64441

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОСТОРІВ У ЖИТЛОВІЙ ЗАБУДОВІ МІСТА

Автореферат

Архитектура, проектирование и строительство

Однією з важливіших містобудівних проблем великих міст України є організація системи громадсько-побутових послуг та підвищення рівня суспільного міського комфорту яка тісно пов’язана з питаннями формування та організації...

Украинкский

2014-07-06

449.38 KB

1 чел.

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

          

ДАНИЛЕНКО Євген Леонідович

УДК 725.21.

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ 

СУСПІЛЬНО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОСТОРІВ 

У ЖИТЛОВІЙ ЗАБУДОВІ МІСТА

.00.01 –«Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури»

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Харків

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській національній академії міського господарства Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

кандидат архітектури, професор Губіна Марина Володимирівна, Харківська національна академія міського господарства Міністерства освіти і науки України, професор кафедри архітектурного і ландшафтного проектування

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Ричков Петро Анатолійович, Національний університет водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри архітектури, м. Рівне

кандидат архітектури, Нагорний Павло Анатолійович, головний архітектор науково-виробничої фірми «Найс», м. Харків

Захист дисертації відбудеться «4» червня 2010 року об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої ради Д.64.056.02 при Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури, м. Харків, вул. Сумська, 40.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою 61002, м. Харків, вул. Сумська, 40, архітектурний факультет.

Автореферат розіслано « 4 » травня 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради        Н.В. Ігнатьєва

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Однією з важливіших містобудівних проблем великих міст України є організація системи громадсько-побутових послуг та підвищення рівня суспільного міського комфорту, яка тісно пов’язана з питаннями формування та організації суспільно-торговельних просторів (СТП). Риси сучасності такі як: заміна засобів життєдіяльності населення, підвищений попит на одержання громадсько-побутових послуг, перевага новітніх пропонованих форм відпочинку та дозвілля – визначають напрямки проблеми. Суттєвою ознакою міського життя населення у крупніших містах стає дефіцит часу, різке зростання кількості підприємств малого та середнього бізнесу й окремих приватних фірм. До того ж, економічна ситуація, що складається на теперішній час в Україні, не сприяє забезпеченню городян не тільки повноцінним новітнім житлом, що відповідає світовим стандартам, але і, у багатьох випадках у силу різних причин створенню облаштованого архітектурно-упорядкованого середовища. Тому роль формування гармонійного середовища збудованих та планованих об’єктів соціальної інфраструктури міст зростає.

Державною програмою розвитку житлового будівництва на період до 2015 р. в розрізі регіональної політики передбачалось збільшення у два рази обсягів житлового будівництва поряд з формуванням відповідної соціальної інфраструктури (у порівнянні з минулими роками), але такого явища по крупнішими містам України не спостерігалося. За часи соціалізму панування виключно індустріального домобудування, у тому числі великозбірного, з малою кількістю типових серійних проектних розробок відбилось на якості середовища та його архітектурно-композиційних ознаках.

Стан розробки проблеми. Ідеї провідних фахівців у наведеній проблемі окреслюють коло, межі та тенденції планувально-просторової організації суспільно-торговельних просторів (СТП) у масовій багатоповерховій забудові крупних міст. Виникає настійна потреба у перебудові, удосконаленні та часом створенні нової раціональної системи суспільно-торговельних просторів житлової забудови останнього покоління. Архітектурно-планувальні вирішення мають як позитивні, так і негативні надбання. Тому, пошуки вдалого образу відповідного середовища, його естетичних прикмет, використання стилістичних доробок і т. ін., є одним з важливіших завдань науковців. 

Розробці даної теми сприяли науково-дослідницькі праці загальнотеоретичних питань архітектури і містобудування відомих українських та зарубіжних вчених: В.К. Барнса, М.В. Бевза, Х.А. Бенаї, Ю.М. Білоконя, В.Л. Глазичева, М.М. Дьоміна, М.І. Жука, Г.І. Лаврика, В.Ф. Макухіна, З.М. Мойсеєнко, В.П. Мироненка, В.А. Ніколаенка, В. В. Островського, Т.Ф. Панченко, І.О. Фоміна, О.Я. Хорхота, Ю.М. Шкодовського, О.В. Шила, В.Г. Штолька, С.О. Шубович, В.В. Шулика, П. Хаггета та ін.

Значний внесок в архітектурну науку з напрямку пошуків типології громадських будівель і методології проектування зробили: Н. Беддінгтон, О.А. Гайдученя, Д. Гослінг, Б.В. Дмітрієв, В.І. Єжов, Л.М. Ковальський, Б. Мейтліц, О.О. Оніщенко, В.П.Приймак, В.В. Савченко, І.П. Шпара тощо.

 Окремі питання, пов’язані з формуванням торговельно-суспільних просторів на основі транспортно-пішохідних комунікацій, а також організації мережі об’єктів обслуговування викладені у роботах таких дослідників, як: П.О. Велєва, М.В. Губіної, В.Ф. Макухіна, Т.С. Нечаєвої, Є.С. Проніна, Н.А Рожкова, Г.В. Руднєвої, Тер-Восканяна О. Ш. та ін.

 Перехід до нових методологічних принципів організації та формування СТП викликано також тісним зв’язком житлових територій з місцями концентрації населення (зупинки транспорту, станції метрополітену, пересадочні вузли, головні магістралі міст), що вивчались вищенаведеними авторами. Незважаючи на різноманітність підходів, методів та кола досліджень окремих науковців, головною метою майже всіх авторів є ідеї гуманного відношення до середовища, людяності та привабливості архітектурних об’єктів, врахування потреб людини та процесів життєдіяльності у містах. Останні повинні бути обґрунтовані вивченням існуючих місцевих та національних особливостей, історичних рис, культурологічних та естетичних поглядів, ергономічних уявлень. 

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з державними програмами, орієнтованими на формування комфортного архітектурного середовища. Вибраний напрям дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідної держбюджетної роботи в рамках теми (0107U000260) кафедри архітектурного і ландшафтного проектування Харківської національної академії міського господарства.

 Мета дослідження - розробка принципів та напрямків формування різних типів СТП в умовах України поряд з визначенням їх специфіки (м. Харків) на базі інформаційно-теоретичних та практичних досліджень:

 Відповідно до цього визначені і основні завдання дослідження:

  •  ознайомлення з досвідом формування СТП у найбільших містах провідних країн світу (Канада, Італія, США, Німеччина, Франція і т. ін.) та вітчизняним досвідом з виявленням їх впливу на сучасні тенденції;
  •  вивчення бібліографії, історичних та наукових джерел, які розкривають еволюцію суспільно-торговельних просторів;
  •  виявлення закономірностей формування та складу сучасних СТП у масовій багатоповерховій забудові крупніших міст України за їх архітектурних і містобудівних ознак;
  •  розгляд тенденцій розвитку СТП за таких головних аспектів: історико-культурних, архітектурно-просторових, містобудівних, середовищних та ергономічних, соціально-економічних тощо, аналіз яких, у сукупності, визначає теоретичні положення; 
  •  систематизація чинних факторів, що впливають на формування СТП та які обумовлюють їх просторову, функціонально-планувальну структуру та образний ряд;
  •  розробка провідних принципів формування СТП;
  •  розробка моделей перспективних проектних рішень архітектурно-планувальної структури СТП для умов України.

 Об’єкт дослідження – суспільно-торговельні простори у масовій багатоповерховій забудові найбільших міст.

 Предмет дослідження – принципи формування суспільно-торговельних просторів у житловій забудові міста.

 Методи дослідження - всебічний аналіз літературних, історичних, наукових джерел, науково-дослідних робіт, статистичних даних, вибіркові натурні обстеження, логіко-теоретичний порівняльний аналіз, визначення понять, факторів, напрямків еволюції СТП, визначення принципів їх розвитку у різних умовах. Графо-аналітичні дослідження, системно-структурний аналіз. Встановлення головних напрямків формування СТП та експериментальне проектування. Різноманітні моделі базових СТП з відповідним порівняльним техніко-економічним аналізом, розробка сфери їх застосувань та обмеження.

 Межі дослідження. Дослідження обмежено визначенням пріоритетних факторів, що мають вплив на формування СТП в умовах України поряд з позначкою майже всіх аспектів, що визначають функціонально-просторову та планувальну структуру СТП, а також їхні архітектурно-композиційні ознаки.

 Наукова новизна отриманих результатів. Видаються новітніми такі положення і висновки дисертації:

  •  вперше виконане комплексне дослідження сучасного стану СТП з урахуванням рангу архітектурно-планувальних умов (фокусів тяжіння населення) великого міста у порівнянні з сучасним світовим досвідом їх формування;
  •  на основі загальних теоретичних обґрунтувань розроблено методику натурних обстежень архітектурно-планувальних фокусів міста вищого рангу поблизу масової жилої забудови;
  •  розроблена типологічна класифікація СТП в умовах найбільших міст України (на прикладі натурних обстежень у місті Харкові);
  •  запропоновано формування функціональних, містобудівних, архітектурно-просторових основ розвитку СТП у містах України;
  •  розроблено рекомендації щодо їх проектування з урахуванням як загально теоретичних, так і місцевих вимог;
  •  створено методичну базу, яка окреслює принципи та прийоми структурно-просторової організації СТП в Україні.

 Практична цінність отриманих результатів полягає у визначені проектних підходів та принципів розробки різновидів СТП у типових містобудівних умовах з диференційованими функціонально-планувальними та структурно-просторовими ознаками у відповідності до визначених вимог.

 Особистий внесок здобувача. Основні результати роботи отримано автором особисто. Здобувач розробив у роботах [1;2;3;4] концепцію формування СТП, дав загально теоретичне обґрунтування типологічної класифікації СТП в умовах найбільших міст України.

 Апробація результатів дисертації. Дисертація є наслідком багаторічних науково-дослідних та проектних розробок автора, натурних обстежень та аналітичних висновків, практичного та педагогічного досвіду, який накопичувався у межах творчої архітектурної майстерні, а також науково-дослідних робіт на кафедрах містобудування ХНАМГ та дизайну архітектурного середовища ХДТУБА. Основні результати досліджень викладено у статтях та виступах на конференціях з проблем сталого розвитку міст у ХНАМГ, а також формування житлового середовища у ХДТУБА (2006, 2007-2010 рр.), на методичних та наукових семінарах кафедр.

 Публікації. З даної теми автор має публікації у вигляді 7 статей, перелік котрих наведено у списку видань ВАК України. Окрім того, матеріали дисертації увійшли до складу методичних розробок кафедр архітектурного і ландшафтного проектування та містобудування ХНАМГ та кафедри дизайну архітектурного середовища ХДТУБА, за період 2000-2009 рр.

 Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел і додатку. Обсяг роботи 229 сторінок, із них 135 сторінок основного тексту, 50 сторінок малюнків, ілюстрацій, структурно-логічних схем, список використаних джерелнайменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «ХАРАКТЕР ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ СУСПІЛЬНО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОСТОРІВ ВЕЛИКИХ МІСТ» розглядаються: стан вивченості проблеми, наукова, теоретична та методологічна база дослідження, особливості історичного розвитку міст, як передумови формування суспільно-торговельних просторів. Загальний шлях формування штучного архітектурного середовища у містах, незважаючи на відмінності їх еволюції у різних країнах світу, як визначається, має багато спільного у напрямку торговельно-суспільного життя та діяльності людини.

 Показано, що в останні роки нове значення почали набувати сучасні концепції формування міських центрів та супутніх об’єктів торговельних та суспільних функцій, які пов’язані з більш ретельним вивченням проектувальниками містобудівних умов. Вони також базуються на дослідженні особливостей сучасної життєдіяльності населення та його потреб з урахуванням економічних реформ на Україні. Соціально-економічні чинники та архітектурно-планувальні умови обумовлюють необхідність визначення характеру та статусу торговельно-суспільних просторів, що створюються у найбільших містах випадково. Звідтинеобізнаність, неадекватність та, часом, хаотичність їх появи. Новітні споруди останніх часів зневажають існуюче архітектурне середовище, яке напряму пов’язане з обличчям міста та безумовно впливає на зростання вартості міських земель.

 Незважаючи на велику кількість досліджень у галузі створення міських громадських центрів, що раптово виникають у найбільших містах, сучасні тенденції дозволяють підкреслити особливу значущість проблеми формування не лише окремих об’єктів великих центрів різного рангу, але й визначають появу специфічних суспільно-торговельних просторів, як низки взаємодіючих об’єктів у структурі міста.

 Вивчення історичних передумов становлення у крупних містах суспільних просторів показує, що, майже завжди, їх виникнення супроводжується й бурхливою торговельною діяльністю. Ця обставина вимагає відокремлення відповідних функціональних просторів та територій у структурі міста. 

На перших етапах розвитку торговельної діяльності, найбільш поширеною моделлю СТП був звичайний торговельний майданчик з лавками та наметами на центральній площі міста або міський ринок з елементами розважально-ярмаркових функцій. Еволюційні зміни призвели, як до ускладнення планувально-просторової структури міста, так і до зміни поняття – торговельно-суспільний простір. Фіксуються послідовно виникаючі закономірності появи СТП, що налічують деякі цикли. Кожен з них відрізняється один від одного головною концепцією створення суспільно-торговельних просторів. 

Для першого циклу характерна орієнтація окремих торговельних пунктів на зовнішні простори (торговельні шляхи) з концентрацією у багатолюдних місцях об’єктів торгівлі та суспільних потреб: форуми, агори, ринки, а на Близькому Сходісхідні базари, сугові простори і т. ін. Такі простори мали екстравертне рішення, а в планувально-просторовому вираженні поставали у вигляді звичайних торговельних вулиць або площ, які забудовані торговельно-суспільними будинками, або подібними функціональними об’єктами, вбудованими у перші поверхи житлових споруд.

 Другий часовий цикл відображає виникнення та поширення зонального виділення територій, яке фіксує появу спеціальних суспільно-торговельних просторів - зон (територій з окремою функцією), або самостійних суспільних та торговельних зон у структурі містадовгий ринок», торговий майдан, ринкова площа, а також торгово-громадських закладів у центральних районах міста). 

У третьому циклі спостерігається композиційне вирішення просторів у вигляді автономного внутрішнього, добре організованого простору у середині крупної споруди, це – пасажі та галереї, гостині двори, караван-сараї, а згодом, - готельні та торгівельні комплекси. Такі будинки надають приклади інтравертної просторової організації у спеціалізованій споруді та є предтечею комплексів суспільно-торговельних центрів.

 Четвертий цикл ґрунтується на факторі нестачі міських земель та на пошуках нового, архітектурно розвиненого, поліфункціонального, привабливого та яскравого суспільного простору, що уособлює у собі гармонію міського життя. Остання тенденція спостерігається й у сучасні часи, яка передбачає концептуальні зміни формування СТП та призводить до створення мегаструктур і складних поліфункціональних об’єктів, масштабних комплексних споруд (поліморфна архітектура). 

Специфіка торговельно-суспільних функцій обумовлена та тісно пов’язана з масовою житловою забудовою, яка в містах України за останні 50 років має вигляд масштабних житлових новоутворень – житлових масивів та районів. Окрім того, за часи соціалізму була розповсюджена «ступінчаста система» формування центрів обслуговування, яка створила певні стереотипи у становленні архітектури суспільно-торговельних центрів та формуванні прилеглих до них просторів. Естетичні та стилістичні риси негативного характеру, які притаманні більшості таких центрів, де інде, доповнюються численними помилками проектувальників та свавіллям забудовників. Новітні тенденції пристосування до них дрібних та різнобарвних торговельно-побутових та суспільних об’єктів здебільшого зневажають один одного, погано архітектурно-планувально організовані та створюють дискомфорт для населення. Окрему проблему представляє непередбачена концентрація функцій у головних магістралей, та на їх перехрестях, у станцій метро та у архітектурно – планувальних фокусах без врахування рангу останніх. Це призводить до композиційного нівелювання СТП, до надмірної строкатості забудови, у містобудівному аспекті – до небезпеки транспортно-пішохідного руху.

 У другому розділі «ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОСТОРІВ» розглядаються питання формування зон інтенсивної суспільно-торговельної забудови, розташованих у житлових масивах найбільших міст на прикладі м. Харкова. 

Як показав аналіз сучасної проектно-будівельної практики формування СТП у містах України у вирішенні цього питання спостерігаються негативні тенденції, що призводять до відтворення штучної та дрібної малоповерхової архітектури суспільних та торговельних споруд, під які відводять значні по масштабу, слабо обумовлені функціонально, та не виважені ергономічно, - ділянки. Вивчення сучасної архітектурної теорії та практики довело, що архітектурно-композиційні та функціональні риси суспільно-торговельних просторів неоднакові; вони зумовлені численними факторами, зокрема, головним з них - транспортним.

 Дослідження особливостей формування суспільно-торговельних просторів у зонах впливу станцій метрополітену та на головних архітектурно-планувальних фокусах (місцях тяжіння населення) на прикладі натурних обстежень у м. Харкові дало змогу виявити стійку тенденцію багатократного збільшення щільності торговельних функцій та споруд у зонах впливу транспортного вузла та по мірі наближення до нього. Спостерігається відповідна залежність розташування СТП, разом з підвищеною функціональною ємністю останніх, - від категорії транспортного вузла. 

Комплексна оцінка проектних рішень та будівельної практики показала, що другим впливовим фактором є різна ступінь накопиченості денного населення міста у різноманітних фокусах тяжіння (соціальної привабливості). 

У значній мірі на популярність СТП впливають також такі фактори, як стереотипи поведінки городян, особливості їх життєдіяльності та способу життя, орієнтація потреб, смакові переваги. Аналіз житлових районів та місць масової житлової забудови з різними умовами (на прикладі м. Харкова) вказують на залежність відвідування суспільно-торговельних об’єктів від денного населення у даних просторах. Виявлено характер інтенсивності руху населення до сформованих центрів обслуговування та СТП та встановлено, що такими головними архітектурно-планувальними вісями, уздовж котрих формуються зони найбільшої щільності потоку, - є магістральні вулиці та транспортні площі (пересадочні вузли міста, станції метрополітену)

Виявлено типові ситуації розміщення найбільших житлових районів по відношенню до станцій метрополітену та пересадочних вузлів різного рангу. Згідно ознак привабливості суспільно-торговельних об’єктів у сполученні з архітектурно-планувальними фокусами, встановлено типологічну класифікацію ситуацій. Показано, що різні категорії ситуацій та характеристики їх просторового середовища, з точки зору організації функціонально-планувальних та композиційних якостей, забезпечує різні рівні принадності суспільно-торговельних об’єктів. 

Згідно дослідженням В.Ф. Макухіна, Т.С. Нечаєвої, М.В. Губіної та інших рівень суспільного обслуговування є головним соціально-економічним критерієм, що у сукупності, визначає як соціальну, так і матеріальну (грошову та кошторисну) цінність території.

 Таким чином, у головних фокусах тяжіння міста є зони, або ділянки з різною цінністю території та різним рівнем транспортного та суспільно-торговельного обслуговування. Цей встановлений факт повинен відбиватися на рівні освоєння ділянки (щільності забудови) зон впливу архітектурно-планувальних фокусів міста. А цей рівень, відповідно, повинен відображати характер використання, обустрою, архітектурно-композиційних ознак, ергономічних властивостей просторів. 

Це обумовлює характер принадності СТП місцевим умовам та задає вимір його структуро-просторовій організації, ступеню впорядкованості та комфортності, характеру дизайну середовища.

 Композиційно-стилістичний аналіз СТП у різних умовах на прикладі м. Харкова показав, що вони, майже усюди, не пов’язані з характером існуючої забудови. Встановлено, що налічується обмаль прикладів гармонійних цілісних просторів суспільно-торговельного напрямку у досліджених міських умовах. Вони прямо протилежні таким, що надає теорія архітектури та містобудівництва, що стосується об’єктів, які надходять до складу СТП та обумовлені оточуючим архітектурним середовищем. 

Не зважаючи на те, що виникають торговельно-суспільні об’єкти часом у історичних районах міста, де склалась певна архітектурно-стилістична лексика, адаптованість новітніх споруд до того чи іншого архітектурного стилю, притаманного довкіллюне спостерігається.

 У масовій житловій забудові за часи соціалізму аскетичні архітектурні форми панельних будинків та центрів здебільшого доповнюються сучасними різнобарвними та строкатими творіннями, котрі побудовані на пішохідних шляхах та майданчиках виключно випадково. 

Таким чином, у порівняльному аналізі СТП на прикладах протиставлення об’єктів дослідження аналогам світової практики доведено, що у вітчизняній проектній практиці вплив головних архітектурно-планувальних факторів на організацію суспільно-торговельних просторівнезначний. 

Не враховані загальні закономірності зонування та просторового освоєння ділянок під СТП у залежності від класифікації (рангу) містобудівної ситуації, її характеру та морфології оточення.

 У цілому, теорія та методологія архітектурного проектування зневажається підступними формами будівництва та «освоєння територій» міст. Дані обставини обумовлюють необхідність підвищення коефіцієнта використання територій та просторів, створення візуально-естетичного та функціонально-планувального комфорту забудови суспільно-торговельних просторів.

 Розглянуто також особливості планувальної та просторової організації СТП та наявні, найбільш поширені, прийоми сполучення окремих функціональних об'єктів у єдиний простір, які відбивають характер їх формування на яскравих аналогових прикладах з світової практики. 

Виявлено, що у вітчизняній практиці (на відміну від світових прикладів), діапазон щільності торговельно-суспільної забудови для різноповерхових рішень коливається у дуже широких межах і зовсім не залежить від значущості об’єкту та рангу типологічної ситуації. Бурхливий розвиток підприємництва, нерівноцінний характер міських ділянок, інвестиційні впливи повинні сприяти створенню зон високої інтенсивності освоєння територій та використанню резервів наявних просторів під СТП за рахунок нових архітектурно-планувальних рішень. 

Запропоновано теоретичну класифікацію міських просторів суспільно- торговельного характеру з урахуванням рангу архітектурно-планувальних фокусів, які пов’язані також з головними пішохідними шляхами, що, водночас, належать і масовій житловій забудові. 

Так, простори першого порядкузнаходяться на головних шляхах сполучення між центрами житлових районів та мікрорайонів (місцеві центри), які сфокусовані з зупинками міського транспорту, або станціями метрополітену. Вони найбільш насичені функціями, та де інде упорядковані.

 Простори другого порядку – міжквартальні, або ті, що створені на основі головних зв’язків до фокусів тяжіння усередині жилого району, мікрорайону або між окремими місцевими центрами. У залежності від розташування у планувальній структурі міста, мають різний характер архітектурного та функціонального облаштування.

 Простори третього і четвертого порядківстихійні та штучні шляхи, що спонтанно утворені населенням (або підприємцями) унаслідок проектних прорахунків – супереч організованим пішохідним комунікаціям. Вони перебирають на себе функції головних шляхів та у деяких випадках стають головними комунікаційними шляхами, добре насичені торговельними функціями, однак, у більшості випадків, за винятком споруд суспільних функцій. 

Встановлено, що підприємства обслуговування, згідно ДБН 360.92, повинні враховувати нормативи забезпеченості населення відповідними послугами, що відповідає соціально гарантованому рівню обслуговування по функціям. Однак, дійсна потреба населення у тих, чи інших послугах повинна вивчатись постійно і мати втілення в проектних розробках, що не завжди виконується на практиці. 

Це призводить до перенасиченості такими об’єктами деяких районів містацентральних та привабливих по комунікаційним якостям, за відсутністю тих чи інших функцій у найбільших житлових масивах. 

Такими функціями насамперед визначаються – соціальні та культурні послуги, які відповідають суспільним потребам сучасності, сприяють підвищенню духовності, гуманізації архітектурного середовища. У крупних містах – це різноманітні клуби та досугові заклади, фітнес-клуби, інформаційні та навчальні, спортивні та тренажерні зали, аква-парки та боулінги, релаксаційні центри і т. ін., які запроектовані на основі зарубіжних зразків та архітектурних аналогів і відповідають за духовне та фізичне зростання людини.

 Підприємства минулого «громадського харчування» також доповнюють загальний обсяг послуг: бари, ресторани, закусочні, магазини готових та кулінарних виробів, кафе спеціалізованих страв та кухні екзотичних напрямків і т. ін., що раніш не мали місця на сторінках норм й не обумовлені на цей час розрахунками. Тому, в умовах реконструкції головним принципом формування СТП має бути їх адаптованість до ситуації не лише в архітектурному плані, але й функціональному. Розроблено головні теоретичні принципи формування СТП на основі аналізу теорії та практики їх будівництва, адаптовано містобудівної ситуації.

 У третьому розділі «СТРУКТУРНІ Й КОМПОЗИЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ СУСПІЛЬНО-ТОРГОВЕЛЬНИХ ЦЕНТРІВ» виявлено головні передумови просторової організації суспільно-торговельних просторів та їх забудови на основі врахування таких головних факторів, як: місце їх розташування у планувальній структурі міста, особливості та умови існуючого середовища, архітектурно-просторові та ергономічні умови ділянки. Детально розглянуто функціональні, планувальні і композиційні ознаки, що випливають з позначених принципів та обумовлюють формування суспільно-торговельних просторів міста. Визначено характер моделювання просторів різного типу з урахуванням архітектурно-планувальних фокусів різного рангу. Теоретична база урегулювання об’єктів дослідження на локальному (місцевому рівні) обумовлює, з одного боку, закріплення статусу головних опірних якостей існуючої забудови (естетична та історична привабливість забудови), з другого, нівелювання якостей аморфної забудови масового індустріального житла 60 - 90 рр. ХХ ст. 

Встановлено, що самостійне значення визначеного статусу фокусу в ієрархії просторів міста вимагає доцільним використання СТП у вигляді місцевих посередників (буферні зони) між транспортно-пішохідною системою міста та житловою забудовою. Характер ситуації даного рівня повинен відбиватися і на композиційних і архітектурно-стилістичних рисах відповідних СТП. Спрощенню визначення їх функціональної насиченості повинна сприяти концепція ставлення до СТП, у більшості випадків, як до об’єктів міського значення, до складу яких входить розвинений перелік послуг, враховуючий сучасні тенденції. Інша закономірність соціально-економічного плану вимагає збереження гармонійності та цілісності архітектурного середовища, з досягненням у його складі комунікаційної єдності, та соціальної привабливості, естетичних вад.

 Показано, що перелік головних принципів, означених у роботі, включає й переосмислення ідей, щодо створення цілісного просторового та екологічно-природного середовища суспільних просторів за всіма ознаками. Динамічна модель, яка має корінням системну методу пізнання та упорядкування довкілля, пропонує чіткість зв’язків та їх характер у залежності від рівня відносин між складовими елементами. У наявності, ефект присутності того чи іншого простору СТП з його гуманізованими параметрами та ознаками в архітектурі міста, за невеликим виключенням, не має міцного образного рішення, що нівелює, інколи, існуючі досягнення архітектури окремих об’єктів.

 Встановлено, що інфраструктура суспільно-торговельних просторів створена за рахунок сукупності зв’язків за факторами (транспортні, пішохідні, функціональні, композиційні, соціальні і т. ін.). Деякі з них мають вирішальне значення у силу сталого характеру, деякі, - мають протилежний характер у міру гнучкості, рухливості, мінливості. Від ступеню їх організованості залежить і характер структурно-планувальних складових: висока чи низька сконцентрованість функцій, планувально-архітектурна структура: - непереривна, переривчаста, або дискретна. Це обумовило концептуально-теоретичну модель формування внутрішньої структури суспільно-торговельних просторів, що запропонована у роботі. 

Так, для просторів першого порядку характерна висока притягальна здатність населення, що обумовлює насиченість функціями з одночасно постійним дефіцитом земель під споруди.

 Найкращим прикладом формування СТП тут є мегастуктури та поліфункційні багаторівневі комплекси, які всіляко використовують не стільки територію навколо транспортного вузла, скільки оточуючий простір. Вертикальне зонування функцій дозволяє у цьому випадку створювати ефективне штучне середовище на підґрунті міської тканини, де вони існують з урахуванням комунікаційної ознаки місця.

 Цей шлях дає можливість рекомендувати розвинені і структурно досить складні споруди, які не лише відповідають функціональним потребам часу, масштабу земельної ділянки, але й знаходяться у соціальному та духовному спілкуванні з ситуативною сутністю місця. Вони також за характером забудови є найбільш виразними містобудівними спорудами нового типу з розвиненими майданами, або курдонерами, які трактуються, взагалі, як пішохідні або транспортно-пішохідні. Численними прикладами таких репрезентативних ансамблів є: 

  •  у Києві суспільно-торговельні простори центральних площ - Незалежності, Льва Толстого, Контрактової, Вокзальної, майдану Перемоги, площі Річного вокзалу;
  •  у Харкові - суспільно-торговельні майдани Конституції та Незалежності, Пролетарської площі;
  •  у Львові - майдану Ринка та Галицької вул.;
  •  у Празі - Старомястського та Малостранського майданів, тощо.

 Формування таких архітектурних-планувальних об’єктів потребує виважених рішень, ускладнених взаємозв’язком магістралей, багаторівневих інженерно-транспортних споруд, архітектури забудови, інтегрування середовищ великих розмірів та масштабів. Це є прототип суспільно-транспортного вузла, який становить окрему проблему.

 Другий напрямок формування СТП відповідає за досягнення цілісності у структурному плані та може бути запропонований за рахунок структурних складових модулей-елементів, що створюють двомірну (у плані) або тривимірну просторову мегаструктуру шляхом нарощення елементів або блоків. Містобудівний сенс таких рішень має камерний характер та формується у тому чи іншому вигляді у залежності від залишку ділянки. Більш характерні визначені рішення для просторів другого порядку.

 Морфологія планувально-просторових структур, у даних випадках, вимагає системної впорядкованості та різноманітного роздроблення просторів різного масштабу та конфігурації. У залежності від довжини пішохідних шляхів, їх рівня та орієнтації визначаються такі архітектурно-планувальні різновиди суспільно-торговельних просторів, як: 

  •  еспланадні ( лінійні), 
  •  локальні (по типу майданчиків - окремі та розвинені підвиди), 
  •  компактні, 
  •  гілчасті,
  •  атріумо подібні (з периметральною забудовою),
  •  комбіновані,
  •  мегаструктури (підвидиінтегровані та окремо сформовані).

 Простори третього порядку вимагають різноманітних рішень, у залежності від інтенсивності потоку пішоходів та ситуації. Можуть бути використані прийоми, які перелічені раніш, за винятком формування мегаструктур. Вони трактовані як простори, які повинні бути більш насиченими соціальними та побутовими функціями та поставати у вигляді окремих об’єктів, або незначних за масштабом поліфункціональних комплексів. Наближені до населення, вони можуть бути інтегровані у перші поверхи будинків, або прибудовані до прилеглих будинків та споруд різноманітними засобами функціонально-планувальних рішень ( прибудови, надбудови, вставки) які, часом, поліпшують архітектурну виразність та характер оточуючої забудови. Однак, треба підкреслити, що створення гармонійного середовища у даному разі залежать від культури проектувальників, замовників, забудовників. Побудова виразних композиційно-планувальних структур СТП залежить від параметрів та об’ємно-планувальних і конструктивних ознак складових об’єктів, зручних зв’язків всіх основних споруд, груп приміщень та просторів. 

Встановлено, що об’ємно-планувальні рішення будівель, що складають СТП, зводяться до: фронтальної, глибинної, кутової, лінійно-центричної, вільно-орієнтованої композицій та їх різновидів. Найбільш поширеними схемами у вітчизняній практиці є лінійна та відокремлена форма, а також, у ряді випадків, - глибинна. Функціонально-планувальні елементи (структурні складові СТП), пропонується типізувати за такими головними групами: комунікаційні шляхи, приміщення відвідувачів, виробничо-технологічні приміщеня, допоміжні споруди. 

Перші дві групи приміщень або просторів пропонуються більш гнучкими, максимально адаптованими до місцевої ситуації, остання група приміщень, куди входять виробничі, складські адміністративно-побутові та технічні приміщення (функціональні складові), мають бути автономними та мати відокремлені транспортні під’їзди та планувальні рішення на основі аналізу функціонально-ергономічних факторів. Усі приміщення, які належать до однієї функціональної групи, повинні розташовуватися в єдиному уніфікованому функціонально-планувальному елементі, або зоні, та добре адаптуватися до ситуації. 

Для формування архітектурних рішень СТП у різних умовах пропонуються диференційовані прийоми: конструктивні модулі, уніфіковані габарити, гнучкі або геометричні конфігурації просторів та споруд, узгоджені параметри елементів. Об’єктом типізації та проектування при формуванні суспільно-торговельних просторів стає не будівля окремо, не простір сам по собі, але елементи цілого, що складаються шляхом комбінаторного поєднання складових у багатоваріантні композиційні рішення різних за формою та призначенням СТП. 

Основними функціональними типами підприємств, що входять до складу СТП, є: торговельні та побутові, підприємства громадського харчування, суспільно-розважальні об’єкти. За видами послуг, ступенем механізації та характером технологічного процесу і формами обслуговування вони класифікуються на:

  •  заклади елітного типу –найбільші або середні об’єкти з широким або унікально-ексклюзивним асортиментом, розраховані на невелику кількість відвідувачів, покупців з найбільш заможних верств населення;
  •  загального типу – подібні до місцевих центрів крупні комплекси та споруди, розраховані на інтенсивний потік покупців, переважно середнього достатку;
  •  спеціалізовані – середні та малі підприємства, що мають стандартний асортимент з однорідною продукцією та послугами; розраховані на масового працюючого городянина;
  •  об’єкти попутного обслуговування – маленькі приміщення та заклади з обмеженим асортиментом послуг, товарів для масового контингенту споживачів.

 Рекомендовано гнучку номенклатуру підприємств для СТП різного типу, яка охоплює їх основні типи, запропоновані у залежності від характеру ситуації, міської забудови, з урахуванням потреб городян. 

Показано, що при проектуванні та будівництві таких суспільно-торговельних зон особливе місце повинно відводитися їх архітектурно-художній виразності. Накопичений досвід світової практики потребує його узагальнення щодо підвищення їх архітектурно-художніх якостей, які складаються з багатьох чинників. На індивідуальну виразність об’ємно-планувальних рішень СТП впливають стилістико-морфологічні чинники оточуючої забудови, місцеві та національні традиції, конкретні ландшафтні та містобудівні умови, природно-екологічні ознаки. Архітектурно-образний зміст при моделюванні суспільно-торговельних просторів повинен відповідати принципам та тенденціям не лише з теоретичних положень, але й відповідати напрямкам майбутнього розвитку міста. Динамічні аспекти та можливість заміни власників повинні відбиватися у передбаченні ймовірних змін у функціональному призначенні об’єктів та форм послуг з відповідною заміною технологічного обладнання та способу роботи з споживачами. Таким вимогам відповідає єдина суспільно-торговельна зона, в основі якої закладена гнучка функціонально-планувальна основа та мобільна конструктивно-технологічна структура, які дозволяють формувати різноманітні просторові побудови та заміняти складові. 

Заклади елітного та загального типів рекомендовані для формування СТП у міських крупних центрах, в тому числі у центральних частинах міста. Вони формуються у просторах першого порядку і мають відповідати вимогам місця і ділянки. Планувальна структура СТП загального типу тяжіє до компактного плану, що обумовлює не тільки горизонтальне, але й вертикальне зонування структурних елементів СТП; елітні заклади мають розташовуватися переважно як вбудовані та прибудовані типи структурної організації.

 Показано, що спеціалізовані заклади запропоновано розміщати наближено до масової багатоповерхової забудовиу просторах другого та третього порядку, у залежності від містобудівних умов, з метою економії земельних ділянок вони мають використовувати просторові резерви, тому обумовлюють вбудовані, прибудовані або надбудовані просторово-планувальні рішення. Широко можуть використовуватися вставки між будівлями, що повинні мати кілька поверхів з лінійною або складною розвиненою структурою, а також каскадними композиційними формами. Планувальні рішення композиції таких структур – змішані: фронтально-глибинні, кутово-гілчасті, вільно-орієнтовані (кущові), атріумно- чи анфіладно-подібні. 

Таким чином, автором розроблена класифікація суспільно-торговельних просторів з різних ознак та їх просторово-планувальні моделі різного рівня та напрямку з врахуванням містобудівного оточення. Надані рекомендації, щодо їх впровадження у сучасну проектну практику. Ці та подальші наукові розробки на дану тематику доцільно використовувати у методичній роботі та теоретичних працях.

ВИСНОВКИ

  1.  Вивчення історичних закономірностей щодо еволюції торговельно-суспільних просторів у планувальній структурі міста свідчить, що головні фактори, які сприяють їх появі та розвитку, - містобудівні, соціально-економічні, архітектурно-просторові. Розгляд історичного спадку дає змогу визначити головні умови формування даних об’єктів, основні особливості їх функціонально-планувальної організації та композиційно-просторової структури, які не втратили значення і в наш час.
  2.  Встановлено, що архітектурно-планувальний рівень формування суспільно-торговельних просторів у крупних містах України не враховує головних чинників, у тому числі історико-культурних посилок, слабо пов’язаний з ситуацією та умовами оточення прилеглої забудови, не сприяє створенню комфорту для відвідувачів та городян. 
  3.  Історичні та соціально-економічні тенденції вказують на такі обставини, що обумовлюють формування суспільно-торговельних просторів, як:
  •  тенденції скупчення як постійного, так і приїжджого населення, окрім центральних районів міста, також і у місцях компактного проживання городянжитлових районах, мікрорайонах, кварталах з високою щільністю людей;
  •  явища пристосування та розташування таких просторів до головних транспортних шляхів та пов’язаних з ними пішохідних потоків;
  •  фактор тяжіння населення до перехресть міського життя, який створює СТП у процесі еволюції, дозволив створити яскравий та привабливий світ специфічного архітектурного середовища;
  •  суспільно-торговельні простори у останні роки набувають широкого поширення у крупних містах України завдяки активізації підприємницької активності та виключної прибутковості цих галузей.
  1.  Досвід в проектних роботах світової сучасної практики у формуванні СТП слабо узагальнено у вітчизняних умовах, незважаючи на сприятливість одержання відповідної інформації та широкі можливості наочного вивчення проблеми. Дослідженням доведено, що актуальність проблеми розміщення та формування архітектурного торговельно-суспільного середовища у крупніших містах України досконало не аналізована, тому вони не відповідають світовим зразкам у силу низки причин. Негативні риси СТП здебільшого віддзеркалють слабке або поверхове володіння проектувальників теоретичною базою, механічне копіювання зарубіжних аналогів, відсутність чітких нормативних вимог, застарілі стереотипи, принципи та прийоми їх формування. 
  2.  Вивчення особливостей міського середовища показує, що темпи створення насиченого інфраструктурою буття відповідає динамічним процесам повноцінного функціонування міст. З таких причин суспільно-торговельні простори у крупних містах також зазнають стрімких динамічних зворушень, що повинно відповідати планувально-композиційним їх ознакам та мати змогу трансформуватися з часом. 
  3.  Сформульована гіпотеза архітектурного формування СТП, яка має у основі розроблену класифікацію найбільш поширених містобудівних ситуацій і враховує головні, визначені у роботі, тенденції. Для побудови системи суспільно-торговельних просторів у планувально-просторовій структурі міста рекомендована їх ієрархічна модель, яка відповідає визначеним рівням просторів. Містобудівне розміщення СТП, згідно моделі, повинно здійснюватися в щільно урбанізованій території міста, тобто наближено до жилої масової забудови. У той же час місцеположення суспільно-торговельних просторів повинно враховувати напрямки головних транспортних магістралей та їх перехресть, у тому числі зі станціями метрополітену, де формуються головні пішохідно-транспортні потоки. 
  4.  Використаний метод порівняльного аналізу різноманітних ситуацій у просторах різного типу дозволив визначити випадковість розташування СТП, невдалу функціональну насиченість та планувально-просторову організацію, котрі позначаються у подальшому на соціальній потребі, прибутковості, комфортності об’єктів, що входять до їх складу. Встановлено, що по відношенню до транспортних шляхів та пішохідних потоків різного рівня, простори підрозділяються на: зовнішні, буферні та внутрішні, а згідно містобудівної ієрархії на СТП міського, місцевого та локального значення.
  5.  На підставі вивчення характеру відвідувачів суспільно-торговельних зон у різноманітних ситуаціях обґрунтована методика їх складу та ємкості функціонально-планувальних елементів. Так, у просторах першого порядку (міського) кількість відвідувачів на 30-40% вища, ніж у суспільно-торговельних просторах другого порядку, а СТП локального значення збирають лише 10-20 % денного населення, у залежності від характеру розташування, складу та привабливості об’єктів. Це обумовлює масштаб та функціонально-планувальний характер СТП різних типів. 
  6.  Сформульовано принципи організації СТП, які базуються на комплексній факторній оцінці з врахуванням рівня розглянутих просторів: 

а) динамічної сталості та саморозвитку, який пропонує ідею виявлення сталих компонентів міського середовища у вигляді найбільш статичних архітектурно-планувальних фокусів вищого рангу:

  •  транспортні вузли (фокуси вищого рангу) - перехрестя головних вулиць, у тому числі зі станціями метрополітену;
  •  магістралейголовних планувально-архітектурних вісей міста;
  •  значних центрів обслуговування та суспільно-торговельних комплексів міста;
  •  місць крупної масової жилої забудови, що прилеглі до головних магістралей та їх перехресть;
  •  окремих соціально та історично популярних кварталів міста, які є уособленням міського життя;

б) принцип адаптації до міського середовища, що забезпечує формування композиційно-планувальних рішень СТП до різних рівнів та умов містобудівного довкілля, дозволяє виявити групи факторів змінних та незмінних, що визначають їх формування та розвиток з використанням таких методів компоновки складових, як: гнучкість, варіабельність, взаємозамінність, маневрування;

в) принцип керованої еволюції (динамічності процесів) –виражає характер мінливості різноманітних умов з часом та адекватних трансформацій СТП з точки зору: місцеположення та конфігурації просторів, характеру та пропорцій просторів та їх масштабу, просторової структури об’єктів, що складають СТП, локальної композиції;

г) принцип гармонії та стильової єдності, пропонує врахування вищевказаного комплексу факторів вимог для формування цілісного образу та створення архітектурної єдності ансамблю локального СТП;

д) принцип ретроспективної новації, який визначає, що при формуванні нових СТП в умовах заповідних зон та історичного середовища міста з його композиційно-стилістичними ознаками та культурними ремінісценціями необхідне відповідне реагування проектувальників. У проектних рішеннях СТП, що формуються, необхідне використання декоративно-художніх прийомів, доречних в існуючому оточенні;

є) принцип суспільної привабливостіпідтримує аспект формування середовища за аналогом малої рекреації з пріоритетом суспільних функцій за підтримкою необхідних та достатніх торговельних функцій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

  1.  Даниленко Е.Л., Губина М.В. Общественно-торговые центры в жилой среде.//Сб. Коммунальное хозяйство городов.- Вып. 18.- К.: ХГАГХ: Техника, 1999.- С. 74-76.
  2.  Даниленко Е.Л., Губина М.В. Характер планировочно-пространственной организации и гуманизации архитектурной среды центров.- //Сб. Коммунальное хозяйство городов. Вып. 36.- К.:, ХГАГХ, Техника, 2002.- С. 48-51.
  3.  Губина М. В., Даниленко Е.Л. Динамическая устойчивость общественных центров и моделирование общественно-торговых пространств крупных городов. - //Сб. Коммунальное хозяйство городов. Вып. 66.К.:, ХНАГХ, 2005.- С. 98-104.
  4.  Даниленко Е.Л. Динамика развития современных общественно-торговых пространств в жилой застройке крупнейших городов. - //Сб.: Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Вип. 3,4. - Х.: ХДАДМ, 2009.- С.181-182.
  5.  Губина М.В., Даниленко Е.Л. Общественно-торговые пространства как инвестиционно-привлекательная архитектурная среда крупнейших городов// Досвід та перспективи розвитку міст України. Соціально-економічні аспекти містобудування: збірник наукових праць. Вип. 16/ відповідальний редактор Ю.М.Білоконь. - К.: Ін-т «Діпромісто», 2009.-С. 151- 157.
  6.  М. В. Губіна, Є.Л. Даниленко, В.В. Сєвєрухін. Формування архітектурно-просторового середовища нового типу у найбільших містах.// Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. збірник/ Відпов. ред. М.М. Осетрин.- К.: КНУБА, 2009.- Вип. 33.-526 с.- С. 106-112.
  7.  Е.Л. Даниленко. Генезис отрицания как позитивная программа развития городских общественно-торговых пространств.//Сб. Коммунальное хозяйство городов.- Вып. 90.- К.: ХГАГХ: Техника, 2009.- С. 129-134.

АНОТАЦІЯ

Даниленко Є. Л. Принципи формування суспільно-торговельних просторів у житловій забудові міста.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. - Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури. - Харків, 2010.

У дисертації досліджені проблеми формування суспільно-торговельних просторів на теоретичному матеріалі, а також на прикладах натурних обстежень даних об'єктів у різних умовах. Огляд сучасного архітектурного середовища даних об'єктів дослідження на прикладі м. Харкова дозволив виявити ряд негативних рис в архітектурно-планувальних, функціональних, композиційно-естетичних аспектах.

Основою запропонованої моделі формування СТП є розроблена класифікація найпоширеніших ситуативних умов з комплексу факторів з відповідним напрямком їхньої планувально-композиційної організації. 

Ключові слова: архітектурне середовище, просторові особливості, суспільно-торговельні функції.

АННОТАЦИЯ

 Даниленко Е. Л. Принципы формирования общественно-торговых пространств в жилой застройке города.Рукопись.

 Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры.Харьков, 2010.

 В диссертации исследованы проблемы формирования общественно-торговых пространств на теоретическом материале, а также на примерах натурных обследований данных объектов в различных условиях. Длительный временной интервал становления данных пространств в городах отражает такие их характерные черты, как: разнообразие функций, дробный или целостный характер архитектуры объектов, спонтанные или организованные формы освоения пространств.

 Исторические закономерности, которые служат предпосылками появления и развития общественно-торговых пространств определяются такими главными факторами, как: социально-экономические, градостроительные и архитектурно-пространственные.

 Обзор современной архитектурной среды данных объектов исследования на примере г. Харькова позволяет сделать следующие выводы:

  •  архитектурно-планировочный уровень формирования ОТП не учитывает главных факторов, влияющих на их организацию, слабо увязан с ситуацией и условиями окружающей застройки;
  •  характер застройки общественно-торговых пространств, их функциональный состав и композиционно-планировочная структура не взаимосвязаны и взаимно не обусловлены;
  •  явления слабо организованного приспособления общественно-торговых пространств крупных городов к архитектурно-планировочным фокусам (транспортным узлам) все больше создают трудности гражданам, не способствуют созданию комфортной и эстетичной среды;
  •  в проектных решениях не учитываются исторические и социально-культурные тенденции, обуславливающие специфические архитектурно-планировочные и стилистические характеристики разновидностей ОТП.

 Обобщение лучших примеров мирового и отечественного опыта по данной тематике позволило предложить гипотетическую модель ОТП с учетом ранга архитектурно-планировочных фокусов города.

 Основой модели формирования ОТП является предложенная классификация наиболее распространенных ситуативных условий по комплексу факторов с соответствующим направлением их планировочно-композиционной организации. Согласно данной теории системное размещение разных типологических видов ОТП отвечает определенным уровням городских пространств, приближенных к массовой жилой застройке. Рекомендованные принципы организации общественно-торговых пространств базируются на их типологии, основанной на комплексе приоритетных факторов влияния. Архитектурную среду в данном направлении исследований составляют общественно-торговые объекты, объединяемые с помощью разнообразных пространственных приемов в целостный комплекс.

 Ключевые слова: архитектурная среда, пространственные особенности, общественно-торговые функции. 

ABSTRACT

 E.L. Danilenko Formation principles of communal commercial spaces in terms of residential development of city. Manuscript.

 Ph.D. in Architecture’s thesis abstract, major 18.00.01Theory of Architecture, Architectural Monuments Restoration. Kharkov State University of Construction and Architecture . - Kharkov, 2010.

 The thesis explores problems of communal commercial spaces formation in terms of theoretical material, and in instances of on-site investigation of the objects given in different conditions. 

Exploration of the modern architectural environment of the given subjects of research highlighted a number of negative lines of architectural-planning, functional and compositional and aesthetical aspects.

 The suggested model of CCS formation is developed with classification of the most common ad hoc conditions based on a factor complex with the con-sequent referring to a planning and compositional organization.

 Keywords: architectural development, spatial peculiarities, communal commercial functionality. 

Підписано до друку 14.03.2010. Формат 60х84 1/16

Папір «Svetokopir». Гарнітура «Times New Roman». Замов.

розумів. друк. арк. 1,4. Облік. видав. арк. 1.2. Тираж 100 

Надруковано на ризографі. Зам.1823

____________________________________________________________________

РВК Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури, 61002, Харків, вул. Сумська, 40


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

47504. Методичні вказівки. Економіка підприємства 201.5 KB
  Гетьмана МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИЗ НАПИСАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ для студентів спеціальності “Економіка підприємства†спеціалісти денної та заочної форми навчання Сімферополь 2012 Методичні вказівки і тематика дипломних робіт для студентів спеціальності “Економіка підприємства†підготовлена кафедрою економіки підприємства Кримського економічного інституту ДВНЗ Київський національний економічний університет ім. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ Написання і захист дипломної роботи є заключним етапом технологічного процесу підготовки...
47506. Методи стиснення інформації 161.5 KB
  Текст складається з досить обмеженої кількості символів. Український алфавіт наприклад складається з 33 літер та невеликої кількості спеціальних символів на кшталт коми тире апострофа и тд. Якщо враховувати всі 256 символів то для не буде різниці в стисканні тестового чи exe файлу. Файл довжиною в 100 байт що має 6 різних символів в собі.
47507. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ РОЗДІЛУ ОХОРОНА ПРАЦІ 116 KB
  Методичні вказівки по виконанню розділу Охорона праці випускної молодшого спеціаліста для студентів спеціальності 5. Методичні вказівки роз'ясняють зміст і структуру розділу Охорона праці у випускній роботі молодшого спеціаліста. В них приводяться загальні організаційні моменти щодо роботи над розділом правил оформлення чернетки та опрацювання зауважень консультанта з охорони праці та навколишнього середовища.
47508. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ БЕЗПЕКА ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 888.5 KB
  Враховуючи що нещодавно Україна заявила про підтримку Концепції ООН де пріоритет віддається розвитку безпеки кожної людини а також виходячи з незадовільного стану безпеки громадян нашої держави якісна розробка питань забезпечення безпеки життя та діяльності людини БЖДЛ з метою запобігання виникнення ризику життя і здоров’ю людей має бути повною мірою реалізована у дипломному проектуванні виходячи з основних складових БЖДЛ Безпека життєдіяльності Екологія Охорона праці в галузі Цивільна оборона. При виконанні розділу “Безпека...
47510. Методичні вказівки. Фінанси 762 KB
  Вступ 5 Організація підготовки до захисту дипломної роботи 7 Захист дипломних робіт 14 Структура дипломної роботи 15 3.2 Суть дипломної роботи 20 5.2 Типи додатків 24 Правила оформлення дипломної роботи 25 7. Зразок оформлення титульного листа дипломної роботи 42 Додаток Б.
47511. Менеджмент організацій. Методичні вказівки 699.5 KB
  У сфері теорії дипломна робота виконується на основі критичного аналізу робіт, як українських економістів і фінансистів, так і закордонних. Питання теорії повинні бути взаємопов’язані з практичною діяльністю та проілюстровані статистичною інформацією
47512. Методичні вказівки до виконання дипломної роботи. Менеджмент організацій 480 KB
  МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ ОКП СПЕЦІАЛІСТ ПІДГОТОВКА НАПИСАННЯ ЗАХИСТ для всіх форм навчання 2009 Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів спеціальності