64298

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ДИЗАЙНУ У ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ХУДОЖНЬОГО ПРОФІЛЮ

Автореферат

Педагогика и дидактика

За нинішніх умов соціально-культурного розвитку суспільства дизайн як новий вид художньо-конструкторської професійної діяльності відіграє важливу роль у створенні цілісного естетичного середовища, підвищенні рівня конкурентоспроможності промислової продукції, предметів широкого вжитку.

Украинкский

2014-07-04

271.5 KB

0 чел.

PAGE  1

Співпраця з навчальним відділом

Діяльність в учнівському дослідницькому клубі

Співпраця з методичним об’єднанням викладачів

Співпраця з художньою радою

Дослідницька робота в творчих учнівських групах

Індивідуальна дослідницька робота з педагогом

Дослідницька діяльність учнів з дизайну

Співпраця з творчими спілками дизайнерів

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ

Алєксєєва Світлана Володимирівна

                                                                                              

                                                                                             УДК 377.1:7:167:7.012

ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ДИЗАЙНУ У ПРОФЕСІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ХУДОЖНЬОГО ПРОФІЛЮ

13.00.04 – «Теорія і методика професійної освіти»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих

НАПН України, м.Київ

Науковий керівник   - доктор педагогічних наук, старший науковий

                                    співробітник, член-кореспондент НАПН України

                       Радкевич Валентина Олександрівна, Інститут

                                    професійно-технічної освіти НАПН України,

                                    директор, м. Київ.

Офіційні опоненти:    доктор педагогічних наук, професор

                                    Гребенюк Георгій Євгенович,  

                                    ВНЗ «Кримський гуманітарний університет»,

                                    завідувач кафедри образотворчого мистецтва,

                                    методики навчання та дизайну

                                    Інституту філології, історії та мистецтв, м. Ялта;

 

      кандидат педагогічних наук, доцент

      Щербина Володимир Григорович, 

      Криворізький державний педагогічний університет,

   завідувач кафедри декоративно-прикладного

   мистецтва та дизайну, м. Кривий Ріг.

Захист відбудеться 24 листопада 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомиться у бібліотеці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9.

Автореферат розісланий 23 жовтня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                     Лапаєнко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. За нинішніх умов соціально-культурного розвитку суспільства дизайн як новий вид художньо-конструкторської професійної діяльності відіграє важливу роль у створенні цілісного естетичного середовища, підвищенні рівня конкурентоспроможності промислової продукції, предметів широкого вжитку. Наукові основи дизайн-виробництва зумовлюють необхідність у фахівцях, здатних усвідомлювати візуальну природу професійної діяльності, креативно розв’язувати нестандартні виробничі завдання художньо-технічного характеру. У зв’язку з цим актуальним є пошук інноваційних технологій підготовки майбутніх дизайнерів до дослідження технологічних можливостей виробництва, організації творчих процесів художнього проектування дизайнерських продуктів відповідно до суспільно зумовлених вимог споживачів і стандартів якості.

Концептуальні положення щодо спрямованості національної освіти на формування в учнівської молоді наукового мислення знайшли відображення в Законах України “Про освіту” [1991], “Про вищу освіту” [2000], “Про професійно-технічну освіту” [1998], а також у Державній національній програмі “Освіта” («Україна ХХІ століття») [1994], Національній доктрині розвитку освіти [2002], Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні [2004], Концепції державної програми збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів на 2006–2010 роки [2006], Постанові Кабінету Міністрів України № 37 від 20.01.1997 р. «Про першочергові заходи розвитку національної системи дизайну та ергономіки і впровадження їх досягнень в промисловому комплексі, об’єктах житлової, виробничої і соціально-культурної сфер».

Реалізація сучасної освітньої парадигми в Україні відкрила нові можливості для підготовки майбутніх дизайнерів, здатних творчо вирішувати професійні завдання, використовуючи методи наукових досліджень. Однак дослідницька компонента не набула достатнього відображення у змісті дизайн-освіти. Свідченням цього є низький рівень візуального сприймання і мислення, самостійності, творчої активності, ініціативності майбутніх дизайнерів у створені національного бренду дизайн-продукту на основі дослідження мистецьких традицій українського народу й сучасних технологій дизайн-виробництва, а також здатності успішно презентувати їх в індустрії світового дизайну. Такий стан зумовлює необхідність забезпечення належних умов для підвищення рівня теоретичної і професійно-практичної підготовки майбутніх дизайнерів до художньо-проектної діяльності.

Зазначимо, що наукові основи формування дизайн-освіти як системи синтезу мистецтва, культури і техніки були предметом вивчення філософів, педагогів, психологів, художників, мистецтвознавців, громадських діячів. Праці Б. Ананьєва, В. Андреєва, О. Асмолова, М. Бердяєва, Л. Виготського, Л. Єрмолаєвої-Томіної, М. Кагана, Г. Костюка та інших учених присвячені розкриттю філософсько-естетичних аспектів художньої освіти крізь призму основних законів розвитку природи, суспільства й мислення. Предметом дослідження В. Глазичева, Г. Гребенюка, В. Орлова, О. Отич, В. Радкевич, О. Рудницької, В. Щербини та інших учених були проблеми вивчення ролі мистецтва в художньому розвитку особистості майбутнього фахівця. Дизайн як особливий вид творчої художньої діяльності розглядається в працях В. Даниленка, Є. Лазарєва, Ю. Легенького, М. Селівачова, О. Фурси, А. Чебикіна та інших учених.

Питанням організації дослідницької діяльності учнів під час навчання присвячено праці В. Алфімова, Н. Амеліної, С. Архангельського, О. Бережнової, Н. Звягінцева, В. Краєвського, Є. Кулика, О. Лебедєва, В. Паламарчук, Н. Посталюк, Н. Яковлевої та дисертаційні дослідження О. Князян «Навчально-дослідницька діяльність студентів як засіб актуалізації професійно значущих знань (на базі вивчення іноземних мов)» (1998); Н. Недодатко «Формування дослідницьких умінь у студентів педагогічного коледжу в процесі вивчення природознавчих дисциплін» (2000); А. Карлащук «Формування дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язання математичних задач з параметрами» (2001); О. Трошина «Педагогічні умови розвитку ініціативності дизайнерів у процесі навчально-творчої діяльності» (2004); О. Микитюка «Теорія і практика організації науково-дослідної роботи у вищих закладах України в ХІХст.» (2004); О. Павленко «Формування творчої особистості гімназиста у пошуково-дослідницькій діяльності» (2005); В. Прусака «Організаційно-педагогічні засади підготовки майбутніх дизайнерів у вищих навчальних закладах України» (2006); О. Марченко «Формування культури мислення старшокласників засобами дослідницької діяльності» (2007).

Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених різним аспектам дослідницької діяльності, поза увагою вчених залишилася проблема організації такої діяльності з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”.

Науковий аналіз стану дослідженості проблеми, а також професійної підготовки майбутніх дизайнерів у навчальних закладах художнього профілю виявив низку суперечностей, а саме: між вимогами сучасного дизайн-виробництва до сформованості у майбутніх фахівців з дизайну умінь творчо розв’язувати дизайнерські професійні завдання та відсутністю педагогічних умов щодо формування таких умінь у процесі їхньої підготовки; між інтегративно-дослідницьким характером дизайнерської професійної діяльності та недостатнім використанням дослідницької компоненти у змісті дизайн-освіти; між потребами ринку праці в дизайнерах, які володіють високим рівнем візуальної компетентності, та недооцінкою важливості використання у професійних навчальних закладах художнього профілю дослідницьких технологій, що сприяють її формуванню і розвитку.

Розв’язання означених суперечностей зумовлює необхідність теоретичного обґрунтування концептуальних засад, моделі та сучасних технологій організації дослідницької діяльності учнів з дизайну в професійних навчальних закладах художнього профілю. Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження  «Організація дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю». 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України з теми ”Дидактичні засади професійного навчання в умовах неперервної освіти” (РК №0102U000398), ”Теорія і методика проектування професійного навчання кваліфікованих робітників” (РК № 0104U009941). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (протокол № 3 від 25.03.2004 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 25.05.2004 року).

Об’єкт дослідження: підготовка майбутніх фахівців з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю.

Предмет дослідження: педагогічні умови організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю.

Мета дослідження: обґрунтувати концептуальні засади дослідницької діяльності учнів з дизайну і на їх основі розробити технологію її організації у професійних навчальних закладах художнього профілю, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”.

Концептуальні ідеї дослідження. Провідною ідеєю дослідження є організація процесу дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю на основі творчого використання положень філософських, культурологічних, мистецтвознавчих, психолого-педагогічних концепцій розвитку особистості, формування її національної свідомості, художньо-естетичної культури, професійної компетентності.

Організація дослідницької діяльності учнів з дизайну ґрунтується на реалізації принципу «навчання через дослідництво» (А. Алексюк, Н. Амеліна, В. Краєвський) і здійснюється з урахуванням особистісно орієнтованого, діяльнісно-розвивального, системного, культурологічного, компетентнісного підходів.

Розвиток творчої особистості майбутнього дизайнера забезпечується введенням у зміст дизайн-освіти дослідницької компоненти та створенням відповідних педагогічних умов для творчої реалізації можливостей учнів. Відбір і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької діяльності з дизайну ґрунтується на принципах: гуманізації, фундаменталізації, системності, професійної спрямованості, індивідуалізації, наступності й послідовності, інтеграції дизайн-освіти і науки, єдності і взаємозв’язку загальноосвітньої підготовки з професійною, зв’язку теорії з практикою, емоційної насиченості, спонукання до творчого самовираження особистості.

Дослідницька діяльність з дизайну в процесі професійної підготовки майбутніх дизайнерів реалізується в цілісній навчально-методичній системі, а саме: використання у змісті професійного навчання індивідуальних дослідницьких завдань творчого професійного розвитку учнів (особистісно розвивальні, навчально-пізнавальні, дослідницько-практичні), застосування відповідних форм і методів організації досліджень з дизайну (індивідуальна дослідницька робота, дослідницька діяльність у творчих учнівських групах, виставкова діяльність, учнівський дослідницький клуб, дослідництво під час навчальних і виробничих практик, співпраця з підприємствами й творчими спілками дизайнерів), впровадження авторської технології організації дослідницької діяльності з дизайну з діагностуванням візуально-творчих здібностей учнів і підготовкою педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів.

Модель організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійному навчальному закладі художнього профілю являє собою систему оптимально організованої взаємодії учнів і педагогів, що спрямована на активізацію майбутніх дизайнерів до самостійної пізнавальної діяльності. 

Авторська технологія організації дослідницької діяльності з дизайну як механізм продуктивної реалізації кожного з етапів дослідницької роботи учнів забезпечує відповідні умови для оволодіння професійно важливими знаннями, уміннями, навичками, формування візуальної компетентності майбутніх дизайнерів.

Діагностування візуально-творчих здібностей полягає у виявленні індивідуальних особливостей і властивостей особистості майбутніх дизайнерів та визначенні рівня сформованості візуальної компетентності, зокрема: створення прямих і абстрактних аналогій, вільного асоціювання, оперування візуальними образами, відчуття розміру, кольору, фактури тощо.

Визначення впливу дослідницької діяльності з дизайну на формування професійно важливих якостей і візуальної компетентності забезпечується на основі використання науково обґрунтованого апарату оцінювання індивідуальності суб’єкта з урахуванням рівня розвитку візуального сприйняття, мислення, перевтілення.

Концептуальні ідеї дослідження знайшли своє відображення в гіпотезі:

організація дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю сприятиме формуванню творчої особистості дизайнера і буде ефективна за таких умов: теоретичного обґрунтування концептуальних засад організації дослідницької діяльності з дизайну, впровадження у зміст професійної підготовки дослідницької компоненти з використанням індивідуальних дослідницьких завдань для творчого професійного розвитку учнів; розробки і впровадження авторської технології організації дослідницької діяльності з діагностуванням візуально-творчих здібностей майбутніх фахівців та підготовкою педагогів до керівництва учнівськими дослідженнями.

Відповідно до предмета, мети і гіпотези дослідження визначено завдання:

 1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в педагогічній теорії та практиці, проаналізувати вітчизняний і зарубіжний досвід організації дослідницької діяльності учнів з дизайну.

2. Теоретично обґрунтувати концептуальні засади організації дослідницької діяльності з дизайну у професійному навчальному закладі художнього профілю.

3. Визначити та експериментально перевірити педагогічні умови організації дослідницької діяльності учнів з дизайну.

4. Розробити і впровадити авторську технологію організації дослідницької діяльності учнів з дизайну.

5. Підготувати методичні рекомендації щодо організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю.

Методологічну основу дослідження становлять філософські положення теорії наукового пізнання, художньо-естетичного розвитку творчої особистості, провідні положення теорії професійного навчання і виховання на засадах дослідництва, активності суб’єкта навчання в процесі дослідницької діяльності; дидактичні принципи вдосконалення професійної та візуальної компетентності майбутніх фахівців з дизайну, положення щодо цілісності, наступності, індивідуалізації й диференціації змісту і форм організації дослідницької діяльності учнів. В основу дослідження покладено гуманістичний, культурологічний, аксіологічний, особистісно орієнтований, діяльнісно-розвивальний, системний, компетентнісний підходи.

Теоретичну основу дослідження становлять провідні положення теорії філософії освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай та ін.); естетики й теорії художньої творчості (А. Азархін, В. Кудін, В. Каган, Л. Масол, М. Лещенко та ін.); психології творчості (Л. Виготський, В. Моляко, Н. Рождественська, С. Рубінштейн та ін.); формування та розвитку особистості (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Божович, Л. Виготський, О. Леонтьєв, К. Платонов, В. Рибалка, С. Рубінштейн та ін.); теоретико-методологічні засади неперервності професійної освіти (С. Батишев, О. Дубасенок, С. Гончаренко, Р. Гуревич, І. Зязюн, Л. Лук’янова, Н. Ничкало, С. Нікітчина, Л. Онищук, В. Радкевич, О. Семеног, Л. Хомич та ін.); мистецької освіти й викладання фахових дисциплін з дизайну (Є. Антонович, Г. Гребенюк, В. Даниленко, В. Орлов, О. Отич, Я. Пономарьов, С. Рибін, О. Рудницька, А. Чебикін, В. Щербина, О. Фурса та ін.); системного підходу (В. Бондар, В. Биков, І. Дагіте, Т. Ковальова, О. Бережнова, В. Краєвський, Н. Яковлєва та ін.); психолого-педагогічні положення щодо формування дослідницьких, пізнавальних і творчих умінь учнів (А. Алексюк, Б. Ананьєв, Г. Костюк, В. Моляко, С. Сисоєва та ін.); розробки і впровадження сучасних педагогічних технологій професійної підготовки фахівців (Ю. Бабанський, В. Беспалько, М. Сметанський, М. Солдатенко та ін.); особливостей організації дослідницької роботи студентів (П. Дмитренко, М. Кларін, В. Сіденко, В. Шевченко та ін), порівняльної професійної педагогіки (Т. Десятов, О. Матвієнко, О. Огієнко, Л. Пуховська та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези дослідження використовувався комплекс взаємопов’язаних методів, зокрема:

теоретичні: науковий аналіз основних категорій дослідження; вивчення, аналіз і синтез філософських, психологічних, педагогічних, мистецтвознавчих, культурологічних знань; вивчення монографічної, навчально-методичної літератури та нормативно-правових документів з проблем підготовки майбутніх дизайнерів; системний і функціональний аналіз, порівняння, моделювання, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних і методичних засад для з’ясування сучасного стану організації дослідницької діяльності учнів в професійних навчальних закладах художнього профілю та обґрунтування концептуальних засад її організації;

емпіричні: діагностичні (педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, інтерв’ю, експертна оцінка); тестування, метод самооцінки, метод комісій експертного оцінювання для діагностування візуально-творчих здібностей учнів; педагогічний експеримент з кількісним і якісним аналізом результатів; ретроспективний аналіз 10-літнього педагогічного досвіду автора, що уможливило впровадження і перевірку ефективності педагогічних умов, моделі та авторської технології організації дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів у професійних навчальних закладах художнього профілю.

Експериментальні результати дослідження аналізувалися з використанням методів статистичної обробки кількісних показників та якісної інтеграції одержаних даних за допомогою методів математичної статистики і засобів комп’ютерної техніки.

Організація дослідження. Науковий пошук здійснювався впродовж 2003–2009 рр. й охоплював чотири етапи.

На пошуковому етапі (2003–2004) осмислювалася актуальність проблеми, визначалися об’єкт, предмет, мета дослідження, формувалася робоча гіпотеза, конкретизувалися завдання і методи дослідження, розроблялася програма та методика експерименту, систематизувалися вихідні теоретичні положення дослідження, здійснювалося вивчення стану проблеми у професійних навчальних закладах художнього профілю, виявлялися організаційні ідеї педагогічних підходів, причини недоліків.

На констатувальному етапі (2005–2006) визначалися концептуальні засади дослідницької діяльності учнів з дизайну, необхідні педагогічні умови її організації; розроблялася модель дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів, методика діагностування візуально-творчих здібностей учнів, програма самопідготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів; здійснювався відбір і структурування змісту дослідницького навчального матеріалу; формувалися критерії та показники, згідно з якими визначалася ефективність організації дослідницької діяльності з дизайну під час професійної підготовки майбутніх дизайнерів.

На етапі формувального експерименту (2006–2008) розроблялася і перевірялася авторська технологія організації дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів, здійснювалася апробація методики діагностування візуально-творчих здібностей учнів, програми самопідготовки керівників дослідницькою роботою учнів; удосконалювалися організаційна структура дослідницької діяльності учнів з дизайну, зміст дослідницької компоненти у професійній підготовці майбутніх дизайнерів; здійснювалася експертна оцінка запропонованих педагогічних умов і авторської технології організації дослідницької діяльності учнів з дизайну; фіксувалися й аналізувалися результати експерименту, проводилася обробка емпіричних даних.

На узагальнювальному етапі (2008-2009 рр.) за результатами наукового пошуку формулювалися загальні висновки, здійснювалася підготовка рукопису дисертації, розроблялися методичні рекомендації щодо організації дослідницької діяльності з дизайну, впроваджувалися результати дослідження у професійних навчальних закладах художнього профілю, в яких здійснюється підготовка майбутніх дизайнерів за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Київського вищого професійного училища технологій і дизайну одягу, Київського вищого професійного училища швейного та перукарського мистецтва, Мистецького коледжу художнього моделювання та дизайну (м. Київ), Сімферопольського вищого професійного училища сервісу та дизайну, Вищого професійного художнього училища №19 (смт Гриців Хмельницької обл.). В експерименті брали участь 962 особи (380 учнів експериментальних і 377 учнів контрольних груп, які здобувають дизайнерську освіту у професійних навчальних закладах художнього профілю, 153 викладача спеціальних дисциплін, 37 керівників виробничих практик, 5 педагогічних працівників, які організовують позааудиторну діяльність учнів, 5 науковців і 5 випускників професійних навчальних закладів художнього профілю).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що: вперше теоретично обґрунтовано концептуальні засади організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, провідною ідеєю яких є створення цілісної навчально-методичної системи формування професійно важливих якостей майбутніх дизайнерів і їх візуальної компетентності на основі використання у змісті професійної підготовки дослідницької компоненти, інноваційних форм організації учнівських досліджень, діагностування візуально-творчих здібностей учнів, налагодження співпраці з практикуючими дизайнерами, роботодавцями та іншими соціальними партнерами в галузі дизайну; обґрунтовано сутність поняття “візуальна компетентність“ (сформована професійно важлива якість особистості майбутнього дизайнера, що виявляється у здатності креативно розв’язувати дизайнерські завдання з художнього проектування дизайн-продукту нової стилізованої форми); розроблено авторську технологію організації дослідницької діяльності з дизайну, особливість якої полягає в індивідуалізації розвитку візуально-творчих здібностей, формування власного дизайнерського стилю, позитивної Я-концепції; удосконалено педагогічні умови організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, що уможливлюють розвиток пошукової активності, самостійності та ініціативності майбутніх дизайнерів у творчому розв’язанні професійних завдань художньо-технічного характеру; подальшого розвитку набуло положення щодо необхідності впровадження дослідницької компоненти в зміст професійної підготовки майбутніх дизайнерів у професійних навчальних закладах художнього профілю .

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні та впровадженні у процес професійної підготовки майбутніх дизайнерів методики діагностування візуально-творчих здібностей, програми самопідготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів, Положення про організацію дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, Положення про організацію діяльності учнівського дослідницького клубу у професійних навчальних закладах художнього профілю, методичних рекомендацій для педагогів і керівників навчальних закладів щодо організації та управління дослідницькою діяльністю учнів з дизайну під час навчання.

Результати дослідження впроваджено у Сумському вищому професійному училищі будівництва і дизайну (довідка № 85 від 28.01.09 р.), Міжрегіональному центрі професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну м. Львова (довідка № 57 від 27.02.09 р.), Мистецькому коледжі художнього моделювання та дизайну м. Києва (довідка № 202/1 від 10.11.2008 р.). Основні теоретичні положення та рекомендації щодо організації дослідницької діяльності учнів з дизайну впроваджено у професійних навчальних закладах художнього профілю Івано-Франківської, Київської, Львівської, Сумської, Хмельницький областей і Автономної Республіки Крим (довідка № 1.4/18-580 від 03.03.2009 р. Державної наукової установи Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України).

Вірогідність одержаних результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; всебічним аналізом дослідницьких матеріалів; використанням комплексу взаємопов’язаних методів дослідження, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням наукового пошуку, репрезентативністю вибірки; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних даних, їх статистичною обробкою одержаних даних, а також позитивними результатами експериментальної роботи.

На захист виносяться такі положення: 

1. Необхідними і достатніми педагогічними умовами організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю є: підвищення рівня мотивації учнів до дослідницької діяльності з дизайну під час навчання; відбір і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької діяльності учнів з використанням індивідуальних завдань їх творчого професійного розвитку; впровадження сучасних форм і методів організації дослідницької діяльності учнів з участю у художніх виставках, конкурсах дизайнерських проектів, демонстраціях колекцій одягу; діагностування візуально-творчих здібностей учнів; підготовка педагога до керівництва дослідницькою роботою учнів та навчально-методичне забезпечення цього процесу.

2. Зміст дослідницької компоненти у професійній підготовці майбутніх дизайнерів, відібраний і структурований на основі принципів гуманізації, фундаменталізації, системності, професійної спрямованості, індивідуалізації, диференціації, наступності й послідовності, інтеграції дизайн-освіти і науки, єдності і взаємозв’язку загальноосвітньої підготовки з професійною, зв’язку теорії з практикою, емоційної насиченості, спонукання до творчого самовираження особистості уможливлює розвиток творчої індивідуальності, формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця, його візуальної компетентності, що виявляється у творчому самовираженні в художньо-конструкторській професійній діяльності. 

3. Авторська технологія організації дослідницької діяльності з дизайну, інноваційна сутність визначених у ній структурних компонентів – мотиваційно-цільового (система заохочень і мотивації учнів до творчих пошуків), змістового (введення у зміст професійної підготовки індивідуальних дослідницьких завдань), процесуального (діагностування візуально-творчих здібностей учнів, підготовка педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів), оцінно-результативного (самоконтроль учнів і контрольне діагностування) сприяє підвищенню рівня теоретичної та професійно-практичної підготовки майбутніх дизайнерів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати здійсненого дослідження доповідалися, обговорювалися і дістали позитивну оцінку вчених, педагогів-практиків на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: Міжнародна науково-практична конференція, українсько-польський форум «Теоретичні та методичні засади розвитку педагогічної освіти: педагогічна майстерність, творчість, технології» (Київ, 2007); Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми виховання особистості в сучасному соціокультурному середовищі» (Київ, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція «Інноваційні технології професійного навчання і підготовки кваліфікованих фахівців» (Ізмаїл, 2005), Всеукраїнська науково-практична конференція «Теорія і практика неперервної професійної освіти: науковий пошук, результати, перспективи. (Київ, 2007), Міжнародна науково-практична конференція-семінар «Виховання в контексті соціальної адаптації студентства» (Харків, 2003), на засіданнях педагогічної ради Мистецького коледжу художнього моделювання та дизайну (Київ, 2004–2009).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 13 одноосібних публікаціях, у тому числі: 7 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; 4 статті у збірниках наукових праць; 2 брошури з методичними рекомендаціями.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 12 додатків на 70 сторінках, списку використаних джерел (457 найменувань, з них 9 – іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації – 259 сторінок, обсяг основного тексту – 213 сторінок. Робота містить 25 таблиць на 11 сторінках, 3 рисунка на 2 сторінках, 12 діаграм на 4 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, викладено концепцію, визначено гіпотезу, описано методи та етапи науково-дослідної роботи, викладено методологічні й теоретичні основи, наведено відомості про експериментальну базу, обґрунтовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, обґрунтовано вірогідність наукових результатів і висновків дослідження, а також наведено інформацію про впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі – «Дослідницька діяльність учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю як педагогічна проблема»  розкрито значення дослідницької діяльності учнів у системі формування особистості майбутнього дизайнера, проаналізовано проблему організації дослідницької діяльності учнів в педагогічній теорії та освітній практиці, обґрунтовано концептуальні засади організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю.

Дослідницька діяльність учнів з дизайну розглядається як важлива складова дизайн-освіти, що спрямована на підготовку майбутніх дизайнерів, здатних до досліджень у конструкторській, проектно-дизайнерській, раціоналізаторсько-експериментальній діяльності, організації творчого процесу художнього проектування дизайнерського продукту. Дослідницька діяльність учнів з дизайну уможливлює систематизацію і поглиблення професійно важливих знань учнів, умінь актуалізувати і використовувати їх у майбутній професійній діяльності. Впровадження дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних закладах художнього профілю сприяє підвищенню рівня теоретичної та професійно-практичної підготовки майбутніх дизайнерів, формуванню у них професійно важливих якостей і візуальної компетентності.

Проаналізовано стан організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю України. Виявлено, що дослідницька компонента не набула достатнього відображення у змісті навчальних програм професійної підготовки майбутніх дизайнерів, багатьма педагогами використовуються стандартні способи оперування знаннями, форми репродуктивного відтворення знань.

Зарубіжний досвід організації дослідницької діяльності учнів з дизайну свідчить про широке впровадження у професійну підготовку дизайнерів дослідницьких моделей навчання Б. Бейєра, А. Фентона, Д. Джойса та ін. 

У розділі проаналізовано наукові положення щодо розвитку особистості на засадах культури і мистецтва, національних традицій, професійної освіти, психології творчості, дизайну як творчої діяльності. Своєрідність категорії «дизайн» виявляється у здатності майбутніх фахівців до візуалізації, художньо-образного мислення, стилізації і проектування нових форм дизайн-продуктів. Обґрунтовано сутність поняття “візуальна компетентність“, розкрито його значення у майбутній професійній дизайнерський діяльності. Здатність до візуалізації зумовлюється розвитком візуального сприйняття, мислення й перевтілення, що виявляється у спроможності відображати інформацію за допомогою різних візуальних образів. Візуальне сприйняття уможливлює осмислення, усвідомлення реальності засобами візуального кодування інформації. Результатом візуального мислення є створення і трансформація образів-концептів з опорою на внутрішні візуальні образи та інтерпретація змісту візуальних повідомлень. Візуальне перевтілення виявляється у здатності відображати візуальні динамічні моделі, що є найважливішим елементом будь-якого дизайнерського творчого процесу.

Теоретично обґрунтовано концептуальні засади дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, в основу яких покладено ідею формування професійно важливих якостей і візуальної компетентності майбутніх фахівців на основі впровадження дослідницької компоненти в зміст професійної підготовки, оптимального використання інноваційних форм і моделі цього процесу, забезпечення взаємозв’язку професійних знань та їх практичного використання, створення атмосфери творчої співпраці і педагогічної підтримки розвитку творчих можливостей учнів.

У другому розділі – «Науково-методичне забезпечення організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю» – визначено педагогічні умови організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, обґрунтовано принципи відбору і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької роботи учнів, теоретично обґрунтовано модель організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, розкрито особливості авторської технології організації дослідницької діяльності з дизайну.

Педагогічними умовами ефективної організації дослідницької діяльності з дизайну є: підвищення рівня мотивації учнів до дослідницької діяльності з дизайну під час навчання; відбір і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької діяльності учнів з використанням індивідуальних завдань їх творчого професійного розвитку; впровадження сучасних форм і методів організації дослідницької діяльності учнів з участю у художніх виставках, конкурсах дизайнерських проектів, демонстраціях колекцій одягу; діагностування візуально-творчих здібностей учнів; підготовка педагога до керівництва дослідницькою роботою учнів та навчально-методичне забезпечення цього процесу.

Індивідуальні дослідницькі завдання (особистісно розвивальні, навчально-пізнавальні, дослідницько-практичні) розробляються з урахуванням особистісних можливостей учнів і сприяють максимальній реалізації їхнього інтелектуально-творчого потенціалу. Відбір і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької діяльності з дизайну ґрунтується на дидактичних принципах, а саме: гуманізації, фундаменталізації, системності, професійної спрямованості, індивідуалізації, наступності й послідовності, єдності і взаємозв’язку загальноосвітньої підготовки з професійною, зв’язку теорії з практикою, а також специфічних принципів: інтеграції дизайн-освіти і науки, емоційної насиченості, спонуканні до творчого самовираження.

Модель організації дослідницької діяльності учнів з дизайну забезпечує реалізацію індивідуальних і колективних форм дослідницької роботи (індивідуальна, у творчих групах, учнівському дослідницькому клубі, у співпраці з роботодавцями й творчими спілками дизайнерів) на основі активної взаємодії структурних підрозділів професійного навчального закладу (художня рада, методичне об’єднання викладачів, навчальний відділ) (рис.1).

Рис. 1. Модель організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю

Дидактичною умовою впровадження моделі є індивідуалізація та диференціація організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, а також педагогічна підтримка розвитку творчих можливостей майбутніх дизайнерів.

Теоретично обґрунтовано й розроблено авторську технологію організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, основними компонентами якої є: мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуальний, оцінно-результативний. Мотиваційно-цільовий компонент охоплює систему заохочень і мотивації учнів до творчих пошуків, активізації пізнавальної діяльності. Змістовий компонент передбачає розробку і введення у зміст професійної підготовки майбутніх дизайнерів індивідуальних дослідницьких завдань, спрямованих на творчий професійний розвиток учнів, що сприяють формуванню художньо-образного мислення і візуальної компетентності. Сутність процесуального компонента полягає у діагностуванні візуально-творчих здібностей учнів, корегуванні змісту дослідницької компоненти навчання, впровадженні сучасних форм організації дослідницької роботи учнів, підготовці педагогів до керівництва цим процесом. Оцінювання і контроль згідно з технологією здійснюється педагогом з урахуванням результатів контрольного діагностування, а також самими учнями на основі самоконтролю виконання дослідницьких завдань.

Запропонована авторська технологія організації дослідницької діяльності з дизайну уможливлює ефективну реалізацію кожного етапу дослідницької роботи учнів й необхідні умови з метою оволодіння художньо-конструкторськими методиками. Діагностування візуально-творчих здібностей учнів дає змогу визначати рівень розвитку їхніх індивідуальних особливостей і властивостей.

У третьому розділі  «Організація і результати дослідно-експериментальної роботи»  обґрунтовано мету, завдання та етапи проведення дослідно-експериментальної роботи, викладено її програму і методику, проаналізовано результати, доведено ефективність впровадження дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійну підготовку майбутніх фахівців.

Для експериментальної перевірки було підготовлено авторську технологію організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, методику діагностування візуально-творчих здібностей, програму самопідготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів. Розроблялися анкети, тестові завдання, таблиці фіксування результатів, визначалися критерії оцінювання.

Емпіричне дослідження здійснювалося відповідно до програми експерименту. Для його проведення було створено 10 експериментальних груп учнів (110 осіб) і визначено 10 контрольних груп учнів (117 осіб) у професійних навчальних закладах художнього профілю.

На основі порівняльного аналізу результатів навчальних досягнень учнів за 2005–2009 рр. виявлено підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців. Впровадження дослідницької компоненти у зміст навчальних дисциплін сприяло підвищенню якості знань учнів експериментальних груп на 20,5 %, а показників успішності на 4,2 % порівняно з показниками навчальних досягнень учнів контрольних груп.

Виявлено стабільний розвиток візуально-творчих здібностей учнів експериментальних груп. Так, рівень сформованості візуального сприйняття учнів експериментальних груп на 9,3 % вищий, ніж в учнів контрольних груп. Динаміка зростання показників розвитку візуально-творчих здібностей засвідчує творче опанування учнями експериментальних груп змісту навчальних програм порівняно з контрольними (рис. 2, рис. 3).

На основі узагальнених результатів сформованості візуально-творчих здібностей учнів, виконання творчих художніх і дослідницьких завдань пленерної, етнографічної, навчально-технологічної практик визначалися рівні сформованості (високий, середній, достатній, початковий) візуальної компетентності майбутніх дизайнерів.

1 – І рік експерименту, 2 – ІІ рік експерименту, 3 – ІІІ рік експерименту

Рис. 2. Динаміка сформованості рівнів візуально-творчих здібностей учнів експериментальних груп

1 – І рік експерименту, 2 – ІІ рік експерименту, 3 – ІІІ рік експерименту

Рис. 3. Динаміка сформованості рівнів візуально-творчих здібностей учнів контрольних груп

 

За показниками середнього значення дослідних даних з’ясовано, що рівень візуальної компетентності в експериментальних групах на 15 % вищий, ніж у контрольних, достатній – на 12%, а відповідно середній і початковий на 17 % і 10% є нижчими.

Впровадження дослідницької компоненти у зміст професійної підготовки помітно вплинуло на формування дослідницьких умінь і навичок учнів. Так, за результатами експерименту кількість учнів з високим рівнем сформованості дослідницьких умінь в експериментальних групах на 7,1 % більша, ніж у контрольних. Зазначимо, що наприкінці експерименту кількість учнів з низьким рівнем дослідницьких умінь в експериментальних групах склала 13,7 %, тоді як у контрольних групах – 22,1 %.

Організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у виробничому навчанні, співпраця із структурними підрозділами навчального закладу, розширення взаємодії з соціальними партнерами позитивно позначилося на формуванні практичних умінь і навичок учнів. Так, на думку майстрів виробничого навчання та працівників підприємств, учні експериментальних груп якісніше підготовлені до роботи в умовах виробництва.

Ефективність запропонованих педагогічних умов організації дослідницької діяльності учнів з дизайну підтверджено експертною оцінкою (табл. 1).

Таблиця 1

Результати експертної оцінки педагогічних умов організації дослідницької діяльності учнів з дизайну

Педагогічні умови дослідницької діяльності учнів з дизайну

Педагогічна цінність

Діагностування візуально-творчих здібностей учнів

22,5%

Мотивація учнів до дослідницької роботи

15,2%

Впровадження індивідуальних дослідницьких завдань

24,5%

Впровадження інноваційних форм і методів організації дослідницької роботи учнів

12,2%

Підвищення професійної підготовленості педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів

19,2 %

Постійне оновлення навчально-методичного забезпечення дослідницької роботи учнів

2,2 %

Розширення взаємодії з роботодавцями, творчими спілками дизайнерів

4,2 %

Під час експерименту проведено оцінювання авторської технології організації дослідницької діяльності учнів з дизайну за критеріями: обґрунтованість технологічної послідовності, правильний відбір форм, методів і дослідницьких прийомів; актуальність і відповідність досліджень технологічним вимогам сучасного виробництва; відповідність змісту дослідницької діяльності вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки дизайнера; якість оволодіння навчальним матеріалом; рівень творчості учнів у процесі дослідницької діяльності з дизайну і вияву можливостей інтерпретації досліджуваної проблеми; рівень опанування учнями методів наукового дослідження і сформованість їхніх дослідницьких умінь. На думку експертів, запропонована авторська технологія організації дослідницької діяльності учнів з дизайну є ефективною.

Оцінювання експертами розробленої програми самопідготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів свідчить про необхідність і доцільність її використання. Це підтверджується результатами: 81,5% – позитивна оцінка експертів; 11,5 % – нейтральна; 7 % – негативна.

Отримані експериментальні результати підтвердили гіпотезу дослідження стосовно впливу дослідницької діяльності на формування творчої особистості майбутнього дизайнера за умов: теоретичного обґрунтування концептуальних засад організації дослідницької діяльності з дизайну, впровадження у зміст професійної підготовки дослідницької компоненти з використанням індивідуальних дослідницьких завдань для творчого професійного розвитку учнів, розробки і впровадження авторської технології організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, діагностування візуально-творчих здібностей майбутніх фахівців, підготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів.

Загалом, мету наукового пошуку досягнуто, поставлені завдання виконано.

ВИСНОВКИ

1. Теоретичний аналіз філософської, психологічної, педагогічної літератури та положень концепцій дизайн-освіти свідчить, що пріоритетним є формування творчої, професійно компетентної особистості майбутнього фахівця, здатної усвідомлювати візуальну природу професійної діяльності, досконало володіти дослідницькими технологіями сучасного дизайн-виробництва, креативно розв’язувати нестандартні виробничі завдання художньо-технічного характеру.

Проблема організації дослідницької діяльності учнів з дизайну не дістала системного висвітлення в наукових дослідженнях. Недостатньо враховується дослідницька компонента у змісті професійної підготовки майбутніх дизайнерів, здебільшого має місце репродуктивне відтворення знань, що недостатньо впливає на розвиток асоціативного візуального мислення учнів, здатності до висування гіпотез, оригінальних ідей. Такий стан зумовлений недооцінкою важливості технологій організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, відсутністю чіткої системи взаємодії суб’єктів цього процесу, методик діагностування візуально-творчих здібностей учнів.

Вивчення зарубіжного досвіду підготовки майбутніх дизайнерів дало змогу виявити такі позитивні тенденції: використання дослідницьких моделей навчання Б. Бейєра, А. Фентона, Д. Джойса та інших; створення умов для креативного розвитку особистості майбутніх фахівців; формування змісту навчання з урахуванням потреб дизайн-виробництва.

Дослідницька діяльність учнів з дизайну розглядається як творча діяльність, спрямована на розвиток візуального мислення, формування дослідницьких умінь художнього проектування дизайнерських продуктів.

2. Концептуальні засади організації дослідницької діяльності учнів з дизайну розкривають інноваційну сутність мети, завдань і дидактичних підходів до її реалізації у професійній підготовці з урахуванням творчого використання положень філософських, культурологічних, мистецтвознавчих, психолого-педагогічних концепцій розвитку особистості, її національної свідомості, художньо-естетичної культури, професійно важливих якостей і візуальної компетентності. Дослідницька діяльність з дизайну у професійному навчальному закладі художнього профілю здійснюється в цілісній навчально-методичній системі, а саме: використання в змісті професійної підготовки індивідуальних дослідницьких завдань творчого професійного розвитку учнів, застосування відповідних форм і методів організації досліджень з дизайну, впровадження авторської технології організації дослідницької діяльності з дизайну з діагностуванням візуально-творчих здібностей і підготовкою педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів.

3. Ефективність організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю забезпечується створенням відповідних педагогічних умов: підвищення рівня мотивації учнів до дослідницької діяльності з дизайну під час навчання; відбір і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької діяльності учнів з використанням індивідуальних завдань їх творчого професійного розвитку; впровадження сучасних форм і методів організації дослідницької діяльності учнів з участю у художніх виставках, конкурсах дизайнерських проектів, демонстраціях колекцій одягу; діагностування візуально-творчих здібностей учнів; підготовка педагога до керівництва дослідницькою роботою учнів та навчально-методичне забезпечення цього процесу.

Результати дослідження свідчать про важливе значення індивідуальних дослідницьких завдань професійного творчого розвитку учнів у формуванні інтелектуально-професійної активності, інтересу до пізнавальної діяльності, аргументованої позиції сприйняття дійсності, умінь оволодіння методами наукового пізнання і навичками експериментальної роботи.

4. Авторська технологія організації дослідницької діяльності з дизайну забезпечує індивідуалізацію і диференціацію професійної підготовки майбутніх дизайнерів і спрямована на розвиток візуально-творчих здібностей, формування власного дизайнерського стилю, позитивної Я-концепції. За результатами експертного оцінювання авторську технологію високо оцінили 79,8% експертів.

Діагностування візуально-творчих здібностей учнів дає змогу визначати рівень розвитку індивідуальних особливостей і властивостей особистості майбутнього фахівця. Доцільність проведення діагностування візуально-творчих здібностей учнів визнали 90% експертів.

Програма самопідготовки педагогів до керівництва дослідницькою роботою учнів спрямована на оволодіння методами активізації і мотивації учнів до творчої діяльності, розвиток їх візуальних і креативних здібностей.

5. З урахуванням результатів проведеного дослідження підготовлено методичні рекомендації щодо організації дослідницької діяльності учнів з дизайну (для викладачів, майстрів виробничого навчання, керівників професійних навчальних закладів та їх заступників з навчальної роботи). Їх зміст спрямований на забезпечення системного діагностування візуально-творчих здібностей майбутніх дизайнерів у процесі професійної підготовки.

Авторські методичні розробки можуть бути використані: науково-методичними комісіями МОН України для розробки стандартів дизайн-освіти; інститутами післядипломної педагогічної освіти для підвищення кваліфікації викладачів професійних навчальних закладів художнього профілю з питань використання інноваційних педагогічних технологій і впровадження дослідницької діяльності учнів з дизайну.

Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю, що здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “молодший спеціаліст”. Подальшого вивчення потребують інші її аспекти, зокрема: філософські основи професійної підготовки дизайнерів; педагогічні засади управління процесом дослідництва учнів у процесі професійної підготовки; моніторинг якості дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю; порівняльний аналіз системи підготовки майбутніх дизайнерів у зарубіжних країнах.

Основні положення і результати дослідження висвітлено в таких публікаціях:

Методичні рекомендації

1. Алєксєєва С.В. Організація дослідницької діяльності учнів навчальних закладів художнього профілю: метод. реком. для керівників дослідницькою діяльністю учнів професійних навчальних закладів художнього профілю
/ С.В.Алєксєєва. – К.; 2005, – 49 с.– 3,89 авт.арк.

2. Алєксєєва С.В. Методика організації дослідницької діяльності учнів в професійних навчальних закладах художнього профілю: метод. реком.
/ С.В.Алєксєєва. – К.; 2008, –63 с. – 3,94 авт.арк.

Статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

3. Алєксєєва С.В. Структурні компоненти та критерії оцінки творчої активності старшокласників у процесі науково-дослідницької роботи / С.В. Алєксєєва
// Теоретико-методологічні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. – К.; Житомир, 2003. – Кн. 2. – С. 226-232 – 0,38 авт.арк.

4. Алєксєєва С.В. Дослідницька діяльність з дизайну учнів професійних навчальних закладів художнього профілю / С.В. Алєксєєва //Професійно-художня освіта України: зб. наук. праць / [редкол.: І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич (заст. голови) та інш.]. – К.;Черкаси, 2005. – Вип. ІІІ. – С. 118–130. – 0,75 авт. арк.

5. Алєксєєва С.В. Діагностування й оцінювання рівнів сформованості візуальних здібностей учнів під час організації дослідницької діяльності з дизайну
/ С.В. Алєксєєва // Інформаційні технології
 і засоби навчання: [електор. ресурс], 2007. – режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/content
/ 08asvdow.htm. – 0,22
авт.арк.

6. Алєксєєва С. Принципи відбору та структурування змісту дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів під час професійної підготовки / С.В. Алєксєєва
// До проблем формування професійно значущих якостей фахівця [за заг. ред. Г.Є. Гребенюка]. – Харків, 2008. – С. 252.– 0,57 авт.арк.

7. Алєксєєва С.В. Педагогічні умови організації дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів у професійних навчальних закладах художнього профілю
/ С.В. Алєксєєва // Професійно-художня освіта України: зб. наук. праць / [редкол.: І.А. Зязюн (голова), В.О. Радкевич, Н.В. Чепурна (заступник голови) та інш. ] – К.; Черкаси, 2008. – Вип.
V. – С. 49–55. – 0,55 авт.арк.

8. Алєксєєва С.В. Фахова підготовка викладачів до організації дослідницької діяльності учнів у професійних навчальних закладах художнього профілю
/ С.В. Алєксєєва //
 Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент зб. наук. праць. – К., 2009. – Вип. 4. – С.56–62.0,37 авт. арк.

9. Алєксєєва С.В. Форми організації дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю / С.В. Алєксєєва
// Педагогіка та психологія. – Чернівці, 2009. – Вип.452. – С. 12 –21. – 0,42 авт.арк.

Статті у збірниках наукових праць та матеріалів конференцій

10. Алєксєєва С.В. Педагогічна творчість в організації дослідницької діяльності учнів професійних навчальних закладів / С.В. Алєксєєва // Науковий вісник Львівського нац. ун-т. – Львів, 2005. – Вип. ІІ. – С. 169 – 177. – 0,5 авт.арк.

11. Алєксєєва С.В. Професійна освіта і професійне виховання / С.В. Алєксєєва // Мистецька освіта: зміст, технології, менеджмент: зб. наук. праць / [ред. кол В.М. Мадзігон (голов.редак) та інш.] – К.: ТОВ «ТОНАР», 2006. – Вип. 1. – С. 96–106. – 0,28 авт.арк.

12. Алєксєєва С.В. Вплив дослідницької діяльності учнів з дизайну на якість професійної підготовки майбутніх дизайнерів /С.В. Алєксєєва // Профтехосвіта
/ [голов. ред. В.І. Ковальчук та ін.]. – Житомир, 2009. – № 5. – С. 7–9. – 0,34 авт.арк.

13. Алєксєєва С.В. Виховання творчої активності як основний напрям виховної дії /С.В. Алєксєєва // Виховання в конспекті соціальної адаптації студентства : матеріали міжнар. наук.-прак. конф. кер. ВНЗ та вчен.-дослідників із проблем виховання студентства в сучасних умовах / м. Харків, 7 листоп. 2003 р. /[ред. кол.: В.І. Астахова (відп.ред.) та інш]. - Х., 2003. – Ч. І. – С. 61–65. – 0,22 авт.арк.

АНОТАЦІЇ

Алєксєєва С.В. Організація дослідницької діяльності учнів з дизайну у професійних навчальних закладах художнього профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – «Теорія і методика професійної освіти» – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2010.

У дисертації розкрито сутність дослідницької діяльності учнів з дизайну, визначено її вплив на розвиток творчої особистості майбутнього фахівця і формування професійно важливих якостей; проведено аналіз стану проблеми організації дослідницької діяльності учнів з дизайну в професійних навчальних закладах художнього профілю; теоретично обґрунтовано концептуальні засади дослідницької діяльності учнів з дизайну; визначено педагогічні умови її організації; обґрунтовано принципи відбору і структурування змісту навчального матеріалу для дослідницької роботи учнів; розроблено та експериментально перевірено авторську технологію організації дослідницької діяльності майбутніх дизайнерів, методику діагностування візуально-творчих здібностей учнів і програму самопідготовки керівників дослідницькою роботою учнів. Розроблено методичні рекомендації щодо організації дослідницької діяльності учнів з дизайну в професійних навчальних закладах художнього профілю.

Ключові слова: дослідницька діяльність, педагогічні умови, авторська технологія організації дослідницької діяльності учнів з дизайну, діагностування візуально-творчих здібностей учнів.

 

Алексеева С.В. Организация исследовательской деятельности учащихся по дизайну в профессиональных учебных заведениях художественного профиля. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – «Теория и методика профессионального образования». – Институт педагогического образования и образования взрослых Национальной академии педагогических наук Украины, Киев, 2010.

В диссертации рассматриваются проблемы организации исследовательской деятельности учащихся по дизайну в профессиональных учебных заведениях художественного профиля. Доказано, что исследовательская работа учащихся является основным фактором формирования профессионально важных качеств и способом развития творческой личности будущего дизайнера. Особенность исследовательской деятельности учащихся состоит в создании условий для развития их визуальных и художественных способностей: интеллектуально-эвристических (генерирование креативных идей, фантазия, ассоциативное мышление), визуальное мышление, способность к аналитико-синтетической деятельности, умение классифицировать, моделировать, абстрагировать, логично объяснять, конкретизировать и обобщать.

В процессе проведенного исследования доказано, что введение в учебный процесс исследовательских заданий для творческого профессионального развития будущих дизайнеров влияет на формирование интеллектуально-профессиональной активности, интереса к познавательной деятельности, умений и навыков самостоятельной экспериментальной работы.

Теоретически обоснованы концептуальные основы организации исследовательской деятельности учащихся по дизайну, которые раскрывают инновационную сущность цели, задач и дидактических подходов к её реализации в профессиональной подготовке с учетом творческого использования положений философских, культурологических, искусствоведческих, психолого-педагогических концепций развития личности, её национального сознания, художественно-эстетической культуры, профессионально важных качеств и визуальной компетентности. Исследовательская деятельность учащихся по дизайну в профессиональном учебном заведении художественного профиля осуществляется в целостной учебно-методической системе их творческого профессионального развития в процессе выполнения индивидуальных исследовательских заданий.

Эффективность организации исследовательской деятельности учащихся по дизайну в профессиональных учебных заведениях художественного профиля обеспечивается педагогическими условиями: повышение уровня мотивации учащихся к исследовательской деятельности по дизайну во время обучения; отбор и структурирование содержания учебного материала для исследовательской деятельности учащихся с использованием индивидуальных заданий для их творческого профессионального развития; использование современных форм и методов организации исследовательской деятельности учащихся, участие их в художественных выставках, конкурсах дизайнерских проектов, демонстрациях показов коллекций одежды; диагностика визуально-творческих способностей учащихся; подготовка педагога к управлению исследовательской деятельностью будущих дизайнеров; учебно-методическое обеспечение этим процессом.

Доказана эффективность авторской технологии организации исследовательской деятельности учащихся. Она содержит информационно-предметные и процессуальные аспекты обучения будущих дизайнеров, что положительно влияет на повышение показателей успеваемости учащихся и обеспечивает качество знаний будущих специалистов.

Авторская технология организации исследовательской деятельности учащихся по дизайну направлена на индивидуализацию и дифференциацию профессиональной подготовки будущих дизайнеров и развитие их визуально-творческих способностей, формирование личного дизайнерского стиля, позитивной Я-концепции.

Подтверждена необходимость проведения диагностики визуальных способностей учащихся, результаты которой могут использоваться в процессе проектирования учебных материалов для исследовательской работы будущих дизайнеров.

Доведено, что эффективность исследовательской деятельности будущих дизайнеров зависит от творческого взаимодействия учащихся и педагогов, налаживания четкой системы взаимодействия с работодателями, творческими объединениями дизайнеров, структурными подразделениями профессиональных учебных заведений художественного профиля.

Установлено, что качество исследовательской работы будущих дизайнеров определяется уровнем готовности педагога к ее организации. Предложенная программа самообразования педагога обеспечит ему необходимую подготовку к управлению исследовательской деятельностью учащихся.

Ключевые слова: исследовательская деятельность, педагогические условия, авторская технология организации исследовательской деятельности учащихся по дизайну, диагностика визуально-творческих способностей учащихся.

 

Alekseeva S.V. Organization of students’ research activity in design in professional art colleges. – Manuscript.

The dissertation for the degree of candidate of pedagogical science, specialty 13.00.04 – «Theory and methodology of professional education». The Institute of Pedagogical Education and formation of adults of Nationals academy of pedagogical sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

In this dissertation is shown the sense of process of students research activity in design; is determined the influence of such on activity on formation of important professional features and the development of a creative individuality of a future specialist; it is analysed the problem of organization of students research activity in design in professional art colleges; it is grounded theoretically the conception of organization of students research activity in design; it is worked out and examined methods and pedagogical conditions of organization of students research activity in design; it is realized the selection, and structure of the matter of students research activity in design; it is developed the method of determination of visual abilities of future designers and the program of self-training of instructors of students research activity. It is developed and put info practice. Methodical recommendations in organization of students research activity in design in professional art colleges for training of future designers.

Key words: research activity; pedagogical conditions; author's technology of organization of student’s research in design, diagnostics of visual and creative abilities of students.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59711. Літературно-музична композиція «О доле в’язня і трибуна, життя твоє зрідні тайфуну» 42.5 KB
  Обладнання: портрет Василя Стуса, прибраний рушником; книги «Не відлюбив свою тривогу ранню» (про В. Стуса); «Феномен доби» — В. Стуса про П. Тичину; фотографії, газетні матеріали.
59712. Літературний вечір на тему: «Мово рідна, слово рідне...» 81.5 KB
  Багато є таємниць у світі і одна з найбільших це мова. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу його мова ота жива схованка людського духу його багата скарбниця в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподіванки розум досвід почування.
59713. Сценарій уроку: Леся Українка як особистість 148.5 KB
  Леся Українка як особистість. Айвазовський Дев’ятий вал Рафаель Сікстинська мадонна Леся Українка. Запишіть до зошитів тему Леся Українка як особистість накресліть схему зазначте дати: 1871-1913 та епіграф уроку: Є народження й смерть два стовпи на межі.
59714. Підготовка до написання твору на морально-етичну тему «Шануй батька свого і матір...» 55.5 KB
  Учитель мас повною мірою використати ці величезні можливості мистецтва слова для розвитку зв’язного мовлення учнів на уроці літератури. Учитель. Учитель. Про яке з етичних почуттів совість обов’язок честь гуманність милосердя гідність відповідальність тощо дав нам уявлення автор Учитель.
59715. Правила вживання м’якого знака (урок рідної мови в 10 класі) 44.5 KB
  Мета: повторити і систематизувати знання про правила вживання м’якого знака; вдосконалювати правописні вміння учнів розвивати усне і писемне мовлення мислення дітей; виховувати життєву необхідність подальшого вдосконалення і розширення знань з української граматики...
59716. Працюємо над нормами керування на комунікативній основі 300 KB
  За такого підходу оволодіння мовною нормою відбувається на комунікативній основі. Слово вітати перехідне адже означає дію обов’язково скеровану на об’єкт: вітати кого матір учнів друга.
59717. Складання листа. Оформлення конверта (урок розвитку зв’язного мовлення в 5 класі) 220.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з ознаками офіційноділового стилю сферами його вживання правилами написання листів; формувати вміння та навички правильно визначати зміст і композицію листа добирати потрібні слова та словосполучення правильно писати адресу на конверті...
59718. на тему: Структура уроку української мови проблема структури уроку вимагає переосмислення Основною мето. 87.5 KB
  Сказане насамперед стосується таких модулів як принципи і методи навчання урок зокрема структурування уроку. Організація такого процесу значною мірою залежить від структурування уроку.
59719. Тарас Шевченко — видатний художник. Цінність його живописної спадщини (урок української літератури у 9 класі) 62.5 KB
  Обладнання: портрет Тараса Шевченка репродукції Шевченкових картин таблиці слівтермінів і дат визначних подій в житті поета малюнки учнів. Шевченка працювали над розкриттям ідейного змісту його поезій вивчали напамять його твори.