64310

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

Автореферат

Экономическая теория и математическое моделирование

В економічній теорії відбувається перехід до нової парадигми розвитку, що ґрунтується на інформації; змінюються погляди на простір і час. В інформаційній економіці провідну роль відіграє людський фактор, а отже, змінюються вимоги до побудови нових відносин у суспільстві.

Украинкский

2014-07-04

1.19 MB

0 чел.

PAGE  1

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАКУРОВА АННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 330.46:519.86

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ

В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні

технології в економіці

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Запоріжжя – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДВНЗ “Запорізький національний університет” Міністерства освіти і науки України та Класичному приватному університеті (м. Запоріжжя).

Науковий консультант –

доктор економічних наук, професор

Сергєєва Людмила Нільсівна,

Класичний приватний університет,

директор інституту економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Вовк Володимир Михайлович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка,

завідувач кафедри економічної кібернетики;

доктор економічних наук, професор

Лук’яненко Ірина Григорівна,

Національний університет “Києво-Могилянська академія”,

завідувач кафедри фінансів;

доктор економічних наук, професор

Пушкар Олександр Іванович,

Харківський національний економічний університет,

завідувач кафедри комп’ютерних систем і технологій.

Захист дисертації відбудеться 25 січня 2011 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.127.01 при Класичному приватному університеті за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 124.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Класичного приватного університету за адресою: 69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б, ауд. 114.

Автореферат розісланий “23” грудня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради           В.В.Томарева


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Умови розвитку сучасної економіки визначаються процесами формування нового середовища – інформаційного суспільства. В економічній теорії відбувається перехід до нової парадигми розвитку, що ґрунтується на інформації; змінюються погляди на простір і час. В інформаційній економіці провідну роль відіграє людський фактор, а отже, змінюються вимоги до побудови нових відносин у суспільстві. Загальноприйнятим на сьогодні є виокремлення трьох основних секторів суспільства – влада, бізнес, громада, взаємодія яких визначає життєздатність соціально-економічної системи. Сталий ефективний розвиток регіону та країни залежить не тільки від розвитку економічних відносин та продуктивних сил, а й від методів державного регулювання, від того, як сприймаються дії держави і бізнесу суспільством.

В управлінні соціально-економічними системами на перше місце виходить синергетичний підхід, що орієнтований на самоорганізаційні зміни. Постає необхідність розглядати в управлінні складову самоорганізації як спонтанної, так і свідомої, спрямованої на зміну економічними агентами самих себе. Отже, сучасні умови функціонування економіки України вимагають нових моделей та методів, які дають змогу реалізувати новий підхід в управлінні системами, що здатні самоорганізовуватися.

Значну увагу проблемам перетворення світу в процесі переходу від індустріальної епохи до інформаційної присвячено в працях академіка А. Чухна та зарубіжних дослідників М. Кастельса, С. Глазьєва. Проблеми сучасних перетворень на регіональному рівні розглянуто в дослідженнях з регіональної економіки В. Амітана, І. Благуна.

Процеси територіальної самоорганізації докладно вивчені в працях В. Шупера, який розвиває топоцентричні ідеї В. Кристаллера, А. Леша та Б. Родомана. Теоретичні аспекти кластерного підходу, розроблені М. Портером, набули розвитку в дослідженнях Г. Клейнера, С. Соколенка.

Фундаментальними є праці відомих зарубіжних вчених, що досліджували проблеми самоорганізації в різних складних системах, зокрема, в економіці: Г. Хакена, І. Пригожина, С. Курдюмова, Г. Малинецького, О. Руденка, Е. Сорока. Інтерпретацію поняття “синергетичний ефект”, що найчастіше використовується в сучасній економічній літературі, дав американський вчений І. Ансофф. О. Єрохіна розглядає самоорганізацію різних типів економік, питання соціальної самоорганізації з позицій інституціоналізму вивчають С. Кірдіна, Л. Бевзенко. Теорія управління складними соціально-економічними системами в контексті синергетичної парадигми розвивається в працях Н. Гражевської.

Важливими для обґрунтування основних положень методології моделювання самоорганізації соціально-економічних систем є дослідження вітчизняних вчених: В. Вітлінського, В. Геєця, Ю. Лисенка, В. Вовка, І. Лук’яненко, В. Порохні.

Застосуванню методів нелінійної динаміки при аналізі економічних систем присвячені праці Л. Сергєєвої, В. Тимохина. Основні засади нейромережного моделювання економіки викладені в наукових розробках Т. Клебанової, О. Пушкаря, М. Кизима, М. Іванова. Методологія стратегічного управління підприємством на основі самоорганізації докладно представлена в дослідженнях російського вченого М. Треньова. Питанням моделювання процесів рефлексивного управління присвячено праці В. Лефевра, Д. Новикова, Р. Лепи, Т. Таран, В. Шемаєва, в яких використовуються як класичні математичні методи моделювання (булева логіка, теорія графів), так і сучасні (нечітка математика, когнітивне моделювання).

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць вищеперелічених учених, слід зауважити, що залишаються невирішеними деякі проблеми, які, з одного боку, ускладнюють, а з іншого – стимулюють розвиток методів математичного моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах. До таких проблем, зокрема, можна віднести відсутність єдиної думки з методологічних питань, що стосуються визначення організації та самоорганізації; невизначеність багатьох базових понять, індикаторів та механізмів самоорганізації. Це підтверджує теоретичну і практичну актуальність обраної теми дисертації та виконаних наукових досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені в дисертаційній роботі дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт, що проводилися на кафедрі економічної кібернетики Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України, за безпосередньої участі автора як одного з відповідальних виконавців: держбюджетна тема 3/00 “Математичне моделювання, розробка методів багатокритеріального оцінювання для задач підтримки прийняття рішень в умовах невизначеності, розробка програмного забезпечення для візуалізації методів прийняття рішень, застосування методів теорії катастроф, детермінованого хаосу та фрактальної геометрії” (2000–2003 рр., номер держреєстрації 0100U001721); держбюджетна тема 11/03 “Дослідження методів нелінійного, дискретного аналізу та нечіткої математики, їх використання в економіко-математичному моделюванні” (2003–2005 рр., номер держреєстрації 0103U00719); держбюджетна тема 11/07 “Комбіновані підходи до використання ігрових методів та методів нелінійної динаміки у передпрогнозному аналізі та прийнятті рішень”
(2007–2009
 рр., номер держреєстрації 0107U001357); держбюджетна тема 11/06 “Розробка моделей і методів прогнозування складної поведінки соціально-економічних систем” (2006–2008 рр., номер держреєстрації 0106U00589).

Мета й завдання дослідження. Мета роботи полягає в розробці методології моделювання процесів самоорганізації в складних соціально-економічних системах для аналізу і проектування життєздатних систем та реалізації синергетичного підходу в управлінні такими системами.

Для досягнення визначеної мети дисертаційної роботи поставлено такі завдання:

– дослідити тенденції в економіці України та особливості складних соціально-економічних систем на сучасному етапі їх функціонування, сформулювати основні напрями розвитку методів економіко-математичного моделювання щодо процесів самоорганізації в таких системах;

– визначити властивості процесів, що відносяться до класів організаційних та самоорганізаційних, виявити, систематизувати, узагальнити і формалізувати соціально-економічні механізми їх виникнення і розвитку, дати ґрунтовне визначення процесу самоорганізації у вигляді семантичної моделі;

– проаналізувати існуючі підходи до моделювання процесів самоорганізації в складних економічних та соціальних системах, розвинути методологію когнітивного моделювання життєздатних соціально-економічних систем для підвищення ефективності вирішення економічних проблем;

– розробити концепцію моделювання самоорганізації складних соціально-економічних систем;

– розвинути моделі визначення умов та формування стійкості систем, що само-організуються, для виокремлення інформації про властивості структури, які зумовлюють поведінку системи, що дасть змогу будувати моделі поведінки соціально-економічних систем на основі динаміки їх структури;

– розробити процедуру оцінювання рівня сформованості інституціонального середовища як одного з типів соціально-економічних систем, що самоорганізуються;

– удосконалити методи оцінювання потенціалу самоорганізації соціально-економічного агента за рахунок визначення потенціалів саморефлексії та самовдосконалення;

– розробити комплекс моделей процесу формування міжрегіонального кластера зі структурними властивостями, які дають змогу підвищити ефективність управління;

  •  удосконалити методи прогнозування міграційних потоків на мікро- та макрорівнях;
  •  удосконалити модель процесу вибору природоохоронного механізму для енерговитратних підприємств;
  •  удосконалити комплекс моделей для формування системи протидій деструктивним процесам самоорганізації в банківській діяльності;
  •  визначити роль рефлексивного управління в забезпеченні життєздатності соціально-економічних систем та розробити комплекс моделей міжсекторної взаємодії для стратегій досягнення синергетичного ефекту в становленні інформаційного суспільства в Україні;
  •  розвинути методи управління ціноутворенням у сфері послуг.

Об’єктом дослідження виступають процеси самоорганізації в соціально-економічних системах.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, економіко-математичні моделі та методи аналізу процесів самоорганізації в соціально-економічних системах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економічної теорії інформаційного суспільства, еволюційної економіки, теорії розміщення продуктивних сил та регіонального розвитку, системного аналізу, синергетики та економіко-математичного моделювання. Для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань застосовувались загальнонаукові методи: виокремлення філософських рівнів сутності – особливого – одиничного та логіко-семантичне моделювання при формуванні понятійного апарату (розділ 1); класифікації та теоретичного узагальнення – при систематизації моделей і методів (підрозділи 1.2, 2.1); системного аналізу – в розробці концепції моделювання соціально-економічних процесів самоорганізації (підрозділ 1.4). Для дослідження структури систем, що самоорганізуються, залучено математичний апарат теорії графів, теорії фракталів (підрозділи 2.2, 2.3, 4.3). Для моделювання поведінки соціально-економічних систем використано методи, що ґрунтуються на методології м’якого системного моделювання: методи когнітивного та імітаційного моделювання, теорії ігор, теорії рефлексивного управління. Теоретичною базою для побудови імітаційних моделей геопросторових процесів, зокрема, міграцій, формування мереж і кластерів, є: нелінійна динаміка, інтеракційні взаємодії, багатоагентні системи, нечітке логічне виведення, системна динаміка. При розробці комплексу моделей і методів управління системами, що самоорганізуються, у фінансовій діяльності використано методи теорії економічного ризику, теорії нечітких множин та нейромереж. Інформаційною базою дослідження, зокрема, є дані Світового банку, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Запорізькій області.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дали змогу одержати результати, які є внеском у розв’язання нової наукової проблеми та полягають у такому:

вперше:

  •  сформовано концепцію моделювання процесів самоорганізації складних соціально-економічних систем, в основу якої покладено м’яку системну методологію та умову забезпечення життєздатності систем, що дає можливість формалізувати процес підготовки та проведення імітаційних експериментів з метою створення систем підтримки сталого розвитку економіки і суспільства в цілому;
  •  розроблено трьохетапну процедуру оцінювання рівня сформованості інституціонального середовища як одного з типів соціально-економічних систем, що самоорганізуються, яка полягає в побудові трьох моделей: семантичної, нечіткого логічного виведення й когнітивної та дає змогу отримувати оцінки в умовах високого рівня невизначеності і відсутності кількісної інформації;
  •  побудовано комплекс моделей процесів територіальної самоорганізації при формуванні міжрегіонального кластера, в основу яких покладено апарат нечіткого логічного виведення, системної динаміки та імітаційного моделювання; застосування моделей дає змогу підвищити ефективність управління регіонами, спираючись на сценарії розвитку території;
  •  розроблено моделі міжсекторної взаємодії, що засновані на принципах самоорганізації та рефлексивного управління, реалізація яких дає можливість підвищити ефективність управління за рахунок зниження втрат від прийняття недостатньо обґрунтованих управлінських рішень;

удосконалено:

– визначення поняття процесу самоорганізації в соціально-економічних системах шляхом побудови семантичної моделі, що, на відміну від існуючих, має фрактальну структуру та ґрунтується на трьох філософських рівнях: сутність – особливе – одиничне, що надає конструктивну схему розвитку методології моделювання;

– методи оцінювання потенціалу самоорганізації соціально-економічного агента за рахунок визначення потенціалів саморефлексії та самовдосконалення, використання яких у системах підтримки прийняття рішень дає змогу виявляти напрями розвитку соціально-економічних систем;

– методи прогнозування міграційних потоків на мікро- та макрорівнях на основі енергетичного та гравітаційного підходів для підтримки прийняття рішень щодо усунення наслідків дивергенції економічного простору, запобігання самоорганізованій деградації регіонів;

– модель процесу вибору природоохоронного механізму для енерговитратних підприємств, що дає змогу запобігати негативним екологічним наслідкам і сприяє розвитку інституту енергозбереження;

– комплекс моделей оцінювання самоорганізації та організації в банківській діяльності, що засновані на застосуванні нечіткої логіки і нейромережного підходу й, на відміну від існуючих, включають методи прогнозування наслідків деструктивних процесів самоорганізації та моделі формування системи протидій. Застосування означених методів і моделей дасть можливість знизити витрати на проведення інспектування, підвищити якість прийняття рішень у фінансових установах та ефективність функціонування всієї соціально-економічної системи;

дістали подальшого розвитку:

– методологія когнітивного моделювання життєздатних соціально-економічних систем за рахунок інтеграції трьох рівнів – семантичного, знакового та зваженого (чіткого та нечіткого); розроблені когнітивні моделі процесів дають змогу виявляти та досліджувати сценарії розвитку процесів самоорганізації в соціально-економічних системах з подальшим їх використанням у системах підтримки прийняття рішень;

– моделі визначення умов та формування стійкості систем, що самоорганізуються, за рахунок формалізації методів структурного аналізу соціально-економічних систем, що дає змогу отримувати якісну та кількісну інформацію про властивості структури, які зумовлюють поведінку системи, зокрема сформовано концептуальне визначення складності структури системи, що самоорганізується, та створювати й класифікувати моделі структури систем, сприяючи підвищенню обґрунтованості вибору методів моделювання;

– метод управління ціноутворенням у сфері послуг, який, на відміну від існуючих, враховує лояльність клієнтів, що формується в процесі спонтанної самоорганізації ринку, та дає змогу визначати компромісний рівень цін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що науково-практичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня методів математичного моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах і були реалізовані в межах науково-дослідних робіт, що фінансувалися за рахунок надходжень за господарськими договорами: “Розробка проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Запорізької області на 2004–2015 роки” (г/д № 97/04 від 16.08.2004 р. з Головним управлінням економіки Запорізької обласної державної адміністрації); “Дослідження економічних важелів оптимізації поводження з відходами” (г/д № 95/04 від 20.07.2004 р. з Управлінням з питань екології Запорізької міської ради). В практичну діяльність ТОВ “Інтерсталь МЦ” (довідка № 3/53-10 від 17.02.2010 р.) упроваджено моделі вибору природоохоронного механізму. Моделі міжсекторної взаємодії використовуються у складі ігор-тренінгів Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Спілка молодих політологів України” (довідка № 2/01-10 від 30.03.2010 р.). У діяльність відділу культури виконкому Марганецької міської ради (довідка № 25 від 29.01.2010 р.) впроваджено комплекс моделей при розробці проекту міжрегіонального туристичного кластера. Теоретичні положення, моделі і методи, що становлять наукову новизну дисертації, використовуються в навчальному процесі у ДВНЗ “Запорізький національний університет” (довідка № 01-25/54 від 25.06.2010 р.), ДВНЗ “Запорізький національний технічний університет” (довідка № 37-03/2674 від 02.09.2010 р.) та Класичному приватному університеті (довідка № 495 від 18.03.2010 р.). Запропоновані в дисертації моделі і методи дослідження процесів самоорганізації складних соціально-економічних систем є універсальними і придатними для використання на різних рівнях управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою, всі результати якої одержані безпосередньо здобувачем і знайшли відображення в наукових публікаціях. Внесок автора у роботи, що виконані у співавторстві, наведено у списку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й одержали схвалення на наукових та науково-практичних конференціях різного рівня, основними з яких є такі: міжнародна науково-практична конференція “Ризикологія в економіці та підприємництві” (м. Київ, 2001 р.); міжнародні наукові школи “Моделювання і аналіз безпеки та ризику в складних системах” (м. Санкт-Петербург, 2002 р., 2004 р.); міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні технології в управлінні туристичною і курортно-рекреаційною економікою та проблеми підготовки фахівців” (м. Бердянськ, 2005 р.); всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів” (м. Київ, 2006 р.); міжнародна наукова конференція “Проблеми вдосконалення земельного та аграрного законодавства України: перспективи в ХХІ ст.” (м. Біла Церква, 2006 р.); V міжнародна науково-практична конференція “Стійкий розвиток міст. Сучасні технології управління міським та регіональним розвитком” (м. Харків, 2006 р.); XV міжнародна науково-практична конференція “Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція” (м. Чернівці, 2006 р.); всеукраїнські науково-методичні конференції “Проблеми економічної кібернетики” (м. Партеніт, 2006 р., 2008 р.; м. Харків, 2009 р.); міжнародні науково-практичні конференції “Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів” (м. Запоріжжя, 2004–2009 рр.); науково-практичні конференції “Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем” (м. Дніпропетровськ, 2006, 2007 рр.); І міжнародна конференція “Реалізація державної політики у сфері курортів і туризму в рекреаційних регіонах” (м. Євпаторія, 2007 р.); XXXIV міжнародна науково-технічна конференція молоді ВАТ “Запоріжсталь”, (м. Запоріжжя, 2007 р.); міжнародна школа-симпозіум “Аналіз, моделювання, управління, розвиток економічних систем” (м. Севастополь, 2007 р.); VIII міжнародна конференція “Теорія і практика сучасної економіки” , (м. Черкаси, 2007 р.); І міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні технології та моделювання в економіці” (м. Черкаси, 2009 р.); ІІІ всеукраїнська науково-практична конференція “Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці” (м. Луганськ, 2009 р.); ІІ всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми трансформаційної економіки” (м. Кривий Ріг, 2009 р.); Інтернет-семінар “Проблеми ефективного розв’язання економічних задач” (2009 р.); науково-практичний семінар “Рефлексивні процеси і управління в економіці” (м. Донецьк, 2009 р.); щорічні наукові конференції в Запорізькому національному університеті (2004–2010 рр.).

Публікації. Основні наукові положення, висновки і результати дисертаційної роботи опубліковані в 55 наукових працях, з них: 31 – у наукових фахових виданнях, 20 – за матеріалами конференцій та інші видання, 2 – колективні монографії та 2 – одноосібні. Загальний обсяг публікацій становить 79,66 д. а., із них особисто автору належить 59,42 д. а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел з 427 найменувань та 5 додатків. Основний обсяг роботи – 360 сторінок, матеріал дисертації ілюструють 46 таблиць та 119 рисунків. Додатки розміщено на 30 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – “Теоретичні основи та проблеми моделювання самоорганізації в соціально-економічних системах” – викладено теоретичні основи та визначено проблеми моделювання самоорганізації в соціально-економічних системах (СЕС). 

До основних сучасних проблем формування термінологічного базису методології моделювання самоорганізації соціально-економічних систем можна віднести: неоднозначність та нечіткість змісту понять, міждисциплінарність і трансдисциплінарність, великий обсяг предметної області, динамічність понять. Тому для вдосконалення розуміння сутності процесів самоорганізації таких систем побудовано семантичну модель та дано основні визначення. Семантична модель має вигляд фрактального дерева, де ініціатором і затравкою є (n + 2)-вершинна зірка. Кількість властивостей n є невизначеною в загальному випадку. Будова нечіткого фрактала та його ініціатора-зірки ґрунтується на виокремленні трьох філософських рівнів: сутність – особливе – одиничне. При заміщенні в ініціатора вершин рівня “клас” (сутність) здійснюються процеси узагальнення, класифікації; при заміщенні вершин рівня “властивість” (одиничне) – відбуваються процеси поглиблення, уточнення знань. Фрагмент семантичної моделі (модель 1.1) поняття процесу самоорганізації в соціально-економічній системі подано на рис. 1.

Побудована семантична модель дає змогу сформулювати таке визначення процесу самоорганізації в соціально-економічній системі.

Самоорганізація в соціально-економічній системі – це процес управління системою на основі синергетичного підходу, що полягає в забезпеченні її життєздатності, тобто умов існування та розвитку.

Проведений на основі системного, кібернетичного, синергетичного та рефлексивного підходів аналіз дав змогу обґрунтувати необхідність розгляду в управлінні складової самоорганізації не лише спонтанної, а й спрямованої на зміну економічними агентами самих себе. Для дослідження соціально-економічних систем необхідно враховувати обидва типи самоорганізації.

Процеси самоорганізації можуть відігравати водночас як конструктивну, так і деструктивну роль. За результатами проведеного аналізу динаміки макроекономічних показників у період становлення інформаційного суспільства в Україні визначено позитивні та негативні ефекти процесів самоорганізації. До негативних, зокрема, можна віднести вплив міжрегіональних потоків капіталів на нерівність доходів населення. Наслідками такої міжрегіональної нерівності є міграція населення в більш сприятливі регіони, із села до міста, скорочення кількості населення депресивних регіонів та їх деградація. Одним з інструментів в напрямі забезпечення просторового розвитку можуть слугувати процеси формування міжрегіональних кластерів, що є прикладом конструктивних процесів самоорганізації, а капітал – це ресурс, що стимулює та підтримує такий розвиток.

Рис. 1. Фрагмент семантичної моделі (модель 1.1) поняття процесів самоорганізації в соціально-економічних системах

Для адекватного моделювання забезпечення життєздатності соціально-економічних систем запропоновано єдину концепцію моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах, що наведена на рис. 2. Концепція включає чотири етапи і складається з інструментального та модельного блоків. У модельному блоці виокремлено два взаємопов’язаних типи соціально-економічних систем – середовище і процес, розгляд яких окремо один від одного не має сенсу. Для дослідження соціально-економічних систем важливою є така ієрархія середовищ: екологічне, соціальне, світова економіка, держава, регіон, підприємство. Окреме місце серед середовищ займає інституціональне, що формується на сучасному етапі розвитку економіки.

Рис. 2. Концепція моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах

На першому етапі концепції визначається структура системи та її властивості з метою виявлення структурних механізмів самоорганізації. На другому етапі виконується ідентифікація (діагностика) стану, траєкторії системи, що визначається характером взаємодії процесу і середовища, в якому він відбувається. Третій етап концепції полягає в прогнозуванні наслідків процесів самоорганізації з метою визначення можливих проблем та формування системи протидій їх виникненню. На заключному, четвертому, етапі концепції пропонуються моделі для обраного підходу до управління. В табл. 1 проведено порівняння особливостей управління соціально-економічними системами на основі кібернетичного, синергетичного та рефлексивного підходів.

Таблиця 1

Особливості організаційного та самоорганізаційного управління

Основні характеристики

Кібернетичний
підхід – організація

Синергетичний
підхід – самоорганізація

Рефлексивний
підхід – саморефлексія

Вимоги до кваліфікації співробітників

невисока кваліфікація співробітників, не підтримується прояв ініціативи

висококваліфіковані працівники з делегованими повноваженнями

висококваліфіковані працівники з делегованими повнова-женнями та рефлексією

Критерій якості праці

дотримання приписів та дисципліна

кінцевий результат

кінцевий результат

Координація

прийняття рішень та координація

на рівні горизонтальних зв’язків

на рівні опосередкованих зв’язків перших рангів рефлексії

Система цінностей

адміністративно орієнтована

ринково орієнтована

орієнтована на людину

Методи підвищення продуктивності праці

залучення інвестицій

підвищення управлінської культури, нагромадження акумульованого досвіду

підвищення рефлексивної культури; лояльності персоналу і клієнтів

Дії в кризовій ситуації

мінімізація витрат, скорочення зарплати, перерозподіл доходів

мінімізація втрачених вигод, підвищення доходів як спільний інтерес, реструктуризація

реструктуризація цілей та часткова зміна правил, рекомбінування

Основною проблемою є взаємодія різних методів, ефективність їх спільного впливу на розвиток системи, узгодження управління з механізмом самоорганізації. Інформаційну підтримку процесів самоорганізації забезпечують запропоновані імітаційні моделі, які дають змогу за допомогою сучасних інформаційних технологій та програмних продуктів Matlab, Vensim, Anylogic максимально враховувати складність процесів, що відбуваються в економічній системі.

Однією з особливостей СЕС є наявність у їх складі активних елементів – агентів, тобто суб’єктів економічних і соціальних відносин, що реалізують певні специфічні соціально-економічні функції та здатні до цілепокладання та рефлексії. В соціально-економічних системах, які є системами з рефлексією, самоорганізацію можна представити як послідовність подій D = f(Z, П, R), де Z – атрактивні цілі, задачі; П – правила поведінки, взаємодії; R – результат (атрактивна структура). Активні соціально-економічні агенти мають можливість визначати Z і частково П. Процеси саморефлексії та самоспостереження дають їм змогу самозмінюватися, змінюючи атрактивні цілі Z та правила П.

Отже, модель життєвого циклу процесу самоорганізації (модель 1.3) зображена на рис. 3.

Рис. 3. Життєвий цикл (стадії) процесу самоорганізації

У другому розділі – “Методологія моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах” – на засадах системного аналізу соціально-економічних процесів розвинуто моделі для дослідження умов та формування стійкості систем, що самоорганізуються, сформульовано концептуальне визначення складності структури таких систем та основні напрями дослідження їх стійкості, обґрунтовано інтегруючу роль когнітивного моделювання в дослідженні різних видів самоорганізації таких систем.

Для вирішення основних завдань першого етапу концепції, що полягають у побудові моделей спектра атрактивних структур та обчисленні їх системних характеристик, побудовано модель структури (модель 1.2) соціально-економічної системи S з елементами, що виконують певні функції, шляхом визначення такого кортежу:

, (1)

де V = {vi} – множина елементів системи (вершини графа);

 Wv – множина ваг вершин;

 E – множина дуг;

 WE = {ij} – множина ваг дуг;

 ПR – множина правил розподілу функцій системи за елементами;

 ПD – множина правил виходу елементів з ладу;

 ПU – множина правил розриву зв'язків;

  – час відновлення елементів, що вийшли з ладу.

Ваги вершин та дуг можуть бути представлені числом, функцією або вектором, що формалізують властивості вершин та зв’язків, відповідно.

Одними з важливих системних характеристик є складність, стійкість структури соціально-економічної системи та потенціал самоорганізіації.

Для формалізації рівня організованості та потенціалу самоорганізації введено позначення: r – внутрішня енергія, ресурс для існування, функціонування, життєздатності агента, необхідний для його самоорганізації, r  [0; 1]; r0 – оптимальне значення ресурса, що необхідне для задоволення атрактивної мети (насиченість). Мірою енергетичного забезпечення індивідуальної самоорганізації агента, або потенціалом самоорганізації вважаємо коефіцієнт, що визначається відношенням внутрішньої енергії (ресурса) агента до її оптимального значення, яке необхідне для досягнення атрактивної мети:

 (2)

В моделі системи з рефлексією, що вводиться у п’ятому розділі, крім ресурсної, враховано також мотиваційну складову потенціалу самоорганізації.

Представлені в другому розділі моделі визначення умов та формування стійкості систем, що самоорганізуються, дають змогу отримувати якісну та кількісну інформацію про властивості структури, які зумовлюють поведінку системи. Сформоване визначення складності структури СЕС у вигляді системи аксіом дає можливість створювати й класифікувати моделі структури систем, сприяє підвищенню обґрунтованості вибору методів моделювання. На основі моделі 1.2 структури соціально-економічної системи виконуються імітаційні експерименти з дослідження життєздатності СЕС. Для формалізації взаємодії із зовнішнім середовищем застосовано апарат теорії імпульсних процесів та визначено ряд понять щодо стану системи. При заданому імпульсному процесі система вважається стійкою, якщо вона не руйнується під дією цього процесу. Система називається помірно стійкою, якщо кількість імпульсних процесів, для яких вона є стійкою, значно перевищує кількість імпульсних процесів, при яких вона руйнується. Життєздатний стан – це стан помірної стійкості системи у фіксований момент часу при фіксованих можливих імпульсних процесах. Життєздатна траєкторія соціально-економічних систем складається з послідовності життєздатних станів, які описуються відповідними структурами та розділяються відстанями, що відповідають одиничним змінам у структурі.

Когнітивне моделювання, одним з методів якого є теорія імпульсних процесів, у поєднанні з іншими інтелектуальними методами (нейронні мережі, нечітка математика, теорія ігор) являє собою інтегральний інструмент для дослідження процесів самоорганізації в різних середовищах та дає змогу виявляти сценарії розвитку процесів самоорганізації в соціально-економічних системах на основі аналізу їх структури. Когнітивні моделі представлено при реалізації кожного етапу концепції у вигляді процедур, що інтегрують три рівні – семантичний, знаковий та зважений (чіткий або нечіткий). Адекватність результатів імітаційних експериментів на основі цих моделей дає підставу стверджувати про універсальність методів когнітивного моделювання для дослідження самоорганізації соціально-економічних систем.

Третій розділ – “Моделювання процесів самоорганізації в системі “процес – середовище” інформаційної економіки” – присвячено моделюванню конструктивних процесів самоорганізації в інформаційній економіці – формуванню інституціонального середовища та міжрегіонального кластера. На думку багатьох економістів, зокрема Г. Кірдіної, самоорганізація економіки полягає в спонтанному процесі формування інститутів. У дисертаційній роботі запропоновано трьохетапну процедуру оцінювання рівня сформованості інституціонального середовища (модель 2.1), яку продемонстровано на прикладі формування інституту енергозбереження. На першому етапі будується семантична модель визначення інституту енергозбереження (рис. 4), що дає можливість зрозуміти його структуру та напрями формування. На другому етапі за допомогою нечіткого логічного виведення виконується порівняння потенціалу областей України для розвитку енергоощадних технологій. Як вхідні дані системи нечіткого логічного виведення введено три лінгвістичні змінні, що характеризують соціальну відповідальність кожного сектора інформаційного суспільства. Когнітивне моделювання на третьому етапі дає змогу розробити стратегії активної політики інституціональної компенсації як на державному, так і регіональному рівнях.

Рис. 4. Семантична модель поняття “інститут енергозбереження”

В цьому розділі також побудовано комплекс моделей процесів територіальної самоорганізації при формуванні міжрегіонального кластера (моделі 2.2–2.7), до складу якого входять шість моделей (рис. 5). Вони дають змогу діагностувати стан середовища та агентів до формування кластера, оцінити стан агентів та сформованого кластера, передбачити ризики та позитивні і негативні впливи сформованого кластера на стан регіонів й агентів, які є його учасниками.

Під поняттям “міжрегіональний кластер” розуміємо добровільний стратегічний альянс у вигляді територіально-галузевого об’єднання підприємницьких структур, наукових установ, навчальних закладів незалежно від форми власності та територіального розташування органів влади на основі інновацій і дотримання економічних інтересів кожного його учасника з метою підвищення конкурентоспроможності продукції й економічного зростання.

Запропонований комплекс моделей апробовано шляхом моделювання процесу формування туристичного кластера. Так, на першому етапі враховуються економічні, рекреаційні, екологічні та кліматичні характеристики території, а також теоретико-графові міри структури економіко-географічних мереж. Результати першого етапу дають змогу оцінити як початковий стан регіонів, так і їх стан у складі сформованого кластера, отримати дані для розв’язання завдань щодо вибору: 1) оптимального складу кластера (відбір учасників кластера), для чого застосовуються методи багатокритеріальної оптимізації; 2) адміністративного центру кластера (місце розташування центрального офісу) за допомогою алгоритмів розв’язання багатокритеріальної задачі про кістякове дерево з коренем.

Рис. 5. Комплекс моделей процесів територіальної самоорганізації при формуванні міжрегіонального кластера

Економічна ефективність сформованого міжрегіонального кластера визначається на основі моделі 2.7:

 (3)

 (4)

де F(GP, RP, Q, D, TP)  функція економічної ефективності стратегій i-го учасника кластера;

GPi – економіко-географічний потенціал i-го учасника кластера;

RPi – туристично-рекреаційний потенціал i-го учасника кластера;

Qi – ризики від упровадження стратегії i-го учасника кластера;

TPi – туристичний потік до території i-го учасника кластера;

n – кількість учасників, які входять до модельованого міжрегіонального кластера.

Для розрахунку дохідності від упровадження стратегії кластера необхідно обрати найбільш оптимальну стратегію i-го учасника кластера за формулою (3) та відповідно до умов (4). Тоді дохідність у грошовому еквіваленті буде розраховуватись як:

 (5)

де – дохідність від упровадження оптимальної стратегії i-го учасника кластера;

– туристичний потік, що відповідає оптимальній стратегії i-го учасника кластера;

 ci – вартість туристичного продукту, що утворюється при виборі оптимальної стратегії i-го учасника кластера.

Після блоку моделей оцінювання виконується блок імітаційного моделювання, що складається з моделей: імітації двох типів територіального розміщення агентів – потенційних учасників кластера (рівномірного в умовах формального об’єднання економічних агентів – (модель 2.3) і концентрації як неформального об’єднання – (модель 2.4)), та імітації впливу сформованого кластера на стан територій (модель 2.5). У моделі 2.4 як об’єднання розглянуто концентрацію туроб’єктів на певній території. Туроб’єкти можуть створювати об’єднання, якщо розташовані на відстані, що не перевищує параметр “відстань між елементами об’єднання”. Припускається, що подібні об’єднання мають більшу привабливість для туриста, ніж поодиноко розташовані туроб’єкти, і можуть стати джерелом формування туристичного ядра. Дохід об’єднання визначається як сума грошових коштів, витрачених туристами на придбання турпродукту в конкретному об’єднанні. Основні елементи моделі: простір взаємодії; туроб’єкти; туристи, а також об’єднання туроб’єктів. Простір взаємодії характеризується вектором параметрів:

 

де Xs, Ys – координати центру простору взаємодії;

Rs – радіус простору взаємодії.

Кожен туроб’єкт характеризується вектором параметрів:

 

де NT – ідентифікаційний номер агента (туроб’єкта);

CT – категорія туроб’єкта;

XT, YT – координати центру околу туроб’єкта;

RT – радіус околу туроб’єкта;

DT – дохід, отриманий туроб’єктом за певний проміжок часу.

Кожен споживач (турист) характеризується вектором параметрів:

 

де XC, YC – координати туриста;

MC – мобільність туриста;

PC – купівельна спроможність туриста.

До параметрів моделі також відносяться кількість туристів і кількість періодів імітації. Результати проведених імітацій показали, що формальні і неформальні об’єднання можуть стати джерелом синергетичного ефекту за рахунок того, що збільшують туристичний потік. Імітаційні моделі було реалізовано в середовищі Borland Delphi 7.0.

Наступним етапом аналізу є оцінювання впливу сформованого кластера на стан регіону. За діаграмою грошових потоків (модель 2.5) простежується, що при включенні туристичного продукту “екскурсія” до туркластера маємо збільшення туристичного потоку, що позитивно впливає на рівень розвитку регіону, але при цьому зростають видатки на підтримку належного стану навколишнього середовища.

В розділі 4 – “Прогнозування наслідків процесів самоорганізації та моделі формування системи протидій” – до деструктивних процесів самоорганізації віднесено процеси трудової міграції, руйнування зовнішнього середовища, виникнення ризикових ситуацій у банківській діяльності.

В роботі розроблено методи прогнозування міграційних потоків на мікро- та макрорівнях на основі енергетичного та гравітаційного підходів (моделі 3.1 та 3.2).

Об'єктом мікрорівня є міграційна поведінка окремої людини. Запропонований метод оцінювання енергії внутрішніх зв’язків підприємства дає змогу оцінювати як вартість нарощування внутрішньої енергії при перспективному плануванні, так і прогнозувати трудову міграцію на мікрорівні. Розглянемо схему взаємодії інтересів підприємства (Пр) та робітника (Р), яку назвемо РП-системою. Енергія внутрішніх зв’язків РП-системи визначається двома показниками (вхідними змінними): i – показник прихильності (лояльності) i-го працівника до підприємства Пр, величина i  [0; 1]; i – показник зацікавленості підприємства в i-му робітникові, i  [0; 1], які можуть бути представлені нечіткими множинами з відповідними функціями належності. В показнику лояльності i-го працівника виокремлено дві основні складові: i – коефіцієнт матеріальної задоволеності, i  [0; 1] та i – коефіцієнт моральної задоволеності, i  [0; 1]. Коефіцієнт матеріальної задоволеності i визначається через співвідношення між бажаною заробітною платою gi, одержуваною заробітною платою ni та ринковою рі заробітною платою:

 (6)

До визначення коефіцієнта моральної задоволеності входять: i – коефіцієнт психологічної сумісності та i – коефіцієнт вторинних потреб. Логічну структуру оцінки енергії внутрішнього зв’язку РП-системи i представлено у вигляді дерева, з неї з’ясовуємо, що підприємство може управляти енергією внутрішніх зв’язків, змінюючи кількісні показники: ni, K – кількість працівників не нижче певної кваліфікації та Ni – необхідна кількість робітників на конкретному підприємстві, які мають кваліфікацію, не нижчу за кваліфікацію і-го робітника. Останні два показники визначають коефіцієнт незамінності працівника i. Значення якісних показників: i, i та Bi – інтегральний показник можливостей робітника, в основному визначаються індивідуальними властивостями робітника, а також видом діяльності підприємства, тому управління в цьому напрямі обмежене. Вибір певного набору показників для управління енергією внутрішніх зв’язків у РП-системі є індикатором обраного підходу до управління (див. табл. 1). Вихідні дані та результати розрахунків подано в табл. 2. Найбільша ймовірність зміни місця роботи в агента С, оскільки енергія зв’язку в цьому випадку найменша.

Таблиця 2

Результати визначення оцінки внутрішньої енергії РП-системи

Робітники

Вихідні дані

Результати розрахунків

Р

Пр

Р

Пр

i

pi

ni

gi

i

i

Bi

Ni

Ki

i

i

i

i

i

А

1

3

3

0,5

0,8

1

3

2

1

0,4

0,4

0,3

0,3

0,12

В

1

2

3

0,5

0,8

1

3

2

0,67

0,4

0,27

0,3

0,3

0,08

С

1

3

4

0,5

0,5

1

3

2

0,75

0,25

0,18

0,3

0,3

0,05

D

1

3

3

0,6

1

0,5

3

2

1

0,6

0,6

0,3

0,15

0,09

За допомогою гравітаційного підходу побудовано модель для прогнозування міграції на макрорівні (модель 3.2). Вона враховує соціально-економічні характеристики адміністративно-територіальних одиниць, що відображають динаміку територіальної структури. Кожен населений пункт (вузел структури) будемо характеризувати набором параметрів {kj, j}, де kj – якість життя в j-му населеному пункті, що представляє інтегральний показник різних складових соціально-економічного забезпечення населення. Держава може впливати на його значення за допомогою перерозподілу бюджетних коштів; j – коефіцієнт відтворення населення, що характеризує зв’язок природних процесів динаміки населення (народжуваності та смертності) із поточною його кількістю, що відноситься до параметрів порядку системи. Його значення залежить від економічного рівня розвитку території та від соціальних і культурних норм; xj(t) – кількість населення j-го населеного пункта в період t.

Система нелінійних ітераційних рівнянь визначає залежність структури розселення населення від параметрів системи:

 (7)

Ітераційна модель (7) дає змогу провести дослідження динаміки структури на основі імітаційних експериментів та простежити покрокову зміну станів системи, може бути використана для розрахунку коефіцієнтів розподілу бюджету.

Наступна модель розділу є формалізацією процесу вибору природоохоронної стратегії для енерговитратних підприємств з урахуванням ринкового механізму торгівлі квотами (модель 3.3). Вона дає можливість сприяти розвитку інституту енергозбереження та запобігати негативним екологічним наслідкам.

У моделі розглянуто три чисті стратегії природоохоронної діяльності підприємства: А1 – виплата державі коштів за забруднення довкілля в межах встановлених лімітів та штрафів за перевищення цих лімітів; А2 – придбання квоти на право викидів у сусіднього підприємства чи декількох підприємств; А3 – упровадження технологій, що зменшують викиди.

Першим гравцем вважаємо підприємство, яке прагне зменшити свої витрати на природоохоронну діяльність та буде отримувати виграші h1. Другий гравець – держава, яка здійснює регулювання та захищає інтереси природи, матиме виграші – h2. Держава має право на перший хід. Загальним виграшем цієї гри буде чисте повітря, що вимагає певних витрат. Витрати підприємства на природоохоронну діяльність у коаліційній грі з державою наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Витрати підприємства на природоохоронну діяльність

А1А1

A2A2

A3A3

Р(lim) + P(str)

K(lim) + K(str)

C(filtr) + μ  P(lim)

A1A2

A1A3

A2A3

P(lim) + K(str)

C(filtr) + P(lim) + μ  P(str)

C(filtr) + μ  K(lim)

Умовні позначення в табл. 3:

Р(lim) – вартість дозволеного ліміту на викиди, отриманого від держави, ціна залежить від обсягу викиду;

P(str) – вартість штрафу за перевищення ліміту отриманого від держави, ця сума залежить від обсягу перевищення ліміту;

K(lim) – вартість квоти на ліміт, залежить від обсягу викиду та вартості квоти;

K(str) – вартість квоти на обсяг викидів понад дозволеного ліміту, залежить від обсягу викиду та вартості квоти;

C(filtr) – вартість упровадження технології, що зменшує обсяг викидів в атмосферу;

μ – коефіцієнт ефективності роботи фільтра.

Для держави важливим є значення загального обсягу викидів на певній території. Тому виграш або програш держави від обсягу забрудненого повітря конкретним джерелом забруднення відображаємо за допомогою коефіцієнтів, які показують загальний ефект з урахуванням певного забруднення (табл. 4).

Таблиця 4

Коефіцієнти покращення екологічного стану

А1А1

A2A2

A3A3

(n(lim) + V(str)) / n(lim)

(n – 1)(lim) / n(lim)

 n(lim) + (n – 1)(lim)) / n(lim)

A1A2

A1A3

A2A3

N(lim) / n(lim)

(n(lim)+μ  V(str))/ n(lim)

(n – 1)(lim) / n(lim)

Умовні позначення в табл. 4:

n(lim) – загальний дозволений обсяг викидів на певній території;

V(str) – обсяг перевищення дозволеного ліміту.

В четвертому розділі також удосконалено комплекс моделей (рис. 6) оцінювання самоорганізації та організації в банківській діяльності (моделі 3.4–3.10), що включає в себе методи прогнозування наслідків деструктивних процесів самоорганізації та моделі формування системи протидій.

Діяльність банків пов’язана із сукупністю різних видів ризиків. До ризиків, на які найбільше впливають процеси самоорганізації, належать кредитний, відсотковий, організаційно-технологічний та репутації.

Для управління кредитним ризиком банку запропоновано моделі, що ґрунтуються на засадах нейромережного моделювання та нечіткого логічного виведення. Вони враховують як зовнішні чинники (самоорганізацію клієнтів), так і внутрішні організаційно-технологічні (неефективну організацію). Модель 3.4 для оцінювання кредитного ризику представлена нейромережею, структура якої заснована на методиці логіко-ймовірнісного оцінювання кредитного ризику та містить у собі 52 події, що з'єднані логічними зв'язками у вигляді дерева. Ініціюючими простими подіями є, наприклад, такі як: помилка в оцінці клієнтів; помилки в оцінці знань, досвіду персоналу, характеристик ринку та ін. На входи нейронної мережі подається ймовірність їхньої появи, що обчислюється за статистичними даними аналізу випадків неповернення кредиту. Імовірність події, що відповідає ризику неповернення кредиту, є виходом нейронної мережі. Можливості моделювання за допомогою нейронних мереж дають змогу проводити таке оцінювання на будь-якому рівні структурно-логічної схеми кредитного ризику. Наступними етапами системи протидій кредитному ризику є: класифікація клієнтів за кредитоспроможністю (модель 3.5), ідентифікація сумнівних позик (модель 3.6) та визначення рівня резерву банку (модель 3.7), що також реалізуються методами нейронних мереж і нечіткої математики та мають аналогічну будову.

Рис. 6. Комплекс моделей оцінювання самоорганізації та організації в банківській діяльності

Система протидій відсотковому ризику (модель 3.8), що є проявом самоорганізації ринкового середовища, будується на засадах геп-менеджменту і враховує нечітку визначеність рівня ставок відсотка і зміни трендів руху ставок. В умовах невідомого прогнозного значення ставки відсотка, як правило, застосовується стратегія нульового гепа, але прибуток за таких умов незначний. Прибутковими, проте більш ризиковими є стратегії позитивного та негативного гепа. Побудова математичної моделі м’якого прийняття рішень для менеджменту банку в умовах нечітко прогнозованої ставки відсотка дає змогу враховувати всю множину стратегій. У системі нечіткого логічного виведення розглянуто три лінгвістичні змінні: а) “Геп”, що має терми: NEG –“негативний”, ZE – “нульовий”, POZ – “позитивний”; б) “Ставка відсотка” з термами: NEG –“зменшується”, POZ – “збільшується”; в) “Дохід” має терми: NEG –“зменшується”, ZE – “не змінюється”, POZ – “збільшується”.

Для прогнозування наслідків деструктивних процесів самоорганізації, пов’язаних з ризиком репутації, в роботі запропоновано трирівневу когнітивну модель депозитної паніки та імітаційну модель формування системи протидій (моделі 3.9 та 3.10). В моделі 3.9 першим рівнем є підсистема, що моделює взаємодію клієнтів і банку. На наступному рівні, що відповідає макросистемі – країні, враховується вплив влади та центрального банку країни (НБУ) на елементи першого рівня. Весь граф характеризує мегасистему на міжнародному рівні. Аналіз структури орграфа показав, що в цій системі всі контури є додатними, тобто такими, що посилюють нестабільність у системі.

Модель 3.10 (рис. 7), яку побудовано на основі системної динаміки, дає уявлення про взаємозв’язок фінансової паніки, довіри населення, стану економіки та діяльності комерційного банку.

Рис. 7. Імітаційна модель на основі системної динаміки, що побудована у програмному середовищі Vensim

Результати імітації при різних початкових рівнях довіри подано на рис. 8.

а)

б)

Рис. 8. Результат імітації динаміки стану економіки (вісь OY): а) при початковому рівні довіри 1,4; б) при початковому рівні довіри 40

Аналіз динаміки імітаційної моделі 3.10 дав змогу зробити висновок, що при високому початковому рівні довіри розвиток економіки і банківської системи здійснюються за життєздатною траєкторією.

Розділ 5 – “Вибір методів управління процесами самоорганізації в соціально-економічних системах” – присвячено завершальному етапу сформованої концепції моделювання самоорганізації. В табл. 1 наведено основні характеристики підходів до управління соціально-економічними системами: кібернетичного, синергетичного та рефлексивного, за якими виконується відбір певних методів ОПР. У цьому розділі зосереджено увагу на розвитку нових методів управління процесами самоорганізації в соціально-економічних системах, зокрема розроблено ряд моделей міжсекторної взаємодії, що ґрунтуються на принципах самоорганізації та рефлексії, а також набули подальшого розвитку методи управління ціноутворенням у сфері послуг з урахуванням лояльності клієнтів.

Для формалізації методів рефлексивного управління побудовано модель структури (модель 4.1) соціально-економічної системи S з рефлексією у вигляді кортежу:

 (8)

де V – нескінченна множина вершин графа, V = V0  V1  V2  …;

V0 = {vi} – множина вершин, відповідних агентам;

 – множина вершин, відповідних образам першого порядку;

Vq, q  2 – множина вершин, відповідних образам q-го порядку;

 WV – множина ваг вершин;

 E – множина дуг;

 WE – множина ваг дуг;

n – кількість агентів, тобто |V0| = n;

d – числова функція, що дає змогу кількісно оцінювати близькість агентів і їх образів у просторі ваг;

U – множина альтернатив управління.

Модель саморефлексії (модель 4.2) будується у вигляді фрактального гіперграфа залежно від кількості учасників взаємодії та їх образів – у системах з рефлексією взаємодія агентів може відбуватися лише опосередковано, через образи один одного. Для фіксованої кількості агентів n = 2 конструктивну модель структури системи з рефлексією можна подати у вигляді поетапної процедури побудови фрактального графа, в якому на першому етапі затравкою слугує двовершинний граф (,), а ініціатором – граф на вершинах (vi,vj), що відповідають агенту I та агенту J. На рис. 9 наведено результат виконання першого етапу – процедури заміщення вершин ініціатора відповідними графами-затравками.

Для агента I дуга (,) відповідає процесу формування внутрішньої мотивації до рефлексії і може бути зважена часткою цілей і можливостей, які агент усвідомлює. Введену вагу позначимо . Іншою вагою дуги (,) є величина , що визначає агент як частку свого часу і засобів (ресурсів), яку він готовий витрачати на рефлексію.

Рис. 9. Структура двохагентної системи із саморефлексією (результат виконання першого етапу)

Дуга в протилежному напрямку (,) відображає процес впливу сформованого образу на дії агента, вагою цієї дуги виступає оцінка якості саморефлексії. Для визначення якості саморефлексії введено такі позначення: m  кількість характеристик агента і його образу; Iks  s-та характеристика агента I, s = 1, ..., m; Ikos  s-та характеристика образу агента, s = 1, ..., m; IK = (Ik1, …, Ikm) векторна характеристика агента I, яка є вагою вершини vi, w(vi) = iK; IKO = (Iko1, …, Ikom) векторна характеристика образу агента , є вагою вершини , . Тоді відстань між векторними характеристиками агента I і його образу  визначається таким чином:

  (9)

Оцінка якості саморефлексії визначається як величина:  

 (10)

Тоді на першому етапі потенціал саморефлексії агента обчислюється за формулою:

 (11)

Якщо оцінка успішності взаємодії не влаштовує агента, то виникає необхідність у рефлексивному управлінні, яке може здійснюватися за чотирма альтернативними напрямами, що визначаються структурою графа на рис. 10.

Для визначеності розглянемо ситуацію, коли агент I управляє агентом J, тоді альтернативи Ui, i = 0, …, 3 полягають у такому: U0 – змінити своє уявлення про іншого, тобто дія на (); U1 – змінити уявлення іншого агента про себе шляхом інформаційної взаємодії (дія на  ); U2 – змінити себе з метою наближення себе реального () до свого ідеального образу у свідомості іншого ; U3 – змінити уявлення іншого агента про його цілі і можливості (дія на ).

Альтернативні напрями рефлексивного управління можна поділити на дві групи. До першої віднесемо альтернативи U1 та U3, що реалізують опосередковане інформаційне управління образами партнера, до другої – альтернативи U0 та U2, що впливають на образи самого агента I, а отже, є стратегіями самоуправління.

Аналогічно до потенціалу саморефлексії на цьому етапі для агента визначається потенціал самовдосконалення за такою формулою:

 (12)

якщо в когнітивній моделі відомі ваги відповідних дуг, які становлять шляхи від вершини vi до вершин  та .

Рис. 10. Модель структури системи з рефлексивною взаємодією після чотирьох етапів побудови

Запропоновані в роботі моделі міжсекторної взаємодії, що ґрунтуються на механізмах самоорганізації та рефлексії агентів, будуються на основі моделі 4.1 і дають змогу формалізувати процедуру формування управлінських впливів, враховуючи інтереси всіх агентів.

Для характеристики балансу в системі міжсекторної взаємодії “влада – бізнес – громада” поставимо у відповідність кожному сектору вершину знакового графа: вершина 1 – “влада”, вершина 3 – “бізнес” та вершина 2 – “громада”. Додатне ребро графа позначає наявність таких відносин між відповідними секторами суспільства, що задовольняють основним характеристикам спільного економічного простору – динамізм, ефективність та гармонія; від’ємне ребро – не задовольняють. Для виміру ступеня збалансованості, що є оцінкою життєздатності СЕС, використано число відносного балансу b(G) як відношення кількості додатних циклів p(G) до загальної кількості циклів q(G) у знаковому графі G. Показник відносного балансу приймає значення від 0, що відповідає повній незбалансованості системи, до 1, що позначає повну збалансованість системи.

Реалізація гіперграфа, що моделює взаємодію та саморефлексію трьох агентів (рис. 11), які представляють три сектори інформаційного суспільства, у вигляді орграфа дає змогу дослідити наявність гетерархії, а саме: врахування однаковою мірою інтересів усіх агентів при прийнятті рішень.

Рис. 11. Модель саморефлексії – три агенти: В – влада, Б – бізнес, Г – громада

Реалізація того самого гіперграфа у вигляді псевдографа дала змогу визначити рівень збалансованості системи міжсекторної взаємодії. За результатами обчислень показника відносного балансу b(G) зроблено висновки, що наявність від’ємних рефлексій, тобто відсутність злагоди в секторі, відсутність самоаналізу та самоконтролю, зменшує збалансованість у системі міжсекторної взаємодії “влада – бізнес – громада” навіть тоді, коли вона спочатку описується збалансованою ситуацією. Додатні рефлексії підвищують збалансованість системи.

Модель 4.4 визначає стратегії підвищення ефективності управління на основі аналізу стійкості структури взаємодії компонентів орграфа, до яких відносяться: кількість робочих місць у державному управлінні; кількість слабко підготовлених спеціалістів у державному управлінні; частка “поганої управлінської продукції” в державній адміністрації; інформація про внутрішні та зовнішні загрози, що вимагають державного втручання; суспільна думка (довіра) на користь держави та державного управління; обсяг бюджетних коштів; частка державного бюджету на державне управління; кількість добре підготовлених фахівців; частка “якісної управлінської продукції”. Побудована когнітивна модель взаємодії “влада – громада” на основі знакового орграфа дає можливість: обґрунтування необхідності моніторингу з боку громади та його схему (основні показники); регулювання оптимальної кількості держуправлінців; теоретичного підтвердження необхідності забезпечення однакового рівня відкритості інформації для кожного сектора суспільства.

Модель 4.5 являє собою формалізацію імітаційної гри-тренінгу, що полягає в побудові віртуальної держави та визначенні інтенсивності впливу процесів самоорганізації на ефективність збудованої держави. Для імітації держави використовується спрощена модель її структури, що має три гілки влади – законодавчу, виконавчу й судову. Гра передбачає участь гравців у ролях представників кожного з трьох секторів системи “влада – бізнес – громада” . Вона завершується, коли віртуальна держава, яку будують гравці, відповідає одному з нижчеописаних критеріїв.

Критерій неефективності: держава є неефективною, якщо її сукупний дохід є меншим, ніж вартість обслуговування державного боргу:

 Rg < Оg  To, (13)

де Оg – сума державного боргу, грошові одиниці;

 To – відсоток, який нараховується на борг держави, нормований у діапазоні [0;1];

 Rg – дохід держави, грошові одиниці.

Критерій стабілізації: держава є стабільною в економічному контексті, якщо протягом трьох економічних періодів поспіль спостерігається позитивна динаміка доходів державного бюджету:

 Rg(t – 2) < Rg(t – 1) < Rg(t). (14)

Застосування моделі 4.5 дає змогу підготувати представників громади до здійснення ефективного моніторингу за діями влади, підвищення потенціалу саморефлексії основних секторів соціально-економічного простору.

Модель 4.6 є розвитком методів управління ціноутворенням з урахуванням лояльності споживачів. У сучасній науковій літературі виділяють три типи лояльності: абсолютну, приховану і помилкову. Як правило, для визначення загального рівня лояльності споживачів розглядається лише абсолютна лояльність. В умовах, що склалися у сфері послуг, клієнти з прихованою та помилковою лояльністю утворюють резерв для формування абсолютно лояльних клієнтів. Для класифікації споживачів за рівнем лояльності та визначення ціни, що відповідає матеріальній задоволеності споживача, введено шкалу лояльності (табл. 5), де Mp – цінова готовність споживача, Fp – фактична ринкова ціна, СВ – собівартість, pn – ціна продажу, що визначена агентом, який надає послуги.

Таблиця 5

Шкала лояльності споживача

Тип лояльності

Оцінка за шкалою

Характеристична умова

Ціна

Варіативна частка ціни

Абсолютна

= 1

Мр > Fp

Fp  pn < Мр

0    МрFp

Помилкова

0 < < 1

Мр = Fp

СВ  pn  Fp

0    Fp – СВ

Прихована

0 < < 1

Мр < Fp

pn  СВ

< 0

Відсутня (без досвіду)

= 0

Мр  Fp

Довільна

Довільна

Відсутня
(негативний досвід)

< 0

Мр << Fp

Довільна

Довільна

Когнітивне моделювання (рис. 12) дає змогу формалізувати складну залежність між факторами, що впливають на лояльність споживача і ціну послуги, та визначити момент досягнення максимальної цінової готовності Мр.

Рис. 12. Когнітивна модель ціноутворення у сфері послуг з урахуванням лояльності споживачів ( – від’ємні зв’язки, – додатні)

Дослідження впливу основних факторів, що управляють (задоволеність, зацікавленість, якість), на цільові концепти – лояльність, ціну послуги та обіг фірми, що надає послуги, виконано за допомогою простих імпульсних процесів, що починаються у відповідних вершинах моделі. На рис. 13 наведено окремі результати імітації.

а)

б)

Рис. 13. Вплив зростання зацікавленості споживача у послузі (а) та якості послуги (б) на цінову лояльність споживачів, ціну послуги та обіг фірми

Результати імітаційного моделювання дали змогу сформулювати такі загальні висновки:

1) при будь-якій зміні факторів, що впливають на ціноутворення, існує часовий інтервал цінової нечутливості споживачів, коли при зростанні ціни лояльність теж збільшується або залишається без змін;

2) момент зростання ціни, при якому лояльність починає зменшуватися, сигналізує про досягнення точки максимальної цінової готовності споживача Мр;

3) найбільший інтервал цінової нечутливості та найбільше підвищення ціни досягається при збільшенні якості послуги;

4) після втрати лояльності для її повернення необхідні значні витрати, про що свідчить глибоке падіння ціни після досягнення точки максимальної цінової готовності споживача Мр.

Побудована когнітивна модель ціноутворення дає можливість залучати споживачів послуг з максимальною лояльністю та підвищувати життєздатність підприємств у сфері послуг.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження зазначеної проблематики відповідно до мети та сформульованих завдань дали змогу отримати такі основні висновки та надати практичні рекомендації:

1. Сучасна економіка України функціонує в умовах формування нового середовища – інформаційного суспільства. В інформаційній економіці провідну роль відіграє людський фактор, а отже, змінюються вимоги до методів управління соціально-економічними системами. Серед методів забезпечення життєздатності таких систем на перше місце виходить синергетичний підхід, що орієнтований на самоорганізаційні зміни. Основні напрями розвитку методів економіко-математичного моделювання процесів самоорганізації полягають у виявленні в структурі систем її механізмів; пошуку методів управління, що стимулюють позитивні процеси самоорганізації та зменшують негативні наслідки деструктивної самоорганізації; розвитку методів передбачення наслідків таких процесів та формування систем протидії, що дасть змогу підвищити ефективність функціонування соціально-економічних систем.

2. Проведений у роботі на основі системного, кібернетичного, синергетичного та рефлексивного підходів аналіз дав змогу обґрунтувати необхідність розгляду в управлінні складової самоорганізації не лише спонтанної, а й свідомої, спрямованої на зміну економічними агентами самих себе. Запропонована модель у вигляді семантичного фрактального дерева закладає термінологічний базис та надає конструктивну схему для дослідження процесів самоорганізації в соціально-економічних системах, дає можливість враховувати особливості саме цих систем у поєднанні з формалізованими методами кількісного аналізу при дослідженні процесів самоорганізації.

3. В роботі обґрунтовано твердження, що когнітивне моделювання в поєднанні з іншими інтелектуальними методами (нейромережі, нечітка математика) є універсальним методом для дослідження процесів самоорганізації. Існуючі підходи до моделювання процесів самоорганізації ґрунтуються на двох основних системних методологіях – класичній жорсткій, до якої можна віднести, зокрема аналітичні методи і методи еконофізики, та м’якій, що поєднує різні інтелектуальні методи, одним з яких є когнітивне моделювання. Когнітивне моделювання становить основу для імітаційного моделювання, дає змогу досліджувати як структуру, так і поведінку багатоагентних економічних систем. Перевагою когнітивного моделювання є можливість водночас на одній моделі розглядати різні механізми самоорганізації: колективної самоорганізації однорідних елементів на макрорівні та індивідуальної (видової) самоорганізації різнорідних елементів мікрорівня.

4. Запропонована концепція моделювання соціально-економічних процесів самоорганізації є поетапною процедурою, в результаті якої формується комплекс моделей для управління життєздатністю соціально-економічних систем на основі самоорганізації. Застосування цих моделей дає змогу формалізувати процес підготовки та проведення імітаційних експериментів з метою створення систем реагування для стабілізації та підтримки сталого розвитку економіки і суспільства в цілому.

5. Аналіз результатів оцінювання складності та стійкості структури соціально-економічних систем виявив необхідність подальшого розвитку моделей дослідження структур складних систем та синтезу систем із заданими властивостями. Такими основними властивостями є ті, що забезпечують життєздатність соціально-економічних систем, а саме: ефективність функціонування; стійкість до зовнішніх впливів; структурна стійкість. При розв’язанні задач синтезу (проектування) соціально-економічних систем із заданими властивостями важливо додержуватися критеріїв мінімізації вартості реструктуризації таких систем та її наслідків. Тому на попередніх етапах необхідно виявити існуючу структуру, сформувати моделі нової структури із заданими властивостями та провести імітаційні експерименти для перевірки системних характеристик змодельованої структури.

6. Запропонована трьохетапна процедура оцінювання рівня сформованості інституціонального середовища відкриває можливості для діагностики різноманітних інституціональних середовищ, а саме: дає змогу оцінити їх тип і потенціал, вид динаміки інституційних змін, якість внутрішнього інституційного менеджменту. Проведене на першому етапі визначення поняття інституту енергозбереження на основі семантичної моделі надало можливість зрозуміти його структуру та напрями формування. На другому етапі результати аналізу рівня сформованості інституту енергозбереження в Україні за допомогою нечітко-логічного методу виявили, що не всі області мають достатній потенціал для розвитку та впровадження енергоощадних технологій; у структурі інституціональних матриць областей України існують розриви між показниками, що характеризують сектор “громада”, з одного боку, та показниками, що характеризують сектори “влада” та “бізнес” – з іншого. Когнітивне моделювання на третьому етапі дає змогу розробити стратегії активної політики інституціональної компенсації як на державному, так і регіональному рівнях.

7. Як кількісний критерій, що враховує атрактивні цілі та можливості соціально-економічного агента для їх досягнення, запропоновано оцінку потенціалу самоорганізації, в якій виокремлено складові потенціалів саморефлексії та самовдосконалення. Така оцінка дає змогу врахувати не тільки ті ресурси агентів, що вже експлуатуються, а й перспективні. Запропоновані методи оцінювання можуть бути застосовані для аналізу ефективності соціально-економічної взаємодії агентів та виявлення найбільш перспективного напряму розвитку соціально-економічних систем.

8. В управлінні регіоном процеси організації та самоорганізації тісно пов’язані, крім того, самоорганізація має як конструктивний, так і деструктивний характер, унаслідок чого виникають розриви між рівнями розвитку регіонів, що особливо стосується районів, які розташовані на межі різних областей. Як інструмент для вирішення проблем вирівнювання розвитку регіонів, рекомендовано формування міжрегіональних кластерів. На основі методів бізнес-моделювання розроблено комплекс моделей процесів формування міжрегіонального кластера та продемонстровано їх на прикладі туристичного сектора. До складу комплексу моделей входять: оцінювання економіко-географічного та рекреаційного потенціалу територій до входження в кластер та після, відбір оптимального складу учасників кластера, пошук оптимального розташування офісного центру кластера, оцінювання прогнозного доходу та прогнозування ризиків погодних умов. Формування кластера дасть змогу зменшити ризики й упорядкувати взаємодію соціально-економічних агентів.

9. Міграційні процеси, як і інші процеси соціально-економічної самоорганізації, можна вивчати на макро- і мікрорівнях. Запропонований метод оцінювання енергії внутрішніх зв’язків підприємства дає можливість оцінювати як вартість нарощування внутрішньої енергії при перспективному плануванні, так і прогнозувати трудову міграцію на мікрорівні. За допомогою гравітаційного підходу побудовано моделі для прогнозування міграції на макрорівні. Вони враховують соціально-економічні характеристики взаємодіючих адміністративно-територіальних одиниць, що відображають динаміку територіальної структури, визначають її поточний стан, можливості управління її стійкістю.

10. Для сприяння розвитку інституту енергозбереження та запобігання негативним екологічним наслідкам розроблено теоретико-ігрову модель процесу вибору природоохоронного механізму для енерговитратних підприємств. При пошуку оптимальних стратегій підприємства було враховано механізм торгівлі квотами як один зі шляхів охоронної діяльності підприємств, що передбачений Кіотським протоколом. Результати аналізу та економіко-математичного моделювання можуть бути рекомендовані для використання в практичній діяльності підприємств, що здійснюють значні витрати на природоохоронну діяльність. Через велику ціну для підприємств України купівля квот на викиди не є привабливою. З іншого боку, торгівля квотами на викиди повинна викликати інтерес держави в аспекті виходу на світовий ринок, що дасть змогу проводити подальше більш глибоке оновлення та модернізацію промисловості.

11. Діяльність банків пов’язана із сукупністю різних видів ризиків, з яких найбільш вагомими є кредитний, відсотковий та репутації. Специфіка самоорганізації в банківській діяльності полягає в створенні системи передбачення комплексу ризиків. Для управління кредитним ризиком банку запропоновано моделі, що ґрунтуються на засадах нейромережного моделювання та нечіткого логічного виведення. Вони враховують як зовнішні чинники (самоорганізацію клієнтів), так і внутрішні (шахрайство, неефективну організацію). Система протидій відсотковому ризику, що є проявом самоорганізації ринкового середовища, базується на засадах геп-менеджменту і враховує нечітку визначеність рівня ставок відсотка і зміни трендів руху ставок.

Не менш важливим є ризик репутації як наслідок втрати довіри. На основі аналізу проявів депозитної паніки в Україні в жовтні 2008 р. зроблено висновок, що вирішальну роль у розв’язанні проблем кризи має відігравати влада і Національний банк України, спрямовуючи свої дії на вдосконалення фінансової системи країни та забезпечення безпеки інвесторів банку, тобто формування довіри громади. Насамперед на державному рівні потрібно шукати резерви у власній економічній системі для врегулювання ситуації, що неможливо при неякісній роботі влади.

  1.  Ефективний розвиток соціально-економічних систем різного масштабу (країна, регіон, організація) залежить не лише від вибору методів управління, а й від їх узгодження з механізмами самоорганізації цих систем. Особливості систем, що самоорганізуються, вимагають розробки методів опосередкованого управління, які все більше спираються на властивості людської поведінки. Новим вимогам цілком задовольняють методи рефлексивного управління. Запропоновані в дисертаційній роботі моделі міжсекторної взаємодії, що ґрунтуються на механізмах самоорганізації та рефлексії агентів, дають змогу формалізувати процедуру формування рефлексивних управлінських впливів, враховуючи інтереси всіх агентів. Застосування моделей сприятиме внутрішній і зовнішній гармонізації соціально-економічних систем; формуванню партнерських відносин між агентами та підвищенню ефективності прийняття спільних рішень.

13. В умовах інформаційної економіки, коли на перший план виходить людина та задоволення її потреб, змінюються також підходи до методів ціноутворення. Ціна не може базуватися виключно на калькуляції витрат, а повинна встановлюватися з урахуванням підвищення задоволеності клієнтів, їх лояльності, що вимагає створення персоніфікованих продуктів та пошуку компромісної ціни. Побудовані моделі процесу ціноутворення дають змогу залучати споживачів послуг з максимальною лояльністю та підвищувати життєздатність підприємств у сфері послуг.

14. Основні результати дослідження було впроваджено в практичну діяльність підприємств, органів державного управління і місцевого самоврядування, громадських організацій та вищих навчальних закладів. Моделі прийняття рішення в процесі вибору природоохоронного механізму для енерговитратних підприємств упроваджено в діяльність ТОВ “Інтерсталь МЦ” (довідка № 3/53-10 від 17.02.2010 р.), що в перспективі дасть змогу отримати економічний ефект у розмірі близько 3 тис. грн на рік. Основні положення та результати дослідження використано в навчальному процесі ДВНЗ “Запорізький національний університет” (довідка № 01-25/54 від 25.06.2010 р.), “Запорізький національний технічний університет” (довідка № 37-03/2674 від 02.09.2010 р.) та Класичного приватного університету м. Запоріжжя (довідка № 495 від 18.03.2010 р.). Використання матеріалів дисертаційної роботи у викладанні сприяє підвищенню якості підготовки фахівців з економічної кібернетики та системного аналізу. Моделі міжсекторної взаємодії, засновані на принципах самоорганізації та рефлексивного управління, використовуються у складі ігор-тренінгів у діяльності Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Спілка молодих політологів України” (довідка № 2/01-10 від 30.03.2010 р.), реалізація яких дає змогу підвищити ефективність управлінських рішень. У діяльність відділу культури виконкому Марганецької міської ради (довідка № 25 від 29.01.2010 р.) впроваджено комплекс моделей при розробці проекту міжрегіонального туристичного кластера, що дало змогу виявити перспективні шляхи подолання наслідків монофункціональності м. Марганець та підвищити ефективність управління процесами забезпечення життєздатності регіону. Одержано довідку про використання банківською установою АКБ “Індустріалбанк” (довідка № 2842 від 17.06.2010 р.) результатів наукового дослідження при оцінюванні потенціалу самоорганізації в банківській діяльності та формуванні системи протидій. У перспективі це дасть змогу отримати економічний ефект у розмірі близько 324 тис. грн. Результати моделювання формування інституціонального середовища та прогнозування міграційних процесів були використані в діяльності Головного управління економіки Запорізької обласної державної адміністрації (довідка № 01-123 від 21.04.2010 р.) для підвищення ефективності управління процесами забезпечення життєздатності регіону. Знайшли схвалення в роботі ТОВ “Домінант” методи управління ціноутворенням (довідка № 0563 від 28.07.2010 р.).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

  1.  Бакурова А.В. Моделювання процесів територіальної самоорганізації на основі м’якої системної методології : монографія / А.В. Бакурова. – Запоріжжя : Дике поле, 2008. – 188 с.
  2.  Бакурова А.В. Моделювання структури життєздатних соціально-економічних систем : монографія / [Л.Н. Сергєєва, А.В. Бакурова, В.В. Воронцов, С.О. Зульфугарова] / Запоріжжя : КПУ, 2009. – 200 с. Особистий внесок: підрозділи 2.3–2.5, с. 41–72; підрозділ 3.4, с. 115–121 (4,20 д. а.).
  3.  Бакурова А.В. Роль рефлексивного управления в обеспечении жизнеспособности социально-экономических систем / А.В. Бакурова // Сергеева Л.Н. Рефлексивные процессы в экономике: концепции, модели, прикладные аспекты : коллект. монография / Л.Н. Сергеева, А.В. Бакурова, Т.Ю. Огаренко; под ред. Р.Н. Лепы ; НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти. – Донецк : АПЕКС, 2010. – С. 1631. (Серия “Життєздатні системи в економіці = Жизнеспособные системы в экономике”). Особистий внесок: модель структури з рефлексією, модель саморефлексії (0,37 д. а.).
  4.  Бакурова А.В. Самоорганізація соціально-економічних систем : моделі та методи : монографія / А.В. Бакурова. – Запоріжжя : КПУ, 2010. – 32с. 

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Бакурова Г.В. Дослідження стійкості 3-критеріальної задачі формування інвестиційного портфелю // Г.В. Бакурова, Ю.С. Зіньковська // Машинна обробка інформації : міжвідомчий зб. наук. пр. – КДЕУ, 1997. – Вип. 60. – С. 183–188. Особистий внесок: постановка проблеми, доведення теорем (0,21 д. а.).
  2.  Бакурова А.В. Модель ценообразования в сфере коммунальных услуг первой необходимости / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретин // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2002. – Вип. 136. – С. 3–6. Особистий внесок: постановка проблеми, модель процесу ціноутворення (0,12 д. а.). 
  3.  Бакурова А.В. Нечітка модель ціноутворення / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2002. – № 1. – С. 14–18. Особистий внесок: постановка проблеми, модель процесу ціноутворення в умовах невизначеності (0,15 д. а.).
  4.  Бакурова А.В. Нечеткая нейронная сеть для оценки кредитного риска / А.В. Бакурова, Е.А. Васильченко // Модели управления в рыночной экономике : сб. науч. трудов. – Донецк : ДонНУ, 2002. – С. 178188. Особистий внесок: постановка проблеми, модель нейромережі (0,3 д. а.). 
  5.  Бакурова А.В Новый подход к факторному анализу рентабельности / И.А. Кармазь, А.В. Бакурова / Модели управления в рыночной экономике : сб. науч. трудов. – Донецк : ДонНУ, 2003. Т. 2. – С. 132137. Особистий внесок: постановка проблеми, метод прогнозування (0,18 д. а.).
  6.  Бакурова А.В. Факторний аналіз попиту на базі інформаційно-статистичного підходу / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Економіка: проблеми теорії та практики : в 2 т. – 2003.Вип. 177. – Т. 1. – С. 2427. Особистий внесок: постановка проблеми та метод аналізу (0,12 д. а.).
  7.  Бакурова А.В. Оцінка рекреаційної привабливості регіону / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. – Д. : ДНУ, 2003. – Вип. 183. – Т. ІІІ. – С. 617–622. Особистий внесок: постановка проблеми та метод оцінювання (0,18 д. а.).
  8.  Бакурова А.В. ГЕП-менеджмент в умовах нечітко-прогнозованої ставки відсотка / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – № 1. – С. 14–18. Особистий внесок: постановка проблеми, модель визначення зміни доходу в умовах нечітко прогнозованої ставки відсотка (0,15 д. а.).
  9.  Бакурова А.В. Идентификация сомнительных ссуд в коммерческом банке / А.В. Бакурова, А.А. Самохлебов // Економіка: проблеми теорії та практики. – Д. : ДНУ, 2004. – Вип. 195. – Т. ІV. – С. 10291036. Особистий внесок: постановка проблеми, модель на основі нечіткого логічного виведення (0,36 д. а.).
  10.  Бакурова А.В. Моделирование нелинейных процессов территориальной самоорганизации / А.В. Бакурова, Л.Н. Сергеева // Новое в экономической кибернетике : сб. науч. статей. – Донецк : ДонНУ, 2005. – № 1. – С. 2935. Особистий внесок: моделі структури територіального розселення (0,18 д. а.). 
  11.  Бакурова А.В. Модель міжфірмової мережі для розвитку агротуризму / А.В. Бакурова, Т.Б. Мартиненко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2006. – № 4. – С. 20–23. Особистий внесок: постановка проблеми, модель нечіткого логічного виведення (0,18 д. а.).
  12.  Бакурова А.В. Механізми підвищення конкурентоспроможності монофункціональних міст / А.В. Бакурова, Т.Б. Мартиненко // Коммунальное хозяйство городов : науч.-тех. сборник. Серия: Экономические науки. – К. : Техника, 2006. – № 70С. 149153. Особистий внесок: модель кластера на основі нечіткої логіки (0,18 д. а.).
  13.  Бакурова А.В. Економічні ефекти міграцій “село – місто” / А.В. Бакурова // Модели управления в рыночной экономике. – Донецк, 2006. – Спец. выпуск. –
    С. 51–57.
     
  14.  Бакурова А.В. Модель кількісної оцінки внутрішньої енергії економічної системи у розрізі трудових відносин [Електронний ресурс] / А.В. Бакурова, Л.Н. Сергєєва // Проблеми системного підходу в економіці : електронне фахове видання. – К. : Національний авіаційний університет, 2007. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2007-1/Bakurova_107.htm. Особистий внесок: модель оцінювання внутрішньої енергії (0,3 д. а.).
  15.  Бакурова А.В. Синергетичні ефекти об’єднання економічних систем / В.М. Пихтєєв, А.В. Бакурова // Формування ринкової економіки в Україні : наук. зб. – Л. : Інтереко, 2007 – С. 152–159. Особистий внесок: постановка проблеми, імітаційні моделі (0,24 д. а.).
  16.  Бакурова А.В. Моделювання міжсекторної взаємодії громадянського суспільства / А.В. Бакурова // Новое в экономической кибернетике : сб. науч. статтей / [под ред. Ю. Лысенко ; Донецкий нац. ун-т]. – Донецк : ДонНУ, 2007. – № 4. –
    С.
     96102. 
  17.  Бакурова А.В. Моделювання економічного механізму охорони атмосферного повітря / А.В. Бакурова, В.Г. Жосан // Вісник ЗНУ. – 2007. – № 1. – С. 512. Особистий внесок: теоретико-ігрова модель процесу прийняття рішення (0,36 д. а.).
  18.  Бакурова А.В. М’яка системна методологія (SSM) в інноваційному державному управлінні / А.В. Бакурова // Збірник наук. праць Черкаського державного технологічного університету : у 2 ч. Серія: Економічні науки. – Черкаси : ЧДТУ, 2008. – Вип. 19. – Ч. 1. – С. 20–24.
  19.  Бакурова А.В. Семантичне моделювання нечітких економічних понять / А.В. Бакурова // Вісник ЗНУ. – 2008. – № 1. – С. 18–24. 
  20.  Бакурова А.В. Імітаційна модель грошових потоків для окремих видів туризму / А.В. Бакурова, А.В. Діденко // Економічний простір : зб. наук. праць. – Д. : ПДАБА, 2008. – № 14. – С. 144–151. Особистий внесок: постановка проблеми, когнітивна модель (0,24 д. а.).
  21.  Бакурова А.В. Концепция структурной сложности социально-экономической системы / Л.Н. Сергеева, А.В. Бакурова // Модели управления в рыночной экономике : сб. науч. трудов. – Донецк, 2008. – С. 425–433. Особистий внесок: концептуальне визначення складності (0,27 д. а.).
  22.  Бакурова А.В. Моделювання поведінки атрактивних структур на прикладі фінансової паніки в Україні / А.В. Бакурова, Г.І. Мацишина // Держава та регіони. – 2009. – № 4. – С. 5–13. Особистий внесок: постановка проблеми, когнітивна модель (0,40 д. а.).
  23.  Бакурова А.В. Роль когнітивного моделювання в підвищенні ефективності вирішення економічних задач / Л.Н. Сергєєва, А.В. Бакурова // Економічна кібернетика. – 2009. – № 5–6. – С. 55–63. Особистий внесок: обґрунтування інтегруючої ролі когнітивного моделювання в дослідженні самоорганізації (0,42 д. а.)
  24.  Бакурова А.В. Моделювання ефективності взаємодії між владою, населенням, туристичним та ігровим бізнесом / А.В. Бакурова, А.В. Діденко // Вісник Східноукраїнського національного ун-ту імені В. Даля. – 2009. – № 1. – С. 120–125. Особистий внесок: запропонована побудова функцій ефективності інвестицій для всіх напрямів структури цілей (0,18 д. а.).
  25.  Бакурова А.В. Концепція моделювання стійкості життєздатної соціально-економічної системи / Л.Н. Сергєєва, А.В. Бакурова // Економічна кібернетика. – 2009. – № 2. – С. 54–67. Особистий внесок: модель оцінювання життєздатності системи (0,42 д. а.).
  26.  Бакурова А.В. Шляхи досягнення синергетичного ефекту міжсекторної взаємодії у становленні інформаційного суспільства в Україні / А.В. Бакурова, І.С. Макарова // Теорії мікро-макроекономіки. – К. : Академія муніципального управління, 2009. – № 33. – С. 49–64. Особистий внесок: постановка проблеми, визначення ефективної взаємодії (0,45 д. а.).
  27.  Бакурова А.В. Моделювання міжрегіонального агрокластеру / А.В. Бакурова, Т.Б. Мартиненко // Вісник ЗНУ. – 2009. – № 1. – С. 59–72. Особистий внесок: постановка проблеми, комплекс моделей (0,36 д. а.).
  28.  Бакурова А.В. Семантичне моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах [Електронний ресурс] / А.В. Бакурова // Проблеми системного підходу в економіці / Національний авіаційний університет. – 2010. – № 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2010_1/Bakurova_110.
    htm.
     
  29.  Бакурова А.В. Концепція моделювання самоорганізації соціально-економічних систем / А.В. Бакурова // Держава та регіони. – 2010. – № 2. –
    С. 21–28.
  30.  Бакурова А.В. Моделювання ціноутворення у сфері послуг з урахуванням лояльності споживачів / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Вісник ЗНУ : зб. наук. статей. Серія: Економічні науки. – 2010. – № 1 (5). – С. 77–84. Особистий внесок: постановка проблеми, когнітивне моделювання процесу ціноутворення (0,36 д. а.). 
  31.  Бакурова А.В. Економіко-математична модель гри-тренінгу стратегічного мислення в умовах інформаційного суспільства / А.В. Бакурова, І.С. Макарова // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Економіка. – К., 2010. – Вип. 8. – С. 144–155. Особистий внесок: формалізація гри (0,42 д. а.).

Публікації за матеріалами конференцій

  1.  Бакурова А.В. Дискретная модель задачи о погашении задолженностей коалиции предприятий и пути ее решения / А.В. Бакурова, А.А. Шишканова // Проблемы становления рыночной экономики: информационное и финансовое обеспечение деятельности предпринимательских структур : сб. трудов I междунар. науч.-практ. конф. – Севастополь, 1998. – Ч. II. – С. 72–77. Особистий внесок: запропонована дискретна модель задачі (0,18 д. а.).
  2.  Бакурова А.В. Про один підхід до математичного моделювання фінансової стійкості / А.В. Бакурова // Ризикологія в економіці та підприємництві : зб. наук. праць міжнар. наук.-практ. конф. (27–28 березня 2001 р.). – К. : КНЕУ : Академія ДПС України, 2001. – Т. 3. – С. 108–109. 
  3.  Бакурова А.В. Оценка коммерческого риска методами нечеткой математики / А.В. Бакурова, Е.А. Васильченко // Prediction and decision making under uncertainties (PDMU-2001): Abstracts. – K., 2001. – P. 56–58. Особистий внесок: метод оцінювання ризику (0,10 д. а.).
  4.  Бакурова А.В. Моделирование и оценка кредитного риска методами нечеткой математики / А.В. Бакурова, Е.А. Васильченко // Моделирование и анализ безопасности и риска в сложных системах : труды Международной научной школы. СПб., 2002. – С. 265–269. Особистий внесок: модель для оцінювання кредитного ризику (0,15 д. а.).
  5.  Бакурова А.В. Гибридная система для определения уровня резерва банка / А.В. Бакурова, Е.А. Васильченко // Моделирование и анализ безопасности и риска в сложных системах : труды Международной научной школы. – СПб., 2004. –
    С. 400405. Особистий внесок: постановка проблеми, модель оцінювання рівня резерву
    (0,18 д. а.).
  6.  Бакурова А.В. Аналіз напрямків розподілу інвестицій для розвитку туризму та рекреації / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Стратегічний розвиток регіону – економічне зростання та інтеграція : матеріали міжнар. наук.-практ. конф.
    (11–12
     травня 2006 р.). – Чернівці , 2006. – Ч. 2. – С. 191–192. Особистий внесок: постановка проблеми (0,06 д. а.).
  7.  Бакурова А.В. Моделирование нечетких экономических понятий / А.В. Бакурова // Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем : тези доповідей ІV наук.-практ. конф. (15–17 листопада 2006 р.). – Д. : ДНУ, 2006. – С. 8.
  8.  Бакурова А.В. Імітаційна модель геопросторового процесу / А.В. Бакурова // Математичне та програмне забезпечення інтелектуальних систем : тези доповідей V наук.-практ. конф. – Д. : ДНУ, 2007. – С. 8.
  9.  Бакурова А.В. Моделювання процесу управління витратами на природоохоронну діяльність / А.В. Бакурова // Материалы XXXIV международной науч.-техн. конф. молодежи, ОАО “Запорожсталь” (23 ноября 2007 р.). – Запоріжжя, 2007. – С. 147.
  10.  Бакурова А.В. Порівняльний аналіз взаємовідносин між франчазор – франчайзі на ринку туристичних послуг та туроператор – турагент / А.В. Бакурова, Т.Б. Мартиненко // Реализация гос. политики в сфере курортов и туризма в рекреационных регионах : материалы междунар. науч.-практ. конф. (5–8 сентября 2007 г.). – Сімферополь : КЦППК, 2007. – С. 63–66. Особистий внесок: постановка проблеми (0,12 д. а.).
  11.  Бакурова А.В. Моделирование нерационального поведения экономических агентов в сфере торговых отношений / А.В. Бакурова, А.Ф. Бусел // Анализ, моделирование, управление, развитие экономических систем (АМУР-2007) : труды Международной школы-симпозиума (1216 сентября 2007 г.). – Симферополь: ДЭН, 2007. – С. 13–18. Особистий внесок: постановка проблеми, моделювання ефектів нераціональності (0,26 д. а.). 
  12.  Бакурова А.В. Моделювання ціноутворення для зовнішнього та внутрішнього туризму на базі гравітаційного підходу / А.В. Бакурова, Д.В. Очеретін // Комп’ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті : зб. наук. праць. – Кривий Ріг : КЕІ ДВНЗ “КНЕУ імені В. Гетьмана”, 2007. – С. 5–6. Особистий внесок: постановка проблеми, гравітаційні моделі (0,06 д. а.). 
  13.  Бакурова А.В. Основні проблеми туристичної галузі / А.В. Бакурова, А.В. Діденко // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття : зб. наук. пр. І міжнар. наук.-практ. конф. (17–19 грудня 2008 р.). – Д. : ПДАБА, 2008. – Т. 9: Моделювання соціально-економічних процесів. Проблеми застосування інформаційних технологій в теорії і економічній практиці. – С. 13–16. Особистий внесок: постановка проблеми (0,12 д. а.). 
  14.  Бакурова А.В. Математична модель формування територіального кластера на основі франчайзингової взаємодії / А.В. Бакурова, Т.Б. Мартиненко // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів : матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф.
    (8–10
     жовтня 2008 р.). – Запоріжжя : Вид-во ЗНУ, 2008. – C. 133–136. Особистий внесок: моделювання взаємодії (0,12 д. а.). 
  15.  Бакурова А.В. Шляхи досягнення синергетичного ефекту міжсекторної взаємодії у становленні інформаційного суспільства в Україні / А.В. Бакурова, І.С. Макарова // Інформаційні технології та моделювання в економіці : зб. наук. пр. – Черкаси : БРАМА-УКРАЇНА, 2009. – С. 32–33. Особистий внесок: моделювання взаємодії (0,06 д. а.). 
  16.  Бакурова А.В. Когнітивне моделювання взаємодії між владою, населенням, туристичним та ігровим бізнесом в розрізі грошових потоків / А.В. Бакурова, А.В. Діденко // Сучасні тенденції розвитку інформаційних технологій в науці, освіті та економіці : матеріали ІІІ всеукраїнської наук.-практ. конф., 9–11 квітня 2009 р. – Луганськ : Альма-матер, 2009. – С. 224–225. Особистий внесок: постановка проблеми, моделювання взаємодії (0,06 д. а.).
  17.  Бакурова А.В. Концепція математичного моделювання на основі м’якої системної методології / А.В. Бакурова // Проблеми економічної кібернетики : тези доп. всеукраїнської наук.-метод. конф. – Х., 2009. – С. 247–248.
  18.  Бакурова А.В. Когнітивне моделювання макроекономічних процесів / А.В. Бакурова, О.В. Єгорова // Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів : матеріали ІV міжнар. наук.-практ. конф. (8–9 жовтня 2009 р.). – Запоріжжя : ЗНУ, 2009. – С. 186–187. Особистий внесок: постановка проблеми
    (0,08 д. а.).
  19.  Бакурова А.В. Когнітивне моделювання розвитку інституту енергозбереження в Україні / А.В. Бакурова, О.В. Єгорова // Молода наука : зб. наук. праць молодих учених : у 2 т. / [за ред. А.В. Череп]. – Запоріжжя : ЗНУ, 2010. – Т. 1. – С. 172–179. Особистий внесок: постановка проблеми, трьохетапна процедура моделювання інституціонального середовища (0,36 д. а.).
  20.  Бакурова А.В. Імітаційна ігрова модель самоорганізації в умовах інформаційного суспільства / А.В. Бакурова, І.С. Макарова // Прогнозування соціально-економічних процесів : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. – Бердянськ, 2010. – С. 55–58. Особистий внесок: моделювання процесів самоорганізації (0,12 д. а.). 

АНОТАЦІЯ

Бакурова А.В. Моделювання процесів самоорганізації в соціально-економічних системах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. – Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2010.

У дисертаційній роботі сформовано загальну концепцію моделювання самоорганізації соціально-економічних систем як поетапну процедуру, в результаті якої формується комплекс моделей для управління життєздатністю соціально-економічних систем на основі самоорганізації.

Як особливості управління в сучасних умовах функціонування економіки України визначено пріоритетність синергетичного підходу, що орієнтований на самоорганізаційні зміни; необхідність розглядати в управлінні складову самоорганізації не лише спонтанної, а і свідомої, спрямованої на зміну економічними агентами самих себе. Основні проблеми полягають в узгодженні управління з механізмами самоорганізації, взаємодії різних стилів управління, визначенні ефективності їх спільного впливу на розвиток системи. Одним із шляхів вирішення цих проблем рекомендовано використання рефлексивного управління, що дає змогу врахувати інтереси всіх партнерів та забезпечити життєздатність соціально-економічної системи. Серед представлених математичних методів одне з центральних місць посідає когнітивне моделювання. Універсальність такого інструмента імітаційного моделювання дає можливість у поєднанні з іншими методами моделювати різні види самоорганізації, формувати системи протидій негативній самоорганізації складних систем (держав, регіонів, підприємств).

Ключові слова: самоорганізація, соціально-економічна система, процес, середовище, когнітивне моделювання, життєздатність, структура, граф, нечітке логічне виведення.

АННОТАЦИЯ

Бакурова А.В. Моделирование процессов самоорганизации в социально-экономических системах. –– Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора экономических наук по специальности 08.00.11 – математические методы, модели и информационные технологии в экономике. – Классический приватный университет. Запорожье, 2010.

В диссертационной работе самоорганизация в социально-экономической системе понимается как процесс управления системой на основе синергетического подхода, который состоит в обеспечении ее жизнеспособности, то есть условий существования и развития. Автором предложена общая концепция моделирования самоорганизации социально-экономических систем в виде поэтапной процедуры, в результате которой формируется комплекс моделей для управления жизнеспособностью социально-экономических систем на основе самоорганизации. Концепция включает четыре этапа, каждый из которых имеет два блока – инструментальный и модельный. В модельном блоке выделены два взаимосвязанных типа социально-экономических систем – среда и процесс. Для исследования социально-экономических систем важной является следующая иерархия сред: экологическая, социальная, экономическая в масштабах государства, региона, предприятия. Особое место занимает в системе сред институциональная среда, формирование которой происходит на современном этапе развития экономики и является одним из процессов самоорганизации.

На первом этапе концепции определяется структура системы и ее свойства с целью выявления структурных механизмов самоорганизации. На втором этапе выполняется идентификация (диагностика) состояния, траектории системы, что определяется характером взаимодействия процесса и среды, в которой он происходит. Третий этап концепции состоит в прогнозировании последствий процессов самоорганизации с целью определения возможных проблем и формирования системы противодействий их возникновению. На заключительном четвертом этапе концепции предлагаются модели для выбора определенного подхода в управлении.

В работе обозначены особенности управления в современных условиях функционирования экономики Украины, которые состоят в приоритетности синергетического подхода, ориентированного на самоорганизационные изменения; в необходимости рассматривать в управлении две составляющие понятия самоорганизации – спонтанную, а также направленную на изменения экономическими агентами самих себя. При этом основные проблемы заключаются в согласовании управления с механизмами самоорганизации, взаимодействии различных стилей управления, определении эффективности их общего влияния на развитие системы. В качестве одного из путей решения этих проблем рекомендовано использование рефлексивного управления, которое позволит учесть интересы всех партнеров и обеспечить жизнеспособность социально-экономической системы.

Автором предложен метод количественного оценивания потенциала самоорганизации, который учитывает аттрактивные цели и возможности социально-экономического агента для их достижения. В составе полученной оценки выделены две ее составляющие: потенциал саморефлексии и потенциал самосовершенствования. Такая оценка позволяет учитывать не только те ресурсы агентов, которые уже используются, но и перспективные. Предложенные методы оценивания могут применяться для анализа эффективности социально-экономического взаимодействия агентов и выявления наиболее перспективного направления развития социально-экономических систем.

Так, для решения проблем выравнивания развития регионов рекомендовано формирование межрегиональных кластеров и разработан комплекс моделей процессов формирования туристического межрегионального кластера.

Специфика самоорганизации в банковской деятельности требует создания системы предвидения комплекса рисков. Для управления рисками в банке предложены модели на основе нейросетевого моделирования и нечеткого логического вывода. Они учитывают как внешние факторы (самоорганизацию клиентов), так и внутренние (неэффективную организацию).

В условиях информационной экономики, когда на первый план выходит человек и удовлетворение его потребностей, изменяются также подходы к методам управления ценообразованием как одним из видов социально-экономического взаимодействия. Цена не может основываться исключительно на калькуляции затрат, а должна устанавливаться с учетом повышения удовлетворенности клиентов, их лояльности, что требует создания персонифицированных продуктов и поиска компромиссной цены. Построенные модели управления ценообразованием дают возможность привлечения потребителей услуг с максимальной лояльностью и повышения жизнеспособности предприятий в сфере услуг.

Среди представленных в диссертации математических методов одно из центральных мест занимает когнитивное моделирование. Универсальность такого инструмента имитационного моделирования позволяет в комплексе с другими интеллектуальными методами, такими как нейронные сети, нечеткая математика, теория игр, моделировать разные виды самоорганизации (на микро- и макроуровне, коллективную и индивидуальную), формировать системы противодействий негативной самоорганизации в сложных системах (государств, регионов, предприятий, банковской системе).

Предложенные имитационные модели обеспечивают информационную поддержку процессов самоорганизации, позволяют с помощью современных информационных технологий и программных продуктов Matlab, Vensim, Anylogic максимально учитывать сложность процессов, которые происходят в социально-экономических системах. Применение комплекса моделей позволяет формализовать процесс подготовки и проведения имитационных экспериментов с целью создания систем реагирования для стабилизации и поддержки устойчивого развития экономики и общества в целом.

Ключевые слова: самоорганизация, социально-экономическая система, процесс, среда, когнитивное моделирование, жизнеспособность, структура, граф, нечеткий логический вывод.

SUMMARY

Bakurova A.V. – The modeling of the processes of the self-organization in the social and economic systems. Manuscript.

The thesis for the Doctor of economic sciences on specialty 08.00.11 mathematical methods, models and information technologies in economics. Classical Private University Zaporizhzhya, 2010.

The dissertation work presents the general concept of the simulation of the self-organization of the social and economic systems in the form of stagewise procedure. This procedure forms the system of models for the self-organization control of the viability of the social and economic systems.

The particularities of the control in the present-day conditions of the Ukrainian economy such as the priority of the synergistic approach, which is focused on the self-organizational changes; the necessity to distinguish two strands of the notion self-organization the spontaneous one, and the strand which is oriented to the changing of the economical agents themselves, are underlined in the thesis. The main problems are the agreement between the control and mechanisms of the self-organization, the interaction between different management styles, the determination of the effectiveness of their influence on the development of the system. The usage of the reflexive control, which gives an opportunity to take into the consideration the interests of all partners and to provide the viability of the social and economic systems, has been proposed as the way of the solution of the above mentioned problems.

Among the mathematical methods given in the dissertation, the cognitive modelling comes to the front. The universality of such apparatus of the simulation modelling and the usage of the other methods such as neural networks, fuzzy mathematics, games theory allows to simulate different types of the self-organization (on micro-and macrolevels, collective and individual), and to form the system of counteraction to the negative self-organization in the complex systems (state , region, enterprise, banking system).

Keywords: self-organization, social and economic system, process, environment, cognitive modelling, viability, structure, graph, fuzzy logic troop. 


БАКУРОВА АННА ВОЛОДИМИРІВНА

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ САМООРГАНІЗАЦІЇ

В СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМАХ

Спеціальність 08.00.11 – математичні методи, моделі та інформаційні

технології в економіці

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук

Підписано до друку 17.12.2010. Формат 60х84/16. Папір друкарський.

Ум. друк. арк. 1,9. Обл.-вид. арк. 1,9.

Зам. № 42-10АГ. Тираж 150 прим.

Виготовлено на поліграфічній базі Класичного приватного університету

69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-б



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52096. Африка 63.5 KB
  Посовещавшись команды должны выбрать капитана и название команды можно предложить выбрать из названий стран Африки. Название команды пишут маркером на чистых табличках. За каждый правильный ответы команды получают красные жетоны 2 ВОСХОЖДЕНИЕ на Джомолунгму На доске магнитной нарисована гора с маршрутамиступеньками по количеству команд. Команды выбирают одного игрока – альпиниста который будет защищать честь команды при восхождении.
52097. Загальні особливості клімату Африки. Кліматичні пояси i типи клімату 43 KB
  Мета: повторите поняття клімат вірні чинники типи клімату кліматичний пояс; сформувати знання про загальні особливості клімату Африки про типи клімату в кожному кліматичному поясі Африки; продовжити формування навичок аналізу карти кліматичної карти Африки кліматичних діаграм; розвивати увагу спостережливість вміння робити висновки визначати головне. Найвища точка Африки: а г. Вам уже відомо що більша частина Африки розташована в тропічних широтах екватор перетинає материк майже посередині саме тому Африка протягом року...
52098. Фізико-географічне положення та берегова лінія Африки 49 KB
  Розмістити порядкові номери географічних об’єктів по океанам до яких вони належать Острів Камчатка Острів Шпіцберген Півострів Аравійський Острів Шрі-Ланка Півострів Скандинавський Острови Японські Острів НоваЗемля Острів Ісландія Хребет Ломоносова Острови Бермудські Острів Мадагаскар Море Червоне Острови Гавайські Море Карське Море Чорне Море Берингове Хребет Менделеєва Півострів Індостан Півострів Сомалі Острові Філіппінські Море Азовське Море Саргасове Острови Маріанські ...
52100. Общая характеристика климата Африки 5.32 MB
  Общая характеристика климата Африки Цель: формировать у учащихся систему знаний об общих особенностях климата Африки и основных климатообразующих факторах; совершенствовать практические умения объяснять особенности климата Африки характеризовать влияние климатообразующих факторов на его формирование развивать коммуникативные навыки воспитывать интерес к предмету. Оборудование: физическая карта Африки климатическая карта Африки учебники атласы шаблоны в рабочей тетради приготовлена картосхема Африки. В рабочей тетради вы должны были...
52101. Природні зони Африки 7.36 MB
  Мета: повторити вивчений матеріал; з’ясувати рівень оволодіння учнями навчальним матеріалом з попередніх тем; формувати знання про особливості розміщення природних зон Африки; поглибити систему знань учнів про взаємозв’язки природних компонентів у складі природних зон; сформувати в учнів вміння складати характеристику природних зон в певній послідовності за типовим планом...
52102. Особливості географічного положення Африки. Елементи берегової лінії. Дослідження та освоєння 1.58 MB
  Мета: формувати загальні уявлення про зміст та структуру розділу Материки; ознайомити з планом вивчення материків; розкрити поняття географічне положення;познайомити учнів з історією відкриття Африки. Обладнання: фізична карта світу фізична карта Африки плани характеристики географічного положення материка контурні карти портрети дослідників підручники атласи. До Африки взимку відлітають птахи України: лелеки ластівки журавлі тощо.
52103. Води суходолу Африки 890.5 KB
  Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості вод суходолу Африки; охарактеризувати головні річкові системи та басейни основні типи озер; систематизувати знання учнів про гідрологічні особливості території; продовжити формування практичних умінь характеристики водних ресурсів; сформувати поняття учнів про гідроекологічні проблеми Африки; удосконалити навички роботи з картами атласу контурною картою; виховувати бережливе ставлення до природи водних...
52104. Африка. Особливості географічного положення та історія дослідження материка 101 KB
  Мета: ознайомити учнів з історією дослідження Африки, своєрідністю природи материка, яка пов`язана з особливостями географічного положення, сформувати уявлення про періоди дослідження материка; закріпити вміння визначити координати крайніх точок материка; розвивати творчу уяву...