64301

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ТВЕРДОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Створення та впровадження у виробництво сортів пшениці твердої з високим рівнем генетичного потенціалу продуктивності адаптованих до конкретних ґрунтовокліматичних умов розширює перспективи виробництва зерна пшениці твердої ярої особливо...

Украинкский

2014-07-04

391.5 KB

1 чел.

PAGE  24

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

АНТАЛ ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 633.11 «321».003.13:631.58 (477.41)

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ТВЕРДОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 – рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук,

професор, член-кореспондент НААН України

КАЛЕНСЬКА Світлана Михайлівна,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри рослинництва

Офіційні опоненти:   доктор сільськогосподарських наук, професор

САБЛУК Василь Трохимович,

Інститут цукрових буряків НААН України,

завідувач лабораторії захисту рослин від шкідників та хвороб

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

Юла Володимир Михайлович,

Національний науковий центр «Інститут землеробства
НААН України», в. о. завідувача лабораторії інтенсивних
технологій зернових колосових культур і кукурудзи

Захист дисертації відбудеться “17” грудня 2010 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, к. 28

Автореферат розісланий “16” листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                       В.М. Рожко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виробництво зерна є пріоритетним, стратегічним і ефективним напрямом галузі рослинництва України, забезпечуючи базу стабільного розвитку інших галузей АПК та промислової індустрії. Незважаючи на значний ґрунтово-кліматичний потенціал нашої держави в контексті одержання сталих врожаїв зернових культур, проблема виробництва зерна з високими показниками якості залишається актуальною, у вирішенні якої пшениця яра відіграє              важливу роль.

Створення та впровадження у виробництво сортів пшениці твердої з високим рівнем генетичного потенціалу продуктивності, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов розширює перспективи виробництва зерна пшениці твердої ярої, особливо враховуючи суттєві зміни клімату, які сприяють отриманню високоякісного зерна даної культури не лише в Степу й Лісостепу, а навіть і в зоні Полісся. Завдяки роботам вітчизняних вчених В.М.Ремесла, В.Ф.Сайка,             В.А. Власенка, В.В.Лихочвора, А.М. Ізотова, І.М.Свидинюка, Д.М. Алімова, В.М.Юли, В.С.Голіка, А.П.Білітюка та багатьох інших, досягнуті значні успіхи і у вирішенні ряду технологічних проблем. З огляду на те, що більша частина продукції, яка виробляється з зерна пшениці твердої в Україні імпортується, надзвичайно актуальним є збільшення виробництва зерна, розширення частки виду в структурі зернових та створення свого власного ринку. Проте низька врожайність культури у виробництві свідчить про низький рівень реалізації біологічного потенціалу, що пов’язано з технологічним супроводом в цілому і зокрема підбором сортів, системою удобрення, особливо в регіонах, в яких посіви цього виду пшениці лише набувають поширення. У зв’язку з цим розробка нових та удосконалення існуючих елементів адаптивних технологій вирощування пшениці твердої ярої є надзвичайно актуальною. 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є складовою частиною тематик Національного університету біоресурсів і природокористування України на 2003-2007 рр. «Наукове обґрунтування та розробка технологій виробництва високоякісного насіння зернових культур в Лісостепу України та методика діагностики посівних якостей насіннєвого матеріалу» (№ держреєстрації 0103U005376) та на 2008-2010 рр. «Наукове обґрунтування формування та накопичення цінних промислових компонентів у сільськогосподарських культур придатних для різного цільового використання»    (№ держреєстрації 0108U001976).

 Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні та оптимізації технології вирощування сортів пшениці твердої ярої  в Правобережному Лісостепу України. Для вирішення поставленої мети були сформульовані і вирішувались наступні завдання: 

  •  науково обґрунтувати особливості росту й розвитку рослин сортів пшениці твердої ярої та встановити тривалість міжфазних періодів залежно від факторів, що вивчалися;
  •  встановити потребу культури в основних елементах живлення;
  •  визначити вплив доз мінеральних добрив на формування елементів структури врожаю;

- встановити оптимальні показники фотосинтетичної діяльності посівів;

- встановити особливості динаміки накопичення сухої речовини посівами пшениці твердої ярої;

- виявити частку участі елементів технології вирощування – системи удобрення,   погодних умов та сорту у формуванні продуктивності пшениці ярої;

- визначити рівні продуктивності та показники якості зерна;

- провести визначення економічної та енергетичної ефективності елементів   технології вирощування пшениці твердої ярої залежно від класу якості зерна.

Об’єкт дослідження – процес формування урожайності сортів пшениці твердої ярої залежно від сорту, доз мінеральних добрив та особливості їх взаємодії у ґрунтово-кліматичних умовах зони.

Предмет дослідження – сорти пшениці твердої ярої Ізольда та Букурія, добрива, урожайність та якість зерна, економічна та енергетична ефективність технології вирощування.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовували спеціальні та загальнонаукові методи: польовий – вивчення взаємозв’язку об’єкта з біотичними та абіотичними факторами в умовах досліджуваної зони; лабораторні: хімічний – визначення хімічного складу зерна; морфофізіологічний – визначення біометричних параметрів рослини; площі листкової поверхні; фотосинтетичного потенціалу; фізичний – визначення показників фізичної якості зерна; статистичні: дисперсійний, порівняльно-розрахунковий – визначення економічної та енергетичної ефективності технології вирощування пшениці твердої ярої.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

-  вперше в умовах Правобережного Лісостепу України в системі трифакторного досліду науково обґрунтовано вплив доз мінерального удобрення на ріст і розвиток рослин, елементи структури врожаю, урожайність та якість зерна пшениці твердої ярої;

  •  встановлено особливості продуційного процесу сортів пшениці твердої ярої, тривалість вегетаційного періоду, фаз росту та розвитку залежно від комплексного впливу системи удобрення та погодних умов в Правобережному Лісостепу України;
  •  виявлено залежність формування асиміляційного апарату та динаміку накопичення сухої речовини під впливом елементів живлення;
  •  обґрунтовано формування врожайності та рівні реалізації біологічного потенціалу сортів залежно від впливу досліджуваних елементів технології вирощування;
  •  ідентифіковано особливості формування якості зерна та насіння пшениці твердої ярої залежно від рівня забезпечення елементами живлення, вологою та сумами активних температур за етапами органогенезу;
  •  встановлено економічну та енергетичну ефективність технології вирощування пшениці твердої ярої в Правобережному Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів. На основі польових досліджень, одержаних результатів та їх виробничої перевірки розроблено та науково обґрунтовано елементи технології вирощування пшениці твердої ярої, які включають підбір нових сортів, оптимальні дози мінерального живлення, що дає можливість отримати врожай зерна на рівні 5,5-6,0 т/га, підвищення валового збору зерна, зниження енергетичних витрат.

Особистий внесок здобувача. Автором опрацьовано та узагальнено наукову літературу за темою дисертації, самостійно підібрані та обґрунтовані методики  досліджень, проведено польові та лабораторні дослідження, проведено аналіз експериментального матеріалу та узагальнено одержані результати, зроблені висновки та пропозиції виробництву, підготовлені до видання та опубліковані наукові статті, підготовлена дисертаційна робота.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені та обговорені на Міжнародному науково-практичному семінарі «Фітоенергетика: сьогодення та майбутнє» (Київ, 19-20 вересня 2007 р.); ІІ Вавіловській Міжнародній конференції «Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы» (Санкт-Петербург, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 100-річчя з дня народження проф. М.Г. Городнього (Київ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми підвищення адаптивного потенціалу системи рослинництва у зв’язку зі змінами клімату» (Біла Церква, 26-28 лютого 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні" (Київ, 9-10 квітня 2009 р.); науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників та аспірантів НДІ агротехнології та якості продукції рослинництва (Київ, 16-17 лютого 2010 р.); другій міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні і практичні питання підвищення біологічних властивостей насіння та садивного матеріалу в умовах інтеграції національного насінництва у світовий ринок» (Київ, 31 березня – 2 квітня 2010 р.); засіданнях кафедри рослинництва та кормовиробництва НУБіП України (2006-2010 рр.), проблемній вченій раді НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва НУБіП України (2006- 2010 рр.).

Публікації. За результатами польових та лабораторних досліджень опубліковано 8 наукових праць, з яких 5 у  фахових виданнях за переліком ВАК України і 3 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 172 сторінках комп’ютерного тексту, вона складається зі вступу, 6 розділів, які містять 25 таблиць, 13 рисунків; висновків та пропозицій виробництву, 16 додатків та списку використаної літератури, який включає 208 найменувань, в тому числі 24 – латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ У РЕАЛІЗАЦІЇ БІОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, статистичних даних щодо стану зернової галузі України в цілому та виробництва зерна пшениці твердої ярої зокрема. Висвітлено біологічні особливості культури, складові елементи структури врожаю, якість зерна та посівні якості насіння, технологічну забезпеченість сортів. Проаналізовано основні наукові дослідження щодо формування врожайності і якості зерна пшениці ярої залежно від агротехнічних заходів вирощування.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина досліджень виконувалась впродовж 2006-2008 рр. у стаціонарному досліді кафедри рослинництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне Васильківського району Київської області) та в аналітичній лабораторії кафедри. Грунт – чорнозем типовий малогумусний, за гранулометричним складом крупнопилувато середньосуглинковий. Глибина залягання ґрунтових вод – 2,0-4,0 м. Питома маса твердої фази ґрунту – 2,68 г/см3. Вміст гумусу в орному шарі (за Тюріним) – 4,39-4,53 %; pH сольової витяжки –     6,8-7,3; ємність поглинання – 30,7-32,0 мг-екв на 100 г грунту. Вміст загального азоту (за Кьєльдалем) – 0,27-0,31 %, загального фосфору  – 0,15-0,25 %, калію –    2,3-2,5 %. Вміст рухомого фосфору (за Мачигіним) – 4,5-5,5 мг / 100 г ґрунту, обмінного калію (за Чіріковим) – 9,8-10,3 мг / 100 г ґрунту, легкогідролізованого азоту – 10,6-11,4 мг / 100 г ґрунту.

Клімат регіону проведення досліджень  помірноконтинентальний. Середня температура повітря становить 6,5-7,0оС з відносною вологістю 79 %. Середня багаторічна кількість опадів – 354-562 мм. Розподіляються вони протягом року нерівномірно: навесні випадає 126 мм (22,4 % річної кількості), влітку – 204       (36,3 %), восени – 106 (18,9 %) і взимку – 126 мм (22,4 %).

Погодні умови вегетаційних років в цілому забезпечували умови росту та розвитку рослин пшениці твердої ярої, проте вони досить суттєво різнилися між собою та з багаторічними показниками про що свідчать коефіцієнти суттєвості відхилень (Кс) суми опадів та середніх температур вегетаційних років від середніх багаторічних даних. Сума опадів за вегетаційний період та в усі місяці суттєво різнилася від середніх багаторічних даних і в значній мірі обумовлювала особливості росту та розвитку рослин і становила: у 2006 р. – 193,5; 2007 р. – 207,5 та 2008 р. – 267,1 мм 2007 рік (Kc = -2,89) та 2008 рік (Kc = -3,98) роки належали до IІІ категорії (наближені до рідкісних), а 2006 рік (Kc = -1,8) – до ІІ категорії років (сильно відрізнявся від середніх багаторічних). За кількістю опадів, квітень 2006 і 2007 років належав до ІІІ категорії (Кс = - 2,8 у 2006 р. та -5,8 у 2007 р.), а            2008 року – до ІІ категорії (Кс = 1,0). Травень 2006 і 2008 років належав до ІІІ категорії (Кс = 4,0 у 2006 р. та 5,0 у 2008р.), а 2007 рік до – ІІ категорії (Кс = 1,2). Червень 2006 і 2008 років належав до ІІІ категорії, а червень 2007 р. – до ІІ категорії. Липень у всі роки належав до ІІІ категорії: Кс = – -2,7 у 2006 р.; -7,1 у 2007 р.; -6,9 у 2008 р. Серпень 2006 і 2008 (Кс = -4,9 і -4,4 відповідно) років належав до ІІІ категорії, а 2007 р. – до ІІ категорії (Кс = -1,4). З 15 місяців досліджуваних вегетаційних років по забезпеченості їх опадами до І категорії (Кс = 0,1-1,0) належало лише 2 місяці (13,3 %); до ІІ категорії (Кс = 1,1-1,9) – 2 місяці (13,3 %) і до ІІІ категорії (Кс = 2-6,0) – 11 (73,3 %).

Температурний режим досліджуваних вегетаційних років також різнився від середніх багаторічних даних, проте в меншій мірі, ніж за кількістю опадів. При цьому квітень всіх років відповідав І категорії (з коефіцієнтом відповідно 0,5; 0,3; 0,3). Травень 2006 і 2007 рр. належав до ІІ категорії (Кс = 0,9), а у 2008 р. - до І категорії (Кс = 0,7). Червень 2006 і 2008 рр. (Кс = 0,4) відповідав І категорії. Липень 2006 та 2008 рр. – до І категорії (Kc = 0,05); 2007 р. – до ІІ категорії (Кс = 1,2). Серпень 2006 р. (Kc = 0,6) належав до I категорії; а 2007 (Kc = 2,2) та 2008             (Kc = 1,1) років – до ІІ категорії.

З метою реалізації програми наукового обґрунтування технології вирощування пшениці твердої ярої були закладені дослідження в стаціонарному досліді, який розміщувався у 10-пільній сівозміні. Схемою стаціонарного досліду передбачалося вивчення впливу системи удобрення на продуктивність сортів пшениці твердої ярої (табл.1).

Фактор А. Сорти: 1. Ізольда, 2. Букурія

Фактор В. Основне удобрення

Фактор С. Підживлення

Таблиця 1

Cхема внесення мінеральних добрив під пшеницю тверду яру, кг/га д.р.

Варіант

Фактор В

Фактор С

основне удобрення

підживлення N

P2O5

K2O

N

перед сівбою

етап органогенезу

II

IV

Х

1

-

-

-

-

-

-

2

60

60

-

-

-

-

3

-

-

-

30

30

-

4

30

30

30

-

-

-

5

30

30

30

-

30

-

6

60

60

-

30

-

30

7

60

60

-

30

30

-

8

60

60

60

-

-

-

9

60

60

60

-

30

-

10

90

90

90

-

-

-

11

90

90

90

-

30

-

12

120

120

120

-

-

-

13

120

120

120

-

30

-

Мінеральні добрива у вигляді гранульованого суперфосфату та калійної солі вносили під основний обробіток ґрунту, а азотні (аміачна селітра) навесні під передпосівну культивацію та у підживлення на різних етапах органогенезу. Попередник – ріпак ярий. Розмір посівної ділянки – 80 м2, облікової – 50 м2, повторність досліду чотириразова, розміщення варіантів систематичне. Сівбу пшениці твердої ярої проводили сівалкою «Клен-1,6», облік урожайності – методом суцільного збирання прямим комбайнуванням  SAMPO-250 поділянково. Норма висіву  досліджуваної культури становила 5,5 млн. насінин на гектар. Перед сівбою насіння протруювали протруювачем інсектицидної дії Віта-класік  (2,0 л/т).

Польові досліди закладались і виконувались згідно з методикою проведення польових досліджень (Б.М.Доспєхов, 1995). Для вирішення  поставлених завдань  проводився комплекс досліджень та спостережень: фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, облік густоти посівів, продуктивність кущення, польова схожість насіння, виживання рослин протягом вегетації. Наростання вегетативної маси та накопичення сухої речовини за основними етапами органогенезу визначали шляхом відбору рослинних проб в двох несуміжних повтореннях з 0,33 погонного метра, в яких визначали масу сирої проби, вміст сухої речовини; морфологічні і структурні показники будови рослин за „Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур” (В.В.Волкодав, 2003). Площу листкової поверхні визначали методом «висічок» за методикою А.А.Ничипоровича (1968); лабораторну схожість насіння – за ДСТУ 4138-2002. Структуру врожаю визначали методом відбору пробних снопів з двох несуміжних повторень (М.С.Савицький, 1973). Розрахунок врожайності основної продукції проводили поділянково, методом суцільного обмолоту прямим комбайнуванням. З кожної ділянки досліду відбирали зразки зерна для визначення засмічення та показників якості. Бункерна маса зерна перераховувалась на урожай з 1 гектару з урахуванням засміченості та вологості [ГОСТ 12041-82]. Показники фізичної якості зерна визначали за офіційними методиками: масу 1000 зерен – за ДСТУ 4138-2002, натуру зерна – за ГОСТ 10840-64, скловидність зерна – за ДСТУ 10987-76. Варіаційно-статистичну обробку даних проводили за допомогою дисперсійного аналізу (Б.М.Доспєхов, 1985), а також методами з використанням комп’ютерних програм (STATISTIKA-6). Економічну та енергетичну ефективність елементів технології вирощування розраховували, керуючись типовими технологічними картами вирощування зернових культур та „Методичними вказівками з визначення економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями”( 1999).

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ СОРТІВ

ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ

Польова схожість насіння. Доведено, що польова схожість насіння визначається погодними умовами та вмістом вологи в період сівби та появи сходів, сортовими хімічними та морфологічними особливостями насіння та дозами добрив, які внесені до сівби в грунт. Польова схожість насіння сорту Букурія (77,0; 72,5;   78,9 % у 2006, 2007, 2008 роках) була дещо нижчою порівняно із сортом Ізольда (80,2; 74,7; 82,6 % у 2006, 2007, 2008 роках). Найвища польова схожість насіння була у 2008 році завдяки поєднанню оптимальних водного і теплового режимів ґрунту на момент сівби та проростання насіння – вміст доступної вологи в горизонті 0-10 см склав 10,8 мм; в 2006 році – 8,4 і 5,2 мм в 2007 році. У варіантах із внесенням фосфорних та калійних добрив польова схожість насіння була на 4-5 % вищою порівняно з варіантами без внесення добрив. 

Вплив погодних умов на проходження та тривалість фенологічних фаз. Настання фенологічних фаз та їх тривалість значною мірою залежали від погодних умов року та особливостей сорту. Найкоротший вегетаційний період пшениці твердої ярої був у 2008 році, що обумовлювалося нижчою сумою активних температур – 1845 оС і становив – 112 днів у сорту Ізольда та 120 днів у сорту Букурія. Вегетаційний період 2006 року тривав 114 та 121 день відповідно до сортів, при цьому сума активних температур становила 2011,5 оС. Найдовший вегетаційний період відмічався у 2007 році 119 (сорт Ізольда) та 123 (сорт Букурія) дні. Подовження тривалості вегетаційного періоду можна пояснити не лише більшою сумою активних температур (2137,8 оС), а й більшою кількістю опадів – 179,8 мм проти середніх багаторічних 103,7 мм. Тривалість фаз росту суттєво залежала від температурного режиму – максимальних добових температур, суми опадів та гідротермічного коефіцієнта впродовж кожної фази. Високі максимальні температури обумовлювали значне скорочення тривалості фаз, що в першу чергу негативно впливало на диференціацію генеративних органів, редукцію вже закладених і в кінцевому результаті на рівень урожайності.

Площа листкової поверхні та фотосинтетична діяльність посівів пшениці твердої ярої. Найбільшу площу листкової поверхні посіви пшениці формували до фази колосіння включно – 47,2 та 45,7 тис.м2/га у сорту Ізольда і Букурія відповідно (рис.1).

            Рис. 1. Площа листкової поверхні сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення та фази росту й розвитку, тис.м2/га (середнє за 2006-2008 рр.)

1− контроль; 2 − P60K60; 3 − N30II + N30IV; 4 − N30P30K30; 5 − N30P30K30+N30IV;

6 − P60K60+N30II +N30IV; 7− P60K60+N30IV+N30x; 8 − N60P60K60;  9 − N60P60K60 + N30IV;

10 − N90P90K90; 11− N90P90K90+N30IV; 12 − N120P120K120; 13 − N120P120K120+N30IV.

Система удобрення суттєво впливала на інтенсивність формування листкової поверхні посівів. У сорту Ізольда в контрольному варіанті вона складала                20,4 тис.м2/га, а за внесення N30P30K30 зростала на 42,4 % і становила 35,6 тис.м2/га. У варіанті з внесенням N60P60K60 вона становила 37,9 тис.м2/га, а внесення лише P60K60 призводило до зменшення листкової поверхні – 25,9 тис.м2/га. Підживлення азотом у дозах N30II+N30IV на фоні P60K60 обумовило збільшення площі листкової поверхні на 39,3 %. За внесення N90P90K90+N301V площа збільшувалася до               42,6 тис.м2/га; N120P120K120+N301V – 47,2 тис.м2/га, що на 132 % більше порівняно з контрольним варіантом. Площа листкової поверхні посівів сорту Букурія в контрольному варіанті становила 19,2; за внесення P60K60 – 25,9; N30P30K30+N301V–34,8; N90P90K90+N301V 36,5; N120P120K120+N301V – 45,7 тис.м2/га.

Зі збільшенням норм удобрення спостерігалося зростання показника фотосинтетичного потенціалу: від 1,3 (контрольний варіант) до 3,2                                (N120P120K120+N301V) млн.м2/га х діб у сорту Ізольда; від 1,1 до 2,9 млн.м2/га х діб у сорту Букурія.

Чиста продуктивність фотосинтезу більшою мірою визначалася нормами удобрення, ніж сортовими особливостями і була значно вищою на ІІІ-ІV етапах органогенезу порівняно з V-VІІ етапами. У сорту Ізольда в середньому за три роки досліджень у період кущення-початок виходу в трубку даний показник змінювався від 2,2 (контрольний варіант) до 4,9 г/м2 за добу (за внесення N120P120K120+N30IV), а у сорту Букурія 2,1-3,6 г/м2 за добу відповідно. Внесення азоту у вигляді підживлень на II, IV та X етапах органогенезу сприяло подовженню функціонування асиміляційного апарату та підвищувало його ефективність.

Накопичення сухої речовини рослинами пшениці залежало від рівня удобрення та погодних умов і варіювало у сорту Ізольда від 31,4 у варіанті без застосування добрив до 71,7 г/м2 за внесення N120P120K120+N30IV; у сорту Букурія 29,3 та 69,6 г/м2  відповідно (рис. 2).

Рис. 2. Накопичення сухої речовини рослинами сортів пшениці твердої ярої залежно

від удобрення, г/м2 (середнє за 2006-2008 рр.)

1− контроль; 2 − P60K60; 3 − N30II + N30IV; 4 − N30P30K30; 5 − N30P30K30+N30IV;

6 − P60K60+N30II +N30IV; 7− P60K60+N30IV+N30x; 8 − N60P60K60;  9 − N60P60K60 + N30IV;

10 − N90P90K90; 11− N90P90K90+N30IV; 12 − N120P120K120; 13 − N120P120K120+N30IV.

Найбільш інтенсивно накопичення сухої речовини в рослинах відбувалося на початку виходу в трубку. До фази колосіння в середньому за роки досліджень накопичувалося залежно від мінеральних добрив рослинами сорту Ізольда            59,6 – 73,3 %, Букурія – 58,8-73,3 % сухої речовини від її максимальної кількості. Максимальний вихід сухої речовини у фазі колосіння було отримано за внесення N120P120K120+N30IV і він змінювався від 594,4 г/м2 до 605,1 г/м2 залежно від умов року.

ВРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

Формування продуктивного стеблостою посівів пшениці твердої ярої суттєво залежало від рівня мінерального живлення та погодних умов років досліджень.  Кількість стебел становила для сорту Ізольда: в 2006 році 408–635, 2007 – 365-518 та у 2008 році – 399-685 шт./м2; для сорту Букурія – 400-622; 367-537 і 390 до 647 шт./м2 відповідно до років (табл. 2).

Структура врожаю сортів пшениці твердої ярої. Найвища продуктивність колосу пшениці ярої отримана при комплексному застосуванні добрив у дозі N120P120K120 + N30IV. При вирощуванні пшениці ярої кількість зерен у колосі зростала залежно від варіанта удобрення за сортами: Ізольда – до 28,8 шт.; Букурія – до     25,6 шт. Маса зерна з колосу у сорту Ізольда становила в контрольному варіанті  0,45 г, внесення добрив обумовило зростання маси до 1,10 г. Аналогічні показники були у сорту Букурія – 0,42 г і 1,00 г.  Маса 1000 насінин також збільшувалась і  становила – 37,5 г у сорту Ізольда та 37,2 г у сорту Букурія. Висота рослин – найбільш поширений показник, що дозволяє порівняти посіви за різних рівнів мінерального живлення. На контролі в середньому за роки досліджень сорт Ізольда формував рослини зі стеблом довжиною 104,6 см та колос 5,57 см, сорт Букурія – 85,2 та 5,53 см відповідно.

Таблиця 2

Густота продуктивного стеблостою посівів пшениці твердої ярої

залежно від удобрення

Варіант

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Кількість продуктивних стебел, шт./м2

Коефіцієнт продуктивного кущення

Кількість продуктивних стебел, шт./м2

Коефіцієнт продуктивного кущення

Кількість продуктивних стебел, шт./м2

Коефіцієнт продуктивного кущення

Ізольда

Контроль

408

1,14

365

1,08

399

1,10

P60 K60

423

1,16

385

1,11

430

1,14

N30II + N30IV

410

1,14

372

1,09

398

1,10

N30 P30 K30

574

1,55

487

1,49

528

1,38

N30 P30 K30 + N30IV

595

1,57

488

1,40

580

1,54

P60 K60 + N30II + N30IV

472

1,17

410

1,14

430

1,10

P60 K60 + N30IV + N30x

456

1,23

429

1,20

460

1,20

N60 P60 K60

720

1,89

518

1,79

679

1,69

N60 P60 K60 + N30IV

718

1,91

517

1,60

676

1,69

N90 P90 K90

635

1,69

489

1,52

584

1,51

N90 P90 K90 + N30IV

635

1,70

511

1,60

585

1,52

N120 P120 K120

513

1,84

496

1,77

643

1,68

N120 P120 K120 + N30 IV

561

1,85

509

1,78

662

1,72

Букурія

Контроль

400

1,17

367

1,11

390

1,13

P60 K60

404

1,14

379

1,13

430

1,15

N30II + N30IV

401

1,17

376

1,13

399

1,14

N30 P30 K30

533

1,45

357

1,44

521

1,38

N30 P30 K30 + N30IV

568

1,57

479

1,39

591

1,56

P60 K60 + N30 II +N30 IV

431

1,19

402

1,16

435

1,17

P60 K60 + N 30 IV + N30x

440

1,22

401

1,17

441

1,18

N60 P60 K60

622

1,70

537

1,55

647

1,77

N60 P60 K60 + N30IV

615

1,69

530

1,55

638

1,75

N90 P90 K90

606

1,69

494

1,45

557

1,54

N90 P90 K90 + N30IV

596

1,69

532

1,59

561

1,55

N120 P120 K120

584

1,70

487

1,49

606

1,70

N120 P120 K120 + N30 IV

598

1,70

495

1,51

628

1,75

Підвищення дози добрив до N120P120K120 + N30IV забезпечило ріст стебла до 114,7 см і колоса до – 6,46 см у сорту Ізольда та 97,4 і 6,32 см відповідно у сорту Букурія. Під час проведення досліджень нами було визначено масу зерна з колосу стебел різного порядку та масу зерна з рослини (рис. 3). Встановлено, що в середньому за роки досліджень маса зерна з головного стебла та із стебла першого порядку суттєвої різниці не мала. Цей показник був у межах від 2,58 до 2,72 г. Маса зерна із стебла другого порядку становила 0,43–1,64 г. Загалом, середня маса зерна з рослини за три роки становила від 3,27 (контрольний варіант) до 6,90 г за внесення N120P120K120+ N30IV. Середня маса зерна з стебла коливалася від 1,08 до 2,29 г.

Рис. 3. Маса зерна з рослини сортів пшениці твердої ярої залежно

від удобрення, г (середнє за 2006-2008 рр.)

1− контроль; 2 − P60K60; 3 − N30II+ N30IV; 4 − N30P30K30; 5 − N30P30K30+N30IV;

6 − P60K60+N30II +N30IV; 7− P60K60+N30IV+N30x; 8 − N60P60K60; 9 − N60P60K60 + N30IV;

10 − N90P90K90; 11− N90P90K90+N30IV; 12 − N120P120K120; 13 − N120P120K120+N30IV.

Вплив добрив та погодних умов на врожайність пшениці твердої ярої. Продуктивність пшениці твердої ярої залежала від всіх досліджуваних факторів. Найбільший вплив на рівень реалізації біологічного потенціалу продуктивності мав фактор «удобрення» − частка участі якого в формуванні продуктивності склала       52 %; частка участі фактору «погодні умови» 12 %, а фактору «сорт» 8 %    (табл. 3). Найвищий рівень урожайності у обох сортів формувався за внесення N120P120K120 та N120P120K120+N30IV  і складав у середньому за 2006-2008 рр. у сорту Ізольда – 5,57 і 5,65, а у сорту Букурія – 5,10 і 5,19 т/га відповідно.

Система удобрення посівів сорту Ізольда, що передбачала внесення добрив у дозі N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; N120P120K120 (варіанти 4, 8, 10, 12) обумовила закономірне, пропорційне зростання врожайності. Врожайність на цих варіантах дорівнювала 3,33; 4,68; 5,18; 5,57 т/га, а приріст врожаю зерна  склав 1,51; 2,86; 3,36; 3,75 т/га відповідно. Урожайність зерна пшениці твердої ярої Ізольда у контрольному варіанті складала 1,82 т/га, при внесенні лише фосфорних і калійних добрив (варіант 2) врожайність дещо збільшилась і становила 2,72 т/га.

Застосування зростаючих доз добрив під посіви сорту Букурія: N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; N120P120K120 дозволило отримати врожайність на рівні 3,08; 4,34; 4,84 та 5,10 т/га, а приріст врожаю при цьому становив – 1,30; 2,56; 3,06 та 3,32 т/га відповідно, за урожайності в контрольному варіанті 1,78 т/га. Внесення лише P60K60 обумовило незначне зростання урожайності – 2,62 т/га.

Таблиця 3

Урожайність сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення, т/га

Варіант

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Середнє за

2006-2008 рр.

11

22

1

2

1

2

1

2

Ізольда

Контроль

1,83

-

1,71

-

1,91

-

1,82

-

P60 K60

2,60

0,77

2,57

0,86

2,98

1,07

2,72

0,90

N30II+ N30IV

3,03

1,20

2,90

1,19

3,14

1,23

3,02

1,20

N30 P30 K30

3,23

1,40

3,13

1,42

3,64

1,73

3,33

1,51

N30 P30 K30 + N30IV

3,26

1,43

3,19

1,48

3,96

2,05

3,47

1,65

P60 K60 + N30II + N30IV

3,92

2,09

3,56

1,85

4,15

2,24

3,88

2,06

P60 K60 + N30IV + N30x

3,84

2,01

3,43

1,72

4,07

2,16

3,78

1,96

N60 P60 K60

4,80

2,97

4,20

2,49

5,05

3,14

4,68

2,86

N60 P60 K60 + N30IV

4,91

3,08

4,66

2,95

5,29

3,38

4,95

3,13

N90 P90 K90

5,10

3,27

4,80

3,09

5,63

3,72

5,18

3,36

N90 P90 K90 + N30IV

5,35

3,52

5,21

3,50

5,91

4,00

5,49

3,67

N120 P120 K120

5,47

3,64

5,29

3,58

5,96

4,05

5,57

3,75

N120 P120 K120 + N30 IV

5,61

3,78

5,34

3,63

6,01

4,10

5,65

3,83

Букурія

Контроль

1,83

-

1,68

-

1,84

-

1,78

-

P60 K60

2,60

0,77

2,38

0,70

2,89

1,05

2,62

0,84

N30II+ N30IV

3,00

1,17

2,65

0,97

3,11

1,27

2,92

1,14

N30 P30 K30

3,21

1,38

2,82

1,14

3,22

1,38

3,08

1,30

N30 P30 K30 + N30IV

3,41

1,58

3,27

1,59

3,82

1,98

3,50

1,72

P60 K60 + N30II + N30IV

3,66

1,83

3,49

1,81

4,05

2,21

3,73

1,95

P60 K60 + N30IV + N30x

3,62

1,79

3,40

1,72

3,85

2,01

3,62

1,84

N60 P60 K60

4,34

2,51

4,00

2,32

4,68

2,84

4,34

2,56

N60 P60 K60 + N30IV

4,51

2,68

4,19

2,51

4,92

3,08

4,54

2,76

N90 P90 K90

4,89

3,06

4,57

2,89

5,05

3,21

4,84

3,06

N90 P90 K90 + N30IV

5,04

3,21

4,96

3,28

5,25

3,41

5,08

3,30

N120 P120 K120

5,18

3,35

4,80

3,12

5,31

3,47

5,10

3,32

N120 P120 K120 + N30IV

5,28

3,45

4,95

3,27

5,34

3,50

5,19

3,41

«Сорт»

«Добрива»

НІР 0,05 т/га

Частка впливу, %

НІР 0,05 т/га

Частка впливу, %

0,06

8

0,15

52

«Погодні умови»

0,09

12

Примітка1. 1 - урожайність, т/га; 2 - приріст від добрив, т/га

Сорти пшениці ярої, незважаючи на досить короткий період вегетації, позитивно реагують на мінеральні добрива та диференційне внесення азотних добрив за етапами органогенезу, що виявляється у формуванні асиміляційної поверхні посівів, накопиченні вегетативної маси, синтезі сухої речовини та підвищенні рівня урожайності.

 

ЯКІСТЬ ЗЕРНА І НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

За комплексною оцінкою якості зерна, залежно від сортових особливостей, системи удобрення, погодних умов вегетаційних років встановлено, що управління процесом формування продуктивності агроценозу обумовлює отримання зерна високої якості, яка визначає конкурентоздатність продукції, економічну, енергетичну та господарську ефективність виробництва (табл. 4).

Таблиця 4

Якість зерна пшениці твердої ярої (середнє за 2006-2008 рр.)1

Варіант

Білок,%

Скловид-ність, %

Натура зерна, г/л

Число падіння, с

Клас якості

1

2

1

2

1

2

1

2

Ізольда

Контроль

10,4

5

51

3

730

3

98

5

5

P60K60

11,2

4

53

3

715

4

104

4

4

N30II+ N30IV

11,2

4

56

3

710

4

102

4

4

N30P30K30

12,1

3

60

2

710

4

138

4

4

N30P30K30 + N30IV

10,9

5

58

3

740

3

101

4

5

P60 K60 + N30II + N30 IV

15,1

1

66

2

757

1-2

200

1-2

2

P60K60 + N30IV + N30x

14,1

2

64

2

738

3

154

3

3

N60P60K60

13,8

3

62

2

732

3

188

3

3

N60P60K60 + N30IV

14,0

2

68

2

731

3

202

1-2

3

N90P90K90

14,1

2

71

1

750

1-2

208

1-2

2

N90P90K90 + N30IV

15,2

1

76

1

752

1

216

1

1

N120P120K120

14,6

2

76

1

751

1-2

214

1-2

2

N120P120K120 + N30 IV

15,2

1

78

1

758

1

218

1

1

Букурія

Контроль

10,1

5

50

3

722

4

88

5

5

P60K60

11,1

4

52

3

724

4

101

4

4

N30II+ N30IV

11,1

4

52

3

728

4

100

4

4

N30P30K30

11,9

4

54

3

718

4

124

4

4

N30P30K30 + N30IV

10,6

5

57

3

732

3

98

5

5

P60 K60 + N30II + N30 IV

14,8

2

72

1

736

3

201

1-2

3

P60K60 + N30IV + N30x

14,2

2

65

2

734

3

158

3

3

N60P60K60

13,2

3

60

2

731

3

174

3

3

N60P60K60 + N30IV

13,9

3

69

2

730

3

188

3

3

N90P90K90

14,0

2

70

1

750

1-2

202

1

2

N90P90K90 + N30IV

15,0

1

71

1

752

1

211

1

1

N120P120K120

14,1

2

71

1

750

1-2

208

1-2

2

N120P120K120 + N30 IV

15,2

1

78

1

754

1

212

1

1

      Примітка 1 1-абсолютний показник; 2- клас якості за параметром

За вмістом білка та показником числа падіння зерно належало до 1-5, скловидністю – 1-3, натурою зерна – до 1-4 класів якості.

За комплексом показників якості зерно 1-го класу обох сортів було отримано при внесенні високих норм добрив – N90-120P90-120K90-120+N30IV. За внесення               N90-120P90-120K90-120 і без проведення підживлення азотом було отримано зерно 2-го класу якості; за внесення N60P60K60 та проведення підживлень – зерно 3-го класу якості; за внесення окремих елементів живлення – зерно 4-го класу якості, а у варіанті без внесення добрив та за внесення N30P30K30+N30IV – зерно 5-го класу якості.

Вплив елементів технології вирощування на посівні якості насіння. Встановлені особливості формування посівних якостей насіння сортів пшениці твердої ярої залежно від удобрення материнських рослин (табл. 5).

Таблиця 5

Якість насіння пшениці твердої ярої залежно від живлення

материнських рослин (середнє за 2006-2008 рр.)

Норми добрив за вирощування материнських рослин

Ізольда

Букурія

енергія проростання, 

%

лабораторна схожість,

%

енергія проростання,

%

лабораторна схожість,

%

Контроль

80

89

78

86

P60K60

82

92

77

90

N30II+N30IV

78

97

76

94

N30P30 K30

79

96

78

96

N30P30 K30 +N30IV

80

96

79

95

P60K60 +N30II +N30IV

81

97

79

96

P60K60 +N30IV +N30x

82

96

80

93

N60P60K60

78

98

75

97

N60P60K60 +N30IV

82

97

75

95

N90P90K90

77

94

74

93

N90P90K90 +N30IV

81

95

76

92

N120P120K120

75

94

73

91

N120P120K120 +N30IV

75

93

75

90

Насіння пшениці твердої характеризується відносно низькими показниками енергії проростання та схожості. Енергія проростання насіння в середньому становила 73-82 %, схожість 86-98 %. Вищі значення цих показників спостерігались при внесенні під материнські рослини помірних норм елементів живлення.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ЯРОЇ

Проведений аналіз економічної та енергетичної ефективності технології вирощування пшениці твердої ярої свідчить про високу рентабельність вирощування даної культури за технологіями, які дозволяють максимально повно реалізувати біологічний потенціал сортів (рис. 4). Прибуток при вирощуванні пшениці твердої в умовах Правобережного Лісостепу України становить: по сорту Ізольда – від 2011 до 5382 грн./га, сорту Букурія – від 1952 до 4666 грн./га.

Найвищий прибуток при вирощуванні сорту Ізольда – 5382 грн./га було отримано за технологією, що передбачала внесення мінеральних


Витрати, грн./га

Рентабельність, %  

Прибуток, грн./га

Рис. 4. Економічна ефективність технологій вирощування пшениці твердої ярої1.

1− контроль; 2 − P60K60; 3 − N30II+ N30IV; 4 − N30P30K30; 5 − N30P30K30+N30IV; 6 − P60K60+N30II +N30IV; 7− P60K60+N30IV+N30x; 8 − N60P60K60; 

9 − N60P60K60 + N30IV; 10 − N90P90K90; 11− N90P90K90+N30IV; 12 − N120P120K120; 13 − N120P120K120+N30IV.

Примітка1 Розрахунок економічної ефективності проведено за цінами 2009 року залежно від класу насіння пшениці твердої ярої.


добрив у дозі N90P90K90 при загальних витратах 4500 грн./га і рентабельності – 120%; при вирощуванні сорту Букурія – 4666 грн./га при затратах 4484 грн./га та рентабельності 104 %.

Технології вирощування пшениці твердої ярої обумовлюють позитивне співвідношення між енергією, яка витрачається на вирощування культури, та виходом енергії з отриманою продукцією. Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) коливався в межах 2,7 до 3,5 залежно від технології вирощування відповідно по сортах.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне вирішення наукового завдання, що виявляється у з’ясування ролі технологічних факторів та удосконалення технології вирощування сортів пшениці твердої ярої в Правобережному Лісостепу України, яке вирішено за рахунок оптимізації мінерального живлення.

1. Польова схожість насіння залежить від погодних умов,  системи удобрення та сортових особливостей – у сорту Ізольда  польова схожість була вищою         (80,8-85,2 %) порівняно із сортом Букурія (77,0-83,2 %). Найвищі запаси доступної для рослин вологи на час сівби пшениці твердої ярої в шарі ґрунту 0-10 см відмічено у 2008 році (10,8 мм), що обумовило високу польову схожість насіння пшениці твердої ярої на рівні 75-85 %, тоді як у 2007 році вміст вологи складав лише 5,2 мм і польова схожість насіння культури не перевищувала 73 %.

2. Технологічні фактори, погодні умови обумовлюють тривалість фаз росту і розвитку пшениці, інтенсивність протікання формотворчих процесів, що проявляється в збільшенні лінійних розмірів, наростанні вегетативної маси та накопиченні сухої речовини, формуванні листкової поверхні та активності її функціонування. Кількість накопиченої сухої речовини у фазі молочно-воскової стиглості зерна за внесення N120P120K120+N30IV дорівнює 937,5 і 968,7 г/м2 відповідно для сортів Букурія та Ізольда; площа листкової поверхні – відповідно 47,7 та         46,2 тис. м2/га (при 20,3 і 19,6 тис. м2/га в контрольному варіанті); фотосинтетичний потенціал – 2,9 та 3,2 млн.м2/га х діб (при 1,1 і 1,3 млн.м2/га х діб у контрольному варіанті).

3. Рівень мінерального живлення, вологозабезпечення та температурний режим сприяють диференціації вегетативних та генеративних органів рослин,  визначають структуру та рівень урожайності. За внесення N120P120K120+N30IV кількість зерен в колосі сорту Ізольда становила 27,7 шт., проти 18,0 штук в контрольному варіанті; маса зерна з колосу – 1,02 г проти 0,46 г; а маса 1000 зерен -  37,4 г проти 33,0 г. У сорту Букурія кількість зерен в колосі 24,9 проти 17,9 шт. в контрольному варіанті, маса зерна з колосу 0,98 та 0,46 г на контролі, а маса 1000 зерен 36,8 г проти контролю – 32,7 г. Підживлення азотом на ранніх етапах органогенезу сприяло зменшенню редукції закладених генеративних органів, а на пізніх етапах – підвищенню маси 1000 зерен та маси зерна з колосу.

4. Урожайність сортів пшениці твердої ярої в умовах Правобережного Лісостепу на 52 % визначається системою удобрення, 12 % – погодними умовами,    8 % – вибором сорту і становить 1,68 - 6,01 т/га. Найвищий рівень урожайності в обох сортів формується за внесення N120P120K120 та N120P120K120+N30IV і дорівнює 5,57 і 5,65 т/га у сорту Ізольда та 5,10 і 5,19 т/га – у сорту Букурія. Застосування підвищених доз добрив під посіви сорту Букурія (N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; N120P120K120) дозволяє отримувати врожайність 3,08; 4,34; 4,84 та 5,10 т/га, а сорту Ізольда – 3,33; 4,68; 5,18; 5,57 т/га відповідно.

5. Сорти пшениці твердої ярої мали позитивну реакцію на елементи живлення, застосування їх у різні етапи органогенезу та збільшення доз мінеральних добрив. За вмістом білка та числом падіння, зерно за різних норм внесення добрив та диференціації їх внесення в технології вирощування, належить до 1-5 класів якості, скловидністю – 1-3, натурою зерна до 1-4 класів. За комплексом показників якості, зерно 1-го класу обох сортів було отримано за внесення високих норм добрив –    N90-120P90-120K90-120+N30IV. За внесення N90-120P90-120K90-120, але без підживлення азотом, було отримано зерно 2-го класу якості. За внесення N60P60K60 та проведення підживлень отримано зерно 3-го класу якості. За внесення окремих елементів живлення отримано зерно 4-го класу якості, а у варіанті без внесення добрив (контроль) та за внесення N30P30K30+N30IV – зерно 5-го класу якості.

6. Насіння пшениці твердої ярої характеризується відносно низькими показниками енергії проростання та схожості. Енергія проростання насіння в середньому становить 73-82 %, а схожість – 86-98 %, залежно від системи живлення материнських рослин. Вищі показники енергії проростання та схожості насіння були за внесення під материнські рослини помірних норм мінеральних добрив.

7. Виробництво зерна пшениці твердої ярої в умовах Правобережного Лісостепу України є економічно та енергетично ефективним. За технологій вирощування, які забезпечують максимальну реалізацію біологічного потенціалу культури, незважаючи на збільшення загальних витрат до 4500 грн./га, рівень прибутку становить 5382 грн./га, рентабельність – 120 %; коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) коливався в межах 2,2 до 2,3 залежно від технології вирощування відповідно по сортах.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах Правобережного Лісостепу України з метою стабілізації виробництва зерна на продовольчі цілі доцільно розширювати посівні площі під пшеницею твердою ярою. Для отримання 5,5-6,0 т/га зерна пшениці твердої ярої з високими показниками технологічної якості необхідно впроваджувати у виробництво  сорти інтенсивного типу, одним з яких є сорт Ізольда.

Сорти рекомендується вирощувати за технологією, яка передбачає внесення мінеральних добрив з розрахунку N90-120 P90-120 K90-120 + N30IV кг/га д.р. і забезпечує отримання зерна 1-2 класу якості. Азотні добрива рекомендується вносити диференційовано у вигляді підживлень .

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Антал Т.В. Урожайність пшениці твердої ярої залежно від системи удобрення /Т.В.Антал // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Вип. 116. – С. 80-85 (особистий внесок: проведення досліджень та написання статті).

2. Каленська С.М. Управління процесами формування високоякісного насіння сільськогосподарських культур /С.М. Каленська, Н.В. Новицька, А.Є. Стрихар, О.В. Малеончук, Т.В Антал // Науковий вісник НАУ. – 2008. – Вип.123. – С.11-17 особистий внесок: проведення досліджень та написання статті).

3. Каленская С.М. Формирование продуктивности пшеницы яровой твердой при использовании удобрений /С.М. Каленская, Т.В. Антал //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 2008. Вип. 52. С.82-85.

4. Малеончук О.В. Вплив елементів технології вирощування на урожайність пшениці ярої та сорго в умовах Північного та Південно-Західного Лісостепу України /О.В. Малеончук, Т.В. Антал, І.П. Гринюк, В.М. Пустовіт //Науковий вісник НУБіП України. – 2009. – № 141. – С. 224-229.

5.С.М.Каленська Теоретичні та практичні засади виробництва та прогнозування якості насіння відповідно до міжнародних стандартів /С.М.Каленська, Н.В.Новицька, Л.М.Гончар, Т.В.Антал //Наукові праці Півд. філіалу НУБіП України «Кримський агротехнологічний ун-т». – 2009. – Вип. 127. – С.228-232 (Здобувач провів науковий пошук інформації, узагальнив результати).

6. Продуктивність пшениці ярої твердої залежно від елементів технології вирощування в умовах північної частини Лісостепу України /Т.В. Антал, О.В. Малеончук // Матеріали наукової конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів НДІ агротехнологій та якості продукції рослинництва Національного аграрного університету. – К., 2006. – С.65 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).

7. Дмитришак М.Я. Яровая пшеница в решении продовольственной безопасности Украины / М.Я. Дмитришак, С.М. Каленская, Т.В. Антал, А.А. Максименко, А.В. Малеончук // Генетические ресурсы культурных растений в XXI веке: состояние, проблемы, перспективы: Материалы ІІ Вавиловской международной конференции. Санкт-Петербург, 26-30 ноября 2007 г. – Санкт-Петербург, ВИР, 2007. – С.67-68 (польові та лабораторні дослідження, узагальнення одержаних даних).

8. Антал Т.В. Вплив добрив на урожайність сортів пшениці ярої твердої в умовах Північної частини Лісостепу /Т.В. Антал // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. м. Біла Церква, 26-28 лютого. – 2008. – С. 3.

Антал Т.В. Продуктивність пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування в Правобережному Лісостепу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. – Національний  університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей формування продуктивності пшениці твердої ярої залежно від елементів технології вирощування, а саме: системи удобрення, що базується на диференційованому застосуванні мінеральних добрив.

Технологічні фактори, погодні умови та тривалість фаз росту та розвитку обумовлюють інтенсивність протікання формотворчих процесів, що виявляється в збільшенні лінійних розмірів, наростанні та накопиченні сухої маси, формуванні листкової поверхні та активності її функціонування.

Сорти пшениці твердої ярої мали позитивну реакцію на елементи живлення, застосування їх у різні етапи органогенезу та збільшення доз мінеральних добрив. За вмістом білка та показником числа падіння, зерно, за різних норм внесення добрив та диференціації їх внесення в технології вирощування, відноситься до 1-5, скловидністю – 1-3, натурою зерна до 1-4 класів якості. Енергія проростання насіння в середньому становить 73-82 %, а схожість 86-98 %, залежно від системи живлення материнських рослин. Вищі показники енергії проростання та схожості насіння були за внесення під материнські рослини помірних норм мінеральних добрив.

Рівень врожайності сортів пшениці твердої ярої в умовах Правобережного Лісостепу на 52 % визначається системою удобрення, 12 % - погодними умовами,     8 % - вибором сорту і становить 1,68 – 6,01 т/га. Найвищий рівень урожайності у обох сортів формується за внесення N120P120K120 та N120P120K120+N30IV  і складає 5,57 і 5,65 у сорту Ізольда; 5,10 і 5,19 т/га у сорту Букурія.

Обґрунтовано елементи адаптивних технологій вирощування сортів пшениці твердої ярої з урахуванням їх господарської, економічної та енергетичної ефективності.

За результатами досліджень розроблено та впроваджено у виробництво технологію вирощування сортів пшениці ярої, яка дозволить отримати врожай зерна на рівні 5,5–6,0 т/га. Найвищий прибуток отримано за сівби сортів пшениці ярої за удобрення у нормі N90P90K90. Енерговитрати на один гектар посіву різнилися залежно від підвищення дози добрив.

Ключові слова: пшениця тверда яра, система удобрення, сорт, технологія вирощування, густота стояння, кущіння, структура врожаю, якість зерна, продуктивність, економічна та енергетична ефективність.

Антал Т.В. Продуктивность пшеницы твердой яровой в зависимости от элементов технологии выращивания в Правобережной Лесостепи Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертационной работе представлено теоретическое обоснование и практическое решение задачи оптимизации технологии выращивания сортов пшеницы твердой яровой с целью получения высоких урожаев зерна высокого качества.

Технологические факторы, погодные условия обуславливают продолжительность фаз роста и развития пшеницы, интенсивность протекания формообразовательных процессов, что проявляется в увеличении линейных размеров, нарастании вегетативной массы и накоплении сухого вещества, формировании листовой поверхности и активности ёё функционирования. Количество сформированного сухого вещества в фазе молочно-восковой спелости зерна при внесении N120P120K120+N30IV составляет 937,5 и 968,7 г/м2 соответственно для сорта Букурия и Изольда; площадь ассимиляционной поверхности соответственно - 47,7 и 46,2 тыс. м 2/га (при 20,3 и 19,6 тыс. м 2/га в контрольном варианте); фотосинтетический потенциал - 2,9 и 3,2 млн.м2/га х дней (при 1,1 и      1,3 млн.м2/га х дней в контрольном варианте).

Уровень минерального питания, влагообеспечения и температурный режим способствуют дифференциации вегетативных и генеративных органов растений, определяют структуру и уровень урожайности. При внесении N120P120K120+N30IV количество зерен в колосе растений сорта Изольда составило 27,7 при 18,0 штук в колосе в контрольном варианте; масса зерна с колоса – 1,02  и 0,46 г; а масса 1000 зерен - 37,4 и 33,0 г. Для сорта Букурия были отмечены такие же тенденции. Подкормка азотом на ранних этапах органогенеза способствовала уменьшению редукции заложенных генеративных органов, а на поздних этапах - увеличению массы 1000 зерен и массы зерна с колоса.

Посевные качества семян, а именно - энергия прорастания и всхожесть семян сортов пшеницы твердой яровой существенно зависели от удобрения материнских растений.  Энергия прорастания семян составила 73-82 %, всхожесть семян –          86-98 %, в зависимости от системы удобрения. Энергия прорастания и всхожесть семян были выше при внесении под материнские растения умеренных доз минеральных удобрений.

Урожайность сортов пшеницы твердой яровой в условиях Правобережной Лесостепи на 52 % определяется системой удобрения, 12 % - погодными условиями, 8 % - выбором сорта и составляет 1,68 – 6,01 т/га. Максимальный уровень урожайности был сформирован при внесении N120P120K120 и N120P120K120+N30IV - 5,57 и 5,65 для сорта Изольда; 5,10 и 5,19 т/га для сорта Букурия. Применение повышенных норм удобрений под посевы сорта Букурия (N30P30K30; N60P60K60; N90P90K90; N120P120K120) позволяют получать урожайность 3,08; 4,34; 4,84 та 5,10 т/га, Изольда - 3,33; 4,68; 5,18; 5,57 т/га.

Сорта пшеницы твердой яровой позитивно реагируют на дифференцированное внесение элементов питания на разных этапах органогенеза. В зависимости от норм и сроков внесения минеральных удобрений формировалось зерно разного качества: за содержанием белка и числом падения зерно отвечало 1-5 классу качества; стекловидностью – 1-3; натурой зерна – 1-4 классу качества. За комплексной оценкой, при внесении N90-120P90-120K90-120+N30IV было получено зерно обоих сортов  1-го класса качества; N90-120P90-120K90-120 - 2-го класса; N60P60K60 и проведении подкормки азотом - 3-го класса; при внесении отдельных элементов питания - 4-го класса, а без внесения удобрений и при внесении N30P30K30+N30IV– зерно 5-го класса качества.

Возделывание пшеницы твердой яровой в условиях Правобережной Лесостепи Украины является экономически и энергетически высокоэффективным. При возделывании культуры за технологией выращивания, которая позволяет максимально полно реализовать биологический потенциал, несмотря на увеличение общих затрат до 4500 грн./га, прибыль составляет 5382 грн./га при 120% рентабельности, коэффициент энергетической эффективности 2,2 - 2,3.

Ключевые слова: пшеница твердая яровая, система удобрения, сорт, технология выращивания, плотность стояния, кущение, структура урожая, качество зерна, продуктивность, экономическая и энергетическая эффективность.

Antal T.V. Dependence of durum wheat productivity on cultivation technology elements under conditions of Right Bank Forest-Steppe of Ukraine – Manuscript.

Theses for obtaining a degree of candidate of agricultural sciences under speciality 06.01.09 – crop sciences – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

Peculiarities of durum spring wheat productivity formation depending on cultivation technology elements, such as fertilization system which based on variable application rates are stated in the theses.

Technological factors, weather conditions and duration of plant growth and development stages determines intensity of shape-generating processes, that results in enlarging of linear size, dry matter accumulation, formation of leaves area and its functional activity.

Varieties of durum spring wheat positively react on nutrition elements, their applications at different organogenesis stages and increasing of mineral fertilizers doses. According to protein content and falling number, grain, depending of mineral fertilizers rates and differentiation of its application belong to 1-5, hyalinity – 1-3, nature – 1-4 quality classes. Depending on paternal plants nutrition system average germination energy make up 73-82% and germination ability 86-98%. Best germination energy and germination ability parameters forms with medium mineral fertilization.

Spring durum wheat cultivars productivity level under conditions of Right-bank Forest-Steppe on 52% determines by fertilization system, 12% - weather conditions,     8% - cultivar and make up 1.68-6.01 t/ha. The highest yield both cultivars forms with application of N120P120K120 and N120P120K120+N30IV make up 5.57 and 5.65 for Isolda and 5.10 and 5.19 t/ha for Bukuria cultivar.

Spring durum wheat cultivars cultivation technology elements are substantiated taking into consideration their husbandry, economy and energy efficiency.

According to research results developed and implemented in production spring durum wheat cultivation technology, which allow to obtain grain yield at range            5.5-6.0 t/ha. The highest profit is gained on variant with mineral fertilizers application rate N90P90K90. Energy consumption per hectare differentiates depending on fertilizers rates.

Key words: spring durum wheat, fertilization system, cultivar, cultivation technology, plant density, tillering, yield structure, grain quality, productivity, economy and energy efficiency.

PAGE  


PAGE  18


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3154. Мировая экономика и этапы ее развития 453 KB
  Тема 1. Мировая экономика: сущность, структура, тенденции развития Вопросы: Мировая экономика и этапы ее развития. Международное разделение труда (МРТ) – основа мировой экономики. Современные тенденции в развитии мировой эконо...
3155. Особенности развития скоростно-силовых качеств баскетболиста 162.5 KB
  Введение Баскетбол — популярная спортивная игра. За свою более чем вековую историю он снискал огромное число почитателей во всем мире. Присущие ему высокая эмоциональность и зрелищность,  многообразие проявления физических качеств и двигат...
3156. Эксплуатация наклонно направленных насосных скважин 1.88 MB
  Одна из характерных особенностей разработки нефтяных месторождений в последние годы - массовое разбуривание скважин наклонно направленным профилем. Опыт эксплуатации таких скважин показывает, что в большинстве случаев кривизна c...
3157. Автомобильные эксплуатационные материалы. Специальные жидкости, используемые при эксплуатации автомобильного транспорта 2.64 MB
  Рассмотрены общие вопросы получения и качества смазочных материалов и конкретные марки смазочных масел и смазок. Представлены специальные жидкости, используемые при эксплуатации автомобильного транспорта. Изложены вопросы рационального и безопасного...
3158. Очень общая метрология, или метрологический взгляд на физику, технику, социологию и психологию 503 KB
  Эта книга - популярная. В следующих трех смыслах. 1. Там, где идет речь о конкретных областях, глубина изложения выбрана такой, чтобы материал был доступен человеку с верхним образованием в иной области или добросовестному студенту. 2. Там, где речь...
3159. Международные финансы 942 KB
  СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ МОДУЛЬ 1 «СИСТЕМА МЕЖДУНАРОДНЫХ ФИНАНСОВ, ГЛОБАЛИЗАЦИЯ МИРОВОЙ ФИНАНСОВОЙ СРЕДЫ, ЗАДОЛЖЕННОСТЬ В СИСТЕМЕ МЕЖДУНАРОДНЫХ ФИНАНСОВ» ТЕМА 1 СИСТЕМА МЕЖДУНАРОДНЫХ ФИНАНСОВ 1.1.Сущность международных финансов...
3160. Сущность менеджмента и его значение в условиях рыночной экономики 167.5 KB
  Введение Современные менеджмент – это область профессиональной деятельности, одна из базовых образовательных дисциплин. Термин «менеджмент» исключительно труден для понимания. Он специфически американского происхождения и едва ли может быть пер...
3161. Зубофрезерные станки 1.29 MB
  Введение. Краткий обзор зубофрезерных станков Выпускается шесть основных гамм зубофрезерных станков для цилиндрических колес, обеспечивающих потребность всех отраслей промышленности. Выпускается гамма станков для часовой промышленности и приборостро...
3162. Вакуумные выключатели 807 KB
  ВАКУУМНЫЕ ВЫКЛЮЧАТЕЛИ В настоящее время выключатели с вакуумными и элегазовыми дугогасящими устройствами (ДУ) начинают все больше вытеснять масляные, электромагнитные и воздушные выключатели. Дело в том, что ДУ вакуумные и элегазовые не требуют рем...