64344

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ

Автореферат

Политология и государственное регулирование

Реформування аграрної сфери економіки яке супроводжувалося становленням ринкових відносин проведенням земельної реформи створенням нових підприємницьких організаційних структур різних форм власності не дало очікуваних результатів.

Украинкский

2014-07-05

180 KB

3 чел.

PAGE  1

Міністерство регіонального розвитку та будівництва України

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

БАБКО Віктор Миколайович

УДК 354:339.923:061.1

РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (м.Київ).

Науковий керівник -

доктор економічних наук, професор

Дацій Олександр Іванович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, професор

Латинін Микола Анатолійович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

завідуючий кафедрою економічної політики;

кандидат економічних наук

Туболець Ірина Іванівна,

Дніпропетровська державна фінансова академія Міністерства фінансів України,

доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться 27 січня 2011 р. о 16 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.129.01 в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України за адресою: 01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33, к. 220.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (01042, Київ, вул. Івана Кудрі, 33).

Автореферат розісланий  25 грудня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради      Л.П. Піддубна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку економіки України значно збільшується роль держави як принципово важливого фактора в досягненні економічного зростання й підвищення соціальної стабільності. Світовий досвід переконливо доводить, що через специфічні особливості функціонування та розвитку, аграрна сфера не може бути саморегулюючою системою і має більшу потребу в регулюванні й підтримці з боку держави, ніж інші сфери. Особливого значення регулююча функція держави набуває у зв’язку зі вступом до СОТ та інтеграцією України у світовий економічний простір.

Реформування аграрної сфери економіки, яке супроводжувалося становленням ринкових відносин, проведенням земельної реформи, створенням нових підприємницьких організаційних структур різних форм власності не дало очікуваних результатів. Реалії сьогодення спонукають до використання стратегічних підходів для здійснення глибоких перетворень в аграрній сфері, що є однією з передумов успіху її соціально-економічного розвитку. Особливої актуальності набувають питання вдосконалення системи державного регулювання аграрної сфери, що включає різні форми й методи, які враховують сучасний стан і специфіку галузі.

Масштаби державної участі в регулюванні аграрної сфери економіки постійно змінюються, змінюються і вимоги до системи державного регулювання, що зумовлює визначення пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку аграрної галузі в умовах соціальноорієнтовної економіки.

Різні аспекти державного регулювання аграрної сфери висвітлені у працях вітчизняних та закордонних науковців і практиків, зокрема В. Валентинова, П. Гайдуцького, О. Дація, М. Дем’яненка, А. Зінченка, С. Зорі, І. Кириленка, М. Корецького, М. Латиніна, В. Месель-Веселяка, І. Михасюка, О. Могильного, В. Назаренка, М. Павлишенка, Б. Пасхавера, О. Онищенка, Т. Осташко, П. Саблука, Г. Черевка, А. Юзефовича, В. Юрчишина, М. Янківа та ін.

Однак, проблеми формування та стабільного розвитку механізму державного регулювання щодо підвищення конкурентоспроможності аграрної сфери за умов соціальноорієнтовної економіки, глобалізації економічних відносин і трансформаційних перетворень у галузі висвітлені недостатньо і потребують поглибленого опрацювання на теоретичному та методологічному рівнях. Важливість і необхідність удосконалення державного регулювання аграрної сфери України за нових умов господарювання зумовили вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методологічних засад державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних та методологічних засад, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Для досягнення поставленої мети було виконано наступні завдання:

- узагальнити існуючі теоретичні й методичні підходи щодо теорії та практики державного регулювання й визначити основні теоретико-методичні положення посилення державної підтримки розвитку аграрної сфери;

- визначити підходи до розвитку державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки;

- дослідити стан та тенденції розвитку державного регулювання аграрної сфери України та виявити проблемні питання, що потребують особливої уваги;

- сформулювати основні принципи та напрями ефективного регулювання аграрної сфери для забезпечення сталого соціальноекономічного розвитку сільських територій;

- запропонувати напрями удосконалення інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери;

- розробити методичні підходи до формування фінансово-кредитного механізму забезпечення стійкості доходів сільськогосподарських виробників;

- розробити напрями державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури сільських територій.

Об’єктом дослідження є аграрна сфера України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Предметом дослідження є розвиток державного регулювання аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є системний підхід до пізнання фундаментальних положень стосовно державного регулювання розвитку аграрного сфери. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціальні прийоми та методи, які ґрунтуються на сучасних наукових засадах. У роботі використано методи: абстрактно-логічний, зокрема прийоми аналогії, зіставлення, індукції, дедукції (узагальнення теоретичних засад щодо сутності державного регулювання, сформульовано загальні висновки та висновки до розділів). При аналізі сучасних тенденцій державного регулювання аграрної сфери використано статистико-економічний метод, зокрема прийоми׃ графічний, порівняння, розрахунковий; метод кореляційно-регресійного аналізу використано з метою визначення щільності й характеру звязку між врожайністю сільськогосподарських культур та цінами реалізації, експериментальний (розробка основних напрямів регулювання та заходів державної підтримки аграрної сфери України). Для дослідження напрямів зростання ефективності регулювання аграрної сфери використовувалися методи причинно-наслідкових та функціональних зв’язків, а також метод системного аналізу, синтезу та інші.

Інформаційно-аналітичну базу склали нормативно-правова база України, офіційні матеріали Держкомстату України та його органів, Міністерства аграрної політики, періодичних видань, наукових конференцій, а також публікації вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значимими результатами дослідження, що становлять наукову новизну, розкривають сутність роботи, є такі:

вперше׃

– запропоновано системний підхід до розвитку державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки, що полягає у відповідному інституційному забезпеченні, посиленні звязків між учасниками інтеграційних процесів, забезпеченні переходу від вертикального принципу регулювання до функціонального для досягнення синергетично-інноваційної моделі розвитку, забезпечення сталого розвитку сільських територій;

удосконалено׃

– механізм забезпечення та поширення інформації в аграрній сфері через створення електронного єдиного інформаційного центру, який має трирівневу організаційну структуру – загальнодержавний, обласний та районний рівень, на кожному з яких буде накопичуватись інформація, яка буде корисна і максимально наближена до кінцевого споживача інформації з залученням наукових, освітніх та інших установ;

– концептуальні засади розробки державної стратегії регулювання аграрної сфери України з урахуванням тих основних принципів, що забезпечують її ефективність та конкурентоспроможність, а саме׃ узгодженість, єдність, рівність, системність, добровільність, універсальність, соціальна спрямованість, відповідальність;

дістали подальшого розвитку׃

теоретико-методичні положення посилення державної підтримки розвитку аграрної сфери, які об’єктивно зумовлені необхідністю ефективного використання земельних ресурсів, збереження і підвищення родючості ґрунтів, складною демографічною ситуацією та відсутністю кваліфікованих кадрів, низьким рівнем розвитку продуктивних сил та соціальної сфери сільських територій;

– сутність та зміст прогнозних документів розвитку аграрної сфери держави шляхом розробки програми підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників, яка забезпечує їх стійкість через регулювання цін реалізації з урахуванням врожайності сільськогосподарських культур;

– пріоритетні напрями державного регулювання аграрної сфери, що полягають у забезпеченні стабілізації соціально-економічного стану сільських територій, а саме: кадровий, науковий, правовий, інфраструктурний, матеріально-технічний, податковий, підтримки у зовнішньоекономічній діяльності;

– напрями державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури сільських територій, зокрема: відродження аграрної сфери; забезпечення сталого багатофункціонального розвитку; зміцнення інтелектуальної складової відтворення людського капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Найважливіші положення дослідження доведені до стадії конкретних рекомендацій і можуть бути використані при розробці програм розвитку аграрної сфери, економічного і соціального розвитку. Низка положень та висновків можуть застосовуватися у практичній діяльності Міністерства аграрної політики України, обласних та районних управлінь агропромислового розвитку .

Результати дисертаційного дослідження були використані Черкаською обласною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Черкаської області на період до 2011 року (довідка від 5 жовтня 2010 року № 1495/01-36). Практичні дослідження щодо розробки управлінських засад забезпечення та поширення інформації з аграрної сфери зі створенням електронного єдиного інформаційного центру використані управлінням агропромислового розвитку Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (довідка від 12 жовтня 2010 року № 784/12-05). ПП «Юпітер» підтримує методологічний підхід автора до вирішення проблеми державної підтримки стабільності доходів сільськогосподарських товаровиробників (довідка від 15 жовтня 2010 року № 8). Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з соціальної і гуманітарної політики, державного управління (довідка від 8 вересня 2010 року № 324).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить особисто отримані автором результати в галузі науки державного управління.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), “Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки” (м. Полтава, 2009 р.), “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2010 р.), “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, загальним обсягом 4,2 обл.вид.арк., у тому числі 5 статтей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 211 сторінки, у тому числі 16 таблиць – на 10 с., 17 рисунків – на 10 с., 17 додатків на – 29 с. Список використаних джерел містить 280 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано сутність і стан проблеми, що вирішується, актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв’язок з науковими програмами; визначено мету, основні завдання дослідження, наукову новизну, встановлено обєкт, предмет і методи дослідження, сформульовано практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – „ Теоретичні й методичні основи державного регулювання аграрної сфери” – визначено роль державного регулювання аграрної сфери у забезпеченні ефективності функціонування економіки України; встановлено особливості й основні інструменти державного регулювання аграрної сфери; проведено аналіз програм державної підтримки аграрної сфери за кордоном.

Проведене дослідження наукових праць з визначення участі та ролі держави у розвитку аграрної сфери свідчить про необхідність чіткого визначення сутності й змісту державної діяльності у суспільному виробництві. Це зумовлюється ринковим характером економіки України, результатом якого є здійснення докорінних змін у державному регулюванні виробничого процесу. Обєктивна необхідність більш зваженого й системного підходу з боку державних і місцевих органів влади до проведення аграрної політики визначається існуючим рівнем розвитку аграрної сфери, низькою інвестиційною привабливістю галузі та ризиковим характером ведення підприємницької діяльності. Тому важливою є роль держави в проведенні аграрної політики з метою зменшення негативного впливу ринкового механізму, формуванні конкурентного середовища і створенні умов для довгострокового економічного зростання й забезпечення продовольчої безпеки країни.

Визначено, що економічну роль держави можна розглядати з двох позицій. З одного боку, вона зводиться до вирішення основного завдання щодо забезпечення передумов ефективного функціонування галузі шляхом створення належного інституційного середовища. З іншого боку, уряд може вирішувати завдання, які стосуються посилення і модифікації аграрної сфери на основі перерозподілу та корегування розподілу ресурсів з метою зміни структури національного продукту галузі, стабілізації аграрної економіки та стимулювання економічного росту. На основі проведених досліджень виявлено ряд особливостей державного регулювання аграрної сфери, таких як: використання землі як основного засобу виробництва в сільському господарстві, що об'єктивно вимагає певних заходів щодо її ефективного використання з боку держави; робота працівників аграрної сфери внаслідок специфічних особливостей непрестижна і неприваблива; рівень розвитку продуктивних сил на селі суттєво нижчий в порівнянні з іншими галузями національної економіки; нездоланний для сільськогосподарського виробництва диспаритет цін між сільськогосподарською продукцією і ресурсами, необхідними для її виробництва; високий рівень ризикованості підприємницької діяльності в аграрній сфері; об'єктивна необхідність використання середньострокових і довгострокових кредитних ресурсів; низька інвестиційна привабливість; низький рівень менеджменту. Перераховані вище, а також багато інших особливостей сільського господарства об'єктивно зумовлюють державну підтримку і регулювання аграрної сфери через різні механізми та інструменти.

Використовуючи позитивний досвід розвинених країн, у державному регулюванні аграрної сфери сформовані наступні пропозиції щодо застосування в Україні механізмів, а саме׃ поступове зменшення прямої державної підтримки та збільшення фінансування програм у рамках “зеленого кошика”; спільне фінансування територій; застосування логістичних підходів; розвиток систем кредитування та страхування, підтримка інноваційної діяльності в аграрній сфері. Обґрунтовано виділення основних напрямів посилення державної підтримки аграрної сфери׃ розвиток соціальної інфраструктури, підтримка процесів інтеграції та кооперації в аграрній сфері; створення єдиної державної інформаційно-консультативної системи.

Доведено, що при розробці державних програм доцільно використовувати підходи до визначення конкретних цілей та засобів, які використовуються в США׃ перехід від сільськогосподарської політики до продовольчої (максимальна орієнтація на забезпечення населення продуктами харчування у необхідній кількості); тісний взаємозв’язок агропродовольчого комплексу з національною економікою з врахуванням кластерного підходу; розробка програм стабілізації ринку та боротьба з недовиробництвом (перевиробництвом) продукції; здійснюється розвиток систем кредитування та страхування з управлінням сільськогосподарськими ризиками, складання єдиних вимог і правил до страхових і кредитних організацій, які працюють з аграрною сферою, та субсидування частини витрат на страхування та кредитування.

На основі вищезазначеного можна визначити об’єктивну необхідність державного регулювання аграрної сфери та формування аграрної політики, направленої на сталий розвиток аграрної сфери за умов соціальноорієнтованої економіки. 

У другому розділі – “Стан і тенденції державного регулювання аграрної сфери України в ринкових умовах”визначені інституціональні основи державного регулювання аграрної сфери України та основні умови її відтворення; проаналізовано державне регулювання розвитку продуктивних сил аграрної сфери.

Встановлено, що останнім часом значно зростає роль інституційних чинників у трансформаційних перетвореннях аграрної сфери. Ринкові трансформації в аграрній сфері зіткнулись зі значними дестабілізуючими соціально-економічними чинниками та впливом світової фінансової кризи, що привело до значного зменшення обсягів валової продукції сільського господарства в останні роки, особливо продукції тваринництва та рентабельності сільськогосподарських підприємств. Національна система державного регулювання аграрної сфери економіки передбачає існування соціальних і економічних інститутів. Державне регулювання аграрної сфери організаційно забезпечується органами законодавчої і виконавчої влади, тому для ефективної аграрної політики вкрай необхідно налагодити координацію діяльності всіх установ. Для цього доцільним є проведення адміністративно-управлінської реформи в аграрній сфері, яка вже є необхідним процесом. Доцільним є також подальший перехід вертикалі органів аграрного управління від галузевого (вертикального) принципу регулювання до функціонального з сприянням розвитку аграрної сфери і суміжних галузей. Необхідним є створення спеціального органу управління для координування діяльності різних міністерств, відомств та організацій, які займаються розвитком аграрної сфери – Національної агенції сталого розвитку сільських територій. Вона сприятиме поступовому переходу від секторального до територіального підходу в управлінні сільськими територіями. Розроблений механізм взаємозв’язків Національної агенції сталого розвитку сільських територій дозволить забезпечити сталий розвиток сільських територій і всієї аграрної сфери (рис. 1).

Рис. 1. Механізм забезпечення взаємозв’язків у системі сталого розвитку сільських територій

Визначено, що Національна агенція сталого розвитку сільських територій буде взаємодіяти зі всіма міністерствами організаціями, міжнародними установами, діяльність яких впливає на розвиток аграрної сфери на загальнодержавному рівні, на обласному, районному та низовому рівні – з всіма урядовими і нерядовими організаціями, науковими та освітнімі установами та нішими субєктами, діяльність яких впливає на реалізацію державної політики в аграрній сфері на всіх рівнях. Виділено основні складові формування інституційного забезпечення׃ нормативно-правова база, система державного управління та інструментарій державного управління, а також низку чинників – національних і глобальних, – які впливають на формування інституційного забезпечення аграрної сфери. До внутрішніх чинників віднесено׃ ресурсний потенціал, фінансові, маркетингові, виробничі, історичні, соціально-психологічні, організаційно-структурні та інші. До зовнішніх – глобалізаційні, геополітичні, вплив міжнародних організацій і ринків та інші. Запропонований механізм взаємозвязків раціонально поєднає державну і недержавну форму управління з менеджментом на рівні окремих підприємств і галузей, він буде сприяти розвитку аграрного сектора і суміжних галузей. Він дозволить забезпечити кластерний підхід та здійснити ефективну адміністративну реформу щодо створення умов відтворення в аграрній сфері, а також полегшить перехід до синергетично-інноваційної моделі розвитку аграрної сфери.

Встановлено, що основними умовами відтворення аграрної сфери і забезпечення продовольчої безпеки країни є залучення інвестицій та застосування інновацій, відтворення земельних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки та розвиток фінансово-кредитного забезпечення. Незважаючи на високий природний потенціал, Україна значно залежить від імпорту по деяким продуктам харчування, продовжується занепад і тваринницької галузі. В аграрній сфері відбуваються інституціональні зміни, які супроводжуються появою нових суб’єктів господарювання, що працюють на засадах приватної власності. Аналіз показників економічного розвитку аграрних підприємств вказує на низьку інтенсивність інноваційних процесів та скорочення масштабів впровадження інновацій. Визначено, що лише 3% вітчизняних аграрних формувань застосовують новітні технології. В активізації економічного і соціального розвитку аграрної сфери важливе місце займають інвестиції. Посилюється диференціація регіонів за рівнями залучення інвестицій. На сучасному етапі аграрна сфера не може ефективно працювати без розвинутої матеріально-технічної бази. Фактичні строки експлуатації більшості основних фондів у 2–3 рази перевищують нормативні. Аналіз свідчить, що рівень забезпечення сільського господарства тракторами, комбайнами та іншою технікою становить 45–50% потреби, а понад 90% технічних засобів потребують негайної заміни внаслідок значної зношеності. Така критична ситуація, яка склалась в аграрній сфері з технічним забезпеченням, впровадженням інновацій та проведенням фундаментальних досліджень, зумовлює збільшення державою стимулювання інвестиційних та інноваційних процесів. Основою цих процесів повинен стати багатофункціональний сільській розвиток. Крім того, велику увагу необхідно приділити збереженню і відтворенню природного потенціалу та покращенню якості використання природних ресурсів. Одним з перших кроків на цьому шляху є поширення органічного землеробства, виділення бюджетних ресурсів на основі відповідності екологічним стандартам та стимулювання ресурсозберігаючих технологій. Доцільно забезпечити пріоритетну підтримку сільських кредитних кооперативів та створення Фонду кредитних гарантій, який дозволить забезпечити виробників фінансовими та матеріально-технічними ресурсами. В Україні вже закладений правовий та організаційний фундамент для ефективного розвитку аграрної сфери, але більш уваги необхідно приділити багатофункціональному розвитку сільських територій з розвитком диверсифікації, наданням послуг у сфері туризму, культури, рекреації та ін. Визначено, що для розвитку аграрної сфери державі доцільно сприяти диверсифікації у галузі переробки, розвитку системи дорадництва, підготовці і перепідготовці висококваліфікованих кадрів.

У третьому розділі – Пріоритетні напрямки розвитку державного регулювання аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки” – обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання аграрної сфери; розроблено методологічний підхід до стабілізації доходів сільськогосподарських виробників; обґрунтовано необхідність розвитку соціальної інфраструктури сільських територій як основи відродження аграрної сфери.

Визначено, що одним з основних недоліків існуючої системи державного регулювання аграрної сфери є відсутність цілісної системи форм і методів державного регулювання. Тому актуальним є визначення концептуальних засад щодо розробки державної стратегії аграрної сфери України з урахуванням основних принципів׃ узгодженості – передбачає узгодження економічної політики держави в цілому з аграрною; єдності – забезпечення єдності державної аграрної політики на всій території країни; рівності – прав суб’єктів у прийнятті власних програм підтримки сільського господарства, що не суперечать нормативно-правовим актам та зобов’язанням України за договорами міжнародного характеру; системності – передбачає використання різних форм і методів державного регулювання сільського господарства країни, що охоплюють всі сфери і аспекти його функціонування: адміністративні, економічні та інституційні; прямі q непрямі; внутрішньо- і зовнішньоекономічні та ін; ефективності – концепція повинна сприяти проведенню політики стабілізації, розвитку економіки аграрної сфери і забезпечення продовольчої безпеки країни; добровільності – участь підприємницьких структур, що функціонують на селі, в державних програмах розвитку сільського господарства має будуватися на добровільних засадах; універсалізації – передбачає пред'явлення єдиних вимог до ефективності господарювання та створення однакових умов функціонування незалежно від форм власності, внутрішньогалузевої чи іншої належності; соціальної спрямованості – припускає розвиток програм, орієнтованих на поліпшення соціальної інфраструктури, поліпшення демографічної ситуації, створення робочих місць і скорочення безробіття на селі; відповідальності – передбачає відповідальність державної і регіональних органів влади за своєчасне і повне фінансування прийнятих програм підтримки і розвитку сільського господарства.

Принципово важливе значення на сучасному етапі розвитку аграрної сфери має кадрове, наукове, правове, інфраструктурне та матеріально-технічне забезпечення, а також податкове регулювання та підтримка у зовнішньоекономічній діяльності. Кадрове забезпечення є однією з найбільш гострих проблем, яка посилюється ще й гострою демографічною ситуацією. Зараз лише третина мешканців сільської території знаходиться в працездатному віці.  Значно скоротилась кількість працівників сільського господарства; так, якщо в цілому за всіма видами економічної діяльності скорочення складає за останні вісім років 17%, то по сільському господарству – майже 72%. Критичне демографічне та кадрове  становище на селі пояснюється багатьма причинами. Однією з основних є вельми низький рівень заробітної плати в аграрній сфері.  У цих умовах, на наш погляд, для вирішення гострих проблем кадрового та наукового забезпечення аграрної сфери необхідне:  істотне збільшення (більш ніж у два рази) фінансування програм соціального розвитку села з одночасною розробкою механізмів з контролю  цільового використання бюджетних коштів; цільове фінансування програм на розробку ключових технологій і техніки на інвестиційній основі, що відповідає світовим стандартам; відновлення системи підготовки та перепідготовки кадрів у системі АПК; створення єдиної державної системи сільськогосподарського консультування, що базується в основному в аграрних вузах, з відповідним фінансуванням рівними частками з державного, обласних та місцевих бюджетів. У правовому забезпеченні розвитку аграрної сфери найбільш актуальним є прийняття відсутніх законодавчих актів, перш за все законів про агрохолдинги, з обов'язковим відображенням у них ряду концептуальних основ їх діяльності, які покликані регулювати діяльність сучасних інтегрованих аграрних структур. У розвитку матеріально-технічної підтримки необхідно, з одного боку, збільшувати державне фінансування лізингу, а з іншого – удосконалювати законодавство, що стосується комплексу лізингових відносин. Ще одним важливим напрямом діяльності держави в галузі матеріально-технічної підтримки сільського господарства є створення умов та участь держави в організації МТС, у придбанні нової, високоефективної техніки для аграрних формувань. Основною функцією податків у аграрній сфері повинна бути регулююча. При цьому на сучасному етапі розвитку аграрного сектора податкове регулювання має бути спрямоване, насамперед, на зниження податкового тягаря в сільському господарстві, залучення інвестиції в аграрний сектор та регулювання експортно-імпортної діяльності.

Частково вирішити ці завдання можливо за рахунок удосконалення системи інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери із запровадженням єдиного інформаційного центру, в якому буде концентруватись законодавча, цінова, статистична, аналітична, консультаційна, наукова технічна та інша інформація. Розроблення системи поширення та організації забезпечення інформацією дозволить підвищити кваліфікацію працівників аграрної сфери, зробити більш прозорим ринок та підвищити ефективність діяльності. Плановий механізм діяльності єдиного інформаційного центру наведено на рис.2.

Рис. 2. Механізм діяльності єдиного інформаційного центру

Доведено необхідність удосконалення фінансово-кредитного забезпечення аграрної сфери. Так, створення Фонду кредитних гарантій для сільськогосподарських виробників дозволить збільшити та спростити отримання кредитів. Для розвитку сільських територій також доцільно виділення пільгових кредитів за участю Державної агенції з управління сільськогосподарськими ризиками, Національної агенції сталого розвитку сільських територій та обласних і районних управлінь агропромислового розвитку (рис.3).

Високий рівень нестійкості доходів сільськогосподарських товаровиробників, значною мірою викликаний низькою залежністю цін на сільськогосподарську продукцію від урожайності (рис.4). Це підтверджується здійсненим аналізом залежності коливання врожайності сільськогосподарських культур від коливання ринкових цін реалізації. При цьому були складені апроксимуючі функції залежності рівня цін від рівня врожайності як в світі у цілому, так і в України.  Це зумовлює необхідність розробки державної програми підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників.

Рис. 3. Механізм взаємодії фонду кредитних гарантій

Мета програми полягає в забезпеченні стійкості доходів сільськогосподарських товаровиробників, що сприяє сталому відтворенню аграрної сфери з урахуванням коливань цін реалізації і врожайності сільськогосподарських культур. Механізм реалізації програми може бути здійснений в три етапи. На першому етапі в розрізі регіонів України визначається перелік основних сільськогосподарських культур.

         Рис. 4. Динаміка коливання врожайності та цін зернових в Україні

Доцільно в програму підтримки доходів включити наступні сільськогосподарські культури: озиму пшеницю, ячмінь, соняшник, цукровий буряк. На другому етапі по кожній культурі визначається середня врожайність сільськогосподарських культур, включених програму, і мінімальна гарантована ціна, що забезпечує рентабельність виробництва. На третьому етапі встановлюються умови, за яких держава компенсує різницю між мінімальним і фактично отриманим доходом сільськогосподарських товаровиробників. Сформовані завдання програми та їх поетапна реалізація дозволять забезпечити стійкість доходів сільськогосподарських товаровиробників. Доцільною є трансформація цієї програми в програму страхування доходів сільськогосподарських товаровиробників (рис.5).

Рис.5. Схема взаємозвязків при страхуванні доходів сільськогосподарських виробників

Визначено, що аграрна сфера економіки у своєму розвитку стикається з чималою кількістю проблем, вирішення яких пов'язане з багатьма труднощами. Це значною мірою зумовлено властивими цій сфері, як і всій ринковій економіки, протиріччями. Одне з них є вельми очевидним – суперечність між аграрним виробництвом і соціальною сферою, яка характеризується в даний час аж ніяк не кращим станом. Згідно Концепції розвитку сільського господарства соціальний фактор визначається як домінуючий у формуванні оновленого сільського середовища, від розвитку якого залежить ефективність сільськогосподарського виробництва та відродження села взагалі. Тому державна підтримка у вирішенні даної проблеми є об'єктивною необхідністю. Значного покращання вимагає медичне обслуговування сільських територій, розвиток освіти, надання житла. За останні роки в розвитку соціальної сфери на селі має місце деградація матеріально-технічної бази, яка у багатьох районах уже вийшла за критичну межу. Важливого значенння в сталому розвитку сільських територій набуває забезпечення основних умов розвитку їх потенціалу (рис.6).

Рис.6. Стадії та умови державного забезпечення сталого розвитку сільських територій

Перерахування проблем і труднощів сільського життя, що зумовлюють рівень якості працюючого в аграрному виробництві населення можна продовжити. Необхідному рівню якості людського капіталу не відповідає і існуюча оплата праці зайнятих в аграрному виробництві. Вирішити перераховані проблеми без участі державної підтримки не видається можливим.

Доведено, що державна підтримка повинна здійснюватися не тільки з точки зору фінансової і матеріальної допомоги, але й надаватися з урахуванням посилення законодавчих і правових основ цієї підтримки. Велику увагу слід приділити збільшенню фінансування соціальної інфраструктури. Зараз зменшення фінансування зумовлене ігноруванням державою розвитку соціального довкілля на селі та відсутністю виваженої державної політики стосовно формування місцевих бюджетів та державної підтримки розвитку і утримання функціонуючих об’єктів соціальної інфраструктури. Велику увагу слід приділити і техногенно-екологічній безпеці, яка з кожним роком погіршується.

Встановлено, що задоволення сільських мешканців різноманітними соціальними потребами залежить від ступеня забезпеченості сільських населених пунктів об’єктами соціальної інфраструктури. Розвиток аграрної сфери прямо залежить від ступеня розвитку соціальної сфери села. Для цього необхідне органічне поєднання функцій місцевих владних структур, регіональних і загальнодержавних органів влади у вирішенні завдань соціального розвитку сільських територій. Крім того, велику увагу слід приділити інституційному забезпеченню та підтримці кооперації великих підприємств з метою збільшення продовольчої безпеки країни.

Збільшення соціальної забезпеченості буде сприяти зростанню результативності аграрної сфери та зміцненню інтелектуальної складової відтворення людського капіталу. Саме тому, на нашу думку, відродження сільських територій та розвиток аграрної сфери потрібно починати з відтворення соціальної інфраструктури.

Висновки

У дисертації представлене вирішення конкретного наукового завдання, що полягає у вдосконаленні державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки на основі розвитку теоретико-методологічних засад та обґрунтування відповідних науково-прикладних рекомендацій. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані наступні висновки.

1. Визначено, що становлення в Україні соціальноорієнтованої ринкової економіки багато в чому визначається сталим розвитком окремих комплексів національної економіки. Доведено, що в умовах ринкової економіки аграрна сфера виступає основним підґрунтям розбудови всієї економіки. Встановлено, що формування теоретичних засад її державного регулювання можливе лише на основі цілісного концептуального обґрунтування взаємозвязку між економічним розвитком і соціальноорієнтованою політикою держави, яка має стати найважливішим пріоритетом економічного зростання і досягнення соціальної стабільності шляхом підвищення життєвого рівня сільських територій і зміцнення продовольчої безпеки країни. На основі вивчення та узагальнення досвіду державного регулювання аграрної сфери визначено основні перспективні напрями посилення державної підтримки: забезпечення продовольчої безпеки та макроекономічної стабілізації, забезпечення мінімального рівня дохідності у аграрній сфері, підтримка та стимулювання процесів інтеграції та кооперації, створення інформаційно-консультаційної системи та розвиток соціальної сфери сільських територій. Використовуючи позитивний світовий досвід державного регулювання запропоновано використання таких механізмів: спільне фінансування найбільш слаборозвинутих сільських територій та удосконалення прогнозування; поступове зменшення прямої державної підтримки та збільшення фінансування програм у рамках „зеленого кошика”; застосування логістичних підходів; розвиток систем кредитування, страхування, регулювання цін; підтримка інноваційної діяльності.

2. Доведено, що зростання ролі соціальних та інституційних чинників в умовах трансформаційних перетворень в аграрній сфері зумовлює відповідні зміни в системі управління. Визначено, що системний підхід до розвитку державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки забезпечить його перехід до синергетично-інноваційної моделі. Інституційному забезпеченню цього процесу буде сприяти створення спеціального органу управління для координування діяльності різних міністерств, відомств та організацій, які займаються розвитком аграрної сфери.

3. Аналіз тенденцій розвитку основних умов відтворення аграрної сфери  свідчить про критичну ситуацію, яка склалась з технічним забезпеченням, впровадженням інновацій, проведенням фундаментальних досліджень. З огляду на стан розвитку аграрної сфери, державі доцільно приділити більше уваги збереженню і відтворенню природного потенціалу та покращенню якості використання природних ресурсів, сприянню розвитку  дорадництва, підтримці доходів і підготовці висококваліфікованих кадрів.

4. Сформульовано основні принципи ефективного регулювання аграрної сфери України, а саме: узгодженості, єдності, рівності, системності, ефективності, добровільності, універсалізації, соціальної спрямованості, відповідальності. Дотримання визначених принципів є необхідною умовою забезпечення ефективного державного регулювання аграрної сфери. Обґрунтовано пріоритетні напрями державного регулювання аграрної сфери для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій в кадровому, науковому, правовому, інфраструктурному, податковому та матеріально-технічному її забезпеченні.

5. Удосконалено систему інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери через запровадження єдиного інформаційного центру, в якому буде концентруватись законодавча, цінова, статистична, аналітична, консультаційна, наукова технічна та інша інформація. Розроблення системи поширення та організації забезпечення інформацією дозволить підвищити кваліфікацію працівників аграрної сфери, зробити більш прозорим ринок та підвищити ефективність діяльності.

6. Розроблено методичні підходи до оцінки ефективності державної підтримки стабільності доходів сільськогосподарських товаровиробників з поступовим переходом до розвинутої системи страхування доходів у аграрній сфері разом із тісною співпрацею всіх учасників і за державної підтримки. Це дасть змогу значно збільшити інвестиційну привабливість аграрної сфери і стабілізувати доходи сільськогосподарських товаровиробників, яка є основною умовою відродження сільських територій.

7. Встановлено тенденції розвитку глобальної та національної економіки. З’ясовано, що існує пряма залежність між розвитком економіки і соціальною сферою. Тому державне регулювання розвитку аграрної сфери повинно здійснюватись в напрямі соціальноорієнтованої економіки, виходячи з того, що соціальний чинник є домінуючим у формуванні оновленого сільського середовища. Визначено, що державі необхідно підтримувати розвиток таких галузей, як охорона здоров'я, освіта, житлово-комунальне господарство, транспортне обслуговування населення і культура. Розвиток цих галузей дозволить розвинути та зміцнити інтелектуальний потенціал та значно підвищити престижність праці в аграрній сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бабко В. М. Завдання держави щодо розвитку сільського господарства як мультифункціональної галузі [Електронний ресурс] / В. М. Бабко // Державне управління : удосконалення та розвиток. – 2009. – №4. – Режим доступу до журналу : http: // www.dy.nayka.com.ua

2. Бабко В. М. Організаційний механізм державного регулювання розвитку агробізнесу в Україні / В. М. Бабко // За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2010. – С.158–165. – (Серія «Управління» : вип. 1(10). Державне управління та місцеве самоврядування).

3. Бабко В. М. Забезпечення умов розвитку державної аграрної політики / В. М. Бабко // Інвестиції : практика та досвід. – 2010. – № 6. – С.76–80.

4. Бабко В. М. Державна підтримка сільськогосподарського виробництва як чинник забезпечення його конкурентоспроможності / В. М. Бабко // Інвестиції : практика та досвід. – 2010. – № 7. – С.79–82.

5. Бабко В. М. Напрями посилення регулюючої ролі держави в розвитку аграрного сектора / В. М. Бабко // Економіка та держава. – 2010. – № 5. – С.112–114.

6. Бабко В.М. Механізм розвитку аграрного бізнесу в ринкових умовах / В.М. Бабко // Проблеми формування нової економіки ХХІ століття : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 25–26 груд. 2009 р. : матер. допов. : 5 т., Т.1. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2009. – С.47–49.

7. Бабко В. М. Переваги інтегрованої системи агробізнесу в державі / В. М. Бабко // Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки : всеукр. наук.-практ. конф., 16–18 груд. 2009 р. : зб. наук. пр. – Полтава : ПолтНТУ, 2009. – С.20–22.

8. Бабко В. М. Державні пріоритети аграрної політики / В. М. Бабко // Державне управління та місцеве самоврядування : міжнар. наук. конгрес, 26 берез. 2010 р. : тези доп. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2010. – С.277–278.

9. Бабко В. М. Завдання державного регулювання аграрного сектора / В. М. Бабко // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки : всеукр. наук.-практ. конф., 22–23 квітня 2010 р. : зб. тез. – Рівне: НУВГП, 2010. – С.176–178.

АНОТАЦІЇ

Бабко В.М. Розвиток державного регулювання аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління.         – Академія муніципального управління. – Київ, 2010.

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних та методологічних засад, розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Узагальнено існуючі теоретичні й методичні підходи щодо теорії та практики державного регулювання й визначено основні теоретико-методичні положення посилення державної підтримки розвитку аграрної сфери. Визначено підходи до розвитку державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки. Досліджено стан та тенденції розвитку державного регулювання аграрної сфери України та виявлено проблемні питання, що потребують особливої уваги. Сформульовано основні принципи та напрями ефективного регулювання аграрної сфери для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій. Удосконалено інформаційно-консультаційне забезпечення аграрної сфери. Розроблено методичні підходи до формування фінансово-кредитного механізму забезпечення стійкості доходів сільськогосподарських виробників. Обґрунтовано необхідність державної підтримки соціальної сфери як домінуючого чинника в забезпеченні відродження аграрної сфери.

Ключові слова׃ аграрна сфера, державна підтримка, державне регулювання, інституціональний розвиток, продуктивні сили, соціальна сфера.

Бабко В.Н. Развитие государственного регулирования аграрной сферы Украины в условиях социальноориентированной экономики. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Академия муниципального управления.           – Киев, 2010.

Диссертация посвящена научному обоснованию теоретических и методологических основ, разработке практических рекомендаций относительно совершенствования государственного регулирования развития аграрной сферы Украины в условиях социальноориентированной экономики.

В работе определено, что становление в Украине социальноориентированной рыночной экономики во многом определяется устойчивым развитием отдельных комплексов национального хозяйства. В решении этой сложной и многоаспектной проблемы особое значение приобретает обеспечение устойчивого развития аграрной сферы, которая выступает основным началом преобразований всей экономики.

Определен ряд существенных особенностей, которые ставят аграрную сферу в исключительно уязвимое положение в условиях рынка и объективно требуют со стороны государства определенных мероприятий. Основными из них являются: эффективное использование земельных ресурсов, сохранение и повышение плодородия почв, сложная демографическая ситуация и отсутствие квалифицированных кадров, низкий уровень развития производительных сил и социальной сферы сельских территорий и др. Вишеперечисленные особенности объективно обусловливают государственную поддержку и регулирование аграрной экономики через различные механизмы и инструменты. На основе обобщения и изучения опыта государственного регулирования аграрной сферы сформированы основные перспективные направления усиления государственного регулирования: обеспечение продовольственной безопасности, макроэкономической стабилизации, обеспечение минимального уровня доходности аграрной сферы, поддержка и стимулирование процессов интеграции и кооперации, создание информационно-консультационной системы и развитие социальной сферы сельских территорий. Государственная поддержка согласно мировым тенденциям должна осуществляться в следующих направлениях развития: совместного финансирования наиболее слаборазвитых территорий и совершенствования планирования; более выборочного выделения бюджетных средств; развитии логистики и механизма установления цен; систем страхования, кредитования и выделения компенсационных платежей.

Значительное внимание уделено переходу от функционального к территориальному подходу в управлении сельскими территориями и созданию специального органа управления. Выявление и усиление интеграционных связей Национального агентства развития сельских территорий с координацией деятельности различных министерств, ведомств и неправительственных организаций, которые способствуют развитию аграрной сферы, будет является необходимым условием устойчивого развития сельских територий.

Предложен системный подход к развитию государственного регулирования аграрной сферы в условиях социальноориентированной экономики, который заключается в соответствующем институциональном обеспечении, усилении связей между участниками интеграционных процессов, обеспечении перехода от вертикального принципа регулирования к функциональному для достижения синергетически-инновационной модели развития, обеспечения устойчивого развития сельских территорий. Указаны приоритетные направления государственного регулирования аграрной сферы, которые заключаются в обеспечении стабилизации социально-экономического состояния сельских территорий, а именно: кадровый, научный, правовой, инфраструктурный, материально-технический, налоговый, поддержки во внешнеэкономической деятельности. Усовершенствован механизм обеспечения и распространения информации в аграрной сфере через создание электронного единого информационного центра, который имеет трехуровневую организационную структуру – общегосударственный, областной и районный уровень. Уточнено сущность и содержание прогнозных документов развития аграрной сферы государства путем разработки программы поддержки доходов сельскохозяйственных товаропроизводителей, которая обеспечивает их устойчивость через регулирование цен реализации с учетом урожайности сельскохозяйственных культур.

Определены основные концептуальные положения и первоочередные направления, которые будут способствовать развитию аграрной сферы. Усовершенствована система информационно-консультационного обеспечения аграрной сферы путем внедрения единого информационного центра, в котором будет концентрироваться законодательная, ценовая, статистическая, аналитическая, консультационная, научная техническая и другая информация. Разработан методический подход по стабилизации доходов сельскохозяйственных товаропроизводителей с постепенным переходом к развитой системы страхования доходов в аграрной сфере с тесным сотрудничеством всех участников и при государственной поддержке. Тенденции развития глобальной и национальной экономики доказывают, что существует прямая зависимость между развитием экономики и социальной сферой. Развитие аграрной сферы должно проходить в русле социальноориентированной экономики, так как социальный фактор определяется доминирующим в формировании обновленной аграрной сферы.

Ключевые слова׃ аграрная сфера, государственная поддержка, государственное регулирование, институциональное развитие, производительные силы, социальная сфера.

Babko V.M. Development state regulation of agrarian sector of Ukraine under the social-oriented economies. – Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from state administration after speciality 25.00.02 mechanisms of state administration. Academy of municipal administration, Kyiv, 2010.

Dissertation is devoted to scientific theoretical and methodological bases, to development of practical recommendations in relation to perfection of the state adjusting of development of agrarian sphere of Ukraine in the conditions of the socially-oriented economy.

Generalized existent theoretical and methodical approaches in relation to a theory and practice of the state adjusting and to define the substantive theorist

methodical provisions of strengthening of state support of development of agrarian sphere. Approaches are certain to development of the state adjusting of agrarian sphere in the conditions of the socially-oriented economy. The state and progress trends of the state adjusting of agrarian sphere of Ukraine is explored and to expose problem questions which need the special attention. Basic principles and directions of the effective adjusting of agrarian sphere are formulated for providing of steady socio-economic development of rural territories. The informatively-consultative providing of agrarian sphere is improved. Methodical approaches are developed to forming of financially credit mechanism of providing of firmness of profits of agricultural producers. It is led to necessity of state support of social sphere as dominant factor in providing of revival of agrarian sphere.

Key words: agrarian sphere, state support, state adjusting, institutional development, productive forces, social sphere.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5297. Машины для укладки рельсошпальной решетки 2.52 MB
  Введение Данная курсовая работа посвящена изучению путевых машин и механизированных комплексов выполняющих различные работы в путевом хозяйстве. Тема работы - машины для укладки рельсошпальной решётки. Целью работы является подробное изучение к...
5298. Комплексная оценка основных свойств пластичных смазок 43.68 KB
  Комплексная оценка основных свойств пластичных смазок Цель работы. овладение методами комплексной оценки эксплуатационных свойств смазочных материалов, по которым определяется пригодность этих продуктов для использования. Теоретическое введение Плас...
5299. Комплексная оценка основных свойств моторного масла 368.44 KB
  Комплексная оценка основных свойств моторного масла Цель работы. Изучить ассортимент и технические нормы на масла для двигателей внутреннего сгорания. Задание: определить основные показатели качества моторных масел изучить аппаратуры и методики опр...
5301. Комплексная оценка основных свойств дизельного топлива 511.5 KB
  Комплексная оценка основных свойств дизельного топлива Цель работы: изучить стандартные методы определения основных показателей качества, ассортимент дизельных топлив. Теоретическое введение. Дизельное топливо - нефтяная фракция, основу которой...
5302. Определение качества низкозамерзающей охлаждающей жидкости 431.51 KB
  Определение качества низкозамерзающей охлаждающей жидкости Цель работы: оценка качества антифриза по внешнему виду, температуре кристаллизации, выполнение расчета добавки воды для исправления антифриза. Теоретическое введение При сгорании топлива в ...
5303. Технологический процесс механической обработки детали: Сошка рулевого управления для серийного типа производства 1.5 MB
  Рост промышленности и народного хозяйства, а также темпы перевооружения их новой техникой в значительной мере зависят от уровня развития машиностроения. Технический прогресс в машиностроении характеризуется совершенствованием технологии...
5304. Аппаратная часть персонального компьютера (ПК) 56 KB
  Что такое компьютер? Компьютер представляет собой программируемое электронное устройство, способное обрабатывать данные и производить вычисления, а также выполнять другие задачи манипулирования символами. Существует два основных класса компьютеров: ...
5305. Контроллеры цифровых датчиков температуры 660 KB
  Контроллеры цифровых датчиков температуры Для измерения физических величин существует множество способов и методов. Одни получили широкое распространение, другие применяются только в научных лабораториях. На производстве новые методы и средства...