64442

Агрохімічна оцінка дії селену та добрив на врожайність і якість селери коренеплідної на чорноземі типовому в умовах Лівобережного Лісостепу України

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Підвищити вміст селену в харчовій продукції можна шляхом: використання неорганічних солей; застосування органічних сполуканалогів природних; використання продуктів харчування з природно...

Украинкский

2014-07-06

552.5 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

“Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”

ДУХІН Євгеній Олександрович  

УДК 635.53:631.416.323:658.562

АГРОХІМІЧНА ОЦІНКА ДІЇ СЕЛЕНУ ТА ДОБРИВ

НА ВРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ

НА ЧОРНОЗЕМІ ТИПОВОМУ В УМОВАХ

ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

 

06.01.04 – агрохімія

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

 

Харків – 2010


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва

Національній академії аграрних наук України

 

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Гончаренко Василь Юхимович, Інститут овочівництва і баштанництва НААН України, головний науковий співробітник лабораторії  зберігання і стандартизації

Офіційні опоненти:   

доктор сільськогосподарських наук, професор

Господаренко Григорій Миколайович, Уманський національний університет садівництва, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Сирий Микола Михайлович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, доцент кафедри агрохімії

Захист відбудеться «29» жовтня 2010 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.354.01 у Національному науковому центрі “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського” за адресою:

61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”  за адресою:  61024, м. Харків, вул. Чайковського, 4

Автореферат розісланий  “23” вересня 2010 р.

Вчений секретар  

спеціалізованої вченої ради                                                                   В.В. Шимель


Загальна Характеристика роботи

Актуальність теми.  У зв’язку зі значним погіршанням екологічного стану, що негативно впливає на здоров’я людей, в останні роки все більш актуальним стає застосування відомих і дуже важливих, але не досить вивчених хімічних елементів при вирощуванні продукції рослинництва, яка б компенсувала дефіцит цінних речовин. Одним із таких є селен – унікальний життєво важливий мікроелемент. Його дефіцит спричиняє 75 різних захворювань: серцево-судинні, онкологічні, хвороби печінки, ураження підшлункової залози і кишкового тракту, сітківки ока, зниження імунітету, захворювання щитовидної залози та ін.

Селен – природний антиоксидант, який, руйнуючи речовини, що містять вільні радикали, спричиняє загибель ракових клітин. Щоб посилити антиоксидантний захист організму, необхідно споживати продукти, які містять ці речовини в достатній кількості. Для людини оптимальною добовою дозою споживання селену вважається 50  200 мкг.

Відомо, що більшість органічних сполук селену леткі, а за термічної обробки за температури понад 40°С можуть втрачатися. Тому в дослідження залучили відому і дуже цінну, але ще не досить поширену овочеву рослину – селеру коренеплідну, яку можна використовувати в будь-яких стравах у сирому вигляді.

Підвищити вміст селену в харчовій продукції можна шляхом: використання неорганічних солей; застосування органічних сполук-аналогів природних; використання продуктів харчування з природно високим вмістом селену (морепродукти, печінка, нирки); створення харчової продукції рослинництва збагаченої селеном.

Комплексний підхід до вирішення цієї проблеми забезпечить можливість виробництва дієтичної овочевої продукції з високим вмістом цінного мікроелемента, вкрай необхідного для лікування багатьох хвороб.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації виконувалась упродовж 2004 – 2006 рр. та була складовою НТП УААН «Овочівництво і баштанництво» 2001 − 2005 рр. завдання "Удосконалити методи оцінки хімічного складу овочевих та баштанних культур" (№ДР 0101U001169) та НТП УААН «Овочівництво і баштанництво» 2006 – 2010 рр. завдання "Удосконалити методики, способи та ефективні елементи технології вирощування високоякісного сортового та гібридного насіння основних овочевих і баштанних рослин"
(№ДР 0105U002026).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – визначення оптимальних параметрів вмісту селену в ґрунті та його впливу на поживний режим, оцінки продуктивності селери коренеплідної при застосуванні мікроелемента селену залежно від рівня мінерального живлення.

Відповідно до мети вирішували такі завдання:

– встановити зміну агрохімічних показників ґрунту під впливом мінеральних добрив та мікроелемента селену;

– визначити вміст у ґрунті мікроелемента селену під впливом доз селену на фоні мінеральних добрив;

– проаналізувати зміну ферментативної активності ґрунту залежно від доз селену;

– вивчити вплив мінеральних добрив та селену на зміну морфобіометричних показників рослин селери коренеплідної;

– встановити інтенсивність фотосинтезу селери коренеплідної під впливом мінеральних добрив та мікроелемента селену;

– виявити вплив умов живлення на ступінь ураженості рослин хворобами;

– визначити зміну вмісту селену в коренеплодах селери при внесенні мінеральних добрив та селену;

– дослідити вплив умов живлення на врожайність і якість селери коренеплідної;

– визначити винос основних елементів живлення врожаєм і коефіцієнти їх використання з добрив залежно від умов мінерального живлення;

– провести оцінку економічної і біоенергетичної ефективності застосування мінеральних добрив, як окремо так і сумісно з мікроелементом селеном під селеру коренеплідну та на їх основі розробити рекомендації виробництву.

Об’єкт дослідження – закономірності формування високого рівня врожайності селери коренеплідної, підвищення вмісту селену в товарній частині врожаю за рахунок оптимізації мінерального живлення.

Предмет дослідження – агрохімічні показники залежності врожайності та якості продукції селери коренеплідної від використання різних доз селену на фоні мінеральних добрив, видів добрив, їх парних поєднань на фоні селену, способів його застосування, а також доз і співвідношень мінеральних добрив на чорноземі типовому.

Методи дослідження. Теоретичні  дослідження ґрунтувалися на системному підході до розглянутої проблеми з використанням методів аналізу й синтезу. Були проведенні короткострокові мікропольові та лабораторні досліди із супутніми фенологічними спостереженнями, біометричними вимірюваннями, відбором і аналітичним дослідженням рослинних та ґрунтових зразків за атестованими методиками, здійсненням загальних обліків і математичного обробітку, розрахунку економічної та біоенергетичної ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на чорноземі типовому важкосуглинковому в умовах Лівобережного Лісостепу України охарактеризовано вплив різних доз селену на фоні мінеральних добрив, різних видів та поєднань мінеральних добрив на фоні селену, способів його внесення, а також доз і співвідношень мінеральних добрив на поживний режим ґрунту, вміст селену в ньому, формування продуктивності, фотосинтетичну діяльність, хімічний склад та хвороби рослин.

Виявлено специфіку взаємодії селену з різними видами добрив на продуктивність селери коренеплідної, проведено аналіз його впливу на врожайність та накопичення продукцією мікроелемента.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці заходів щодо збагачення продукції овочівництва селеном та обґрунтуванні  методів корекції селенового дефіциту. Розроблено та рекомендовано виробництву основні елементи застосування селену та мінеральних добрив при вирощуванні селери коренеплідної, які дозволяють отримувати врожайність товарної продукції на рівні 35 – 42 т/га з підвищеним вмістом цінного мікроелемента. Впровадження розробленої системи у ТОВ «Ніка», ПСП «Нове життя» та ПСП «Мельникове» Валківського району Харківської обл. на площі понад 1,0 га, підтвердило високу ефективність застосування селену та мінеральних добрив під селеру коренеплідну (урожайність складала 35,6 – 42,3 т/га).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми наукових досліджень за темою дисертації, проведенні польових та лабораторних досліджень, теоретичному обґрунтуванні отриманих результатів, узагальненні їх в наукових публікаціях та запровадженні результатів у виробництво. Основні наукові положення, висновки та рекомендації виробництву що викладено в дисертаційній роботі сформульовано і науково обґрунтовано автором особисто.   

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались на III  Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених і спеціалістів “ Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку ” (Кіровоградський інститут агропромислового виробництва УААН, 2007); на Міжнародній науково-практичній  конференції “Коренеплідні овочеві рослини. Актуальні питання селекції і технології ” (Харків, 2008).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 5 наукових праць, з них 4 – у виданнях, що затверджено ВАК України як фахові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 171 сторінках, з них 134 сторінки основного тексту. Робота складається зі вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків та списку використаних джерел. Роботу ілюстровано 15 рисунками та 50 таблицями. Список використаних джерел нараховує 161 найменування, з них 63 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

УДОБРЕННЯ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ, ЯК ЕЛЕМЕНТ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ  (огляд літератури)

Висвітлено питання щодо особливостей мінерального живлення селери коренеплідної, агрохімічної оцінки мікроелемента селену, його ролі в фізіолого-біохімічних процесах у рослинних організмах, у впливі його на родючість ґрунту, врожайність і якість продукції. Виявлено слабкі ланки в системі удобрення, обґрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертації.

умови та методика проведення досліджень

Умови та методика проведення досліджень. Дослідження здійснено впродовж 2004 – 2006 рр. у секторі аналітичних вимірювань і лабораторії насінництва та насіннєзнавства Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Роботу проведено з селерою коренеплідною сорту Цілитель згідно з «Методикою дослідної справи в овочівництві і баштанництві» (2001). В дослідах вивчали вплив доз селену на фоні мінеральних добрив; різних видів та парних поєднань добрив на фоні селену;  способів використання мікроелемента селену; доз та співвідношень мінеральних добрив на поживний режим ґрунту, чисту продуктивність фотосинтезу рослин, біометричні показники, ураженість септоріозом, врожайність та якість селери коренеплідної, зміну хімічного складу продукції.

Дослідження з вивчення дії селену та мінеральних добрив на поживний режим ґрунту, вміст селену в ньому, врожайність і якість селери коренеплідної передбачено наступними схемами. Контролем в усіх дослідженнях був варіант без внесення мінеральних добрив і селену.

При вивченні впливу різних доз селену (Se) – 50, 75, 100, 125 і 150 г/га фоном слугувало застосування мінерального добрива в дозі N45P45K45.

В досліді, де фоном був селен (100 г/га), застосовували різні види мінеральних добрив N, P, K, доза – по 45 кг/га та їх парні комбінації (N45P45, N45K45, P45K45, N45P45K45).

Досліджуючи вплив способів внесення селену, фоном обрали варіант з N45P45K45. Селен у вигляді 0,005 % розчину біселеніту натрію застосовували для намочування насіння перед сівбою, для позакореневого підживлення рослин у фазу наростання коренеплоду доза селену 10 г/га д.р.

Вивчаючи вплив доз та співвідношень мінеральних добрив на врожай і якість продукції, кількість кожного з елементів живлення в досліді варіювала від 60 до 120 кг/га д.р.

Площа облікової ділянки в дослідах становила 2,8 м2, повторність варіантів – шестиразова, розміщення ділянок систематичне. Під селеру коренеплідну вносили добрива у вигляді аміачної селітри (34% N), суперфосфату амонізованого (17% P2O5  та 3% N), калійної солі змішаної (40% К2О) та біселеніту натрію NaHSeO3 (52% Se). Схеми досліджень включали варіанти з внесенням мінеральних добрив та селену у борозни перед висаджуванням розсади, а також намочування насіння перед сівбою та позакореневе підживлення рослин у фазу початку наростання коренеплоду.

При намочуванні насіння концентрація розчину біселеніту натрію становила – 0,005 % (за діючою речовиною), експозиція – 72 години, співвідношення розчину до насіння – 2 : 1. Для позакореневого підживлення рослин витрачали 200 л/га робочої рідини.

Для агрохімічної характеристики ґрунту відбирали зразки для визначення: гумусу – за методом Тюріна, рНKCl – за МВВ 31 – 497058 – 007 – 2005, суми увібраних основ та гідролітичної кислотності – за методом Каппена у модифікації ЦІНАО (ГОСТ 26212 – 91, ГОСТ 27821 – 85), вмісту нітратного азоту – за ДСТУ 4729 – 2007, вміст рухомих сполук фосфору і калію – за модифікованим методом Чирикова (ДСТУ 4115 – 2002).

Упродовж вегетаційного періоду здійснювали фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин, визначали площу асиміляційної поверхні листків, чисту продуктивність фотосинтезу (Ничипорович А.А., 1963), проводили біометричні вимірювання. Урожай обліковували поділянковим зважуванням продукції в період технічної стиглості. Якість продукції оцінювали за показниками біохімічних аналізів на вміст сухої речовини (ГОСТ 28561 – 90), загального цукру (методика МОЗ – 2001), аскорбінової кислоти (ГОСТ 24556 – 89), нітратів (ГОСТ 29270 – 95). Вміст валового селену в рослинах та ґрунті визначали флюорометрично за методикою В.В. Єрмакова (1985).

Розрахунок господарського виносу елементів живлення (азоту, фосфору, калію) рослинами селери та коефіцієнтів їх використання з ґрунту та добрив здійснювали за методикою З.І. Журбицького (1963), економічну ефективність обчислювали за методикою для закінчених науково-дослідних робіт по сільському господарству за приростом урожаю від застосування мікроелементів (Гризенкова З.І., 1980),  біоенергетичну оцінку – за  методикою О.С. Болотського, М.М. Довгаля (1999).

Грунтово-кліматичні умови проведення досліджень. Ґрунт дослідного поля представлено чорноземом типовим важкосуглинковим на лесовидному суглинку з вмістом гумусу в орному шарі 3,5 – 3,9 %, показник рНKCl становив 5,7 – 5,9, гідролітична кислотність 4 мекв на 100 г ґрунту, сума увібраних основ  26 мекв на 100 г ґрунту, ступінь насиченості основами – близько 87 %, рухомих сполук фосфору  10,4 – 12,2 і калію   7,8 – 8,0 мг/100 г ґрунту за методом Чирикова. Вміст селену в орному шарі ґрунту  становив  256 мкг/кг, у верхньому перехідному – 380, нижньому перехідному – 290, у материнській породі – 139 мкг/кг.

Вегетаційні періоди 2004 – 2006 рр. за основними метеорологічними показниками були не однаковими, тому достовірність досліджуваних заходів всебічно перевірено і доведено. Найбільш сприятливим для формування урожаю селери коренеплідної був 2006 р, посереднім за погодними умовами – 2004 р. В 2005 р. у першій половині вегетаційного періоду склалися досить сприятливі погодні умови для росту та розвитку рослин, але відсутність опадів у кінці вегетаційного періоду негативно вплинула на формування врожаю.

Технологічні прийоми вирощування селери коренеплідної. Технологія вирощування селери коренеплідної була загальноприйнятою для зони Лівобережного Лісостепу країни.


АГРОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ҐРУНТУ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД

УДОБРЕННЯ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ

Вміст у ґрунті основних елементів живлення (азоту, фосфору та калію) в залежності від внесених добрив. Упродовж вегетаційного періоду селери коренеплідної в ґрунті відмічено тенденцію до зменшення вмісту рухомих сполук основних елементів живлення до періоду інтенсивного формування коренеплоду селерою. Показники поживного режиму ґрунту істотно змінювалися від внесених добрив (табл. 1). Так, у фазу пучкової стиглості після застосування доз селену від 50 до 150 г/га на фоні повного мінерального добрива (N45P45K45) кількість нітратного азоту була 63,7 – 82,7 мг/кг, рухомих сполук фосфору – 93,8 – 113,7 мг/кг. Їх кількість збільшилася порівняно з фоном відповідно на 0,3 – 19,3 мг/кг та 0,8 – 20,7 мг/кг. Вміст рухомих сполук калію зменшувався, відносно фону на 2,7 – 37,9 мг/кг і становив 70,8 – 106,0 мг/кг.

Таблиця 1

Вміст рухомих сполук основних елементів живлення в  шарі  ґрунту  0 – 20 см у період пучкової стиглості селери коренеплідної залежно від доз селену (г/га), 2004 – 2006рр.

Варіант досліду

N – NO3

P2O5

K2O

Без удобрення (контроль)

49,4

57,5

62,7

Se, 50

49,0

44,8

71,3

N45P45K45 – фон

63,4

93,0

108,7

Фон + Se, 50

64,2

99,1

98,2

Фон + Se, 75

72,9

112,3

104,3

Фон + Se, 100

82,7

106,9

70,8

Фон + Se, 125

63,7

113,7

106,0

Фон + Se, 150

64,5

93,8

77,2

НІР05

2,9 – 3,4

10,2 – 12,0

4,3 – 5,2

Ферментативна активність ґрунту в залежності від внесених добрив. Активність ґрунтових ферментів є одним з основних показників біологічної активності та родючості ґрунту. Дослідження стосовно впливу селену на активність дегідрогенази в дозах 50, 100, 125 та 150 г/га на фоні повного мінерального добрива (N45P45K45) не виявили збільшення активності ферменту (табл. 2). Навпаки, вона знижувалася зі збільшенням доз селену від 43,5 до 25,8 порівняно з фоновою – 53,0. Виняток становив варіант, де кількість внесеного селену дорівнювала 75 г/га – 58,1. Найбільшу активність інвертази забезпечив фоновий варіант – 5,36, інші – знаходились на рівні контролю (2,82) і становили 2,00 – 2,84. Активність поліфенолоксидази була найвищою (808,4) при внесенні 50 г/га селену, застосування ж його на фоні повного мінерального добрива зменшувало активність ферменту зі збільшенням його доз.


Таблиця 2

Активність ґрунтових ферментів під селерою коренеплідною залежно від доз селену (г/га), 2005 – 2006 рр. 

Варіант досліду

Дегідрогеназа, мг ТФФ

в 100г/24 год.

Інвертаза, мг глюкози

в 1г/24 год.

Поліфенолоксидаза, мг 1,4-n-у бензохінону в 10г/год.

Без удобрення (контроль)

40,5

2,82

689,9

Se, 50

39,9

2,33

808,4

N45P45K45 – фон

53,0

5,36

622,2

Фон + Se, 50

38,4

2,65

458,0

Фон + Se, 75

58,1

2,68

369,6

Фон + Se, 100

43,5

2,00

415,6

Фон + Se, 125

31,1

2,84

370,6

Фон + Se, 150

25,8

2,59

367,9

НІР05

1,2 – 2,9

0,17 – 0,2

20,9 – 30,3

Вміст у ґрунті мікроелемента селену в залежності від внесених добрив. Головне завдання наших досліджень полягало у визначенні здатності ґрунту забезпечити рослини селери доступним селеном при внесенні біселеніту натрію. Внесення на фоні N45P45K45 селену в дозах 50 – 150 г/га істотно  збільшувало його вміст в орному шарі – на 268 – 385 мкг/кг ґрунту (табл. 3). Цей факт можна пояснити зниженням мікробіологічної активності, що вплинуло на фіксацію селену ґрунтом.

Таблиця 3

Вміст селену у шарі ґрунту 0  20 см залежно від внесених доз, мкг/кг

Варіант досліду

2004 р.

2005 р.

Середнє за два роки

± до контролю

мкг/кг

%

Без удобрення – контроль

277

235

256

Se, 50

175

226

200

56

22

N45P45K45 – фон

248

146

197

59

23

Фон + Se, 50

415

794

604

348

136

Фон + Se, 75

364

685

524

268

105

Фон + Se, 125

590

693

641

385

151

Фон + Se, 150

532

703

617

361

141

НІР05

18,6

24,9


Дані дозволяють стверджувати, що значні збільшення вмісту селену в ґрунті у варіантах, де його вносили  на фоні повного мінерального добрива в дозах 50 – 150 г/га, відбуваються через зниження процесу леткості селену з ґрунту. Це відбувається за рахунок зниження ферментативної активності ґрунту, яка, в свою чергу, безпосередньо пов’язана з активністю ґрунтових мікроорганізмів. З літературних джерел відомо, що мікроорганізми відіграють головну роль у процесі леткості селену, що й дозволяє йому фіксуватися в ґрунті.

ВПЛИВ ДОБРИВ НА РІСТ ТА РОЗВИТОК, ВМІСТ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТА СЕЛЕНУ В РОСЛИНАХ

СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ

Морфобіометричні показники рослин селери коренеплідної в залежності від удобрення. Встановлено обернену залежність між вмістом селену у коренеплодах селери та біометричними показниками: висота рослин, кількість листків  (відповідно r = – 0,62 та – 0,64). Найкращий ріст і розвиток рослин селери коренеплідної забезпечила обробка насіння перед сівбою 0,005 % розчином селену.

Вплив добрив на інтенсивність фотосинтезу, як фактора врожайності селери коренеплідної. Початковим етапом складної послідовності реакцій, які забезпечують накопичення органічної речовини в рослинах, є фотосинтез. Продуктивність його залежить, у першу чергу, від розміру листкової поверхні, оскільки цей процес проходить в основному в листках.

Мінеральні добрива, внесені окремо та разом з селеном, сприяли суттєвому збільшенню площі листкової поверхні рослин селери коренеплідної  в усі фази розвитку.

Коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації рослинами селери в роки проведення досліджень найбільшим був у період пучкової стиглості і становив 0,98 у фоновому варіанті (N45P45K45). Інтенсивне наростання листкової маси селери коренеплідної під дією внесених мінеральних добрив сприяло отриманню і більш розвинених рослин, що позитивно впливало на формування високого рівня врожайності. При внесенні на цьому фоні 50 г/га селену коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації був близьким і дорівнював 0,92.

Вплив добрив на ступінь ураження селери коренеплідної септоріозом. Фітопатологічна оцінка посівів селери коренеплідної засвідчила, що види та парні поєднання мінеральних добрив на фоні селену, дози та способи застосування його на фоні мінеральних добрив не впливали негативно на поширення і ступінь ураження рослин септоріозом. Але слід зазначити, що стійкості рослин проти захворювання сприяв високий вміст калію в коренеплодах селери (r = 0,68), а рослини з підвищеним вмістом нітратів у товарній частині урожаю мали більшу схильність до ураження хворобою (r = 0,73).

Вміст основних елементів живлення у рослинах селери коренеплідної. 

Хімічний склад коренеплодів та листків селери змінювався в залежності від дози та співвідношення добрив (табл.4). Так, застосування азоту 60, 90, 120 кг/га на фоні P60K60 сприяло збільшенню вмісту азоту в коренеплодах, а дози азоту, фосфору і калію 120 кг/га – накопиченню його листковою масою. Збільшення кількості фосфору і калію в коренеплодах і листках селери виявлено у варіантах з внесенням підвищених доз фосфорних (N60P90K60, N60P120K60), та калійних (N60P60K90, N60P60K120) добрив.

Таблиця 4

Вміст основних елементів живлення в рослинах селери за різних доз і

співвідношень мінеральних добрив, (2005 – 2006 рр.), % на суху речовину

Варіант

досліду

Коренеплоди

Листки

N

P2O5

K2O

N

P2O5

K2O

Без удобрення (контроль)

1,45

0,66

1,11

1,52

0,45

0,50

N60P60K60

2,35

0,84

1,25

1,80

0,48

0,47

N90P60K60

2,08

0,87

1,14

1,80

0,48

0,61

N120P60K60

2,03

0,81

1,09

1,92

0,51

0,57

N60P90K60

1,59

0,94

1,15

1,66

0,54

0,49

N60P120K60

1,73

0,94

1,28

1,94

0,59

0,55

N60P60K90

1,71

0,85

1,35

1,52

0,45

0,70

N60P60K120

1,59

0,83

1,36

1,95

0,46

0,89

НІР05

0,75-0,81

0,25-0,29

0,25-0,29

0,48-0,51

0,16-0,20

0,39-0,43

Інтенсивне накопичення азоту та калію рослинами селери коренеплідної свідчіть про важливе значення цих елементів живлення для формування високого врожаю.

Вміст мікроелементу селену в рослинах селери коренеплідної. Головне завдання досліджень полягало у встановлені здатності коренеплодів накопичувати селен. Внесення мікроелемента у фоновому варіанті (N45P45K45) в дозах 50, 75, 100 г/га та 50 г/га у варіанті без добрив забезпечило його вміст у рослинах у кількості 132,0 – 153,0 мкг/кг, яка була близькою до контролю (141,1 мкг/кг) (рис. 1). Істотне накопичення селену коренеплодами виявлено при застосуванні його у дозах 125 і 150 г/га на фоні N45P45K45. Вміст селену в товарній частині врожаю з фонового варіанту був найменшим – 36,9 мкг/кг. Тобто, мінеральні добрива у дозі N45P45K45 позитивно впливали на формування поживного режиму та врожаю, але сприяли різкому зниженню вмісту цінного мікроелемента в коренеплодах селери.

Рис. 1. Вміст селену в коренеплодах селери залежно від доз його внесення на фоні повного мінерального добрива (2005 – 2006 рр.)

Що стосується накопичення селену в продукції залежно від внесених видів та парних комбінацій мінеральних добрив на фоні біселеніту натрію, встановлено, що найбільший вміст мікроелемента забезпечили варіанти фон + N45 та фон + N45P45 – відповідно 212,8 та 298,8 мкг/кг сухої речовини (рис. 2). Інші комбінації добрив на фоні селену мали тенденцію до зменшення порівняно з абсолютним контролем, де рослини селери вирощували без внесення селену та добрив. Нашими дослідженнями підтверджено синергізм між селеном та азотом. Селену більше накопичувалося при внесенні N45 та N45P45.   

Рис. 2. Вплив внесення видів та парних комбінацій мінеральних добрив на фоні селену на вміст його в коренеплодах селери (2005 – 2006 рр.)

Найкращим способом внесення селену є обробка насіння перед сівбою 0,005 % розчином біселеніту натрію, яка забезпечила найбільший вміст мікроелемента в коренеплодах – 144,5 мкг/кг, приріст до контролю при цьому складав 118,4 мкг/кг сухої речовини (рис. 3). Позакореневе підживлення селеном малоефективне.

Рис. 3. Вміст селену в коренеплодах селери залежно від способу внесення біселеніту натрію на фоні повного мінерального добрива (2005 – 2006 рр.).

ВПЛИВ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙ ТА ЯКІСТЬ СЕЛЕРИ

КОРЕНЕПЛІДНОЇ

Урожайність селери коренеплідної в залежності від внесених добрив. Урожайність товарної продукції селери коренеплідної суттєво збільшувалася при застосуванні мінеральних добрив. Якщо продуктивність її при вирощуванні на природному фоні становила 26,3 т/га, то у фоновому варіанті   цей показник був найвищим – 35,8 т/га (табл. 5). Приріст урожайності був істотним – 9,5 т/га, інші дози застосування селену мали нижчі значення – 2,3 – 7,3 т/га.

Але продукція, вирощена на фоні внесення лише мінеральних добрив за вмістом селену майже у 4 рази поступалася коренеплодам з природного фону. Для збалансування продукції за цим елементом необхідно на фоні мінеральних добрив вносити селен у дозі 50 г/га. Відносне зменшення врожаю порівняно з фоновим варіантом компенсується вирощуванням коренеплодів селери з підвищеним вмістом дуже цінного і важливого мікроелемента.


Таблиця 5

Вплив доз селену на фоні мінеральних добрив на врожайність

селери коренеплідної, т/га

Варіант досліду

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Середнє за три роки

Приріст

т/га

%

Без удобрення (контроль)

27,5

16,1

37,1

26,3

Se, 50 г/га

24,3

14,7

41,1

26,7

0,4

2

N45P45K45 – фон

37,7

16,9

52,9

35,8

9,5

36

Фон + Se, 50 г/га

28,3

18,7

53,9

33,6

7,3

28

Фон + Se, 75 г/га

31,0

15,2

52,8

33,0

6,7

25

Фон + Se, 100 г/га

29,2

14,2

52,0

31,8

5,5

21

Фон + Se, 125 г/га

33,4

15,2

46,9

31,8

5,5

21

Фон + Se, 150 г/га

27,2

14,9

43,8

28,6

2,3

9

НІР05

6,8

2,3

7,2

Сумісне застосування на фоні селену різних видів та парних комбінацій мінеральних добрив сприяло істотному збільшенню проти контролю врожайності селери коренеплідної (на 4,6 – 6,5 т/га) лише при використанні азотних і фосфорних та фосфорних і калійних добрив (табл. 6). Середня урожайність за роками застосування даних комбінацій становила 32,4 – 34,3 т/га. Інші комбінації добрив на фоні селену не мали таких істотних переваг. Отже, з метою одержання продукції селери коренеплідної з високим вмістом селену, рослини доцільно вирощувати, застосовуючи біселеніт натрію у дозі 100 г/га спільно з N45P45. Ця комбінація добрив хоч і не забезпечувало максимальну врожайність, але у вирощеній продукції вміст селену був найбільшим.

Таблиця 6

Вплив селену та сумісне його застосування з різними видами мінеральних добрив і їх парними комбінаціями на врожайність

селери коренеплідної, т/га

Варіант досліду

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Середнє за три роки

Приріст

т/га

%

Без удобрення (контроль)

23,3

16,4

43,8

27,8

Se,100  г/га – фон

27,5

15,8

43,7

29,0

1,2

4

Фон + N45

25,2

13,3

45,4

28,0

0,2

1

Фон + P45

23,6

13,7

50,7

29,3

1,5

5

Фон + K45

26,8

16,2

43,1

28,7

0,9

3

Фон + N45P45

31,4

15,3

50,5

32,4

4,6

17

Фон + N45K45

26,6

14,7

42,5

27,9

0,1

0

Фон + P45K45

34,3

18,4

50,1

34,3

6,5

23

Фон + N45P45K45

29,9

15,2

49,6

31,6

3,8

14

НІР05

6,8

2,5

5,2

Із способів внесення селену найбільш ефективним є намочування насіння селери 0,005 % розчином біселеніту натрію перед сівбою, яке забезпечувало врожайність коренеплодів селери за роки досліджень 27,7 т/га за врожайності на контролі 22,1 т/га (табл. 7). Позакоренева обробка рослин селеном у наших дослідженнях не виявила суттєвого збільшення врожайності коренеплодів.

Таблиця 7

Вплив способів внесення селену  на фоні N45P45K45 на врожайність

селери коренеплідної

Варіант досліду

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Середнє за три роки

Приріст

т/га

%

Без удобрення (контроль)

25,1

13,7

27,5

22,1

N45P45K45 – фон

29,8

12,9

26,7

23,1

1,0

5

Фон + обробка насіння

Se, 0,005 %

33,9

16,7

32,4

27,7

5,6

25

Фон + позакоренева

підживлення Se, 10 г/га

25,7

14,9

28,7

23,1

1,0

5

НІР05

1,5

1,3

1,6

Урожайність селери коренеплідної в досліді з різними дозами і співвідношеннями макродобрив у контрольному варіанті становила в середньому 28,0 т/га (табл. 8). Найвищу урожайність забезпечили калійні добрива N60P60K90 – 34,3 т/га та N60P60K120 – 39,6 т/га. Збільшення дози азотних сприяло одержанню врожайності на рівні – 33,1 – 33,4 т/га. Суттєвого приросту від збільшення доз фосфорного добрива не виявлено. Це пов’язано із вибагливістю селери до азотного та калійного живлення.

Таблиця 8

Вплив різних доз і співвідношень мінеральних добрив на врожайність

селери коренеплідної, т/га

Варіант досліду

2005 р.

2006 р.

Середнє за два роки

Приріст

т/га

%

Без удобрення (контроль)

15,4

40,6

28,0

N60P60K60

16,5

49,4

32,9

4,9

18

N90P60K60

16,9

49,9

33,4

5,4

19

N120P60K60

17,6

48,6

33,1

5,1

18

N60P90K60

15,8

45,9

30,8

2,8

10

N60P120K60

15,6

48,2

31,9

3,9

14

N60P60K90

17,9

50,7

34,3

6,3

23

N60P60K120

17,7

61,6

39,6

11,6

41

НІР05

2,9

9,3

Біохімічні показники селери коренеплідної в залежності від внесених добрив. В коренеплодах селери, вирощених на природному фоні, вміст сухої речовини складав 18,8 %. Внесення 50 г/га селену забезпечило зниження сухої речовини на 0,3 %, на 0,8 % –  мінеральні добрива N45P45K45. Що стосується сумісного внесення на фоні добрив різних доз селену, вміст сухої речовини був на рівні фонового варіанта (N45P45K45), за винятком доз селену 75 і 150 г/га  – відповідно 19,1 і 18,5 % . Збільшення вмісту в коренеплодах селери сухої речовини забезпечило використання на фоні (100 г/га) селену азотних і калійних та фосфорних і калійних добрив – відповідно 20,6 та 20,5 % (в контролі – 18,3 %). Підвищені дози азотного N120P60K60 та калійного N60P60K90 добрив  дозволили одержати кількість сухої речовини в коренеплодах відповідно 21,7 і 21,4% (в контролі – 19,0 %).

На вміст загального цукру в коренеплодах селери комбіноване використання селену окремо та сумісно з макродобривами не впливало.

Кількість аскорбінової кислоти в селері мала тенденцію до підвищення майже в усіх варіантах досліджень. Так, якщо коренеплоди з фонового варіанта (N45P45K45) містили 15,6 мг/100 г аскорбінової кислоти, з інших – 15,9 – 17,5 мг/100г. Внесення на фоні селену (100 г/га) азотних і калійних добрив збільшувало вміст аскорбінової кислоти в коренеплодах до 17,4 мг/100 г (в контролі – 15,2 мг/100 г). Підвищення дози азотних добрив (варіанти N90P60K60 та N120P60K60) сприяло одержанню найбільшого вмісту цього вітаміну в селері – 19,5 та 20,1мг/100 г (в контролі – 16,4 мг/100 г).

Вміст нітратів у коренеплодах селери при застосуванні мінеральних добрив істотно не змінювався і не перевищував ГДК (2000 мг/кг сирої речовини). Найбільшу кількість їх виявлено на фоні внесення N90P60K60 та N60P60K120 – 145 мг/кг.

ВИНОС ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ВРОЖАЄМ

СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ ТА КОЕФІЦІЄНТИ  ВИКОРИСТАННЯ ЇХ З ДОБРИВ

Винос та споживання елементів живлення селерою коренеплідною в залежності від добрив. Загальний винос макроелементів при вирощуванні селери коренеплідної  без використання добрив за врожайності – 28,0 т/га становив: 97,3 кг азоту, 41,0 кг – P2O5 та 65,6 кг K2O. Підвищені дози азотних добрив (N90P60K60 та N120P60K60) забезпечили більший винос азоту – відповідно 176,9 та 203,5 кг/га, калійних добрив у комбінації N60P60K90 та N60P60K120 винос P2O5 становить – 70,6 та 78,8 кг/га та K2O – 111,9 та 130,7 кг/га.

Винос 1 тонною коренеплодів селери елементів живлення варіантами, що забезпечили максимальний урожай по досліду N60P60K90 і  N60P60K120  склало: азоту – 4,35 – 4,47; P2O5 – 1,98 – 2,06; та K2O – 3,26 – 3,05 кг/т відповідно.

Для селери коренеплідної загальний винос елементів живлення та винос їх продуктивною частиною урожаю більше залежав від рівня врожайності, ніж від відносного вмісту елементів у продукції.  

Коефіцієнти використання поживних речовин з добрив. Застосування різних доз і співвідношень мінеральних добрив на селері коренеплідній сприяло збільшенню коефіцієнтів використання з них: азоту – до 51 – 125%, фосфору – до 24 – 62%, калію – до 26 – 54%. Цьому процесу сприяло споживання рослинами необхідних речовин не лише з добрив, а й з ґрунтових запасів.

Корекція селенодефіциту. Рослини селери по-різному реагували на удобрення приростом урожаю, вмістом мікроелемента селену в коренеплодах і  кількістю його в урожаї (табл. 9). Максимальне накопичення селену коренеплодами селери встановлено в досліді, де на фоні мінеральних добрив селен вносили в дозах 125 і 150 г/га – відповідно 1,42 і 1,23 кг/га. Мінімальне накопичення селену в урожаї – 0,26 кг/га виявлено у фоновому варіанті (N45P45K45) за рахунок низького вмісту його в коренеплодах – 36,9 мкг/кг, що було майже в чотири рази менше ніж у варіантах, де на цьому ж фоні вносили різні дози селену.

Таблиця 9

Накопичення селену врожаєм селери коренеплідної

Варіант досліду

Урожайність, т/га

Суха речовина, %

Селен, мкг/кг сухої речовини

Вміст селену в урожаї, кг/га

Дози селену (г/га) на фоні повного мінерального добрива

Без удобрення – контроль

26,3

18,2

141,1

0,68

Se, 50

26,7

18,6

153,0

0,76

N45P45K45 – фон

35,8

19,6

36,90

0,26

Фон + Se, 50

33,6

19,7

150,4

0,99

Фон + Se, 75

33,0

19,1

140,5

0,89

Фон + Se, 100

31,8

19,6

132,0

0,82

Фон + Se, 125

31,8

19,7

227,7

1,42

Фон + Se, 150

28,6

18,5

232,2

1,23

Види і поєднання мінеральних добрив на фоні селену (г/га)

Без удобрення – контроль

27,8

18,3

138,8

0,71

Se-100 г/га – фон

29,0

19,5

135,2

0,77

Фон + N45

28,0

19,7

212,8

1,17

Фон + P45

29,3

18,9

97,10

0,54

Фон + K45

28,7

20,5

69,50

0,41

Фон + N45P45

32,4

18,9

298,8

1,83

Фон + N45K45

27,9

20,6

113,4

0,65

Фон + P45K45

34,3

20,5

106,1

0,75

Фон + N45P45K45

31,6

20,3

142,2

0,91

Способи внесення селену

Без удобрення – контроль

22,1

18,65

26,10

0,11

N45P45K45 – фон

23,1

18,97

12,70

0,06

Фон + обробка насіння  Se, 0,005%

27,7

19,79

144,6

0,79

Фон + позакореневе підживлення Se, 10г/га

23,1

19,83

30,80

0,14

В контрольному варіанті  досліду з вивчення видів і поєднань мінеральних добрив на фоні селену врожайність коренеплодів склала  27,8 т/га, вміст селену – 138,8 мкг/кг, накопичення його врожаєм – 0,71 кг/га. Серед окремих видів застосування мінеральних добрив урожайність у фоновому варіанті + N45  порівняно з P45 і K45 була дещо нижчаю і становила 28,0 т/га. Але за рахунок більшої кількості селену в коренеплодах селери – 212,8 мкг/га  накопичення його в урожаї становило 1,17 кг/га. Парні комбінації добрив забезпечили найбільший вміст мікроелемента у варіанті Se,100 г/га + N45P45 – 1,83 кг/га, як за рахунок вищого врожаю, так і високого вмісту селену в ньому.

Серед способів внесення на фоновому варіанті кращою виявилася обробка насіння селери 0,005 % розчином біселеніту натрію, яка дозволила накопичити селен урожаєм у кількості 0,79 кг/га.

економічна ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДОБРИВ, ВНЕСЕНИХ ПІД СЕЛЕРУ КОРЕНЕПЛІДНУ

Економічна та біоенергетична ефективність використання добрив під селеру коренеплідну. При вирощуванні селери  дози селену, впливаючи на рівень врожайності коренеплодів, визначають і ефективність їх внесення. Розрахунки економічної ефективності вирощування селери залежно від внесених доз селену та повного мінерального добрива свідчать про їх переваги (табл. 10). Повне мінеральне добриво в дозі N45P45K45 забезпечило чистий прибуток від приросту врожаю у розмірі 6443 грн/га. При внесенні на фоні добрив селену (N45P45K45 + Se, 50 г/га) означений показник був меншим – 4699 грн/га, знижувалися врожайність, рентабельність (111 до 101%) та коефіцієнт біоенергетичної ефективності (1,57 до 1,49). Але це компенсувалося підвищенням вмісту селену в продукції селери коренеплідної, як цінного ессенціального мікроелемента, важливого для корекції селенодефіциту.

Застосування парних комбінацій азотних і фосфорних та фосфорних і калійних добрив на фоні селену мали переваги над контрольним варіантом, забезпечивши вищу врожайність, зниження собівартості продукції на 21 – 41 грн, високі показники рентабельності – відповідно 96 та 105 % та коефіцієнти біоенергетичної ефективності – 1,46 і 1,57, підвищення вмісту селену в продукції.

Найбільший чистий прибуток від приросту врожаю в сумі 3429 грн/га серед способів внесення селену забезпечила передпосівна обробка насіння 0,005 % біселенітом натрію. За собівартості продукції 510 грн/т рентабельність виробництва становила 77 %, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності – 1,28 (аналогічні показники контрольного варіанта – відповідно 59 % і 1,07).

Висока доза калію в повному мінеральному добриві (N60P60K120)  сприяла одержанню високого прибутку – 7697 грн/га, низької собівартості продукції – 408 грн/т, рентабельності – 121 % і коефіцієнта біоенергетичної ефективності – 1,66.


Таблиця 10

Економічна ефективність та біоенергетична оцінка вирощування селери коренеплідної від дії мінеральних добрив та селену

Добриво

Прибуток від приросту врожаю, грн/га

Повна собівартість 1 т продукції, грн

Рентабельність виробництва, %

Коефіцієнт

біоенергетичної ефективності

Вплив селену на фоні повного мінерального добрива, 2004 – 2006 рр.

Контроль

500

80

1,28

N45P45K45

6443

426

111

1,57

N45P45K45+ Se 50г/га

4699

447

101

1,49

Вплив різних видів і парних комбінацій добрив на фоні селену, 2004 – 2006 рр.

Контроль

480

88

1,34

Se-100 г/га + N45P45

2608

459

96

1,46

Se-100 г/га + P45K45

4112

439

105

1,57

Вплив способів внесення селену на фоні мінеральних добрив, 2004 – 2006 рр.

Контроль

566

59

1,07

Обробка насіння  Se – 0,005%

3429

510

77

1,28

Вплив доз і співвідношень мінеральних добрив, 2005 – 2006 рр.

Контроль

479

88

1,35

N60P60K90

2959

458

96

1,43

N60P60K120

7697

408

121

1,66

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення агрохімічних питань  вирощування селери коренеплідної при внесенні селену та мінеральних добрив на чорноземі типовому Лівобережного Лісостепу України, що забезпечить підвищення врожаю та отримання продукції рослинництва, збалансованого за вмістом селену.

Селен є достатньо розповсюдженим елементом, однак через нерівномірний розподіл по поверхні Землі, в деяких регіонах відзначаються дуже низькі природні концентрації його. Концентрація селену в різних типах ґрунтів варіює в межах від 10 до 1200 мкг/кг. У чорноземі типовому вміст селену в гумусному горизонті складав 256 мкг/кг ґрунту, що класифікується, як низький рівень, у верхньому перехідному шарі ґрунту – 380 мкг/кг, нижньому перехідному – 290, у материнській породі – 139 мкг/кг ґрунту.

Селен у дозах 50, 100, 125, 150 г/га на фоні N45P45K45 не сприяв збільшенню активності мікробного пулу. Активність ферментів дегідрогенази, поліфенолоксидази та інвертази знижувалась зі збільшенням доз біселеніту натрію.

Високий вміст селену у варіантах, де біселеніт натрію вносили в дозах 50 – 150 г/га на фоні мінеральних добрив, пояснюється зниженням ферментативної активності ґрунту, що, у свою чергу, знижує леткість мікроелемента.

Внесення селену в дозах 50 – 150 г/га на фоні N45P45K45 сприяло істотному збільшенню проти фонового вмісту в орному (0 – 20 см) шарі ґрунту нітратів і рухомих фосфатів, а кількість обмінного калію при цьому знижувалась.

Найкращий ріст і розвиток рослин селери коренеплідної забезпечила обробка насіння перед сівбою 0,005 % розчином біселеніту натрію.

Стійкості рослин проти захворювання септоріозом сприяв високий вміст калію в коренеплодах селери (r = 0,68), а рослини з підвищеним вмістом нітратів у товарній частині врожаю мали більшу схильність до ураження хворобою (r = 0,73).

В коренеплодах селери, вирощених на фоні N45P45K45, селену було майже в чотири рази менше порівняно з контролем (141,1 мкг/кг). Внесений на цьому фоні селен у дозах 125 і 150 г/га сприяв збільшенню його вміст в 7 – 7,5 рази. Найкращим способом внесення селену є обробка насіння перед сівбою 0,005 % розчином біселеніту натрію. Вміст селену в коренеплодах при цьому дорівнював 144,5 мкг/кг, у контрольному варіанті – 26,1 мкг/кг. Встановлено обернену залежність між активністю ґрунтових ферментів дегідрогенази, інвертази і вмістом селену в коренеплодах селери (відповідно r = – 0,65,  – 0,90).

Коефіцієнти використання ФАР селерою коренеплідною за внесення N45P45K45 та на його фоні 50 г/га селену дорівнювали відповідно 0,98 та 0,92, в контролі – 0,80.

Найвищу урожайність коренеплодів – 35,8 т/га забезпечило вирощування селери на фоні N45P45K45 (в контролі – 26,3 т/га). Внесення селену на цьому ж фоні не сприяло одержанню вищої врожайності, вона становила за варіантами 33,6 – 28,6 т/га. Дослідження парних комбінацій добрив N45P45 і P45K45 на фоні 100 г/га селену дозволило одержати найвищу врожайність коренеплодів селери, яка склала відповідно 32,4 та 34,3 т/га при врожайності на контролі 27,8 т/га. Серед способів внесення ефективною була обробка насіння 0,005 % розчином біселеніту натрію перед сівбою, яка дозволила одержати 27,7 т/га при аналогічному показнику контрольного варіанта – 22,1 т/га. Серед різних доз і співвідношень мінеральних добрив найбільший ефект забезпечило внесення N60P60K90-120. Урожайність в контролі становила 28,0 т/га, в досліджуваних варіантах – 34,3–39,6 т/га.

Вміст сухої речовини в коренеплодах контрольного варіанта становив 18,2 %, близькі значення по 18,5 % виявлено у варіантах з внесенням 50 г/га лише селену і 150 г/га селену на фоні N45P45K45. В інших варіантах цей показник становив 19,1–19,7 %. Внесення парних комбінацій азотних і калійних та фосфорних і калійних добрив на фоні 100 г/га селену сприяло підвищенню вмісту сухої речовини відповідно до 20,6 та 20,5 % (в контролі – 18,2 %). На вміст загального цукру в коренеплодах селери застосування селену окремо та сумісно з добривами не впливало. Вміст аскорбінової кислоти в селері коренеплідній, вирощеній на фоні N45P45K45 та  N45P45K45 + 150 г/га  селену,  становив  відповідно  15,6 та  15,9 мг/100 г, у контрольному варіанті та з внесенням 50 г/га селену – 16,7 і  16,9 мг/100 г, в інших варіантах – 17,0 – 17,5 мг/100 г. Коефіцієнт кореляції (r) між вмістом сухої речовини і аскорбінової кислоти при обробці насіння селеном перед сівбою склав 0,91. Вміст нітратів у коренеплодах селери не перевищував ГДК (2000мг/кг) і знаходився в межах 70 – 137 мг/кг сирої речовини.  

Внесення мінеральних добрива в дозі N60P60K120 збільшувало винос селерою коренеплідною: азоту – 172 кг/га, P2O5 – 78 кг/га і K2O – 131 кг/га проти: 97, 41 і 66 кг/га відповідно на ділянках без удобрення. Витрати елементів живлення на формування 1т урожаю коренеплодів селери склали: азоту – 4,3 кг, P2O5 – 2,0 кг, K2O – 3,0 кг.

Накопичення врожаєм селену в контрольних варіантах досліджень складало 0,68 – 0,71 кг/га, на фоні 50 і 100 г/га селену – 0,76 і 0,77 кг/га відповідно. Найнижчий рівень його вмісту – 0,26 кг/га одержано при внесенні лише мінеральних добрив N45P45K45, тоді, як  селен у дозах 50 – 125 г/га на цьому ж фоні забезпечив його кількість в продукції – 0,82 – 1,42 кг/га. Внесення N45 та N45P45 на фоні 100 г/га селену дозволило накопичити селену в продукції в кількості 1,17 та 1,83 кг/га відповідно. При обробці насіння 0,005 % розчином біселеніту натрію цей показник становив 0,79 кг/га.

Вирощування селери коренеплідної є високорентабельним – 77 – 121% при коефіцієнтах біоенергетичної ефективності 1,07 – 1,66. Але перевагу слід надати варіантам, які, маючи нижчі показники економічної ефективності, забезпечують одержання дієтичної продукції з високими лікувальними властивостями. До таких належить: застосування N45P45K45 + 50 г/га селену або 100 г/га селену + N45P45 або обробка насіння перед сівбою 0,005 % розчином біселеніту натрію.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

  1.  Вносити мінеральні добрива з переважанням в їх складі калійного компоненту – N60P60K90-120;
  2.  Для досягнення оптимального співвідношення між врожаєм та  вмістом селену вносити на фоні повного мінерального добрива (N45P45K45) біселеніт натрію з розрахунку 50 г/га селену або на його фоні (100 г/га) – N45P45;
  3.  При виборі способів внесення селену перевагу надавати обробці насіння перед сівбою 0,005 % розчином біселеніту натрію.


список опублікованих праць за темою дисертації

1. Духін Є.О. Врожайність та якість селери коренеплідної в залежності від співвідношення мінеральних добрив / Є.О. Духін // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2008. – № 2. – С. 90–91.

2. Гончаренко  В.Ю. Вміст селену у чорноземі типовому залежно від доз внесення біселеніту натрію під селерою коренеплідною / В.Ю. Гончаренко, Є.О. Духін // Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва – Харків, 2009. – № 2. С. 98–100 (теоретичне обґрунтування, практична частина, написання статті; висновки – спільно).

3. Духін Є.О. Вплив доз селену на фоні повного мінерального добрива на врожайність і якість продукції селери / Є.О. Духін, В.Ю. Гончаренко // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2007. – № 53. – С. 118–125. (проведення досліджень, обробка і аналіз даних; написання статті, висновки – спільно).

4. Духін Є.О. Винос азоту, фосфору і калію селерою коренеплідною залежно від співвідношень мінеральних добрив  / Є.О. Духін // Овочівництво і баштанництво. – Харків, 2008. – № 54. – С. 147–152.

5. Духін Є.О. Вплив селену і різних видів мінеральних добрив на врожай і якість селери / Є.О. Духін // Вісник Степу: науковий збірник. – Кіровоград: Кіровоградський інститут агропромислового виробництва УААН, 2007. – Вип. 4. – С. 60–62.

АНОТАЦІЯ

Духін Є.О. Агрохімічна оцінка дії селену та добрив на врожайність і якість селери коренеплідної на чорноземі типовому в умовах Лівобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія. – Національний науковий центр “Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського”, Харків, 2010.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей удобрення селери коренеплідної мінеральними добривами та мікроелементом селеном на чорноземі типовому Лівобережного Лісостепу України. Вивчено вміст селену в ґрунті, вплив доз селену на фоні повного мінерального добрива, видів добрив та їх парних поєднань на фоні селену, способів його застосування, а також доз і співвідношень мінеральних добрив на поживний режим ґрунту, фотосинтетичну продуктивність, біометричні показники рослин, урожайність та якість продукції. Встановлено, що при вирощуванні селери коренеплідної на фоні N45P45K45 доцільно застосовувати селен у дозі 50 г/га, на фоні 100 г/га селену вносити N45P45 або N60P60K90-120. Запропоновані елементи технології дозволяють одержати рентабельність вирощування селери коренеплідної від 77 до 121%, а при виборі способу внесення селену перевагу надавати обробці несіння перед сівбою 0,005% розчином біселеніту натрію,  коефіцієнт біоенергетичної ефективності – 1,28–1,66.

Ключові слова: агрохімічні показники, селера коренеплідна, селен, мінеральні добрива, врожайність, якість, коефіцієнт використання, винос, ефективність, біоенергетичний коефіцієнт.

АННОТАЦИЯ

Духин Е.А. Агрохимическая оценка действия селена и удобрений на урожайность и качество сельдерея корнеплодного на черноземе типичном в условиях Левобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04 – агрохимия. – Национальный научный центр “Институт почвоведения и агрохимии имени А.Н. Соколовского”, Харьков, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию особенностей удобрения сельдерея корнеплодного минеральными удобрениями и микроэлементом селеном на черноземе типичном Левобережной Лесостепи Украины. Установлено содержание селена в почве, изучено влияние доз селена на фоне полного минерального удобрения, видов удобрений и их парных сочетаний на фоне селена, способов его применения, а также доз и соотношений минеральных удобрений на питательный режим, фотосинтетическую активность, изменение биометрических показателей растений, урожайность и качество продукции. Установлено, что при выращивании сельдерея корнеплодного на фоне N45P45K45 целесообразно применять селен в дозе 50 г/га, на фоне 100 г/га селена вносить N45P45 или N60P60K90-120.

Применение данных комбинаций минеральных удобрений и селена способствует увеличению коэффициентов ФАР  на 12–18 %. Увеличиваются биометрические показатели: высота растения – на 4,8–6,9 см, среднее количество листьев – на 1,5–3,2 шт. Увеличение биомассы растений способствует повышению коэффициентов использования питательных веществ из удобрений, увеличивается вынос азота, фосфора и калия. Улучшение условий питания, повышение коэффициентов ФАР способствуют существенному увеличению уровня урожайности. При использовании указанных доз минеральных удобрений и селена отмечается повышение урожайности  сельдерея  корнеплодного  на  4,6–11,6 т/га без снижения показателей качества. Использование на фоне полного минерального удобрения N45P45K45 50 г/га селена и на фоне селена 100 г/га N45P45 способствует накоплению в товарной части урожая ценного микроэлемента на уровне 150–160 мкг/кг.

Предложенные элементы технологии позволяют получить рентабельность выращивания сельдерея корнеплодного от 77 до 121 % а при выборе способа внесения селена преимущество отдавать обработке семян перед посевом 0,005% раствором біселеніту натрия, коэффициент биоэнергетической эффективности – 1,28–1,66. 

Ключевые слова: агрохимические показатели, сельдерей корнеплодный, селен, минеральные удобрения, урожайность, качество, коэффициент использования, вынос, эффективность, биоэнергетический коэффициент.

SUMMARY

Dukhin E.O. Agrochemical evaluation of selenium and fertilizers action on the yield and quality of knob celery on the typical chernozem under conditions of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. – Manuscript.

The thesis for candidate's of agricultural sciences degree on a speciality  06.01.04 – agrochemistry. – National Scientific Center “Institute for Soil Science and Agrochemistry Research named after O.N. Sokolovsky”, Kharkiv, 2010.

The work is devoted to the investigation of peculiarities of knob celery fertilization by mineral fertilizes and the microelement selenium on the typical chernozem of the Left Bank Forest-Steppe of Ukraine. There have been studied the selenium content in the ground, influence of selenium doses against the background of the full mineral fertilizer, kinds of fertilizers and their twin combinations against the background of selenium, methods of its application as well as doses and ratios of mineral fertilizers on the nutritive regime of the ground, photosynthetic productivity, biometric indices of plants, yield and quality of the produce. There have been determined that when growing knob celery against the background of  N45P45K45 it is expedient to apply selenium in the dose 50 g/ha, againt the background of 100 g/ha of selenium to apply N45P45 or N60P60K90-120. The proposed elements of the technology allow to obtain the profitableness of knob celery growing from 77 to 121 % and when choosing the method of selenium application to give preference to seeds treatment by 0.005% solution of sodium bioselenite before sowing; the coefficient of bioenergetic efficiency is 1.28-1.66.

Key words: agrochemical indexes, knob celery, selenium, mineral fertilizers, yield, quality, coefficient of use, carry-over, efficiency, bioenergetic coefficient.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6765. Генные болезни человека. Нарушение обмена аминокислот и других соединительных тканей 45.96 KB
  Генные болезни человека Генные болезни - это разнообразная по клинической картине группа заболеваний, обусловленная мутациями единичных генов. Число известных в настоящее время моногенных наследственных заболеваний составляет около 4500. Встреч...
6766. Медико-генетическое консультирование 31.58 KB
  Медико-генетическое консультирование Медико-генетическое консультирование - это специализированная медицинская помощь населению, направленная на профилактику врожденной и наследственной патологии. Термин «медико-генетическая консультация» означ...
6767. Медицинская генетика. Сборник тестовых заданий 176.5 KB
  Сборник тестовых заданий по дисциплине Медицинская генетика представляет собой систематизированный материал для контроля знаний студентов специальностей 060109 Сестринское дело, 060102 Акушерское дело. В сборнике представлены тестовые задания...
6768. Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини. Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу 29.33 KB
  Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини. Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу. Предмет, завдання, методологічні принципи, джерела вивчення історії України як науки, що ...
6769. Етнополітичний контекст української історії. Формування та розвиток історико-етнографічних регіонів України 33.33 KB
  Етнополітичний контекст української історії. Формування та розвиток історико-етнографічних регіонів України. Етнополітика як наука і навчальний предмет, її взаємозв'язок з історієюта їх взаємовплив. Основні поняття та категорії етнополіти...
6770. Історичний поступ української держави. Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів державотворення 38.72 KB
  Історичний поступ української держави. Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів державотворення. Слов'янська держава Київська Русь.Козацько-гетьманськадержава. Концепції державності в українській історико-політичній...
6771. Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного 35.86 KB
  Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного. Соціальні структури і соціальні відносини в українському суспільстві в історичному контексті, їх роль в створенні ориг...
6772. Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу 36 KB
  Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу. Історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні. Становлення системи вищої освіти. Грецька коло...
6773. Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини 76.04 KB
  Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини. План Предмет та завдання історії України, її наукова періодизація. Еволюція концепцій та історіографії основних проблем курсу. Історіографія проб...