64412

Експериментальне обґрунтування ефективності використання ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Їх використання в годівлі свиней дає можливість підвищити коефіцієнт трансформації поживних та біологічно активних речовин кормів у тваринницьку продукцію повніше реалізувати генетичний потенціал організму...

Украинкский

2014-07-06

598.5 KB

0 чел.

PAGE  50

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ТА БІОТЕХНОЛОГІЙ ІМЕНІ С. З. ГЖИЦЬКОГО

 Гуцол Анатолій Васильович

УДК 636.4:636.087.7

Експериментальне обґрунтування ефективності використання ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня доктора

сільськогосподарських наук

Львів 2010


Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького та Вінницькому національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України Кирилів Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри технології виробництва продукції дрібних тварин

Офіційні опоненти:               доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України Савченко Юрій Іванович, Інститут сільського господарства Полісся НААН України, директор

доктор сільськогосподарських наук, професор Бурлака Віктор Анатолійович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри годівлі тварин та технології кормів

доктор біологічних наук, професор Вовк Стах Осипович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри тваринництва та біотехнологій.

Захист дисертації відбудеться «02» лютого 2011 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького, за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий «31» грудня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                   Ю. Г. Кропивка


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із актуальних напрямів підвищення продуктивності тварин є пошук, випробування та додавання до раціону різних кормових добавок та біологічно активних речовин. Їх використання в годівлі свиней дає можливість підвищити коефіцієнт трансформації поживних та біологічно активних речовин кормів у тваринницьку продукцію, повніше реалізувати генетичний потенціал організму, підтримувати в межах фізіологічної норми відтворювальні функції та життєздатність.

Досягти цієї мети допоможуть біологічно активні речовини, які виробляє біотехнологічна промисловість, зокрема, ферментні препарати. Вони займають особливе місце в годівлі тварин, і їх промислове виробництво та використання практикується в багатьох країнах світу. Адже близько третини органічної речовини, що надходить з кормом, не засвоюється тваринами. Зниження цих втрат тільки на 2-3 % дозволяє отримати сотні тонн додаткової продукції тваринництва. Особливо доцільно вводити ферментні препарати в раціон молодняку, у якого ферментативні системи травлення ще недостатньо розвинуті.

В останні роки науковці створили значну кількість нових ферментних препаратів та інших кормових добавок з їх участю. Ефективність їх використання у тваринництві необхідно вивчити в науково-господарських дослідах. Поряд з цим, вимагають зоотехнічної оцінки і самі технології їх виготовлення, оскільки це відбивається на вартості ферментних препаратів і успішній реалізації для практичного використання.

Велике наукове і виробниче значення вирішення проблеми використання ферментних препаратів у тваринництві, її актуальність і багатогранність спонукають до пошуку оптимізації умов їх ефективного застосування в годівлі тварин, при врахуванні  впливу на організм і якість одержуваної продукції.

Теоретичному обґрунтуванню фізіологічної ролі та доцільності використання у тваринництві біологічно активних кормових добавок та окремих стимуляторів росту в складі преміксів та інших форм присвячені роботи Г.О. Богданова (1990), В.А. Бурлаки (2008), А.М. Венедиктова (1992), С.О. Вовка (2009), І.Т. Кіщака (1995), Ю.І. Савченка (2009), А.І. Свєженцова (2000), М.О. Мазуренка (2002), І.І. Ібатулліна (2003), Я.І. Кириліва (2004), Г.І. Калачнюка (2005), Р.Й. Кравціва (2007), П.З. Столярчука (2008), Я.І. Півторака (2009) та інших дослідників.

До нових біологічно активних кормових добавок можна віднести мацеразу, міновіт, міназу, мультиензимні композиції МЕК-1 та МЕК-2, що створені в останні роки на базі Науково-біотехнологічного центру «Ензифарм» та ПП «БТУ-Центр» (м. Ладижин, Вінницька область) і в годівлі свиней ще не застосовувались. Тому наукове обґрунтування ефективності використання новостворених препаратів може бути основою для прийняття нових технологічних рішень з підвищення продуктивності і одержання якісної, екологічно безпечної та доступної продукції свинарства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом навчання у докторантурі на кафедрі технології виробництва продукції дрібного тваринництва Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького і є складовою частиною наукових тем: “Застосування альтернативних джерел поживних та біологічно активних речовин в тваринництві і птахівництві», номер державної реєстрації 0108U006790 та «Вивчити ефективність використання ферментних, мікробіальних препаратів та їх композицій з мінеральними речовинами і вітамінами в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо», яка розробляється на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького національного аграрного університету і належить до науково-технічної програми «Кормовиробництво», що координується Інститутом кормів НААНУ «Вивчити механізм біохімічного впливу природних антиоксидантів, ферментних препаратів та алюмосилікатів на інтенсивність засвоєння поживних речовин кормів в організмі сільськогосподарських тварин», номер державної реєстрації 0107U003380.

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи є науково-експериментальне обґрунтування використання нових ферментних препаратів та їх композицій у комплексі з іншими біологічно активними речовинами в годівлі свиней.

Для реалізації поставленої мети в завдання роботи входило:

- вивчити ефективність дії ферментних препаратів, одержаних за різних технологій, при використанні їх в раціонах свиней, зокрема, мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази, МЕК-1 та МЕК-2;

- дослідити вплив ферментних препаратів на розщеплюваність in vitro поживних речовин та активність травних ферментів тонкого кишечника свиней;

- встановити найбільш ефективні дози ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней різних вікових груп;

- зясувати ефективність використання ферментних препаратів в годівлі супоросних та підсисних свиноматок, відлучених поросят, молодняку свиней на вирощуванні і на відгодівлі;

- дослідити фізико-хімічні показники м’яса свиней при згодовуванні різних доз ферментних препаратів;

- дослідити гематологічні показники крові свиней, перетравність основних поживних речовин раціонів та баланс азоту;

- встановити вплив згодовування різних доз ферментних препаратів на морфофункціональний стан органів травлення свиней;

- вивчити стан структур ендокринних органів свиней;

- вивчити вплив різних доз препаратів на відгодівельні та забійні показники свиней;

- дати економічну оцінку використанню ферментних препаратів у годівлі свиней.

Об’єкт досліджень молодняк свиней великої білої породи на вирощуванні та на відгодівлі, підсисні, відлучені поросята, супоросні та підсисні свиноматки, кормові добавки.

Предмет досліджень продуктивність, якість свинини, перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту, гематологічні показники, морфофункціональний стан органів травної та ендокринної систем свиней при згодовуванні ферментних препаратів мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2.

Методи досліджень: зоотехнічні (проведення дослідів на тваринах в умовах ферми), фізіологічні (гематологічні та балансові дослідження), біохімічні (активність ферментів), хімічні (зоохіманаліз кормів і м’яса), морфологічні (дослідження органів травної та ендокринної систем), статистичні (біометрична обробка цифрових даних), аналітичні (огляд літератури та узагальнення досліджень), виробнича апробація.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано ефективність використання в годівлі свиней різних вікових груп нових біологічно активних кормових добавок – мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази, мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 і визначено їх активність та найбільш ефективні дози введення в раціони тварин.

Встановлено, що згодовування досліджуваних біологічно активних кормових добавок супоросним свиноматкам мало позитивний вплив на їх відтворні показники.

Встановлено позитивний вплив згодовування досліджуваних кормових добавок на ріст і збереженість поросят, відгодівельні та забійні показники молодняку, фізико-хімічні показники якості м’яса, його білковий, жирнокислотний склад і калорійність.

Дослідженнями показано, що використання в годівлі молодняку свиней біологічно активних кормових добавок сприяло поліпшенню перетравності більшості поживних речовин раціонів і кращому засвоєнню організмом азоту корму.

Доведено позитивний вплив досліджуваних кормових добавок на процеси обміну речовин, їх високу активність, здатність стимулювати розвиток окремих структур органів травної та ендокринної систем, підвищення приростів тварин шляхом інтенсифікації функції окремих органів і систем завдяки морфофункціональним змінам, які мають адаптивний характер.

Наукову новизну одержаних результатів підтверджено патентами України на винахід та корисну модель:

- № 67069 від 16.10.2006 «Спосіб одержання іммобілізованого препарату з комплексом пектолітичних ферментів для добавлення в корм сільськогосподарським тваринам і птиці»;

- № 33947 від 25.07.2008 «Премікс міновіт для свійської птиці і свиней»;

- № 33949 від 25.07.2008 «Премікс міназа для свійської птиці, свиней, телят у віці від 1 до 6 місяців та великої рогатої худоби;

- № 29130 від 10.01.2008 «Мультиензимна композиція МЕК-БТУ для сільськогосподарських тварин і птиці»;

- «Спосіб підвищення якості біологічно активних кормових добавок для свиней»   (№ U 201005739). Заяв. 12.05.2010 (одержано позитивне рішення на видання патенту на корисну модель).

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні найбільш ефективних доз згодовування мацерази, мацеробациліну, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 свиням різних вікових груп, а також в обґрунтуванні доцільності використання нових біологічно активних кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.

Встановлено, що кращий продуктивний і біологічний ефект одержується при згодовуванні мацерази, одержаної напилюванням культуральної рідини на висівки порівняно із висушуванням в потоці гарячого повітря, а її застосування у виробничих умовах в годівлі молодняку свиней в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости під час вирощування та відгодівлі відповідно на 18,0 та 20,4%, що забезпечує одержання додатково на вкладену гривню 1,4 грн прибутку.

Використання при вирощуванні молодняку свиней міновіту в дозі 4 г на 100 кг живої маси збільшує середньодобові прирости на 9,8%, що дає змогу отримати додатково на вкладену гривню 6,4 грн прибутку.

Міназа в раціонах свиней у виробничих умовах в дозі 4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів на 11,1% та одержати додатково на вкладену гривню 6,6 грн прибутку.

Виробнича перевірка ефективності використання в годівлі мультиензимних препаратів в дозі 1,5 г на голову за добу засвідчила перевагу МЕК-1 та МЕК-2 на вирощуванні на 7,9-13,2%, на відгодівлі – на 11,9-14,9%, одержано на вкладену гривню по 6,19-10,3 грн додатково прибутку - МЕК-1 та 7,57-9,5 грн – МЕК-2.

Також встановлено позитивний вплив препаратів на ефективність використання корму тваринами, вихід м'ясо-сальної продукції та зниження витрат на її одержання.

Результати наукових досліджень використано при розробці технічних умов: «Добавка кормова. Мацераза» ТУ У 15.7-30165603-011-2004; «Премікси. Міновіт. Міназа» ТУ У 15.7-30165603-015.2007; «Композиція мультиензимна МЕК-БТУ-1» ТУ У 15.7-30165603-012-2004.

Досліджувані нові кормові добавки характеризуються технологічністю їх додавання до кормосумішей, комбікормів, преміксів, добре зберігаються протягом року. Їх використання в годівлі тварин сприяє одержанню екологічно безпечної, якісної свинини при зниженні витрат на їх виробництво.

На основі результатів досліджень розроблено науково-практичні рекомендації з використання ферментних препаратів вітчизняного виробництва в годівлі свиней, які розглянуто та схвалено Вченою радою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (протокол №10 від 23.12.2009 р.) та на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 15.03.2010 р.) та опубліковано.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом обґрунтовано напрямок досліджень, розроблена робоча програма експериментальних робіт на тваринах в умовах ферми. Узгоджені і освоєні методики, проаналізовані і узагальнені результати по чотирьох серіях дослідів. Автором підготовлені до друку матеріали досліджень, які опубліковані в різних виданнях, проведено апробацію, оцінку результатів досліджень, зроблені висновки та пропозиції виробництву, а також оформлено рукопис дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях:

- ІУ Міжвузівській науково-практичній конференції «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи» (Вінниця, 2004);

- ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корми і кормовий білок» (Вінниця, 2004);

- У Міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи» (Вінниця, 2005);

-Науково-практичній конференції «Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах» (Вінниця, 2005);

- Науково-практичній конференції «Україна. Комбікорми, 2005» (АР Крим, 2005);

- Науково-практичній конференції «Україна. Комбікорми, 2007» (АР Крим, 2007);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики», присвяченій 550-річчю з часу заснування університету та початків ветеринарної медицини в Україні, 12-13 червня 2008 року (Львів, 2008);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва», присвяченій 550-річчю з часу заснування університету та початків ветеринарної медицини в Україні, 23-24 жовтня 2008 року (Львів, 2008);

- Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю ПДАТУ «Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції» (Кам’янець-Подільський, 2009);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики», 18-19 червня 2009 року (Львів, 2009);

- 1 Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва» (Тернопіль, 2009);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи» (Кам’янець-Подільський, 2010);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Стан, проблеми та перспективи розвитку сучасної аграрної науки і практики», присвяченій 110-річчю від дня народження професора С. З. Гжицького, 17-18 червня 2010 року (Львів, 2010);

- VI Международной научно-практической конференции 17-25 июня, 2010 «Найновите постижения на европейската наука - 2010» (София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010);

- Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва», 21-22 жовтня 2010 (Львів, 2010).

Публікації результатів досліджень. Основні результати досліджень опубліковані у 45 наукових працях, у тому числі 24 - у фахових журналах і збірниках наукових праць, 12 – в матеріалах конференцій, 3 – технічних умовах, 5 - патентах, 1 - науково-практичній рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація виконана на 503 сторінках комп’ютерного тексту та складається із наступних розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів експериментальних досліджень, економічної оцінки, виробничої перевірки, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Робота ілюстрована 78 таблицями. Список літературних джерел включає 598 найменувань, у тому числі 75 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди і виробнича перевірка результатів досліджень проведені на свинях великої білої породи в умовах племферм: Дослідного господарства «Артеміда» Калинівского району, Науково-дослідного господарства Іллінецького аграрного коледжу ВДАУ, СТОВ «Мрія» Шаргородського району Вінницької області. В дослідженнях використано 3256 голів різних статево-вікових груп свиней.

Ферментні препарати та їх поєднання з іншими інгредієнтами – мацераза, мацеробацилін, міновіт, міназа, мультиемзимні композиції МЕК-1 та МЕК-2 виготовлені в мережі Науково - біотехнологічного центру «Ензифарм» та ПП «БТУ - Центр» (м. Ладижин, Вінницької області) за консультативною співучастю автора даної роботи відповідно до Договору про спільну науково-виробничу діяльність.

Лабораторні дослідження органів і тканин тварин проведені в міжкафедральній науково-дослідній лабораторії факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва ВДАУ та лабораторії підвищення поживності кормів Інституту кормів НААНУ.

Для розкриття теми дисертаційної роботи проведено 16 науково–господарських дослідів на свинях різних вікових груп та 4 варіанти виробничих перевірок результатів досліджень. Піддослідні групи тварин підбирались за принципом аналогічних груп (Овсянников А.В.,1976).

Проведено чотири серії дослідів (рис.1). В першій серії вивчалась ефективність використання в годівлі свиней різних вікових груп препаратів мацерази та мацеробациліну, в другій – міновіту, в третій – мінази і в четвертій – мультиензимних композицій (МЕК-1 та МЕК-2).

Перша серія дослідів (мацерази). Дослід 1. Продуктивність супоросних свиноматок при згодовуванні мацерази.

Дослідження проведені на двох групах-аналогах свиноматок великої білої породи, по 10 голів у кожній. Початкова жива маса становить 180 кг. Перша група була контрольною.

Свиноматкам другої групи в складі основного раціону згодовувалась мацераза із розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси, починаючи від часу спаровування і до опоросу.

Свиноматок зважували на початку і в кінці періоду супоросності, а після опоросу вивчали багатоплідність, масу гнізда і одного поросяти при опоросі та відлученні поросят від свиноматок та їх збереженість. Годівля свиноматок здійснювалась, згідно з існуючими нормами, двічі на добу. Утримувались супоросні свиноматки по 10 голів у станку.

Дослід 2. Продуктивність підсисних поросят при згодовуванні мацеробациліну і мацерази. Дослідження проведені на трьох групах-аналогах підсисних поросят по 30 голів у кожній. В підкормку другої групи вводились мацеробацилін «Р» (одержаний розпилювальним висушуванням), а третьої - мацераза «Н» (напилювання на висівки) із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок. Далі поросята утримувались групами ще протягом місяця на основному раціоні.

Дослід 3. Вплив згодовування мацерази і мацеробациліну на ріст відлучених поросят та їх наступну продуктивність. Дослід проведений на трьох групах–аналогах поросят, по 15 голів у кожній. Поросят відлучали від свиноматок в 45-добовому віці з середньою живої масою 11 кг.

Перша група була контрольною. Поросята другої групи протягом 90-добового основного періоду одержували до основного раціону мацеробацилін «Р» із розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси, а третьої групи одержували мацеразу «Н» із розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси.

Рис.1.Загальна схема досліджень

Тварини утримувалися групами, щомісячно зважувалися. В заключний період (98 діб) вивчається післядія згодовування препаратів, до досягнення забійних кондицій – живої маси 100 кг.

Дослід 4. Вивчення ефективності різних доз мацеробациліну, одержаного при розпилювальному висушуванні, в раціонах молодняку свиней на вирощуванні. Дослід проведений на чотирьох групах свиней, сформованих за принципом аналогів, по 15 голів у кожній. Після 15-добового зрівняльного періоду, молодняк другої групи до основного раціону одержував мацеробацилін, одержаний розпилювальним висушуванням культуральної рідини із розрахунку 0,2 г на 100 кг живої маси, третьої – 0,4 і четвертої – 0,6 г протягом 90 діб вирощування, у складі дерті із зерносуміші.

Свині контрольної групи (перша) мацеробациліну не отримували. Надалі, після 90 діб згодовування препарату, тварини всіх груп одержували основний раціон до досягнення забійних кондицій - живої маси 110-120 кг. При цьому вивчається післядія згодовування різних доз препарату. Проводиться облік кормів, щомісячне зважування тварин. В кінці заключного періоду був проведений контрольний забій свиней контрольної та третьої груп і взяті зразки органів і тканин для лабораторних досліджень.

Дослід 5. Ефективність різних доз мацерази, одержаної напилюванням на висівки, при згодовуванні її молодняку свиней. В досліді вивчалась мацераза, одержана шляхом напилювання культуральної рідини на висівки. Умови проведення

досліду були аналогічними, як і в попередньому (четвертому) досліді, тому що вони однакові в часі, тривалості і був спільний контроль. Різниця була в способі одержання мацерази. Схема досліду також аналогічна, тобто тварини другої, третьої та четвертої груп отримували в раціоні мацеразу із розрахунку, відповідно - 0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси. В кінці досліду проведений контрольний забій свиней, яким згодовували мацеразу в дозі 0,4 г на 100 кг живої маси та контрольної групи.

Дослід 6. Продуктивність свиней на відгодівлі при збагаченні раціонів мацеразою за різних способів її одержання. Дослід проведений на трьох групах-аналогах свиней на відгодівлі, по 10 голів у кожній, початкова жива маса становила 50 – 55 кг. Після зрівняльного періоду в раціони свиней другої групи включали мацеробацилін «Р», а третьої – мацеразу «Н» із розрахунку по 0,4 г на 100 кг живої маси, вирощування тривало до досягнення живої маси 110 кг, після чого був проведений контрольний забій.

Виробнича перевірка результатів досліджень здійснена в умовах свиноферми СТОВ «Мрія» Шаргородського району Вінницької області на молодняку свиней на вирощуванні та відгодівельному поголів’ї. Препарати мацеробациліну та мацерази згодовували тваринам в дозі 0,4 г на 100 кг живої маси протягом 90 – 100 діб. Початкова жива маса молодняку на вирощуванні становила 18 кг, на відгодівлі       50 кг.

Друга серія дослідів (міновіт). Дослід 7. Продуктивність супоросних свиноматок при згодовуванні міновіту. Дослідження проведені на двох групах-аналогах свиноматок, по 10 голів у кожній. Перша група була контрольною. Під час супоросності в раціон свиноматок другої групи вводився міновіт із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси. Умови проведення досліду і досліджувані показники аналогічні, як і в першому досліді.

Дослід 8. Результати використання міновіту в підгодівлі підсисних поросят. Дослідження проведені на двох групах підсисних поросят, підібраних за принципом аналогів, по 30 голів у кожній.

Поросята першої групи були контрольними. У підгодівлю поросят другої групи вводився препарат міновіт із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок.

Препарат вводили в склад підгодівлі із зерносуміші, яку задавали в годівниці поросят сухою. Об’єм кормосуміші збільшували по мірі поїдання її поросятами. Поросят зважували при народженні та відлученні від свиноматок у 60-добовому віці.

Дослід 9. Продуктивність відлучених поросят при згодовуванні різних доз міновіту. Для досліду було сформовано 5 груп–аналогів поросят, відлучених від свиноматок в 45- добовому віці, по 15 голів у групі.

Початкова жива маса однієї голови на початок зрівняльного періоду становила 11 кг, на початок основного - 13,2 кг. Перша група була контрольною. В кормосуміш поросят другої групи вводився міновіт із розрахунку 2 г на 100 кг живої маси за добу, третьої – 4, четвертої – 6 і п’ятої – 8 г на 100 кг живої маси. Згодовувався препарат протягом 90 діб. Тварин зважували на початку і в кінці кожного періоду. Облік спожитих кормів проводили щодобово.

Кожну групу поросят утримували в станку типового свинарника для вирощування ремонтного молодняку. Доступ до води був вільним. Годували поросят три рази на добу. В кінці досліду був проведений контрольний забій свиней першої та третьої групи, що одержували міновіт із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси, і відібрані зразки внутрішніх органів для лабораторних досліджень.

Виробнича перевірка результатів досліджень здійснювалась в Дослідному господарстві «Артеміда» Калинівського району Вінницької області. Препарат міновіт згодовували в розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом трьох місяців після відлучення від свиноматок в 45-добовому віці. Початкова жива маса становить 13,5 кг.

Третя серія дослідів (міназа). Дослід 10. Продуктивність супоросних свиноматок при згодовуванні мінази. Дослідження проведені на двох аналогічних групах свиноматок по 10 голів у кожній. Під час супоросності свиноматкам другої групи до складу основного раціону включали міназу із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси. Умови проведення досліду і досліджувані показники аналогічні, як і в першому досліді.

Дослід 11. Ефективність використання мінази в підкормці підсисних поросят. Дослід проведений на двох аналогічних групах підсисних поросят по 30 голів у кожній. У підгодівлю поросят другої групи вводився препарат міназа із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок.

Препарат вводився у склад підгодівлі із зерносуміші, яку давали в годівниці поросят. Об’єм зерносуміші збільшували по мірі її поїдання підсисними поросятами. Поросят зважували при народженні та при відлученні від свиноматок в 60-добовому віці. Після відлучення поросята утримувались ще один місяць (заключний період досліду) в тих же станках, що дає можливість встановити післядію згодовування мінази.

Дослід 12. Продуктивність відлучених поросят при згодовуванні різних доз мінази. Дослідження проведені на п’яти аналогічних групах поросят, відлучених від свиноматок у 45-добовому віці, по 15 голів у групі. Початкова жива маса однієї голови в зрівняльний період досліду становить 11,2 кг, на початок основного – 13,7 кг. Перша група – контрольна. Поросята другої групи в складі основного раціону одержували міназу із розрахунку 2 г на 100 кг живої маси, третьої – 4 г, четвертої – 6 і п’ятої – 8 г.

Тривалість згодовування (основний період) становила 90 діб, після чого, в заключний період, вивчалась післядія згодовування різних доз мінази протягом 98 діб, до досягнення тваринами живої маси 100-110 кг. В кінці досліду був проведений контрольний забій молодняку свиней контрольної та третьої групи. Під час забою були відібрані зразки внутрішніх органів свиней (від трьох голів з групи) для лабораторних досліджень.

Виробнича перевірка ефективності використання мінази в годівлі свиней проведена в умовах свиноферми дослідного господарства «Артеміда» на відлучених поросятах.

Четверта серія дослідів (МЕК). Дослід 13. Продуктивність підсисних свиноматок при згодовуванні МЕК-1. Дослідження проведені на двох аналогічних групах свиноматок по 10 голів у кожній. Під час супоросності свиноматкам другої групи в складі основного раціону згодовувався препарат МЕК-1 в кількості 1,5 г на голову за добу. Умови проведення досліду і досліджувані показники аналогічні, як і в першому досліді.

Дослід 14. Ефективність використання МЕК-1 та МЕК-2 в підгодівлі підсисних поросят. Дослідження проведені на трьох групах підсисних поросят, підібраних за принципом аналогів, по 30 голів у кожній.

Поросята першої групи були контрольними. У підгодівлю поросят другої групи вводився препарат МЕК-1, а третьої – МЕК-2 в кількості 1г на голову за добу протягом 60 діб, тобто до відлучення від свиноматок. Препарат вводили до складу підгодівлі із зерносуміші і задавали в годівниці поросят, починаючи з третього дня від народження і витрачали по мірі його поїдання. Поросят зважували при народженні та відлученні від свиноматок у 60-добовому віці. В групі було по 30 поросят від трьох свиноматок, спарованих одним кнуром.

Дослід 15. Ефективність згодовування МЕК-1 та МЕК-2 молодняку свиней на вирощуванні. Дослідження проведені на трьох групах молодняку свиней, підібраних за принципом аналогів, по 11 голів у кожній. Початкова жива маса тварин становила 25,5кг. Після 15-добового зрівняльного періоду молодняк свиней другої групи протягом 93 діб основного періоду одержував препарат МЕК-1 в кількості  1,5 г на голову за добу, а третьої групи - МЕК-2 в тій же дозі. В заключний період досліду вивчалась післядія згодовування препаратів до досягнення забійних кондицій - живої маси 110-120 кг.

Тварини утримувались групами. Препарати згодовувались у складі ячмінної дерті один раз на добу (вранці).

Дослід 16. Вплив згодовування різних доз МЕК-1 та МЕК-2 на продуктивність свиней на відгодівлі. Дослідження проведені на молодняку свиней, який за принципом аналогів був поділений на 7 груп, по 15 голів у кожній. Жива маса тварин на початок основного періоду досліду становила 70 кг. Перша група була контрольною.

Після 15-добового зрівняльного періоду молодняку свиней другої групи до основного раціону включали МЕК-1 в кількості 0,5г на голову за добу, третьої – 1,0 г і четвертої – 1,5г на голову за добу. Молодняк 5, 6 та 7 груп одержував до основного раціону МЕК-2, в таких же дозах, як і згодовувався МЕК-1 2-4 групам. Препарат свиням згодовували один раз на добу (вранці), з дертю із зерносуміші. Тривалість основного періоду, протягом якого згодовувались препарати, становила 91 добу, тобто до досягнення молодняком середньої живої маси 110-115 кг. В кінці досліду був проведений контрольний забій свиней по чотири голови з групи – контрольної, третьої та шостої і взяті зразки внутрішніх органів для лабораторних досліджень.

При виробничій перевірці результатів досліджень з МЕК-1 та МЕК-2 препарати згодовувались молодняку свиней на вирощуванні та на відгодівлі в дозі 1,5 г на голову за добу протягом трьох місяців. Початкова жива маса молодняку становила 25 кг, на відгодівлі – 75 кг.

В усіх дослідах спільним було те, що контрольна група тварин під час зрівняльного, основного і заключного періодів отримувала основний раціон. А дослідним групам в основний період до раціону вводився ферментний препарат (добавка) згідно із схемою досліду. Ферментні препарати згодовували один раз на добу в сухому вигляді. Для цього на кожний день відважували в пакети добові дози препарату на групу, розбавляли в 2 кг дерті із зерносуміші основного раціону. Після роздавання основного корму раціону, вміст кожного пакету рівномірно розсипали на корм вздовж годівниці згідно зі схемою досліду.

Годівля тварин здійснювалась згідно з існуючими нормами (Калашников А. П. та ін., 2003; Ібатуллін І. І., 2009). Склад раціону визначався методикою конкретно по кожному досліду, враховуючи, як сезон року, так і ріст тварин. В раціони включались типові для центральної частини Лісостепу України корми. З концентрованих кормів використовувались: дерть ячмінна, пшенична, горохова, кукурудзяна; з соковитих – кормовий буряк, трава люцерни; з грубих – сінне борошно; з кормів тваринного походження та промислового виробництва – молоко незбиране і збиране, макуха соняшникова, сіль кухонна, монокальційфосфат.

Раціони тварин були збалансовані за основними поживними та біологічно-активними речовинами за такої структури: супоросні свиноматки – концентровані корми 66 %, зелені 26,3 %, тваринного походження 7,8 %; молодняк на вирощуванні – 83,6 % концентровані корми та 16,4% - зелені; свині на відгодівлі – 72,8 %, 21,5 % і 5,7 %.

Всі досліди проводились на кормах власного виробництва, без спеціальних комбікормів і преміксів заводського виготовлення. Корми згодовувались у сухому вигляді тричі на добу – поросятам і двічі – молодняку на відгодівлі. Облік спожитих кормів проводився щоденно. Зважування – щомісячно і за потребою – в інші терміни.

Утримання тварин групове, в типових приміщеннях для свиней. Доступ до води протягом доби був вільним. Всі технологічні операції із догляду за тваринами проводились згідно з розпорядком дня для конкретного приміщення.

У процесі досліджень визначали живу масу тварин, їх середньодобові прирости, витрати кормів на 1 кг приросту.

За результатами забою визначали передзабійну, забійну масу тварин, забійний вихід, масу туші, вихід туші, масу внутрішніх органів.

Для характеристики м’ясних якостей досліджували морфологічний склад триреберного відрубу туші, який вирізався на рівні 9-11 грудних хребців.

Фізико-хімічні показники якості м’язової тканини вивчали в найдовшому м’язі спини.

При цьому користувались такими методиками: вміст вологи, жиру та азоту визначали загальноприйнятими методами; водоутримуючу здатність та ніжність

м’яса методом пресування за Грау і Гаммом, в модифікації В.Воловинської та Б.Кельман; інтенсивність забарвлення м’яса – колориметричним методом за Февсоном і Кирсаммером; активну кислотність (рН) – потенціометричним методом на універсальному рН-метрі ОП-204/1; показник мармуровості м’яса – методом ВНДІМП; калорійність – розрахунковим методом, на основі даних хімічного складу м’яса (вмісту жиру і білка); вміст триптофану – за Спайзом і Чемберзом, в модифікації Геллера; вміст повноцінних та сполучнотканинних білків – за В.І.Соловйовим та Г.Н.Кузнецовою; жирних кислот – методом газохроматографічного аналізу на хроматографі “Хром-5”. Ці та інші методи оцінки м’яса тварин в даний час узагальнені в окремому виданні (Повозніков М.Г. та ін., 2003).

Гістологічні дослідження зразків внутрішніх органів проведені після формалінової фіксації, промивки, зневоднення в спиртах і хлороформі, заливки в парафін, наступного виготовлення зрізів на мікротомі, забарвлення їх гематоксилін-еозином і дослідження в світловому пучку на мікроскопі МББ-1А (Елисеев В.Г.,1967).

Каріометричні дослідження різних внутрішніх органів свиней проведені за допомогою мікроскопа МББ-1А під масляною імерсією при збільшенні бінокулярної насадки 1,6х. Діаметр клітинних ядер визначали окуляр-лінійкою; об’єм – за формулою Якобі, а кількість їх на 1 мм2 – користуючись сіткою окуляр – мікрометра (окуляр 7х, об’єктив 60х).

Дослідження товщини стінки, слизової і серозно-м'язової оболонок різних зон шлунка проводили після формалінової фіксації за допомогою стереоскопічного мікроскопа МБС-9, користуючись окуляр-лінійкою. За такою ж схемою проведені дослідження зразків тонкого та товстого відділів кишечника.

В печінці та екзокринній частині підшлункової залози вивчали загальну гістоструктуру, розміри ядер і їх кількість на 1 мм2 з допомогою окулярної сітки та лінійки, на мікроскопі МББ–1А.

В ендокринній частині підшлункової залози підраховували кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, їх розміри, а також кількість і розміри ядер в інсулоцитах острівців.

В наднирниках визначали величину діаметра, в тому числі коркової і мозкової речовин (на мікроскопі МБС-9), а також мікроструктуру - характер розвитку клубочкової, пучкової і сітчастої зон кори та хроматофільної тканини мозкової речовини. При цьому визначали кількість ядер на 1 мм2 та їх розміри (діаметр, об'єм) в кожній зоні.

В щитоподібній залозі вивчали загальну гістоструктуру, розміри фолікулів, їх кількість на одиницю площі та висоту фолікулярного епітелію.

Для гематологічних досліджень зразки крові відбирались у свиней в останній день обмінного досліду. У них визначали: концентрацію гемоглобіну за допомогою гемометра Салі. Кількість еритроцитів та лейкоцитів – в лічильній камері Горяєва, також визначався кольоровий показник та середній вміст гемоглобіну в 1 еритроциті розрахунковим методом. Лейкоцитарну формулу визначали методом фарбування мазків крові за Романовським–Гімзою. У сироватці крові визначали: концентрацію білка  рефрактометричним методом за допомогою рефрактометра РЛУ–1, білкові фракції - нефелометричним способом, вміст кальцію – трилонометричним методом, кількість неорганічного фосфору – за Івановським та лужний резерв за методом Раєвського (Антонов Б.І., 1991).

Перетравність поживних речовин раціонів визначалась за методикою Інституту свинарства УААН. В 1 та 4 серіях дослідів дослідження проведені на відгодівельному молодняку живою масою 70 кг, в 2 та 3 серії – на молодняку на вирощуванні живою масою 40 кг. Перетравність in vitro та активність ферментів слизової оболонки кишечника визначали за методиками Інституту біології тварин НААНУ (Влізло В. В. та ін., 2004).

При економічній оцінці досліджень за основу бралися додаткові прирости, економія витрат кормів на 1 кг приросту, а також одержання прибутку на вкладену гривню затрат на добавки.

Основні показники досліджень оброблені біометрично (Плохінський М.О., 1969). Для позначення рівня ймовірності (Р) критерію вірогідності різниці (t D) в таблицях прийняті такі умовні позначення: хР<0,05, ххР<0,01, хххР<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Розщеплюваність in vitro поживних речовин та активність ферментів тонкого кишечника

Дослідження показали, що досліджувані ферментні препарати характеризуються високою ефективністю розщеплення складових частин кормів і вивільнення поживних речовин.

Про це свідчить збільшення вмісту розчинних білків, амінного азоту, глюкози та цукрів при їх дії in vitro на концентровані корми – ячмінь, пшеницю, кукурудзу, горох, макуху соняшникову та комбікорм з різною кількістю ячменю (рис. 2, рис. 3).

В результаті досліджень встановлено, що додавання в інкубаційне середовище із 60 % ячменю мацерази сприяло збільшенню вивільнення розчинних білків та амінного азоту відповідно на 67,54 % та 80,49 % порівняно з контрольною групою (рис. 3). Отже, в середовищі, де основну масу складала дерть ячмінна, мацераза сприяла суттєвому вивільненню амінного азоту, тоді як в контрольній групі цей показник був досить низький.

Застосування міновіту і мінази також проявляло позитивний ефект, вивільнення розчинних білків та амінного азоту були більшими порівняно з контрольною групою. Тобто обидва ферментні препарати підвищували вивільнення поживних речовин майже у тричі.

Застосування комплексного ферментного препарату МЕК проявляло ще кращу дію. Що стосується інших рецептів комбікормів із вмістом 40 та 50 % ячменю, то всі застосовані ферментні препарати також проявляли позитивну дію.

Рис. 2. Вивільнення поживних речовин під впливом ферментних препаратів in vitro, n=5

Рис. 3. Вплив ферментних препаратів на вивільнення розчинних білків та амінного азоту з дослідних комбікормів, n=5

Таким чином, при застосуванні комбікормів із великим вмістом ячменю, додавання ферментних препаратів може значно покращити вивільнення протеїнових компонентів, зокрема розчинних білків та амінного азоту.

Поряд із вивченням впливу ферментних препаратів на вивільнення розчинних білків та амінного азоту, вивчали їх ефективність на вивільнення глюкози та суми цукрів (рис. 4). Встановлено, що додавання всіх ферментних препаратів до контрольного та дослідних комбікормів сприяло значному вивільненню глюкози та суми цукрів: у контрольній групі підвищувало, відповідно, на 27,04 % та 45,42 %, а у дослідному рецепті комбікорму із 60 % ячменю - на 78,68 % та 65,25 %. Аналогічна закономірність спостерігалася і при внесенні ферментних препаратів в середовище із комбікормами з 40 і 50 % ячменю.

Рис. 4. Вплив ферментних препаратів на розщеплювальну здатність in vitro глюкози та суми цукрів з досліджуваних комбікормів, n=5

У тварин, що споживали досліджувані ферментні препарати, активність протеази, амілази, ліпази, дипептидази в слизовій оболонці 12-палої кишки виявилася значно вищою від контрольного рівня, що може бути пов’язане з інтенсифікацією травних процесів (рис. 5).

В порівняльному аспекті найвищою ефективністю вивільнення поживних речовин з кормів та активністю ферментів слизової оболонки 12-палої кишки володіє комплексний ферментний препарат – МЕК.

Застосування цих ферментних препаратів у раціонах для свиней доцільне та економічно вигідне, що було доведено у наступних дослідженнях.

Рис. 5. Активність ферментів у слизовій 12-палої кишки під впливом ферментних препаратів, n=5

Ефективність використання мацеробациліну та мацерази в годівлі свиней

Введення в раціони супоросних свиноматок мацерази істотно не вплинуло на зміну живої маси свиноматок за період супоросності (дослід 1, табл. 1).

Таблиця 1

Показники продуктивності свиноматок при згодовуванні мацерази за основний період досліду, M±m, n=10

Показник

1 група (контрольна)

2 група

Жива маса при паруванні, кг

181±5,93

186±6,16

Жива маса при опоросі, кг

220±5,38

224±5,44

Приріст абсолютний, кг

39±1,14

38,5±1,26

Приріст середньодобовий, г

342±9,98

338±10,99

Кількість поросят в гнізді, гол.

11,4±0,51

11,5±0,57

Маса гнізда, кг

13,91±0,38

14,72±0,65

Жива маса 1 гол, кг

1,22±0,03

1,28±0,04

При відлученні в 45 днів: к-сть поросят в гнізді, гол.

10,0±0,35

10,2±0,51

                                           маса гнізда, кг

94,0±2,76

114,0±6,52хх

                                           жива маса 1 гол, кг

9,4±0,26

11,3±0,47хх

Приріст живої маси 1 гол.: абсолютний, кг

8,18±0,25

10,02±0,47хх

                                             середньодобовий, г

182,0±5,56

223,0±10,32хх

Позитивна дія цього препарату проявляється у збільшенні показників росту поросят від народження і до відлучення від свиноматок в 45-добовому віці. При цьому істотно збільшується маса і середньодобові прирости. Показники багатоплідності свиноматок і збереженості поросят суттєво не відрізняються від контрольних значень.

Порівняльне вивчення продуктивності відлучених поросят у третьому досліді показало, що збагачення їх раціонів мацеробациліном та мацероазою в розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів відповідно на 68 і 52 г, або на 18,7 та 14,3 %, при одночасному зменшенні витрат кормів на 1 кг приросту на 16,8-13,0 %.

Більш контрастні показники за такої ж дози препаратів одержані на підсисних поросятах (дослід 2, табл. 2), а саме: середньодобові прирости збільшуються на 11 г, або на 5,27 % за мацеробациліну в раціоні, і на 76 г, або на 36,2 % - при згодовуванні мацерази. Витрати кормів знижуються відповідно на 5,1 та 26,4 %.

У завдання досліджень входило встановити найбільш ефективні дози згодовування досліджуваних препаратів. При збагаченні раціонів молодняку свиней на вирощуванні різними дозами мацеробациліну (0,2, 0,4 та 0,6 г/100 кг живої маси) порівняно кращі результати одержані при дозі 0,2 г/100 кг живої маси, а саме: середньодобові прирости збільшуються на 27 г, або на 8%, при зменшенні витрат кормів на 1 кг приросту на 7,8% (дослід 4).

При дослідженні ефективності різних доз мацерази в раціоні молодняку свиней одержані майже однакові дані (дослід 5).

Тобто за всіх трьох доз мацерази середньодобові прирости збільшуються в середньому на 19,21%, або вони переважають контрольний рівень на 62 - 69 г.

На відгодівлі використання мацеробациліну та мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси сприяє зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 18,5 - 20,7 %.

Таблиця 2

Показники продуктивності свиней при згодовуванні мацеробациліну та мацерази за основний період досліду, M±m

Показник

1 група (контрольна)

2 група

3 група

Дослід 2. Поросята підсисні, n=30

Початкова жива маса, кг

1,1±0,05

1,06±0,03

1,0±0,01

Кінцева жива маса, кг

13,7±0,57

14,32±0,80

18,15±0,67ххх

Приріст абсолютний, кг

12,6±0,52

13,26±0,79

17,15±0,67ххх

Приріст середньодобовий, г

210±9

221±13

286±11ххх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

2,57

2,44

1,89

Дослід 3. Поросята відлучені, n=15

Початкова жива маса, кг

13,26±0,42

13,13±0,69

13,46±0,74

Кінцева жива маса, кг

46,03±0,22

52,0±1,07ххх

50,9±0,76ххх

Приріст абсолютний, кг

32,76±0,77

38,88±0,8

37,45±1,01

Приріст середньодобовий, г

364±9

432±9ххх

416±11хх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

4,39

3,65

3,82

Дослід 4. Молодняк на вирощуванні, n=15

Початкова жива маса, кг

24,2±0,20

24,0±0,24

-

Кінцева жива маса, кг

53,27±1,10

55,5±2,0

-

Приріст абсолютний, кг

29,1±0,96

31,5±1,11

-

Приріст середньодобовий, г

323±6

350±11

-

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

5,66

5,22

-

Дослід 5. Молодняк на вирощуванні, n=15

Початкова жива маса, кг

24,2±0,56

-

23,5±0,43

Кінцева жива маса, кг

53,27±0,70

-

58,8±1,55хх

Приріст абсолютний, кг

29,1±0,61

-

35,3±0,92

Приріст середньодобовий, г

323±8

-

392±6ххх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

5,66

-

4,66

Дослід 6. Молодняк на відгодівлі, n=10

Початкова жива маса, кг

54,9±0,52

55,0±0,59

54,8±0,73

Кінцева жива маса, кг

98,75±2,25

108,7±1,73хх

110,0±2,32хх

Приріст абсолютний, кг

43,85±2,3

53,75±1,9хх

55,2±2,4хх

Приріст середньодобовий, г

438±23

537±19хх

552±24хх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

6,34

5,17

5,03

Передзабійна жива маса, кг

102,5±4,3

117,5±3,2х

116,6±6,0

Забійна маса, кг

80,3±4,8

85,6±3,8

87,4±6,0

Забійний вихід, %

78,3±2,7

72,8±1,5

74,9±0,4

Маса туші, кг

59,8±3,6

69,8±3,1

71,7±5,0

Вихід туші, %

58,3±1,9

59,4±1,2

61,5±0,7

Рис. 6. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Згодовуючи мацеробацилін і мацеразу (досліди 4 та 5) при вирощуванні молодняку свиней, спостерігаємо збільшення передзабійної, забійної маси, маси туші, забійного виходу і виходу туші.

Рис.7. Баланс азоту, n=3

При відгодівлі обидві добавки зумовлюють збільшення передзабійної маси (на 14,6-13,7%), забійної маси (на 6,6-8,9%), маси туші (на 16,7 – 20 %) без істотної різниці за масою внутрішніх органів свиней (дослід 6).

При визначенні гематологічних показників суттєвих змін не виявлено.

Відмічається збільшення перетравності передусім протеїну та клітковини, а також краще засвоєння азоту раціону (рис. 6 та 7).

Таблиця 3

Фізико-хімічні показники найдовшого м’яза спини свиней, M±m, n=3

Показник

1 група (контрольна)

2 група

Загальна волога, %

72,63 ±0,47

73,70±0,19

в т.ч. вільна, %

20,28±0,44

19,66±0,33хх

зв’язана, %

52,35±0,93

54,04±0,49

Суха речовина, %

27,37±0,47

26,30±0,37

рН

6,18±0,05

6,27±0,10

Інтенсивність забарвлення, е.100

0,19±0,02

0,17±0,01

Ніжність, см2 /г загального азоту

245±8,38

236±16,47

Мармуровість, коеф.

15,4±0,53

15,9±0,64

Калорійність, кДж

7075±164

6826±196

Білок, %

21,07±0,28

20,11±0,79

Жир, %

5,20±0,36

5,14±0,03

Триптофан,%

1,27±0,011

1,27±0,01

Повноцінні білки, % від загального білка

16,92

15,76

Сполучнотканинні білки, % від загального білка

4,15

4,35

Насичені жирні кислоти, %

Капринова

0,06±0,005

0,07±0,004

Лауринова

0,05±0,0002

0,06±0,002

Міристинова

1,21±0,007

1,32±0,012ххх

Пальмітинова

23,5±0,278

25,37±0,123ххх

Маргаринова

0,24±0,015

0,24±0,007

Стеаринова

11,19±0,161

10,31±0,167хх

Всього:

36,25

37,37

Мононенасичені жирні кислоти,%

Пальмітоолеїнова

3,92±0,083

4,50±0,022ххх

Гептадекамоноєнова

0,19±0,023

0,22±0,006

Олеїнова

50,12±0,634

48,62±0,319

Гадолеїнова

1,23±0,005

1,11±0,044х

Всього:

55,46

54,45

Поліненасичені жирні кислоти,%

Лінолева

7,2±0,213

7,15±0,037

Ліноленова

0,63±0,032

0,57±0,016

Ейкозадієнова

0,26±0,015

0,22±0,039

Арахідонова

0,18±0,018

0,24±0,007х

Всього:

8,27

8,18

Разом: насичені

36,25

37,37

            ненасичені

63,73

62,63

Відношення ненасичених жирних кислот до насичених

1,76

1,67

Одержані дані свідчать про те, що у дослідних групах свиней відкладення азоту в тілі було більшим як від прийнятого, так і від перетравленого.

Одним із важливих аспектів при використанні в годівлі тварин нових кормових факторів є одержання якісної продукції. Результати дослідження свідчать про те, що використання ферментних препаратів в раціонах свиней дозволяє одержувати високоякісну свинину.

У третьому досліді згодовування молодняку свиней мацеробациліну і мацерази не має вірогідного впливу на водоутримуючу здатність м'язової тканини і рН, зменшує вміст жиру, ніжність і мармуровість, підвищує інтенсивність забарвлення та вміст білка.

Тенденція до підвищення вмісту білків, у тому числі повноцінних, спостерігається і в четвертому досліді.

Дещо інші зміни в показниках якості м’яса, отримані в п'ятому досліді (мацераза, табл. 3), а саме: тенденція до збільшення зв'язаної вологи, показників інтенсивності забарвлення, мармуровості та рН, а також невірогідне зменшення ніжності, калорійності і не позначається на зміні вмісту азоту, триптофану і білків.

Не встановлено істотного впливу на показники суми жирних кислот у м'язовій тканині при згодовуванні мацерази, проте серед насичених жирних кислот доведено вірогідне збільшення вмісту пальмітинової, міристинової кислот і зменшення кількості стеаринової кислот; а серед ненасичених - збільшення концентрації пальмітоолеїнової, арахідонової і зменшення гадолеїнової кислот.

Ефективність згодовування міновіту свиноматкам, підсисним та відлученим поросятам

Згодовування супоросним свиноматкам міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню їх живої маси за період супоросності на 7,9 кг порівняно з контролем, або 17,2 % (табл.4), так і одержаних від них поросят.

Так, поросята від дослідних свиноматок народжувались з більшою живою масою.

Вірогідно збільшувались і такі показники: маса гнізда і одного поросяти при відлученні в 45-добовому віці, середньодобові прирости поросят за підсисний період (на 74 г, або 40 %), збереженість поросят (на 3,9 %). При цьому багатоплідність свиноматок збільшується на 5,3%.

Включення до складу підгодівлі міновіту підсисним поросятам, із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси на добу сприяє збільшенню середньодобових приростів на 52 г, або на 24,7 %, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 19,8 %; підвищує збереженість поросят-сисунів на 6,7 % (дослід 8).

Згодовування відлученим поросятам міновіту в кількості 2 - 8 г на 100 кг живої маси підвищувало середньодобові прирости на 13,7 – 20,1 %, зменшувало витрати кормів на 1 кг приросту на 11,9-16,6%; оптимальною дозою міновіту слід вважати 4 г на 100 кг живої маси на добу (дослід 9, табл. 5).

Таблиця 4

Показники продуктивності свиней при згодовуванні міновіту, M±m

Показник

1 група (контрольна)

2 група (дослідна)

Дослід 7. Свиноматки, n=10

Жива маса при паруванні, кг

181±5,93

179,0±5,98

Жива маса при опоросі, кг

220±5,38

225,9±5,43

Приріст абсолютний, кг

39,0±1,14

46,9±2,09ххх

Приріст середньодобовий, г

342±9,98

401±18,31х

Кількість поросят в гнізді, гол.

11,4±0,51

12,0±0,6

Маса гнізда, кг

13,91±0,38

16,56±0,70хх

Жива маса 1 гол, кг

1,22±0,03

1,38±0,03хх

При відлученні в 45 діб:

кількість поросят в гнізді, гол.

10,0±0,35

11,0±0,37

маса гнізда, кг

94,0±2,76

141,9±4,55ххх

жива маса 1 гол, кг

9,4±0,26

12,9±0,64ххх

Приріст живої маси 1 гол.: абсолютний, кг

8,18±0,25

11,52±0,61ххх

                                     середньодобовий, г

182,0±5,56

256,0±13,83ххх

Дослід 8. Поросята підсисні, n=30

Початкова жива маса, кг

1,1±0,05

1,13±0,03

Кінцева жива маса, кг

13,7±0,57

16,83±0,63ххх

Приріст абсолютний, кг

12,6±0,52

15,72±0,66хх

Приріст середньодобовий, г

210±9

262±10хх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

2,57

2,06

Разом з тим, істотної різниці по перетравності поживних речовин раціону між контрольною та дослідними групами відлучених поросят не встановлено (рис. 8).

Таблиця 5

Показники продуктивності молодняку свиней, M±m, n=15

Показник

1 група

2 група

3 група

4 група

5 група

Дослід 9. Поросята відлучені

на початок періоду, кг

13,26±0,4

13,2±0,4

13,13±0,7

13,7±0,4

13,13±0,5

на кінець періоду, кг

46,0±0,2

50,4±1,1

52,4±1,1

52,2±1,5

52,5±0,9

Приріст: абсолютний, кг

32,76±0,8

37,26±1,1

39,24±0,8

38,48±1,5

39,33±0,8

середньодобовий, г

364±9

414±12хх

436±8ххх

428±16ххх

437±9ххх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

4,4

3,8

3,6

3,6

3,6

Передзабійна жива маса, кг

101,2±6,7

-

105,3±4,8

-

-

Забійна маса, кг

80,1±1,3

-

81,7±4,3

-

-

Забійний вихід, %

79,2±2,2

-

77,6±1,6

-

-

Маса туші, кг

60,7±1,4

-

62,4±3,7

-

-

Вихід туші, %

59,9±1,8

-

59,2±1,9

-

-

Проте, у поросят яким згодовували міновіт відмічається тенденція до підвищення всіх показників перетравності і кращого використання азоту корму дослідними тваринами (рис.9).

Рис.8. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Значної різниці в гематологічних показниках між контрольними і дослідними поросятами не встановлено, вони знаходилися у межах фізіологічної норми.

Рис. 9. Баланс азоту, n=3

В досліді на відлучених поросятах забій проводився після 98-добового заключного періоду. При цьому вірогідної різниці між групами за забійними показниками і масою внутрішніх органів (табл. 5) показниками якості м’яса не одержано (табл. 6).

Не відмічається вірогідної різниці між групами за показниками суми насичених і ненасичених жирних кислот в м’язовій тканині. Але серед окремих кислот зрушення полягають у тому, що в дослідній групі збільшується вміст міристинової і пальмітинової (насичені), а також збільшення пальмітоолеїнової та зменшення олеїнової (ненасичені) жирних кислот.

Включення міновіту в раціони свиней істотно не позначилося на масі шлунка, проте встановлено збільшення товщини його стінки лише у фундальній зоні.

Вивчаємий фактор не вплинув на масу і довжину кишечника, разом з тим мало місце збільшення товщини стінки порожньої кишки та тенденція до потовщення її слизової і серозно-м’язової оболонок; у товстому відділі спостерігається збільшення товщини стінки ободової кишки та її оболонок.

Таблиця 6

Фізико-хімічні показники найдовшого м'яза спини свиней, M±m, n=3

Показник

1 група (контрольна)

3 група

Загальна волога, %

74,03±1,96

75,26±3,34

в т. ч. вільна, %

29,65±2,62

28,55±3,4

зв’язана, %

44,38±2,45

46,71±7,1

Суха речовина, %

25,97±1,9

24,74±2,7

рН

5,35±0,04

5,26±0,1

Інтенсивність забарвлення, е.100

12,3±2,4

14,5±0,3

Ніжність, см2/г загального азоту

271±9,8

250±21,9

Мармуровість, коеф.

21,2±1,82

17,8±4,3

Калорійність, кДж

6942±195

6476±433

Білок, %

18,62±0,07

18,44±0,18

Жир, %

6,33±0,53

5,26±1,20

Триптофан, %

1,25±0,01

1,26±0,01

Повноцінні білки, % від загального білка

13,99±0,44

14,07±0,81

Сполучнотканинні білки, % від загального білка

4,63±0,12

4,67±0,01

Згодовування міновіту не має вірогідного впливу на зміну морфологічних показників печінки та підшлункової залози, а також панкреатичних острівців, щитоподібної залози та наднирників.

Таким чином, враховуючи рівень середньодобових приростів свиней, можна константувати, що для практичного використання в годівлі свиней різних вікових груп можна рекомендувати добову дозу споживання міновіту 4 г на 100 кг живої маси, або 1,0-1,5 кг на 1 т зерносуміші або комбікорму.

Результати використання мінази в раціонах свиней

Згодовування мінази супоросним свиноматкам із розрахунку 4 г на 100 кг живої маси сприяло збільшенню їх живої маси за період супоросності (дослід 10, табл.7). Крім того, позитивно вплинуло і на внутріутробний ріст поросят - масу гнізда і масу одного поросяти. Маса гнізда і маса одного поросяти у дослідній групі при опоросі були більшими відповідно, на 10,4 і 8,2 % проти аналогічних показників контрольних тварин.

Поросята дослідної групи краще росли і до відлучення від свиноматок в 45-добовому віці. У цей час вони вірогідно переважали своїх ровесників з контрольної групи за показниками маси гнізда, маси однієї голови, абсолютного та середньодобового приросту (дослід 11, табл. 7).

Таблиця 7

Показники продуктивності свиней при згодовуванні мінази, M±m

Показник

1 група (контрольна)

2 група (дослідна)

Дослід 10. Свиноматки, n=10

Жива маса при паруванні, кг

181±5,9

184±6,4

Жива маса при опоросі, кг

220±5,4

231±5,3

Приріст абсолютний, кг

39±1,1

47±2,2хх

Приріст середньодобовий, г

342±9,9

413±18,9хх

Кількість поросят в гнізді, гол.

11,4±0,5

11,8±0,5

Маса гнізда, кг

13,91±0,4

15,37±0,6

Жива маса 1 голови, кг

1,22±0,03

1,30±0,04

При відлученні в 45 діб: к.-сть поросят в гнізді, гол.

10,0±0,4

10,8±0,4

                                        маса гнізда, кг

94,0±2,8

136,08±4,3ххх

                                        жива маса 1 голови, кг

9,4±0,3

12,6±0,5ххх

Приріст живої маси 1 гол.: абсолютний, кг

8,18±0,3

11,3±0,5ххх

                                             середньодобовий, г

182,0±5,6

251,0±10,6ххх

Дослід 11. Поросята підсисні, n=30

Початкова жива маса, кг

1,1±0,05

1,13±0,07

Кінцева жива маса, кг

13,7±0,6

16,19±0,8х

Приріст абсолютний, кг

12,6±0,5

15,06±0,7х

Приріст середньодобовий, г

210±9

251±12х

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

2,57

2,15

Згодовування мінази в різних дозах позитивно впливає на продуктивність молодняку свиней (дослід 12, табл. 8).

Таблиця 8

Показники продуктивності молодняку свиней, М±m, n=15

Показник

1 група

2 група

3 група

4 група

5 група

Дослід 12. Поросята відлучені

Початкова жива маса, кг

13,3±0,4

13,9±0,5

13,8±0,7

13,7±0,4

13,6±0,8

Кінцева жива маса, кг

46,0±0,2

53,0±0,7ххх

53,9±1,6ххх

53,9±1,2ххх

51,9±1,2ххх

Приріст абсолютний, кг

32,76±0,8

39,2±0,9

40,1±1,1

40,2±0,9

38,3±10,7

Приріст середньодобовий, г

364±9

435±11ххх

446±12ххх

447±11ххх

426±8ххх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

4,39

3,67

3,58

3,57

3,75

Передзабійна жива маса, кг

101,3±6,7

-

108,3±2,6

-

-

Забійна маса, кг

80,1±1,3

-

83,98±6,5

-

-

Забійний вихід, %

79,1±2,2

-

77,5±1,6

-

-

Маса туші, кг

60,7±1,4

-

66,5±6,3

-

-

Вихід туші, %

59,9±1,8

-

61,4±2,5

-

-

Так, при дозі мінази 2 г на 100 кг живої маси середньодобові прирости збільшуються на 71г, або на 19,5%, а при дозі мінази 4 г на 100 кг живої маси прирости збільшуються на 82 г, або на 22,5% Витрати корму на 1 кг приросту зменшують відповідно на 16,5-18,5%.

При наступному збільшенні дози мінази до 6 та 8 г на 100 кг живої маси середньодобові прирости далі не зростають. Вони залишаються на тому рівні, який був у молодняку свиней при згодовуванні мінази в кількості 4 г. А в п’ятій групі навіть мають тенденцію до наближення їх до рівня тварин другої групи.

За більшістю показників, які характеризують забійні якості тварин, вірогідної різниці між дослідною і контрольною групами не існує.

Рис. 10. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Згодовування в раціонах відлучених поросят мінази має позитивний вплив не тільки на показники продуктивності, а також і на показники перетравності поживних речовин раціону та баланс азоту. Дослід по вивченню перетравності поживних речовин раціону був проведений на поросятах живою масою 40 кг.

Згодовування мінази свиням дослідної групи (дослід 12) позитивно позначилося на коефіцієнтах перетравності (рис. 10).

Коефіцієнти перетравності клітковини, протеїну та сухої речовини були дещо вищими, відповідно на 8,13 і на 3,1% проти показників контрольних свиней.

Свині дослідних груп краще використовували азот в організмі (рис.11), менше виділяли його із сечею і калом, краще його перетравлювали. А саме: міназа в раціоні свиней сприяла збільшенню відкладення азоту від прийнятого на 7,99 %, від перетравленого – на 10,76 %.

Тому в практичному використанні можна збагачувати раціони поросят міназою в кількості 2-4 г на 100 кг живої маси. Підвищення дози мінази в раціоні понад цей рівень недоцільне.

Рис. 11. Баланс азоту у свиней на дорощуванні при згодовуванні мінази, n=3

Ефективність використання мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 у годівлі свиней

Введення в раціон супоросних свиноматок ферментного препарату МЕК-1 в кількості 1,5 г на голову за добу (дослід 13) не впливало на зміну живої маси за період супоросності (табл.9). Проте, позитивна дія згодовування свиноматкам препарату МЕК-1 проявляється на показниках їх приплоду. Так, у дослідній групі відзначається невірогідне збільшення маси гнізда (на 6,4%) та маси одного поросяти при народженні (на 9,8 %) проти показників контрольних свиноматок, які препарату не отримували.

Тенденція до збільшення показників росту відзначається і при відлученні поросят від свиноматок в 45-добовому віці. Переважання показників у дослідній групі над контрольною становить: за масою гнізда на 9,1 %, живою масою одного поросяти – на 12,7 %, середньодобових приростах за підсисний період – на 13,1 %. В той час як за показниками багатоплідності свиноматок і збереженості поросят різниця між групами практично відсутня.

Згодовування МЕК-1 та МЕК-2 у складі підкормки підсисним поросятам (дослід 14) із розрахунку 1 г на голову за добу збільшує їх середньодобові прирости на 43 – 53 г, або на 20,4 – 25,2 % (за 60-добовий підсисний період), а також сприяє підвищенню збереженості поросят на 6,6 та 2,2 %.

Згодовування молодняку свиней на вирощуванні (дослід 15) препаратів МЕК-1 та МЕК-2 в дозі 1,5 г на голову за добу сприяє підвищенню середньодобових приростів на 74-88 г, або на 15,1 – 17,9 %.

Таблиця 9

Показники продуктивності свиней при згодовуванні мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2, M±m

Показник

1 група (контрольна)

2 група (МЕК-1)

3 група (МЕК-2)

Дослід 13. Свиноматки, n=10

Жива маса при паруванні, кг

181±5,93

178±6,88

-

Жива маса при опоросі, кг

220±5,38

220,3±6,36

-

Приріст абсолютний, кг

39±1,14

42,3±1,67

-

Приріст середньодобовий, г

342±9,98

371±14,63

-

Кількість поросят в гнізді, гол.

11,4±0,51

11,2±0,53

-

Маса гнізда, кг

13,91±0,38

14,81±0,39

-

Жива маса 1 голови, кг

1,22±0,03

1,34±0,05

-

При відлученні в 45 діб: кількість поросят в гнізді, гол.

10,0±0,35

9,7±0,45

-

маса гнізда, кг

94,0±2,76

102,8±3,32

-

жива маса 1 голови, кг

9,4±0,26

10,6±0,61

-

Приріст живої маси 1 гол.:  абсолютний, кг

8,18±0,25

9,35±0,58

-

середньодобовий, г

182,0±5,56

205,8±12,88

-

Дослід 14. Поросята підсисні, n=30

Початкова жива маса, кг

1,1±0,05

1,16±0,05

1,2±0,05

Кінцева жива маса, кг

13,7±0,57

16,36±0,46хх

17,0±0,45ххх

Приріст абсолютний, кг

12,6±0,52

15,2±0,46

15,8±0,45

Приріст середньодобовий, г

210±9

253±7хх

263±7ххх

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

2,57

2,13

2,06

Дослід 15.Молодняк на вирощуванні, n=11

Початкова жива маса, кг

25,9±0,7

25,2±0,5

25,5±0,7

Кінцева жива маса, кг

71,6±1,1

77,8±0,7xxx

79,4±1,0xxx

Приріст абсолютний, кг

45,7±1,3

52,6±0,7

53,9±0,9

Приріст середньодобовий, г

491±14

565±7

579±10

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

5,49

4,77

4,66

Збагачення раціонів відгодівельним свиням (дослід 16) препаратом МЕК-1 в дозах 0,5–1,5г на голову за добу сприяє збільшенню середньодобових приростів на 36 – 70 г, або на 8,3 – 17,4%, а також зменшенню витрати корму на 1 кг приросту на 7,8 – 14,8 %.

При згодовуванні МЕК-2 в різних дозах (0,5, 1,0, 1,5 г на голову за добу) середньодобові прирости збільшуються на 22 – 70 г, або на 5,1 – 16,3%, при зменшенні витрати корму на 1 кг приросту на 4,9 - 14,0%.

Таблиця 10

Продуктивність свиней на відгодівлі при збагаченні раціонів ферментними препаратами МЕК-1 та МЕК-2 (дослід 16), М±m, n=15

Показник

1 група, контрольна

2 група, МЕК-1

3 група, МЕК-1

4 група, МЕК-1

5 група, МЕК-2

6 група, МЕК-2

7 група, МЕК-2

Початкова жива маса, кг

70,0±0,4

69,4±0,4

70,2±0,7

71±0,8

69,5±0,9

70,4±0,9

69,5±1,2

Кінцева жива маса, кг

109,2±2,5

111,8±2,5

114,9±1,8

117±0,9х

110,6±1,2

114,4±1,4

115,0±2

Приріст:

абсолютний, кг

39,2±11,6

42,4±1,6

44,7±1,9хх

46,0хх

41,1±1,4

44,0±1,6

45,5±2,3х

середньодобовий, г

430±17

466±18

491±21

505±1,9хх

452±17

484±17х

500±18х

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

7,90

7,29

6,92

6,73

7,52

7,02

6,80

Передзабійна маса, кг

119,3±4,5

127,8±4,1

126,0±4,4

Забійна маса, кг

96,6±3,5

101,2±3,8

101,7±3,7

Забійний вихід, %

80,9±3,68

79,2±3,73

80,7±4,57

Маса туші, кг

78,0±5,40

81,7±2,94

82,5±4,12

Вихід туші, %

65,4±2,37

63,9±3,32

65,5±4,4

Рис. 12. Гематологічні показники у свиней, n=3

Отже, доза 1,5 г на голову за добу, як одного так і другого препаратів виявилася кращою, забезпечивши підвищення середньодобових приростів на 70 г, або на 17%, при зменшенні затрат корму на 1 кг приросту на 14 %.

Формування продуктивності молодняку свиней при згодовуванні препарату МЕК-1 в дозі 1,5 г на голову за добу супроводжується не значними змінами гематологічних показників. Зокрема, спостерігається незначне зменшення відсотка базофілів і еозинофілів у крові дослідних тварин та збільшення кількості еритроцитів (на 9,6%) та сегментоядерних нейтрофілів порівняно з контролем    (рис. 12).

Рис 13. Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, %, n=3

Серед біохімічних показників має місце збільшення фосфору, тоді як за рештою досліджуваних показників істотної різниці між групами не існує. Ці дані свідчать про певну напруженість гемопоезу для забезпечення перебігу гомеостатичних реакцій в напрямку забезпечення зростаючих (порівняно з контролем) середньодобових приростів за дії МЕК-1.

Дані балансового досліду свідчать про те, що використання в раціонах відгодівельних свиней ферментного препарату МЕК-1 сприяє підвищенню коефіцієнтів перетравності практично всіх поживних речовин раціону, особливо сухої речовини, клітковини, БЕР, а також кращому використанню азоту корму (рис. 13 та рис. 14).

Забійні показники піддослідних свиней приведені в табл. 10 з якої видно, що збагачення раціонів свиней препаратом МЕК-1 та МЕК-2 в дозі 1,0 г на голову за добу збільшує показники забійної маси на 4,65,1 кг, або на 4,7- 5,2 %, маси туші – відповідно на 3,7  4,5 кг, або на 4,6–5,7%.

Рис14. Баланс азоту у свиней на дорощуванні при згодовуванні МЕК-1, n=3

На масу та вихід м’яса, сала і кісток в трьохреберному відрубі туш свиней згодовування обох препаратів вірогідного впливу не має, так само відсутня різниця за показниками гідратаційної здатності м’язової тканини та рН (табл. 11).

А в жирнокислотному складі м’яса дослідних свиней серед насичених жирних кислот зменшується вміст стеаринової, а серед ненасичених – збільшується кількість пальмітоолеїнової, арахідонової і зменшується вміст ейкозадієнової та лінолевої жирних кислот.

Згодовування молодняку свиней препаратів МЕК-1 та МЕК-2 не позначається на зміні маси шлунка свиней, але зумовлює істотне потовщення стінки і її оболонок у кардіальній зоні і невірогідне збільшення їх у фундальній зоні та зменшення цих структур в пілоричній зоні.

Мультиензимні композиції не виявляють вірогідного впливу на масу та довжину кишечника, але зумовлюють тенденцію до збільшення товщини стінки та її оболонок в порожній кишці та вірогідне потовщення цих структур в клубовій кишці.

Відмічені незначні структурні зміни у внутрішніх органах тварин в даному і попередніх дослідах у всіх серіях можуть бути пов’язані з характером травних процесів та хімічною дією складових частин раціону на стінку кишок, що характеризує морфофункціональний стан структур кожної з кишок тонкого та товстого відділів. Зважаючи на єдність структури та функції, як ідейного принципу в біології, за станом структур можна судити про повноцінність функції. При цьому оцінка функції виражається такими критеріями: зменшення структури розглядається як ослаблення функції, а зростання показників структур вище контрольних величин – як посилення функції всмоктувального апарату тонкої або товстої кишки. Вивчення цих питань має важливе значення при оцінці дії нових кормових засобів на організм свиней і формування їх продуктивності.

Таблиця 11

Фізико-хімічні показники найдовшого м’яза спини свиней, n=3

Показник

1 група

3 група

Маса трьохреберного відрубу, кг

2,13±0,05

2,66±0,10хх

в т.ч. м’яса

0,98±0,04

1,04±0,07

сала

0,95±0,03

1,36±0,06ххх

кісток

0,20±0,03

0,26±0,03

Вихід, %

м’яса

46,0

39,1

сала

44,6

51,1

кісток

9,4

9,8

Загальна волога в м’ясі, %

73,35±1,56

71,35±0,72

в т.ч. вільна, %

20,9±1,37

17,48±0,31

зв’язана, %

52,45±2,32

53,87±1,05

Суха речовина, %

26,65±1,56

29,65±0,72

рН

5,3±0,01

5,35±0,04

Інтенсивність забарвлення, е. 100

15±0,01

13±0,01ххх

Насичені жирні кислоти, %

Капринова

0,06±0,005

0,06±0,003

Лауринова

0,05±0,0002

0,05±0,002

Міристинова

1,21±0,007

1,21±0,030

Пальмітинова

23,5±0,278

24,57±0,722

Маргаринова

0,24±0,015

0,25±0,006

Стеаринова

11,19±0,161

9,8±0,28хх

Всього:

36,25

35,94

Мононенасичені жирні кислоти,%

Пальмітоолеїнова

3,92±0,083

4,51±0,053ххх

Гептадекамоноєнова

0,19±0,023

0,20±0,005

Олеїнова

50,12±0,634

50,30±0,440

Гадолеїнова

1,23±0,005

1,22±0,030

Всього:

55,46

56,23

Поліненасичені жирні кислоти,%

Лінолева

7,2±0,213

6,96±0,027

Ліноленова

0,63±0,032

0,40±0,010

Ейкозадієнова

0,26±0,015

0,20±0,005хх

Арахідонова

0,18±0,018

0,25±0,006хх

Всього:

8,27

7,81

Разом: насичені

36,25

35,94

            ненасичені

63,73

64,04

Відношення ненасичених жирних кислот до насичених

1,76

1,78

Після дослідження кола питань, від яких залежить формування продуктивності свиней різних вікових груп при збагаченні раціонів новими кормовими добавками, виникає доцільність обґрунтування практичного використання результатів досліджень. Питання зводиться до того, що у всіх серіях дослідів визначено позитивний вплив мацерази, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 на продуктивність свиней різних вікових груп.

За показниками продуктивності супоросних свиноматок кращі результати одержані при введенні в раціон міновіту та мінази, дещо нижчі – при використанні в годівлі МЕК-1. А при згодовуванні мацерази показники продуктивності супоросних, а потім і підсисних свиноматок, перебувають на рівні контрольних значень.

В результаті проведених досліджень виділені найбільш ефективні дози згодовування препаратів, обґрунтовано економічну доцільність їх використання в годівлі свиней у виробничих умовах на основі даних виробничої перевірки результатів досліджень.

Одержані дані свідчать про те, що використання препаратів має високу окупність. На вкладену гривню одержано віддачу при згодовуванні міновіту, мінази та МЕК - від 6,4 до 10,3 грн. Порівняно меншу окупність має згодовування мацерази – 1,1-1,5 грн. Рівень рентабельності становить до 70 %.

Таким чином, враховуючи продуктивність, якість свинини, показники обміну речовин, стан структур внутрішніх органів та економічні показники свиней, що вирощуються на м'ясо в господарствах різних організаційних форм, переважно на кормах власного виробництва, доцільно використовувати в годівлі нові кормові добавки – мацеробацилін, мацеразу, міновіт, міназу та мультиензимні композиції МЕК-1 та МЕК-2. Досліджувані кормові добавки - доцільно включати до складу комбікормів та преміксів заводського виробництва.

ВИСНОВКИ

1.На основі експериментальних досліджень доведено, що підвищення продуктивності свиней різних вікових груп в сучасних господарсько-економічних умовах може забезпечуватися використанням в їх годівлі нових біотехнологічних препаратів та їх композицій – мацеробациліну, мацерази, міновіту, мінази, мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2, яким властива висока активність розщеплення складових частин корму, ферментолізу в слизовій оболонці кишечника та обміну речовин, що забезпечувало інтенсивний ріст тварин та одержання якісної свинини.

2.Згодовування супоросним свиноматкам ферментного препарату мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси не впливало на зміну їх живої маси порівняно з контролем, але істотно позначалося на поліпшенні показників росту поросят в період від народження і до відлучення від свиноматок у 45-добовому віці, що проявлялося в збільшенні маси гнізда, живої маси, а також середньодобових приростів на 41 г, або на 22,5%.

3.Використання в складі підгодівлі підсисним поросятам ферментних препаратів мацеробациліну та мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси сприяло збільшенню середньодобових приростів, відповідно, на 11 та 76 г, або на 5,27 та 36,2%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 5,1 та на 26,4%, а також характеризувалось підвищенням середньодобових приростів на 19-47 г (4,97–12,98%) в наступний період вирощування.

4.Забезпечення раціонів відлучених поросят мацеробациліном та мацеразою в розрахунку 0,4 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів відповідно на 68 і 52 г, або на 18,7 і 14,3 %, маси туші після їх вирощування на 11,1 – 17,2%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 16,8 та 13% і не мало вірогідного впливу на водоутримуючу здатність м’язової тканини і рН, зменшувало вміст жиру, мармуровість, підвищує інтенсивність забарвлення м’яса та вміст білка; не мало вірогідного впливу на показники маси шлунка та довжини кишечника свиней, зумовлюючи тенденцію до зменшення товщини стінки; не викликало вірогідних змін більшості каріометричних показників в печінці, підшлунковій, щитоподібній залозах, за винятком наднирників.

5.При згодовуванні молодняку свиней на вирощуванні різних доз мацеробациліну порівняно кращі відгодівельні показники одержані за дози 0,2 г на 100 кг живої маси – середньодобові прирости збільшувались на 27 г, або на 8,3%; відмічалась тенденція до підвищення забійної маси, маси туші та їх виходу при відсутності вірогідних змін фізико-хімічних показників м’язової тканини, окрім підвищення вмісту білка; реакцією структур внутрішніх органів на мацеробацилін в раціоні було потовщення слизової оболонки в порожній та ободовій кишках та зменшення її в кардіальній зоні шлунка, без суттєвої зміни маси та лінійних промірів цих органів.

6.Введення в раціон свиней на вирощуванні різних доз мацерази (0,2, 0,4 та 0,6 г на 100 кг живої маси) зумовлювало практично однаковий продуктивний ефект – середньодобові прирости збільшувались на 19,21%, а витрати корму на 1 кг приросту зменшуються на 17%. Відмічалося збільшення передзабійної, забійної маси, маси і виходу туші, тенденція до зменшення маси внутрішнього жиру та збільшення в м’язовій тканині вмісту зв’язаної вологи, інтенсивності забарвлення, мармуровості та рН; не позначалося на зміні вмісту азоту, триптофану та білків; із жирних кислот в м’язовій тканині збільшувалась концентрація пальмітинової, міристинової, пальмітоолеїнової та зменшення кількості стеаринової та гадолеїнової кислот; збільшувалась товщина стінки ободової та порожньої кишок і суттєво не змінювалися морфологічні показники різних функціональних зон шлунка.

7.При заключній відгодівлі молодняку свиней використання мацеробациліну та мацерази в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси збільшувало середньодобові прирости на 22,6-26,0%, витрати корму на 1 кг приросту зменшувались на 18,5-20,7%; має місце збільшення забійних показників, відсутність вірогідної різниці за масою внутрішніх органів та вірогідні зміни більшості структур функціональних зон шлунка і кишечника; в крові свиней спостерігалося збільшення нейтрофілів, моноцитів, гамма-глобулінів і зменшення базофілів, еозинофілів, альфа-глобулінів при досить високому вмісті кальцію і фосфору.

Ці зміни відбувалися на рівні підвищення коефіцієнтів перетравності протеїну та клітковини і покращання показників відкладення азоту в тілі тварин.

8.Використання в годівлі супоросним свиноматкам міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси зумовлювало збільшення їх живої маси, маси гнізда і однієї голови поросят при опоросі та при відлученні від свиноматок в 45-добовому віці. За підсисний період середньодобові прирости поросят зростали на 74 г, їх збереженість підвищувалась на 3,9%, багатоплідність свиноматок залишається без змін.

9.Включення в склад підгодівлі підсисним поросятам міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси на добу сприяло збільшенню середньодобових приростів на 52 г, або на 24,7%, зменшенню витрат кормів на 1 кг приросту на 19,8%, підвищенню енергії росту в наступний період вирощування та їх збереженості на 6,7%.

10.Згодовування відлученим поросятам міновіту в кількості 2-8 г на 100 кг живої маси збільшувало середньодобові прирости на 13,7 - 20,1%, зменшувало витрати корму на 1 кг приросту на 11,9 – 16,6%, не маючи вірогідного впливу на зміну забійних показників, сприяє незначному збільшенню маси трьохреберного відрубу туш та м’язової тканини в ньому і несуттєво відбивалося на фізико-хімічних показниках та жирнокислотному складі м’яса; не встановлено істотних змін за масовими та лінійними показниками шлунка та кишечника, зумовлюючи тенденцію до збільшення товщини стінки порожньої та ободової кишок; істотно не впливало на зміну морфологічних показників печінки, підшлункової залози та наднирників; в крові зумовлювало збільшення паличкоядерних нейтрофілів, бета-глобулінів і зменшення еозинофілів і гамма-глобулінів; зумовлює тенденцію до підвищення перетравності поживних речовин раціонів і кращого використання азоту раціону.

11.Використання в годівлі супоросних свиноматок препарату мінази в кількості 4 г на 100 кг живої маси сприяло збільшенню їх живої маси за період вагітності, а також підвищенню показників росту приплоду, а саме: маси гнізда і одного поросяти при народженні (на 10,4 та 8,2%), маси гнізда поросят при відлученні в 45-добовому віці (на 42,1 кг), середньодобових приростів поросят за підсисний період (на 69 г, або на 37,9%), збереженості поросят (на 3,8%); при відсутності істотного впливу на показник багатоплідності свиноматок.

12.Введення до складу підгодівлі підсисним поросятам мінази в кількості 4 г на 100 кг живої маси збільшувало середньодобові прирости на 41 г, або на 19,5%, та зменшувало витрати корму на 1 кг приросту на 16,3%, забезпечує кращий ріст та збереженість поросят в наступний період їх вирощування.

13.Різні дози мінази (2, 4, 6, 8 г/100 кг живої маси) в раціонах відлучених поросят зумовлювали підвищення середньодобових приростів у середньому на 20%, зменшення витрат кормів на 1 кг приросту на 18%; без вірогідного впливу на забійні показники і маси внутрішніх органів вирощених і відгодованих із них свиней, збільшувало масу трьохреберного відрубу туш та кількість м’язової тканини в ньому, суттєво не впливать на фізико-хімічні показники м’яса, лише зумовлюють тенденцію до підвищення вмісту повноцінних білків і зменшення жиру та вмісту ненасичених жирних кислот; не проявляють вірогідного впливу на зміну структур шлунка та кишечника, а також на каріометричні показники печінки, підшлункової залози та наднирників; при цьому відзначалось зменшення кількості панкреатичних острівців на 1 мм2 при збільшенні їх розмірів, а також збільшення діаметра фолікулів у щитоподібній залозі при зменшенні висоти фолікулярного епітелію; в крові зменшувався відсоток еозинофілів, юних нейтрофілів, вміст білка при збільшенні моноцитів і бета-глобулінів; відзначається тенденція до підвищення коефіцієнтів перетравності поживних речовин раціонів і краще засвоєння азоту корму організмом тварин.

14.Ферментний препарат МЕК-1 в раціоні супоросних свиноматок не впливав на зміну живої маси за період супоросності багатоплідності та збереженості поросят від народження і до відлучення, але позитивно позначався на якості приплоду - збільшенні маси гнізда і живої маси поросят при народженні та відлученні від свиноматок в 45-добовому віці, підвищенні середньодобових приростів поросят за підсисний період на 24 г, або на 13,1%.

15.Згодовування у складі підгодівлі підсисним поросятам препаратів МЕК-1 та МЕК-2 в кількості 1 г на голову за добу збільшувало їх середньодобові прирости на 43 та 53 г, або на 20,4 та 25,2%, зменшувало витрати корму на 1 кг приросту на 17,1-19,8%, підвищувало збереженість поросят та інтенсивність росту в наступний період вирощування.

16.Згодовування молодняку свиней на вирощуванні ферментних препаратів МЕК-1 та МЕК-2 в кількості 1,5 г на голову за добу зумовлювало збільшення середньодобових приростів на 74-88 г, або на 15,1-17,9%, зменшення витрат кормів на 13,12 – 12,15%, збільшувало передзабійну, забійну масу; не позначаючись на зміні показників морфологічного складу трьохреберного відрубу туші, гідратаційної здатності м’язової тканини, інтенсивності забарвлення та рН; при цьому спостерігалась тенденція до збільшення товщини стінки та її оболонок порожньої та клубової кишок, а також потовщення стінки та її оболонок в кардіальній, фундальній зонах шлунка і стоншення в пілоричній зоні.

17.Ферментні препарати МЕК-1 та МЕК-2 в раціонах свиней на відгодівлі сприяли збільшенню середньодобових приростів у кращому варіанті (1,5 г на голову за добу) на 70 г, або на 17%, зменшенню витрат корму на 1 кг приросту на 14%, підвищенню забійної маси на 7,1-5,6%, маси туші на 4,6-5,7%, маси трьохеберного відрубу та кількості сала в ньому; без істотних змін маси внутрішніх органів, показників гідратаційної здатності м’язової тканини, інтенсивності забарвлення та рН, а також суми жирних кислот; МЕК-1 в раціоні свиней знижував в крові свиней відсоток базофілів, еозинофілів, загального білка і збільшує рівень паличкоядерних нейтрофілів, еритроцитів та фосфору; підвищував перетравність практично всіх поживних речовин раціону і сприяв кращому використанню азоту корму.

18.Використання досліджуваних ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней на вирощуванні та відгодівлі мало високу окупність – на вкладену гривню одержували 1,33 - 1,56 грн при згодовуванні мацеробациліну; 1,1 - 1,4 грн - за мацерази; 6,4 грн – за міновіту; 6,6 грн – за мінази; 6,19 – 10,3 грн за МЕК-1 та 7,57 – 9,5 грн за МЕК-2 в раціоні. Рівень рентабельності досягає до 70 %.

Результати досліджень впроваджено в господарствах Вінницької, Київської, Тернопільської, Житомирської областей та в Автономній Республіці Крим.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Враховуючи продуктивну дію, якість свинини, показники обміну речовин та морфофункціональний стан внутрішніх органів свиней, пропонується збагачувати раціони супоросних та підсисних свиноматок, відлучених поросят, молодняку свиней на вирощуванні та на відгодівлі новими кормовими добавками за таких нормативів:

мацеробацилін “Р” та мацераза “Н” – 0,4-0,5 кг на 1 т кормосуміші або комбікорму;

міновіт та міназа – 1,5 кг на 1 т кормосуміші або комбікорму;

мультиензимні композиції – МЕК-1 та МЕК-2 – 1,5 г на голову за добу, або 0,75 кг на 1 т кормосуміші або комбікорму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових журналах та збірниках наукових праць

1.Гуцол А.В. Ефективність використання ферментних препаратів при відгодівлі свиней / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2004. - Вип. 16. - С. 129-133.

2.Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препаратів на продуктивність ранньовідлучених поросят / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2004. – Вип. 17. –С. 151-155.

3.Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препаратів на стан структур шлунка і кишечнику свиней /А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ.– Вінниця, 2004.- Вип. 18. – С.75-80.

4.Мазуренко М.О. Ефективність використання міновіту та мінази в годівлі

підсисних поросят / М.О. Мазуренко, В.А. Болоховська, А.В. Гуцол, Г.І. Льотка, І.М. Бідяк // Збірник наукових праць ВДАУ.- Вінниця, 2004. – Вип.19.– С. 66-70.(Дисертант провів досліди, опрацював одержані результати та написав статтю).

5.Гуцол.А.В. Вплив згодовування різних доз мінази на продуктивність ранньовідлучених поросят / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ - Вінниця, 2005. – Вип. 20. – С. 34-39.

6.Гуцол А.В. Вплив згодовування міновіту на продуктивність ранньовідлучених поросят / А.В. Гуцол // Збірник наукових праць ВДАУ. – Вінниця, 2005. – Вип. 23. – С. 41-46.

7.Гуцол А.В. Відгодівельні та забійні показники свиней при згодовуванні ферментних препаратів / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Сільський господар.-2005.-№11-12.-С.22-24.(Дисертант провів дослід, узагальнив експериментальні матеріали та написав статтю).

8.Гуцол А.В. Вплив згодовування різних доз МЕК-1 та МЕК-2 на продуктивність свиней на відгодівлі / А.В. Гуцол, В.А. Болоховська // Науковий вісник ЛНАВМ. – Львів, 2005. – Том 7, №4 (27), частина 2. - С.186-190.(Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

9.Гуцол А.В. Ефективність використання в годівлі свиней мацерази залежно від способу її одержання / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНАВМ. – Львів, 2006. – Том 8, №2 (29), частина 3. - С.72-79.(Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

10.Гуцол А.В. Вплив згодовування міновіту на продуктивність та морфологічні показники внутрішніх органів свиней /А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНАВМ. – Львів, 2006. – Том 8, №2 (29), частина 4. - С.38-42. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

11.Гуцол А.В. Ефективність різних доз мацеробациліну в раціонах молодняку свиней / А.В. Гуцол // Сільський господар. – Львів, 2006.-№1-2.-С.19-21.

12.Гуцол А.В. Ефективність згодовування мультиензимних препаратів МЕК-1 та МЕК-2 молодняку свиней при вирощуванні на м’ясо / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНАВМ. – Львів, 2006. – Том 8, №3 (30), частина 3. - С.28-32. (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

13.Гуцол А.В. Ефективність використання мінази в раціонах поросят / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науково-технічний бюлетень. – Інститут біології тварин ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. - Львів, 2007.- Вип.8, № 1,2.- С.85-88. (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

14.Гуцол А.В. Морфологічні показники шлунка і кишечка свиней при згодовуванні мацеробациліну/ А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2008. – Том 10, №3 (38), частина 2. - С.65-68. (Дисертант провів дослід, узагальнив експериментальні матеріали та написав статтю).

15.Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препаратів на якість м’яса молодняку свиней / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів, В.Мігдал // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2008. – Том 10, №3 (38), частина 3. - С.32-35. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

16.Гуцол А.В. Гематологічні показники свиней при згодовуванні ферментних препаратів / А.В. Гуцол // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2008. – Том 10, №2 (37), частина 2. - С.68-72.

17.Гуцол А.В. Вплив згодовування ферментних препаратів на морфологічні показники залоз молодняку свиней / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2008. – Том 10, №4 (39) - С.55-61. (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

18.Гуцол А.В. Якість свинини при згодовуванні ферментного препарату «Мацераза» / А.В. Гуцол, М.О. Мазуренко, В.А. Болоховська, В.В. Болоховський, А.М. Благодір // Вісник державного агроекологічного університету.- Житомир, 2008, №2 (23), т.1 – С.146-150.(Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

19.Гуцол А.В. Стан структур шлунка і кишечника свиней при згодовуванні мацерази / А.В. Гуцол, Я.І. Кирилів // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2009. – Том 11, №2 (41), Ч.3 - С.77-80. (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

20.Гуцол А.В. Гематологічні показники свиней при згодовуванні преміксів / А.В. Гуцол, Н.В. Гуцол, І.М. Бідяк, Г.І. Льотка, О.І. Ремінний // Збірник наукових праць ВНАУ. – Вінниця, 2010. – Вип.4 – С.51-53. (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

21.Гуцол А.В. Дослідження активності гідролаз 12-палої кишки свиней за впливу екзогенних ензимних препаратів / А.В.Гуцол, Я.І. Кирилів // Український біохімічний журнал – Одеса, 2010. – Том 82, №4 (додаток 1) – С.173. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

22.Кирилів Я.І. Вплив згодовування міновіту на перетравність корму молодняку свиней / Я.І. Кирилів, А.В. Гуцол // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2010. – Том 12, №2 (44), Ч.3 - С.81-83. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

23.Кирилів Я.І. Перетравність корму та обміну азоту у молодняку свиней при згодовуванні мінази / Я.І. Кирилів, А.В. Гуцол // Науковий вісник ЛНУВМтаБ. – Львів, 2010. – Том 12, №2 (44), Ч.3 - С.84-86. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

24.Гуцол А. В. Дослідження впливу ферментних препаратів на розщеплювальну здатність in vitro поживних речовин з різних кормів та комбікормів і активність ферментів у слизовій 12-палої кишки свиней / А. В. Гуцол, Я. І. Кирилів // Науковий вісник ЛНУВМБТ. – Львів, 2010. – Т. 13, №2 (37), ч. 2. - С.68-72. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

В матеріалах наукових конференцій

25.Гуцол А.В. Продуктивність молодняку свиней при згодовуванні ферментних препаратів / А.В. Гуцол // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції «Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи».- Вінниця, 2004. – С.203-204.

26.Гуцол А.В. Забійні показники та стан структур шлунка і кишечнику свиней при згодовуванні ферментних препаратів / А.В. Гуцол //  Збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Корми і кормовий білок». - Вінниця,2004. - С. 204 – 209.

27.Гуцол А.В. Ефективність мацерази в раціонах свиней при вирощуванні на м’ясо /А.В. Гуцол // Збірник матеріалів П’ятої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів: “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”.- Вінниця, 2005 – С.179-180.

28.Болоховський В.В. Применение новой ферментной кормовой добавки «Мацеразы» для повышения энергетической ценности грубых кормов, содержащих некрахмальные полисахариды / В.В. Болоховський, А.М. Благодир, А.В. Гуцол // 3бірник матеріалів конференції «Україна. Комбікорми – 2005.» - АР Крим, 2005. – С. 64-67. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

29.Гуцол А.В. Продуктивність молодняку свиней при введенні в раціон мацерази /А.В. Гуцол, В.В. Гончарук, В.В. Гончарук // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” – Вінниця, 2005. - С. 151-155. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

30.Мазуренко М.О. Мультиензимні композиції і ефективність використання їх при вирощуванні свиней на м’ясо / М.О. Мазуренко, А.В. Гуцол, В.А. Болоховська, А.М. Благодір // 3бірник матеріалів конференції «Україна. Комбікорми - 2007». -АР Крим 2007. – С 12-14. (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

31.Гуцол А.В. Вплив згодовування міновіту на відтворні показники свиноматок та ріст поросят / А.В. Гуцол, В.В. Болоховський // 3бірник матеріалів конференції «Україна. Комбікорми - 2007». - АР Крим, 2007. – С 42-44. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

32.Мазуренко М.О. Міновіт і міназа ефективні кормові добавки для свиней / М.О. Мазуренко, А.В. Гуцол, Ю.І. Ванжула, В.В. Болоховський, А.М. Благодір // 3бірник матеріалів конференції «Україна. Комбікорми - 2007». -АР Крим 2007. – С 15-18. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

33.Гуцол А.В. Біологічне обґрунтування використання мацерази в годівлі свиней / А.В. Гуцол, Н.В. Гуцол // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю ПДАТУ «Біологічні і технологічні аспекти виробництва та переробки продукції тваринництва в контексті євроінтеграції». –

Кам’янець-Подільський, 2009. – С.40-41 (Дисертант брав участь у пошуку і підготовці матеріалів, аналізі одержаних даних, оформленні статті).

34.Гуцол А.В. Використання ферментних препаратів при відгодівлі свиней / А.В. Гуцол, Н.В. Гуцол // Матеріали 1 Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених «Перспективні напрями розвитку галузей АПК і підвищення ефективності наукового забезпечення агропромислового виробництва». – Тернопіль, 2009. – С.99-101.( Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

35.Гуцол А.В. Екзогенні ферменти і перетравність корму у свиней / А.В. Гуцол // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю заснування та 55-річчю відродження біотехнологічного факультету ПДАТУ «Зоотехнічна наука Поділля: історія, проблеми, перспективи». – Кам’янець-Подільський, 2010. – С.69-70.

36.Кырылив Я.И. Эффективность использования ферментного препарата мацеразы в кормлении свиней / Я.И. Кырылив, А.В. Гуцол, Н.В. Гуцол, А.В. Дележа // Материали за VI Международна научна практична конференция 17-25 юни, 2010 «Найновите постижения на европейската наука - 2010». – София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. – С.59-62. (Дисертант організував та провів дослід, узагальнив отриманні результати та написав статтю).

Технічні умови

37.Добавка кормова. Мацераза. ТУ У 15.7-30165603-011-2004 / Нагорна О.В., Благодір А.М., Гуцол А.В.

38.Композиція мультиензимна МЕК-БТУ-1. ТУ У 15.7-30165603-012-2004 / Благодір А.М., Бобкова Л.Р., Пугач Ю.Л., Гуцол А.В.

39.Премікси. Міновіт. Міназа. ТУ У 15.7-30165603-015.2007 / Благодір А.М., Волошина М.В., Гуцол А.В.

Патенти

40.Патент на винахід №67069 Україна, МПК с 12 №11/00, А23К 1/165. Спосіб одержання іммобілізованого препарату з комплексом пектолітичних ферментів для добавлення в корм сільськогосподарським тваринам і птиці / Болоховська В.А., Бобкова Л.Р., Болоховський В.В., Благодір А.М., Гуцол А.В., Мазуренко М.О. Власник: ПП «БТУ-Центр». - №2003065931; заяв.26.06.03; опубл.16.10.2006.,бюл. №10.

41.Патент на корисну модель № 33947 від 25.07.2008 / Болоховський В.В., Благодір А.М., Болоховська Л.І., Гуцол А.В. Премікс міновіт для свійської птиці і свиней.

42.Патент на корисну модель № 33949 від 25.07.2008 / Болоховський В.В., Благодір А.М., Болоховська Л.І., Гуцол А.В. Премікс міназа для свійської птиці, свиней, телят у віці від 1 до 6 місяців та великої рогатої худоби

43.Патент на корисну модель № 29130 від 10.01.2008 / Болоховська В.А., Благодір А.М., Болоховський В.В.., Гуцол А.В., Ремінний О.І. Мультиензимна

композиція МЕК-БТУ для сільськогосподарських тварин і птиці.

44.Заяв. на патент на корисну модель / Кирилів Я.І., Гуцол А.В. Спосіб підвищення якості біологічно активних кормових добавок для свиней. -                     U 201005739; заяв.12.05.2010 (одержано позитивне рішення на видання патенту на корисну модель).

Рекомендації

45.Кирилів Я.І. Використання ферментних препаратів вітчизняного виробництва в годівлі свиней / Я.І.Кирилів, А.В.Гуцол, В.В.Болоховський // Методичні рекомендації. – Львів, 2010. – 19 с. (Розглянуто та схвалено Вченою радою Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім.С.З.Гжицького (протокол №10 від 23.12.2009 р.) та на засіданні секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України (протокол №3 від 15.03.2010 р.) і опубліковано.

Анотації

Гуцол А. В. Експериментальне обґрунтування ефективності використання ферментних препаратів та їх композицій в годівлі свиней.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.- Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького.- Львів, 2010.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання нових ферментних препаратів та їх композицій у годівлі свиней різних статево-вікових груп. На основі комплексних досліджень встановлено найбільш оптимальні дози згодовування мацерази, міновіту, мінази та мультиензимних композицій МЕК-1 та МЕК-2 свиням різних вікових груп, а також в обґрунтуванні доцільності використання нових біологічно активних кормових добавок в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.

Встановлено, що згодовування досліджуваних біологічно активних кормових добавок супоросним свиноматкам має позитивний вплив на їх відтворні показники, особливо на якість новонароджених поросят, їх ріст і збереженість, а надалі - на відгодівельні та забійні показники молодняку, фізико-хімічні показники якості м’яса, його білковий, жирнокислотний склад та калорійність.

Дослідженнями показано, що використання в годівлі молодняку свиней біологічно активних кормових добавок сприяє поліпшенню перетравності більшості поживних речовин раціонів і кращому засвоєнню організмом азоту корму.

Доведено позитивний вплив кормових добавок на процеси обміну речовин, їх здатність стимулювати розвиток окремих структур органів травної та ендокринної систем, що пов’язано із підвищенням приростів тварин шляхом інтенсифікації функції окремих органів і систем за рахунок морфофункціональних змін. Це підтверджує одну з робочих гіпотез про пришвидшення онтогенезу тварин паратипічними факторами, на відміну від генетичних.

Встановлено, що кращий продуктивний і біологічний ефект отримується при згодовуванні мацерази, одержаної напилюванням культуральної рідини на висівки,  порівняно із висушуванням в потоці гарячого повітря. Застосування її у виробничих умовах в годівлі молодняку свиней в кількості 0,4 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости на вирощуванні та відгодівлі відповідно на 18 та 20,4%, забезпечує одержання додатково 16,8 грн. на кожній голові.

Використання при вирощуванні молодняку свиней міновіту в дозі 4 г на 100 кг живої маси збільшує середньодобові прирости на 9,8% та прибуток на одній голові на 19,4 грн.

Міназа в раціонах свиней у виробничих умовах в дозі 4 г на 100 кг живої маси забезпечує збільшення середньодобових приростів на 11,1% та одержання додатково 20,16 грн. на голову за період відгодівлі.

Виробнича перевірка ефективності використання в годівлі мультиензимних препаратів в дозі 1,5 г на голову за добу засвідчила перевагу МЕК-1 та МЕК-2 за приростами на вирощуванні на 7,9-13,2%, на відгодівлі – на 11,9-14,9%, додатково одержано на кожній голові по 21,7-39,0 грн. прибутку на вирощуванні та 27,5-35,2 грн. – на відгодівлі.

Відзначено позитивний вплив препаратів також на ефективність використання корму тваринами, вихід м'ясо-сальної продукції, зменшення витрат на її одержання.

Ключові слова: корми, ферментні препарати, супоросні свиноматки, підсисні поросята, молодняк на вирощуванні та відгодівлі, гематологічні показники, внутрішні органи, перетравність, баланс азоту, якість м’яса, ендокринна система, приріст, ефективність.

Гуцол А. В. Экспериментальное обоснование эффективности использования ферментных препаратов и их композиций в кормлении свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З.Гжицкого. – Львов, 2010.

Повышение продуктивности свиней разных возрастных групп в современных хозяйственно-экономических условиях достигается использованием в их кормлении новых биотехнологических препаратов и их композиций – мацеробациллина, мацеразы, миновита, миназы, мультиэнзимных композиций МЭК-1 и МЭК-2.

Объект исследований – молодняк свиней крупной белой породы на выращивании и откорме, поросята-сосуны и отнятые от свиноматок, супоросные и подсосные свиноматки, а также кормовые добавки в виде ферментных препаратов и их композиций с другими биологически активными веществами в кормлении свиней.

Предмет исследований – расщепляемость in vitro питательных веществ зерновых кормов и активность ферментов слизистой оболочки 12-перстной кишки, продуктивность различных возрастных групп свиней, качество свинины, перевариваимость питательных веществ рационов и баланс азота, гематологические показатели, морфофункциональные показатели органов пищеварительной и эндокринной систем при скармливании ферментных препаратов мацеразы, миновита, миназы и мультиэнзимных композиций МЭК-1 и МЭК-2.

Методы исследований – зоотехнические, физиологические, химические и биохимические, морфологические, статистические, аналитические.

Для раскрытия темы диссертационной работы проведено 16 научно-хозяйственных опытов на свиньях различных возрастных групп и 4 варианта производственных проверок результатов исследований. Подопытные группы животных формировали по принципу групп-аналогов.

Проведено четыре серии опытов. В первой серии изучалась эффективность использования в кормлении свиней препаратов мацеразы, в другой – миновита, третьей – миназы и четвертой – мультиэнзимных композиций МЭК-1 и МЭК-2.

Все опыты проводились на кормах собственного производства. Концентрированные корма скармливались в сухом виде трижды в сутки – поросятам и дважды – молодняку на выращивании, откорме и свиноматкам. Содержались животные в стандартных помещениях при удовлетворительных зоогигиенических условиях.

Исследования показали, что мацераза, миновит, миназы и МЭК обладают высокой активностью расщепления in vitro составных частей корма, а также достоверно повышают в слизистой оболочке 12-перстной кишки активность ферментов – протеазы, дипептидазы, амилазы, липазы и не влияют на активность щелочной и кислотной фосфатаз.

Установлено, что введение в рационы супоросным свиноматкам мацеразы, миновита, миназы и МЭК-1 способствует увеличению показателей их живой массы за период супоросности, а также наблюдается положительный эффект препаратов на увеличение показателей роста поросят от рождения и к отъему от свиноматок в 45-суточном возрасте.

Использование в кормлении молодняка свиней биологически активных кормовых добавок способствует улучшению перевариваимости большинства питательных веществ рационов и лучшему усвоению организмом азота корма.

Доказано положительное влияние кормовых добавок на процессы обмена веществ, их способность стимулировать развитие отдельных структур органов пищеварительной и эндокринной систем, что связано с повышением приростов животных путем интенсификации функций отдельных органов и систем за счет морфофункциональных изменений. Это является подтверждением одной из рабочих гипотез ускорения онтогенеза животных паратипическими факторами, в отличие от генетических.

Установлено, что лучший продуктивный и биологический эффект наблюдается при скармливании мацеразы, полученной напылением культуральной жидкости на отруби, в сравнении с высушиванием в потоке горячего воздуха. Применение её в производственных условиях в кормлении молодняка свиней в количестве 0,4 г на 100 кг живой массы повышает среднесуточные приросты на выращивании и откорме соответственно на 18 и 20,4%, обеспечивает получение дополнительно 16,8 грн. на каждой голове.

Использование при выращивании молодняка свиней миновита в дозе 4 г на 100 кг живой массы увеличивает среднесуточные приросты на 9,8% и прибыль на одной голове на 19,4 грн.

Миназа в рационах свиней в производственных условиях в дозе 4 г на 100 кг живой массы обеспечивает увеличение среднесуточных приростов на 11,1% и получение дополнительно 20,16 грн. на голову  за период откорма.

Производственная проверка эффективности использования в кормлении мультиэнзимных препаратов в дозе 1,5 г на голову в сутки засвидетельствовала преимущество МЭК-1 и МЭК-2 за приростами на выращивании на 7,9-13,2%, на откорме – на 11,9-14,9%, дополнительно получено на каждой голове по 21,7-39,0 грн. прибыли на выращивании и 27,5-35,2 грн. – на откорме.

Отмечено положительное влияние препаратов также на эффективность использования корма животными, выход мясо-сальной продукции, снижение расходов на ее получение.

Вследствии проведенных исследований определены наиболее эффективные дозы скармливания препаратов, обосновано экономическую целесообразность их использования в кормлении свиней. Получена высокая окупаемость препаратов. При скармливании миновита, миназы и МЭК на вложенную гривню получено от 6,4 до 10,3 грн прибыли. Сравнительно меньшая окупаемость мацеразы – 1,1-1,5 грн.

Результаты исследований внедрены в хозяйствах по производству свинины в Винницкой области. На исследуемые кормовые добавки разработаны Технические условия, запатентированы, а также выпущены Методические рекомендации по их практическому использованию в свиноводстве.

Ключевые слова: мацераза, миназа, миновит, мультиэнзимные композиции МЭК-1 и МЭК-2, супоросные свиноматки, подсосные поросята, воспроизводительная способность, сохранность поросят-отъемышей, продуктивность, качество мяса, внутренние органы, переваримость, баланс азота, кровь, эффективность.

Gutsol A.V. Experimental substantiation of efficient use of enzyme preparations and their compositions in feeding swine. – Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the Doctor of Agricultural Sciences, speciality 06.02.02 - Feeding Farm Animals and Feed Technology. –  L’viv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z. Gzhyts’ky. – L’viv, 2010.

The thesis presents the theoretical and experimental material on the use of new enzyme preparations and their compositions in feeding swine of different age and gender. The most optimal dosage of feeding macerasa, minovit, minasa as well as MEK-1 and MEK-2 multi-enzyme compositions are determined on the basis of the complex research conducted. The expediency of new bioactive feed additives applied in rations while breeding swine for meat is substantiated.

It is determined that fattening brood sows bioactive feed additives under study has caused a positive impact on their reproductive performance, especially on the quality of newborn piglets.

A positive effect of the studied feed additives on growth and survival of piglets, fattening and slaughter performance of young pigs, physical and chemical indicators of meat quality, its protein, fat and acid composition as well as caloric value is ascertained.

The research has shown that the use of bioactive feed additives in feeding young pigs facilitates the improvement of digestibility of most nutrients in rations and better assimilation of feed nitrogen by an organism.

A positive impact of feed additives on metabolic processes is proved; their ability to stimulate the development of certain structures of the digestive and endocrine systems associated with increased increments through the functional intensification of some organs and systems due to morphological and functional changes is grounded. It confirms one of the working hypotheses of animal ontogenesis acceleration through paratypical factors unlike genetic ones.

It is determined that the best productive and biological effect is obtained at feeding macerasa received by coating of cultural broth on bran, in comparison to drying in a stream of hot air. Its use in production conditions at feeding young pigs in the amount 0.4 g per 100 kg of live weight increases average daily increment by  18-20,4% in breeding and fattening and provides return rise of 16,8 UAH per one head.

While breeding young pigs the application of minovit in a dose 4 g per 100 kg of live weight increases average daily increment by 9.8% and return rise of 19,4 UAH per one head.

Minasa in rations of pigs under production conditions in a dose of 4 g per 100 kg of live weight provides the increase of average increment by 11.1% and return rise of 20,16 UAH per head in the period of fattening.

The production testing of efficient usage in feeding multi-enzyme preparations in doses of 1.5 g per head on a daily basis has shown the advantage of applying MEK-1 and MEK-2 multi-enzyme compositions according to increase by 7,9-13,2% in production, by 11,9-14,9% in fattening and return rise of 27,5-35,2 UAH.

The positive influence of preparations on the efficacy of feeding farm animals, output of meat and fat produce, reduction of production cost are revealed.

Key words: feeds, enzyme preparations, brood sows, sucking piglets, breeding and fattening young pigs, hematologic indicators, internal organs, digestibility, nitrogen balance, meat quality, endocrine system, increment.

Підписано до друку 21.12.2010. Формат 60х84/16

Гарн. Times New Roman. Папір офсетний № 1.

Умовн. друк. арк. 2,70. Ум. вид. арк. 1,37

Зам. № 08/11. Наклад 100 прим.

Друк ФОП Корпан Б. І.

Львівська обл. Пустомитівський р-н., с.Давидів, вул. Чорновола 18

Тел.(032) 243-67-16

Код ДРФО 1948318017, свідоцтво серія В02 № 635667 від 13 вересня 2007 р.


І серія дослідів
Мацераза «Р» та «Н»

Показники досліджень

- розщеплюваність in vitro поживних речовин та активність ферментів тонкого кишечника;

- відтворні показники;

- відгодівельні показники;

- забійні показники;

- якість м’яса;

- вміст жирних кислот;

- морфологічні показники шлунка та кишечника;

- морфологічні показники залоз свиней (печінка, підшлункова, щитоподібна, наднирники);

- гематологічні показники;

- коефіцієнти перетравності та баланс азоту

Показники досліджень

- розщеплювальність in vitro поживних речовин та активність ферментів тонкого кишечника;

- відтворні показники;

- відгодівельні показники;

- забійні показники;

- якість м’яса;вміст жирних кислот; морфологічні показники шлунка та кишечника;

- морфологічні показники залоз свиней (печінка, підшлункова, щитоподібна, наднирники);

- гематологічні показники;

- коефіцієнти перетравності та баланс азоту

ІУ серія дослідів МЕК-1 та МЕК-2

Ефективність використання ферментних препаратів у годівлі свиней

ІІ серія дослідів Міновіт

ІІІ серія дослідів Міназа

Дослід 1. Свиноматки супоросні

Дослід 2. Поросята підсисні

Дослід 3. Поросята відлучені

Дослід 4. Молодняк на вирощуванні (мацераза «Р»)

Дослід 5. Молодняк на вирощуванні (мацераза «Н»)

Дослід 6. Молодняк на відгодівлі

Дослід 7. Свиноматки супоросні

Дослід 8. Поросята підсисні

Дослід 9. Поросята  відлучені

ослід 10. Свиноматки супоросні

Дослід 11. Поросята підсисні

Дослід 12. Поросята  відлучені

Дослід 13. Свиноматки супоросні

Дослід 14. Поросята підсисні

Дослід 15. Молодняк на вирощуванні

Дослід 16. Молодняк на відгодівлі

Економічна оцінка результатів досліджень

Виробнича апробація


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38225. Основы банковской деятельности 152.49 KB
  7Предварительный анализ баланса банка. Адекватные управленческие решения обеспечивают долгосрочную жизнеспособность банка. Ошибки и злоупотребления в управленческих решениях снижают конкурентоспособность банка и могут привести к его закрытию. Анализ пассивов активов ликвидности финансовых результатов банковской деятельности направлен на выявление сильных и слабых сторон банка и улучшение деятельности банка в будущем.
38226. Борьба с коррупцией в период трансформации 43.64 KB
  Об этом говорится в исследовании Глобальный барометр коррупции Globl Corruption Brometer подготовленном Центром антикоррупционных исследований и инициатив Trnsprency Interntionl. Среди стран СНГ лидирует в рейтинге коррупции Азербайджан где к взяткам прибегают 47 граждан. Отметим что общий показатель коррупции по всем странам мира вырос за последнее время: по данным исследования сегодня один человек из четырех не понаслышке знает о том что такое взятка. Тем не менее исследование отмечает и некоторые позитивные тенденции: так в...
38229. Теория бухгалтерского учета. Понятие об учете, виды учета, их взаимосвязь 487 KB
  Понятие об учете виды учета их взаимосвязь. Предмет и объекты бухгалтерского учета. Метод бухгалтерского учета. Обобщение данных текущего бухгалтерского учета.
38230. Глобализация конкуренции и конкурентные преимущества стран 39.08 KB
  Один из основных детерминантов национального конкурентного преимущества в какойлибо отрасли это спрос на внутреннем рынке на товары или услуги предлагаемые этой отраслью. Взаимосвязанные отрасли Для многих отраслей самым главным ресурсом остается наличие связанных и вспомогательных отраслей. Стратегия структура и соперничество фирм Еще одним важным детерминантом определяющим конкурентоспособность отрасли является тот факт что фирма создается организуется и управляется в зависимости от характера конкуренции на внутреннем рынке.
38231. Маркетинг. Ответы на экзаменационные вопросы 111 KB
  Сущность и эволюция маркетинга. Изучение маркетинга позволяет сделать максимально правильный выбор целевого рынка. Самой главной целью маркетинга является: поставить производимый товар или услугу вне конкуренции. Без маркетинга работа предприятия практически невозможна.
38232. Теория маркетинга. Сбытовая политика предприятия 394.5 KB
  Рынок – совокупность существующих и потенциальных покупателей товара. Анализ маркетинговой среды: определение ёмкости рынка прогнозирование величины спроса проведение маркетинговых исследований выбор целевого сегмента и определение его профиля позиционирование товара и фирмы в целом. Разработка товарной политики: разработка новых товаров управление товарным ассортиментом разработка дизайна и качественных характеристик товара разработка упаковки и товарной марки определение комплекса дополнительных услуг. Применяется когда реальные...
38233. Организация маркетинга на предприятии, организационный механизм 62.5 KB
  Организационный механизм – маркетинговое подразделение предприятия а управленческий – разрабатываемый им план маркетинга который является составной частью бизнес-плана. Функциональная служба маркетинга включает в себя отделы где сотрудники специализируются на выполнении одной определённой функции маркетинга. Товарная служба маркетинга характеризуется те что служба состоит из отдела которая осуществляет деятельность по определённому товару группе товаров.