64329

СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Розширення площ посівів конюшини лучної в цій зоні повинно стати важливим завданням сільськогосподарського виробництва. Підвищення ефективності конюшиносіяння можливе насамперед за рахунок поліпшення селекційної роботи та чіткої організації насінництва конюшини...

Украинкский

2014-07-04

405 KB

1 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК”

                                                                              

 БАЙСТРУК-ГЛОДАН Леся Зіновіївна

                                                                    УДК 633.32:631.527

СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ

ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ

В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

06.01.05 – селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

                                                                        

Київ – 2010

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті землеробства і тваринництва західного  регіону Української  академії  аграрних  наук  протягом  2003 – 2008 рр.

Наукові керівники:     доктор сільськогосподарських наук 

                                        Мацьків Осип Іванович

                                       кандидат сільськогосподарських наук,

                                       старший науковий співробітник

                                       Бугайов Василь Дмитрович,

                                       Інститут кормів УААН, завідувач відділу селекції

                                       кормових і зернофуражних культур.

Офіційні опоненти:     доктор біологічних наук, професор                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

                                        Бобер Анатолій Федорович,

                                        ННЦ «Інститут землеробства УААН»,

                                        головний науковий співробітник

                                        відділу генетики і селекції кормових культур

                                        кандидат сільськогосподарських наук,   

                                        старший науковий співробітник

                                        Дупляк Ольга Тимофіївна,

                                        Національний університет біоресурсів і

                                        природокористування України Кабінету Міністрів України,

                                        доцент кафедри селекції, насінництва і кормовиробництва

Захист дисертації відбудеться “23” вересня 2010 р. о “ 12 ” годині                     на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при ННЦ “Інститут землеробства УААН”.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, ННЦ “Інститут землеробства УААН”, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ННЦ “Інститут               землеробства УААН”.

        Автореферат розіслано “18 ” серпня  2010 р.

        Вчений секретар

        Спеціалізованої вченої ради,

        кандидат сільськогосподарських наук                               Кравченко Л.О.

        ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Основною бобовою культурою в польових сівозмінах Передкарпаття є конюшина лучна (Trifolium pratense L.). За вмістом протеїну вона значно перевищує інші культури і є найкращою сировиною для виготовлення високобілкових кормів. Конюшина лучна позитивно і багатосторонньо впливає на ґрунт та його макро- і мікробіоту, її вважають комплексним агроекологічним  резервом, що сприяє підвищенню врожайності всіх сільськогосподарських культур.

         Розширення площ посівів конюшини лучної в цій зоні повинно стати важливим завданням сільськогосподарського виробництва.

Актуальність теми. Підвищення ефективності конюшиносіяння можливе, насамперед, за рахунок поліпшення селекційної роботи та чіткої організації насінництва конюшини, адже визначальна роль у впровадженні і використанні даної культури у виробництві належить сорту. Оцінкою і створенням вихідного матеріалу з метою створення сортів конюшини лучної, які б характеризувалися підвищеною продуктивністю, кормовою цінністю, стійкістю до несприятливих факторів середовища, займалось багато відомих як вітчизняних так і зарубіжних вчених            (К.В. Малуша, О.І. Мацьків, М.П. Драч, В.Д. Бугайов, А.О. Бабич, А.І. Боженко, А.С. Новоселова та ін). Незважаючи на значний обсяг досліджень, кількість високоврожайних сортів, адаптованих до конкретних грунтово-кліматичних умов, недостатня.  

У зв’язку з цим перед селекціонерами Передкарпаття постає необхідність створення сортів з підвищеною кормовою і насіннєвою продуктивністю, які б характеризувалися швидким відростанням травостою після укосів і випасання, стійких до несприятливих факторів середовища. Важливим при цьому є застосування ефективних методів селекції з попереднім вивченням  та детальною оцінкою колекційного матеріалу різного еколого-географічного походження. Все це свідчить про актуальність теми та необхідність проведення досліджень для вирішення важливих наукових і практичних питань, зазначених вище.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Експериментальні дослідження проведено в 2003 - 2008 рр. у лабораторії селекції Передкарпатської дослідної станції Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН згідно НТП УААН “Кормовиробництво” на 2001 -          2005 рр., підпрограма „Селекція, насінництво кормових і зернобобових культур”, завдання 01.04. “Створити і передати на державне сортовипробування сорт конюшини лучної сінокісно-пасовищного типу для умов західних областей України з урожайністю зеленої маси 580 – 600 ц/га, насіння 4 – 5 ц/га, стійкий до несприятливих умов середовища” (№ ДР 0101U004006) та з НТП “Генетичні ресурси рослин” на 2001 – 2005 рр., 2006 – 2010 рр., завдання 02.02.15 “Базові та ознакові колекції багаторічних бобових і злакових трав (місцеві популяції)”                     (№ ДР 0101U004008, № ДР 0106U003801).

 Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає у виділенні сортозразків – цінних генетичних джерел за селекційними ознаками; виявленні генетичної природи і характеру успадкування господарсько-цінних ознак та їх  взаємозв’язків на основі опрацювання генофонду  конюшини  лучної   для  створення  нових  сортів

з  високими   показниками   продуктивності   при   сінокісному   і  пасовищному   їх

використанні в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

- оцінити генофонд культури за морфо-біологічними та господарськими ознаками, виявити генетичні джерела селектованих ознак;

- визначити кормову цінність сортозразків конюшини лучної за врожаєм зеленої маси, вмістом сухої речовини та показниками якості;

- виявити взаємозв’язки між  кормовою і насіннєвою продуктивністю і ознаками, що їх обумовлюють;

-  на основі виділених джерел створити новий вихідний матеріал для селекції сортів конюшини лучної в умовах Передкарпаття;

-  дослідити генетичну природу і характер успадкування основних селектованих  ознак;

- порівняти продуктивність селекційних номерів при сінокісному та пасовищному способах їх використання;

- виділити цінний селекційний матеріал за господарсько-корисними ознаками.

Об’єкт  дослідження – закономірності  створення  нового  вихідного  матеріалу

для селекції конюшини лучної з високими показниками продуктивності при сінокісному і пасовищному типах використання.

       Предмет дослідженняконюшина лучна, колекційні сортозразки, гібридні популяції та селекційні номери.

      Методи досліджень – польовий і лабораторний із використанням: візуального – для встановлення фенологічних змін росту та розвитку рослин; вимірювально-вагового – для визначення продуктивності конюшини лучної; розрахункового – для визначення поживної цінності вегетативної маси; математично-статистичного – для оцінки вірогідності отриманих результатів досліджень; кореляційного – для визначення кореляційних залежностей; розрахунково-порівняльного – для встановлення економічної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше  в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття західного регіону України проведено комплексну оцінку генофонду конюшини лучної різного еколого-географічного походження при сінокісному і пасовищному способах використання. При цьому виявлено генетичні джерела стабільної врожайності.

Встановлено динаміку накопичення і особливості формування показників якості зеленої маси за укосами при сінокісному та пасовищному способах використання; виділено генетичні джерела, які дають більш стабільний врожай за циклами випасання.

Виявлено кореляційні зв’язки між кормовою і насіннєвою продуктивністю та елементами їх структури, що дозволяє обґрунтувати шляхи створення сортів з підвищеними показниками кормової і насіннєвої продуктивності.

Встановлено характер успадкування господарсько-цінних ознак гібридів конюшини лучної.

Створено та виділено за результатами попереднього та конкурсного сортовипробувань п’ять селекційних номерів.

Практичне значення одержаних результатів. На основі встановлених закономірностей формування і успадкування господарсько-цінних ознак виділено генетичні джерела і створено новий вихідний матеріал для селекції сортів конюшини лучної в умовах Передкарпаття.

За комплексом господарсько - цінних ознак (підвищеним адаптивним потенціалом, кормовою і насіннєвою продуктивністю, якістю продукції) виділено 6 сортозразків конюшини лучної, одну гібридну популяцію і три селекційних номери, які використовуються  в практичній селекції Передкарпатської дослідної станції Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН та інших  науково-дослідних  установ  УААН.

          Методами гібридизації, індивідуально-родинного і масового доборів створено новий вихідний матеріал (36 гібридних популяцій F1-F10), який використовується в практичній селекції  Передкарпатської дослідної станції ІЗіТЗР, Інституту кормів УААН та Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН.

Створено селекційну форму № 193 з  комплексом господарсько-цінних ознак, яку  зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин  України  (свідоцтво № 557 від 14. 07. 09).

Включено до Національного генбанку рослин України 16 зразків конюшини лучної : Нива (UJ0600120), (UJ0600205), Весна (UJ0600203), № 193 (UJ0600469), Передкарпатська 6 (UJ0600127), Стодолич (UJ0600204), Севєр (UJ0600121), Беломорский (UJ0600119), Димковський (UJ0600118), Двінський (UJ0600117), Маршанський 920 (UJ0600120), Єрмак (16-1-34) (UJ0600112), Роднік Сибіру (UJ0600111), Міліус (UJ0600431), Фаленський 1 (UJ0600122), Селекційний № 58 (UJ0600169), Селекційний № 59 (UJ0600167), (UJ0600418),  Селекційний № 57 (UJ0600168), (UJ0600377), (UJ0600380), (UJ0600378) Дракон (UJ0600209), (UJ0600376), (UJ0600373), (UJ0600369) Кретуновський (UJ0600210), (UJ0600370).

В 2009 р.  передано на Державну науково-технічну експертизу створений селекційний номер 193 під назвою Трускавчанка ( № заявки 09052002 від 05. 03. 09).

Особистий внесок здобувача полягає в узагальненні наукових даних вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертації, проведенні польових та лабораторних досліджень, опрацюванні експериментальних результатів та їх теоретичному обґрунтуванні. Автором сформульовано висновки та рекомендації для науки і селекційної практики. За результатами проведеного дослідження опубліковано наукові праці, підготовлено дисертацію і автореферат.

Частка творчої участі дисертанта у створенні нового вихідного  селекційного матеріалу становить 75 %, сорту Трускавчанка – 50 %.

          Апробація результатів досліджень.  Матеріали дисертаційної роботи були представлені та отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях : “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання” (Оброшино, 29 червня - 1 липня 2005 р.), “Сучасні проблеми виробництва і використання рослинного білка: глобальні зміни та ризики” (Вінниця, 18 - 19 червня 2008 р.), “Агропромислове виробництво України – стан і перспективи розвитку” (Кіровоград, 9 - 11 квітня 2008 р.), “Кормопроизводство: технология, экономика, почвосбережение” (Жодино, 25 -               26 июня 2009 г.) та  обговорені і схвалені на засіданнях методичних комісій та вчених рад Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН і Інституту кормів УААН у  2004 – 2008 рр. Результати  досліджень  демонструвалися

по Львівському телебаченню та  телеканалі “1+1” (24, 27 липня 2004 р.).

       Публікації. За темою дисертаційних досліджень опубліковано 10 наукових праць, з них 7 - у фахових наукових виданнях.      

       Структура та обсяг дисертації.   Дисертація    викладена    на    224   сторінках

машинописного  тексту (комп’ютерний   варіант),  включає  46  таблиць, 4  рисунки.

Містить вступ, 6 розділів, висновки, рекомендації для селекційної практики, 19 додатків,список використаних літературних джерел, який складається з 309 найменувань, з них 100 латиницею.

                                    ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

РОЗДІЛ 1.  СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ

(огляд наукової літератури)

На підставі аналізу даних літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів висвітлено кормове і агротехнічне значення конюшини лучної, історію поширення, морфологічні і біологічні особливості, досягнення сучасної селекції, її завдання і напрямки, методи селекційної роботи. Розглянуто значення вихідного матеріалу в селекції даної культури при підборі батьківських форм для схрещувань. Окреслено коло невирішених питань, які стосуються селекційно-генетичних основ вивчення та створення вихідного матеріалу в селекції конюшини лучної.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ, МЕТОДИ ТА  УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Польові дослідження проводили на експериментальній базі Передкарпатської дослідної станції Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН протягом 2003 – 2008 рр.

У дослідженнях у колекційному розсаднику використовували 55 сортозразків конюшини лучної різного еколого-географічного походження колекції ВІР, селекційні сорти, місцеві та дикорослі популяції, зібрані у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях. За селекційно-генетичним походженням 28 зразків належать до селекційних сортів, 27 – місцеві та дикорослі популяції.

За роки досліджень відмічали істотні відмінності від середніх багаторічних даних суми опадів та температур протягом літніх місяців, що дало змогу більш різносторонньо оцінити показники росту і розвитку конюшини лучної під час вегетації та вплив несприятливих умов довкілля на її кормову та насіннєву продуктивність.

Селекційний матеріал оцінювали за продуктивністю, кормовою цінністю, зимостійкістю, швидкістю відростання травостою весною, після укосів, за рівномірністю цвітіння і дозрівання насіння, а також за стійкістю рослин проти найбільш поширених  хвороб. Спостереження та обліки виконували згідно з “Методическими  указаниями  по селекции многолетних трав” (П. А. Вощинин и др., 1978), “Методическими  указаниями  по изучению многолетних кормовых трав” (П. А. Лубенец, 1971), “Методикою селекции многолетних трав”                                      (А. М. Константинова и др., 1969), “Методикою проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин” (А. О. Бабич, 1998).

          Аналізи    хімічного    складу  вегетативної  маси   проводили   за   методикою

О. В. Петербургського (1959).

Поживність  корму  вираховували  в  кормових  одиницях,  виходячи  з  вмісту

протеїну, жиру, клітковини, БЕР і відповідних коефіцієнтів їх перетравності.

Економічну ефективність визначали за “Методическими указаниями по определению экономической эффективности сортов сельскохозяйственных культур”, використовуючи розрахунки за прямими витратами з технологічних карт загальноприйнятої форми.

Статистичну обробку даних проводили кореляційним та дисперсійним методами за “Методикой полевого опыта” (Б. О. Доспехов, 1985) та “Статистической обработкой опытных данных” (В. Г. Вольф, 1966) на ПК із використанням спеціальних прикладних програм для Windows 98 (Excel 7.0). Для вивчення характеру успадкування і рівня гетерозису в гібридних популяціях визначили ступінь домінування (hp), який розраховували за формулою G. M. Beil, R. E. Aktkins (1965).

РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА СОРТОЗРАЗКІВ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ ЗА БІОЛОГІЧНИМИ ТА ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЯК ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

Тривалість вегетаційного періоду. Відростання весною рослин конюшини лучної спостерігали в межах 16.03 – 8.04. Раніше за всіх відростали зразки Димковський, Міліус, Весна, Дикоросла (№ 189), Дикоросла (№ 157), Колубара.  Їх можна охарактеризувати як зразки з підвищеною фенотиповою пластичністю, оскільки вони відростали першими в посушливі та вологі роки.

У середньому за роки досліджень амплітуда коливань тривалості періоду відростання-початок цвітіння першого укосу склала 62 – 83 діб. За строками початку цвітіння рослин першого укосу зразки колекційних розсадників можна поділити на три групи: 17 зразків (30 %) - ранньостиглі (період вегетації 62 - 69 діб), 29 зразків (52 %) - середньостиглі (69 – 76 діб), 10 зразків (18 %) - пізньостиглі (76 – 83 діб).

Укісна стиглість у першому укосі ранньостиглої групи сортозразків конюшини лучної наставала в 2004-2006 рр. 1 - 4, середньостиглої – 8 - 13, пізньостиглої – 15 - 20 червня (табл. 1).

                                                                                                                     Таблиця 1  Строки настання укісної  та насіннєвої стиглості сортозразків конюшини лучної

Фаза

Рік

2004

2005

2006

Відростання

16.03 – 27.03

30.03 – 8.04

28.03 – 03.04

Пасовищна стиглість (пасовище)1

18.05 – 23.05

22.05 – 25.05

10.05 – 15.05

Укісна стиглість (сінокіс)2

01.06 – 20.06

04.06 – 18.06

05.06 – 18.06

Господарська стиглість насіння

20.08

25.08

29.08

Примітка: 1 – перший цикл імітації випасання, 2 – перший укіс.

Висота травостою та динаміка добового приросту. Висота рослин конюшини

лучної змінюється залежно від сорту,метеорологічних показників та умов живлення.

За ознакою інтенсивність добового приросту кращі показники (0,70 – 1,60 см) спостерігали в усі роки досліджень у другому укосі при сінокісному використанні, а при імітації пасовища – в другому циклі (0,85 – 1,45 см) і третьому -  (0,87 – 1,63 см) (табл. 2).

         За високими показниками приросту за добу і рівномірним ритмом формування  при  сінокісному  використанні  виділено такі сортозразки: Колубара (0,90 - 1,53 см), Міліус (0,78 – 1,60 см), Дикоросла (№ 157) (0,65 – 1,45 см), Янтарний (0,89 –                1,15 см), Місцева (№ 179) (0,85 – 1,58 см).

     При імітації  пасовища - Вітебчанин (0,35 - 1,57 см), Місцева (№ 183) (0,35 - 1,61см), Скіф 1 (0,35 - 1,59 см),  Дикоросла (№ 175) (0,31 - 1,60 см), Колубара (0,38 - 1,57 см).

Таблиця 2

Динаміка добового приросту висоти рослин сортозразків конюшини лучної за напрямками використання, середнє  2004 – 2006 рр., см

Рік

1-й облік

2-й облік

3-й облік

4-й облік

Сінокісне використання

2004

0,49 – 1,11

0,70 – 0,97

-

-

2005

0,45 – 1,05

0,84 – 1,10

-

-

2006

0,30 – 1,35

0,93 – 1,60

-

-

Пасовищне використання

2004

0,45 – 0,58

0,85 – 0,94

0,87 – 1,19

0,40 – 0,72

2005

0,21 – 0,40

0,88 – 1,10 

1, 051,28

0,39 – 0,68

2006

0,33 – 0,42

0,97 – 1,45

1,35 – 1,63

0,28 – 0,60

         

Облистяність. Кращу облистяність мали рослини на ділянках з імітацією пасовища - 61 – 73%. При сінокісному використанні цей показник був значно нижчим і складав 33 – 42% (рис. 1).

       Сінокісне використання          Пасовищне використання                           

Рис. 1.  Залежність облистяності сортозразків конюшини лучної  від способу використання, середнє  2004 – 2006 рр., %

Пізньостигла конюшина в першому укосі відрізняється меншою облистяністю,

ніж ранньостигла. Особливо різко знижується цей показник у пізньостиглої конюшини в фазу бутонізації, в період інтенсивного росту стебел. Зниження облистяності з початком цвітіння спостерігалось в ранньостиглих і пізньостиглих форм, причому в останніх уповільнено. Загалом,   в обох типів конюшини на період цвітіння вона вирівнюється. При пасовищному використанні облистяність рослин збільшується.

У тетраплоїдних популяціях при сінокісному використанні (початок цвітіння) облистяність становить 54,6 – 56,6 %, що на 35 – 40 % більше за диплоїдні популяції.

За роками і в середньому за три роки (2004 – 2006 рр.) при пасовищному використанні всі тетраплоїдні популяції переважали за облистяністю диплоїдний стандарт на 5,1 - 11,0 %.  

Якість вегетативної маси.  Результати трирічних досліджень свідчать, що при багатоукісному використанні конюшини лучної значно підвищується якість вегетативної маси, оскільки вміст протеїну в ранні фази скошування значно вищий.

Так, у зеленій масі конюшини лучної в середньому за 2004 – 2006 рр. протеїну міститься (в % на абсолютно суху речовину): в першому укосі - 18,9, другому - 21,8, третьому - 20,7 і четвертому - 18,5.

Підвищення  вмісту  протеїну  в другому  і  третьому  укосах   пояснюється  не

тільки збільшенням облистяності, але й іншими умовами, зокрема сонячним освітленням і температурою повітря в липні – серпні порівняно з весною.

Серед груп стиглості при сінокісному використанні найвищий відсоток протеїну та вміст кормових одиниць у 100 кг сухої речовини був у ранньостиглих сортозразків (рис. 2).

      Сінокісне використання                       Пасовищне використання

1-ранньостиглі; 2 – середньостиглі; 3 – пізньостиглі; 4 – тетраплоїдні; 5 – стандарт.

Рис. 2. Поживна цінність сортозразків конюшини лучної в колекційному розсаднику

(середній міжпопуляційний рівень груп стиглості), середнє 2004 – 2006 рр.

Тетраплоїдні сортозразки, незважаючи на підвищену врожайність зеленої маси у порівнянні з диплоїдами, мали менший вміст протеїну і кормових одиниць через потовщення стебел і обводнення тканин. При пасовищному використанні в середньому за чотири укоси за відсотком протеїну серед груп стиглості виділились ранньостиглі сортозразки, а за вмістом кормових одиниць – середньостиглі (див. рис. 2). Тетраплоїдні сортозразки також мали підвищений  вміст протеїну  і  кормових  одиниць за такого ж типу використання.  

РОЗДІЛ 4. ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТОЗРАЗКІВ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ ТА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ ОКРЕМИХ ЇЇ ЕЛЕМЕНТІВ

Кормова продуктивність. Серед ранньостиглих зразків при сінокісному використанні  за врожайністю зеленої маси в середньому за три роки (2004 – 2006 рр.) СМР (середній міжпопуляційний рівень) істотно перевищили Колубара  (на 73 ц/га, або 14 %) і  Дикоросла (№ 189) - на 37 ц/га, або 7 %,  стандарт - Колубара, Міліус,  Дикоросла (№ 189) – відповідно  на 86 (17 %), 35 (7 %) і 50 ц/га (10 %); за врожайністю сухої речовини  істотно перевищив СМР і стандарт сортозразок Колубара: відповідно на 14,8  (13 %) і 13,9 ц/га (13 %).

Сортозразки середньостиглої групи забезпечили врожайність зеленої маси в середньому 497 ц/га і сухої речовини – 109,9 ц/га.  Істотно перевищили СМР за врожайністю сухої речовини тільки сортозразки Кретуновський і Дикоросла (№ 490) та стандарт за врожайністю зеленої маси – Дракон.

У групі пізньостиглих слід відзначити сортозразки Єрмак (16-1-34), Димковський, Маршанський 920, Фаленський 1 і Двінський, які істотно перевищили СМР за врожайністю зеленої маси (на 31 – 86 ц/га, або 6,2 – 17,1 %), стандарт – на                36 – 91 ц/га (7,2 – 18,3 %); за врожайністю сухої речовини відповідно на 8,5 –              18, 6  ц/га (7,7 – 16,9 %) і 6,9 – 17,0 ц/га (6,2 – 15,2 %).

У групі тетраплоїдних у середньому за три роки за врожайністю зеленої маси істотно перевищив СМР сорт Янтарний (на 30 ц/га, 5 %). Диплоїдний стандарт істотно переважали всі тетраплоїдні сорти (на 104 – 155 ц/га, 21 – 31 %). Проте за збором сухої речовини перевага тетраплоїдних сортів над диплоїдним стандартом незначна (на 4,5 - 8,6 ц/га, або 4 – 9 %), що можна пояснити високим обводненням тканин поліплоїдних сортів. Істотно переважав стандарт за врожайністю сухої речовини тільки сортозразок Долголєтній.

При пасовищному використанні в групі ранньостиглих за врожайністю зеленої маси СМР на 21 - 44 ц/га перевищили 5 сортозразків, стандарт - тільки Передкарпатська 33 (на 9 ц/га, або 1,6 %) за істотного перевищення СМР (на 44 ц/га). За врожайністю сухої речовини кращі за СМР результати показали 9 сортозразків, стандарт – 4.

         У групі середньостиглих за врожайністю зеленої маси  перевищили СМР десять сортозразків, стандарт – 8, за врожайністю сухої речовини, відповідно, 12 і 14. За врожайністю сухої речовини істотно переважали стандарт Hija 7417, Скіф 1, Дикоросла (№ 176), Дикоросла (№ 164) і Місцева  (№ 187) (на 9,1 – 21,1 ц/га), СМР - Hija 7417, Скіф 1, Дикоросла (№ 176) і Дикоросла (№ 164) (на  12,8 – 18,1 ц/га).

У    групі    пізньостиглих    сортозразків   за   врожайністю   сухої     речовини

перевищили СМР на 0,1 – 4,9 ц/га (1 – 4 %) сім, стандарт переважали всі сортозразки (на 1,8 – 12,9 ц/га, 1 – 1,1 %).

У групі тетраплоїдних у середньому за три роки істотно перевищили СМР і стандарт за врожайністю зеленої маси три сортозразки: відповідно на 7 – 45 ц/га (1 – 5 %) та 7 – 63 ц/га ( 1 – 14 %). За врожайністю сухої речовини СМР перевищили чотири сортозразки (на 0,5 – 2,2 ц/га, 0,4 – 1,9 %) і стандарт – п’ять (на 1, 7 – 4,8 ц/га, 1,5 – 4,3 %). І тільки сортозразок Вітебчанин істотно переважав за врожайністю сухої речовини стандарт і СМР.

Незважаючи на вищу врожайність зеленої маси тетраплоїдних популяцій  порівняно з диплоїдним стандартом, істотних відмінностей між ними за збором сухої речовини не спостерігалось.

Вищезгадані сортозразки можуть слугувати генетичними джерелами при селекції конюшини лучної на підвищення кормової продуктивності.

Насіннєва продуктивність. У групі ранньостиглих сортозразків врожайність насіння в середньому за три роки становила 14,6 – 29,5 г/м2, з них 6 переважали СМР на 0,6 – 6,3, стандарт – 4 на 0,07 – 0,47 г/м2. Слід відзначити сортозразки Колубара, Міліус, Дикоросла (№ 157), Дикоросла (№ 155), в яких врожайність насіння була на рівні 25,5 – 29,5  г/м2 , і вони істотно перевищили СМР (на 2,5 -               6,5 г/м2 )  і стандарт, за винятком Дикоросла (№ 157), - (на 2,3 – 4,7 г/м2  ).  

Серед зразків середньостиглої групи врожайність насіння в середньому за три роки склала 16,4 – 30,3 г/м2 . Дев’ять  сортозразків переважали СМР на 0,6 – 7,1 г/м2, 6 - стандарт на 0,5 – 5,5 г/м2. Заслуговують уваги сортозразки Скіф 1, Кретуновський, Дикоросла (№ 490), Дикоросла (№ 160), Дикоросла (№ 176), Місцева (№ 188), які забезпечили врожайність насіння 25,3 – 30,3 г/м2 та істотно перевищили СМР (на 2,1 –  7,1 г/ м2)     і стандарт, за винятком   Дикоросла (№ 176),  -  (на 1,5 – 5,5 г/м2).

  У групі пізньостиглих сортозразків у середньому за три роки врожайність насіння становила 20,6 – 32,8 г/м2. Серед даних сортозразків виділилися Роднік Сибіру і Яскрави, які достовірно перевищили стандарт та СМР, забезпечивши врожайність насіння  на рівні 27,5 – 32,8 г/м2, що на 3,8 – 9,1 г/м2 більше за СМР і на 2,7 – 8,0 г/ м2 за стандарт.                                                  

Врожайність насіння тетраплоїдних сортозразків у середньому за три роки склала 24,7 – 32,2 г/м2. Всі сортозразки, за винятком Янтарний, істотно переважали стандарт (на 3,2 – 7,4 г/м2). Слід відзначити сортозразки Стодолич, Весна, Вітебчанин, які достовірно перевищили стандарт і СМР і забезпечили отримання 30,2 – 32,2 г насіння з 1 м2, що на  1,2 – 3,2 г/м2 більше  за СМР і на 5,4 – 7,4 г/м2 за стандарт.

Аналіз структури врожаю показав, що сортозразки різних груп стиглості формували різну кількість суцвіть на 1 м2 (від 245 до 470 шт.) при майже однаковій загальній обнасіненості. Суттєвої різниці за масою  1000 насінин між сортозразками не виявлено. В межах груп стиглості спостерігали збільшення кількості насінин у головках від ранньостиглих до пізньостиглих. Досягалося  це  також  завдяки  деяким біологічним особливостям сортозразків, зокрема  у  сорту Весна - здатності формувати верхівкові головки на стеблах за рахунок здвоєння.

Взаємозв’язки окремих господарсько-цінних ознак. В результаті досліджень виявлено позитивний низький і  достовірний середній взаємозв’язок між  висотою рослин і вагою зеленої маси в усіх досліджуваних сортозразків (табл. 3). Коефіцієнт   кореляції    знаходиться   в   межах   від   0,03   (Димковський)   до   0,54

(Передкарпатська 6).

Між облистяністю і вагою зеленої маси для сортозразків № 42, Передкарпатська 33 / № 4700 і Димковський  притаманні  позитивні низький і середній взаємозв’язки (r = 0,13 – 0,41), у сорту Передкарпатська 6 – позитивні низький і достовірно високий (r = 0,22 – 0,86).

Між кількістю стебел і вагою зеленої маси у сортозразків Передкарпатська 6 і

№ 42 існують позитивні низький і середній взаємозв’язки (r = 0,17 – 0,73), у сортозразків  Передкарпатська 33 / № 4700 і Димковський  - позитивні середній і достовірно високий взаємозв’язки (r = 0,47 – 0,99).

                                                                                                                    Таблиця 3

Взаємозв’язки продуктивності сортозразків конюшини лучної та окремих морфо-біологічних і господарсько-цінних ознак при сінокісному способі використання, 2004 – 2006 рр.

Сортозразок

Коефіцієнт кореляції (r)

1

2

3

4

5

6

7

8

2004

Передкарпатська 6

0,36*

0,22

0,18

0,37

0,81*

0,12  

0,27

0,05

№ 42  

0,13

0,29

0,17

0,47

0,45

0,11

0,39 

0,06

Передкарпатська 33 / № 4700 (F9)

0,41

0,41

0,57*

0,22

0,29

0,18

0,45*

0,13  

Димковський

0,03

0,26

0,47*

-0,14

0,39

0,26

0,28

0,12

2005

Передкарпатська 6

0,45*

0,86*

0,58

0,20

0,73*

0,22

0,45*

0,10

№ 42  

0,24

0,37

0,73*

0,30

0,29

0,13 

0,19

0,09

Передкарпатська 33 / № 4700 (F9 )

0,11

0,40

0,99*

0,13

0,50

0,46

0,41

0,09

Димковський

0,13

0,13

0,94*

-0,21

0,31

0,28

0,21

0,18

2006

Передкарпатська 6

0,54*

0,32

0,55

-0,18

0,74*

0,33

0,67*

0,18

№ 42  

0,41

0,41

0,54

0,31

0,37

0,41

0,24

0,06

Передкарпатська 33 / № 4700 (F9)

0,39

0,26

0,79*

0,21

0,79*

0,03

0,67*

0,23

Димковський

0,12

0,20

0,77*

-0,12

0,33

0,11 

0,27

0,21

Примітки:  1 – між висотою рослин і вагою зеленої маси; 2 – між   облистяністю і  вагою зеленої маси; 3 – між кількістю стебел і вагою зеленої маси; 4 – між вагою насіння і вагою зеленої маси; 5 – між числом головок на рослині і вагою насіння; 6 – між кількістю квіток у головці і вагою насіння; 7 – між числом насінин в головці і вагою насіння; 8 – між масою 1000 насінин і вагою насіння;  * - істотно - на 5 % рівні значення.

Позитивні низький і середній взаємозв’язки (r = 0,13 – 0,47) виявлено між вагою насіння і вагою зеленої маси у сортозразків № 42 і Передкарпатська 33 /               № 4700 та негативний низький (r = - 0,12 – (- 0,21) і позитивний середній (r = 0,20 –

0,37) у сортозразка Димковський, що свідчить про можливість поєднання цих ознак

у даній популяції.

Між числом головок на рослині і вагою насіння у даних сортозразків існують

позитивні низький, середній і достовірно високий взаємозв’язки (r = 0,29 – 0,81).

Позитивні низький і середній взаємозв’язки виявлено в усіх сортозразків між кількістю квіток у головці і вагою насіння (r = 0,03 – 0,46) і між числом насінин у головці і вагою насіння (r = 0,19 – 0,67).

Між масою 1000 насінин і вагою насіння у досліджуваних зразків відзначено позитивний низький взаємозв’язок (r = 0,05 – 0,23).

За результатами досліджень, ступінь зв’язку між досліджуваними ознаками залежить від біологічних особливостей сорту, і на нього практично не впливають умови року. Наприклад, для сорту Димковський характерний слабкий взаємозв’язок і низькі коефіцієнти кореляції  між вагою насіння і зеленої маси, для сорту Передкарпатська 6 – сильні взаємозв’язки і високі коефіцієнти кореляції між числом головок на рослині і вагою насіння протягом трьох років дослідження.

РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК У ГІБРИДНИХ ПОПУЛЯЦІЙ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

Успадкування господарсько-цінних ознак гібридів конюшини лучної. У підрозділі подано характер успадкування основних господарсько-цінних ознак конюшини лучної в п’яти гібридних популяціях.

Враховуючи широкий спектр успадкування ознак у комбінаціях, ми виділили гібрид Передкарпатська 6 / Скіф 1, у якого всі ознаки мають прояв гетерозису або часткового позитивного домінування, що є важливим для господарського використання (табл. 4).

                                                                                                                     Таблиця 4

Успадкування основних господарсько-цінних ознак гібрида (F1) конюшини лучної Передкарпатська 6 / Скіф 1, 2008 р.

Ознака

F2

hp

Характер успадкування

Висота рослин, см

72,52

74,45

70,33

2,77

гетерозис

Кількість головок на рослині, шт.

24,4

42,18

38,35

1,55

гетерозис

Кількість квіток у головці, шт.

72,63

105,61

80,20

7,72

гетерозис

Кількість насінин у головці, шт.

35,31

40,18

31,05

3,29

гетерозис

Маса 1000 насінин, г

1,75

1,83

1,83

1,00

позитивне наддомінування

Кількість днів до цвітіння

77

74

68

0,25

часткове позитивне домінування 

Врожай сухої речовини, ц/га

101,5

106,5

108,4

0,44

часткове позитивне домінування 

Врожай насіння, ц/га

1,27

1,45

1,03

2,50

гетерозис

У гібрида Передкарпатська 6 / Скіф 1 за ознакою “висота рослин” проявляється  гетерозис (hp = 2,77), рівень якого до кращого батька був 2,66 %,                до  середнього  між  батьками  –  4,23 %  та  до  середнього значення між батьками з

кращою батьківською формою - 4,16 %. Гетерозисний індекс становив 3 %.

За ознакою кількість головок на рослиніу даного гібрида виявлено гетерозис (hp = 1,55). Рівень гетерозису до кращого батька становив 9,99 %, до середнього між батьками - 34,42 % та до середнього значення між батьками з  кращою  батьківською

формою - 28,16 %. Гетерозисний індекс дорівнював 9,08 %.

У гібридній популяції за ознакою кількість квіток у головці проявляється гетерозис (hp = 7,72), при цьому вона перевищила найбільш продуктивного батька на 31,68 %, середнє значення між батьками – на 38,00 % та  середнє значення між батьками з кращою батьківською формою - на 36,40 %. Гетерозисний індекс становив 24,06 %.

За ознакою “кількість насінин у головці” у гібрида проявляється гетерозис          (hp = 3,29), рівень якого до кращого батька становив 13,79 %, до середнього між батьками – 21,10 % та до середнього значення між батьками з кращою батьківською формою – 19,82 %. Гетерозисний індекс дорівнював 12,12 %.

За ознакою “маса 1000 насінин” було відзначено повне  позитивне домінуван-

ня   (hp = 1,00). При вивченні ступеня фенотипового домінування ознаки “кількість днів до цвітіння” виявлено часткове позитивне домінування.

За результатами успадкування показника врожай сухої речовини виявлено часткове позитивне домінування.

За показником “врожай насіння” встановлено гетерозис (hp = 2,50), рівень якого до кращого з батьків становив 14,17 %, до середнього між батьками - 26,09 % та до середнього значення між батьками з кращою батьківською формою - 23,62 %. Гетерозисний індекс дорівнював 12, 41 %.

Аналіз даних фенологічних спостережень показав, що у гібридів, отриманих від схрещування сортозразків різних груп стиглості (Колубара, Місцева (№ 176), СГП-4 (США) і Скіф 1) з ранньостиглим сортом Передкарпатська 6, початок цвітіння в більшості випадків був на рівні з вихідними сортами, а у гібридної популяції Передкарпатська 6 / Скіф 1 наступав на 2 - 3 дні раніше.

РОЗДІЛ 6. ПРОДУКТИВНІСТЬ та економічна ефективність вирощування СЕЛЕКЦІЙНИХ НОМЕРІВ конюшини лучної ПРИ РІЗНИХ СПОСОБАХ ВИКОРИСТАННЯ

 Характеристика виділених селекційних номерів конюшини лучної. За результатами попереднього сортовивчення (2004 - 2006 рр.) виділилися селекційні номери: 202, 42, 544, 205, 616, 193 (табл. 5).

№ 193 (сорт Трускавчанка)  створено схрещуванням сорту Передкарпатська 33 з № 4700 ( добір із сорту Носівська 5) з наступним багаторазовим добором впродовж чотирьох поколінь. Кущ напівпрямий із нещільним опушенням рослин, високими стеблами (75 см), головка  червоно-фіолетова, насіння  фіолетово-жовте. Переважає стандарт за кількістю головок на рослині (+ 12 шт.), кількістю квіток у головці (+11),  кількістю насінин у головці (+ 5 шт.), масою 1000 насінин (+ 0,13 г). Вологолюбивий, посуху переносить погано. Вимагає  родючих, забезпечених поживними речовинами ґрунтів, чистих від бур’янів. Добре переносить кислі ґрунти (рН 4-5). Рослина довгого дня, відносно тіневитривала, тому можна висівати під покрив різних культур. При сінокісному використанні забезпечує врожайність зеленої маси 52,7 т/га, сухої речовини – 11,7 т/га, при пасовищному відповідно – 60,6 т/га і 9,8 т/га. Врожайність  насіння даного сорту становить 0,40 т/га. Характеризується підвищеним вмістом протеїну в сухій речовині (18 - 20 %) і пониженим - клітковини  (21 - 23 %). Стійкий проти борошнистої роси. Сорт комбінованого напряму використання. Зимостійкість висока, навесні і після укосів травостій швидко відростає. Рекомендований для вирощування в Лісостепу та Поліссі. У 2009 р. даний номер передано на Державну науково-технічну експертизу  під назвою Трускавчанка (заявка  № 09052002 від 05.03. 2009 р.).                                                                                                               

                                                                                                                     Таблиця 5

Характеристика виділених селекційних номерів за  господарсько-цінними властивостями ( середнє, 2004 – 2006 рр.)

Господарсько-цінні властивості

Передкарпатська 6 – St

№ 202

№ 42

№ 544

№ 205

№ 616

№ 193

Вегетаційний період, діб

147

143

140

147

146

142

141

Висота рослин, см

72

74

71

76

72

70

75

Кількість суцвіть на рослині, шт.

29

34

32

30

34

27

41

Кількість квіток у головці, шт.

87

81

87

93

88

90

98

Кількість насінин у головці, шт.

45

45

49

51

49

47

50

Маса 1000 насінин, г

1,79

1,81

1,90

1,86

1,80

1,87

1,92

Врожайність сухої речовини, т/га

9,9

12,1

11,2

10,9

10,7

12,3

11,7

Вміст в сухій речовині протеїну, %                    

17,6

17,9

17,5

18,0

17,3

18,1

18,2

Вміст в сухій речовині клітковини , %                            

23,5

23, 2

23,5

23,1

24,9

23,4

22,9

Врожайність насіння, т/га

0,30

0,21

0,28

0,33

0,28

0,22

0,40

Економічна ефективність вирощування селекційних номерів конюшини лучної.  Вирощування сорту Трускавчанка та нових селекційних номерів конюшини лучної дозволить збільшити кормову та насіннєву продуктивність на 12 - 35  %, а, отже, підвищити валові збори та ефективність вирощування культури.  

Розрахунки свідчать про високу економічну ефективність вирощування  сорту Трускавчанка  на насіння (другий укіс, перший - на зелену масу) порівняно зі стандартом Передкарпатська 6 (табл. 6). Загальні матеріальні витрати на 1 га при вирощуванні сортів  були однаковими (2359 грн.), але враховуючи підвищену врожайність нового сорту, собівартість 1 т насіння його порівняно зі стандартом була значно меншою (на 1965,8  грн., або на 25,0 %)  і становила 5897,5 грн. Вартість одержаного насіння сорту Трускавчанка порівняно зі стандартом була на 33,1 % більшою (6000 грн.). При цьому прибуток з 1 га збільшувався з 3076 грн. (сорт Передкарпатська 6 ) до 4574 грн. у сорту Трускавчанка.

Проведені розрахунки економічної ефективності вирощування сортів                       і   селекційних   номерів   на    зелену     масу     при     сінокісному    і   пасовищному                                   

використанні показують, що  вирощування сорту Трускавчанка і виділених  селекційних номерів є також достатньо ефективним.

                                                                                                                              

                                                                                                                           Таблиця 6

Економічна оцінка вирощування сортів та перспективних номерів конюшини лучної на насіння (з другого укосу) в цінах на 01.01.2009 р.

Назва сорту, перспективного номера

Вартість зеленої маси, грн./га

Вартість насіння,

грн./га

Матеріальні витрати на вирощування 1 га, грн

Собівартість

1 т насіння, грн

Умовно чистий прибуток, грн./ га

Рентабельність, %

Окупність   витрат, грн

Передкарпат- ська 6 - St

935

4500

2359

7863,3

3076

130,4

2,30

№ 42

1075

4200

2359

8425,0

2916

123,6

2,24

№ 205

1008

4200

2359

8425,0

2849

120,8

2,21

№ 544

928

4950

2359

7148,5

3519

149,2

2,49

Трускавчанка

1033

6000

2359

5897,5

4574

198,1

2,98

         

                                                   ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке виявляється у виділенні сортозразків – цінних генетичних джерел за селекційними ознаками, виявленні генетичної природи і характеру успадкування господарсько-цінних ознак та їх взаємозв’язків на основі опрацювання генофонду конюшини лучної, для створення нових сортів з високими показниками продуктивності при  сінокісному і пасовищному їх використанні в ґрунтово-кліматичних умовах Передкарпаття. Використання сукупності результатів досліджень забезпечило створення 36 гібридних комбінацій, 5 цінних селекційних ліній та нового сорту.

1. За ознакою довжини вегетаційного періоду від початку відростання до укісної стиглості колекційні зразки розподілено на три групи стиглості: ранньостиглі (період вегетації 62 - 69 діб) - 17 зразків (30 %), середньостиглі                 (69 – 76 діб) - 29 зразків (52 %), пізньостиглі (76 – 83 діб) - 10 зразків (18 %).

2. Виділено зразки конюшини лучної за окремими господарсько-цінними ознаками - генетичні джерела ознак:

- за зимостійкістю: сортозразки походженням із Сибіру з групи пізньостиглих - Маршанський 920, Єрмак (16-1-34), Димковський, Двінський, Роднік Сибіру, Фаленська 1;

 - за динамікою приросту та рівномірним ритмом формування зеленої маси при сінокісному використанні: сортозразки Колубара, Міліус,                      Дикоросла (№ 157), Янтарний, Місцева (№ 179); при пасовищному: Вітебчанин,  Місцева (№ 183), Скіф 1, Дикоросла (№ 175), Колубара. Сортозразок Колубара може слугувати генетичним джерелом для створення сортів комплексного використання;                                                                                                   

 -  за   облистяністю  :   при   сінокісному    способі    використання    з    групи

ранньостиглих - Колубара, Міліус,  Дикоросла (№ 157), Місцева (№ 183), Передкарпатська 33; з групи середньостиглих - Дикоросла (№ 161),                Дикоросла (№ 175), Дикоросла (№ 178), Дикоросла (№ 164), Місцева (№ 188), Місцева (№ 177), Місцева (№ 179); з групи пізньостиглих – Біломорська,                 Єрмак (16-1-34), Двінська, Яскрави; з групи тетраплоїдних – Стодолич, Весна, Вітебчанин. При пасовищному способі використання з групи ранньостиглих виділилися Колубара, Florex, Дикоросла (№ 186); з групи середньостиглих - Дикоросла (№ 200), Hija 74004, Elbo 35, Дикоросла (№ 178); з групи пізньостиглих – Сєвєр, Маршанський 920, Двінський; з групи тетраплоїдних – Весна, Вітебчанин;

  - за кормовою продуктивністю при сінокісному використанні: з групи ранньостиглих – Колубара, Міліус, Дикоросла (№ 189); з групи середньостиглих – Дракон, Кретуновський, Дикоросла (№ 490), Дикоросла (№ 175), з групи пізньостиглих - Єрмак (16-1-34), Димковська, Маршанський 920, Фаленська 1, Двінська; з групи тетраплоїдних – Делєц, Янтарний, Весна;

  - за кормовою продуктивністю при пасовищному використанні: з групи ранньостиглих – Міліус, Місцева (№ 184), Передкарпатська 33; середньостиглих - Hija 7417, Скіф 1, Дикоросла (№ 176), Дикоросла (№ 164), Місцева (№ 187); пізньостиглих – Бєломорський, Роднік Сибіру, Димковський, Маршанський 920; тетраплоїдних – Вітебчанин;

  - за поживною цінністю при сінокісному використанні: з групи ранньостиглих – Міліус, Дикоросла (№ 189), Місцева (№ 183),                       Дикоросла (№ 162); середньостиглих – Кретуновський, Дикоросла (№ 175); пізньостиглих - Єрмак (16-1-34), Димковський, Яскрави; тетраплоїдних – Весна, Вітебчанин;

  - за поживною цінністю при пасовищному використанні: з групи ранньостиглих - Дикоросла (№ 189), Дикоросла (№ 163); середньостиглих - Дикоросла (№ 200), Hija 74004, Elbo 35; пізньостиглих - Фаленська 1, Яскрави; тетраплоїдних – Делец і Янтарний;

 - за насіннєвою продуктивністю: з групи ранньостиглих – Колубара, Міліус, Дикоросла (№ 157), Дикоросла (№ 155); середньостиглих – Скіф 1, Кретуновський, Дикоросла (№ 490), Дикоросла (№ 160), Дикоросла (№ 176), Місцева (№ 188); пізньостиглих -  Роднік Сибіру, Яскрави; тетраплоїдних – Стодолич, Весна, Вітебчанин.

 3. За комплексом ознак виділено сортозразки з високим адаптивним потенціалом, які забезпечували в роки досліджень стабільно високу кормову та  насіннєву  продуктивність:  Колубара,  Міліус,  Кретуновський,  Дикоросла (№ 490),

Весна, Роднік Сибіру.

  4. Cортозразки походженням із Сибіру є цінним вихідним матеріалом для виведення високопродуктивних зимостійких сортів конюшини лучної пізньостигло-                                   

го типу в умовах Передкарпаття.

  5. Виявлено окремі факторіальні ознаки, які корелюють з результуючою  ознакою  ”вага   зеленої   маси” -  висота  травостою  і  кількість  стебел   з  куща   та

“вага  насіння з рослини” - кількість насінин у головці. Між двома результуючими ознаками у чотирьох сортозразків існують низькі позитивні і від’ємні кореляційні зв’язки.

6. У гібридів  у  першому  поколінні за  господарсько-цінними  ознаками      проявляється різний характер успадкування:

- за “висотою рослин” -  наддомінування  високорослості (hp = 2,77), часткове негативне домінування більш низькорослої батьківської форми  (hp = -0,64…-0,79) та часткове позитивне домінування високорослості (hp = 0,07). Ознака визначається в основному взаємодією домінантних генів і генів наддомінування. В зв’язку з цим у селекційній роботі щодо поліпшення цієї ознаки можливо використовувати добір або самозапилення для закріплення гетерозису;  

- за “кількістю  головок на рослині” - гетерозис (наддомінування) (hp = 1, 31 – 3,97) та часткове негативне домінування (hp = -0,38…-0,88). Одержані результати свідчать про подібний характер успадкування цієї ознаки. Відповідно методи селекції з поліпшення цієї ознаки будуть аналогічними з ознакою  “висота рослин”;

- за “кількістю квіток у головці” - наддомінування  (hp = 1,16 – 7,72) та часткове негативне домінування (hp = -0,41). Таким чином, дана ознака в основному визначається генами наддомінування. В селекції на поліпшення цієї ознаки значний ефект можуть дати методи гетерозисної селекції;

- за “кількістю насінин у головці ” - наддомінування  (hp = 2,43 – 3,29), часткове негативне домінування (hp = -0,01…-0,71), депресія (hp = - 16,2). Переважний прояв частково негативного домінування і депресії вказує на більш складний генетичний контроль даної ознаки, в якому значну роль відіграють гени з неалельною взаємодією при високому впливі факторів навколишнього середовища. Тому покращення даної ознаки можливе при використанні більш жорсткого добору та шляхом залучення для гібридизації нового вихідного матеріалу; 

- за “масою 1000 насінин” - гетерозис і  повне  домінування  (hp = 1,00 – 11,00)                   

 та часткове позитивне домінування (hp = 0,62). Ознака визначається в основному генами наддомінування та домінування. При поліпшенні цієї ознаки значний ефект можуть дати методи гетерозисної селекції;

- за ознакою “кількість днів до цвітіння” -  часткове позитивне домінування (hp = 0,14 – 0,44), депресія (hp = -1,5…-2) та проміжне успадкування (hp = 0). Преважний вплив мають гени з неалельною взаємодією, які зменшують довжину вегетаційного періоду, при високому впливі факторів навколишнього середовища. В зв’язку з цим перспективним є використання одержаного гібридного матеріалу в селекції на скоростиглість;

- за “врожаєм сухої речовини” - наддомінування  (hp = 1,14 – 2,00) та часткове позитивне домінування (hp = 0,44 – 0,94). Ознака контролюється генами з ефектами наддомінування та домінування. Тому подальше селекційне поліпшення за цією ознакою буде найбільш ефективним з використанням методів гетерозисної селекції;

- за “врожаєм насіння” - наддомінування  (hp = 1,14 – 2,00) та часткове позитивне домінування (hp = 0,13). Ознака визначається взаємодією домінантних генів і генів над домінування, відповідно, селекційне поліпшення за цією ознакою можливе за рахунок методів гетерозисної селекції.

7. Враховуючи широкий спектр успадкування ознак у комбінаціях, нами виділений гібрид Передкарпатська 6 / Скіф 1, у якого в успадкуванні всіх ознак спостерігається гетерозис, позитивний характер домінування та наддомінування, що є важливим для господарського використання.

8. За результатами попереднього і конкурсного сортовивчення виділено перспективний номер 193, який в 2009 р. під назвою Трускавчанка передано на Державну науково-технічну експертизу.

9. Аналіз економічної ефективності вирощування конюшини лучної при різних способах використання (насіння, сінокіс і пасовище) показав, що найбільш високий  рівень рентабельності забезпечує  селекційний номер 193 (Трускавчанка) -

198,1 ; 28,1 і 37,9 %, відповідно.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ ТА

ВИРОБНИЦТВА

1. У селекції конюшини лучної для умов Передкарпаття використовувати виділені за комплексом ознак генетичні джерела з високим адаптивним потенціалом і підвищеною кормовою та насіннєвою продуктивністю:

- сортозразки Колубара, Міліус, Кретуновський, Дикоросла (№ 490),                                                                                                                                                                                                                         Весна, Роднік Сибіру при пасовищному і сінокісному використанні;

- гібридну комбінацію Передкарпатська 6 / Скіф 1, у якої всі ознаки мають прояв гетерозису або частково позитивного домінування, що є важливим для господарського використання;

- створені та  виділені  нами  селекційні номери 202, 42, 544, 205, 616.

2. У селекції конюшини лучної на підвищення врожайності сухої речовини та насіння, враховуючи особливості їх генетичного контролю, подальше селекційне поліпшення за цією ознакою найбільш ефективне з використанням методів гетерозисної селекції.

3. В умовах Передкарпаття України вирощувати новостворений сорт конюшини лучної Трускавчанка сінокісно-пасовищного напряму використання, який забезпечує врожайність зеленої маси на рівні 52,7 – 60,6 т/га, сухої речовини -11,7 – 9,8 т/га, насіння – 0,40 т/га та характеризується підвищеним вмістом протеїну в сухій речовині (18 - 20 %) і пониженим - клітковини  (21 - 23 %).

 

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Глодан Л. З. Вивчення кореляційних зв’язків між окремими морфо-                біологічними властивостями і господарсько-цінними ознаками рослин конюшини лучної та конюшини повзучої / Л. З. Глодан // Вісник Львівського державного аграрного університету: агрономія. – 2005. - № 9. – С. 221 – 226.  

Глодан Л.  З.  Порівняльна  оцінка  селекційних  номерів  конюшини лучної при сінокісному використанні в умовах Передкарпаття  / Л. З.  Глодан  //  Передгірне

та гірське землеробство і тваринництво. – 2005. – Вип. 47. – С. 22 – 30.

3. Коник Г. С. Інтродукція і селекція багаторічних трав у Передкарпатті                / Г. С. Коник, М. М. Хом'як, Л. З. Глодан // Генетичні ресурси рослин. – 2007. – № 4. – С. 26 – 29.

4. Коник  Г.  С. Біологічні  особливості  багаторічних  бобових  трав  в  умовах

Передкарпаття / Г. С. Коник, Л. З.  Глодан., Е. Вілчінскас,  В. Кемешіте  // Селекція і насінництво. – 2008. – Вип. 95. – С. 255 – 265.

5. Глодан Л. З. Порівняльне вивчення продуктивності та кормової цінності зразків конюшини лучної ранньостиглого (двоукісного) і пізньостиглого (одноукісного) типів / Л. З. Глодан, Г. З. Жапалео // Вісник Львівського національного аграрного університету: агрономія. – 2008. - № 12 (2). – С. 138 - 143.

6.  Коник Г. С. Багаторічні бобові трави – джерело кормового білка                         / Г. С. Коник, Л. З. Глодан, М. М. Хом'як // Корми і кормовиробництво. – 2008. – Вип. 63. – С. 68 – 75.

7. Байструк-Глодан Л. З.  Оцінка зразків конюшини лучної за біологічними та господарсько-цінними показниками як вихідного матеріалу для селекції                      / Л. З.  Байструк-Глодан // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. – 2009. – Вип 51 (ІІ). – С. 3 – 11.

8. Глодан Л. З. Порівняльне вивчення малопоширених видів багаторічних бобових трав в умовах Передкарпаття / Л. З. Глодан // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, Оброшино, 29 черв. – 1 лип. 2005 р.– Оброшино, 2005. – С. 87 – 89.

9. Глодан Л. З. Кореляційний аналіз зразків конюшини лучної  / Л. З. Глодан               // Агропромислове виробництво України – стан і перспективи розвитку : матеріали       ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів, Кіровоград, 9 - 11 квіт. 2008 р. – Кіровоград, 2008. –  Вип 5. - С. 86 – 87.

10. Байструк-Глодан Л. З.  Селекция клевера лугового (TRIFOLIUM PRA-TENSE L.) в Предкарпатье / Л. З. Байструк-Глодан // Кормопроизводство: технология, экономика, почвосбережение: материалы Международной научно-практической конференции, Жодино, 25 - 26 июня 2009 г. – Минск, 2009. – С. 256 – 259.

АНОТАЦІЯ

         Байструк-Глодан Л. З. Створення вихідного матеріалу для селекції конюшини лучної в умовах Передкарпаття. - Рукопис.

 Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція і насінництво. – ННЦ “Інститут землеробства УААН” – Київ – Чабани, 2010 р.

У дисертації викладено результати комплексної оцінки сортозразків конюшини лучної різного еколого-географічного походження при сінокісному і пасовищному способах використання. Виділено кращі генетичні джерела для конкретних ґрунтово-кліматичних умов за кормовою і насіннєвою продуктивністю, зимостійкістю, динамікою добового приросту і висотою рослин.

Встановлено динаміку накопичення і особливості формування кормової цінності зеленої маси за укосами при сінокісному та пасовищному способах використання; виділено генетичні джерела, які дають більш стабільний врожай за циклами випасання.

Виявлено кореляційні зв’язки  між  кормовою і насіннєвою продуктивністю та

елементами їх структури, що дозволяє обґрунтувати шляхи створення сортів з підвищеними показниками кормової і насіннєвої продуктивності.

Встановлено характер успадкування господарсько-цінних ознак гібридів конюшини лучної.

Проведено порівняльну оцінку кормової і насіннєвої продуктивності виділених селекційних номерів та визначено економічну ефективність їх вирощування. За результатами конкурсного сортовипробування (2007 - 2008 рр.) перспективний номер 193 під назвою Трускавчанка в 2008 р. передано на Державну науково-технічну експертизу.

Розроблено рекомендації для селекційної практики.

Ключові  слова:  конюшина лучна, вихідний матеріал, сорт, колекційний  зразок,  гібридизація,  кореляційний зв'язок ознак, успадкування.

        

АННОТАЦИЯ

Байструк-Глодан Л. З. Создание исходного материала для селекции клевера лугового в условиях Предкарпатья. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 – селекция и семеноводство. – ННЦ “Институт земледелия УААН”. – Киев – Чабаны, 2010 г.

В диссертации изложены результаты комплексной оценки сортообразцов клевера лугового различного эколого-географического происхождения при сенокосном и пастбищном способах использования. По признаку продолжительность вегетационного периода от начала отрастания до укосной спелости коллекционные образцы  были разделены на три группы спелости: ранне-, средне- и позднеспелые.   Выделены лучшие образцы для конкретных почвенно-климатических условий по кормовой и семенной продуктивности, зимостойкости, динамике суточного нарастания и высоте растений, которые могут быть использованы как генетические источники признаков.

Установлены динамика накопления и особенности формирования показателей качества зеленой массы по укосам при сенокосном и пастбищном способах использования, выделены образцы, которые дают более стабильный урожай по циклам стравливания.

Выявлены корреляционные связи между кормовой семенной продуктивностью и элементами их структуры, что позволяет обосновать пути создания сортов с повышенными показателями. Выделены отдельные факториальные признаки, которые коррелируют с результирующими: ”урожай зеленой массы” - ”высота травостоя” и ”количество стеблей с куста”; “вес семян с растения” - ”количество семян в головке”.

Установлен характер наследуемости хозяйственно-ценных показателей гибридов клевера лугового в первом поколении. Выделен гибрид Предкарпатская 6 / Скиф 1, у которого все признаки имеют положительный характер доминирования и наддоминирования.

В селекции клевера лугового на повышение урожая сухого вещества и семян, учитывая особенности их генетического контроля, дальнейшее селекционное  улучшение   по  этому  признаку  будет  эффективным  с  использованием  методов   

гетерозисной селекции.

Созданы и выделены ряд селекционных номеров по кормовой и семенной продуктивности: № 202, № 42, № 544, № 205, № 616. По результатам конкурсного сортоиспытания (2007 - 2008 гг.) перспективний номер 193 под названием Трускавчанка в 2008 г. передано в Госсударственую научно-техническую экспертизу.

Разработаны рекомендации для селекционной практики.

Рассчитаны экономические показатели эффективности выращивания клевера лугового при различных способах использования (семена, сенокос и пастбище).

Ключевые слова: клевер луговой, исходный материал, сорт, коллекционный образец, гибридизация, корреляционная связь признаков, наследование.

                                                    ABSTRACT

Baystruk-Glodan L. Z. Parent material development for the  red clover breeding in the conditions of  the Pre-Carpathians. -  Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agriculture on the speciality 06.01.05 -  breeding and seed production. - NRC "Institute of Agriculture of the UAAS" -  Kyiv - Chabany, 2010.

The thesis states the results of complex of red clover varietal samples of different ecologo-geographical origin at mowing and grazing combinated use methods. The best genetical surces for the specific soil-climatic conditions are selected on the feed and seed productivity, winter resistance, the daily increase dynamics and plants height.

The green material accumulation dynamics and details of seeding value formation are established on cuttings at moving use method and on pasture cycles at grazing one; the genetical sources that give more stable yield on pasture cycles are selected.

The correlation relationship between stern feed and seed productivity and components of their structure is revealed what permits to substantiate the ways of variety development with higher feed and seed productivity indices.

The nature of economic character inheritance of the red clover hybrids is established.

The comparative evaluation of feed and seed productivity of selected breeding numbers is conducted and the economic efficiency of their cultivation is determined. The promising number 193 which is known as Truskavchanka is submitted to the State Scientific and Technological Consultant`s Investigation in 2009 on the results of competitive strain test (2007 - 2008).

The recommendations for breeding practice are worked out.

Key words: red clover, parent material, variety, сollection samples, hybridization, correlation, inheritance.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

49267. Расчет основных характеристик цифровой системы передачи непрерывных сообщений 277.47 KB
  Формирователь первичного сигнала непрерывное сообщение преобразуется в первичный электрический сигнал bt непрерывный сигнал соответствующий передаваемому сообщению. 3 Дискретизатор Дискретизирование непрерывного сигнала непосредственное умножение непрерывного сигнала ut на вспомогательную последовательность yt дискретизирующих прямоугольных импульсов единичной амплитуды. {bti} совокупность значений сигнала в моменты времени ti 4 Квантователь Округление дискретизированных мгновенных значений до ближайших...
49269. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ УЛЬТРАЗВУКОВЫХ ВОЛН ДЛЯ ИЗМЕРЕНИЯ ФИЗИЧЕСКИХ ВЕЛИЧИН 316.98 KB
  Практическое применение низкоэнергетических УЗ колебаний. Практическое применение высокоинтенсивных УЗ колебаний . В ультразвуковом диапазоне частот сравнительно легко получить направленное излучение; ультразвуковые колебания хорошо поддаются фокусировке в результате чего повышается интенсивность ультразвуковых колебаний в определенных зонах воздействия. Прошло чуть более ста лет с начала исследований в области применения ультразвуковых колебаний.
49270. Использование эффекта Холла для измерения физических величин 932.6 KB
  Так как ЭДС Холла меняет знак на обратный при изменении направления магнитного поля на обратное, то Холла эффект относится к нечётным гальваномагнитным явлениям.
49273. Разработка электронной измерительной системы для контрольного приспособления для проверки расположения осей отверстий у корпусов с базированием на кулачковую оправку 1.82 MB
  На рисунке представлено контрольное приспособление кулачковой оправкой для измерения расположение осей отверстий корпуса стойки металокордовых машин. На этой оправке осуществляется также комплексное базирование корпусов.
49274. Аудит процесса управление несоответствующей продукцией ОАО «Северсталь-метиз» 1.62 MB
  Основными видами производственной и коммерческой деятельности Орловского сталепрокатного завода является выпуск и реализация метизной продукции, а именно проволоки низко и высокоуглеродистой; стальных сеток; электродов; стальных канатов; калиброванной стали