64361

УСВІДОМЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ ЯК ЧИННИК САМОЗДІЙСНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Процес вибору професії доволі складний тривалий і суперечливий. Професійне становлення особистості що починається з вибору професії не закінчується ним.

Украинкский

2014-07-05

186.5 KB

1 чел.

PAGE  1

Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

ЧУБА Олександра Євгеніївна

УДК 37.015.3 – 051(043.3)

УСВІДОМЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ ЯК ЧИННИК САМОЗДІЙСНЕННЯ ОСОБИСТОСТІ

Спеціальність 19.00.07 – вікова та педагогічна психологія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія психології навчання

Науковий керівник:

кандидат психологічних наук, доцент Турбан Вікторія Вікторівна, Інституті психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, лабораторія історії психології ім. В.А. Роменця, старший науковий співробітник

 

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Грибенюк Геннадій Сергійович, Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України, начальник факультету управління

кандидат психологічних наук, доцент Марусинець Мар’яна Михайлівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника МОН України, докторант

Захист відбудеться 22 грудня 2010 року о „14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ – 33, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України

Автореферат розісланий 20 листопада 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради     В.Л. Зливков


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід сучасної спільноти до умов ринкових відносин спричинює появу нового явища у соціально-трудових взаєминах, сутність якого полягає у неготовності, передусім молоді, бути конкурентноздатним на ринку праці. Завдяки усталеності ситуації, що характеризується незбалансованістю робочих місць й трудових ресурсів, випускники вищих навчальних закладів набувають статусу безробітного або намагаються позбавитись цього через вступ до іншого навчального закладу з метою одержання другої спеціальності, так і не спробувавши себе за набутою професійною освітою. У зв’язку з цим постає проблема усвідомлення майбутніми спеціалістами вибору професії з метою їх успішної подальшої самореалізації.

В цілому вибір професії – це процес, котрий варто розглядати у динаміці як низку виборів, що змінюються й визначають подальший професійний розвиток особистості, здійснюючи вплив на її життєтворчість та самоздійснення. При цьому, успішність професійного самовизначення зумовлюється специфікою професійної соціалізації особистості (Дж. Ґоланд, Є. О. Климов, М. С. Пряжніков, Дж. Сьюпер).

Процес вибору професії доволі складний, тривалий і суперечливий. Професійне становлення особистості, що починається з вибору професії, не закінчується ним. Тому що людина впродовж життя зіштовхується з необхідністю низки професійних виборів (в процесі розбудови життєвих та професійних планів, обрання навчального закладу для професійного навчання, визначення спеціальності й т. ін.), кожний з яких розглядається як важлива життєва подія, котра спричинює особливості професійного розвитку особистості. Безперечно, сучасне суспільство перебуває у стані постійних трансформацій й на зміну монопрофесіоналізму приходить поліпрофесіоналізм. У зв’язку з цим спеціаліст повинен бути готовий до саморозвитку та самоздійснення впродовж трудового життя. Необхідною умовою підготовки молоді до професійного самовизначення є формування здатності до самоудосконалення, самопізнання, самореалізації й рефлексії. Таким чином, професійне становлення – це безперервний процес пошуку змісту та здійснення вибору стосовно професійної діяльності, життя в цілому.

Кожна людина в процесі життєдіяльності постійно перебуває в ситуації вибору, втім однією з найважливіших проблем, з якою стикається особистість й  вирішення котрої взаємопов’язане із її подальшим життям, є проблема професійного самовизначення. Від правильності вибору залежить задоволеність працею, а, отже, і самоздійснення особистості. Особливої значущості дані питання набувають для студентів майбутніх педагогів.

Отже, проблема професійного вибору в контексті його усвідомлення є достатньо актуальною, проте досліджень, котрі висвітлюють її, недостатньо. Так, більшість науковців досить ґрунтовно характеризують процес професійного становлення майбутніх спеціалістів (О. М. Борисова, В. Є. Гаврилов, О. С. Єгоров, А. О. Реан та ін.), але при цьому динаміка процесу та результат його усвідомлення майже не розглядаються.

Вищезазначене свідчить про актуальність поставленої проблеми, її недостатню наукову розробленість, що і визначило тему нашого дослідження: «Усвідомлення професійного вибору майбутніми вчителями як чинник самоздійснення особистості».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії       психології навчання Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України „Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі” (номер державної реєстрації 0105U001036) та  „Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі” (номер державної реєстрації  0109U000558). Тему затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 3 від 28.05.2009 р.) та узгоджено з бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 5 від 24.06.2009 р.). 

Мета дослідження: з’ясувати особливості усвідомлення професійного вибору та його вплив на процес самоздійснення майбутніх вчителів.

Об'єкт дослідження: психологічний зміст особистісного та професійного вибору студентів - майбутніх педагогів.

Предмет дослідження: психологічний супровід формування свідомого професійного та життєвого вибору майбутніми педагогами.

Гіпотези дослідження:

1) процес професійного вибору особистості уможливлюється завдяки створенню особистісно-професійного плану, зміст якого здійснює суттєвий вплив на професійну поведінку майбутнього педагога, що має прояв на етапах професійного розвитку у ВНЗ (на етапі адаптації до умов навчання у вищій школі, проходження педагогічної практики, формування психологічної готовності до роботи в школі);

2) суттєвими виявляються розходження у ціннісно-смисловому змісті внутрішньої та зовнішньої мотивації вибору професії майбутніх педагогів, що полягають у ступені усвідомлення, сформованості ціннісного ставлення до майбутньої професії, себе, світу, специфіки ціннісно-потребнісної регуляції у мотиваційній структурі студентів;

3) самоздійснення особистості є результатом внутрішньої готовності людини самостійно та усвідомленно здійснювати відповідальні життєві та професійні вибори. Самоздійснення особистості являє собою інтегративну систему взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, когнітивного, комунікативного, емоційно-вольового, поведінкового.

Завдання дослідження:

1. Узагальнити сучасний стан розробленості проблеми специфіки професійного вибору особистості в психології й розкрити сутнісні характеристики самоздійснення майбутнього педагога.

2. Систематизувати наукові підходи до професійного самовизначення, формування професійного вибору молоддю й визначити психологічні принципи здійснення даного процесу.

3. Виявити психологічні чинники усвідомлення професійного вибору майбутніми вчителями і обґрунтувати провідні умови ефективності організації даного процесу в системі вищої школи.

4. Визначити особливості ставлення до вибору професії студентів вищих навчальних закладів; специфіку проявів їх мотивації (зовнішньої або внутрішньої) вибору професії, чинників самоздійснення особистості; емпірично виявити типи усвідомлення професійного вибору.

5. Провести апробацію програми психологічного супроводу усвідомлення прийняття життєво важливих рішень студентською молоддю.

Методологічну та теоретичну основу дослідження складають положення теорій професійного самовизначення особистості (В. О. Бодров, Е. Ф. Зеєр, Є. О. Климов); психологічного змісту професійного вибору, його ролі у структурі особистісного самоздійснення та професійного самовизначення (М. Р. Гінзбург, Є. І. Головаха, М. С. Пряжніков); уявлення про роль професійної підготовки людини у розвитку її ціннісно-смислової сфери (Л. І. Божович, Л. М. Карамушка, Л. М. Мітіна, С. Л. Рубінштейн); концепція особистісного опосередкування навчальної діяльності (С. Д. Максименко); теоретичні засади вивчення особистості як активного субєкта навчально-професійної діяльності (Г. О. Балл, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, Г. В. Ложкін, В. О. Моляко, В. А. Семиченко, С. Л. Рубінштейн, та ін.); вчення про сутність особистісно-рефлективного аспекту професійного становлення особистості (В. Г. Косарецький, В. І. Слободчиков, Л. Є. Орбан-Лембрик, В. В. Рибалка, В. Л. Зливков та ін.); наукові дослідження про психологічні особливості ціннісно-смислового аспекту професійного вибору, самоздійснення особистості (О. Ф. Бондаренко, О. М. Борисова, Є. І. Ісаєв, Н. І. Повякель, О. П. Саннікова,  Н. В. Чепелєва). У процесі теоретичного аналізу проблеми усвідомлення професійного вибору також використовувалися наукові концепції та положення зарубіжних вчених. Так, дослідницькі доробки Д. Сьюпера уможливлюють визначення взаємозв’язку між вибором професії та самоздійсненням, самореалізацією особистості; теорія Дж. Ґоланда здійснює акцент на зумовленості професійного вибору ціннісно-смисловими складовими мотиваційної структури особистості; взаємозумовленість мотивів вибору професії та індивідуальних потреб розкривається в рамках теорії мотивації А. Маслоу; наукові праці класиків психологічної науки (А. Адлер, Дж. Келлі, В. Франкл, Е. Фромм та ін.) дозволяють висвітлити ціннісно-смислові основи мотивації особистості.

Для рішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень використовувалася сукупність взаємодоповнюючих методів дослідження:

- теоретичні: поняттєвий, порівняльний аналіз;

- емпіричні: спостереження, опитування, тестування; методи кількісного опрацювання даних: порівняльний та факторний аналіз.

Статистичне опрацювання одержаних даних здійснювалось шляхом застосування комп’ютерних програм з використанням пакетів “EXCEL”, “Statistika for Windows 98”.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.

Наукова новизна дослідження:

  •  вперше здійснено спробу висвітлити психологічний зміст процесів особистісного самовизначення та усвідомлення професійного вибору студентами - майбутніми педагогами, емпірично виокремлено психологічні типи усвідомлення професійного вибору особистості;
  •  подальшого розвитку набули уявлення про структуру професійного вибору особистості, окреслено складові особистісного та професійного вибору студентів майбутніх педагогів;
  •  уточнено та поглиблено уявлення про систему організаційно-психологічних умов професійного та життєвого вибору студентів у освітньому просторі ВНЗ;
  •  конкретизовано положення про психологічну природу самоздійснення особистості як складної інтегративної системи взаємопов’язаних компонентів.

Теоретичне значення дослідження полягає у:

  •  поглибленні теоретичних уявлень про специфіку ціннісно-смислової регуляції мотивації професійного вибору через одержані дані про мотиваційний зміст вибору професії та прийняття життєво важливих рішень в цілому;
  •  аналізі та емпіричному підтвердженні наявності ціннісно-смислових чинників внутрішньої та зовнішньої мотивації професійного вибору майбутніми педагогами та визначенні критеріїв адекватності професійного вибору педагогічної діяльності на основі розробленого особистісно-професійного плану, сформованості ціннісного ставлення до майбутньої професії, себе, світу, специфіки ціннісно-потребнісної регуляції у мотиваційній структурі студентів;
  •  розкритті специфіки професійного вибору студентів майбутніх педагогів із внутрішньою мотивацією (характеризується упевненістю у правильності обраної професійної діяльності, наявності сформованого образу «Я-професіонал») та  зовнішньою мотивацією (визначається нерозумінням та ігноруванням власних професійних інтересів; несформованістю професійних намірів; ситуативністю вибору, що перешкоджає власним професійним схильностям та самоздійсненню особистості в цілому).

Практична значимість дослідження полягає у можливості використання одержаних даних для оптимізації усвідомлення професійного вибору особистості на ранніх етапах диференційованого прогнозування професійно-психологічної відповідності педагогічній діяльності; результати теоретичного та експериментального дослідження можуть бути застосовані в організації навчально-виховного процесу у педагогічному ВНЗ; для створення програми психологічного супроводу студентів майбутніх педагогів під час їх підготовки до професійної діяльності, враховані у здійсненні заходів щодо професійного відбору до педагогічних спеціальностей, у психологічному консультуванні оптантів, які намагаються прийняти рішення щодо вибору професії.

Матеріали дисертації, її результати, теоретичні висновки й практичні рекомендації будуть сприяти підвищенню успішності освітнього процесу у вищій школі й можуть бути використані як в основному освітньому процесі (у курсах соціальної психології, педагогічної й вікової психології,  психології особистості, психології й педагогіки вищої школи, профорієнтації), так і в системі підвищення кваліфікації викладачів вищої школи й соціальних працівників у сфері молодіжної політики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідалися на Міжнародних наукових конференціях: «Лабіринти еволюції становлення людини та людства» (Київ, 2008), «Сучасна парадигма управління і Острозька Біблія» (Львів, 2009); засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (2008-2009); засіданнях кафедри психології Краснодонського інституту МАУП (2007-2009) та кафедри практичної психології  Кіровоградського соціально-педагогічного інституту «Педагогічна академія» (2007-2008).

Публікації. Зміст і результати дослідження викладено у 7 публікаціях, із них: 5, надруковані у виданнях, що затверджені ВАК України  як фахові у галузі психології, і 1 тези науково-практичної конференції й 1 науково-методичний посібник.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і чотирьох додатків на 10 сторінках. Основний зміст роботи викладено на 178 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено сутність проблеми та стан її вивчення, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотези, завдання, теоретико-методологічну основу, наведено дані про апробацію роботи, її структуру й обсяг.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні основи психологічного дослідження проблеми професійного вибору студентами – майбутніми педагогами»представлено аналіз зазначеної проблеми у науковій літературі, визначено особливості розуміння понять: «мотивація», «мотивація професійного вибору», «самоздійснення особистості».

У роботах багатьох психологів (Б. Г. Ананьєв, Б. С. Братусь, О. М. Леонтьєв, Д. О. Леонтьєв, А. Маслоу, С. Л. Рубінштейн, В. І. Слободчиков, Д. Н. Узнадзе, В. Франкл й ін.) особистість постає у контексті змістів і цінностей, сутність котрих у структурі мотивації визначає характер і особливості протікання життєдіяльності суб'єкта. Висвітлюючи поняття «мотивація», варто звернутись до праць В. О. Бодрова, який визначає дане явище як сукупність чинників, котрі організовують і спрямовують поведінку людини. Тобто мотивація розуміється вченим у якості процесу детермінації поведінки, діяльності, зумовлених як внутрішніми (психічними, фізіологічними), так і зовнішніми (професійними, соціальними, екологічними, економічними) чинниками.

Схожу позицію у трактуванні даного поняття демонструє Д. О. Леонтьєв, але суттєвим доповненням є вказівка на ціннісно-значеннєву природу мотивації поведінки. Згідно із теоретичними положеннями вченого, джерелом мотивації виступають потреби й особистісні цінності суб'єкта.

Поєднання зовнішніх і внутрішніх чинників через переломлення об'єктивних умов та суб'єктивного сприйняття відстежується в роботах К. Роджерса. Визначаючи роль суб'єктивного сприйняття подій для людини як справжню реальність, автор підкреслює залежність поведінки від суто індивідуальних значень, що тотожні особистісним смислам, які оформлюються у свідомості окремого індивіда.

Таким чином, мотивація детермінована, з одного боку, зовнішніми умовами (умови зовнішнього середовища для задоволення й наслідків від задоволення потреби), з іншого боку – внутрішніми чинниками, котрі представлені системою потреб і мотивів, зумовлених особистісними цінностями суб'єкта, і визначають особистісний смисл діяльності. Відтак, професійний вибір є результатом мотиваційної активності, спричиненої ціннісним ставленням суб'єкта до обраної діяльності, й визначає власне особистісний смисл переваги даної професії.

Наголошуючи на регулюючій функції системи особистісних смислів, О. М. Леонтьєв зазначав, що можна розуміти й знати значення, але воно буде недостатньо регулювати, управляти життєвими процесами: найсуттєвішим регулятором є те, що позначається терміном «особистісний смисл». Вчений особливо підкреслював, що «єдиний шлях конкретного психологічного аналізу свідомості є шлях значеннєвого аналізу свідомості – шлях аналізу мотивації». Таким чином, процес діяльності ґрунтується на тому, який смисл вона має для людини.

Проте мотивація професійного вибору розглядається нами як інтегрована система мотиваційних чинників, що спричинюють та спрямовують процес професійного вибору та залучають його до професійної діяльності. У структурі мотивації професійного вибору слід виокремити внутрішні та зовнішні мотиви стосовно ставлення та результатів праці (Є. І. Головаха, С. Є. Залеська). Втім, О. С. Гребенюк, М. С. Пряжніков зауважують на зв’язок мотивації до діяльності й професійного вибору.

До структурних компонентів мотивації професійного вибору найчастіше відносять низку мотивів: мотиви вибору професії, навчального закладу, професійної спільноти, робочого місця, а також усвідомлення власних здібностей та особистісних властивостей, що є професійно важливими для реалізації у обраній професійній діяльності. Проміжним результатом процесу професійного самоздійснення є професійний вибір. Структура професійного вибору є індивідуальною для кожного суб’єкта діяльності, проте вирізняє деякі загальні риси, що зумовлюються специфікою соціальної ситуації розвитку особистості у суспільстві, загальною структурою мотиваційної сфери особистості та професійного вибору студентів.

На думку К. О. Абульханової-Славської, В. Д. Шадрікова, О. Г. Шмельова мотивація професійного вибору є динамічним утворенням, що піддається цілеспрямованому формуванню. О. С. Гребенюк, вивчаючи особливості мотивації навчально-професійної діяльності студентів, вирізняє низку чинників (умов), що сприяють формуванню у студентів позитивної мотивації до навчання: усвідомлення власне студентами найближчих та кінцевих цілей навчання, усвідомлення теоретичної та практичної значущості академічних дисциплін, емоційна форма викладу навчального матеріалу, висвітлення викладачами перспективи у розвитку наукових понять, професійної спрямованості навчальної діяльності. Н. В. Сорокіна, досліджуючи проблему мотивації професійного вибору, виокремлює загальні умови, що є суттєвими у формуванні мотивації професійного вибору студентів, а саме:

1) психологічні умови:

а) орієнтація на домінуючі мотиваційні чинники особистості студента, що визначають професійний вибір;

б) усвідомлення студентами процесу професійного вибору, мотивів вибору професії та одержання обраної спеціальності;

2) психолого-педагогічні умови:

а) спеціально організована програма, спрямована на усвідомлення мотивації професійного вибору;

б) реалізація мотивів професійного вибору в процесі виробничої практики;

в) професійне консультування студентів психологом з метою вироблення індивідуальних рекомендацій щодо формування мотивації.

Варто відзначити, що професійний вибір необхідно розглядати в нерозривному зв'язку з життєвим і особистісним самоздійсненням.
Під життєвим самоздійсненням ми розуміємо те, що відповідає за визначення людиною свого місця у життєтворчості, знаходження способу, сенсу життя.
Відповідно, особистісне самоздійснення – те, що відповідає за визначення особистістю свого «образу Я».

Стосовно професійного самоздійснення слід зазначити, що його сутність щільно пов'язана з такими поняттями, як самореалізація, мотивація, самоактуалізація. До теоретичних положень, які розкривають зміст професійного самоздійснення, можна віднести теорію потреб А. Маслоу, теорію професійного розвитку Д. Сьюпера, положення, що стосуються смислоутворювального й смислореалізуючого значення вибору професії й трудової діяльності для людини, які розроблені в роботах В. Франкла, теоретичні положення Ш.Фукуями, розробки Е. Еріксона стадій життя особистості й ін. Відзначаючи сутність професійного самоздійснення П. Г. Щедровицький зауважує, що означене поняття передбачає наявність не тільки самого процесу й залученого в нього суб'єкта, але й деякого простору або деяких меж, щодо яких або в яких воно відбувається. При цьому смисл самоздійснення вчений вбачає у здатності людини будувати саму себе, свою індивідуальну історію, в умінні переосмислювати власну сутність.

Схожою є позиція Є. О. Климова, котрий розуміє самоздійснення не просто як «самообмеження», не як добровільне занурення у професійну обмеженість, а як важливий прояв психічного розвитку, як активний пошук можливостей розвитку, формування себе як повноцінного учасника співтовариства «творців» чогось корисного, спільноти професіоналів. У загальному ж вигляді, професійне самоздійснення розуміється автором як діяльність людини, що приймає той або інший смисл залежно від етапу його розвитку як суб'єкта праці.

Виділяючи групи психічних регуляторів функціонування й формування людини як суб'єкта праці, Є. О. Климов виокремлює три елементи:

1. Образ об'єкта (предмета праці, зовнішніх засобів, умов і проявів трудової діяльності). Це – почуттєвий образ (сенсорний, перцептивний), репрезентативний конкретний образ (поняття, схеми, системи понять, засвоєні алгоритми дій).

2. Образ суб'єкта: актуальний і узагальнений «Я-образ». Образи самосвідомості людини (поряд з образами навколишнього світу) – необхідна основа його трудової діяльності й взаємодії з оточуючими людьми. Образи самосвідомості – одна з необхідних умов знаходження людиною свого місця, зокрема, у професійній спільноті, а також умова планування й розбудови особистих професійних планів на етапі вибору професії.

3. Образ об'єкт-суб'єктних і суб’єкт-суб'єктних відносин. Це потреби, емоції, почуття, характер, спрямованість особистості, світогляд.

Таким чином, процес професійного самоздійснення зумовлений виникненням, розширенням і поглибленням діяльності суб'єкта, а свідомість залучена в цю діяльність як її компонент, що спрямовує, підсилює, коригує, перебудовує її.

Отже, ми розуміємо професійне самоздійснення як знаходження особистістю свого місця в сфері праці, формування у свідомості образу професіонала, що включає механізми ідентифікації, рефлексії.

У другому розділі – «Психологічний зміст особистісного та професійного самоздійснення студентів – майбутніх педагогів» проаналізовано особливості усвідомлення студентами майбутніми педагогами професійного вибору;  досліджено специфіку ціннісно-смислового змісту мотивації професійного вибору студентів; визначено типи усвідомлення професійного вибору студентами ВНЗ.

Емпіричне дослідження здійснювалося у 2008-2010 навчальних роках. Констатувальний етап дослідження проводився впродовж вересня-грудня 2008 року; ним було охоплено 242 студента. Дослідження включало два етапи, спрямовані відповідно на:

1) простеження особливостей усвідомлення професійного вибору студентами першого курсу педагогічного ВНЗ, а також виявлення специфіки зв’язку ціннісно-мотиваційного змісту мотивації професійного вибору студентів;

2) виявлення типів усвідомлення професійного вибору студентами різних спеціальностей.

Перший етап дослідження. За допомогою методики діагностики мотиваційної структури особистості (В. Е. Мільман) з’ясовувалися стійкі мотиваційні тенденції студентів. Окрім цього за допомогою опитувальника вивчення мотивів навчання Т. І. Ільїної здійснювалася оцінка рівня сформованості мотивації професійного вибору, задіяння методики професійного вибору Є. П. Ільїна дозволило виявити усвідомленість мотивів студентами.

Таблиця 1.

Ступінь усвідомлення мотивів професійного вибору та рівень сформованості мотивації професійного вибору студентами (у %)

Групи студентів за спеціалізацією

Ступінь усвідомлення професійного вибору студентами

Рівень сформованості мотивації професійного вибору

Низь-кий

Серед-ній

Висо-кий

Рівень зовнішньої частково усвідомлен-ної мотивації

Рівень зовнішньої усвідомлен-ної мотивації

Рівень внутрішньої усвідомлен-ної мотивації

Студенти-юристи

66,1

20,1

13,8

81,1

8,4

10,5

Студенти-педагоги

62

28

10

81,1

12,4

6,5

Студенти-психологи

53,5

33,7

12,8

65,3

22

12,7


За результатами, представленими у таблиці 1, зрозуміло, що в цілому незалежно від спеціалізації студенти першокурсники виявляють низький ступінь усвідомлення професійного вибору. При цьому серед представників із високим рівнем усвідомлення професійного вибору студенти майбутні педагоги дещо поступаються майбутнім юристам та психологам. Проте за середніми показниками саме студенти майбутні психологи демонструють кращі показники.

Суттєвим показником мотивації професійного вибору виступає рівень її сформованості, а саме: високий, котрий характеризується домінуванням внутрішніх мотивів, високим ступенем їх усвідомлення та превалюванням серед мотивів навчання мотивів одержання знань та мотивів вибору професії; середня ступінь усвідомлення вирізняється переважанням, передусім, мотиву отримання знань; у студентів з низьким ступенем сформованості мотивації професійного вибору мають прояв переважно зовнішні мотиви вибору професії, що не завжди усвідомлюються студентами, а основним мотивом навчання виступає мотив одержання диплома.

За результатами аналізу мотивації професійного вибору в залежності від спеціалізації студентів першокурсників можна відзначити, що в цілому за вибіркою найбільша кількість студентів, котрі перебувають на рівні внутрішньої усвідомленої мотивації професійного вибору в групі студентів майбутніх психологів,  а студенти майбутні педагоги поступаються іншим групам за означеним показником. Проте за рівнем зовнішньої усвідомленої мотивації студенти майбутні педагоги виявляють кращі показники, ніж майбутні юристи, але дещо поступаються майбутнім психологам.

Отже студенти, які не визначилися у власному професійному виборі (низький ступінь усвідомлення професійного вибору), в більшості перебувають на рівні частково усвідомленої мотивації професійного вибору. Із них лише незначна частка демонструє рівень зовнішньо усвідомленої мотивації професійного вибору й зовсім невеличка кількість студентів в усіх групах має прояв високого рівня усвідомлення мотивації професійного вибору. Окрім цього, слід відзначити, що у студентів, для котрих характерним є низький рівень сформованості мотивації професійного вибору, притаманний і низький ступень усвідомлення мотивів вибору професії.

Стосовно провідних мотивуючих чинників особистості студентів також виявлені якісні варіації. Так, із 242 студентів, які брали участь у дослідженні, у 23,4 % провідним мотивом, що визначає поведінку та діяльність, є мотив «загальна активність», у 22,9 % – «спілкування», у 14,2 % – «соціальний статус», у 10,8 % – «творча активність». Для 12,8 % студентів найважливішим мотивом є «життєзабезпечення», для 7,2 % – «соціальна користь», для 8,9 % – комфорт. Однак, вплив кожного із мотивів на поведінку та діяльність особистості виявився різним. Так, кореляція між показниками: професійний вибір та мотиви особистості достовірно відрізняється від нуля. Нами виявлено значення коефіцієнта кореляції вибору професії студентами майбутніми юристами з мотиваційним чинником «життєзабезпечення» (0,48); максимальне значення rs емп спостерігається у студентів майбутніх педагогів – мотив «соціальний статус» (0,55), а значення rs емп (0,60) виділено у студентів майбутніх психологів – мотив «спілкування».

Таким чином, кореляційні зв’язки між досліджуваними ознаками (професійний вибір та провідні мотиваційні чинники особистості) достовірно відрізняється від нуля. Показники, котрі ми одержали (0,45.0,55, p<0,05 та 0,01) свідчать про наявність середньої із тенденцією до високої кореляції між мотиваційними чинниками особистості та професійним вибором. Окрім цього, в усіх випадках значення rs емп  відповідали рівню значущості p<0,01 та p<0,05, тобто дані кореляційні зв’язки є сильними та значущими.

Другий етап дослідження. За допомогою опитувальника Е. Ф. Зеєра визначено особливості мислення досліджуваних, домінування у них рефлективності чи символізації, або аналітичності чи синтетичності. За даними методики професійного вибору Є. П. Ільїна визначалася усвідомленість професійного вибору студентами. За результатами залучення статистичного Н  критерію Крускала-Уолліса було виявлено типи усвідомлення професійного вибору студентами. Серед них:

  1.  Соціально активний, відповідальний індивід, має власну картину світу, крізь призму якої й сприймає реальність, приймає відповідні рішення та дії:
  •  активний (активний; символічний);
  •  обєктивний (обєктивний; рефлективний);
    1.  Соціально індиферентний, пасивний індивід, погано поінформований, не має власних поглядів щодо професійної діяльності; безініціативний:
  •  стереотипний (пасивно-стереотипний; синтетичний);
  •  безпринципний (пасивно-цинічний; аналітичний).

Результати першого етапу констатувального дослідження: з 242 досліджуваних студентів ВНЗ 102 з них були властиві особливості мислення пов’язані з активною життєвою позицією, 140 студентам притаманна пасивна соціальна позиція. Серед соціально-активних, 48 – виявили аналітичність, 54 продемонстрували рефлективність. Виявили соціальну пасивність, а також синтетичність – 75 осіб та через негативну установку до людей, суспільства й себе, цинізм – 65 досліджуваних, окрім цього, аналітичність.

Таблиця 2.

Зіставлення показників типу усвідомлення професійного вибору та сформованості ціннісного ставлення до професії, себе, інших (у %)

№ з/п

Тип усвідомлення професійного вибору

Сформованість ціннісного ставлення

Сформоване ціннісне ставлення

Несформоване ставлення

1

Соціально-активний, символічний

18

82

2

Соціально-активний, рефлективний

89

11

3.

Соціально-пасивний-стереотипний, синтетичний

26

74

4.

Соціально-пасивний-цинічний, аналітичний

6

94

Таким чином, за результатами дослідження у студентів з соціально-активним, рефлективним типом усвідомлення професійного вибору відстежується тенденція до ціннісного ставлення до професії, світу, себе.

В цілому, стосовно мотивації студентів, можна відзначити, що зовнішня частково усвідомлена мотивація професійного вибору є характерною для більшості, не залежно від спеціальності – 65 %; зовнішня усвідомлена мотивація також має прояв у 27 %  й лише у 8 % спостерігається внутрішня усвідомлена мотивація професійного вибору.

Отримані дані загалом підтвердили, що у процесі усвідомлення професійного вибору студентами, провідну роль відіграють мотиваційно-ціннісні установки особистості, ціннісне ставлення до професії, себе, інших людей, що уможливлюють самоздійснення особистості. Переважно зовнішня усвідомлена мотивація залежить від досвіду соціалізації суб’єкта та його здатності до соціальної рефлексії, загалом, внутрішньо усвідомлена мотивація особистості опосередковується рефлективними здатностями та ціннісним ставленням суб’єкта до себе, інших, професії.

У третьому розділі – «Формування усвідомленої мотивації професійного вибору студетами – майбутніми педагогами» на основі даних апробації розробленої «Комплексної програми психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді» здійснено порівняльний аналіз рівнів сформованості усвідомленої мотивації студентів «до» й «після» експерименту. В експерименті брали участь студенти: експериментальна група (ЕГ) – 15 осіб, студенти таких спеціальностей: юристи, педагоги, психологи. Контрольна група (КГ) – 15 осіб, студенти вищезазначених спеціальностей.

Результати констатувального експерименту засвідчили необхідність цілеспрямованого формування усвідомленої внутрішньої мотивації у студентів задля подальшої їх успішної самореалізації та самоздійснення. «Комплексна програма психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді» включала спеціально розроблений курс «Психологічні основи профорієнтаційної роботи», психологічний тренінг формування професійної ідентичності майбутніх спеціалістів, а також психологічний супровід ознайомлювальної практики за відповідно розробленими завданнями для студентів здійснювали керівники практики, ознайомлені з методикою експериментального курсу.

Результати впровадження програми щодо формування усвідомленої мотивації професійного вибору оцінювалися за такими критеріями: професійний вибір студентів, провідні мотиваційні чинники у мотиваційній сфері особистості, мотивація вибору професії, мотивація навчання у ВНЗ, рівень усвідомлення мотивів професійного вибору – рівень сформованості мотивації професійного самоздійснення.

Результативність роботи групи, котра працювала за програмою, до якої увійшли студенти, котрі ще не визначилися у власному професійному виборі, можна виявити на основі активізації процесу професійного самоздійснення в цілому. Динаміка професійного вибору до й після експериментальних заходів, професійний вибір учасників групи, що раніше не був визначений надаються у таблиці 3. Достовірність змін, що відбулися у експериментальній групі у порівнянні із контрольної групою, встановлювалась за допомогою критерію Пірсона (у відсотках).

Таблиця 3.

Динаміка професійного вибору у студентів «до» й «після» впровадження Комплексної програми (у %)

Професійний вибір

Контрольна група

Експериментальна група

До експер. заходів

Після експер.заходів

До експер. заходів

Після експер.заходів

Студенти-юристи

0

5

2

20

Студенти-педагоги

1

5

1

32

Студенти-психологи

1

12

1

34

Вибір не визначений

98

78

96

14

Дані, що представлені у таблиці 3, демонструють, що до початку експерименту обідві групи включали в себе студентів, котрі ще не здійснили професійний вибір. Після роботи за «Комплексною програмою» у експериментальній групі, залишилося лише 14 % студентів, які ще не визначилися остаточно у власному професійному виборі. Навпаки, у контрольній групі серед студентів, котрі не визначилися з майбутньою професією, залишилося 78 % учасників, які так і не здійснили професійний вибір. Умови, що впливали на групи: контрольну – навчальний процес, практичне знайомство з професією, вплив друзів, батьків, знайомих; на експериментальну – окрім перерахованих вище – участь у експериментальній програмі щодо формування мотивації професійного вибору. Так, експериментальні дані підтверджують, що освітнє середовище сприяє професійному вибору студентів, однак не повною мірою. Задля ефективної активізації процесу професійного вибору необхідними виявляються спеціально розроблені психолого-педагогічні умови.

 Достовірність змін, що відбулися в результаті задіяння «Комплексної програми», перевірялася за критерієм Пірсона (х2). Позитивні зміни у експериментальній групі (х2емп. = 19,75) значно більші, ніж в контрольній (х2 емп. = 6,002) Достовірність означених змін підтверджується розрахунковим критерієм Пірсона (х2 емп = 86,31).

Значення х2емп. говорить про позитивні зміни у експериментальній групі у порівнянні з контрольною: в середньому за вибіркою у мотивах вибору професії (14,059), у мотивах навчання у ВНЗ (12,218), у ступені усвідомлення мотивації професійного вибору (15,909).

Таким чином, серед мотивів вибору професії у експериментальній групі провідну роль відіграють внутрішні мотиви: провідні в середньому для 90 % учасників експериментальної групи; у підгрупі «вибір не визначений» – для 78 % учасників, для майбутніх педагогів – 32 %, а для майбутніх юристів – 20 %. У середньому у експериментальній групі для більшості її учасників характерне превалювання внутрішніх мотивів вибору професії.

Отже, внаслідок формуючих заходів можна відзначити певні зміни, а саме:

  •  серед мотивів вибору професії домінуть внутрішні мотиваційні стимули;
  •  серед мотивів навчання у навчальному закладі переважають мотиви набуття професійних знань та умінь;
  •  значно підвищено рівень усвідомлення мотивів професійного вибору (високий рівень внутрішньо усвідомленої мотивації з 8 % збільшився до 39 %, середній з 23 % до 49 %, водночас значно зменшилася кількість студентів із зовнішньою частково усвідомленою мотивацією (з 72 % до 15 %);
  •  у експериментальній групі доволі збільшився рівень сформованості мотивації професійного вибору: внутрішня мотивація має прояв у 48 % (до експерименту лише – 10 %) та зменшення зовнішньо усвідомленої мотивації 40 % (до експерименту – 21 %).

Одержані дані щодо реалізації «Комплексної програми психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді», яка включала спеціально розроблений навчальний курс «Психологічні основи профорієнтаційної роботи», психологічний тренінг формування професійної ідентичності майбутніх спеціалістів, а також психологічний супровід ознайомлювальної практики за відповідно розробленими завданнями для студентів надають підстави вважати задіяні формувальні заходи відповідними та ефективними.

ВИСНОВКИ

У висновках підбиваються підсумки здійсненого дослідження, формулюються основні положення, результати аналізу предмета вивчення, окреслюються практичні рекомендації. Запропоновано шляхи подальшого розроблення проблеми.

1. Теоретичний аналіз проблеми професійного вибору дозволяє визначити загальні наукові підходи до висвітлення вищезазначеного питання, а саме: професійний вибір як центр всієї системи можливих самовизначень особистості; професійний вибір фіксується у формі професії, яку набувають у професійному навчальному закладі; специфіка професійного вибору у проблемних ситуаціях характеризується відповідними типами або психологічними механізмами самовизначення; внутрішньоособистісні протиріччя є чинником професійного вибору, впливають не лише на прояв суперечностей у розвитку професіонала, а також його професійне життя в цілому.

2. У структурі професійного вибору визначають такі складові: потреба у професійному виборі, мотиви власне професійної діяльності, що залучені у загальну мотиваційну сферу особистості; цілі, завдання, поведінкові реакції й вчинки, регуляційний компонент. Водночас специфічні мотиви професійного вибору стають такими, що стимулюють й визначають діяльність.

3. Особливість професійного вибору студентів майбутніх педагогів полягає у залежності його протікання  від багатьох соціальних та психологічних чинників. Професійний вибір студентів-першокурсників педагогічних спеціальностей лише набуває власного оформлення й піддається певним трансформаціям в процесі оволодіння фахом. Тому на цьому етапі важливими є уміння орієнтуватися в соціальних умовах, що постійно змінюються, здійснювати професійний вибір, усвідомлюючи усі компоненти структури професійного вибору, в тому числі й мотиви вибору професії, що є специфічними для кожного професійного типу. Отже, для здійснення професійного вибору суттєвим виявляється аналіз реальних мотивів, що дозволяють реалізувати професійний вибір та навчання за обраною спеціальністю.

4. Мотивація професійного вибору – комплекс мотиваційних чинників, що спрямовують процес професійного вибору, й інтеграції професійної діяльності у цілісну систему дільностей людини. До структури мотивації професійного вибору варто залучити інтерес до певної професійної діяльності, мотиви вибору професії та навчального закладу, мотиви одержання відповідних професійних знань, умінь, навичок. Критеріями сформованості мотивації професійного вибору є усвідомленість мотивів вибору професії; домінування внутрішніх мотивів стосовно змісту діяльності в структурі мотивації професійного вибору; активна діяльність, реалізація завдань, що були визначені в період розроблення професійних цілей та життєвих планів.

5. Професійний вибір – динамічне утворення, що вирізняє низку рівнів, а саме:

- рівень зовнішньої частково усвідомленої мотивації, яка формується під впливом ситуативних чинників соціального середовища, домінують широкі соціальні мотиви, що є зовнішніми стосовно майбутньої професійної та актуальної навчально-професійної діяльності. Мотиви професійного вибору усвідомлюються частково;

- рівень зовнішньої усвідомленої мотивації, котра формується в процесі спрямованого впливу соціального середовища, де превалюють мотиваційні чинники «приняття» й «неприйняття», що є зовнішніми стосовно майбутньої професійної діяльності. Мотиви професійного вибору усвідомлюються;

- рівень внутрішньої усвідомленої мотивації, переважають внутрішні (стосовно навчально-професійної й майбутньої професійної діяльності) мотиваційні чинники, мотиви, пов’язані змістом та специфікою праці. Становленню такого рівня сприяє створення спеціальних передумов для активізації процесу професійного вибору. Мотиви професійного вибору повністю усвідомлюються.

6. Важливими спеціально створеними психологічними передумовами формування професійного вибору є усвідомлення мотивів вибору професії: психологічний супровід професійного вибору на етапі навчання у ВНЗ, розробка та виконання студентами спеціальних завдань, спрямованих на реалізацію мотивів професійного вибору в процесі виробничої педагогічної практики, індивідуальне та групове консультування студентів та викладачів психологом закладу з метою вироблення індивідуальних рекомендацій щодо формування мотивації професійного вибору.

7. Самоздійснення особистості варто визначати як результат внутрішньої готовності людини самостійно та усвідомленно здійснювати відповідальні життєві та професійні вибори. В цілому, самоздійснення особистості являє собою інтегративну систему взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, когнітивного, комунікативного, емоційно-вольового, поведінкового.

Самоздійснення педагога є вагомою передумовою та метою професійної діяльності фахівця. Високий рівень активності, ініціативності (у творчому ставленні до проблемної ситуації, саморозвитку як суб’єкту діяльності), усвідомленість власного професійного вибору, позитивна «Я-концепція», ціннісне ставлення до професії, себе, інших, світу є найсуттєвішими складовими професійного самоздійснення педагога.

Таким чином, результати емпіричного дослідження підтвердили гіпотези, що усвідомлення мотивів професійного вибору майбутніми спеціалістами впливає на процес становлення професійної ідентичності молоді, ціннісного ставлення до майбутньої професії, осягнення власного простору «Я-професіонал», «Комплексна програма психологічного супроводу розвитку усвідомлення мотивації професійного вибору молоді» сприяє успішності професійної соціалізації особистості та її самоздійснення в процесі життєдіяльності.

Проведене дослідження проблеми усвідомлення професійного вибору майбутніми фахівцями як чинника становлення їх професійної свідомості не вичерпує усієї глибини поставленої проблеми. Подальшого вивчення вимагають механізми розвитку мотивації професійного вибору на різних етапах професійного становлення людини, власне активні засоби формування усвідомленої мотивації професійного вибору, чинники впливу на особливості професійного вибору та інші аспекти зазначеної проблеми.

         

Результати дослідження опубліковано у виданнях, що входять до фахових у галузі психології:

  1.  Чуба О. Є. Життєві цінності сучасного педагога / О. Є. Чуба // Нові технології навчання. Збірник наукових праць. Духовно-моральне виховання і професіоналізм особистості в сучасних умовах // Спец. випуск № 58. Частина 2: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Академія Міжнародного співробітництва з креативної педагогіки. – Київ – Вінниця, 2009. – С. 260 – 266.
  2.  Чуба О. Є. Проблема життєвої успішності в психологічній науці / О.Є. Чуба // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки : Зб. наукових праць. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - № 28 (52). – С. 34 – 40.
  3.  Чуба О. Є. Проблема становлення професійної свідомості майбутнього вчителя / О. Є. Чуба // Актуальні проблеми психології: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія / за ред. С. Д. Максименка. – К. : ДП «Інформаційно-аналітичне агентство» , 2009.- Том Х, вип. 12.- С. 556-565.
  4.  Чуба О. Є. Трансформація життєвих цінностей педагога на сучасному етапі розвитку суспільства / О. Є. Чуба // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – Т. 7, Вип. 21. – С. 230-234.
  5.  Чуба О. Є. Формування креативності студентів як психолого-педагогічна проблема / О. Є. Чуба // Актуальні проблеми психології: Проблеми психології творчості: Збірник наукових праць / за ред. В. О. Моляко. – Т. 12. – Вип.. 7. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – С. 318- 324.

  Також результати дослідження опубліковано в матеріалах конференції та інших науково-методичних виданнях:

  1.  Чуба О. Є. Формування життєвого успіху: Проблемні ситуації для фахового становлення: Науково-методичний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – Вінниця: ВДПУ, 2009. – 31 с.
  2.  Чуба О. Є. Проблема професійного вибору в сучасній освіті (Болонська система) / О. Є. Чуба // Наукові записки: Збірник матеріалів науково-практичної конференції викладачів і студентів Інституту педагогіки і психології. – Серія «Психологія». – Вип. 1. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2010. – С. 62- 64.

АНОТАЦІЇ

Чуба О.Є. «Усвідомлення професійного вибору майбутніми вчителями як чинник самоздійснення особистості» - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – К., 2010.

Дисертаційне дослідження присвячується проблемі самоусвідомлення сутності професійного вибору саме як чинника, що сприяє становленню професійної свідомості та професійної культури студенства в цілому й слугує вагомою передумовою самоздійснення фахівця.

На основі теоретичного аналізу проблеми визначено, що професійний вибір є центром всієї системи можливих самовизначень особистості як суб’єкта діяльності. Також відзначається, що професійний вибір фіксується у формі професії, якої набувають у професійному навчальному закладі; особливості професійного вибору у проблемних ситуаціях пов’язані із відповідними типами або психологічними механізмами самовизначення.

За результатами дослідження визначено особливості ціннісно-смислової регуляції мотивації професійного вибору через одержані дані про мотиваційний зміст вибору професії та прийняття життєво важливих рішень в цілому, а також специфіку ціннісно-смислових чинників внутрішньої та зовнішньої мотивації професійного вибору майбутніми педагогами та встановлено критерії адекватності професійного вибору педагогічної діяльності.

З’ясовано, що у майбутніх педагогів внутрішня мотивація характеризується активною життєвою позицією, упевненістю у правильності обраної професійної діяльності, наявністю сформованого образу «Я-професіонал»; превалюванням у когнітивній перспективі суб’єктивного уявлення про відповідність обраної професії власним здібностям та особистісним властивостям, а  зовнішня мотивація має прояв у нерозумінні власних професійних інтересів, ігноруванні їх задля одержання вищої освіти; несформованості професійних намірів, пасивній життєвій позиції; ситуативності вибору, що перешкоджає власним професійним схильностям та самоздійсненню особистості в цілому.

Емпірично доведено, що в процесі усвідомлення професійного вибору студентами провідну роль відіграють власне мотиваційно-ціннісні установки особистості, ціннісне ставлення до професії, себе, інших людей, котрі уможливлюють самоздійснення особистості. Переважно зовнішня усвідомлена мотивація залежить від досвіду соціалізації суб’єкта та його здатності до соціальної рефлексії; внутрішньо усвідомлена мотивація особистості опосередковується рефлективними здатностями та ціннісним ставленням суб’єкта до себе, інших, професії.

Ключові слова: мотивація вибору професії, професійний вибір, самоздійснення особистості, усвідомлення професійного вибору, ціннісне ставлення до професії.

Чуба О.Е.  «Осознание профессионального выбора будущими учителями как фактор самоосуществления личности» - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г. С. Костюка НАПН Украины, Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме осознания мотивации профессионального выбора студентами  будущими учителями как важного фактора, который способствует в целом самоосуществлению личности в процессе ее жизнедеятельности.

На основании теоретического анализа проблемы определено, что профессиональный выбор является центральным в системе возможных самоопределений личности как субъекта деятельности. Также отмечается, что профессиональный выбор фиксируется в форме профессии, которую приобретают в учебном заведении, выделяются особенности профессионального выбора в проблемных ситуациях, связанные с соответствующими типами или психологическими механизмами самоопределения.

Результаты исследования раскрывают особенности ценностно-смысловой регуляции мотивации профессионального выбора. На основании полученных экспериментальных данных раскрываются мотивационное содержание выбора профессии и особенности принятия жизненно важных решений в целом, а также специфика ценностно-смысловых факторов внешней и внутренней мотивации профессионального выбора студентами будущими педагогами. Благодаря этому определяются критерии адекватности профессионального выбора педагогической деятельности.

Определение мотивов профессионального выбора студентов различных специальностей позволило отметить, что у студентов будущих педагогов внутренняя мотивация связана с рядом показателей. А именно: активной жизненной позицией, уверенностью в правильности выбранной профессиональной деятельности, наличием сформированного образа «Я-профессионал», преобладанием в когнитивной перспективе субъективного представления про соответствие выбранной профессии собственным способностям и личностным качествам. Кроме этого отмечается, что внешняя мотивация проявляется в непонимании собственных профессиональных интересов, игнорировании их с целью получения высшего образования, несформированности профессиональных намерений, пассивной жизненной позиции, ситуативности выбора, который противодействует личным профессиональным склонностям и самоосуществлению личности в целом.

Эмпирически доказано, что в процессе осознания своего профессионального выбора студентами, ведущую роль играют именно мотивационно-ценностные установки личности, ценностное отношение к профессии, себе, другим людям, что и способствует самоосуществлению педагога. В большей степени внешняя осознанная мотивация зависит от опыта социализации субъекта и его способности к социальной рефлексии, в целом, внутренне осознанная мотивация личности определяется рефлексивними способностями и ценностным отношением личности к себе, другим, профессии.

В исследовании акцентируется внимание на том положении, что существенными условиями формирования профессионального выбора являются осознание мотивов выбора профессии, психологическое сопровождение профессионального выбора на этапе обучения в вузе, разработка и выполнение студентами специальных заданий, направленных на реализацию мотивов профессионального выбора в процессе производственной педагогической практики, индивидуальное и групповое консультирование студентов и преподавателей психологом учебного заведения с целью выработки индивидуальных рекомендаций для формирования мотивации профессионального выбора.

Таким образом, осознание студентами будущими педагогами мотивов профессионального выбора приближает их к самоосуществлению, как результату внутренней готовности человека самостоятельно и сознательно осуществлять ответственные жизненные и профессиональные выборы. На основании результатов теоретического анализа и данных эмпирического исследования определено, что самоосуществление учителя является важной предпосылкой и целью профессиональной деятельности специалиста. Высокий уровень активности, инициативности (в творческом отношении к проблемной ситуации, саморазвития как субъекта деятельности), осознанность собственного профессионального выбора, позитивная «Я-концепция», ценностное отношение к профессии, себе, других людей, миру в целом.

Ключевые слова: мотивация выбора профессии, профессиональный выбор, осознание профессионального выбора, самоосуществление личности, ценностное отношение к профессии.

   

Chuba O.Y. “Future teachersawareness of the professional choice as a factor of personal self-realization” – Manuscript.

The thesis for obtaining a scientific degree of the candidate of  Psychological sciences, speciality 19.00.07 – pedagogical and age psychology – G.S. Kostyuk Institute of Psychology, National Academy of Psychological sciences of Ukraine. – Kyiv, 2010.

The paper is devoted to the problem of awareness of the professional choice essence as a stimulating factor of students’ professional consciousness and culture in general and as a vital precondition of the professional self-realization. 

On the basis of the theoretical analysis of the issue it is stated that professional choice is the nucleus of the system of all possible self identifications of the personality as the subject of the activity. It is also noted that professional choice is set in a form of the profession which is being acquired in an educational establishment; that the peculiarities of the professional choice in some problematic situations are connected with the corresponding types or psychological mechanisms of self identification.

According to the results of the research the valuе сontrol of the professional choice motivation is identified. The latter is proved due to the motivational contents data of the professional choice and due to taking vitally important decisions in general. The specific nature of value factors of inner and outer motivation of the would-be teachers’ professional choice has been stated. Criteria of professional choice adequateness have been pointed out.

It is settled that would-be teachers’ inner motivation is characterized by the active life position, confidence in the right activity chosen, existence of the shaped image “I am a professional”, prevalence of the subjective understanding of the correspondence of the chosen profession to some personal abilities and characteristics in a cognitive perspective. Moreover it is underlined that the outer motivation reveals itself in the personal professional interests’ misunderstandings, in their ignorance for the sake of getting higher education; in an unshaped form of personal professional interests; passive life position; situational character of the personal professional choice that in its turn prevents from achieving personal realization goals, professional capacity in general.

Due to the empirical research it is proved that the leading role in the process of the professional choice awareness is given namely to motivational value objectives of the personality, value attitude to the profession and other people that make personal self-realization impossible. The outer conscious motivation mainly depends on the subject’s social experience as well as on his capacity to social reflexion. Upon the whole the inner motivation is defined by reflexive abilities and value subject’s attitude to himself, others, to the profession.

Key words: professional choice motivation, professional choice, personal self-realization, professional choice awareness, value attitude to the profession.

PAGE  


PAGE  23


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45964. Прокат и его производство 47.57 KB
  Процесс прокатки обеспечивается силами трения между вращающимся инструментом и заготовкой благодаря которым заготовка перемещается в зазоре между валками одновременно деформируясь. Способы прокатки Когда требуется высокая прочность и пластичность применяют заготовки из сортового или специального проката. В процессе прокатки литые заготовки подвергают многократному обжатию в валках прокатных станов в результате чего повышается плотность материала за счт залечивания литейных дефектов пористости микротрещин. Существуют три основных...
45965. Свободная ковка: основные операции и инструмент. Горячая объёмная штамповка. Технологический процесс горячей объёмной штамповки 15.85 KB
  Горячая объёмная штамповка – это вид обработки материалов давлением при котором формообразование поковки из нагретой заготовки осуществляют с помощью специального инструмента – штампа. Горячей объёмной штамповкой можно получать без напусков поковки сложной конфигурации которые ковкой изготовить без напусков нельзя при этом допуски на штамповочную поковку в 3 – 4 раза меньше чем на кованную Горячей объёмной штамповкой...
45966. Холодная объёмная и листовая штамповка - основные операции и оборудование. Формообразование заготовок из порошковых материалов 50.48 KB
  Операции листовой штамповки делятся на два основных класса: разделительные в которых одна часть заготовки отделяется от другой и формоизменяющие при которых получают изделия сложной формы за счет деформации металла заготовки без его разрушения. Резка – последовательное отделение части заготовки от прямой или кривой линии это заготовительная операция. Вырубка – операция единовременного отделения материала от заготовки по замкнутому контуру причем отделяемая часть является изделием. Гибка – формоизменяющая операция для получения изогнутой...
45967. Искусственное и естественное старение корпусов 10.81 KB
  Для уменьшения влияния внутренних напряжений применяютестественное или искусственное старение либо вылеживание деталей послеизготовления заготовок.
45968. Сварочное производство: контактная и диффузионная сварка, сварка взрывом и трением. Пайка металлов 94.69 KB
  Отработаны и внедрены технологические процессы сварки различных алюминиевых магниевых и титановых сплавов а так же черных металлов и нержавеющих сталей. Все операции технологических процессов сварки проходят под контролем ОТК и ВП МО для изделий В и ВТ с обязательным подтверждением марки свариваемых материалов стилоскопированием или спектральным анализом на современном импортном и отечественном оборудовании. Продолжительность процесса сварки составляет около 5мин. Сварные швы полученные в результате диффузионной сварки при высоком...
45969. Механическая обработка металлов. Станки для обработки металлов резанием. Технологические возможности способов резания: точения, сверления, протягивания, фрезерования, шлифования, хонингования 95.99 KB
  Технологические возможности способов резания: точения сверления протягивания фрезерования шлифования хонингования. Обработка резанием это процесс получения детали требуемой геометрической формы точности размеров взаиморасположения и шероховатости поверхностей за счет механического срезания с поверхностей заготовки режущим инструментом материала технологического припуска в виде стружки рис. К инструменту прикладывается усилие резания равное силе сопротивления материала резанию и сообщается перемещение относительно заготовки со...
45970. Резьбовые соединения. Основные виды, конструктивные формы, расчетные зависимости 31.5 KB
  Различают резьбы цилиндрические и конические. В зависимости от назначения применяемые резьбы можно разбить на три группы: крепежная. Крепежная и крепежноуплотняющая резьбы как правило имеют треугольный профиль обеспечивающий высокую прочность резьбы и наиболее благоприятные условия от самоотвинчивания. Резьбы треугольного профиля подразделяют на два основных типа: 1.
45971. Шпоночные и шлицевые соединения. Типы, основные параметры соединений. Расчеты на прочность 31 KB
  Шпоночными называют разъемные соединения составных частей изделия с применением шпонок. Шпоночные соединения могут быть неподвижными и подвижными и служат обычно для предотвращения относительного поворота ступицы и вала при передаче вращающего момента. Шпоночные соединения широко применяют во всех отраслях машиностроения.
45972. Ременные передачи. Разновидности. Типы ремней и конструкции шкивов. Расчет основных параметров ременной передачи 27.5 KB
  По форме различают плоские клиновые поликлиновые и круглые ремни. Плоские ремни в поперечном сечении имеют форму прямоугольника шириной значительно превосходящей толщину. Клиновые ремни в сечении представляют собой трапецию. Эти ремни благодаря клиновому взаимодействию со шкивами характеризуются повышенному взаимодействию повышенной тяговой способностью.