64396

АСОЦІАТИВНІ ІНВАЗІЇ СВИНЕЙ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Повідомлення у вітчизняній та зарубіжній літературі вказують на те що найбільшого поширення зпоміж паразитарних захворювань свиней набули шлунковокишкові нематодози аскароз трихуроз езофагостомоз кишкові протозоози еймеріози ізоспороз...

Украинкский

2014-07-05

475.57 KB

3 чел.

36

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ЄВСТАФ’ЄВА ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 636.4:619:616-079.4

АСОЦІАТИВНІ ІНВАЗІЇ СВИНЕЙ В УМОВАХ

ЛІСОСТЕПУ І СТЕПУ УКРАЇНИ

16.00.11паразитологія, гельмінтологія

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора ветеринарних наук


Київ2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант 

доктор ветеринарних наук, професор Галат Владислав Федорович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри паразитології та тропічної ветеринарії

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор Довгій Юрій Юрійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри паразитології, ветеринарно-санітарної експертизи та зоогігієни

доктор ветеринарних наук, доцент Стибель Володимир Володимирович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, завідувач кафедри паразитології та іхтіопатології

доктор біологічних наук, професор Корнюшин Вадим Васильович, Інститут зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, завідувач відділу паразитології 

Захист відбудеться26 травня 2010 р. о 10 годині   на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.14 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навч. корпус3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41,     вул. Героїв Оборони, 13, навч. корпус4, к. 28

Автореферат розісланий21квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                          М.П. Прус

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Світова практика свідчить, що створення м’ясного балансу в країні неможливе без інтенсивного розвитку свинарства. Серед причин, що стримують його розвитокпаразитарні хвороби, які завдають значних економічних збитків і знижують рентабельність галузі. Повідомлення у вітчизняній та зарубіжній літературі вказують на те, що найбільшого поширення з-поміж паразитарних захворювань свиней набули шлунково-кишкові нематодози (аскароз, трихуроз, езофагостомоз), кишкові протозоози (еймеріози, ізоспороз, балантидіоз) та акарозсаркоптоз (О.Ф. Манжос, 1983; K. Martinsson et al., 1986; K.D. Murrell, 1986; А.П. Матусявичюс, 1986; М.В. Якубовский, 1987; А.І. Ятусевич, 1989; Н. Неделчев та ін., 1989; A. Kaarma et al., 1994; S. Gerwert, 1996; В.Ф. Галат, 2002; Ю.О. Приходько, 2002; А.В. Березовський, 2006; С.І. Пономар, 2006; В.В. Стибель, 2007 та ін.).

За даними окремих дослідників, молодняк свиней на дорощуванні й відгодівлі під впливом паразитарної інвазії втрачає від 20% до 60% добового приросту маси тіла. Водночас збільшуються (від 25% до 100%) витрати кормів, а термін відгодівлі подовжується на 1,5-2,5 місяці. Крім того, паразитуючи в організмі тварин, збудники інвазійних хвороб викликають порушення обміну речовин, пригнічення процесів окислення у тканинах, знижують імунологічну реактивність незалежно вид виду паразита і типу його міґрації (В. Шпакаускас, 1981; М.Д. Корнишина, 1983; М.А. Ананчиков, 1985; O. Hale, 1986; В.Ю. Пауликас, 1990; А.А. Антипов, 1998; І.Ф. Богуш та ін., 2001). 

Результативність боротьби з паразитозами тварин значною мірою залежить від своєчасного і точного діагностування цих захворювань. Численні літературні дані свідчать, що основними лабораторними методами зажиттєвої діагностики таких хвороб тварин лишаються гельмінтоовоскопічні. Вони мають різну діагностичну ефективність, окремі з них трудомісткі й пов’язані з певною складністю виявлення зародків паразитів (А.И. Вишняускас, 1965; Г.А. Котельников, 1984; J. Hansen et al., 1994; Д.Г. Латиков та ін., 2000; І.С. Дахно та ін., 2001; Р.Т. Сафиуллин, 2001; В.Ф. Микитин, 2001). 

У переважній більшості випадків свині уражені кількома видами паразитів, які утворюють певні паразитарні асоціації. Проблема лікування й профілактики асоціативних інвазій свиней досі залишається актуальною. Тому важливою є розробка і впровадження у ветеринарну практику сучасних препаратів вітчизняного виробництва, що дасть змогу вести ефективну боротьбу з паразитозами, одночасно гарантуючи безпеку тварин, людей і навколишнього середовища.

Однак, у доступних літературних джерелах не в повній мірі з’ясовано особливості характеру взаємодії збудників паразитозів та організму свиней залежно від компонентів паразитоценозу. В зв’язку з цим актуальним є дослідження складу збудників асоціативних інвазій свиней у різних зонах України, а також пошук і впровадження науково обґрунтованих способів діагностики, профілактики й лікування тварин, хворих на асоціативні інвазії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Тема дисертаційної роботи є одним із напрямів науково-дослідної роботи кафедри паразитології, патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академіїВдосконалення методів діагностики та розробка науково обґрунтованих заходів боротьби з паразитоценозами свиней” (номер державної реєстрації 0108U011006).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягала у вивченні сучасної епізоотичної ситуації та видового складу збудників асоціативних інвазій свиней в умовах господарств Лісостепової та Степової зон України, а також у розробці науково обґрунтованих способів їх діагностики, лікування й профілактики.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

провести моніторинг асоціативних інвазійних захворювань свиней Лісостепової і Степової зон України та встановити видовий склад збудників паразитозів;

– з’ясувати залежність екстенсивності інвазії від віку тварин;

– дослідити сезонну динаміку асоціативних інвазій свиней;

– запропонувати ефективні кількісні та якісні способи зажиттєвої діагностики паразитозів свиней;

– визначити особливості патоморфологічної діагностики основних асоціативних інвазій свиней;

– дослідити гематологічні показники свиней за асоціативних інвазій;

– визначити ефективність інсектоакарицидного препарату ектосанутм іn vitro та за спонтанного саркоптозу свиней;

– дослідити вплив ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин;

– встановити терапевтичну ефективність сучасних лікарських препаратів при асоціативних інвазіях свиней;

– визначити зміни морфологічних та біохімічних показників крові за дії антигельмінтиків, протипротозойних препаратів і акарицидів, що застосовуються проти асоціативних інвазій свиней;

– розробити науково обґрунтовану систему заходів боротьби та профілактики асоціативних паразитозів свиней.

Об’єкт дослідження: асоціативні інвазії свиней, інсектоакарицидний препарат ектосантм.

Предмет дослідження: поширення асоціативних інвазій свиней, аскариси, трихуриси, езофагостоми, еймерії, ізоспори, балантидії, саркоптеси, ефективність гельмінтоовоскопічних методів діагностики, кров, гістоморфологічна оцінка патолого-анатомічних змін внутрішніх органів інвазованих свиней, ефективність бровермектину, бровасептолу орального та ін’єкційного, ектосанутм, тримератінвету, бровадезу-плюс, екоциду С. 

Методи дослідження: паразитологічні, епізоотологічні, копроскопічні, акарологічні, гематологічні, біохімічні, патоморфологічні, гістологічні, мікроскопічні, токсикологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані щодо поширення гельмінтозів, протозоозів, саркоптозу та їх асоціацій у свиней в господарствах Лісостепової та Степової зон України. 

Встановлено вікову та сезонну залежності показників ураженості свиней асоціативними інвазіями.

Запропоновано копроовоскопічний спосіб зажиттєвої діагностики гельмінтозів і протозоозів свиней, який рекомендовано застосовувати для оцінки ефективності антигельмінтиків та протипротозойних препаратів.

Вперше визначена ефективність кількісного копроскопічного методу діагностики інвазійних захворювань свиней із використанням лічильної камери Галат-Євстаф’євої, яка дає змогу встановити кількість яєць, ооцист або цист збудників інвазій в одному грамі фекалій одночасно від чотирьох тварин, а також визначити наближені розміри зародків паразитів.

Досліджено патоморфологічні й гістологічні зміни в органах і тканинах свиней за асоціативних аскарозно-еймеріозно-балантидіозної, аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозної, аскарозно-езофагостомозно-еймеріоз-но-балантидіозної інвазій.

Вивчені й проаналізовані морфологічні та біохімічні показники крові свиней за асоціативних інвазій. Доведено, що такі паразитози мають переважно хронічний перебіг і супроводжуються змінами в паренхіматозних органах у хворих тварин.

Вперше вивчена акарицидна дія інсектоакарицидного препарату вітчизняного виробництва ектосанутм іn vitro та за спонтанного саркоптозу свиней. Встановлені оптимальні дози і кратність обробок тварин. З’ясовано, що цей препарат у концентрації, рекомендованій для терапевтичних цілей, не проявляє токсичних властивостей при одноразовому нашкірному нанесенні лабораторним тваринам.

На підставі проведених порівняльних досліджень ефективності наявних протипаразитарних хіміотерапевтичних препаратів при асоціативних інвазіях (бровермектин, бровасептол оральний та ін’єкційний, ектосантм, тримератінвет) запропоновані схеми лікування свиней за одночасного паразитування в одній тварині аскарисів, трихурисів, езофагостом, еймерій, ізоспор, балантидій та саркоптесів. 

Експериментально досліджено дезінвазійний ефект дезінфектантів бровадезу-плюс та екоциду С на неінвазійні яйця Ascaris suum у культурі (концентрація 1,5-2%, експозиція 30-60 хв).

Наукову новизну виконаної роботи підтверджено трьома деклараційними патентами на корисну модель: 26816, Україна МПК (2006) u 2007 05001, В01L 11/00Лічильна камера Галат-Євстаф’євої. Заявл. 04.05.2007 р. Опубл. 10.10.2007 р. Бюл. 16; № 26038, Україна МПК (2006) u 2007 05707, G01N 33/487Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин. Заявл. 23.05.2007 р. Опубл. 27.08.2007 р. Бюл. 13; № 33816, Україна МПК (2006) u 2008 03301, G01N 33/487Спосіб кількісної гельмінтокопроскопічної діагностики. Заявл. 17.03.2008 р. Опубл. 10.07.2008 р. Бюл. 13.

Практичне значення одержаних результатів. Проведений моніторинг епізоотичного стану щодо асоціативних інвазій свиней дав змогу визначити поширення нематодозів (аскарозу, трихурозу, езофагостомозу), протозоозів (еймеріозів, ізоспорозу, балантидіозу), саркоптозу та їх асоціацій у свиней різних вікових груп у залежності від пори року.

За результатами досліджень запропоновано і впроваджено у практикуМетодичні вказівки з діагностики паразитозів свиней, затверджені Науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини України (протокол 2 від 25.12.2008 р.). 

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі в ході викладання дисципліниПаразитологія та інвазійні хвороби тваринстудентам і маґістрантам факультетів ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Житомирського національного агроекологічного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Білоцерківського національного аграрного університету та Харківської державної зооветеринарної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено пошук і аналіз даних літератури, виконано експериментальні й лабораторні дослідження; проведено серію дослідів з визначення ефективності методів лабораторної діагностики паразитозів свиней; зроблено статистичну обробку та обґрунтування результатів; сформульовано висновки та практичні пропозиції виробництву.

Патоморфологічні й гістологічні дослідження внутрішніх органів і тканин свиней проведено спільно з доцентом М.А. Волобуєвим (Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава). Консультативну допомогу у процесі визначення видів гельмінтів і найпростіших організмів свиней надали: професор О.Ф. Манжос, доцент А.Б. Бородай (Полтавський університет споживчої кооперації України). Випробування ефективності лікарського засобу ектосанутм, його експериментально-виробничі дослідження на свинях проведено спільно з професором А.В. Березовським (НВФБровафарма”). Результати цих досліджень відображені в спільних публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Полтавської державної аграрної академії (м. Полтава, 2003-2009 рр.) та Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2003-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції паразитологів, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка Р.С. Чеботарьова (м. Київ, 16-18 травня 2006); науково-практичній конференціїПерспективи розвитку ветеринарної медицини України” (м. Харків, 26-28 вересня 2007); Міжнародній науково-практичній конференціїРегіональні проблеми екології ветеринарної медицини” (м. Житомир, 24-25 жовтня 2007); звітній науково-практичній і навчально-методичній конференції викладачів та аспірантів за 2007-2008 н.р.Новітні досягнення та перспективи ветеринарної медицини” (м. Харків, квітень 2008); Міжнародній науково-практичній конференціїНаукове і кадрове забезпечення ветеринарного благополуччя тваринництва, присвяченій 100-річчю з дня народження професора В.М. Жеденова (м. Одеса, 29-30 травня 2008); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістівМолоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики, приуроченій 550-річчю заснування університету (м. Львів, 12-13 червня 2008); ІV Міжнародній науково-практичній конференціїПаразитарні хвороби людини, тварин і рослин” (м. Вітебськ, 21-22 вересня 2008); Міжнародному конгресі з ветеринарної медицини, присвяченому 85-річчю з дня заснування ННЦІЕКВМ” (м. Харків, 6-10 жовтня 2008); Поліському міжнародному науково-практичному семінаріСучасні проблеми діагностики в паразитології та ветеринарно-санітарній експертизі” (м. Житомир, 19-21 листопада 2008); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю доктора біологічних наук, професора О.І. Кононського (м. Біла Церква, 12-13 березня 2009); навчально-методичній конференції, присвяченій 125-річному ювілею кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії (м. Харків, 20-21 травня 2009); ХІV конференції українського наукового товариства паразитологів (м. Ужгород, 21-24 вересня 2009). 

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 33 наукові праці, в тому числі: 24 наукові статтіу фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України (14 із ниходноосібно), методичних рекомендаціях, трьох патентах на корисну модель, одному зарубіжному виданні та у чотирьох тезах доповідей на наукових конференціях.

Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 347 сторінках комп’ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури і вибір напрямків досліджень, загальна методика та основні методи досліджень, результати досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки, пропозиції виробництву, додатки, список використаних джерел. Робота ілюстрована 56 таблицями та 46 рисунками. У списку літератури наведено 561 джерело, у тому числі246 іноземних. 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Дослідження проводили упродовж 2003-2009 років на базі наукової лабораторії кафедри паразитології, патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи факультету ветеринарної медицини Полтавської державної аграрної академії. Вивчення епізоотичної ситуації з асоціативних інвазій свиней проводили у господарствах Лісостепової та Степової зон України (Олександрійський, Петровський, Новоархангельський райони Кіровоградської області; Володарський, Білоцерківський, Сквирський райони Київської області; Полтавський, Карлівський, Машівський, Диканський, Решетилівській, Котелевський райони Полтавської області). 

При епізоотологічному обстеженні свинопоголів’я основними показниками були екстенсивність й інтенсивність ураження (ЕІ та ІІ) тварин гельмінтами, найпростішими організмами та кліщами. Фекалії досліджували стандартизованим методом за Г.А. Котельниковим і В.М. Хреновим (1981). Визначення яєць гельмінтів до виду проводили під мікроскопом при збільшенні х 120 та за допомогою атласу гельмінтів тварин (І.С. Дахно та ін., 2001). Дослідження наявності й кількості трофозоїтів балантидій здійснювали шляхом мікроскопії нативного мазка, виготовленого зі свіжовиділених фекалій та фекалій, зафіксованих у 10% розчині формаліну (І.Г. Карпенко, 1974). Виявлення цист балантидій додатково проводили за методом послідовних промивань фекалій. Належність видів кокцидій свиней встановлювали за визначником Є.М. Хейсіна (1976) та Т.В. Арнастаускене (1985) з урахуванням форми, кольору, довжини та ширини ооцист, наявності чи відсутності мікропіле, полярної ґранули, остаточного тіла в ооцисті й спороцистах, а також терміну споруляції. Біометрію проводили із застосуванням мікроскопу при збільшенні х 400. Розмір ооцист вимірювали за допомогою окуляра мікрометра з попереднім визначенням ціни рисочки. 

Всього досліджено 23547 проб фекалій. 

Для діагностики саркоптозу свиней відбирали зскрібки з уражених ділянок шкіри площею 1 см2 і досліджували за методом А.В. Алфімової (1951). Досліджено 19321 зскрібок шкіри. Проведено 9 серій досліджень.

У першій серії дослідів щомісяця впродовж року проводили копроскопічні та акарологічні дослідження від 30 підсвинків і 30 свиней старших одного року. Досліджували тварин у трьох господарствах Полтавщини: ТОВ АФДжерелоПолтавського району, ТОВБатьківщина” – Кобеляцького, СВКСвітанокМашівського району. Визначали інтенсивність та екстенсивність інвазії.

У другій серії дослідів з метою діагностики паразитозів свиней було проведено порівняння ефективності якісних методів копроовоскопії з різним терміном відстоювання фекальної суспензії: методу Фюллеборна (1998) і методу Котельникова-Хренова (1983) з терміном відстоювання 15, 30 і 45 хвилин. В кожному випадку окремо досліджували осад кожної проби на наявність збудників паразитарних хвороб. Для цих дослідів використовували фекалії, відібрані від свиней різних вікових груп із господарств Полтавської області. 

В зв’язку з тим, що ефективність флотаційних копроовоскопічних методів виявилась недостатньою, нами запропонованийСпосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин, який базується на використанні в якості флотаційної рідини 40% розчину глюкози (Деклараційний патент на винахід 26038, Україна МПК, 2006). Всього досліджено 435 проб фекалій різними способами.

У третій серії проводилося випробування створеної нами вітчизняної лічильної камери Галат-Євстаф’євої для визначення кількості яєць гельмінтів, ооцист та цист найпростіших організмів у 1 г фекалій (Деклараційний патент на винахід 26816 Україна МПК, 2006; № 33816, Україна МПК, 2006). Лічильна камера дає змогу здійснювати дослідження одночасно чотирьох проб і визначати наближені розміри зародків паразитів. У господарстві ТОВБатьківщинабула проведена порівняльна характеристика ефективності кількісних методів копроовоскопії. При діагностиці паразитарних захворювань свиней використовували метод Мак-Мастера (1995), метод Столла (1983), кількісний копроскопічний метод із застосуванням лічильної камери Галат-Євстаф’євої. Всього досліджено 135 проб фекалій.

У четвертій серії дослідів проводили патолого-анатомічний розтин 71 трупу свиней віком 2-9 місяців, які загинули від хвороб, спричинених нематодозно-протозойними асоціаціаціями, а саме: аскарозно-еймеріозно-балантидіозною, аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозною та аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозною. Дослідження прово-дили методом повного гельмінтологічного розтину окремих органів за К.І. Скрябіним (2004). Матеріалом для гістологічних досліджень слугували шматочки легень, міокарда, скелетних м’язів, селезінки, нирок, печінки, мезентеріальних лімфовузлів, стінки шлунка та різних відділів кишечника (середньої частини дванадцятипалої, клубової, порожньої, сліпої, ободової і прямої кишок), головного мозку.

Відібрані шматочки фіксували у 10% нейтральному водному розчині формаліну. Технічну обробку матеріалу проводили згідно із загальноприйнятою методикою (Н.А. Юріна та ін., 1995). Зрізи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксиліном Караці та еозином. 

Гістоморфологічні дослідження проводили в науковій лабораторії кафедри патологічної анатомії Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава). 

Всього виготовлено й проаналізовано 494 зрізи. Мікрофотографування проводили з використанням мікроскопаБиолам Р-17 та фотоапаратаCanon Power Shot A540. Загальну структуру, вигляд тканин і специфічні морфологічні зміни досліджували при збільшеннях х 56, х 80, х 120, х 400 та х 600.

У п’ятій серії досліджень на базі ТОВ АФ “Джерело Полтавського району було сформовано чотири дослідні групи по 5 тварин у кожній (всього 20 голів) із поросят великої білої породи віком 2-4 місяці, спонтанно інвазованих асоціацією паразитів. До першої дослідної групи були віднесені поросята, спонтанно уражені кишковими нематодами (аскариси, трихуриси, езофагостоми), до другоїнайпростішими організмами (еймерії, ізоспори, балантидії), до третьоїнематодами, найпростішими організмами та кліщами виду Sarcoptes suis. До четвертої дослідної групи (контрольної) входили клінічно здорові тварини, вільні від збудників інвазії.

Інтенсивність інвазії гельмінтами та найпростішими організмами визначали копроскопічним методом за Мак-Мастером. Ураженість свиней саркоптесами встановлювали вітальним методом дослідження зскрібків шкіри. 

Свиней дослідних та контрольної груп утримували в окремих приміщеннях, годували за однаковим раціоном.

Кров для морфологічних і біохімічних досліджень відбирали шляхом пункції орбітального синусу (О. Hugu et al., 1969) тричі з інтервалом 10 діб, вранці перед годівлею. 

Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували в камері Горяєва з використанням клавішного лічильника для підрахунку формених елементів крові (В.В. Меншиков, 1987), дослідження вмісту гемоглобіну проводили фотометрично (В.В. Меншиков, 1987), мазки крові фарбували за Романовським-Гімзою й виводили лейкограму. ШОЕ вимірювали за методом Панченкова (І.П. Кондрахін, 1985). 

Біохімічні показники крові визначали за допомогою автоматичного біохімічного аналізатораSuper Z-818 закритого типу (виробництво Японія). Підготовку проб і визначення конкретних показників проводили згідно з інструкцією до приладу та реактивів. 

У крові визначали: вміст загального білка, білкових фракцій, сечової кислоти, креатиніну, холестеролу, концентрацію глюкози, рівень білірубіну, активність лужної фосфатази (ЛФ), аспартатамінотрансферази (АсАТ), аланінамінотрансферази (АлАТ), гаммаглутамілтранспептидази (ГГТП), лактатдегідрогенази (ЛДГ).

У шостій серії досліджень проводили апробацію нового інсектоакарицидного препарату ектосанутм (НВФБровафарма”). Він являє собою маслянисту прозору рідину світло-жовтого кольору з легким специфічним запахом і містить комбінацію двох діючих основ: альфаметрину (альфа-циперметрин) і піпероніл-бутоксиду. Досліджувані зразки відрізнялися співвідношенням вмісту діючих компонентів (альфаметрин : піпероніл-бутоксид). Перший зразок мав співвідношення 1 : 2, другий1 : 1,2.

На першому етапі проводили визначення акарицидної активності експериментальних варіантів препарату in vitro на живих кліщах Sarcoptes suis, відібраних від спонтанно інвазованих свиней із господарств Полтавської області. Кліщів отримували шляхом зскрібків з уражених ділянок вушних раковин хворих тварин і виділенням із них свербунів вітальним способом. Визначення проводили за методикою П.С. Стринадкіна (1989). Кожне розведення препаратів випробували в трьох повторюваннях, а облік результатів їх акарицидної дії проводили через 30 хв, 1, 3, 24, 48 та 72 години. 

На другому етапі визначали вплив ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин (місцеву й шкірно-резорбтивну дії) при одноразовому нашкірному нанесенні та на слизові оболонки їх очей. Для виявлення місцевої дії ектосанутм в експерименті було задіяно вісім кролів білої масті (2-3 кг) та вісім білих щурів (180-200 г). Препарат наносили на шкіру тварин у розведеннях 1 : 750, 1 : 600, 1 : 500. Реакцію реєстрували одразу по закінченню експозиції (4 год), через 1 та 16 годин після одноразової аплікації та оцінювали в балах згідно методики А.І. Заіченко (1979). Шкірно-резорбтивну дію ектосанутм при одноразовому нашкірному застосуванні також вивчали на двох видах тварин (лабораторні щури, кролі). Препарат наносили на шкіру в розведенні 1 : 750. Упродовж двох тижнів вели спостереження за загальним станом і поведінкою тварин. Облік реакції проводили, враховуючи показники летальності або за розвитком клінічних ознак інтоксикації. Вивчення місцевоподразнюючого впливу ектосанутм на слизові оболонки очей проводили на восьми кролях. Кожній тварині у кон’юнктивальний мішок правого ока з піпетки вносили одноразово 2-3 краплі розчину препарату (1 : 750). Ліве око слугувало контролем, у нього вносили 2-3 краплі дистильованої води. Реакцію спостерігали візуально через 30 хв, 1, 5, 24 та 48 годин.

На третьому етапі вивчали лікувальну ефективність ектосанутм за спонтанного саркоптозу свиней на базі свинотоварної ферми ТОВ АФ ДжерелоПолтавського району. Було сформовано 7 груп поросят віком 2-4 місяці великої білої породи, хворих на саркоптоз, по 8 тварин у кожній (всього 56 голів), яких розмістили в окремих станках. Годували їх за звичайним раціоном, напуваннявільне. 

Відбір зскрібків шкіри здійснювали індивідуально за допомогою скальпеля з поверхні тіла площею 1 см2. Ураженість свиней саркоптесами визначали вітальним методом за А.В. Алфімовою (1951).

Ефективність лікування дослідних тварин визначали через 3 доби, 10, 20, 30 і 60 діб після першої обробки препаратом на підставі акарологічних досліджень зскрібків шкіри і виявленні в них кліщів. Ектосантм застосовували шляхом обприскування поросят кожної дослідної групи у розведеннях: тваринам першої групи 1 : 500 одноразово, другої1 : 500 дворазово, третьої1 : 750 одноразово, четвертої1 : 750 дворазово, п’ятої1 : 1000 одноразово, шостої1 : 1000 дворазово. Повторні обробки поросят проводили з інтервалом 10 діб. Сьому контрольну групу свиней препаратом не обробляли.

Ефективність акарицидної дії ектосанутм визначали за показниками екстенсивності та інтенсивності інвазії. Упродовж 60 діб після обробки препаратом за тваринами вели спостереження.

У сьомій серії досліджень проводили виробничі випробування інсектоакарицидного препарату ектосанутм у ТОВПеремогаЗіньківського району Полтавської області. У виробничих дослідах було використано 322 поросяти із груп дорощування. Ураженість на саркоптоз свиней дослідних і контрольних груп визначали шляхом дослідження зскрібків шкіри вітальним методом. Акарологічні дослідження здійснювали до застосування інсектоакарицидного лікарського засобу та через 10, 20, 30, 60 і 90 діб після останньої обробки тварин. Зразки матеріалу відбирали не менше як від 50% використаних в експерименті тварин. 

У восьмій серії досліджень у господарстві ТОВ АФДжерелобуло сформовано чотири групи поросят віком 4-6 місяців: три дослідних і одна контрольна (по 5 голів у кожній). Вони виявилися спонтанно ураженими асоціацією паразитів (аскариси, трихуриси, езофагостоми, еймерії, ізоспори, балантидії, саркоптеси).

З лікувальною метою хворим тваринам застосовували наступні препарати:

1. Бровермектин (НВФБровафарма”) – 22-,23-дигідроавермектин В1, що є 1% розчином івермектину в спеціальному розчиннику. Відноситься до антибіотиків групи макролідів. Свиням застосовували лікувальний засіб підшкірно в дозі 0,3 см3/10 кг маси тіла дворазово з інтервалом 10 діб. 

2. Ектосантм (НВФБровафарма”) – масляниста прозора рідина. Містить комбінацію двох діючих основ: альфаметрину (альфа-циперметрин) і піпероніл-бутоксиду зі співвідношенням вмісту діючих компонентів 1 : 1,2. Препарат застосовували шляхом обприскування в розведенні 1 : 750 дворазово з інтервалом 10 діб із розрахунку 0,5-1 дм3 препарату на одну тварину.

3. Бровасептол ін’єкційний (НВФБровафарма”) – порошок світло-жовтого кольору зі слабким специфічним запахом, розфасований у герметично закупорені флакони, у комплекті з флаконом стерильного розчинника (розчин хлориду натрію 0,9%). В 1 мл препарату (готового ін’єкційного розчину) міститься 100 мг сульфадиметоксину натрієвої солі, 100 мг сульфадіазину натрієвої солі та 40 мг триметоприму. Препарат вводили внутрішньом’язово двічі в дозі 0,8 см3 та 0,6 см3/10 кг маси тіла упродовж першої та другої діб відповідно.

4. Бровасептол оральний (НВФБровафарма”) – кристалічний порошок, у 100 г якого міститься: 8 г норсульфазолу, 7 г сульгіну, 3 г триметоприму, 4,5 г оксітетрацикліну гідрохлориду та 2,5 г тилозину тартрату. Препарат задавали орально у суміші з вологими кормами двічі в дозі 1,5 г та 1 г/10 кг маси тіла на першу та другу добу відповідно.

5. Тримератінвет оральний (ТОВВетсинтез”) – кристалічний порошок, в 1 г якого міститься 100 мг сульфадимезину та 20 мг триметоприму. Лікарський засіб застосовували орально три доби поспіль у дозі 1 г/10 кг маси тіла.

Тваринам дослідних груп застосовували лікарські засоби за наступними схемами:

поросятам першої групи підшкірно вводили бровермектин і бровасептол ін’єкційний та зовнішньо обробляли ектосаномтм ;

– поросятам другої групи підшкірно вводили бровермектин та орально задавали бровасептол;

– поросятам третьої групи підшкірно вводили бровермектин, оральнотримератінвет та зовнішньо обробляли ектосаномтм.

Свині четвертої групи слугували контролем, препаратів їм не задавали.

Після застосування лікарських засобів спостерігали за клінічними ознаками у тварин. Ефективність лікування визначали через 3, 7, 14 та 30 діб після застосування препаратів на основі дослідження фекалій і зскрібків шкіри й виявлення в них яєць гельмінтів, ооцист і цист найпростіших організмів та кліщів-саркоптесів. 

Одночасно на 3-тю, 7-му та 14-ту добу після введення препаратів від дослідних та контрольних тварин відбирали кров для морфологічних і біохімічних досліджень.

У дев’ятій серії провели експериментальне визначення дезінвазійних властивостей препаратів бровадезу-плюс (НВФБровафарма”) та екоциду С (КРКА) на неінвазійні яйця Ascaris suum у культурі.

Яйця Ascaris suum отримували безпосередньо з кінцевих відділів матки кількох самок гельмінтів. Отриману суміш яєць змивали дистильованою водою в окремі чашки Петрі. На кожен дезінфектант було підготовлено по 9 чашок препаратів із різною концентрацією (бровадез-плюс1%; 1,5% та 2%; екоцид С0,5%; 1% та 1,5%) та з різною експозицією (10, 30, 60 хв). До попередньо підготовленої суміші яєць Ascaris suum додавали такий самий об’єм розчину препарату певної концентрації. Після відповідної експозиції суміш яєць чотириразово відмивали в дистильованій воді. Чашки Петрі із сумішшю яєць гельмінтів поміщали в термостат при температурі 26є С і упродовж 42 діб вели спостереження. Через кожні сім діб культури розглядали під мікроскопом (х 80). Відзначали ступінь розвитку яєць, враховуючи зміни оболонки, деформацію зародків та стан розвитку личинок або їх пошкодження. Було підготовлено одну контрольну та 18 дослідних чашок Петрі.

Отриманий цифровий матеріал оброблений статистично (за Є. Марининим, 1983) за допомогою комп’ютерної програми МS Exel 2003. Визначено середнє арифметичне (М), його похибку (m) та рівень достовірності (р) з використанням таблиці Т-критеріїв Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Епізоотична ситуація щодо асоціативних інвазій свиней у господарствах різних зон Лісостепу і Степу України. За результатами моніторинґу епізоотичної ситуації та за наслідками паразитологічних обстежень у свиногосподарствах Лісостепової та Степової зон України встановлено наявність кишкових гельмінтозів (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) та протозоозів (еймеріози, ізоспороз, балантидіоз), а також саркоптозу.

В результаті досліджень зареєстровано три види кишкових гельмінтів свиней: Ascaris suum (Goeze, 1782), Oesophagostomum dentatum (Schrank, 1788), Trichuris suis (Rudolphi, 1803); чотири види кокцидій: Eimeria debliecki (Douwers, 1921), E. perminuta (Henry, 1931), E. scabra (Henry, 1931), Isospora suis (Biester et Murray, 1934); збудника балантидіозу Balantidium suis (Stein, 1863) та кліщів-свербунів Sarcoptes suis (Gerlach, 1857).

Проведені нами копроовоскопічні й акарологічні дослідження виявили, що інвазованість свинопоголів’я у господарствах Лісостепової та Степової зон, в середньому, становила: аскарисами (35,9%), трихурисами (10,7%), езофагостомами (19%), еймеріями та ізоспорами (28,7%), балантидіями (52,8%) і саркоптесами (7,5%) (рис. 1).

Встановлено, що з числа паразитозів свиней більшу частку становили асоціативні інвазії62,5% (рис. 2). 

Моноінвазії реєстрували у 37,5% обстеженого поголів’я, з них (рис. 3): балантидіозну (27,5%), аскарозну (4%), езофагостомозну (3,9%), трихурозну (0,2%) і саркоптозну (1,9%). 

Рис. 1. Середня інвазованість свиней нематодозами,

протозоозами і саркоптозом у господарствах

Лісостепової та Степової зон України.

Рис. 2. Екстенсивність моно- та поліінвазій свиней 

у господарствах Лісостепової та Степової зон України.

Загалом у досліджуваних господарствах регіону виявлено 26 різних видових комбінацій збудників паразитозів свиней. Найбільший відсоток припадав на асоціації, які складалися з трьох (42,1%) і чотирьох (14,7%) видів паразитів. Рідше діагностували комбінації з двох, шести та п’яти збудників, відповідно 2,7%, 2,4% та 0,6%.

Рис. 3. Поширення різних моноінвазій свиней у господарствах

Лісостепової та Степової зон України.

Поліінвазії складалися з таких асоціацій (рис. 4): нематод і найпростіших (23,8%), різних видів найпростіших організмів (21,8%), кишкових нематод (11,7%), найпростіших, нематод і саркоптесів (4,8%), найпростіших організмів та саркоптесів (0,3%), нематод і саркоптесів (0,1%).

Рис. 4. Поширення різних поліінвазій свиней у господарствах

Лісостепової та Степової зон України.

З нематодозно-протозойних поліінвазій найчастіше виявляли: аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозну (10,5%), аскарозно-еймеріозно-балантидіозну (6,2%) та аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозну (2,3%) асоціації. Інші різновиди асоціативних інвазій свиней, компонентами яких були кишкові нематоди та найпростіші організми, реєстрували рідше (0,1-1,4%).

Серед протозойних асоціацій зустрічали тільки ізоспорозно-еймеріозно-балантидіозну інвазію (21,8%), а серед нематодознихаскарозно-трихурозно-езофагостомозну (11,7%).

Встановлено, що ступінь ураженості паразитарними хворобами залежала від віку свиней (рис. 5).

Рис. 5. Залежність екстенсивності інвазії від віку свиней.

Максимальну екстенсивність аскарозної інвазії реєстрували у 2-4-місячних поросят (ЕІ=35,2%) та відгодівельних підсвинків (45%). Екстенсивність трихурозної інвазії була невисокою й коливалася в межах від 7,2% (поросята-відлучники та свині старші одного року) до 16,2% (поросята групи відгодівлі та ремонтний молодняк). Поросята-сисуни були вільні від трихурисів. Відсоток уражених езофагостомами свиней з їх віком збільшувався з 6% (поросята-сисуни) до 33,9% (свині старші одного року).

Найвищий відсоток уражених тварин при еймеріозах та ізоспорозі констатували у відгодівельних поросят (34,5%). Найбільшу ураженість збудниками балантидіозу реєстрували у поросят-відлучників (ЕІ=63,8%). Далі, з віком тварин, екстенсивність балантидіозної інвазії у свиней знижувалася: у  6-9-місячних підсвинківдо 55,1%, у свиней старших одного рокудо 46,2%.

Саркоптесів найчастіше виявляли у поросят віком 2-4 місяці (ЕІ=9%).

У ході дослідження сезонної динаміки були виявлені певні закономірності ураженості свиней збудниками асоціативних інвазій. Встановлено, що пік ураження кишковими нематодами у свиней припадав: при аскарозі та езофагостомозіз грудня по квітень (до ЕІ=60% та 83,4% відповідно), при трихурозіз грудня по лютий (до 27,8%). Спад екстенсивності аскарозної, трихурозної та езофагостомозної інвазій у досліджуваних тварин констатували у літній період року (з червня по серпень).

Максимальну ураженість поросят еймеріями й ізоспорами реєстрували з березня по квітень (ЕІ=60%), балантидіямиз листопада по квітень (86,7-100%). Мінімальну ураженість тварин реєстрували влітку. У дорослих тварин протозоози мали перебіг у вигляді носійства з виявленням незначної кількості ооцист та цист найпростіших у фекаліях.

Пік саркоптозної інвазії припадав на зимово-весняний період року (з січня по квітень). Екстенсивність ураження свиней у цей період становила 16,7-33,3%. 

З асоціацій паразитозів у досліджуваних вікових груп свиней упродовж року найчастіше виявляли нематодозно-протозойну (ЕІ=28,7-55,4%) та нематодозно-протозойно-саркоптозну (6-11,2%) інвазії. Причому, в сезонному аспекті ураження тварин цими асоціаціями було максимальним у зимово-весняний період (близько 83,4% та 33,3% відповідно) і поступово знижувалось упродовж літнього періоду (близько 5,6% та 4,2% відповідно) року.

Вдосконалення копроскопічних методів діагностики паразитарних хвороб свиней. Експериментально встановлено, що при спонтанних нематодозах свиней (аскароз, трихуроз, езофагостомоз) та протозоозах (еймеріози, ізоспороз) найбільш ефективним виявився флотаційний метод Котельникова-Хренова з терміном відстоювання досліджуваних проб фекалій 15-30 хвилин. Після цього терміну яйця гельмінтів та ооцисти найпростіших організмів починали поступово осідати з поверхневої плівки флотаційної рідини на дно посудини, й ефективність діагностики паразитозів знижувалася.

Нами було запропоновано копроовоскопічний флотаційний метод лабораторного дослідження фекалій для виявлення яєць гельмінтів та ооцист найпростіших організмів у тварин. В якості флотаційної рідини застосували 40% розчин глюкози. 

За результатами досліджень встановлено, що при спонтанних гельмінтозах і протозоозах свиней (аскароз, трихуроз, езофагостомоз, еймеріози, ізоспороз, балантидіоз) удосконалений флотаційний метод копроовоскопічних досліджень (із використанням 40 % розчину глюкози) за ефективністю виявлення яєць гельмінтів, ооцист та цист найпростіших організмів перевищував відомі методи Фюллеборна і Котельникова-Хренова: при аскарозі – на 6,7%, трихурозіна 6,7-17,8%, езофагостомозіна 20-22,2%, кокцидіозах (еймеріози, ізоспороз) – на 26,7%, балантидіозіна 46,7%, нематодозно-протозойній асоціаціїна 2,2-24,5%. Така ефективність удосконаленого методу пов’язана з більш високою питомою вагою запропонованої флотаційної рідини.

Нами було створено лічильну камеру Галат-Євстаф’євої для підрахунку кількості яєць гельмінтів, ооцист чи цист найпростіших організмів у одному грамі фекалій, а також запропонований кількісний копроскопічний метод виявлення збудників гельмінтозів і протозоозів свиней. Лічильна камера розрахована на одночасне дослідження чотирьох проб фекалій, і, за рахунок поділу сітки на квадрати з певними розмірами, дозволяє визначати наближені розміри зародків паразитів. 

Структурно-функціональні зміни в окремих органах і тканинах свиней за інвазійних хвороб, спричинених різними асоціаціями паразитів. При розтині трупів свиней, які загинули від хвороб, спричинених нематодозно-протозойними асоціаціями, макроскопічно виявляли дорослих аскарисів у тонкому кишечнику. Найбільшу їх кількість знаходили в просвіті порожньої кишки. Основні патолого-анатомічні зміни у загиблих тварин реєстрували в легенях, шлунку, кишечнику, мезентеріальних лімфовузлах, печінці, нирках та селезінці. Виявлені патологічні зміни у свиней при асоціативних паразитозах залежали від компонентів асоціацій і мали певні характерні відмінності. 

За результатами досліджень при аскарозно-еймеріозно-балантидіозній інвазії поросята гинули переважно у віці від двох до чотирьох, аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіознійвід двох до шести, аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіознійвід чотирьох до дев’яти місяців. Причому патоморфологічні зміни вказували на те, що перші дві зазначені асоціації мали переважно гострий перебіг, останняхронічний.

На розтині тварин, які загинули внаслідок аскарозно-еймеріозно-балантидіозної інвазії, виявляли дорослих нематод не лише у тонкому кишечнику, але й у шлунку (60% загиблих тварин). Патоморфологічно зміни в шлунково-кишковому каналі характеризувалися гострим серозним мезентеріальним лімфаденітом та гострим серозно-катаральним гастроентероколітом, які розвивалися внаслідок безпосередньої дії аскарисів, еймерій та балантидій на слизову оболонку. В паренхіматозних органах інвазованих поросят виявляли вогнищевий некроз, білкову дистрофію печінки та інтракапілярний проліферативний гломерулонефрит. Патолого-анатомічні зміни в легенях характеризувалися гострим бронхітом. 

На розтині поросят, які загинули внаслідок аскарозно-трихурозно-еймеріозно-балантидіозної асоціації, знаходили дорослих аскарисів у тонкому кишечнику, а також у жовчному міхурі та крупних жовчних ходах. Така локалізація гельмінтів призводила до інтерстиціального гепатиту й катарального холангіту з дистрофічними та некротичними явищами в гепатоцитах. У 1,9% випадків на розтині у сліпих кишках знаходили дорослих трихурисів (від двох до восьми екземплярів). Механічна дія нематод та найпростіших організмів на слизову оболонку кишечника свиней викликала катаральний ентероколіт та підгострий серозний мезентеріальний лімфаденіт. У легенях реєстрували ознаки катарального бронхіту. Токсичний вплив паразитів і продуктів запалення на організм інвазованих свиней проявлявся гломерулосклерозом нирок, загальними застійними явищами, порушенням гемодинаміки, виникненням серцево-судинної недостатності, мікроінфарктів міокарду та призводив до загибелі тварин.

На розтині свиней, які загинули внаслідок аскарозно-езофагостомозно-еймеріозно-балантидіозної асоціації, основні зміни реєстрували в кишечнику. В тонкому відділі знаходили дорослих аскарисів, у товстому – “езофагостомозні вузликиу слизовій оболонці з розвитком запального процесу. Дорослих езофагостом у незначній кількості (від 2-х до 17-и екземплярів) знаходили у 21,7% випадків. Характерним було те, що такі вузлики були краще помітні з боку серозної оболонки стінки товстого кишечника. Всередині вузликові ураження здебільшого містили личинок чи були заповненні гноєподібною масою. В кишках виявляли катарально-некротичний ентероколіт та гострий серозний мезентеріальний лімфаденіт. При зануренні личинок езофагостом у стінку кишечника в запальний процес втягувалися всі його оболонки. В паренхіматозних органах хворих підсвинків реєстрували застійний цироз печінки, інтракапілярний гломерулонефрит, атрофію селезінки. У легенях переважали явища пневмофіброзу та хронічного катарального бронхіту. Такі зміни виникали внаслідок розвитку загальних застійних явищ при дії продуктів життєдіяльності нематод та найпростіших організмів на органи і тканини хворих свиней.

Отже, патоморфологічні зміни при асоціативних інвазіях свиней, обумовлених наявністю одночасно нематод (аскариси, трихуриси, езофагостоми) та найпростіших (еймерії, балантидії) в одному організмі, характеризувалися домінуванням патогенного впливу аскарисів порівняно з іншими компонентами паразитоценозів. 

Вплив асоціативних інвазій на гематологічні показники свиней. Для вивчення особливостей впливу нематодозної, протозойної та нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціацій на гематологічні показники свиней використовували 2-6-місячних поросят, спонтанно уражених певними паразитичними організмами.

За результатами досліджень встановлено, що кількість еритроцитів у крові хворих тварин всіх дослідних груп достовірно знизилась, в середньому, на 30,9% (3,8±0,14 Т/л, р<0,001) порівняно з клінічно здоровими тваринами (5,5±0,05 Т/л). У крові свиней, уражених збудниками протозойних інвазій, поряд із зниженням кількості еритроцитів, спостерігали зменшення вмісту гемоглобіну на 27,5% (70,6±3,66 г/л, р<0,001) при показнику в здорових тварин97,4±0,98 г/л. Такі зміни можливо пояснити пригніченням еритропоезу під дією продуктів життєдіяльності паразитів, які циркулюють в крові хворих тварин.

У крові підсвинків, уражених асоціаціями кишкових нематод (аскариси, трихуриси, езофагостоми) та найпростіших організмів (еймерії, ізоспори, балантидії), реєстрували незначне збільшення кількості лейкоцитів, відповідно на 29% (13,8±1,22 Г/л, р<0,05) та 21,5% (13±0,93 Г/л, р<0,05), а в свиней, інвазованих нематодозно-протозойно-саркоптозною асоціацією,зниження на 62,6% (4±1,51 Г/л, р<0,01) проти значення у контрольній групі10,7±0,3 Г/л. Лейкограма тварин дослідних та контрольної груп також мала суттєві відмінності й характеризувалася нейтрофілопенією та лімфоцитозом. У всіх хворих тварин кількість паличкоядерних та сеґментоядерних форм була нижчою, відповідно на 59,2% та 41,3% (р<0,001), порівняно із показниками клінічно здорових тварин4,9±0,45% та 43,1±1,31%. Кількість лімфоцитів (78,4±1,6%) у крові свиней дослідних груп була вищою, в середньому, на 29,7% (р<0,001), тоді як у здорових тварин їх кількість становила 50,5±1,61%.

Отже, морфологічні показники крові свиней за асоціативних інвазій вказують на наявність анемії, запальних процесів та активізацію імунного захисту організму на дію антигенних факторів. Такі зміни були яскравіше виражені у хворих тварин за наявності нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціації.

За спонтанних паразитозів біохімічні показники крові хворих поросят суттєво відрізнялися від крові тварин контрольної групи. Вміст загального білка у сироватці крові свиней дослідних груп був зниженим, в середньому, на 21,1% (р<0,001) проти контролю65,4±2,07 г/л. Таке суттєве зменшення вмісту загального білка відбувалося за рахунок альбумінів, вміст яких знизився на 26,6% (р<0,001) проти значення у контрольній групі34,2±1,01 г/л. Водночас підвищувався вміст глобулінів у сироватці крові поросят, уражених нематодозно-протозойно-саркоптозною асоціацією на 7,8% (52,8±0,8%, р<0,01), а за наявності лише нематодозноїзнижувався на 3,7% (47,2±0,49%, р<0,05) проти 49±0,45% у клінічно здорових тварин. Зміни в білкових фракціях у сироватці крові свиней дослідної (за нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціації) групи, порівняно з контрольною, призвели до різниці А/Г коефіцієнту, який був 1,1 у контролі й став 0,9 (р<0,001) у дослідній.

Слід зауважити, що зменшення вмісту загального білка, особливо вмісту альбумінів, у крові свиней дослідних груп вказувало на значне ураження печінки та порушення її білоксинтезуючої функції. Підвищення вмісту глобулінових фракцій (переважно за рахунок альфа-глобулінів) у сироватці крові інвазованих тварин, на нашу думку, відбувалося за умови впливу паразитів та продуктів розпаду білків на мононуклеарно-фагоцитарну систему і вказувало на наявність запальних процесів у організмі. 

Біохімічними дослідженнями сироватки крові свиней, уражених асоціацією нематод, встановлено підвищення концентрації глюкози (5,3±0,32 ммоль/л, р<0,001) та вмісту холестеролу (5±0,4 моль/л, р<0,05), відповідно у 1,4 рази порівняно з клінічно здоровими тваринами. Такі зміни, на нашу думку, вказують на порушення глікогенолізу, спричиненого міграцією личинок аскарисів у печінці. Дослідженнями сироватки крові свиней, уражених збудниками протозойних інвазій, було виявлено зниження вмісту креатиніну (50,5±3,41 мкмоль/л, р<0,01) та підвищення концентрації глюкози (5,9±0,21 ммоль/л, р<0,001), відповідно у 1,4 та 1,6 рази порівняно з клінічно здоровими тваринами. За нематодозно-протозойно-саркоптозної асоціації у крові підсвинків дослідної групи підвищувався рівень загального білірубіну (15,6±1,47 мкмоль/л, р<0,05) та знижувався вміст холестеролу (2,8±0,17 моль/л, р<0,05), відповідно у 1,3 рази порівняно зі значенням у контрольних тварин. Отже, такі зміни, швидше за все, свідчать про значні порушення глікогенсинтезуючої функції печінки хворих свиней внаслідок токсичного впливу продуктів життєдіяльності гельмінтів, найпростіших організмів та кліщів.

У крові хворих тварин встановлено підвищення активності більшості ферментів: АлАТза наявності протозойної (27,8±0,37 Од/л) та нематодозної (31±1,61 Од/л) асоціацій у 1,1-1,3 рази (р<0,01); АсАТза нематодозної (30,8±1,02 Од/л) та нематодозно-протозойно-саркоптозної (35,6±3,83 Од/л) у 1,4-1,6 рази (р<0,01, р<0,05); ЛДГ і ГГТПза нематодозно-протозойно-саркоптозної (386±10,22 і 27,2±0,86 Од/л відповідно) у 1,2 і 1,8 рази (р<0,05) відповідно; лужної фосфатазиза протозойної (323±38,67 Од/л) та нематодозної (319,8±25,73 Од/л) у 1,7 разів (р<0,01) відповідно.

Одержані результати свідчать про пригнічення основних життєво важливих функцій організму і розвиток структурно-функціональних змін у клітинах печінки хворих на паразитарні асоціації тварин.

Визначення акарицидних і токсичних властивостей ектосанутм. Вивчення in vitro акарицидної активності ектосанутм щодо кліщів Sarcoptes suis. Нами було проведено визначення in vitro акарицидної активності двох зразків інсектоакарицидного препарату контактної дії ектосанутм на живих кліщах виду Sarcoptes suis. Кліщів отримували вітальним способом зі зскрібків, які відбирали з уражених ділянок вушних раковин спонтанно інвазованих свиней у господарствах Полтавської області.

Експериментальні зразки ектосанутм відрізнялися один від одного співвідношенням вмісту діючих компонентів (альфаметрин : піпероніл-бутоксид) та розведенням (1 : 500, 1 : 750, 1 : 1000, 1 : 1250). 

Акарицидна активність ектосанутм щодо кліщів Sarcoptes suis наведена в табл. 1

Таблиця 1

Акарицидна активність ектосанутм in vitro 

щодо кліщів Sarcoptes suis (n=10)

Назва експериментального зразку препарату

Розве-дення

Ефективність лікарських засобів, %

30 хв

1 год

3 год

24 год

48 год

72 год

Ектосантм

(альфаметрин : піпероніл-бутоксид1 : 2)

1 : 500

-

10

43

60

93

100

1 : 750

-

3

27

60

90

100

1 : 1000

-

-

13

47

73

93

1 : 1250

-

-

-

40

70

73

Ектосантм

(альфаметрин : піпероніл-бутоксид1 : 1,2)

1 : 500

7

27

57

87

100

100

1 : 750

-

7

30

77

90

100

1 : 1000

-

-

17

53

77

93

1 : 1250

-

-

17

50

73

77

У результаті проведених досліджень встановлено, що під дією першого експериментального зразка (співвідношення діючих речовин 1 : 2) у розведеннях 1 : 500 та 1 : 750 кліщі починали гинути через одну годину (10% та 3% відповідно). Повну загибель саркоптесів (100%) констатували через 72 години після нанесення розчинів акарициду.

Другий експериментальний зразок ектосанутм (співвідношення діючих речовин 1 : 1,2) виявився більш ефективним, ніж перший, оскільки загибель кліщів (7%) починалася через 30 хвилин після нанесення акарициду в розведенні 1 : 500. Усі паразити гинули через 48 годин. Обидва зразки ектосанутм у розведеннях 1 : 1000 та 1 : 1250 були недостатньо ефективні (93% та 75% відповідно) при дії на кліщів Sarcoptes suis. 

Отже, найефективнішим акарицидом in vitro щодо кліщів Sarcoptes suis виявився зразок ектосанутм зі співвідношенням діючих речовин 1 : 1,2 у розведеннях 1 : 500 та 1 : 750.

Влив ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин. Наступним етапом роботи було вивчення впливу ектосанутм на шкіряні покриви лабораторних тварин (місцева й шкірно-резорбтивна дії) при одноразовому нашкірному нанесенні та на слизові оболонки їх очей.

У першому досліді кролям та білим щурам на шкіру наносили ектосантм у таких розведеннях: 1 : 750, 1 : 600, 1 : 500. Реакцію шкіри перевіряли одразу по закінченню експозиції (4 год), через 1 та 16 годин після одноразової аплікації. Звертали увагу на виникнення еритеми різного ступеня вираженості, набряку, тріщин, виразок, змін температури. 

Результати ступеню подразнення шкіряного покриву лабораторних тварин при дії водних розчинів ектосанутм наведені в табл. 2.

Таблиця 2

Ступінь подразнення шкіряного покриву лабораторних тварин 

при дії водних розчинів ектосанутм (n=8)

Розведення препарату

Вид

тварин

Середній сумарний бал вираженості еритеми і величини набряку

Середній бал

Вираженість подра-знюючої дії

Клас

1 : 500

кролі

0,1

0,2

слабкоподраз-нююча дія

1

щури

0,3

1 : 600

кролі

0

0

відсутність подразнюючої дії

0

щури

0

1 : 750

кролі

0

0

відсутність подразнюючої дії

0

щури

0

Встановлено, що водні розчини ектосанутм в розведеннях 1 : 600 і 1 : 750 не мали подразнюючої дії на шкіру лабораторних тварин обох видів (кролі, щури) протягом усього експерименту і були віднесені до нульового класу за ступенем вираженості подразнюючої дії на шкіру. Препарат у розведенні 1 : 500 мав слабкоподразнюючу дію при одноразовому його нанесенні на шкіру лабораторних тварин та був віднесений до першого класу.

У другому досліді кролям і білим щурам наносили на шкіру спини водний розчин ектосанутм в розведенні 1 : 750. Протягом двох тижнів вели спостереження за дослідними тваринами. Облік реакції проводили за появою й розвитком клінічних ознак інтоксикації після одноразової аплікації лікарського засобу.

Експериментально встановлено, що ектосантм у терапевтичній дозі (розведення 1 : 750) не виявляв резорбтивної дії при одноразовому його нанесенні на шкіру кролів та щурів. При вивчені видової сприйнятливості встановлено, що у 12,5% щурів реєстрували ознаки інтоксикації (свербіж, слабка еритема шкіри), які тривали 30 хв після обробки тварин лікарським засобом.

У третьому досліді кролям вводили одноразово у кон’юнктивальний мішок водний розчин ектосанутм у розведенні 1 : 750. Оцінку місцевоподразнюючої дії проводили за бальною шкалою через 30 хвилин, 1, 5, 24 та 48 годин. Протягом експерименту не виявлено помітної реакції з боку слизової оболонки ока кролів, що вказувало на відсутність місцевоподразнюючої дії препарату.

Таким чином, ектосантм у терапевтичній концентрації (розведення 1 : 750) не проявляв токсичних властивостей при одноразовому нашкірному нанесенні на двох видах лабораторних тварин (кролі, щури).

Акарицидна ефективність ектосанутм при саркоптозі свиней. Наступним етапом роботи стало випробування акарицидної ефективності ектосанутм (співвідношення діючих речовин 1 : 1,2) на уражених саркоптесами свинях. Упродовж терміну спостереження після застосування ектосанутм алергічних проявів у тварин не виявляли.

Терапевтична ефективність препарату наведена в табл. 3.

Таблиця 3

Ефективність ектосанутм (альфаметрин : піпероніл-бутоксид1 : 1,2) за спонтанного саркоптозу свиней (n=8)

Розведення препарату,

кратність обробок

ЕЕ, %

ІЕ, %

1 : 500, одноразово

85,7

89,3

1 : 500, дворазово

100

100

1 : 750, одноразово

71,4

80,7

1 : 750, дворазово

100

100

1 : 1000, одноразово

12,5

39,4

1 : 1000, дворазово

57,2

75,7

Встановлено, що найбільш ефективним ектосантм (ЕЕ, ІЕ=100%) за саркоптозу свиней виявився у розведеннях 1 : 500 та 1 : 750 при дворазовій обробці хворих тварин. При одноразовому застосуванні препарату в розведенні 1 : 500 кліщів у зскрібках шкіри дослідних свиней виявляли тільки на 60-ту добу експерименту (ЕЕ=85,7%, ІЕ=89,3%). В дослідній групі тварин, яких одноразово обробляли водним розчином ектосанутм в розведенні 1 : 750, саркоптесів у зскрібках шкіри виявляли упродовж експерименту, що вплинуло на показник ЕЕ та ІЕ71,4% та 80,7% відповідно. При застосуванні акарициду хворим тваринам у розведенні 1 : 1000 як при одно-, так і при дворазовій обробці, свині не звільнялися від кліщів, ЕЕ склала 12,5 і 57,2%, ІЕ39,4 і 75,7% відповідно.

Отже, ектосантм із співвідношенням діючих речовин 1 : 1,2 за умов дворазового (інтервал між обробками 10 діб) обприскування в розведеннях 1 : 500 та 1 : 750 виявив 100% ефективність при лікуванні свиней, хворих на саркоптоз. 

Виробничі випробування ектосанутм при саркоптозі свиней. У господарстві ТОВПеремогаЗінківського району Полтавської області оцінювали акарицидну ефективність ектосанутм на 322 поросятах групи дорощування, спонтанно уражених саркоптесами. 

У результаті проведених досліджень було встановлено, що зовнішня обробка поросят ектосаномтм не впливала на їх загальний стан. При клінічному огляді дослідних тварин порушень їх функціонального стану не виявили, температура, пульс та дихання знаходилися в межах норми. Побічних явищ у поросят упродовж експерименту не зареєстрували.

Ектосантм у розведенні 1 : 750 при дворазовій обробці хворих тварин (інтервал 10 діб) мав високу (100%) акарицидну ефективність. Так, уже на 10-ту добу після другої обробки всі дослідні тварини були вільні від саркоптесів. 

Визначення терапевтичної ефективності лікарських засобів при асоціативних інвазіях свиней. Визначення ефективності препаратів проводили на 15 поросятах 2-6-місячного віку, спонтанно уражених асоціацією паразитів, що складалася з аскарисів, трихурисів, езофагостом, еймерій, ізоспор, балантидій, саркоптесів. До лікування тварин ЕІ аскарисами становила 100%, трихурисами60%, езофагостомами, кокцидіями (еймеріями, ізоспорами) – 75%, саркоптесами65%, балантидіями95% .

Лікарські засоби застосовували хворим свиням за наступними схемами: поросятам першої групи застосовували бровермектин, ектосантм, бровасептол ін’єкційний; другоїбровермектин, бровасептол оральний; третьоїбровермектин, ектосантм, тримератінвет. Поросят четвертої групи не лікували, вони виступали в якості контролю.

Встановлено, що всі застосовані лікарські препарати побічних явищ у тварин не викликали і мали виражену протипаразитарну дію. 

Проведеними дослідженнями встановлено 100% ЕЕ та ІЕ бровермектину з ектосаномтм у ході лікування свиней, уражених саркоптесами. Така комбінація препаратів призводила до звільнення організму хворих тварин від свербунів упродовж експерименту. В разі застосування свиням, ураженим саркоптесами, лише бровермектину, його ЕЕ та ІЕ становила 75% та 94,2% відповідно. Разом з тим, ЕЕ бровермектину при аскарозі свиней коливалася в межах від 80% до 100%, ІЕвід 96,4% до 100%. За трихурозу та езофагостомозу підсвинків цей препарат забезпечував 100% ефективність. 

За кокцидіозів (еймеріози, ізоспороз) та балантидіозу поросят найефективнішими виявилися бровасептол оральний (ЕЕ=81,3%, ІЕ=95,8% та ЕЕ, ІЕ=100% відповідно) і тримератінвет (ЕЕ=81,3%, ІЕ=93,5% та ЕЕ=75%, ІЕ=97,2% відповідно). 

Найменш ефективним при лікуванні тварин, уражених збудниками протозойних інвазій (еймеріози, ізоспороз, балантидіоз), виявився бровасептол ін’єкційний (ЕЕ=20-62,5%, ІЕ=76,4%-79%).

У крові хворих на асоціативні інвазії (нематодози, протозоози, саркоптоз) поросят до лікування була знижена кількість еритроцитів (4,5±0,23 Т/л) та лейкоцитів (6,6±0,27 Г/л), а вміст гемоглобіну знаходився на нижньому рівні норми (93,4±1,65 г/л). У лейкограмі констатували зсув нейтрофільного ядра вліво, моноцитопенію (2,1±0,27%) і лімфоцитоз (74,3±0,8%).

При застосуванні бровермектину, ектосанутм, тримератінвету, бровасептолу орального та ін’єкційного у терапевтичних дозах у крові хворих підсвинків упродовж чотирнадцяти діб досліду зареєстровано вірогідне зростання вмісту гемоглобіну, в середньому, на 7% (р<0,05, р<0,001), кількості еритроцитівна 30,2% (р<0,001), кількості лейкоцитівна 45,7% (р<0,001). У лейкограмі крові оброблених лікарськими засобами тварин встановлено зростання кількості сеґментоядерних нейтрофілів, в середньому, у 1,8 рази (р<0,001) і моноцитіву 1,6 рази (р<0,01), а також зниження кількості лімфоцитів у 1,3 рази (р<0,001) порівняно з контролем.

Дослідженнями сироватки крові хворих на паразитози свиней встановлено зниження вмісту загального білка (45,4±1,72 г/л), альбумінів (20±0,79 г/л) та зростання відсотка гамма-глобулінів (20,2±1,16%). Констатували збільшення концентрації глюкози (4,5±1,36 ммоль/л) і рівня загального білірубіну (14±0,8 мкмоль/л). Одночасно реєстрували підвищення активності більшості ферментів: АлАТ (47,2±1,27 Од/л), АсАТ (45,5±2,36 Од/л), ГГТП (51,1±2,3 Од/л), лужної фосфатази (167,9±3,01 Од/л).

Вже з 14-ої доби після початку лікування хворих на асоціативні інвазії свиней в їх крові достовірно підвищувалися до норми вміст загального білка (56,8±2,47 - 68,8±1,01 г/л, р<0,05-р<0,001) та альбумінів (28,4±0,68 - 34,8±1,0,2 г/л, р<0,001). У сироватці крові дослідних тварин порівняно з контрольними (21,8±0,37%) знижувався вміст гамма-глобулінів на 5,5-17,4% (р<0,05-р<0,01). Концентрація глюкози та рівень білірубіну на 3-тю добу після застосування препаратів зменшилися в крові дослідних свиней на 26,1% (р<0,01) та 21,4% (р<0,05) при показниках у контролі4,6±0,19 ммоль/л та 5,6±0,75 мкмоль/л відповідно. Активність ферментів у сироватці крові свиней дослідних груп знижувалася протягом експерименту, в середньому: АлАту 2 рази (р<0,001), АсАту 1,9 рази (р<0,001), лужної фосфатазиу 1,2 рази (р<0,001) порівняно з контролем.

Отже, отримані дані свідчать про те, що бровермектин, ектосантм, тримератінвет, бровасептол оральний та ін’єкційний у терапевтичних дозах проявляють виражену протипаразитарну дію, не впливають негативно на показники крові хворих тварин, нормалізуючи гомеостаз їх організму. 

Порівняльна ефективність бровадезу-плюс та екоциду С для профілактики аскарозної інвазії. Враховуючи досить високу стійкість яєць Ascaris suum до дії різних фізичних і хімічних факторів, в умовах експерименту було проведено порівняльну оцінку ефективності дії дезінфектантів бровадезу-плюс (НВФБровафарма”) та екоциду С (КРКА). Досліджували різні концентрації та експозиції дезінфікуючих засобів, визначали їх овоцидну та овостатичну дії.

Дезінфектант бровадез-плюс у 2% концентрації при експозиції 60 хв проявив високі дезінвазійні властивості стосовно неінвазійних яєць Ascaris suum у культурі. Зокрема, найбільший вміст деформованих яєць (100%) виявляли на 21-у добу експерименту. Екоцид С у 1,5% концентрації з тією ж експозицією також мав досить виражену овоцидну дію та призводив до 92% деформації яєць аскарисів на 21-у добу інкубації. 

Експериментально встановлено, що бровадез-плюс здебільшого проникав усередину яєць аскарисів і руйнував зародкові клітини личинок, практично не пошкоджуючи зовнішню оболонку. Разом з тим, екоцид С призводив до деформації зовнішнього шару оболонки яєць, незначно проникаючи всередину, внаслідок чого частина личинок набувала подальшого розвитку.

Аналізуючи отримані результати, можна зазначити, що препарати бровадез-плюс та екоцид С показали в експерименті добре виражені дезінвазійні властивості проти яєць аскарисів. Бровадез-плюс виявився ефективнішим у 2% концентрації та експозиції 60 хвилин (96-100%), тоді як екоцид С при тій же експозиції у концентрації 1,5% викликав 90-92% деформацію яєць аскарисів упродовж всього періоду інкубації.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні узагальнено результати моніторингу асоціативних інвазій свиней у господарствах Лісостепу й Степу України з визначенням особливостей проявів паразитарних хвороб у залежності від сезонних факторів та віку тварин. Досліджено вплив різних асоціацій паразитів на гематологічні показники та характер патоморфологічних і гістологічних змін при змішаних інвазіях свиней. Удосконалено зажиттєві якісні й кількісні методи діагностики паразитозів і способи виявлення яєць гельмінтів, ооцист та цист найпростіших у фекаліях хворих тварин. Розроблено сучасні науково обґрунтовані заходи профілактики й лікування хворих на асоціативні інвазії свиней.

2. Встановлено, що найбільш розповсюдженими інвазіями свиней у господарствах Лісостепової та Степової зон України є аскароз, трихуроз, езофагостомоз, еймеріози, ізоспороз, балантидіоз, саркоптоз та їх асоціації. Середня інвазованість свинопоголів’я у зонах Лісостепу і Степу України становила: аскарозом35,9%, трихурозом10,7%, езофагостомозом19%, кокцидіозами (еймеріозами, ізоспорозом) – 28,7%, балантидіозом52,8% і саркоптозом7,5%. Серед уражених тварин найбільший відсоток становили асоціативні інвазії (62,5%).

3. Максимальна екстенсивність ураження тварин аскарисами, трихурисами, кокцидіями (еймеріями, ізоспорами) виявлена у відгодівельних підсвинків віком 6-9 місяців (45%, 16,2%, 34,5% відповідно), балантидіями і саркоптесамипоросят-відлучників віком 2-4 місяці (63,8% і 9% відповідно), езофагостомамисвиней старших одного року (33,9%).

4. У досліджуваних вікових груп свиней упродовж року найчастіше виявляли нематодозно-протозойну (ЕІ=28,7-55,4%) та нематодозно-протозойно-саркоптозну (ЕІ=6-11,2%) інвазії. В сезонному аспекті ураження тварин даними асоціаціями паразитів було максимальним у зимово-весняний період (близько 83,4% та 33,3% відповідно) й поступово знижувалось (близько 5,6% та 4,2% відповідно) упродовж літнього періоду.

5. Удосконалений спосіб зажиттєвої діагностики гельмінтозів (аскарозу, трихурозу, езофагостомозу) та протозоозів (еймеріозів, ізоспорозу) свиней за ефективністю перевищував результати відомих методів Фюллеборна і Котельникова-Хренова.

6. Визначено, що кількісна гельмінтокопроскопія із застосуванням запропонованої лічильної камери Галат-Євстаф’євої дає змогу встановити кількість яєць гельмінтів, ооцист або цист найпростіших організмів у одному грамі фекалій тварин одночасно у чотирьох пробах, а також визначити наближені розміри зародків паразитів.

7. Патоморфологічні зміни при нематодозно-протозойних асоціаціях свиней характеризуються запальними, дистрофічними і деструктивними процесами в кишечнику тварин, а також наявністю дорослих аскарисів у дванадцятипалій кишці, шлунку та жовчних ходах (71,4-100%). У печінці реєструються дистрофічні, запальні, некробіотичні й склеротичні зміни, в нирках мають місце гломерулонефрит та гломерулосклероз.

8. З’ясовано, що під дією гельмінтів, найпростіших організмів та саркоптесів у хворих на паразитози тварин відбуваються зміни гематологічних і біохімічних показників крові; розвиваються еритроцитопенія, лейкоцитопенія, лімфоцитоз, нейтрофілопенія; знижується вміст альбумінів (на 19,6-35,5%, р<0,001); підвищується активність амінотрансфераз (на 14,9-61,8%), лактатдегідрогенази (на 17-39,4%, р<0,001) та лужної фосфатази (на 51,2-74,4%, р<0,001).

9. Експериментальними дослідженнями доведено 100% ефективність ектосанутм у 0,2% і 0,13% концентраціях при дворазовому його застосуванні з інтервалом 10 діб щодо кліщів виду Sarcoptes suis in vitro та за спонтанного саркоптозу свиней. У терапевтичній концентрації (0,13% розчин) ектосантм не має подразнюючої дії на шкіру та слизові оболонки очей лабораторних тварин. 

10. Встановлено, що за саркоптозу свиней ЕЕ та ІЕ бровермектину й ектосанутм за період досліджень становлять 100%. У разі введення хворим тваринам тільки бровермектину, його ефективність була нижчою й становила 80-94,2%.

Ефективність (ЕЕ та ІЕ) бровермектину при трихурозі та езофагостомозі свиней становила 100%, аскарозі93,3% та 98,8% відповідно. 

За кокцидіозних (еймеріозних, ізоспорозної) та балантидіозної інвазій тварин високоефективними препаратами виявилися бровасептол оральний (ЕЕ=81,3%, ІЕ=95,8% та ЕЕ, ІЕ=100% відповідно) та тримератінвет (ЕЕ=81,3%, ІЕ=93,5% та ЕЕ=75%, ІЕ=97,2% відповідно).

11. Застосування бровермектину, ектосанутм, бровасептолу орального та тримератінвету при лікуванні свиней, хворих на нематодозно-протозойно-саркоптозні асоціації, вже на 3-7-му добу сприяло вірогідній (р<0,01-р<0,001), тривалій і швидкій нормалізації морфологічних та біохімічних показників крові тварин, що підтверджується даними щодо кількості еритроцитів, лейкоцитів, нейтрофілів, лімфоцитів, концентрації гемоглобіну, вмісту альбумінів, активністю амінотрансфераз.

12. Доведено дезінвазійну властивість препаратів бровадезу-плюс та екоциду С на неінвазійні яйця Ascaris suum. Бровадез-плюс виявився ефективнішим у 2% концентрації та експозиції 60 хв (викликав 96-100% загибель яєць аскарисів), а екоцид Спри тій же експозиції у концентрації 1,5% (90-92%). Це дозволяє рекомендувати їх для профілактики аскарозу.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для діагностики, профілактики і терапії асоціативних інвазій свиней було розроблено і пропонується використовувати:

1.Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин. Деклараційний патент на корисну модель26038, Україна МПК (2006) u 2007 05707, G01N 33/487.

2.Лічильна камера Галат-Євстаф’євої. Деклараційний патент на корисну модель26816, Україна МПК (2006) u 2007 05001, В01L 11/00.

3.Спосіб кількісної гельмінтокопроскопічної діагностики. Деклара-ційний патент на корисну модель33816, Україна МПК (2006) u 2008 03301, G01N 33/487.

4.Методичні вказівки з діагностики паразитозів свиней, затверджені Державним комітетом ветеринарної медицини України (протокол2 від 25.12.2008 р.). 

5. Запропоновано використовувати водний розчин ектосанутм за саркоптозу свиней у розведенні 1 : 750 (0,13%), дворазово з інтервалом 10 діб. 

6. Основні положення дисертації та розроблені методичні вказівки можуть бути використані у процесі вивчення дисципліниПаразитологія та інвазійні хвороби тваринстудентами вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації за спеціальністю 7. 130501Ветеринарна медицина.

 СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у збірниках наукових праць та журналах

1. Галат В. Гістологічні зміни в шкірі свиней при саркоптозі / В. Галат, В. Євстаф’єва, В. Клемазов // Ветеринарна медицина України.2004. – № 12.С. 1213. (Дисертант провів відбір проб шкіри від свиней та брав участь у дослідженнях із визначення гістологічних змін).

2. Євстаф’єва В.О. Порівняльна ефективність копроскопічних методів діагностики паразитозів тварин / В.О. Євстаф’єва // Вісник ПДАА. – № 1.2007.С. 110111. 

3. Євстаф’єва В.О. Застосування нової методики діагностики паразитозів свиней / В.О. Євстаф’єва // Вісник ПДАА.2007. – № 2.С. 123124. 

4. Галат В.Ф. Застосування лічильної камери для зажиттєвої діагностики інвазійних хвороб / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва, М.В. Галат // Вісник Житомирського ДАУ.2007. – № 2 (19).Т. 1.С. 260265. (Дисертант проводив копроскопічні дослідження із застосуванням лічильної камери та брав участь у порівнянні кількісних методів діагностики паразитозів свиней).

5. Галат В.Ф. Розповсюдження асоціативних інвазій свиней в умовах лісостепової та степової зон України / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва, М.В. Галат / Вісник ПДАА.2007. – № 3.С. 2224. (Дисертант відбирав проби фекалій та зскрібки шкіри від свиней, проводив визначення екстенсивності та інтенсивності інвазій).

6. Березовський А.В. Вивчення in vitro акарицидної активності препаратуЕктосантмвідносно кліщів Sarcoptes / А.В. Березовський, В.О. Євстаф’єва // Науковий вісник Львів. націон. ун-ту вет. мед. та біотехн. ім. С.З. Гжицького.2008. – № 2 (37).Т. 10, Ч. 1.С. 8487. (Дисертант проводив виділення кліщів з матеріалу, визначав ефективність лікарського засобу).

7. Євстаф’єва В.О. Динаміка морфологічних показників крові при асоціативних паразитарних захворюваннях свиней / В.О. Євстаф’єва // Вісник ПДАА.2008. – № 2.С. 146149. 

8. Євстаф’єва В.О. Вплив різних асоціацій паразитів на біохімічні показники сироватки крові хворих свиней / В.О. Євстаф’єва // Вісник ПДАА.2008. – № 3.С. 108111. 

9. Євстаф’єва В.О. Особливості терапії асоціативних інвазій свиней / В.О. Євстаф’єва // Вісник ПДАА.2008. – № 4.С. 131134. 

10. Галат В.Ф. Патоморфологічні зміни в організмі свиней, хворих на асоціацію аскарисів, кокцидій та балантидій [Електронний ресурс] / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Наукові доповіді НАУ.К., 2008. – № 4 (12).8 с.Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-Journals/nd/2008-4/08gvfcab.pdf. (Дисертант провів розтин трупів свиней, відбирав матеріал від уражених органів та брав участь у визначенні патогістологічних змін).

11. Галат В.Ф. Порівняльна характеристика патолого-анатомічних змін у кишечнику поросят за паразитарних асоціацій / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Ветеринарна медицина України.2009. – № 2.С. 1820. (Дисертант провів патолого-анатомічний розтин трупів свиней та відбір матеріалу для гістологічних досліджень).

12. Євстаф’єва В.О. Акарицидна ефективність препарату Ектосантм за виникнення саркоптозу свиней / В.О. Євстаф’єва // Вісник Білоцерківського ДАУ.2009.Вип. 60, Ч. 1.С. 5154.

13. Євстаф’єва В.О. Випробування дезінфектантів за аскарозної інвазії свиней / В.О. Євстаф’єва // Вісник ПДАА.2009. – № 1.С. 101103.

14. Галат В.Ф. Терапевтична ефективність бровермектину, ектосанутм та тримератінвету при лікуванні паразитоценозу свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України.2009.Вип. 132.С. 219224. (Дисертант провів відбір проб фекалій та зскрібків шкіри від свиней, визначив екстенсивність та інтенсивність паразитарної інвазії).

15. Євстаф’єва В.О. Зміни в гематологічних показниках інвазованих свиней за застосування бровермектину та бровасептолу орального / В.О. Євстаф’єва, Т.Г. Федоренко // Вісник ПДАА.2009. – № 3.С. 108110. (Дисертант відбирав проби крові, проводив статистичну обробку отриманих даних).

16. Євстаф’єва В.О. Гельмінтозні асоціації при саркоптозі свиней / В.О. Євстаф’єва // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб.2004.Вип. 83.С. 7375. 

17. Євстаф’єва В.О. Епізоотична ситуація щодо паразитарних захворювань в свинарських господарствах Київської області / В.О. Євстаф’єва // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. пр.2007.Вип. 39.С. 8892. 

18. Євстаф’єва В.О. Основні паразитози свиней в господарствах Кіровоградської області / В.О. Євстаф’єва // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць2008.Вип. 16 (41).Т. 1, Ч. 2.С. 154157. 

19. Галат В.Ф. Інвазованість свиней різних вікових груп паразитозами / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. праць2008.Вип. 42 (2).С. 103106. (Дисертант проводив відбір зскрібків шкіри, визначав ступінь ураженості свиней саркоптесами).

20. Євстаф’єва В.О. Поширення паразитозів свиней у господарствах Полтавської області / В.О. Євстаф’єва // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб.2008.Вип. 89.С. 171174. 

21. Євстаф’єва В.О. Вивчення сезонно-вікової динаміки асоціативних паразитарних хвороб свиней в умовах лісостепової зони України / В.О. Євстаф’єва // Ветеринарна медицина: Міжвід. темат. наук. зб.2008.Вип. 91.С. 198201.

22. Євстаф’єва В.О. Зміни активності ферментів у сироватці крові свиней, хворих на паразитози / В.О. Євстаф’єва // Проблеми зооінженерії та вет. мед.: Зб. наук. праць.2008.Вип. 18 (43).Т. 2, Ч. 2.С. 7276.

23. Євстаф’єва В.О. Вплив бровермектину, ектосанутм та бровасептолу ін’єкційного на морфологічні показники крові свиней, спонтанно уражених нематодами, найпростішими та кліщами / В.О. Євстаф’єва // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць2009.Вип. 19.Т. 1, Ч. 2.С. 185189. 

24. Евстафьева В.А. Патоморфологические изменения кожи свиней при поражении зудневыми клещами (Sarcoptes) и эффективность лечебно-профилактических мероприятий / В.А. Евстафьева, Н.А. Волобуев // Сельскохозяйственная биология.2009. – № 4.С. 99102. (Дисертант відбирав проби шкіри свиней, проводив фіксацію матеріалу).

Деклараційні патенти на корисну модель

25. Пат. на корисну модель26816, Україна МПК (2006) u 2007 05001, В01L 11/00. Лічильна камера Галат-Євстаф’євої / М.В. Галат, В.О. Євстаф’єва; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України.Заявл. 04.05.2007.; опубл. 10.10.2007, Бюл.  16. (Дисертант брав участь у створенні сітки лічильної камери та поділу її на квадрати).

26. Пат. на корисну модель26038, Україна МПК (2006) u 2007 05707, G01N 33/487. Спосіб копроскопічної діагностики паразитозів тварин / В.О. Євстаф’єва; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України.Заявл. 23.05.2007; опубл. 27.08.2007, Бюл.13.

27. Пат. на корисну модель33816, Україна МПК (2006) u 2008 03301, G01N 33/487. Спосіб кількісної гельмінтокопроскопічної діагностики / В.О. Євстаф’єва, М.В. Галат; заявник і патентовласник Національний університет біоресурсів і природокористування України.Заявл. 17.03.2008; опубл. 10.07.2008, Бюл.13. (Дисертант брав участь у створенні формули розрахунку кількості яєць гельмінтів у одному грамі фекалій).

Матеріали і тези конференцій

28. Галат В.Ф. Випробування копроскопічних методів діагностики паразитозів свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Сучасні проблеми діагностики в паразитології та вет.-сан. експертизі: Поліський міжнар. наук.-практич. семінар, 2008 р.: тези доповідей.Житомир, 2008.С. 2527. (Дисертант брав участь у порівнянні копроовоскопічних флотаційних методів діагностики паразитозів тварин).

29. Галат В.Ф. Паразитоценозы свиней в хозяйствах лесостепной и степной зон Украины / В.Ф. Галат, В.А. Евстафьева // Паразитарные болезни человека, животных и растений: VI междунар. научн.-практич. конф., 2008 г.: тезисы докл.Витебск, 2008.С. 333336. (Дисертант провів відбір проб фекалій, визначав екстенсивність та інтенсивність паразитарної інвазії).

30. Галат В.Ф. Заходи боротьби з паразитоценозами свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників і аспірантів, 12-13 березня, 2009 г.: тези допов.К., 2009.С. 3940. (Дисертант провів відбір проб фекалій та обробку тварин лікарськими засобами).

31. Галат В.Ф. Порівняльна ефективність якісних методів копроовоскопії при діагностиці паразитозів свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // Підсумки науково-дослідної роботи за 2008 рік: наук.-практич. конф. професорсько-викладацького складу, 22-23 квітня, 2009 р.: тези допов.Полтава, 2009.С. 118120. (Дисертант провів копроовоскопічні дослідження та визначив екстенсивність та інтенсивність паразитарної інвазії).

32. Галат В.Ф. Випробування копроскопічних методів зажиттєвої діагностики асоціативних хвороб свиней / В.Ф. Галат, В.О. Євстаф’єва // ХІV конф. Українського наукового товариства паразитологів, 21-24 вересня, 2009 р.: тези допов.Ужгород, 2009.с. 22. (Дисертант провів відбір проб фекалій та визначив інтенсивність нематодозних та протозойних інвазій).

Методичні рекомендації

33. Галат В.Ф. Методичні вказівки з діагностики паразитозів свиней / В.Ф Галат, В.О. Євстаф’єва.Київ: ННЦІнститут аграрної економіки, 2008.22 с. (Дисертант брав участь у створенні лічильної камери та методу кількісної копроовоскопії).

Євстаф’єва В.О. Асоціативні інвазії свиней в умовах Лісостепу і Степу України.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11паразитологія, гельмінтологія.Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2010. 

У дисертації викладено матеріали з вивчення сучасної епізоотичної ситуації щодо асоціативних інвазій свиней в умовах господарств Лісостепової та Степової зон України. Результатами досліджень визначено сезонну і вікову динаміки асоціативних паразитозів свиней.

Проведено порівняльний аналіз ефективності якісних і кількісних копроскопічних методів лабораторного дослідження тварин, уражених асоціативними інвазіями. Запропоновані модифіковані способи копроовоскопічної зажиттєвої діагностики паразитозів тварин.

Патоморфологічно за нематодозно-протозойних асоціацій у свиней виявлено домінування патогенного впливу аскарисів порівняно з іншими компонентами паразитоценозів. Гістологічно зареєстровано глибокі зміни клітин, тканин і органів. 

Встановлено, що розвиток патологічного процесу в організмі свиней за асоціативних інвазій супроводжується змінами біохімічних показників крові: зниженням вмісту загального білка, фракції альбумінів, підвищенням фракції гамма-глобулінів та активності більшості ферментів (аспартатаміно-трансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, гаммаглутамілтранспептидази).

Вивчено акарицидну ефективність ектосанутм in vitro та за спонтанного саркоптозу свиней. Визначені токсичні властивості ектосанутм на лабораторних тваринах.

Випробувані вітчизняні антигельмінтики, акарициди та протипротозойні препарати на тваринах, уражених асоціаціями паразитів. Встановлена їх ефективна дія на організм інвазованих тварин.

Ключові слова: свині, гельмінтози, протозоози, саркоптоз, епізоотологія, діагностика, морфофункціональні зміни, кров, лікарські засоби. 

Евстафьева В.А. Ассоциативные инвазии свиней в условиях Лесостепи и Степи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.11паразитология, гельминтология.Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации изложены материалы по изучению эпизоотической ситуации касательно ассоциативных инвазий свиней в условиях хозяйств Лесостепной и Степной зон Украины. По данным копроскопических и акарологических исследований определены распространение, сезонная и возрастная динамики ассоциативных инвазий свиней. Экстенсивность инвазии свинопоголовья исследованных хозяйств, в среднем, составляла: аскарисами35,9%, трихурисами10,7%, эзофагостомами19%, эймериями, изоспорами28,7%, балантидиями52,8% и саркоптесами7,5%. Установлено, что наибольшую долю составляли ассоциативные инвазии (62,5%), тогда как моноинвазии регистрировали у 37,5% обследованного поголовья. В том числе: балантидиоз (27,5%), аскароз (4%), эзофагостомоз (3,9%), трихуроз (0,2%) и саркоптоз (1,9%). Всего в хозяйствах региона выявлено 26 различных видовых комбинаций возбудителей паразитозов свиней. Наибольшее количество составляли ассоциации, которые включали три (42,1%) или четыре (14,7%) вида паразитов. Реже диагностировали комбинации из двух (2,7%), шести (2,4%) и пяти (0,6%) возбудителей.

Максимальную экстенсивность аскарозной инвазии регистрировали у       2-4-месячных поросят (ЭИ=35,2%) и откормочных свиней (45%). Экстенсивность трихурозной инвазии была невысокой и колебалась в пределах от 7,2% (поросята-отъемыши и свиньи старше одного года) до 16,2% (поросята группы откорма и ремонтный молодняк). Подсосные поросята были свободны от трихурисов. Количество зараженных эзофагостомами свиней с возрастом животных увеличивалось с 6% (подсосные поросята) до 35,7% (свиньи старше одного года). При эймериозах и изоспорозе максимальную инвазированность регистрировали у 4-6-месячных поросят (34,5%), при балантидиозеу              2-4-месячных (63,8%). Наибольшее количество саркоптесов выявляли у            2-4-месячных поросят (9%). 

Сезонная динамика пораженности свиней ассоциативными инвазиями характеризовалась определенными закономерностями. Установлено, что пик нематодозных инвазий у свиней приходился: при аскарозе и эзофагостомозена зимне-весенний (ЕІ=60% и 83,4% соответственно), при трихурозена зимний (ЕІ=27,8%) периоды года. Максимальную пораженность поросят простейшими выявляли: при эймериозах и изоспорозевесной (ЕІ=60%), при балантидиозев зимне-весенний (86,7-100%) период. Пик саркоптозной инвазии регистрировали в зимне-весенний период года (16,7-33,3%). Минимальное количество свиней, пораженных нематодами, простейшими, саркоптесами, отмечено летом.

Из ассоциаций паразитов у исследуемых возрастных групп свиней на протяжении года чаще всего обнаруживали нематодозно-протозойные (ЕІ=28,7-55,4%) и нематодозно-протозойно-саркоптозные (6-11,2%) инвазии. В сезонном аспекте пораженность животных была максимальной в зимне-весенний период (до 83,4% и 33,3% соответственно) и постепенно снижалась на протяжении летнего периода года (до 5,6% и 4,2% соответственно). 

Установлено, что при спонтанных нематодозах, протозоозах и ассоциативных инвазиях свиней наиболее эффективным оказался флотационный метод Котельникова-Хренова с экспозицией отстаивания фекальной суспензии 15-30 минут. С увеличением экспозиции яйца гельминтов и ооцисты простейших оседают с поверхностной пленки флотационного раствора, и эффективность их выявления снижается.

Предложены способы прижизненной копроовоскопической диагностики нематодозов и протозоозов животных, а также отечественная счетная камера Галат-Евстафьевой, которая позволяет исследовать сразу четыре пробы фекалий, а также определять приблизительные размеры инвазионных элементов (яиц гельминтов, ооцист, цист простейших).

При нематодозно-протозойных ассоциациях свиней отмечали доминирование патогенного влияния аскарисов над другими компонентами ассоциативных инвазий. Патоморфологически регистрировали глубокие изменения клеток, тканей и органов. Повреждения сопровождались расстройством кровообращения, нарушением микроциркуляции, воспалительными явлениями, некрозами и дистрофическими изменениями в желудке, кишечнике, мезентериальных лимфоузлах, печени, легких, почках. Показано, что выявляемые посмертные изменения при паразитозах у свиней зависят от состава компонентов ассоциаций и имеют определенные характерные отличия.

Морфологическими и биохимическими исследованиями установлено нарушение обменных процессов и гемопоэза у свиней, пораженных ассоциативными инвазиями. Наблюдали снижение количества эритроцитов на 30,9-45,5%, нейтрофиловна 16-61,2%, содержания общего белкана 13,9-30,1%, фракции альбуминовна 19,6-25,2% на фоне лимфоцитоза (в 1,2-1,5 раза) и увеличения активности большинства ферментов. Данные результаты свидетельствуют о токсичном воздействии гельминтов, простейших и саркоптесов, а также угнетении основных жизненно важных функций организма.

Изучена акарицидная эффективность и токсические свойства эктосанатм in vitro и при саркоптозе свиней. Установлено, что терапевтические концентрации эктосанатм при саркоптозе свиней составили 0,2% и 0,13% при двукратной обработке животных с интервалом 10 дней. Такая концентрация препарата не проявляла местно-раздражающего и резорбтивного действия на двух видах лабораторных животных (кролики, крысы).

Исследована терапевтическая эффективность отечественных антигельминтиков, противопротозойных препаратов и акарицидов при ассоциативных инвазиях свиней. Отмечен значительный эффект бровермектина и эктосанатм при аскарозе, саркоптозе (ЭЭ=80-100%), бровасептола орального и тримератинвета при эймериозах, изоспорозе, балантидиозе (ЭЭ=75-100%) свиней.

Ключевые слова: свиньи, гельминтозы, протозоозы, саркоптоз, эпизоотология, диагностика, морфофункциональные изменения, кровь, лекарственные средства.

Evstafyeva V.O. Associative invasions of pigs in the conditions of Forest-steppe and Steppe of Ukraine.   Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Doctor of Veterinary Sciences on speciality 16.00.11  Parasitology, Helmintology.  The National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, 2010. 

In dissertation materials are expounded on the study of epizootological situation in relation to associative diseases of pigs in the conditions of economies of the Forest-steppe and Steppe areas of Ukraine. The results of researches are set the seasonal and age-old dynamics of parasitocenoses of pigs.

The comparative analysis of efficiency of high-quality and quantitative scatoscopy methods of laboratory research of animals, patients is conducted on parasitosis. The methods of coproovoscopical lifetime diagnostics of parasitosis animals are offered.

Pathomorphologicaly during a nematodic-protozoal associations of pigs found out prevailing of ascarises above other components of parasitocenoses. The deep changes of cages, fabrics and organs are histological registered.

It is set that development of pathological process in the organism of pigs at associative invasions is accompanied the changes of biochemical indexes: by the decline of maintenance of general albumen, faction of albumin, increase of faction of г-globulins of gamut and activity of most enzymes (aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, alkaline phosphatase, lactate dehydrogenase, gamma-glutamyl transpeptidase).

Acaricidical efficiency of ektosantm is studied in vitro and for the origin of spontaneous sarcoptozes of pigs. Toxicological properties of ektosantm are certain on laboratory animals.

Domestic antihelminthics, acaricides and antiprotozoal preparations is tested on animals, patients with parasitogenic associations. Set them effective operating on the organism of sick animals.

Keywords: pigs, helminthoses, protozoozes, sarcoptosis, epizootology, diagnostics, morphofunctional changes, blood, medications.

_______________________________________

Підписано до друку 02.04.2010 р. Формат 60х90/16. Папір офсетний.
Ум. друк. арк. 1,9. Наклад 100 примірників.
Зам.129 .

Редакційно-видавничий відділ Полтавської державної аграрної академії.

Адреса: 36003, м. Полтава, вул. Г.Сковороди, 1/3.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55653. ПУТЕШЕСТВИЕ НА ОСТРОВ РОБИНЗОНА 55 KB
  Географические координаты точек Атмосфера география способствовать развитию речи; развивать пространственное мышление; развивать коммуникативные навыки при работе в группах; развивать познавательный интерес и географическое мышление учащихся; способствовать...
55654. Экологическое воспитание как социально-педагогическая проблема 57 KB
  Сколько нужно посадить молодых тополей чтобы они заменили пять бездумно срубленных десятилетних деревьев Если каждый год вы будите мусорить сколько лет понадобится для того чтобы весь бумажный мусор разложился...
55655. КОНЦЕПЦІЯ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ І ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ 79 KB
  Нарізним стрижнем цієї культури є правосвідомість особистості яка включає отримання системних наукових знань про право правопорядок і його охорону та виховання емоційно-оціночного ставлення до права і правопорядку.
55656. Соціалізація творчої особистості у виховному процесі 60.5 KB
  Одним із стратегічних завдань реформування освіти в Україні згідно з державною національною програмою Освіта є формування освіченої творчої особистості становлення її фізичного і морального здоров’я.
55657. Подорож до Смішариків 31 KB
  Мета: Закріпити вміння дітей рахувати в межах 5 цифри в межах 5 і позначати кількість відповідною цифрою. Продовжувати вчити дітей ділити предмети на 24 рівні частини порівнювати ціле і частини.
55658. План-сценарій проведення гри «Щасливий випадок» 29 KB
  Мета: вивчення рівня психолого-педагогічних знань вихователів з даної проблеми. Нікітіна Що він вважав за головне в роботі з дітьми Які книги Вам відомі Які ігри за його методикою Ви знаєте II Гейм Заморочки...
55659. Патріотичне виховання дошкільників 37.5 KB
  Мета: Розвивати патріотичні почуття, зв’язне мовлення, увагу, мислення, образну пам'ять, музичний слух. Виховувати любов до рідної землі, природи, народних ігор та бережне ставлення до навколишнього середовища.
55660. Методичні прийоми впровадження елементів технології в курс «Трудового навчання» (5 клас) 38.5 KB
  Вчитель демонстрував готовий виріб пояснював його конструкцію виконував на шкільній дошці технічний малюнок ставив розміри. Вчитель демонструє готовий виріб та його технічний малюнок з’ясовує разом з учнями з яких деталей складається виріб та розміри деталей.