64389

ПІДГОТОВКА ВИКЛАДАЧІВ АГРАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КРАЇН ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ І ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

Автореферат

Педагогика и дидактика

На кожному етапі він наповнюється новим змістом, новими організаційно-педагогічними формами і методами, новими потребами та відповідними підходами до інтегрування індивідуальних, професійних, соціальних аспектів життєдіяльності.

Украинкский

2014-07-05

348 KB

1 чел.


ЗмістовНий компонент

Методологічна підготовка;

теоретична підготовка;

практична підготовка;

соціальна підготовка

екологічна підготовка;

психологічна підготовка

Процесуальний компонент

Домінуючі методи навчання: проблемний виклад; частково-пошуковий; дослідницький; дискусія; самостійне спостереження; імітаційно-ігровий; метод проектів; кейс-метод.

Домінуючі форми навчання: проблемна лекція; лекція з опорними конспектами; семінар-рольова гра; аналіз виробничих ситуацій; робота в малих групах; самостійна робота (зокрема, під керівництвом викладача).

рограми ПЕДАГОГІЧНОЇ підготовки

магістерська програма

програма підготовки молодшого спеціаліста

бакалаврська програма

докторська програма

післядокторська підготовка

Педагогічні умови та особливості

- Гнучкість ступеневої системи підготовки;

- профорієнтація навчального процесу на майбутню педагогічну діяльність;

- поєднання академ. свободи та методичної незалежності викладача з вимогами високого рівня якості пед. діяльності тощо.

Мета – забезпечити підготовку викладача-аграрника до потреб розвитку світової вищої аграрної освіти

Методологічні підходи , зокрема компетентніснісний; кваліфікаційний; кредитний; проблемно-аналітичний

інтегративний

Принципи

Організації вищої освіти:

- Суверенітет вищого навчального закладу;

- рівноправність шансів в здобуті вищої освіти;

- баланс державних стандартів на підготовку фахівців.

Педагогічного процесу:

-Чітка орієнтація навчального процесу на майбутню педагогічну діяльність та розвиток творчого потенціалу особистості;

- індивідуалізація навчання студентів в умовах педагогічної практики.

- комбінована система оцінювання навчальних  досягнень студентів (кредити, оцінки-бали) тощо.

Докторантура(4 роки)

Аспірантура (3 роки)

Семінар педагогічної майстерності (1 рік)

Дисципліни з наукової роботи студента(5%)

Дисципліни за вибором студента(50%)

Дисципліни за вибором ВАНЗ (25%)

Обов’язкові дисципліни (20%)

Бакалаврські програми в коледжах, університетах

Програми молодших спеціалістів у технікумах

Стажування та підвищення фахової і педагогічної кваліфікації кожні 5 років (2 тижні по20 кредитів - 720 годин)

Адаптація викладачів у ВАНЗ (2 роки)

Післямагістерська підготовка

Підготовка магістрів          (2  роки)

Професійний відбір в аграрних освітніх закладах

Система неперервної підготовки викладачів-аграрників

Результат – різнобічна підготовленість викладачів-аграрників до здійснення інноваційної педагогічної діяльності

 

 ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЖУРАВСЬКА Ніна Станіславівна

УДК: 378- 051: 63 (4) (043.3)

ПІДГОТОВКА ВИКЛАДАЧІВ АГРАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ КРАЇН ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ І ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

КИЇВ – 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, м. Київ.

Науковий консультант - доктор педагогічних наук, професор,     

     член-кореспондент НАПН України
СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович,

     Національний університет біоресурсів і                                                                                                                                                                                                                               природокористування України, завідувач

                                      кафедри методики навчання.

 

Офіційні опоненти:    доктор педагогічних наук, професор 

    РОМАНОВСЬКИЙ Олександр Олексійович,

     Українсько-американський гуманітарний інститут

                                 "Вісконсінський Міжнародний Університет

     (США) в Україні", ректор;

 

     доктор педагогічних наук, професор

      ВИХРУЩ Анатолій Володимирович,

    Тернопільський національний економічний

    університет, професор кафедри психологічних

     та педагогічних дисциплін;

 

   доктор педагогічних наук, професор

                                      МАНЬКО Володимир Миколайович,

  Національна академія Служби безпеки України,

   професор кафедри професійної педагогіки.

 

Захист відбудеться 4 листопада 2010 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.02 в Інституті вищої освіти НАПН України за адресою: 01014, Україна, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти НАПН України (01014, Україна, м. Київ, вул. Бастіонна, 9).

Автореферат розіслано 4 жовтня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                      О. М. Олексюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 Актуальність теми. Процес формування педагогічної професійної підготовленості триває впродовж усього життя. На кожному етапі він наповнюється новим змістом, новими організаційно-педагогічними формами і методами, новими потребами та відповідними підходами до інтегрування індивідуальних, професійних, соціальних аспектів життєдіяльності.

Негаразди в аграрному секторі - наслідки не тільки стратегічних і тактичних помилок законодавчих і виконавчих гілок влади України, а й прорахунків діячів освітньої сфери, державних керівників, науковців і педагогів. Успішна реалізація програми підготовки викладачів-аграрників передбачає врахування особливостей аграрної педагогічної освіти, ефективності методик навчання, умов професійного відбору викладачів вищих аграрних навчальних закладів. Важливим є також усвідомлення, в якому саме політично-правовому середовищі має розвиватись аграрна освіта, якою має бути підтримка її владою.

 Найбільш активних та радикальних змін протягом останніх десятиліть зазнали освітні системи країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург, Нідерланди) і Великобританії. Звернення до їхнього реформаційного досвіду зумовлено причинами, серед яких головними є такі:

- перетворення країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії на провідну глобалізуючу силу сучасності. Стереотипи реформаційних процесів, характерні для освітніх систем цих країн, активно поширюються на решту світу, передусім на країни, що розвиваються;

- активізація контактів між урядами країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії у сфері освітньої політики та аграрних відносин. Результатами їх стало запровадження цілого ряду реформаційних стратегій;

- посилення впливу освітньої політики та аграрних відносин країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії на освітні програми впливових міжнародних політичних, економічних, фінансових, культурно-освітніх організацій і через них - на освітні зміни в усьому світі.

 Разом з тим у підготовці викладачів аграрних дисциплін залишається низка нерозв'язаних проблем, детермінованих суперечностями, що мають місце у вищій аграрній освіті між:

- необмеженістю обсягу нагромаджених знань і обмеженістю освітніх програм щодо можливостей відображати ці знання із належною глибиною;

- цілісністю духовно-практичного досвіду і фрагментарним його викладанням викладачам-аграрникам;

- об'єктивним змістом професійних знань та суб'єктивністю форм і шляхів їхньої трансляції і засвоєння;

- суспільною обумовленістю змісту професійних знань та індивідуально-суб'єктивними особливостями потреб викладачів-аграрників у педагогічних знаннях і диспозицій щодо  засвоєння їх.

Відповідно до цього, значний інтерес для педагогіки вищої школи становить досвід країн Європейського Союзу, а зокрема, початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії, де підготовка викладачів вищих навчальних закладів галузевого спрямування має давню історію і безперечні науково-педагогічні здобутки.

 На пострадянському просторі окремі аспекти західноєвропейської системи освіти вивчали: H. Абашкіна (принципи розвитку професійної освіти в Німеччині); А. Андрощук (система освіти в Австрії); В. Луговий,  В.Майборода, О. Романовський (реформування освіти в Європі); Л. Зязюн (саморозвиток особистості в освітній системі Франції); К. Корсак, Н.Ничкало (європейські кваліфікації і дипломи); О. Матвієнко (стратегія розвитку освіти у країнах Європейського Союзу); А. Вихрущ, О. Коваленко, Б. Корольов,     В. Манько (професійна освіта Європи); Л. Пуховська (модель підготовки викладачів на Заході); А. Сбруєва (тенденції реформування освіти розвинених англомовних країн) та інші.

Як показало вивчення наукової літератури, в Україні ще не здійснено всебічного аналізу зарубіжних підходів до педагогічної підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів. Тому теоретичне опрацювання та практична апробація підготовки викладачів аграрних дисциплін, з урахуванням наявного в країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії досвіду, стало невідкладним питанням сьогодення.

Таким чином, наявні суперечності, потреба в цілісному і системному дослідженні підготовки викладачів-аграрників, у можливості творчого використання досвіду країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії та актуальність цієї проблеми для України в нових соціально-економічних умовах зумовили вибір теми дисертації „Підготовка викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми кафедри педагогіки Національного університету біоресурсів і природокористування Ук-

раїни „Теоретичні і методичні засади застосування інноваційних педагогічних технологій при підготовці фахівців у вищих аграрних навчальних закладах” (РК №0108U004905), до виконання якої щодо модернізації педагогічної підготовки викладачів-аграрників у країнах Європейського Союзу було залучено дисертантку.

Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного аграрного університету 1 грудня 2006 р.; протокол № 4, узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні 20 березня 2007 р.; протокол № 3.

  Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обгрунтування і наукова розробка системи підготовки викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції (Франції, Німеччини, Бельгії, Італії, Люксембургу, Нідерландів) і Великобританії, окресленні можливостей використання позитивних ідей у системі підготовки викладачів – аграрників України.

Для досягнення поставленої мети дослідження визначено такі завдання:

- проаналізувати джерельну базу з проблеми підготовки викладачів-аграрників та визначити напрями дослідження;

-  сформулювати методологічні основи, розкрити методику дослідження проблеми;

- систематизувати результати психолого-педагогічного пошуку підходів західноєвропейських учених до аналізу та визначення поняття „підготовка викладачів-аграрників”, його теоретико-методичного використання в реформуванні системи аграрної освіти;

- на основі аналізу тенденцій розвитку освітніх систем країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії виявити методологічні підходи до підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах;

- схарактеризувати специфічні особливості систем підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії;

- здійснити порівняльний аналіз організації підготовки викладачів-аграрників (структура, зміст, форми та методи навчання) у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії;

- розробити структурну модель підготовки викладачів-аграрників на основі європейського досвіду і рекомендацій щодо їхнього застосування;

- окреслити перспективи можливості використання досвіду підготовки викладачів - аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії в Україні.

 Об’єкт дослідження - теорія і практика підготовки викладачів у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії.

Предмет дослідження - процес підготовки викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано комплекс методів, що забезпечують системне вивчення європейського досвіду підготовки викладачів-аграрників та обгрунтування наслідків його екстраполяції в системі вищої аграрної освіти України, це зокрема:

- конструктивно-генетичний, на основі якого здійснено аналіз підготовки викладачів-аграрників у країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії та встановлення складових її системи й наукового узагальнення в різних психолого-педагогічних теоріях;

- логіко-гносеологічний аналіз провідних освітніх парадигм, прямо чи опосередковано відображених у працях західноєвропейських вчених;

- зіставно-порівняльний, який уможливив визначення спільного (універсального чи загального) і специфічного (одиничного) в освітньо-виховних підходах західноєвропейських педагогів до підготовки викладачів-аграрників та у наукових дослідженнях у цій сфері українських вчених;  

- проблемно-діахронний - для виокремлення західноєвропейськими вченими вузлових питань теоретичного осмислення підготовки викладачів-аграрників із відповідною кореляцією подібного осмислення вченими інших країн, зокрема й України, в історичній зумовленості і послідовності;

- емпіричні (опитування, анкетування, метод самооцінювання, тестування, узагальнення результатів і досвіду, педагогічний експеримент) - для визнання ефективності вітчизняної системи підготовки викладачів аграрних дисциплін і використання європейського досвіду у системі вищої аграрної освіти України.

Використано й інші загальнонаукові методи, а саме базовий метод документального аналізу наукових джерел, тематичної індексації монографічних праць, бібліографічних даних журнальних статей, присвячених саморозвиткові з наступним синтезом результатів для подальшої ситематизації, узагальнення та актуалізації здобутків західноєвропейських учених з метою зіставлення подібних досягнень із теоретичними надбаннями педагогів та психологів України.

Згадані методи взаємно доповнили один одного і забезпечили можливість комплексного пізнання предмета дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що вперше:

  - визначено теоретичні психолого-педагогогічні і дидактичні положення (гнучкість ступеневої системи підготовки; профорієнтація навчального процесу на майбутню педагогічну діяльність; поєднання академічної свободи та методичної незалежності викладача з вимогами високого рівня якості педагогічної діяльності) та висновки щодо обгрунтування методологічних підходів до підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії та використання їх у системі вищої освіти України;

- теоретично обгрунтовано особливості структури (ступеневість, наступність, багатовекторність, неперервність); змісту (вузькопрофільність, сталий розвиток, компетентнісноспрямованість, спеціалізованість, гнучкість навчальних планів, поєднання нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, можливість викладачів-аграрників здійснювати вибір навчальних курсів та модулів різного рівня складності); форм (проектування та моделювання у малих групах, практичні заняття-симпозіуми, практичне інтенсивне та розширене навчання, розігрування ролей, лекції - онлайн сесії та проблемно-орієнтовані, екскурсії, семінари-дискусії, навчальна та розширена педагогічні практики) у підготовці викладачів-аграрників у країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії;

- виявлено специфічні особливості систем підготовки викладачів-аграрників у країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії; тенденції підготовки викладачів аграрних дисциплін, а саме: первинна (магістерська, післямагістерська) та неперервна (стажування і підвищення кваліфікації) підготовка;

- установлено взаємозв’язок компонентів (професійний відбір; магістерська та післямагістерська підготовка; адаптація; стажування і підвищення кваліфікації) системи підготовки викладачів-аграрників країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії до можливих шляхів творчої реалізації ідей досвіду підготовки з урахуванням традицій української освіти і сучасних соціально-економічних умов;

 удосконалено:

 - особливості організації й управління вищими навчальними закладами із орієнтацією на підготовку викладачів аграрних дисциплін у країнах Європейського Союзу (суверенітет вищого навчального закладу; вільний ви -

бір предметів і курсів студентами; демократичність, рівноправність доступу до отримання вищої освіти; баланс державних стандартів на підготовку

фахівців; рівноправне функціонування державних, приватних і напівприватних вищих навчальних закладів);

- поняття підготовки викладачів-аграрників: „первинна освіта (магістерська, післямагістерська)”, „неперервна освіта (стажування і підвищення кваліфікації)”, „навчання викладача (індивідуальна дидактика або методологія культури викладача)”;

- структурну модель підготовки викладачів-аграрниих дисциплін, яка грунтується на методологічних підходах, комплексі принципів та організаційно-педагогічних умов організації педагогічного процесу і відображується у змісті, формах і методах навчання;

- нормативно-програмне забезпечення організації підготовки викладачів-аграрних дисциплін (освітньо-кваліфікаційні характеристики, освітньо-професійні програми і навчальні плани);

- подальшого розвитку набули: шляхи впровадження технологій навчання (модульна, контекстна), форми організації педагогічної практики (розширена науково-виробнича) і методів контролю знань (тестування, проблемно-пізнавальні завдання, дидактичні ігри).

Практична значущість одержаних результатів визначається тим, що розроблено та реалізовано структурну модель підготовки викладачів аграрних дисциплін на основі компетентнісного, кваліфікаційного, практико-орієнтованого інноваційного, кредитного, проблемно-аналітичного, міждисциплінарного; інтегративного методологічних підходів в освітній політиці України із використанням досвіду підготовки викладачів-аграрників у країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії.

На основі результатів дослідження розроблено спеціалізований курс „Методологія проектування інтерактивних курсів на основі європейського досвіду” за запропонованими навчальним планом і програмою із підвищення педагогічної кваліфікації викладачів-аграрників (окремі питання спеціалізованого курсу використовуються на лекціях і практичних заняттях із дидактик аграрних дисциплін); методичні посібники з аграрних дисциплін: „Методика навчання дисципліни „Захист рослин”; „Методика навчання дисципліни „Кормовиробництво”; „Методика навчання дисципліни „Рослинництво”; „Сучасні проблеми аграрного виробництва” для викладачів вищих аграрних навчальних закладів, слухачів педагогічного факультету, магістрантів; систему підготовки викладачів-аграрників на основі досвіду країн Європейського Союзу (Бельгія, Франція, Німеччина, Італія, Люксембург та Нідерланди і Великобританія).

Отримані в ході дослідження дані можна використовувати для розроблення складових галузевого стандарту зі спеціальностей „Педагогіка вищої школи” і „Професійне навчання” (освітньо-кваліфікаційних

характеристик та освітньо-професійних програм) і подальшого впровадження та вдосконалення підготовки викладачів для вищої аграрної освіти у вищих аграрних навчальних закладах України і реформуванні всіх рівнів аграрної освіти в Україні.

Положення, висновки й рекомендації які розроблено на основі узагальнення дослідницьких матеріалів, упроваджено в систему вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики та Міністерства освіти і науки України під час підготовки фахівців зі спеціальностей “Професійне навчання” та „Педагогіка вищої школи”, а саме в: Національному університеті біоресурсів і природокористування України (акт № 0524 від 23.02.2010 р.); Українській інженерно-педагогічній академії (довідка №01/2010 від 22.02.2010 р.); Подільському державному аграрно-технічному університеті (довідка № 68-3-81 від 10.06. 2009 р.); Білоцерківському аграрному університеті (довідка № 01-12/1144 від 11.12. 2009 р.); Бердянському державному педагогічному університеті (довідка №57/340-08 від 11.02. 2010 р.); Миколаївському державному аграрному університеті (довідка № 193 від 28.01. 2010 р.); Навчально - методичному центрі аграрної освіти (довідка № 128/1-75 від 17.02. 2010 р.); Міністерстві аграрної політики України (довідка № 37-18.1-15 від 03.02. 2010 р.).

Апробація результатів дослідження здійснювалася на науково-практичних конференціях різного рівня у 31 доповіді: 

міжнародних:Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти» в Національній академії державної податкової служби України (Ірпінь, 2004); „Розвиток наукових досліджень "2005" в Полтавському державному педагогічному університеті (Полтава, 2005); „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” в Національній академії державної податкової служби України (Ірпінь, 2005); „Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании” в Одеському національному морському університеті (Одеса, 2005); „Наука і освіта "2005"; Науковий потенціал світу  "2005"; Динаміка наукових досліджень "2005" в Придніпровській державній академії будівництва і архітектури (Дніпропетровськ, 2005); „Екотрофологія. Сучасні проблеми” в Білоцерківському державному аграрному університеті (Біла Церква, 2005); „Ціннісні пріоритети освіти у XXI столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти” в Луганському національному педагогічному університеті (Луганськ, 2005); Наукові дослідження – теорія та експеримент "2006", „Розвиток наукових досліджень” в Полтавському державному педагогічному університеті (Полтава, 2006); Наука та освіта "2006" в Придніпровській державній академії будівництва і архітектури (Дніпропетровськ, 2006); „Современные направления теоретических и

прикладных исследований”, „Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании "2006" в Одеському національному морському університеті (Одеса, 2006); Досвід та проблеми країн Європи” в Білоцерківському державному аграрному університеті (Біла Церква, 2007); „Інноваційно-інформаційні технології в освіті та управління: теорія, досвід, проблеми” в Дрогобицькому державному педагогічному університеті (Трускавець, 2007); Розвиток наукових досліджень 2007”, „Наукові дослідження – теорія та експеримент "2007" в Полтавському державному педагогічному університеті (Полтава, 2007); „Современные направления теоретических и прикладных исследований "2007"; „Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития "2007", „Перспективные инновации в науке, образовании, производстве и транспорте "2007" в Одеському національному морському університеті (Одеса, 2007); Альянс наук: вчений – вченому”, ”Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України”, „Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти” в Придніпровській державній академії будівництва і архітектури (Дніпропетровськ, 2007); „Наукові дослідження – теорія та експеримент "2008" в Полтавському державному педагогічному університеті (Полтава, 2008); Современные направления теоретических и прикладных исследований "2008" в Одеському національному морському університеті (Одеса, 2008); „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (Київ, 2008).

всеукраїнських:Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість”  в Європейському університеті (Київ, 2006); „Сучасні психолого-педагогічні тенденції розвитку освіти у вищих навчальних закладах України” в Національній академії державної прикордонної служби (Хмельницький, 2007); „Сучасні проблеми технології неорганічних речовин” в Дніпропетровському державному технічному університеті (Дніпропетровськ, 2008); „Проблеми підготовки фахівців-аграріїв в навчальних закладах вищої та професійної освіти” в Подільському державному агротехнічному університеті (Кам’янець-Подільський, 2009);

міжвузівських: "Професійна освіта: теорія, досвід, проблеми" (НАУ, нині НУБіПУ, 1998-2010), а також на семінарах науково-педагогічних  праці-

вників та засіданнях кафедр педагогіки і методики навчання Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Результати дослідження апробовано також під час керівництва дипломними, магістерськими роботами та пятьма кандидатськими дисертаціями.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено у 44 одноосібних публікаціях: 1 монографія, 32 статті у фахових педагогічних виданнях, затверджених ВАК України; 6 методичних посібників; 5 статей у зарубіжних виданнях (обсяг особистого внеску – 57, 78 друк. арк.).

 Структуру дисертації зумовлено логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (780 найменувань, із них 380  іноземними мовами), 7 додатків. Загальний обсяг дисертації  становить  557 сторінок, обсяг основного тексту - 396 сторінок. Містить 18 таблиць та 15 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ 

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність,  показано зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено  мету, окреслено конкретні завдання дисертації, об’єкт, предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено форми апробації та публікації результатів дослідження, подано дані про її структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - „Підготовки викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу в педагогічній теорії і практиці” - проаналізовано стан проблеми підготовки викладачів-аграрників у теоретичних психолого-педагогічних дослідженнях учених країн Європейського Союзу; розкрито особливості вищої аграрної освіти; висвітлено підходи вчених країн Європейського Союзу до підготовки викладачів галузевого спрямування; визначено основні напрями дослідження.

До проблеми підготовки викладачів-аграрників в Україні зверталися різні вчені: О. Гуменюк (методика навчання агрономічних дисциплін);         А. Дьомін (технологія визначення змісту навчання); О. Коваленко (методика професійного навчання); М. Лазарєв (моделювання змісту професійної освіти); Г. Козлакова, П. Олійник, В. Сидоренко (загальнонаукова підготовка); П. Лузан, Е. Лузік, В. Манько, (методика навчання інженерних дисциплін). Питання вдосконалення підготовки фахівців у вищих аграрних навчальних закладах розробляли дослідники: Т. Іщенко, Т. Кристопчук,       Д. Мазоренко та інші. Обгрунтовані вченими технології і методики підготовки викладачів-аграрників мають загальний характер та з успіхом використовуються в практиці навчання.

 

Результати аналізу наукових праць фахівців країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії у даній галузі, а саме: Б. Альбе, M. Убер (Франція);        С.Мантовані, Б. Мандадорі (Італія); Р. Сетерленд, E. Томас (Великобританія); Г. Себер, Г.-Г. Кремер (Німеччина); T.- Л. Ланс, M. Мулдер (Нідерланди);    T. Шуелл, Ж.-Ж.-Г. Мерріенбоер (Бельгія); А.-М. Шаррод, П. Дескі (Люксембург) та інші, а також навчальних програм, підручників і посібників, технологічних аспектів розвитку творчого потенціалу викладачів-аграрників свідчить про наявність позитивних підходів, ідей, конструктивне використання яких у вітчизняній практиці може істотно поліпшити підготовку викладачів вищих аграрних навчальних закладів.

Реформування підготовки викладачів-аграрників у країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії здійснювалося на політичних засадах, витоками яких є традиції неоліберальної, неоконсервативної та демократичної політичної думки. У нашому дослідженні мова йде про наукові засади (політичні, економічні, соціальні) та відповідно три типи підходів (механізмів) до запровадження реформ у підготовці викладачів-аграрників: політичні (політико-адміністративні), ринкові та професійні.

У розділі наголошується, що особливістю аграрної освіти в країнах початкового етапу західоєвропейської інтеграції і Великобританії є :

-  різноаспектність підготовки: Франція - коротка і довга вища сільськогосподарська освіта; Великобританія (Англія і Уельс, Шотландія, Північна Ірландія) – інституціонально-поколінчата структура системи вищої освіти; Німеччина - панує модель інтеграції, тобто створення на базі декількох одного навчального закладу з єдиною внутрішньою структурою, професорсько-викладацьким складом, інтегрованими навчальними програмами, централізованим керівництвом; Італія - перший диплом laurea (C.L.) відповідає рівню «бакалавр» в англосакській системі; магістрат (три роки; дворічний курс спеціалізації - Scuole dirette а fini speciali); три роки практики та вступ до докторантури; Нідерланди - академічна програма концентрується на основній сфері досліджень; впродовж першого року навчання у вищих навчальних закладах студенти не вивчають загальних дисциплін, оскільки їх включено до  програми  навчання  двох останніх років середньої освіти, протягом яких готують абітурієнтів до вступу в університет; Бельгія – основні структурно-організаційні параметри освіти французької і фламандської общин збігаються, розрізняючись лише термінологічно, бо в першому випадку найменування і назви в освітніх документах дано французькою мовою, а в другому випадку – фламандською; у Люксембурзькому університеті пропонується ступінь бакалавра

(обов’язковість місячного стажування за кордоном), магістерські програми, в яких основна роль належить науковим дослідженням, докторський ступінь під керівництвом університетського професора, що одержав право координувати наукове дослідження від іноземного університету;

- організація вищої освіти: суверенітет вищого навчального закладу; вільний вибір дисциплін та курсів студентами; демократичність, рівноправність шансів кожного в здобутті вищої освіти; державні стандарти на підготовку фахівців; рівноправне функціонування державних, приватних і напівприватних вищих навчальних закладів.

У педагогічній та освітньо-політичній літературі країн Європейського Союзу термін “підготовка викладачів-аграрників” використовується як синонім стосовно інших термінів: освіта, педагогічна освіта, навчання викладача, неперервна освіта, освіта дорослих, самоосвіта, професійне стажування (перепідготовка), післядипломна (післямагістерська) освіта, індивідуальна дидактика або методологія культури викладача.

Ураховуючи сказане вище, підготовку викладачів аграрних дисциплін розглядатимемо як соціокультурний феномен, який є автономною цілісністю, відкритою педагогічною системою, що має внутрішню організацію і послідовно реалізовує покладені на неї функції; як національну систему підготовки педагогічних кадрів для вищих аграрних навчальних закладів, яка є синтезом різних  за метою, структурою, змістом моделей і систем підготовки.

У розділі зазначається, що високий рівень організації і самоорганізації дає змогу країнам початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії, ефективно позиціонувати в новому геополітичному просторі. Вони досягли тієї стадії свого розвитку, яка серед учених дістала назву постіндустріального, постсучасного або інформаційного, а відповідний тип суспільства – інформаційний, інтелектуальний або суспільство знання. Від інших країн вони відрізняються за багатьма параметрами. Серед істотних характеристик такого типу суспільств насамперед слід виділити гуманістичний вектор розвитку, високий рівень накопичення і розвитку інтелектуальних ресурсів, високо розвинений тип організаційно-інституційного устрою, з вбудованим механізмом самоорганізації, самоудосконалення і саморозвитку, високе технологічне виробництво (так звані мегатехнології), високий рівень якості життя, хоча криза системи освіти є повсюдною).

Наголошується, що ефективність оновлення методики навчання аграрних дисциплін,  що грунтується на компетентнісно орієнтованому підході до навчання, залежить від того, яким чином передаються знання, а саме: розробка програмного забезпечення у галузі інформаційних і комунікаційних технологій. Навчальне середовище,  побудоване на технології, вимагає переосмислення практики навчання аграрних дисциплін, а також - загальних функцій систем інформації в рамках університетських містечок країн Європейського Союзу. Внаслідок змін зникає  відмінність між дистанційною і традиційною освітою. Альтернативні системи навчання стають дедалі більше реальним елементом у перспективних планах розвитку вищої освіти країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії.

У висновках до розділу зазначається, що застосування парадигмального підходу до генезису професійної підготовки педагогів на Заході дає можливість виокремити чотири парадигми: академічно-традиціоналістську, технологічну, індивідуальну, дослідно-орієнтовану. Утім, слід погодитися з ученими, які вважають основними показниками готовності майбутніх педагогів до прогностичної діяльності є: а) ставлення до цього виду діяльності (мотиваційна активність); б) якість спеціальної психолого-педагогічної підготовки; в) рівень сформованості прогностичних умінь; г) рівень розвитку прогностичних здібностей. Зауважимо, що впровадження гуманізації в навчальний процес можливе завдяки переходу від “суб’єкта – об’єкта” до схеми “суб’єкт –суб’єкт”, тобто схеми взаємодії між викладачем та студентом у процесі пізнання істини.

У другому розділі - „Методика дослідження підготовки викладачів аграрних дисциплін” – подано програму, методи, методологічні підходи та напрями дослідження, обгрунтовано потребу застосування для розвэязання порушеної проблеми компетентнісного підходу, а також розроблено принципи його використання на основі рівня сформованості пізнавальної і професійної мотивації.

 Актуальність проблеми визначає мету та завдання дослідження. При цьому ми спирались на концепцію дослідження, яка грунтується на таких основних положеннях: 

- інтеграція у розбудові освітніх систем є ефективною за умови послідовної гармонізації процесів централізації та децентралізації освіти на макро- і мікрорівнях;

- на конкретних рішеннях у законотворчій й управлінських сферах суспільної діяльності, зорієнтованих на розробку загальних стратегій розвитку аграрної освіти, що реалізуються у масштабах кожної країни Європейського Союзу у напрямі поєднання новітніх соціально-економічних стандартів з успадкованими національними традиціями;

- до основних аспектів модернізації програм підготовки викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн-членів Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії належать: а) демократизація аграрної освіти; послідовний курс (відповідно як із позиції глобалізму, так і євроцентризму) на формування систем неперервної освіти, що забезпечує навчання на будь-якому рівні і в будь-якому віці; б) підвищення якості аграрної освіти за умов посилення інтегративних зв'язків країн-членів Європейського Союзу, зазначимо, що це "європеїзація" змісту аграрної освіти, зокрема, шляхом включення до навчальних програм підготовки викладачів-аграрників завдань, пов'язаних із проблемою сталого розвитку, що означає (об’єднання в єдине ціле економіки, навколишнього середовища, соціальної сфери); професійний відбір потенційних викладачів вищих аграрних навчальних закладів; збільшення термінів, відведених на вивчення предметно-педагогічного циклу та методичних основ аграрних дисциплін; адаптація викладачів у навчальних закладах; поліпшення інформаційного забезпечення під час підготовки і стажування (перепідготовки) педагогів-аграрників до рівня впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в педагогічну практику; розвиток пізнавальної активності студентів, їхньої самостійності і творчості; виховання професійних якостей та закладення основ самоосвіти педагога.

 Головна концептуальна ідея дослідження зосереджена в загальній гіпотезі: розвиток теоретичних основ і практики підготовки викладачів-аграрників в Україні стане ефективнішим за умов використання зарубіжного досвіду. Це передбачає: виявлення провідних тенденцій на основі вивчення його теорії, виділення компонентів системи та модернізації програм підготовки викладачів-аграрників; теоретично обгрунтовані особливості структури, змісту, форм, методів та теоретичне обгрунтування і розроблення моделі, системи підготовки викладачів-аграрників з урахуванням традицій української освіти та сучасних соціально-економічних умов.

 Дослідження, яке було здійснено впродовж 1998–2009 рр., охопило чотири етапи науково-педагогічного пошуку:

- перший (1998–2002) – пошуково-констатувальний. Визначено наукову проблему дослідження, проаналізовано літературні джерела з теми; конкретизовано об’єкт, предмет, мету і завдання досліджень; сформульовано основні положення концепції; гіпотезу дослідження; вивчено кваліфікаційні характеристики викладачів-аграрників, сучасні вимоги до їхньої підготовки; розроблено програму і методику констатувального експерименту;

- другий (2003–2005) – етап моделювання. Тривало вивчення наукової та навчально-методичної літератури; нормативної бази з планування навчального процесу підготовки викладачів-аграрників. На цьому етапі обґрунтовано теоретичні основи підготовки викладачів-аграрників, створено модель та систему підготовки викладачів-аграрників, крім того, було складено окремі дидактичні матеріали з навчально-методичних комплексів методики навчання аграрних дисциплін, проведено константувальні експериментальні зрізи;

- третій (2006–2008) – формувальний етап. Розроблено зміст і структуру педагогічної підготовки викладачів аграрних дисциплін, складено та експериментально перевірено навчальні плани, програми, методичні рекомендації, методику навчання аграрних дисциплін;

- четвертий (2009) – узагальнювально-завершальний. Завершено формувальний експеримент, узагальнено результати, розроблено рекомендації щодо впровадження їх у вищих аграрних навчальних закладах, Науково-методичному центрі аграрної освіти, Міністерстві аграрної політики України.

На основі аналізу розробленості проблеми загальне завдання, що вирішується в нашому дослідженні, сформульовано так: на підставі знань про сутність педагогічної діяльності, вимог до педагогічної праці викладача вищої аграрної школи виявити, теоретично обґрунтувати і реалізувати в системі підготовки викладача-аграрника її домінантні складові.

Загальне завдання дослідження в системі означених завдань передбачає напрями дослідження, зокрема: виявити стан дослідження проблеми та уточнити сутність і структуру підготовки викладача-аграрника; удосконалити діагностичний інструментарій дослідження педагогічного явища “підготовка викладача-аграрника” в аспекті конкретизації критеріїв та складових системи; розробити зміст та методику підготовки викладачів-аграрників (до-, післямагістерської, стажування, підвищення кваліфікації та самоосвітньої діяльності); експериментально перевірити розроблену систему та методику підготовки викладачів-аграрників.

Реалізація напрямів дослідження досягається за допомогою методів педагогічного дослідження, а саме:

- виявлення стану дослідження проблеми та уточнення сутності і структури підготовки викладачів-аграрників реалізують такі методи дослідження, зокрема базовий метод документального аналізу наукових джерел за К. Корсаком; порівняльний аналіз професійної освіти в європейських країнах за Н. Абашкіною; логіко-гносеологічний аналіз провідних освітніх парадигм, прямо чи опосередковано відображених у працях західноєвропейських вчених за В. Луговим;

- удосконалення діагностичного інструментарію дослідження педагогічного явища “підготовка викладача-аграрника” здійснюється за допомогою проблемно-діахронного методу, який використовується західноєвропейськими вченими для виокремлення вузлових питань теоретичного осмислення підготовки викладачів-аграрників (В. Нікольський);

- розробка змісту та методики підготовки викладачів-аграрників проводиться за допомогою декількох методів: контекстного або контекстно-

знакового за А. Вербицьким; конструктивно-генетичного (В Пилиповський); зіставно-порівняльного, який уможливив визначення спільного і специфічного в освітньо-виховних підходах західноєвропейських педагогів до підготовки викладачів-аграрників за Н. Тализіною;

- методологічні підходи (Г.-Г. Кремер; А. Легарде; С. Мантовані; M. Mулдер; T. Шуелл; E. Tомас; Ж.-M. Вебе);

- експериментальна перевірка розробленої системи та методики підготовки викладачів-аграрників здійснено за допомогою таких методів: анкетування (Ю. Бабанский); самооцінювання (М. Білуха); методики наукових досліджень за В.Беспальком; тестування (В. Краєвський); організації педагогічних досліджень (І. Канарська); моделювання (В.Архангельський); узагальнення результатів і досвіду (М. Філіпов); педагогічного експерименту за М. Чошановим.

При визначенні методологічного підходу до вирішення проблеми дослідження ми виходили з особливостей розвитку сучасного суспільства, що вимагає застосування компетентнісного підходу. З’ясовано, що мотивація- центральна ідея для контекстної технології навчання. Можна виділити дві великі групи мотивів: мотиви досягнення і пізнавальні мотиви. Проте система освіти орієнтована переважно на стимуляцію саме мотивації досягнення: одержати хорошу оцінку, успішно скласти іспити тощо. Встановлено, що на основі контекстної технології знайдені дидактично виправдані шляхи усунення цього явища: кейсова технологія, методи активізації навчання на основі самопізнання, наукова діяльність, розширена науково-виробнича практика, комплексне курсове і дипломне проектування. Контекстна технологія навчання передбачає систематичний контроль: не рівня засвоєння знань, а ходу і результатів дій на їх основі, рівня сформованості пізнавальної, а потім і професійної мотивації, діяльності в цілому. Засобами проміжного і вихідного контролю слугують набори контрольних завдань, атестаційних конкретних ситуацій і дидактичних ігор. Самоконтроль - це умова виникнення пізнавальної мотивації і перетворення її в професійну мотивацію.

Розробка теоретичних основ системи підготовки викладачів аграрних дисциплін та об’єктів стандартизації вищої аграрної освіти цих викладачів й визначили основні напрями дослідження.

У третьому розділі - „Стандарти підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів країн Європейського Союзу: порівняльний аспект” - розглянуто, у порівняльному аспекті таке: кваліфікаційні та акредитаційні стандарти закладів вищої освіти із орієнтацією на підготовку викладачів галузевого спрямування у країнах Європейського Союзу; способи діяльності викладачів-аграрників відповідно до європейських освітніх кваліфікаційних стандартів, а також сталий розвиток як домінуючий принцип у відборі змісту вищої аграрної освіти країн Європейського Союзу, форми організації і методи навчання на основі рефлексії (самопізнання).

У розділі зазначається, що кваліфікаційні стандарти включають: французьку педагогічну професійну освіту як специфічні категорії із галузі “Підготовка викладачів-аграрників”, що приймаються на рівні ВНЗ, Міністерства сільського господарства і рибальства та затверджуються Міністерством вищої освіти і дослідження; нову структуру професійних кваліфікацій Англії, Уельсу i Північної Ірландії та Стандарт Дипломованого викладача Шотландії. Крім того стандарти охоплюють Положення щодо правової підстави проведення практики орієнтації і виробничої практики магістра освіти Німеччини; реформовану неперервну освіту викладачів-аграрників Італії; професійні стандарти підготовки викладачів-аграрників у Нідерландах, що визначаються на рівні вищих навчальних закладів, Міністерства сільського господарства та затверджуються Міністерством освіти і науки; педагогічну освіту викладача-аграрника Бельгії; вимоги до викладачів-аграрників під час проходження педагогічних практик у Люксембурзі.

Наголошується, що у контексті реформ вищої школи ведуться цілеспрямовані пошуки удосконалення систем акредитації навчальних закладів. У країнах із централізованими системами освіти, зокрема країнах початкового етапу західноєвропейської інтеграції і нині у Великобританії, ці функції здійснюють відповідні державні відомства:

- Комітет оцінки державних наукових і культурних установ та Національний комітет навчальних програм; комісії “Експертиза і ресурси виховання” вищих навчальних закладів та Міністерства народної освіти, Вищої освіти і дослідження Франції;

- Рада з фінансування вищої освіти та оцінки дослідницької діяльності Англії; Структура кваліфікацій і кредитів для Уельсу та Національна Рада з освіти і навчання;

- Союз акредитації, сертифікації та Інститут управління якістю продукції навчання вищої освіти Німеччини;

- Міністерство публічної інструкції та Вища колегія Італії;  

- Королівська Академія мистецтв і наук Нідерландів;

- Міністерство освіти і державної служби співтовариства Фламандії, Міністерство вищої освіти, наукових досліджень, міжнародних зв’язків і спорту Французького співтовариства і Міністерство освіти, культури, наукових досліджень і пам’яток та визначних місць Німецькомовного співтовариства Бельгії;

- Міністерство народної освіти і професійної підготовки та Національний центр професійної продовженої підготовки Люксембургу, Національний інститут розвитку безперервної професійної підготовки та Міністерство культури, вищої освіти і дослідження Люксембургу.  Підкреслимо, що акредитація (французькою – довіряю) вищих навчальних закладів – офіційне визнання їхнього права здійснювати свою діяльність на рівні державних вимог і стандартів освіти.

Дослідженням, виконаним відповідно до системного підходу, визнчено зміст освіти як складну систему, у якій можна виділити декілька рівнів її формування. Так, на рівні загального теоретичного узагальнення зміст освіти охоплює: склад, структуру і функції конкретного соціального досвіду. На рівні навчальної дисципліни визначають склад, структуру конкретної дисципліни. На рівні навчального матеріалу встановлюють конкретні елементи змісту освіти (знання, уміння, навички), що містяться у підручниках, посібниках і входять до курсу вивчення навчальної дисципліни (навчальна дисципліна включає змістовий і процесуальний блоки). Рівень педагогічної дійсності становить реальний зміст освіти; рівень структури особистості характеризує зміст освіти, який сформувався у свідомості того, хто навчається. До процесуального блоку належать форми організації і методи навчання на основі рефлексії (самопізнання).

Дослідженнями встановлено, що безпека продовольства, збереження сільського навколишнього середовища, виховання соціально занепокоєних фахівців – це ключові поняття нової європейської концепції відбору змісту освіти. Зауважимо, що освіта на користь сталого розвитку – це ширше поняття, яке охоплює економічну, соціальну і природоохоронну галузі. Питання сталості мають стати невід’ємною частиною життя кожної людини, а отже, бути включеними до підготовки викладачів аграрних дисциплін як

обов’язкова складова їхнього навчання, як елемент неперервної освіти.

У четвертому розділі - „Система підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів країн Європейського Союзу” - обгрунтовано системи підготовки та моделі навчальних планів, визначено, у порівнянні, структурні параметри змістових блоків програм підготовки викладачів-аграрників країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії.

На основі теоретичного аналізу й зіставлення документів визначено, що технологія підготовки викладачів-аграрників у системі освіти країн Європейського Союзу ґрунтується на декількох методологічних підходах це: міждисциплінарний підхід, спрямований на розвиток у викладачів-аграрників широти світогляду, нестандартності мислення, вмінь оцінити ефективність того чи іншого нововведення, організувати його практичну реалізацію, що дає змогу навчати студентів самостійно здобувати знання з різних галузей; інтегративний підхід, який вимагає тісного зв’язку з виробництвом та забезпечує засвоєння методології педагогічної діяльності й оволодіння творчими уміннями і навичками; практико-орієнтований інноваційний підхід, який передбачає засвоєння повного циклу інноваційної діяльності і розвиток професійно важливих якостей фахівців, адекватних новим формам організації праці в умовах інноваційної діяльності.

Сутність компетентнісного (компетентнісно-орієнтованого) підходу полягає в тому, що він акцентує увагу на результатах освіти, причому за результат беруть не суму засвоєної інформації, а здатність людини діяти у різних проблемних ситуаціях. Західноєвропейські вчені відзначають, що компетентнісний підхід пов’язаний із діяльнісним та особистісно орієнтованим підходами і в ньому відображено такий вид змісту освіти, який не зводиться до знаннєво-орієнтованого компонента, а передбачає цілісний досвід розв’язання життєвих проблем, виконання ключових функцій, соціальних ролей, компетенцій.

Особливості систем підготовки викладачів - аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії, які відповідають стандартам освіти за Болонською угодою, відображаються у їх компонентах:

-  професійний відбір майбутніх викладачів-аграрників;

- основна освітня програма підготовки магістрів: Франція: у педагогічних інститутах при університетах IUFM за направленням освітньої установи  - 2 роки; Великобританія: у Школах Освіти із отриманням Дипломованого викладача - 3 роки; Німеччина: в університетах, за направленням, із отриманням Dipl. Викладач професійного навчального закладу Dipl./Професійний педагог - 3 роки; Італія: в університетах - 2 роки, із отриманням Спеціального диплому Викладача; Нідерланди: програми спеціалізованої підготовки в Навчальному Інституті Stoas пропонують індивідуальний, онлайновий план із можливістю консультацій у „живій аудиторії” - через екрани комп’ютера одночасно із декількома студентами - 3 роки; Бельгія: в університеті - 1 рік; Люксембургський університет - 2 роки;

- основна освітня програма післямагістерської підготовки: Франція: в IUFM за направленням освітньої установи - 1 рік; первинна та неперервна післямагістерська підготовка у Школі сільськогосподарської вищої освіти (ENFA) Тулузи за направленням освітньої установи - 1 рік; Великобританія - у Школах Освіти університетів: аспірантура - 3 роки та отримання професійного Свідоцтва Дипломованого фахівця із Освіти в Англії і Уельсі (PGCE ) - 1 рік; Німеччина - в Білефельд університеті - 1 рік та аспірантура - 11 семестрів; Італія - в університетах Мачерата та Молізе (поєднані програми) - 1рік із наданням Спеціального Диплому Викладача із економіки та аспірантура в університеті Падуї (Падова) із напряму „Професійна освіта” - 3 роки, із наданням Диплому педагогічних наук; Нідерланди - в

сільськогосподарському університеті Вагенінгена - 1 рік, Відкритому університеті із напряму „Активізація навчання” (1 рік) та аспірантура в Утрехтському університеті - 2 роки; Бельгія - 2 роки аспірантури в університетах Гент і Лувена; Люксембургський університет - 1 рік;

- адаптація викладачів первинної освіти протягом 2-х років: дистанційне спілкування із педагогічним Інститутом (на предмет звіту про роботу професора-стажера та отримання від професорів консультації;

- підвищення педагогічної (слухачі повинні мати 7 років педагогічного стажу в професійному коледжі або стажу, отриманого під час неперервної освіти) і фахової кваліфікації викладачів за направленням освітньої установи  - кожні 5 років; докторантура: Франція - із напряму професійної освіти на конкурсній основі, за направленням освітньої установи та наявністю ступеня Магістр, робота за індивідуальним планом - 3-4 роки із отримання ступеня Доктора педагогічних наук; Великобританія - у Школах Освіти університетів за заявою-запрошенням: доктор Освіти (EdD), часткова зайнятість - 5-6 років; Німеччина - із професійної освіти - 5 років (інженер, економіст аграрного виробництва) в університеті Падеборн, Кассель, із наданням подвійного диплому Dr rer.pol - суспільні науки та науки із дисциплін за галузевим напрямом базової освіти; Італія - три роки в університеті Падуї (Падова); Нідерланди - при Школі Дослідження Міжуніверситетського Центру Освітнього Дослідження Інституту Освіти Утрехтського університету - 6 років; Бельгія - у Докторській Школі факультету Психології і освітніх наук університету Гент зі спеціальності „Науки виховання” - 4-7 років.

У розділі наголос зроблено на такому факті: на відміну від вітчизняної практики система підготовки викладачів аграрних дисциплін у ВНЗ країн Європейського Союзу має декілька складових. Вона включає профорієнтаційну роботу, починаючи із середньої школи (ліцеїв, професійних шкіл); основну освітню програму підготовки магістранта (на основі бакалаврської підготовки за галузевим спрямуванням); програму післямагістерської підготовки викладачів для вищих аграрних навчальних закладів; докторантуру (аспірантуру); адаптацію викладачів первинної освіти; підвищення кваліфікації (удосконалення).

Трудомісткість навчальної роботи в навчальних планах встановлюється в залікових одиницях відповідно до європейських освітніх стандартів, так один кредит дорівнює у: Франції, Люксембурзі, Бельгії та Великобританії 25-30 годин; в Італії – 25 годин; Німеччині - 3 години, що відповідає 2,25 кредитам; Нідерландах - 28 годин.

Дослідженням визначено, що курси програм підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії нині модернізуються і відповідають освітнім стандартам за Болонською угодою та ґрунтуються на зазначених вище методологічних підходах до навчання. Викладачів-аграрників готують у вищих навчальних закладах, а саме у: 7 -  Франції; 9 - Великобританії; 11 - Німеччині; 6 - Італії; 3 – Нідерландах; 2- Бельгії; Люксембургському університеті.

У п’ятому розділі - ”Порівняльний аналіз системи підготовки викладачів аграрних дисциплін у країнах Європейського Союзу та Україні” -  конкретизовано позитивні надбання країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії та розроблено методичні рекомендації щодо впровадження їх у вітчизняні вищі аграрні навчальні заклади із орієнтацією на підготовку викладачів.

Зазначається, що на другому етапі педагогічних досліджень здійснено констатувальні зрізи. Зокрема, проведено анкетування з визначення бар’єрів педагогічної діяльності (рис.1).

Ним було охоплено 281 викладача вищих аграрних навчальних закладів I–IV рівнів акредитації (слухачі інституту підвищення кваліфікації та семінару “Підвищення педагогічної майстерності” Національного аграрного університету - НАУ) та 100 випускників педагогічного факультету зі спеціальностей “Педагогіка вищої школи” ,“Професійне навчання” НАУ.

Середні показники результатів анкетування викладачів вищих аграрних навчальних закладів свідчать (бали, зазначені респондендами, по вертикалі; % позитивних відповідей, по горизонталі), що викладачі-аграрники активно розвиваються - 60 % респондентів дали позитивні відповіді та набрали 75 балів; причиною бар’єру педагогічної діяльності 30 % респондентів назвали

Рис. 1. Середні показники результатів анкетування викладачів вищих аграрних навчальних закладів із визначення бар’єрів педагогічної діяльності  у 2005-2006 н.р.

залежність від зовнішніх умов (30 балів); у 10 % респондентів розвиток педагогічної майстерності зупинився (15 балів) Таким чином, результати вказують на наявність проблеми у підготовці викладачів аграрних дисциплін та підтверджують актуальність нашого дослідження.

Під час формувального експерименту майбутніх викладачів аграрних дисциплін навчали методами контекстного навчання, коли студент засвоює абстрактні за своєю природою, знакові за формою знання, закріплює уміння і навички не заради них самих, а в реальному процесі підготовки та ухвалює рішення, у функції засобу виконання ігрових і навчальних дій, через професійні дії. Практично значущим результатом формувального експерименту є той факт, що у 78 % студентів, які навчалися за технологією контекстного навчання, коефіцієнт засвоєння навчального матеріалу (К) був на досить високому рівні - 0,75. Ще раз підкреслюються такі важливі аспекти    технології, як результативність і завершеність (саме при К - 0,7, за В.Беспальком, процес навчання можна вважати завершеним).

У розділі доведено, що цілеспрямоване впровадження в навчальний процес підготовки викладачів-аграрників технології контекстного навчання істотно вплинуло на підвищення рівня компетентності студентів із дидактик аграрних дисциплін, у процесі викладання яких і апробувалась технологія.

Суб'єктивним чинником, що підтверджує ефективність технології контекстного навчання, є результати анонімного анкетування експериментальних груп студентів на контролюючому етапі експерименту. Запропоновано графік підготовки викладачів-аграрників на рівні магістрів зі спеціальностей “Професійне навчання” та “Педагогіка вищої  школи” відповідно до тенденцій розвитку аграрної освіти у країнах Європейського Союзу. Дослідження довели, що досягненню ефективності навчання студентів неперервної (післямагістерська освіта, стажування) освіти сприяє робота за запропонованим графіком: чотири тижні (I сесія - 2 тижні навчання, 2 - стажування відповідно до індивідуального плану у вибраній установі – січень); чотири тижні (II сесія - 2 + 2 – березень); чотири тижні (III сесія - 2 + 2 – жовтень); 4 тижні (захист дипломних робіт із методики навчання аграрної дисципліни, крім того, начитувався теоретичний матеріал під час курсів до вступу). Всього: 18 тижнів навчання згідно з індивідуальним планом викладача (дистанційна форма; сесії, а саме навчання, практика; іспити – це тести та проведення контрольних занять; захист диплома).

Зауважимо, що навчання у вищих аграрних навчальних закладах України з орієнтацією на підготовку викладачів ґрунтується на принципах: громадянськості, самостійності, науковості, відповідності теоретичної підготовки з педагогіки, психології, виховної роботи їхньої практичній підготовці з методики навчання аграрних дисциплін, визначених студентом в індивідуальному плані відповідно до потреб навчальних закладів ще під час подання документів до вступу.

У даному розділі значну увагу було приділено підвищенню кваліфікації викладачів-аграрників. Запропоновано навчальний план із підвищення кваліфікації викладачів аграрних дисциплін із 5-річним педагогічним стажем із напряму 0101 “Педагогічна освіта”. Форма навчання - дистанційна з частковим відривом від роботи. Категорія слухачів: аспіранти; викладачі аграрних дисциплін із педагогічною освітою. Термін навчання - 4 місяці (2 тижні - з відривом від роботи). Після 1 тижня настановчої сесії слухачі приїздять ще на 1 тиждень на консультації, практичні тренінги, захист роботи.

Розглянуто розроблений спеціалізований курс „Методологія проектування інтерактивних курсів на основі європейського досвіду” за навчальним планом та програмою з підвищення педагогічної кваліфікації викладачів-аграрників (окремі питання спеціалізованого курсу використовуються в лекціях і практичних заняттях із дидактик аграрних дисциплін). Підкреслено, що особливість розробленого спеціалізованого курсу полягає в авторській методиці навчання аграрних дисциплін на основі компетентнісного підходу, коли застосовується як традиційні форми навчання (лекція, семінар, лабораторне та практичне заняття, екскурсія), так і нові (робота в малих групах, контекстна технологія, ігри-симпозіуми, захист творчих проектів, інтелектуальні конкурси, “мозкові штурми” тощо).

Було проаналізовано праці О. Вощевської, А. Вихруща, П. Лузана,       В. Манька, О. Романовського, що дозволило завершити висвітлення підходів, принципів, умов та особливостей підготовки викладачів-аграрників у системі вищої освіти Європейського Союзу, узагальнити результати дослідження у вигляді структурної моделі (рис. 2), яка унаочнює досліджуваний процес, схематично пов’язати усі компоненти системи. Модель включає такі елементи: мету, методологічні підходи, принципи організації вищої школи та педагогічного процесу, педагогічні умови та особливості, процесуальний і змістовний компонент у навчальних програмах викладачів-аграрників України, результат.

Запропоновано структурну схему неперервної підготовки викладачів-аграрників в Україні на основі європейського досвіду, що містить ті ж самі компоненти, що й наведені у системах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії (рис.3). Це професійний відбір в аграрних освітніх закладах; магістерська та післямагістерська підготовка; адаптація викладачів у вищих аграрних навчальних закладах (ВАНЗ); стажування і підвищення педагогічної та фахової кваліфікації). Варто додати, що нині не всі компоненти системи підготовки викладачів-аграрників в Україні


Рис.2. Структурна модель підготовки викладачів-аграрників в Україні на основі європейського досвіду


взаємопов’язані через суб’єктивні та соціально-економічні причини. Йдеться про адаптацію викладачів - дистанційні щомісячні консультації; підвищення як педагогічної, так і фахової кваліфікації.

 

Рис. 3. Структурна схема неперервної підготовки викладачів аграрних дисциплін в Україні на основі європейського досвіду

У висновках до розділу зазначається, що запропонована система неперервної підготовки викладачів аграрних дисциплін передбачає здобуття ними педагогічної освіти на педагогічних факультетах, інститутах вищих аграрних навчальних закладів та передбачає взаємозв’язок вказаних на рис.3 компонентів. Це доводить ефективність запропонованої методики навчання аграрних дисциплін, основою для якої є розроблені теоретико-методичні засади підготовки викладачів-аграрників, що підтверджує висунуту гіпотезу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано новий підхід до розв’язання наукової проблеми підготовки викладачів аграрних дисциплін. Він полягає у визначенні теоретичних і методичних основ і побудові моделі її змісту, розробленні й упровадженні в практику навчання студентів за спеціальностями „Педагогіка вищої школи”, „Професійне навчання” науково методичної системи формування цілісних знань про об’єкти професійної діяльності викладача-аграрника. Одержані в процесі дослідження результати підтвердили правомірність вихідних положень гіпотези, покладених у його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дали змогу зробити такі загальні висновки й пропозиції.

1. На основі аналізу стану дослідження проблеми підготовки викладачів-аграрників у теоретичних психолого-педагогічних дослідженнях учених країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії з поступовою систематизацією теоретичних і експериментальних матеріалів виявлені: якісні удосконалення наукових поглядів на розуміння тенденцій підготовки викладачів-аграрників; сутність, роль й способи модернізації програм підготовки викладачів-аграрників.

Сучасний стан аграрної освіти країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії грунтується на основних тенденціях поступу освітніх систем. Ці тенденції виявляються в посиленні їхньої інтеграції; послідовній гармонізації централізації та децентралізації освіти на макро- і мікрорівнях; у конкретних рішеннях у законотворчій й управлінських сферах суспільної діяльності, зорієнтованих на розробку загальних стратегій розвитку освіти. Вони реалізуються у масштабах кожної країни ЄС у напрямі поєднання новітніх соціально-економічних стандартів з успадкованими національними традиціями.

2. Комплексний аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури засвідчив, що проблема підготовки викладачів аграрних дисциплін є складною, а її розв’язання вимагає використання системи теоретичних і емпіричних методів дослідження, дотримання методологічних принципів (об'єктивності, сутнісного аналізу, генетичного розгляду явищ, єдності логічного та історичного, поєднання дослідницької та практичної навчальної роботи, концептуальної єдності), а також застосування як відомих у педагогіці методологічних підходів (системного і дослідницького), так і нового - компетентнісного. Установлено, що основою компетентнісного підходу є перетворення пізнавальної діяльності в професійну.

3. У педагогічній та освітньо-політичній літературі країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії термін “підготовка викладачів” використовується як синонімічний до інших термінів: освіта, педагогічна освіта, навчання викладача, неперервна освіта, освіта дорослих, самоосвіта, професійне стажування (перепідготовка), післядипломна (післямагістерська) освіта, індивідуальна дидактика або методологія культури викладача. Західноєвропейські теоретики освіти відзначають, що навчання викладача - професійний розвиток його компетентності на основі принципів: віддзеркалення, зворотного зв’язку між теорією і практикою і самокерованого навчання; педагогічна освіта як друга спеціальність свідчить про придатність до дослідження дисциплін за вибором, яка включає розуміння, віддзеркалення і конструкцію від викладання дисциплін за вибором, а також складання плану дослідження, що вимагає інтрадисциплінарного міжгалузевого і міжнародного порівняння.

4. Системний аналіз поступу освітніх систем країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії з виявленням передумов підготовки викладачів-аграрників поставив питання про методологічні підходи західноєвропейських теоретиків освіти до підготовки викладачів-аграрників. Внаслідок цього було визначено методологічні підходи до підготовки викладачів-аграрників, а саме: компетентнісний, кваліфікаційний, практико орієнтований інноваційний, кредитний, проблемно-аналітичний, міждисциплінарний; інтегративний.

Виявлено головні тенденції розвитку педагогічної освіти: орієнтація на вищу освіту як умову здобуття професії викладача; ускладнення і посилення психолого-педагогічної підготовки; різноманітність спеціалізацій у програмах навчання; вдосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; одночасна підготовка в різних навчальних закладах

5. Дослідження специфічних особливостей системи підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії дали змогу виділити її компоненти: професійний відбір потенційних викладачів вищих аграрних навчальних закладів; первинна та неперервна освіта; адаптація викладачів-аграрників у навчальних закладах; стажування та підвищення кваліфікації.

6. Порівняльний аналіз організації підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії викресталізував особливості структури (ступеневість, наступність, багатовекторність; неперервність); змісту (вузькопрофільність, сталий розвиток, компетентнісноспрямованість, спеціалізованість, гнучкість навчальних планів, поєднання нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, можливість студентів-викладачів обирати навчальні курси та модулі різного рівня складності) і окрім того було з’ясовано особливості форм організації (проектування та моделювання у малих групах, практичні заняття-симпозіуми, практичне інтенсивне та розширене навчання, розігрування ролей, онлайн сесії та проблемно-орієнтовані лекції, екскурсії, семінари-дискусії, навчальна та розширена науково-виробнича практики) і методів навчання на основі рефлексії (самопізнання).

7. Було узагальнено результати дослідження у вигляді структурної моделі, яка унаочнює досліджуваний процес, дає змогу дозволяє схематично пов’язати усі компоненти системи.

Пропонована модель ґрунтується на таких методологічних положеннях: мета (через педагогічну підготовку викладачів-аграрників забезпечення конкурентоспроможного фахівця відповідно до потреб розвитку світової вищої аграрної освіти); методологічні підходи; принципи організації вищої освіти та педагогічного процесу; педагогічні умови та особливості (гнучкість ступеневої системи підготовки; чітка орієнтація навчального процесу на майбутню педагогічну діяльність; поєднання академічних свободи та методичної незалежності викладача з вимогами високого рівня якості педагогічної діяльності); процесуальний та змістовний компонент освіти (підготовка здійснюється за програмами підготовки бакалаврів, магістрантів та докторів наук (Doctor of Philosophy); результат - професійна підготовленість фахівця до інноваційної педагогічної діяльності відповідно до вимог аграрної освіти.

Запропоновано структурну схему неперервної підготовки викладачів-аграрників, що її апробовано у вітчизняних вищих навчальних закладах із орієнтацією на підготовку викладачів-аграрників. Вона включає компоненти:. професійний відбір; основна освітня програма підготовки магістранта: на педагогічному факультеті (Інституті) за напрямами відповідно до стандарту спеціальностей та за специфічними для регіону спеціальностями, зі спеціальності „Педагогіка вищої школи”- 2 роки (120 кредитів); післямагістерська (післядипломна) очно-дистанційна підготовка викладачів для вищих аграрних навчальних закладах  - 1 рік (60 кредитів) (із вересня по вересень). Методика навчання як мінімум включає три дисципліни за програмами техікумів-коледжів, академій-університетів.

Аспірантура зі спеціальностей відповідно до теми дослідження передбачає 3 роки навчання, після отримання викладачем вищої педагогічної освіти. Докторантура зі спеціальностей згідно з темою дослідження  (4 роки) із наданням ступеня доктора педагогічних наук. Адаптація викладачів-аграрників упродовж двох років передбачає звіт та консультації через мережу Інтернет; підвищення педагогічної і фахової кваліфікації викладачів кожні 5 років.

Науково обгрунтовані результати дослідження дали можливість запропонувати рекомендації Міністерству аграрної політики України, Департаменту аграрної освіти та науки, Науково-методичному центру аграрної освіти стосовно впровадження у вищі аграрні навчальні заклади навчальних програм із дидактик аграрних дисциплін.

8. Окреслено можливості використання досвіду підготовки викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії в Україні. Так, здійснено рецепцію західноєвропейських джерел, специфічний психолого-педагогічний аналіз. Це дало змогу розробити наукові положення, отримати практичні висновки на прикладі освітніх систем країн Європейського Союзу та виробити цілісне уявлення про їхню роль у підготовці викладачів-аграрників; виробити підходи щодо модернізації сучасної моделі підготовки викладачів-аграрників, які мають загальний характер і можуть творчо використовуватися в національній вищій освіті.

Практичні рекомендації щодо впровадження основних наукових результатів дисертаційного дослідження:

1. Зясовані підходи до визначення змісту підготовки викладачів-аграрників потрібно використати на: загальнодержавному рівні: для вдосконалення законодавчої бази в галузі аграрної педагогічної освіти, обґрунтування й реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення рівного доступу до якісної освіти. На рівні Міністерства аграрної політики України та підпорядкованих йому установ з метою оновлення науково-методичного забезпечення, підготовки навчальних програм, підручників і посібників нового покоління. На регіональному рівні для: обґрунтування і розробки регіональних моделей підготовки викладачів-аграрників з урахуванням історико-педагогічних, соціально-економічних, етнонаціональних та інших особливостей і перспектив соціально-культурного розвитку.

2. Розглянуті підходи слід застосовувати з метою планування й організації навчального процесу, складання навчальних планів, робочих програм, індивідуальних планів самостійної роботи, планування діяльності викладачів і лаборантів на навчальний рік у вищих аграрних навчальних закладах із орієнтацією на підготовку викладачів із напрямів „Педагогічна освіта” (спеціальність “Професійне навчання”), „Специфічні категорії” (спеціальність „Педагогіка вищої школи”).

3. Досвід організації і проведення лекційних та практичних занять можна рекомендувати викладачам інших спеціальностей вищих аграрних навчальних закладів під час навчання основних фахових дисциплін, із використанням запропонованої системи підготовки викладачів-аграрників.

4. Запропоновані підходи до виконання курсових і дипломних робіт та організації і проведення педагогічної практики можна покласти в основу підготовки викладачів-аграрників.

5. Обгрунтовані принципи оптимального поєднання індивідуальної, мікрогрупової, групової роботи на різних етапах підготовки викладачів-аграрників за умов використання методів навчання на основі рефлексії (самопізнання) слід враховувати при розробленні методики навчання аграрних дисциплін.

Водночас виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів, пов'язаних із проблемою підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Франції, Німеччини, Італії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу і Великобританії) та творчого використання вітчизняною практикою прогресивних ідей досвіду країн Європейського Союзу із підготовки викладачів-аграрників. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим концептуальним аналізом специфіки професійного відбору викладачів-аграрників, організації післямагістерської підготовки викладачів-аграрників в аспірантурі та докторантурі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1. Журавська Н.С. Підготовка викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу (Франція, Німеччина, Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди і Великобританія): монографія / Н.С.Журавська. -Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2009. - 345 с.

 

Навчальні посібники 

2. Журавська Н.С. Методологія проектування інтерактивних курсів на основі європейського досвіду: методичний посібник / Н.С. Журавська. – К., 2010. - 143 с.

3. Журавська Н. С. Сучасні проблеми аграрного виробництва: методичний посібник / Н.С. Журавська. – К., 2005. - 32 с.

4. Журавська Н. С. Методика навчання дисциплін за напрямом базової освіти 1301 „Агрономія” : методичний посібник / Н.С. Журавська. – К., 2005. - 50 с.

5. Журавська Н. С. Методика навчання дисципліни „Кормовиробництво”: методичний посібник / Н.С. Журавська. – К., 2003. - 74 с.

6. Журавська Н. С. Методика навчання дисципліни „Рослинництво” : методичний посібник / Н.С. Журавська. – К., 2003. - 86 с.

7. Журавська Н. С. Методика навчання дисципліни „Захист рослин” : методичний посібник / Н.С. Журавська. – К., 2003. - 83 с.

Статті у наукових фахових виданнях

8. Журавська Н. С.  Навчальні плани і програми підготовки викладачів аграрних професійно-орієнтованих дисциплін у Люксембургському університеті / Н.С.Журавська // Молодь і ринок. - 2009. - №1 (48). – С.78 - 82.

9. Журавська Н. С. Критерії оцінки діяльності країн ЄС із орієнтацією на підготовку викладачів-аграрників / Н.С. Журавська // Вісник Черн. держ. пед. ун-ту. - 2009. - Вип.67.-С. 227 - 331

10. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів галузевого спрямування країн ЄС: Франції, Великобританії, Німеччини, Італії / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова.- 2009.- LXXX (№ 80). - С. 79 - 89.

11. Журавська Н. С. Способи діяльності майбутніх викладачів аграрних ВНЗ країн ЄС відповідно до освітніх стандартів / Н.С.Журавська // Гуманіт. вісн.- 2009.- № 17.- С. 20 - 23.

12. Журавська Н. С. Особливості підготовки викладачів для навчання аграрних професійно-орієнтованих дисциплін в університетах Італії: навчальні плани і програми / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова.- 2008.- LXXV (№ 75) . - С. 77-90.

13. Журавська Н. С.  Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у вищих навчальних закладах Італії, Німеччини, Великобританії / Н.С. Журавська // Педагогічний процес: теорія і практика.- 2008. - Вип.1.-С.63 - 73.

14. Журавська Н. С. Підготовка викладачів для галузевої вищої освіти в університетах Італії: навчальні плани і програми /  Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова .- 2008.- LXXV (№ 76). - С. 96 -110.

15. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів галузевого спрямування Нідерландів, Бельгії, Люксембургу та України: структурні параметри програми / Н.С.Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова.- 2008.- LXXV (№ 79) . - С. 57- 66.

16. Журавська Н. С. Актуальність проблеми підготовки викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах України / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2007.- LXIX (№ 69). - С. 111-118. 

17. Журавська Н. С. Аналіз реформ вищої освіти у Франції, Нідерландах, Бельгії / Н.С. Журавська // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2007. - Вип. 3-4. - С.145 - 154.

18. Журавська Н. С. Вища освіта Італії та Бельгії: підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін / Н.С. Журавська // Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя .- 2007.-№4. - С.139 - 143. 

19. Журавська Н. С. Інформаційні технології як шлях до покращення якості вітчизняної освіти: зарубіжний досвід / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка. -2007.-№ 3.- С.14 - 17. 

20. Журавська Н. С. Підготовка викладачів у вищих аграрних навчальних закладах Франції: методологічний аспект / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2007.- LXVI (№ 66). - С. 57 - 65.

21. Журавська Н. С. Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін: визначення бар'єрів педагогічної діяльності / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2007.- LXX (№ 70). - С. 53 - 63.

22. Журавська Н. С. Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах: досвід Франції / Н.С. Журавська  // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - 2007.- Вип.109.- С. 332 - 341.

23. Журавська Н. С. Підготовка викладачів вищої аграрної школи: європейський стандарт освіти / Н.С.Журавська // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. - 2007.- Вип. 1-2.- С.73 - 80.

24. Журавська Н. С. Покращення якості освіти у зарубіжних вищих навчальних закладах : створення нової культури методики навчання / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка. -2007.-№ 1.- С.9 - 11.

25. Журавська Н. С. Пошук ефективних технологій навчання з професійно-орієнтованих дисциплін у країнах Європейського Союзу / Н.С. Журавська // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. - 2007. - Вип. 33.- С.39 - 42.

26. Журавська Н. С. Професійна діяльність як етап у підготовці викладачів професійно-орієнтованих дисциплін: зарубіжний досвід / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка.-2007.-№ 4.- С.14 - 17.

27. Журавська Н. С. Реструктуризація вищої освіти: досвід зарубіжних країн / Н.С. Журавська // Педагогічний процес: теорія і практика. - 2007. -Вип. 1. - С. 26 - 35. 

28. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів професійно-орієнтованих дисциплін в аграрних вищих навчальних закладах Італії / Н.С. Журавська // Теоретичні питання культури, освіти та виховання. -2007. - Вип. 34.- С. 30 - 34. 

29. Журавська Н. С. Система підготовки викладачів вищих аграрних навчальних закладів / Н. С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер. Педагогічні та історичні науки : зб. / М-во освіти і науки України, НПУ ім. М. П. Драгоманова. -. 2007. - Вип. 65. - С. 66 - 71.

30. Журавська Н. С. Сталий розвиток і аграрна освіта: європейський досвід та перспективи для України / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2007.- Вип.105.- С. 340 - 344.

31. Журавська Н. С. Управління та організація аграрними вищими навчальними закладами України з підготовки викладачів: відповідно до тенденцій розвитку аграрної освіти у країнах Європейського Союзу / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - 2007.- Вип.112. - С. 253 - 259.

32. Журавська Н. С. Глобальна мережа: основний засіб доставки освіти у вищих навчальних закладах зарубіжних країн / Н.С. Журавська // Нова педагогічна думка. -2006. - № 4.- С.18 - 20.

33. Журавська Н. С. Технологія навчання як результат імпровізаційної природи педагогічного процесу / Н.С. Журавська // Наук. зап. нац. пед. ун-ту імені М.П. Драгоманова. - 2006.- LXIV(№ 64). - С. 74 - 79.  

34. Журавська Н. С. Історичні традиції освітньої системи Франції / Н.С. Журавська // Нові технології навчання. - 2004. - Вип. 38. - С. 200 - 209. 

35. Журавська Н. С. Проблеми професійної освіти / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту .- 2004.- Вип. 79.- С. 332 - 337.

36. Журавська Н. С. Тестування-суцільний метод контролю знань, умінь та навичок студентів вищої школи / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2003.- Вип. 64.- С. 296 - 301. 

37. Журавська Н. С. Безперервність та ступеневість освіти - основа світових технологій / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2002.- Вип. 59.- С. 123 - 130.

38. Журавська Н. С. Особливості застосування форм і методів навчання у закладах післядипломної освіти / Н.С. Журавська // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту.- 2001.- Вип. 34. - С. 318 - 322. 

39. Журавська Н. С. Особливості навчання спеціальних дисциплін // Наук. вісн. нац. аграр. ун-ту. - 2000. - Вип. 30. - С. 105 - 111.

Публікації в інших виданнях

40. Журавська Н.С. Використання європейського досвіду під час підготовки викладачів-аграрників в Україні // Теоретичні і практичні проблеми інженерної освіти : матеріали Міжнародної наук.- практ. конф., 22-23 вересня 2009 р. - Жешов, 2009.- Т.11.- С.339 - 342.

41. Журавська Н.С. Способи діяльності викладачів-аграрників в країнах ЕС / Журавська Н.С. // Перспективи розвитку вищої школи : матеріали II Міжнародної наук.- практ. конф., 28-29 травня 2009.- Гродно, 2009.- С.193-200.

42. Журавська Н.С. Структурні параметри змістовних блоків програм аграрних професійно-орієнтованих дисциплін: європейський стандарт / Журавська Н.С. // Психологія і педагогіка: методика и проблеми практичного застосування: матеріали VI Всеросійської наук.- практ. конф., 13 травня 2009 р.- Новосибірськ, 2009. - Ч. 2 - С. 146 - 151.

43. Журавська Н.С. Підготовка викладачів аграрного спрямування у ВНЗ // Проблеми в освіті: матеріали Міжнародної наук.- практ. конф., 25 червня 2009 р. - Оломоуц, 2009.- Т.9.- С.242 - 244.

44. Журавська Н.С. Підготовка викладачів професійно-орієнтованих дисциплін у аграрних ВНЗ України / Журавська Н.С. // Теоретичні і практичні проблеми інженерної освіти: матеріали I Міжнародної наук. - практ. конф., 23-24 вересня 2008 р. - Жешов, 2008.- Т.9.- С.161 - 164.

АНОТАЦІЇ

Журавська Н.С. Підготовка викладачів аграрних дисциплін у вищих навчальних закладах країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія та методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти Національної Академії педагогічних наук України.- Київ, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей структури, змісту, форм підготовки викладачів-аграрників та визначенню можливостей реалізації позитивних ідей досвіду країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії у систему вищої аграрної освіти України. Результати аналізу оригінальних літературних джерел дали підставу для оцінки систем підготовки викладачів-аграрників у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу. Визначено, що концепція магістрату країн Європейського Союзу, зокрема початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії реалізується через програму індивідуально-творчої наукової і професійної підготовки викладачів-аграрників, в якій наочна підготовка органічно поєднується із загальнокультурною і психолого-педагогічною. З’ясовано особливості структури; змісту; форм підготовки викладачів-аграрників у країнах Європейського Союзу. Визначено можливі шляхи творчої реалізації ідей досвіду підготовки викладачів-аграрників країн початкового етапу західноєвропейської інтеграції і Великобританії з урахуванням традицій української освіти та сучасних соціально-економічних умов. Запропоновано модель і систему підготовки викладачів аграрних дисциплін.

Ключові слова: вища освіта; європейський досвід; вища аграрна освіта; система підготовки викладачів-аграрників.

 

Журавская Н.С. Подготовка преподавателей аграрных дисциплин в высших учебных заведениях стран начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Институт высшего образования Национальной Академии педагогических наук Украины.- Киев, 2010.

Диссертация посвящена исследованию особенностей структуры, содержания, форм подготовки преподавателей-аграриев и определении возможностей реализации позитивных идей опыта стран Европейского Союза, в часности начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании в систему высшего аграрного образования Украины. Результаты анализа оригинальных литературных источников дали основание для оценки системы подготовки преподавателей-аграриев в высших учебных заведениях стран Европейского Союза.

Определено, что концепция магистрата стран Европейского Союза начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании реализуется через программу индивидуально-творческой научной и профессиональной подготовки преподавателей-аграриев, в которой наглядная подготовка органически объединяется с общекультурной и психолого-педагогической. Проанализированы общие для Украины и стран Европейского Союза задания модернизации высшего профессионального образования и факторы актуализации проблемы подготовки преподавателей-аграриев; отражены подходы ученых стран Европейского Союза к подготовке преподавателей отраслевого направления; приведены результаты историко-педагогического анализа развития аграрного образования, выявлены характерные черты и особенности организации высшего образования стран Европейского Союза начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании.

Рассмотрены, в сравнительном аспекте, квалификационные и аккредитационные стандарты высшего образования стран начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании с ориентацией на подготовку преподавателей отраслевого направления; устойчивое развитие (объединения в единственное целое экономики, окружающей среды, социальной сферы) как доминирующий принцип в отборе содержания аграрного высшего образования стран Европейского Союза и способы деятельности будущих преподавателей в аграрных высших учебных заведениях, в соответствии с европейскими образовательными квалификационными стандартами.

Обоснованы системы подготовки преподавателей-аграриев и модели учебных планов подготовки преподавателей стран начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании. Определены, в сравнении, структурные параметры содержательных блоков программ подготовки преподавателей-аграриев, формы организации и методы обучения на основе рефлексии (самопознания). Целеустремленное внедрение в процесс подготовки преподавателей-аграриев технологии контекстного обучения существенно повлияло на повышение уровня компетентности студентов  дидактики аграрных дисциплин в ходе преподавания которых и проводилась апробация технологии.

Конкретизировано состояние стран Европейского Союза, в частности начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании, и разработаны методические рекомендации относительно их внедрения в отечественные высшие аграрные учебные заведения с ориентацией на подготовку преподавателей. В диссертации раскрыты подходы к определению содержания подготовки преподавателей-аграриев. Они использованы на: общегосударственном уровне: для совершенствования законодательной базы в отрасли аграрного образования, реализации государственной политики, направленной на обеспечение равного доступа к качественному образованию; на уровне Министерства аграрного образования Украины и подчиненных ему учреждений - для обновления научно-методического обеспечения, подготовки учебных программ, учебников и пособий нового поколения; региональном уровне  для: обоснования и разработки региональных моделей подготовки преподавателей-аграриев с учетом историко - педагогических, социально - экономических, этнонациональных и других особенностей и перспектив социально-культурного развития. Предложена система подготовки преподавателей-аграриев в Украине на основе европейского опыта, что содержит те же компоненты, которые приведены в системах стран начального этапа западноевропейской интеграции и Великобритании (профессиональный отбор в аграрных образовательных заведениях; магистерская та послемагистерская подготовка; адаптация преподавателей у высшихаграрных учебных заведений; стажировка и повышение педагогической и профессиональной квалификации).

Ключевые слова: высшее образование; европейский опыт; высшее аграрное образование; система подготовки преподавателей-аграриев.

 Zuravska N.S. Preparation of teachers of agrarian disciplines in higher educational institutions of the countries of initial stage of the West-European integration and Great Britain. - Manuscript.

Dissertation on the Doctor of Рedagogical Sciences Degree in speciality 13.00.04 - Theory and methods of professional education.- The Pedagogical education institute and adults’ education APS of Ukraine, Kyiv, 2010.

 Dіssertation is devoted to research of features of structure, the contents, forms of preparation of teachers - landowners in the countries of European Union and definition of opportunities of realization of positive ideas of experience of the countries of European Union of the initial stage of West-European integration and the Great Britain in system of the supreme agrarian education of Ukraine. Results of the analysis of original references gave the basis for an estimation of stages of modernization of preparation of teachers - landowners in higher educational institutions of the countries of European Union. Features of structure are found out; contents; forms of preparation of teachers - landowners in the countries of European Union. Are considered, in comparative aspect, qualifying standards of higher education of the countries of the initial stage of the West-European integration and the Great Britain with orientation to preparation of teachers of a branch direction.  Possible ways of creative realization of ideas of experience of preparation of teachers - landowners of the countries of European Union of the initial stage of  West-European integration and the Great Britain are determined in view of traditions of Ukrainian education and modern social and economic conditions.

Key words: higher education; European experience; supreme agrarian education; system of preparation of teachers - landowners.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12810. Иccледование трёхфазного трансформатора 1.74 MB
  Лабораторная работа № 2 Иccледование трёхфазного трансформатора 1. Цель работы Цель работы заключается в изучении особенностей устройства и работы трёхфазного трансформатора освоении методов разметки фаз трёхфазного трансформатора определения начала и конца ...
12811. Исследование однофазных схем выпрямления 1.35 MB
  Лабораторная работа №3 Исследование однофазных схем выпрямления 1. Цель работы Работа посвящена изучению принципа действия однофазных схем выпрямления: однополупериодной двухполупериодной со средней точкой мостовой Греца и удвоения напряжения Латура. В работе ...
12812. Исследование однофазной мостовой схемы выпрямления на полупроводниковых диодах 657.5 KB
  Лабораторная работа №4 Исследование однофазной мостовой схемы выпрямления на полупроводниковых диодах 1. Цель работы. Изучение принципа действия однофазной мостовой схемы выпрямления схемы Греца исследование основных её характеристик и особенностей работы. ...
12813. Исследование трёхфазных схем выпрямления 798 KB
  Лабораторная работа №5 Исследование трёхфазных схем выпрямления 1. Цель работы. Изучение принципа действия трёхфазных однотактной и мостовой схем выпрямления. Экспериментальное исследование их характеристик и особенностей схемотехнических реализаций. 2. Под
12814. Исследование сглаживающих фильтров 1.06 MB
  Лабораторная работа №6 Исследование сглаживающих фильтров 1. Цель работы. Целью работы является определение коэффициентов сглаживания различных схем фильтров зависимостей коэффициентов сглаживания фильтров от величины тока нагрузки коэффициентов полезного...
12815. Исследования импульсного преобразователя с усилителем мощности 270 KB
  Лабораторная работа №7 Исследования импульсного преобразователя с усилителем мощности 1.Цель работы Изучение принципа действия транзисторных преобразователей электрической энергии постоянного напряжения исследование их характеристик и особенностей схем
12816. Исследования транзисторных преобразователей постоянного напряжения 3.31 MB
  Лабораторная работа №8 Исследования транзисторных преобразователей постоянного напряжения 1.Цель работы Изучение схем и принципа действия транзисторных преобразователей постоянного тока. Исследование экспериментальных характеристик и показателей транзис
12817. Исследование стабилизированного преобразователя постоянного напряжения 699 KB
  Лабораторная работа №9 Исследование стабилизированного преобразователя постоянного напряжения 1.Цель работы Изучение схемы и принципа действия стабилизированного преобразователя постоянного напряжения СППН и экспериментальное определения его параметро
12818. Исследование однофазного двухполупериодного тиристорного выпрямителя 2.7 MB
  Лабораторная работа №10 Исследование однофазного двухполупериодного тиристорного выпрямителя 1.Цель работы Знакомство с построением и принципом действия снятие основных характеристик однофазного двухполупериодного тиристорного управляемого выпрямител...