаптацію; є системою уявлень суб’єкта
 про самого себе та своє особистісне ядро; є максимально індивідуалізованою, забезпечуючи стрижневу характеристику у структурі особистості; є складною динамічною системою, що містить такі взаємопов’язані компоненти: усвідомлення власних фізичних, інтелектуальних та інших психічних властивостей (Я-розуміюче, самопізнання), самооцінку
(Я-ставлення, самоставлення), суб’єктивне сприймання зовнішніх чинників
(Я-поведінка, саморегуляція).

Визначено, що специфіка розвитку професійної Я-концепції є також предметом акмеологічних розробок (К. Абульханова-Славська, В. Агапов, М. Василець, А. Деркач, О. Бодальов, А. Каїмов, І. Куліков, Р. Кричевський, В. Маркін, С. Мурашко, Л. Рудкевич, М. Федотова, Л. Топчій, І. Шейнюк
та ін.). Цей підхід став теоретико-методологічним підґрунтям нашого дослідже
ння, тому що в його межах розкриваються особистісні резерви соціального працівника та перспектив досягнення ним вершин професійної компетентності.

Доведено, що саме у процесі професійного становлення майбутнього фахівця актуалізуються його уявлення про себе та формується його професійна Я-концепція як особистісне новоутворення, яка передбачає: розвиток образу «Я» (уявлення про себе та оточення); взаємодію Я-концепції з особливостями професії (бачення себе як професіонала); реалізацію Я-концепції (закріплюється або модифікується професійна Я-концепція), яка узагальнюється як система компонентно-критеріального індивідуального світогляду (мотиваційно-ціннісний, інтелектуальний, дієво-практичний, емоційно-вольовий компоненти Я-концепції).

У другому розділі – «Складові розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі» – експериментально виявлено та проаналізовано організаційно-психологічні чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ; презентовано обґрунтування структурно-функціональної
та акмеологічної моделей та технології розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника в умовах формувального середовища ВНЗ.

Уточнено розуміння професійної Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника – це складне багаторівневе особистісне утворення, яке інтегрує прийняття цінностей соціальної роботи, професійно-особистісних якостей, знання теорії і технології соціальної роботи, умінь і навичок виконання професійних завдань, що пов’язані з творчим пошуком раціонального впливу на індивіда.

На основі теоретичного аналізу наукових досліджень було представлено структурно-функціональну модель становлення Я-концепції майбутнього соціального працівника (рис. 1), визначено її структурні компоненти та підходи до їх вивчення, розвитку, саморозвитку і подальшої корекції, а саме: уявлення працівника соціальної сфери як кваліфікованого фахівця має діяльнісну природу, де задіюється система значень, сенсове поле (формувальне середовище), яке у дослідженні визначається психологічною культурою і подається ціннісно-функціональними семантичними мікропросторами особистісного конструкта Я-професіонала (сенсорно-перцептивний, комунікативний, ціннісно-смисловий, трансцендентальний). У цих мікропросторах реалізуються компоненти Я-концепції особистості та розгортаються її унікальні модальності.

На основі теоретико-методологічних вчень про «формувальне середовище» (О. Корнєєвої, О. Матеюка), було здійснено обґрунтування його як інтеграції семіосфер (знакових мікропросторів), що сприяють перебігу різноаспектних форм активності та вибору актуальної взаємодії, розгортаючи при цьому багатогранність особистісних диспозицій у соціумі. Окрім цього, було виділено такі об’єктивні (регуляторна, детермінуюча, корекційна, організуюча функції) та суб’єктивні (механізми самовираження, самоставлення, самореалізації, самопроектування) організаційно-психологічні чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника, які актуалізують взаємопов’язані компоненти Я-концепції та її модальності, а саме: інтелектуально-гносеологічний (іманентне Я), емоційно-вольовий (реальне Я), морально-ціннісний (гетерономне Я), креативно-творчий (трансфінітивне Я).

Ґрунтуючись на моделі розвитку Я-концепції особистості майбутньогосоціального працівника нами виділено показники та критерії її розвитку (табл. 1).

Основні показники розвитку Я-концепції особистості було виділено
за допомогою анкетування, експертних оцінок, опитування, тестування за допомогою
 методик: «Діагностика рівня суб’єктивного контролю (РСК)» (Дж. Роттера), «Діагностика комунікативної установки» (В. Бойко), «Діагностика міжособистісних відносин» (Т. Лірі), «Тест смисложиттєвих орієнтацій» (Д. Лєонтьєва), «Методика ціннісних орієнтацій» (М. Рокич)),
які були узагальнені в актуалізованих критеріях.


Рис. 1. Структурно-функціональна модель розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника


Таблиця 1

Показники та критерії розвитку компонентів Я-концепції особистості

майбутнього соціального працівника

Компоненти
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника

Модальності Я

Параметри

Критерії

Показники

Психодіагностичні методики дослідження

Інтелектуально-гносеологічний

Іманентне Я

Самовираження

Спрямування

на оточення

Позитивна або негативна комунікативна установка

Методика діагностики комунікативної установки
(В.В. Бойко)

Емоційно-вольовий

Реальне Я

Самоставлення

Міжособистісні відносини

Соціальні орієнтації (домінування-підкорення, дружелюбність-агресивність)

Методика діагностики міжособистісних відносин
(Т. Лірі)

Морально-ціннісний

Гетерономне Я

Самореалізація

Саморегулювання

власної активності

Екстернальний

або інтернальний локус контролю

Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю (РСК)

(Дж. Роттер)

Креативно-творчий

Трансфінітивне Я

Самопроектування

Духовні орієнтації

Термінальні

або інструментальні цінності

Методика

«Ціннісні орієнтації» (М. Рокич)


До критеріїв заміру параметрів Я-концепції (суб’єктивні детермінанти її розвитку) віднесено: спрямування на оточення (комунікативні техніки, соціально-перцептивна здатність до сприйняття іншої особи, емпатійність, міжкультурна та соціокультурна терпимість тощо), міжособистісні взаємини (взаєморозуміння, взаємопізнання, взаємокорекція, професійна етика, забезпечення позитивного психологічного клімату та ін.), саморегулювання власної активності (здатність до накопичення та аналізу власного професійного досвіду, адекватність та економічність поведінково-вчинкових професійних дій, здатність до професійного та особистісного вдосконалення та вироблення індивідуального професійного оптимуму та ін.), духовні орієнтації (розуміння системи моральних та духовних цінностей, уміння моделювати власну акмеограму тощо).

За результатами аналізу акмеологічних досліджень нами було запропоновано акмеологічну модель Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника, яка у процесі його професійної діяльності транформується
у індивідуальну акмеограму. Вона структурно поділена на такі блоки:

1) позитивна комунікативна установка та властивості (включає ставлення до людей у цілому, диспозиційні тенденції, зумовлені життєвим досвідом, установками (налаштуваннями), установками, властивостями характеру, моральними принципами, станом психічного здоров’я суб’єкта. Динамічність спілкування детермінує лідерство та ентузіазм у груповій діяльності, самостійне знаходження важливих розв’язків актуальних проблем);

2) позитивні соціально-психологічні орієнтації (уявлення суб’єкта про себе, оцінка, взаємооцінка міжособистісних відносин, емоційно-вольові особливості, цілеспрямованість, інтегрованість особистості та висока полімотивація у професійній діяльності, які забезпечуються синергетичною взаємозалежністю його реального, ідеального та соціального Я, що є підтвердженням партнерського стилю взаємин з іншими і власної адекватної позитивної самооцінки);

3) інтернальний рівень суб’єктивного контролю (значущі успіхи у професійно-особистісній сфері є результатом власних зусиль та досягнень соціального працівника, переживання рівня суб’єктивного контролю над афектами, негативними ситуаціями, уміння контролювати офіційні й неофіційні взаємини з різними прошарками населення. Інтернальність соціального працівника характеризується великою когнітивною активністю, високим задоволенням працею, соціальною відповідальністю, усвідомленням людиною смислу і цілей життя. Для соціальної роботи особливо важливо, що інтернально зорієнтовані суб’єкти є толерантними, морально стійкими, вольовими, відчувають власну гідність та цінність, впевненість, самоповагу, соціальну зрілість, що є запорукою автентичного прийняття свого Я);

4) аксіологічно-творчий блок (соціальний працівник характеризується умінням створення, збереження і засвоєння професійно-етичних, духовних цінностей, активним закріпленням нових поведінково-вчинкових патернів, відпрацьованими уміннями самоаналізу професійної діяльності та вивільнення власного творчого потенціалу. Відбувається моделювання майбутніх особистісно-професійних цілей, задумів, уміння передбачати, діяти і приймати рішення, осягнення сенсу свого буття, як результат втілення в життя смислової системи особистості, що дозволяє визначити, якою мірою людина змогла інтеріоризувати духовні цінності у структуру своєї особистості і використовувати їх для власного духовного самовдосконалення, розвитку внутрішнього потенціалу та професійної майстерності).

Згідно з результатами наукових досліджень Ю. Ємельянова, О. Киричука, І. Лернера, А. Матюшкіна, М. Махутова, Л. Рубінштейна, Г. Селевка, А. Ситнікова, В. Оконя, А. Фурмана та ін. провідна роль у розвитку Я-концепції особистості майбутніх соціальних працівників належить сучасним освітнім технологіям, які забезпечують гуманні, рівноправні стосунки між викладачем та студентами. У їх основі – принцип довіри, що сприяє формуванню самостійності, ініціативності, креативності, упевненості у своїх творчих можливостях. Тому технологія розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ поєднує освітні технології для створення оптимальних умов формувального середовища у якому розвивається глибинний потенціал «Я» кожного студента. Відтак нами представлена технологія розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ, як синергізм проблемного навчання, ігрових технологій, технологій саморозвиваючого навчання і самовизначення, та тренінг як синтетична антропотехніка (рис. 2).

Елементами запропонованої технології розвитку Я-концепції особистості соціального працівника є: проблемне навчання – організація навчальних занять, яка забезпечує створення під керівництвом викладача проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність студентів, різноаспектних способів мислення, внаслідок чого відбувається творче оволодіння професійними знаннями, навичками, уміннями і розвитком розумових здібностей; ігрові технології, адже гра – це основний вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на створення і засвоєння загальнолюдського досвіду, що забезпечує вдосконалення самоуправління поведінки та вчинків особистості. Але поняття «ігрові освітні технології» включають достатньо велику групу методів та прийомів організації навчально-виховного процесу. Тому освітня гра має чітко поставлену мету навчання, освітній результат, які характеризуються пізнавальною спрямованістю її учасників; технології саморозвивального навчання і самовизначення, які включають всі сутнісні якості технологій розвивального навчання, доповнює їх вагомими особливостями. Метою і засобом в навчально-виховному процесі є домінанта самовдосконалення особистості, що включає установки на самоосвіту, на самовиховання, на самоствердження, самовизначення, саморегуляцію і самоактуалізацію.

Рис. 2. Технологія розвитку Я-концепції особистості майбутнього
соціального працівника у вищому навчальному закладі

тренінг як синтетична антропотехніка – складова акмеологічної практики, котра спрямована на перетворення природно даних здібностей людини і формування на їх основі культурного феномену професійної майстерності. Спеціально організований тренінг забезпечує особистісне зростання, навчання новим професійним технологіям або ж сприяє відпрацюванню нових поведінкових та вчинкових патернів.

У сучасному українському суспільстві формуються нові аксіологічні пріоритети, а саме – цінності саморозвитку і самоосвіти, які стали основою особистісно-зорієнтованого навчання, а також основою комплексу освітніх технологій, їхніх завдань, критеріїв, принципів, що забезпечують актуалізацію повноцінного формувального середовища, яке сприяє розвитку професійної
Я-концепції соціального працівника.

У третьому розділі  «Емпіричне дослідження динаміки розвитку
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі» – обґрунтовано цілі, завдання, принципи та програму дослідно-експериментальної роботи; розкрито результати реалізації технології розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ; запропоновано практичні рекомендації організаторам навчально-виховного процесу та
 викладачам ВНЗ із розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника.

Вирішення емпіричних завдань було здійснено послідовно і включало три етапи. Протягом першого (підготовчого) етапу на підставі теоретичного і практичного вивчення проблеми розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника визначено і уточнено гіпотезу, завдання та методику експериментальної роботи; розроблено структурно-функціональну, акмеологічну моделі та технологію розвитку Я-концепції особистості соціального працівника; здійснено організаційні заходи щодо відбору та вивчення складу контрольних
та експериментальних груп; проведено інструктивно-методичні заняття з усіма категоріями учасників експерименту.

На другому, основному етапі експериментальної роботи проведено перевірку дієвості розробленої нами структурно-функціональної моделі розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у процесі проведення формувального експерименту. Отримані результати постійно аналізувались, узагальнювались і порівнювались, що дозволило виявити тенденції і динаміку розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника.

На третьому етапі було здійснено узагальнення результатів дослідження. Цей етап включав в себе кількісну і якісну обробку отриманих експериментальних даних та всебічну перевірку і узагальнення отриманих результатів, формулювання висновків та пропозицій, а також впровадження результатів дослідження в практику роботи вищих навчальних закладів.

Емпіричне дослідження проводилося на базі Вінницького соціально-економічного інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Волинського національного університету імені Лесі Українки. Дослідженням, що проводилось у три етапи протягом 2004-2010 рр., було охоплено 447 студентів. У формувальному експерименті взяли участь
219 майбутніх соціальних працівників, з яких 107 увійшло до контрольної (КГ) і 112 – до експериментальної (ЕГ) груп. При цьому було здійснено заплановані в експериментальному дослідженні зрізи визначених експертами показників розвитку Я-концепції особистості соціального працівника. Рівень розвитку
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ було розподілено за п’ятьма рівнями: дуже високий, високий, середній, низький
та дуже низький.

Під час формувального експерименту здійснювалась перевірка технології розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника в умовах формувального середовища та структурно-функціональної моделі як її складової. Діагностика розвитку Я-концепції особистості майбутніх соціальних працівників в умовах формувального середовища проводилася так, як і під час проведення констатувального експерименту.

За результатами емпіричних досліджень розподіли майбутніх соціальних працівників за рівнем розвитку Я-концепції на початку і наприкінці формувального експерименту значуще відрізняються між собою. Зіставлення показників, представлене у табл. 2 свідчить про ефективність розвитку
Я-концепції особистості соціального працівника у ВНЗ.

Таблиця 2

Динаміка рівнів розвитку Я-концепції особистості

майбутніх соціальних працівників (%)

Курс

навчання

Групи

Рівні розвитку Я-концепції

Дуже низький

Низький

Середній

Високий

Дуже високий

1

КГ

11,21

33,64

42,99

12,15

0

ЕГ

12,50

37,50

35,71

9,82

0

2

КГ

9,35

28,04

44,86

15,89

1,87

ЕГ

6,25

19,64

41,96

22,32

5,36

3

КГ

7,48

17,76

53,27

16,82

4,67

ЕГ

3,57

8,04

42,86

29,46

11,61

4

КГ

2,80

11,21

57,01

22,43

6,54

ЕГ

0

2,68

44,64

33,04

15,18

5

КГ

0

6,54

58,88

24,30

10,28

ЕГ

0

0

43,75

31,25

20,54

Зафіксовано приріст кількості майбутніх соціальних працівників у експериментальних групах від 1-го до 5-го курсу навчання, розвиток Я-концепції яких за усіма визнаними критеріями досяг дуже високого (+20,54%), високого (+19,10%) та середнього (+8,04%) рівнів. У контрольних групах констатовано незначущий їх приріст: дуже високого – на 10,28%, високого – на 12,15%
та середнього – на 15,89%. Наприкінці експерименту в експериментальній групі (на відміну від контрольної) дуже низького рівня та низького рівня не продемонстрував жоден майбутніх соціальний працівник; середній рівень розвитку Я-концепції демонстрували 43,75% студентів, високий – 31,25 %
та дуже високий – 20,54% майбутніх соціальних працівників відповідно.
У контрольній групі зменшилася частка майбутніх соціальних працівників
з дуже низьким та низьким рівнем розвитку Я-концепції – з 11,21% до 0%
(з 33,64% до 6,54% – відповідно). Певні позитивні зрушення у цій групі відбулися також на середньому, високому та дуже високому рівнях розвитку
Я-концепції особистості майбутніх соціальних працівників. Наведені результати свідчать про те, що застосування у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів розробленої нами
 технології розвитку Я-концепції особистості соціального працівника в умовах формувального середовища ВНЗ забезпечує ефективний розвиток їх Я-концепції.

Запропонована для експериментальної перевірки технологія розвитку
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника в умовах формувального середовища здійснила позитивний вплив і на викладачів. Насамперед, викладачі дисциплін гуманітарного спрямування з інтересом долучались до нашого формувального експерименту, оволодівали методикою підготовки та проведення імітаційно-ігрових психологічних занять, продуктивної організації самостійної роботи студентів, демонстрували більш досконалу професійну майстерність.

ВИСНОВКИ

1. Діяльність фахівців соціальних служб є цілеспрямованою, самоорганізованою та розвивальною системою взаємопов’язаних структурно-функціональних компонентів, які спрямовані на профілактику важких життєвих ситуацій, реабілітацію та адаптацію окремих людей чи груп до нових умов життєдіяльності, що породжують соціально-психологічний, професійно-особистісний зміст Я-концепції фахівця.

У процесі професійного становлення фахівця із соціальної роботи актуалізуються його уявлення про свій діяльнісний потенціал та формується професійна складова його Я-концепції: відбувається розвиток образу «Я» (уявлення про себе як майбутнього фахівця та про наявне і майбутнє професійне оточення) посередництвом перманентного співвіднесення змісту відповідних складових наявної Я-концепції з особливостями професії на основі опрацювання та засвоєння інформації про неї, що надходить в процесі навчання (ідентифікативно-синергетичне бачення себе як професіонала); реалізація вже сформованих утворень професійної Я-концепції в процесі професійної підготовки що зумовлює їх закріплення або модифікації. Це відбувається
у формувальному середовищі вищого навчального закладу, яке об’єднує складно структуровані семіосфери (знакові мікропростори: сенсорно-перцептивний, комунікативний, ціннісно-смисловий, трансцендентальний), які мають не лише виразні межі, а й можливості синергетичних
 переходів з одного семантичного простору в інший та дозволяють втілювати різноманітні пізнавально-гносеологічні, індивідуально-особистісні, соціально-психологічні, психолого-педагогічні трансцендентальні позиції у творенні себе і найближчого довкілля, де реалізуються компоненти Я-концепції особистості соціального працівника
та розгортаються її унікальні модальності, які можна розглядати як умовно відокремлені одна від одної, хоча насправді неподільно пов’язані одиниці.

2. У дисертаційному дослідженні було виділено такі об’єктивні (регуляторна, детермінуюча, корекційна, організуюча функції) та суб’єктивні (механізми самовираження, самоставлення, самореалізації, самопроектування) чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника, які актуалізують взаємопов’язані компоненти Я-концепції та її модальності: інтелектуально-гносеологічний (іманентне Я), емоційно-вольовий (реальне Я), морально-ціннісний (гетерономне Я), креативно-творчий (трансфінітивне Я).

3. За результатами опрацювання наукових досліджень було розроблено структурно-функціональну модель становлення Я-концепції майбутнього соціального працівника, визначено її структурні компоненти та підходи щодо
їх вивчення, розвитку, саморозвитку і подальшої корекції, а саме: уявлення працівника соціальної сфери як кваліфікованого фахівця має діяльнісну природу, де задіюється система значень, сенсове поле (формувальне середовище), яке
у дослідженні визначається психологічною культурою і подається ціннісно-функціональними семантичними мікропросторами особистісного конструкта
Я-професіонала (сенсорно-перцептивний, комунікативний, ціннісно-смисловий, трансцендентальний), у яких реалізуються професійні
 компоненти Я-концепції особистості та розгортаються їх унікальні модальності.

Враховуючи результати акмеологічних досліджень у підсумку з параметрами та критеріями розвитку Я-концепції особистості було запропоновано акмеологічну модель Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника. Якісний та кількісний аналіз змісту особистісно-професійних рис дає змогу виділити наступні її блоки: позитивна комунікативна установка та властивості, позитивні соціально-психологічні орієнтації, інтернальний рівень суб’єктивного контролю, аксіологічно-творчий блок.

4. Здійснено обґрунтування технології розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ як синергізм проблемного навчання, ігрових технологій, технологій саморозвиваючого навчання і самовизначення та тренінгу як синтетичної атропотехніки. Результат такої навчально-виховної взаємодії знаходить вияв у інтраперсональних та інтерперсональних її функціях. За таких умов вона є внутрішньо вмотивованою та самоцінною, що спричинює необмежений творчий розвиток як людських стосунків у соціальному мікросередовищі, так і рефлексії – самопізнання, самооцінки, самоставлення, самотворення.

5. У результаті експериментального дослідження було встановлено, що
на його початку за рівнями розвитку Я-концепції особистості на основі експертної оцінки викладачів майбутні соціальні працівники досліджуваних груп практично не відрізнялися між собою. Наприкінці експерименту у експериментальній групі відбулося значуще зростання рівня студентів з дуже високим та високим рівнем розвитку Я-концепції особистості майбутніх соціальних працівників, що свідчить про належну ефективність розробленої нами технології
розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ та підтверджує висунуту нами гіпотезу.

Перспективними напрямками подальших наукових розробок цієї проблеми є дослідження формувального середовища, яке сприяє реалізації Я за допомогою Я-зусиль людини як продукту інтелектуально-рефлексивної активності в семантичних сферах, де утворюються Я-знаки, котрі спричиняють організаційний процес розгортання життєвих задумів і власних перспектив.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Бамбурак, Н. М. Психологічні аспекти розвитку Я-концепції особистості соціального працівника / Н. М. Бамбурак // Збірник наукових праць №40. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. – Хмельницький : Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені
    Б. Хмельницького, 2007. – С. 198–200.

Бамбурак, Н. М. Розвиток Я-концепції особистості в умовах формуючого середовища / Н. М. Бамбурак // Збірник наукових праць №46. Частина ІІ / гол. ред. Балашов В. О. – Хмельницький : НАДПСУ, 2008. –
С. 187–190.

Бамбурак, Н. М. Дослідження розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі /
Н. М. Бамбурак // Збірник наукових праць №48/2. Частина ІІ / гол. ред. Романишина Л. М. – Хмельницький : НАДПСУ, 2009. – С. 117–122.

Бамбурак, Н. М. Структурно-функціональна модель розвитку
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у вищому навчальному закладі / Н. М. Бамбурак // Збірник наукових праць №49. Серія : Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. – Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2009. – С. 99–103.

Бамбурак, Н. М. Акмеологічна модель Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника / Н. М. Бамбурак // Збірник наукових праць №50. Серія : Педагогічні та психологічні науки / гол. ред. Романишина Л. М. – Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2009. – С. 91–95.

Бамбурак, Н. М. Специфічні особливості професійної Я-концепції особистості соціального працівника / Бамбурак Н. М. // Актуальні проблеми психології : Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України /
за ред. С. Д. Максименка. – К. : Інформаційно-аналітичне агентство, 2009. –
Том. Х. Вип. 12. – С. 33–44.

Бамбурак, Н. М. Поняття «Я-концепції» особистості у вітчизняній і закордонній психологічній літературі / Н. М. Бамбурак // Проблеми загальної і педагогічної психології : збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2009. – Т. ХІ, част. 6. – С. 12–21.

Бамбурак, Н. М. Тренінг розвитку професійної самосвідомості викладачів та студентів вищого навчального закладу / Наталія Бамбурак // Розробка теоретичних моделей інтерактивних технологій в освітньому середовищі : збірка матеріалів міжвузівського обласного семінару (11 квітня 2008 року) / орг. комітет : Мельничук І. М, Бригадир М. Б. – Тернопіль : Економічна думка, 2008. – С. 83–90.

Бамбурак, Н. М. Становлення Я-концепції в соціально-психологічному просторі / Бамбурак Н. М. // Україна в умовах європейської інтеграції і глобалізації. Проблеми державного будівництва в Україні : наук. видання /
Ін-т інновац. технологій і змісту освіти // Україна в євроінтеграційних процесах : матеріали ХІІІ міжнародної науково-практичної конференції / ред. кол. : Хачатурян Х. В [та ін.]. – К. : КМУ, 2008. – Вип. 15. – С. 230–233.

АНОТАЦІЇ

Бамбурак Н. М. Розвиток Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.07 – «Педагогічна та вікова психологія». Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника. Конкретизовано організаційно-психологічні чинники розвитку Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника у ВНЗ; визначено показники та критерії розвитку її компонентів; запропоновано її структурно-функціональну та акмеологічну моделі та технологію розвитку в умовах формувального середовища ВНЗ, які сприяють розвитку інтелектуально-гносеологічного, емоційно-вольового, морально-ціннісного та креативно-творчого компонентів
Я-концепції особистості майбутнього соціального працівника, забезпечують оволодіння студентами і викладачами навичками саморозвитку особистості
та власного Я.

Ключові слова: Я-концепція, особистісний розвиток, соціальний працівник, структурно-функціональна та акмеологічна моделі, технологія розвитку Я-концепції.

Бамбурак Н. М. Развитие Я-концепции личности будущего социального работника. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – «Педагогическая и возрастная психология». Национальная академия Государственной пограничной службы Украины имени Богдана Хмельницкого. – Хмельницкий, 2010.

Диссертация посвящена исследованию проблемы развития Я-концепции личности будущего социального работника. Конкретизированы организационно-психологические факторы развития Я-концепции личности будущего социального работника в высшем учебном заведении; определены показатели (направленность на окружение, межличностные отношения, саморегулирование собственной активности, духовные ориентации) и критерии (позитивная или негативная коммуникативная установка, социальные ориентации (доминирование-подчинение, дружелюбие-агрессивность), экстернальный или интернальный локус контроля, терминальные или инструментальные ценности) Я-концепции будущего социального работника; предложена структурно-функциональная и акмеологическая модели ее развития в условиях формирующей среды высшего учебного заведения; усовершенствована модель профессиональной Я-концепции будущего социального работника и личностно ориентированной, интерактивной технологии ее развития в процессе его профессиональной подготовки в высшем учебном заведении, которые обеспечивают овладение студентами навыками саморазвития личности и собственного профессионального Я.

Представлен анализ основных научных подходов и результатов исследований феноменологии Я-концепции отечественными и зарубежными учёными; на этой теоретической базе обосновано специфику развития
Я-концепции личности будущего социального работника. Сложность и мног
огранность Я-концепции обусловливается ее сущностью, содержанием, структурой и методами изучения. В отечественной и зарубежной психологической литературе существует разнообразие концепций относительно изучения проблемы Я, а именно: интроспективные (характеризуют разграничение «Я» и самосознанию); психоаналитические (сориентированные на выяснение неосознанной мотивации); персонологические, трансперсональные и онтологические (отмечают работу с личностными переживаниями, чувствами и отношениями); поведенческие и когнитивные (раскрывают анализ рационализма психической деятельности); интеракционистические, функциональные и гуманистические (указывают на то, что Я-концепция личности возникает в процессе социального взаимодействия как обязательный и всегда уникальный результат психического развития, как относительно стойкое и самостоятельное приобретение, которое накладывает отпечаток на все жизненные проявления человека из самого детства и к глубокой старости).

Уточнено содержание профессиональных составляющих Я-концепции личности социального работника, которые представляют собой сложное многоуровневое личностное образование, интегрирующее ценности социальной работы, профессионально-личностные качества, знания теории, технологии социальной работы, умения и навыки выполнения профессиональных задач,
в том числе, требующих эвристического подхода. На основе теор
етического анализа научных исследований нами представлена структурно-функциональная модель становления Я-концепции будущего социального работника. Ценность исследования Я-концепции с позиции моделирования позволила нам выделить ее структурные компоненты и определить подходы к их изучению, развитию, саморазвитию и последующей коррекции.

Кроме этого выделено объективные (регуляторная, детерминирующая, коррекционная, организационная функции) и субъективные (механизмы самовыражения, самоотношения, самореализации, самопроектирования) детерминанты развития Я-концепции личности будущего социального работника, которые задействуют актуализацию следующих взаимосвязанных компонентов Я-концепции и ее модальностей, а именно интеллектуально-гносеологический (имманентное Я), эмоционально-волевой (реальное Я), морально-ценностный (гетерономное Я), креативно-творческий (трансфинитивное Я).

Учитывая результаты акмеологических исследований, а также параметры
и критерии развития Я-концепции личности, нами предлагается акмеологич
еская модель Я-концепции личности будущего социального работника (структурно состоит из таких блоков: 1) положительная коммуникативная установка и свойства; 2) положительные социально-психологические ориентации;
3) интернальный уровень субъективного контроля; 4) аксиол
огически-творческий блок).

Технология развития Я-концепции личности будущего социального работника в высшем учебном заведении будет насчитывать сочетание образовательных технологий для того, чтобы создать оптимальные условия формирующей среды, в которой развивается глубинный потенциал Я каждого студента. Любая технология обучения имеет свои психолого-педагогические особенности (которые существенно отличают ее от других учебных технологий), без которых она ассимилируется, теряет свою сущность, перестает быть самой собой. В основе учебного процесса лежат исходные (дидактические: общие и специфические) принципы, по которым определяются организационные формы, приемы и методы обучения. Следовательно нами представлена модель технологии развития Я-концепции личности будущего социального работника
в
высшем учебном заведении как синергизм проблемных, игровых технологий, технологий саморазвивающего обучения и самоопределения, и тренинг как синтетическая антропотехника.

Ключевые слова: Я-концепция, развитие личности, социальный работник, структурно-функциональная и акмеологическая модели, технология развития
Я-концепции.

Bamburak N. M. Development of personality’s self-concept of future social worker. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Psychology in speciality 19.00.07 – «Pedagogical and age psychology». – the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi – Khmelnytskyi, 2010.

The thesis is dedicated to the research of the problem of development of  personality’s self-concept of future social worker. Organizational and psychological factors of development of personality’s self-conception of future social worker in the higher educational establishment have been detailed; indices and criteria of development of its components have been determined; structural and functional, and acmeological models and development technique under the conditions of forming environment of the higher educational establishment have been offered. These elements facilitate the development of intellectual and gnoseological, emotional and volitional, moral and value, creative and constructive components of personality’s self-concept of future social worker; provide for students’ and teachers’ acquirement of habits for self-development of their personality and personal self.

Keywords: self-concept, personal development, social worker, structural and functional and acmeological models, technique of development of self-concept.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16729. ИССЛЕДОВАНИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ИЗВЛЕЧЕНИЯ ЗОЛОТА ИЗ МЕСТОРОЖДЕНИЙ АСАКУКАК 31.5 KB
  ИССЛЕДОВАНИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ИЗВЛЕЧЕНИЯ ЗОЛОТА ИЗ МЕСТОРОЖДЕНИЙ АСАКУКАК Рубеж XXXXI веков был не лучшим периодом в истории золотодобычи цены на золото падали. И в мире и в Узбекистане как отражение общемировой тенденции неуклонно снижается содержание золота в добываемы...
16730. Исследования процесса цианирования золото 36 KB
  Исследования процесса цианирования золотосеребросодержащих руд УДК 669.21/053:621:039 c Эрназаров М.Ю. Самадов А.У. Холикулов Д.Б. 2009 г. Эрназаров М.Ю. начальник лаборатории УЗГЕОТЕХЛИТИ канд. ...
16731. Итоги освоения технологии кучного выщелачивания в золотодобывающей промышленности России 66.5 KB
  Итоги освоения технологии кучного выщелачивания в золотодобывающей промышленности России Гудков С.С. Дружина Г.Я. Татаринов А.П. Золотодобыча №88 Март 2006 Технология кучного выщелачивания КВ золота применяется с 1990х годов в 11 регионах России от Урала до Дальнег
16732. КОМПЛЕКСНОЕ ВЫЩЕЛАЧИВАНИЕ ОТХОДОВ ОБОГАЩЕНИЯ МЕДНО-КОЛЧЕДАННЫХ РУД 40 KB
  КОМПЛЕКСНОЕ ВЫЩЕЛАЧИВАНИЕ ОТХОДОВ ОБОГАЩЕНИЯ МЕДНОКОЛЧЕДАННЫХ РУД Рыльникова М.В. ИПКОН РАН Емельяненко Е.А. Горбатова Е.А. ГОУ ВПО МГТУ Отвалы сформированные горнодобывающим производством Учалинского ГОКа представлены техногенными отходами различных типо...
16733. Кучное выщелачивание 208.5 KB
  Кучное выщелачивание Основные этапы развития кучного выщелачивания. Современная технология кучного выщелачивания благородных металлов получила свое развитие в основном в последние 20 лет хотя применение этого метода имеет давнюю историю. Например на шахтах Венгр...
16734. ЛИНИЯ ПЕРЕРАБОТКИ ФЛОТОКОНЦЕНТРАТОВ 156 KB
  ЛИНИЯ ПЕРЕРАБОТКИ ФЛОТОКОНЦЕНТРАТОВ Имя изобретателя: Панченко А.Ф.; Хмельницкая О.Д.; Лодейщиков В.В.; Муллов В.М. Имя патентообладателя: Акционерное общество ИргиредметАдрес для переписки: Дата начала действия патента: 1995.03.21 Изобретение относится к гидрометаллург...
16735. Методика контроля параметров биотехнологических процессов в технологических схемах бактериального выщелачивания золота 64.5 KB
  Методика контроля параметров биотехнологических процессов в технологических схемах бактериального выщелачивания золота И. Б. Насридинов Г. 2000 г. УДК 349.283:552.57 Истощение богатых зон месторождений полезных ископаемых заставляет горнорудные кампании искать новые зале...
16736. Научные аспекты развития работ по подземному выщелачиванию урана 71.5 KB
  Научные аспекты развития работ по подземному выщелачиванию урана УДК 622 c Колпакова Е.В. Есаулов В.Н. Саттаров Г.С. Першин М.Е. Лильбок Л.А. 2009 г. Колпакова Е.В. руководитель группы ЦНИЛ НГМК; Есаулов В.Н...
16737. НОВЫЕ ПОДХОДЫ К ИЗВЛЕЧЕНИЮ БЛАГОРОДНЫХ МЕТАЛЛОВ НАНОРАЗМЕРНОЙ КРУПНОСТИ 27 KB
  НОВЫЕ ПОДХОДЫ К ИЗВЛЕЧЕНИЮ БЛАГОРОДНЫХ МЕТАЛЛОВ НАНОРАЗМЕРНОЙ КРУПНОСТИ Усманова Н.Ф. ИХХТ СО РАН В последнее время возрастающая роль в золотодобыче отводится корам выветривания. По данным информационноаналитического центра Минеральные ресурсы мира на 2007 год на ...