64444

Розвиток світового фінансового ринку в аспекті формування глобального економічного простору

Автореферат

Мировая экономика и международное право

Зростає глобальна пропозиція капіталу і забезпечується розвиток внутрішнього фінансового ринку що підвищує можливості перерозподілу фінансових ресурсів створює нові фінансові інструменти і підвищує...

Украинкский

2014-07-06

372.5 KB

2 чел.

PAGE  1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Дроняєва Ганна Миколаївна

УДК 339.72:339.9 (100)

РОЗВИТОК Світового фінансового ринку в аспекті формування глобального економічного простору

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

 

Донецьк – 2010


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Бударіна Наталя Олександрівна ,

Донецький національний університет

МОН України, доцент кафедри

міжнародної економіки.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Якубовський Сергій Олексійович, Одеський національний університет імені І.І.Мечнікова МОН України, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

 кандидат економічних наук, доцент Резнікова Наталія Володимирівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Т.Шевченка МОН України, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

Захист дисертації відбудеться «24» грудня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий «19» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.е.н., доцент                                     С.П. Калініна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Глобальний фінансовий ринок, забезпечуючи свободу пересування капіталів у міжнародному масштабі, виступає важливою умовою функціонування світової економіки. Головним фактором його формування став процес глобалізації, найбільший прогрес якого спостерігається саме у фінансовій сфері.  Можливості миттєвого переміщення фінансових потоків у міжнародних електронних мережах кардинально змінили умови світогосподарської діяльності. Зростає глобальна пропозиція капіталу і забезпечується розвиток внутрішнього фінансового ринку, що підвищує можливості перерозподілу фінансових ресурсів, створює нові фінансові інструменти і підвищує якість фінансових послуг на світовому ринку.

На особливу увагу заслуговують проблеми, пов'язані з оцінкою суперечливого характеру впливу глобалізації на функціонування економічних систем, зокрема фінансових ринків. Крім того, тенденції фінансової глобалізації переплітаються, створюючи в кожній країні унікальне поєднання зовнішніх і внутрішніх факторів, що здійснюють вплив на внутрішньоекомічний розвиток країни і визначають її положення у світовому господарстві.  

Дослідженню питань розвитку глобалізації присвячені наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених: О. Білоруса, Д. Лук'яненка, Ю. Макогона, В. Новицького, Т. Орєхової, А. Поручника, Ю. Пахомова, Є. Савельєва, К. Боулдінга, Л. Брауна, Д. Гвішіані, К. Нордстрема, В. Леонтьєва, А. Неклесса, Д. Медоуза, Е. Пестеля, А. Поччаї тощо.

Проблемам розвитку світового фінансового ринку присвячено праці таких науковців, як Р. Дорнбуш, Т. Леттер, К. Рейнхарт, С. Фішер, Дж. Флемінг, М. Фрідман, К. Шулер, О. Мозговий, Л. Руденко-Сударєва, М. Румянцев, О. Сохацька, С. Якубовський та ін.

Наявність значної кількості досліджень із вказаної проблематики свідчить про достатню глибину сучасної наукової думки щодо проблем розвитку світового фінансового ринку в умовах глобалізації. Разом з тим, сучасна практика регулювання міжнародного фінансового ринку зумовлює необхідність подальших досліджень сфері регулювання світового фінансового ринку з урахуванням впливу глобальної кризи з метою стабілізації національних фінансових систем.  

Вищезазначене визначило актуальність теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи кафедри міжнародної економіки Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України: держбюджетної теми Г06/53а „Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект” (номер держреєстрації 0106U012484), в рамках якої проаналізовано розвиток світового фінансового ринку в умовах глобалізації.

Метою роботи є удосконалення теоретико-методологічних основ дослідження розвитку світового фінансового ринку та розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання світового фінансового ринку з урахуванням впливу глобалізації.

Для досягнення мети дослідження було поставлено і вирішено такі задачі:

  •  проаналізувати теоретичні засади дослідження світового фінансового ринку;
  •  визначити вплив глобалізації на розвиток світового фінансового ринку;
  •  охарактеризувати структуру світового фінансового ринку;
  •  дослідити сучасні тенденції розвитку світового фінансового ринку;
  •  проаналізувати розвиток світового валютного ринку на сучасному етапі;
  •  визначити вплив глобалізації на інституційну структуру світового фінансового ринку;
  •  проаналізувати розвиток світового фондового ринку як інфраструктурного елементу світового фінансового ринку та чинника формування глобального економічного простору;
  •  визначити вплив фінансової глобалізації на розвиток кризових явищ у світовій економіці;
  •  оцінити перспективи розвитку фінансового ринку України і перспективи його інтернаціоналізації;
  •  обґрунтувати перспективи розвитку інституційної структури світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору

Об'єктом дослідження є процес розвитку світового фінансового ринку в аспекті формування глобального економічного простору.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади, теоретико-методичні й науково-практичні аспекти розвитку світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем формування міжнародного фінансового ринку та розвитку процесів глобалізації.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи дослідження: системний підхід (для дослідження і оцінки впливу глобалізації на фінансові ринки окремих країн та регіонів), статистичного аналізу та синтезу (для узагальнення впливу фінансової глобалізації на розвиток національних економік), прогнозування (для прогнозу притоку капіталу до ринків, що формуються), економіко-математичного аналізу (для аналізу залежності розвитку фінансового ринку країн із ринками, що формуються, від процесів транснаціоналізації фінансового ринку) та ін.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі та нормативно-правові акти України з питань розвитку фінансового ринку, дані Державного комітету статистики України; інформаційні матеріали Міністерства економіки України, статистичні та аналітичні матеріали Національного банку України; інформаційні матеріали та офіційні звіти Міжнародного валютного фонду, Світового банку та інших міжнародних економічних організацій;  публікації у періодичних виданнях; матеріали міжнародних конференцій; результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних та науково-методичних основ дослідження розвитку світового фінансового ринку з урахуванням впливу глобалізації на розвиток національних фінансових систем.    

Конкретні наукові результати, які характеризують новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

розроблено теоретичний механізм перерозподілу фінансових ресурсів на світовому фінансовому ринку, який на основі взаємодії структурних елементів світового фінансового ринку, з урахуванням типу зобов’язань і терміну реалізації майнових прав, дозволив визначити, що передумовою інтенсифікації процесу глобалізації є лібералізація міждержавного обміну послуг і капіталів;        

удосконалено:

теоретико-методологічні основи дослідження глобалізації, а саме на основі визначення глобалізації з точки зору процесного підходу (як сукупності послідовних дій, які дозволяють виявляти пріоритетні напрямки розвитку світової економічної системи, прогнозувати діяльність її суб’єктів, наслідком чого є побудова ефективної структури управління світогосподарською системою), визначення глобального економічного простору (як складного комплексу транскордонних взаємодій між фізичними особами, інституціями, ринками та державами, що втілює у собі не лише переплетення світогосподарських зв’язків між суб’єктами господарювання різних рівнів, але і взаємопроникнення технологічних, господарських та культурних процесів практично у всіх регіонах світу); дослідження відмітних ознак глобалізації, встановлено напрямки впливу глобалізації на розвиток світового фінансового ринку: мобілізація національними економіками значних обсягів фінансових ресурсів на міжнародному ринку; посилення фінансової  конкуренції між країнами; вільне переміщення капіталу із внутрішнього на світовий фінансовий ринок і навпаки; перебудова ринку банківських послуг; вихід виробничих комплексів за державні кордони та ін.;

теоретико-методичні засади  аналізу світового фінансового ринку, а саме запропоновано здійснювати моніторинг розвитку фінансового ринку за такими групами показників: 1) показники, пов'язані із зовнішнім сектором економіки й станом платіжного балансу (золотовалютні резерви; експорт; умови торгівлі; реальний ефективний курс національної валюти; втеча капіталу; чистий відтік капіталу; індикатор тиску на валютний ринок; відношення сальдо рахунку поточних операцій до ВВП); 2) показники фінансових ринків (спред між внутрішніми й зовнішніми відсотковими ставками; реальна ставка відсотка на внутрішньому ринку; відношення ставки по кредитах до ставки по депозитах; індекс фондового ринку; чисті кредити органам державного управління); 3) показники грошово-кредитної сфери (відношення грошової маси до золотовалютних резервів; темп інфляції; 4) показники реального сектора (індекс промислового виробництв); 5) міжнародні показники (темпи інфляції в США; динаміка індексу ISM); розроблено алгоритм дослідження факторів зовнішнього середовища фінансового ринку;

отримали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат світового фінансового ринку, а саме на основі аналізу функціонального та інституційного підходу до визначення світового фінансового ринку, визначення світового фінансового ринку як економічної категорії, зроблено висновок, що на сучасному етапі світовий фінансовий ринок представляє собою глобальну систему акумулювання вільних фінансових ресурсів і надання останніх позичальникам з різних країн на принципах ринкової конкуренції; виступає одним із найважливіших джерел фінансових ресурсів, визначальним фактором господарського життя країн світу;

науково-методологічні основи дослідження впливу фінансової глобалізації на розвиток кризових явищ у світовій економіці: встановлено, що на уразливість країни до дії фінансових криз значним чином впливає склад потоків капіталу, компоненти яких значно розрізняються за ступенем волатильності (що виступає чинником дестабілізації фінансових систем і економічної динаміки в окремих національних економіках і у світовій економіці загалом), на основі чого зроблено висновок, що фінансова глобалізація дозволяє країнам з ринком, що формується, стримувати макроекономічну волатильність та розроблено рекомендації щодо забезпечення стійкості національного фінансового ринку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційної роботи виступають науково-методичною основою регулювання фінансових ринків країн з різними типами економічних систем з  урахуванням внутрішніх та зовнішніх умов їх економічного розвитку.

Результати дослідження використано у практичній діяльності Верховної Ради України (довідка №01/485 від 12.04.2010 р.) – алгоритм дослідження факторів зовнішнього середовища фінансового ринку; в діяльності Донецької обласної адміністрації (довідка №7/14-1629/-1-11 від 14.12.2009 р.) – розроблений перелік антикризових заходів у фінансовому секторі; Донецької торгово-промислової палати (№2427/23.07-23 від 31.12.2009); ПАТ «Банк Камбіо» (№257/12 від 03.12.2009 р.); підприємства «Donlil S.R.O» (Чеська Республіка) (№325 від 07.12.2009 р.); Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Донецьку (№72/04 від 16.08 2010 р.) – результати дослідження сучасних тенденцій розвитку світового фінансового ринку.

Результати досліджень, що містяться в дисертації, також використані в навчальному процесі у Донецькому національному університеті МОН України при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін «Міжнародна економічна діяльність України», «Міжнародна економіка», «Міжнародні фінанси», «Світові фондові ринки», «Валютні операції» (довідка № 1316/09 – 26.6.9.0 від 13.04.2010р.).

 Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих автором працях. З робіт, опублікованих у співавторстві, використано ті результати, які належать автору особисто.  

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних конференціях і семінарах:  «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (Донецьк – Святогірськ, 2006-2010 рр.), «Проблемы и перспективы сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ» (м. Одеса, 2008 р., м. Севастополь, 2009 р., м. Стамбул, 2010р.)

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження  опубліковано 13 робіт загальним обсягом 12 д.а., з яких особисто автору належать 5,75 д.а., з них 1 колективна монографія загальним обсягом 6,95д.а., з яких особисто автору належать 0,7 д.а., 12 одноосібних статей у наукових фахових загальним обсягом 5,05 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 198 найменувань, додатків. Загальний обсяг роботи становить 210 стор., включаючи 35 таблиць на 39 сторінках, 20 рисунків на 18 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його об'єкт і предмет, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку світового фінансового ринку в умовах глобалізації» проаналізовано теоретичні засади дослідження світового фінансового ринку; визначено вплив глобалізації на розвиток світового фінансового ринку; охарактеризовано структуру світового фінансового ринку.  

Ринки різних країн, де відбувається мобілізація грошових коштів, не тільки взаємодіють, але і залежать один від одного. Узяті в сукупності, вони розвиваються в глобальну цілісну систему, об'єднану загальними умовами функціонування і закономірностями еволюції. Глобальний фінансовий ринок, забезпечуючи свободу пересування капіталів у міжнародному масштабі, виступає важливою умовою функціонування світової економіки. Встановленою що процес глобалізації найбільшою мірою прогресував саме у фінансовій сфері.

На основі аналізу класичних економічних теорій (меркантилізм, фізіократизм, теорія абсолютних переваг, теорія порівняльних переваг, теорія співвідношення факторів виробництва та ін.) та сучасних наукових концепцій (теорія технологічного розриву; теорія портфельних інвестицій; теорія «захисного інвестування»; теорія монопольних переваг; теорія привласнення; теорія «втечі» капіталу; модель наукомісткої спеціалізації; модель життєвого циклу; концепція інвестиційних полів та ін.) визначено, що відповідно до функціонального підходу світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об’єктом операцій виступає грошовий капітал і яка забезпечує акумуляцію та перерозподіл світових фінансових потоків, створюючи умови для безперервності та рентабельності виробництва; відповідно до інституційного підходу світовий фінансовий ринок – це сукупність банків, спеціалізованих фінансово-кредитних установ, фондових бірж, через які здійснюється рух світових фінансових потоків та які є посередниками перерозподілу фінансових активів між кредиторами і позичальниками, продавцями та покупцями фінансових ресурсів. Визначено, що як загальна економічна категорія світовий фінансовий ринок – це сукупність попиту та пропозиції на капітал кредиторів і позичальників різних країн та спеціалізованих фінансово-кредитних установ, що забезпечують пересування зазначених фінансових ресурсів.

Обґрунтовано, що головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає у забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів з метою постійного економічного розвитку світового господарства й отримання від цих операцій певного доходу. Встановлено, що розвиток процесу інтеграції національних фінансових ринків, перерозподіл фінансових ресурсів на світовому фінансовому ринку (рис.1) призвів до глобалізації останнього. Обґрунтовано, що передумовою інтенсифікації процесу глобалізації є лібералізація міждержавного обміну послуг і капіталів.

Рис.1. Механізм перерозподілу фінансових ресурсів на
світовому фінансовому ринку

На основі проведеного дослідження зроблено висновок, що на сучасному етапі світовий фінансовий ринок представляє собою глобальну систему акумулювання вільних фінансових ресурсів і надання останніх позичальникам з різних країн на принципах ринкової конкуренції; виступає одним із найважливіших джерел фінансових ресурсів, визначальним фактором господарського життя країн світу.    

В результаті дослідження впливу глобалізації на розвиток світового фінансового ринку обґрунтовано, що при визначенні даного поняття необхідно виходити з процесного підходу, в результаті використання якого зроблено висновок, що глобалізація представляє собою сукупність послідовних дій, які дозволяють виявляти пріоритетні напрямки розвитку світової економічної системи, прогнозувати діяльність її суб’єктів, наслідком чого є побудова ефективної структури управління світогосподарською системою.

В результаті дослідження базових концепцій глобалізації (концепції «архаїчної глобалізації»; концепції глобалізації як сучасного економічного феномену; концепції протоглобалізації; концепції Е.Азроянца) визначено відмітні ознаки глобалізації (табл. 1); сформульовано поняття глобального економічного простору як складного комплексу транскордонних взаємодій між фізичними особами, інституціями, ринками та державами, що втілює у собі не лише переплетення світогосподарських зв’язків між суб’єктами господарювання різних рівнів, але і взаємопроникнення технологічних, господарських та культурних процесів практично у всіх регіонах світу; визначено структуру глобального економічного простору (глобальна фінансова система; глобальна система обміну результатами інтелектуальної діяльності; глобальна система просування товарів і послуг).       

Таблиця 1

Відмітні ознаки глобалізації

Ознаки розвитку світового господарства

Характерні риси інтернаціоналізації

Характерні риси глобалізації

Рівень лібералізації

Середній

Високий

Економічні бар'єри у світовому господарстві

Відносно високі

Відносно низькі

Характеристики міжнародного бізнесу

Істотна роль багатонаціональних компаній, у яких стратегічні функції винесені в країну додатка капіталу

Істотна роль глобальних компаній, у яких стратегічні функції зосереджені в одній країні

Роль корпоративних факторів у розвитку світової економіки

Висока

Висока

Мобільність ресурсів

Відносно низька

Відносно висока

Якість технологій

Інформаційні технології нарівні з традиційними способами передачі управлінської інформації

Інформаційні технології як визначальна частина інструментарію бізнесу

Роль факторів конкуренції фірм  

Відносно висока завдяки збереженню економічних і інформаційних бар'єрів у світовому господарстві

Відносно низька завдяки усуненню економічних і інформаційних бар'єрів у світовому господарстві

Відтворюваність ресурсів, продуктів, ринків

Відносно низька

Відносно висока

Інформаційні, соціокультурні бар'єри у світовому господарстві  

Відносно високі

Відносно низькі

Роль домінуючої групи країн у світовій економіці

Взаємно врівноважується протиріччями усередині цієї групи (багатополюсний світ)

Не обмежується (одно полюсний світ)

Роль конкуренції країн

Відносно низька

Відносно висока

Встановлено напрямки впливу глобалізації на розвиток світового фінансового ринку: мобілізація національними економіками значних обсягів фінансових ресурсів на міжнародному ринку; посилення фінансової  конкуренції між країнами; вільне переміщення капіталу із внутрішнього на світовий фінансовий ринок і навпаки; перебудова ринку банківських послуг; вихід виробничих комплексів за державні кордони та ін.

На основі аналізу чинників зміни світового фінансового середовища, аналізу класифікацій учасників світового фінансового ринку (за характером участі суб'єктів в операціях; за цілями і мотивами участі; за типами емітентів, їх характеристиками; за типами інвесторів і боржників; за країнами походження суб'єктів) обґрунтовано, що структуру світового фінансового ринку визначає формування світових фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо), які відповідають ряду основних показників та стандартів (широкий спектр інструментів фінансового ринку; участь у внутрішніх та іноземних секторах фінансового ринку; ефективні міжнародні системи зв’язку).    

У другому розділі «Аналіз розвитку світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору» досліджено сучасні тенденції розвитку світового фінансового ринку; проаналізовано розвиток світового валютного ринку на сучасному етапі; визначено вплив глобалізації на інституційну структуру світового фінансового ринку; проаналізовано розвиток світового фондового ринку як інфраструктурного елементу світового фінансового ринку та чинника формування глобального економічного простору.

Кінець ХХ – початок ХХІ ст. характеризується значними змінами світового фінансового ринку (відбувається зростання міжнародної мережі фінансових інститутів; виникають нові види операцій і послуг, форми обслуговування корпоративних і індивідуальних клієнтів; спостерігаються фундаментальні якісні зміни в системах організації, структурі управління тощо), внаслідок чого ресурс «капітал» у глобальному масштабі отримав істотну мобільність і рухливість. В результаті проведеного аналізу виявлено найважливіші чинники фінансової глобалізації: інституціональні/міжнародні потоки капіталів; фінансові інновації; лібералізація і дерегулювання ринків; конкуренція за доступ до капіталу; пошук нових більш вигідних можливостей збільшення капіталу; волатильність ринків; стандартизація фінансових продуктів тощо. Зроблено висновок, що незважаючи на потенційно небезпечні моменти (глобалізація не враховує місцеві умови), переваги, надані глобалізацією фінансових ринків, переважають.

Встановлено, що внаслідок зростання конкуренції на міжнародних фінансових ринках (між кредиторами і позичальниками, між транснаціональними корпораціями і глобальними фінансовими інституціями) відбувається інтеграція і конвергенція міжнародних фінансових ринків. При цьому до глобальної реорганізації фінансової галузі призводять процеси злиттів і поглинань.

Центральною  складовою світового фінансового ринку є міжнародний валютний ринок, щорічний обсяг якого становить близько 400 трлн. дол. США і який є надзвичайно концентрованим: на території світових фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо) відбувається 55% світової торгівлі валютою. Активну роль  у розвитку валютного ринку відіграють іноземні банки: у Лондоні на них припадає 79% торгівлі валютою, у Токіо - 49%, у Нью-Йорку-46%. При цьому обсяг світового ринку деривативів як виробничих фінансових інструментів характеризується високими темпами розвитку і оцінюється у сучасних умовах у 2289 трлн. дол. Найбільш активно на світовому валютному ринку розвиваються своп-операції (20%) і форвардні (80%), оскільки вони мінімізують ризики збитків.  

Глобальні тенденції в міжнародній економіці (поглиблення інтернаціоналізації обміну; поглиблення інтернаціоналізації виробництва; зростання впливу інтернаціоналізації виробництва і споживання на навколишнє середовище; зростання масштабів міжнародної міграції робочої сили; формування глобальної інфраструктури; глобалізація виробничих сил; поглиблення інтернаціоналізації капіталу) створили умови для  зміни інституційної структури світового фінансового ринку. Виникли транснаціональні банки (ТНБ) з мережею іноземних підрозділів, які суттєво прискорюють процеси глобалізації, формують глобальні стратегії, відмінностями яких є наявність певних вимог до поведінки на світових ринках (загальнопланетарне бачення ринків і конкуренції; досконале знання конкурентів на світових ринках; контроль за операціями в загальносвітовому масштабі; здатність до гнучких та швидких змін у напрямках діяльності у випадку загрози змін умов конкуренції та витіснення з ринку; розміщення капіталів з найбільшою рентабельністю; координація власної диверсифікованої діяльності за допомогою гнучких інформаційних технологій)

Встановлено, що еволюція банківської сфери розвинених країн відбувається не від ТНБ до міжнародних банків, а від установ з елементами ТНБ до глобальних банків: відбувається формування фінансової глобальної олігополії, з одного боку, і конвергенція міжнародних ринків позикових капіталів та форм діяльності на них – з іншого.  

В результаті аналізу залежності розвитку фінансового ринку країн із ринками, що формуються, від процесів транснаціоналізації фінансового ринку (1998-2008рр.) встановлено, що ринок фінансового капіталу зазначених країн залежить від динаміки валового виробництва країн, рівня розвитку процесів глобалізації та інтернаціоналізації, вартості угод  ТНК зі злиття та поглинання:

,  (1)

де y – приток фінансового капіталу;

Z – вартість контрактів зі ЗіП;

G - рівень глобалізації;

P – динаміка виробництва.

Аналіз світового фондового ринку свідчить, що за період 1995-2008 рр. відносні розміри вартості акцій компаній, що мають регулярне котирування на ринку (приблизно 46 тисяч), виросли в 2 рази, досягши 120% (рис.2); абсолютні розміри капіталізації акцій за цей період зросли майже в 4 рази. За цей же період спостерігалось випереджальне зростання заборгованості за паперами зовнішніх позик: якщо в першій половині 1990-х рр. частка останніх у загальній структурі заборгованості по цінних паперах складала приблизно 10%, то в 2000р. 18%, в 2008р. 28% (насамперед, за європаперами, представленими головним чином єврооблігаціями (eurobonds, euronotes).

Рис. 2. Відносні розміри світового ринку боргових паперів та акцій, % до ВВП

Встановлено, що лідером капіталізації у світі є США (рис.3). Дана тенденція спостерігається з 1946р. (за винятком 1989-1990рр.), незважаючи на деяке скорочення кількості національних лістингових компаній США. Визначено, що основними причинами високої капіталізації і ліквідності американського ринку акцій є дисперсна структура власності і висока частка зазначених інструментів у фінансових активах населення (приблизно 30%), а також висока норма дивідендних виплат (по групі 500 найбільших компаній США біля 50%).

Рис.3. Структура світового фондового ринку у 2008р., %%

В Україні надмірна децентралізація фінансового ринку призводить до того, що українські біржі характеризуються недостатньою ліквідністю, а їх кількість є занадто великою. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в Україні не діють ефективні механізми проведення первинного розміщення акцій, фактично відсутні ринки похідних фінансових інструментів. Відсутність таких інституцій, як центральний депозитарій, центральний контрагент, централізована система розкриття інформації, наявність великої кількості брокерів і реєстраторів не сприяє капіталізації економіки, гальмуючи надходження іноземних інвестицій. За класифікацією Standard & Poors Україну віднесено до групи Frontier (граничний ринок), в яку, окрім України, входять ще 22 країни (Румунія, Словенія, Хорватія, Болгарія, В‘єтнам та інші).

У третьому розділі «Перспективи розвитку світового фінансового ринку в аспекті формування глобального економічного простору» визначено вплив фінансової глобалізації на розвиток кризових явищ у світовій економіці; оцінено перспективи розвитку фінансового ринку України і перспективи його інтернаціоналізації; обґрунтовано перспективи розвитку інституційної структури світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору.

В результаті аналізу впливу фінансової глобалізації на розвиток кризових явищ у світовій економіці, встановлено, що на уразливість країни до дії фінансових криз значним чином впливає склад потоків капіталу. При цьому компоненти цих потоків значно розрізняються за ступенем волатильності (банківські позики і портфельні інвестиції є істотно більш волатильними, ніж прямі іноземні інвестиції), що виступає чинником дестабілізації фінансових систем і економічної динаміки в окремих національних економіках і у світовій економіці загалом. Глобалізація фінансових ринків посилює диспропорції на внутрішніх фінансових ринках що, у свою чергу, посилює волатильність фінансових активів внаслідок дії таких чинників: зростання асимерії інформації; використання деривативів; зростання присутності інстуціональних інвесторів на фінансових ринках. Зроблено висновок, що одна з вигод фінансової глобалізації полягає в тому, що вона дозволяє країнам з ринком, що формується, стримувати макроекономічну волатильність.

Встановлено, що існують національний (внутрішній) і міжнародний (зовнішній) механізми зростання фінансової уразливості, які взаємодіючи і загострюючи проблему асиметричної інформації, сприяють її поширенню з міжнародних ринків у внутрішню фінансову систему. При цьому на уразливість країн до ризиків фінансової глобалізації впливають склад припливу капіталу і структура строковості зовнішніх позик (доступ до світових ринків капіталу може призвести до надмірних запозичень і непродуктивних витрат). Відносну важливість різних джерел фінансування внутрішніх інвестицій можна представити трьома показниками, що відображають масштаб і серйозність фінансових криз: співвідношення банківських позик і ПІІ; терміновість зовнішнього боргу; частка зовнішнього боргу, деномінованого в іноземній валюті.

Виходячи з того, що можливість країн отримувати вигоди від фінансової глобалізації і їх уразливість до мінливості потоків капіталу знаходяться під впливом якості макроекономічного фундаменту й державних інститутів, розроблено рекомендації щодо забезпечення стійкості національного фінансового ринку (табл.2).

Таблиця 2

Комплекс заходів щодо забезпечення стійкості національного фінансового ринку

Проблема

Можливі рішення

Надмірна

концентрація

власності

Система заходів, спрямована на диверсифікацію власності, на створення стимулів до володіння населенням акціями на довгостроковій основі (у т.ч., створення державної програми диверсифікації власності, розширення податкових стимулів для інвесторів; введення податкових пільг для корпоративних пенсійних й інвестиційних фондів; зняття зайвих обмежень для інвестування на фондовому ринку для інституціональних інвесторів; введення пільгового податкового режиму для благодійних фондів і їх перетворення в інституціональних інвесторів та ін.)

Висока волатильність фінансового ринку, одні з найвищих у світі ризики

Система адміністративних й економічних заходів, спрямована на вирішення окремих проблем, загальний вектор яких формує високу волатильність фінансового ринку

Недостатня довіра інвесторів до ринку, його переважно спекулятивний характер, слабка ефективність ринку

Розвиток регулятивної інфраструктури, системи нагляду за ринком, практикою правозастосування тощо, що попереджають порушення прозорості і справедливості механізму ціноутворення на ринку цінних паперів.

Є критично важливим для приходу масового інвестора на ринок.

Обмеженість у виконанні ринком своїх функцій щодо довгострокового фінансування економіки і сприяння управлінню ризиками (щодо здійснення ІPO, щодо залучення боргових грошових ресурсів під низький відсоток, щодо хеджування ризиків)

Розширення відповідно до міжнародної практики податкових стимулів для приватних і інституційних інвесторів у частині вкладання коштів в інструменти фондового ринку, зняття зайвих обмежень у використанні активів інституціональними інвесторами на фондовому ринку.

Використання частки (5-10%) коштів державних позабюджетних фондів інвестиційного призначення для їх вкладання в гривневі корпоративні облігації через інститут незалежних портфельних управляючих.

Введення спеціального режиму для іноземних інвесторів у частині середньострокових інвестицій у гривневі фондові активи (з податковими пільгами і зниженими регулятивними витратами)

Відновлення загальнодоступної системи розкриття інформації про ринок, що знаходиться у власності держави

Створення фінансованої державою системи розкриття інформації і маркетингової програми просування українського ринку як торговельну площадку для іноземних інвесторів


Продовження табл. 2

Високі

регулятивні

витрати  у

порівнянні  з

ефективністю

діяльності

регулятора

Реформування системи державного регулювання фінансових ринків, скасування зайвих повноважень і адміністративних бар'єрів, завершення створення мегарегулятора, забезпечення відповідності операційної здатності і ресурсів регулятора фінансового ринку поставленим перед ним завданням, перенесення акцентів на саморегулювання, на нагляд за фінансовим станом учасників ринку цінних паперів, за чесністю і справедливістю ціноутворення, за рівнем ризиків фондового ринку, на нагляд за фінансовим станом професійних учасників фондового ринку

Невикористання природних переваг українського ринку щодо концентрації на ньому фінансових інструментів, фінансових посередників і грошових ресурсів з країн СНД

Одержання "єдиного паспорта" фінансовими інститутами і фінансовими інструментами, зареєстрованими на території країн СНД.

Однобічне визнання Україною реєстрацій фінансових інститутів і фінансових інструментів, здійснених регуляторами інших країн СНД.

Односторонній вільний допуск ліцензованих фінансових інститутів країн СНД і зареєстрованих ними фінансових інструментів для вільного обертання  на фондових і валютних біржах України.

Створення міжнародних фінансових центрів (відповідно до  практики Ірландії, Канади, Великобританії й інших країн) на території України як ринки валютного обороту для іноземних фінансових посередників, емітентів і фінансових інструментів

Здійснено прогноз притоку фінансового капіталу на ринки, що формуються, з урахуванням факторних ознак (вартість контрактів зі злиття і поглинання; динаміка виробництва; рівень глобалізації) (рис.4).

   

Рис. 4. Прогноз притоку капіталу до ринків, що формуються

(2010-2012 рр.), млрд. дол. США

Визначено індикатори моніторингу розвитку фінансового ринку (зовнішній сектор; реальний сектор; бюджетно-податкова політика; інституціональні фактори; державні фінанси; міжнародні змінні). 

На основі виділення серед системи індикаторів (з урахуванням проявів світової фінансової кризи), «працюючих індикаторів», «непрацюючих індикаторів», «неоднозначних індикаторів», «непрацюючих індикаторів», запропоновано здійснювати моніторинг розвитку фінансового ринку за такими групами показників: 1) показники, пов'язані із зовнішнім сектором економіки й станом платіжного балансу (золотовалютні резерви; експорт; умови торгівлі;  реальний ефективний курс національної валюти; втеча капіталу; чистий відтік капіталу; індикатор тиску на валютний ринок; відношення сальдо рахунку поточних операцій до ВВП); 2) показники фінансових ринків (спред між внутрішніми й зовнішніми відсотковими ставками; реальна ставка відсотка на внутрішньому ринку; відношення ставки по кредитах до ставки по депозитах; індекс фондового ринку; чисті кредити органам державного управління); 3) показники грошово-кредитної сфери (відношення грошової маси до золотовалютних резервів; темп інфляції; 4) показники реального сектора (індекс промислового виробництв); 5) міжнародні показники (темпи інфляції в США; динаміка індексу ISM). Розроблено алгоритм дослідження факторів зовнішнього середовища фінансового ринку (рис. 5).   

Рис. 5. Алгоритм дослідження факторів зовнішнього середовища фінансового ринку

Визначено, що перспективи розвитку інституційної структури світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору визначаються, перш за все, прагненням великих глобальних банків вийти на ринки країн, що розвиваються (де прояв глобальної фінансової кризи є менш гострим). Визначено позитивні результати і негативні наслідки присутності філій іноземних банків у банківській системі України (табл.3).

Таблиця 3

Позитивні результати і негативні наслідки присутності філій іноземних банків у банківській системі України

Позитивні результати

Негативні наслідки

1.

Швидке впровадження передових методів банківської діяльності

Імовірність концентрації іноземних банків тільки на спекулятивній діяльності

2.

Збільшення обсягів кредитних ресурсів і капіталізації банківської системи, підвищення рівня кваліфікації працівників банківського сектора

Здатність іноземних банків пропонувати дешеві кредитні ресурси буде натискати на фінансову нестійкість вітчизняного банківського сектора

3.

Розширення асортименту банківських послуг і зниження цін

Підвищення чутливості банківської системи країни стосовно світових фінансових криз

4.

Упровадження міжнародного досвіду реорганізації і реструктуризації банків

Загострення проблеми керування фінансовими потоками

5.

Залучення в економіку закордонних іноземних інвестицій

Ускладнення банківського нагляду по операціях філій іноземних банків

6.

Посилення конкуренції на ринку банківських послуг

Можливість збільшення спекулятивних операцій

Розроблено заходи щодо забезпечення фінансової безпеки держави в умовах зростання частки іноземного капіталу в банківській системі України. Запропоновано заходи щодо створення кредитних продуктів, націлених на створення нової вартості: по-перше, створити механізм стимулювання заощаджень населення за допомогою впровадження безвідкличних депозитів з підвищеною ставкою, розширення асортименту середньострокових і довгострокових депозитів і ощадних цінних паперів, розвитку інститутів, що задовольняють потреби в збереженні поточної ліквідності, що організують заощадження для майбутніх витрат і для капіталізації вартості; по-друге, залучити на ринок інвестицій власників "довгих" грошей, тобто  пенсійні фонди і страхові фонди, кошти державного бюджету; по-третє, доходи від експорту слід трансформувати у внутрішній попит, а не заморожувати в резервних фондах; по-четверте, створити механізм похідного середньострокового і довгострокового рефінансування за допомогою взаємодії роздрібних банків, оптових або банків-шлюзів і депозитно-договірних ощадних інститутів; організувати прозорий механізм розміщення коштів регіональних і муніципальних бюджетів і позабюджетних фондів у надійних банках; по-п'яте, забезпечити перехід на інвестиційну модель, що базується на залученні ресурсів з ринку, за допомогою розвитку механізму багаторівневого фінансового посередництва, що трансформується в перспективі в індустрію фінансових послуг. При цьому переходу української економіки на стадію розвитку може сприяти перетворення діючих українських комерційних банків обмінного типу в капіталістичні банки розвитку.


ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу удосконалення теоретико-методологічних та науково-методичних основ дослідження глобалізації фінансового ринку та розробки організаційно-економічних основ розвитку національних фінансових ринків в умовах глобалізації, і зроблено такі висновки.

  1.  На основі аналізу класичних економічних теорій та сучасних наукових концепцій надано визначення світового фінансового ринку відповідно до функціонального підходу, відповідно до інституційного підходу, як загальної економічної категорії. Зроблено висновок, що на сучасному етапі світовий фінансовий ринок представляє собою глобальну систему акумулювання вільних фінансових ресурсів і надання останніх позичальникам з різних країн на принципах ринкової конкуренції; виступає одним із найважливіших джерел фінансових ресурсів, визначальним фактором господарського життя країн світу.    
  2.  Встановлено, що розвиток процесу інтеграції національних фінансових ринків,  перерозподіл фінансових ресурсів на світовому фінансовому ринку призвів до  глобалізації останнього. Розроблено механізм перерозподілу фінансових ресурсів на світовому фінансовому ринку.
  3.  Зроблено висновок, що глобалізація представляє собою сукупність послідовних дій, які дозволяють виявляти пріоритетні напрямки розвитку світової економічної системи, прогнозувати діяльність її суб’єктів, наслідком чого є побудова ефективної структури управління світогосподарською системою. Визначено відмітні ознаки глобалізації, сформульовано поняття глобального економічного простору як складного комплексу транскордонних взаємодій між фізичними особами, інституціями, ринками та державами, що втілює у собі не лише переплетення світогосподарських зв’язків між суб’єктами господарювання різних рівнів, але і взаємопроникнення технологічних, господарських та культурних процесів практично у всіх регіонах світу.
  4.  Встановлено напрямки впливу глобалізації на розвиток світового фінансового ринку: (мобілізація національними економіками значних обсягів фінансових ресурсів на міжнародному ринку; посилення фінансової  конкуренції між країнами; вільне переміщення капіталу із внутрішнього на світовий фінансовий ринок і навпаки; перебудова ринку банківських послуг; вихід виробничих комплексів за державні кордони та ін.) обґрунтовано, що структуру світового фінансового ринку визначає формування світових фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо).
  5.  В результаті дії найважливіших чинників фінансової глобалізації, що призводять до змін світового фінансового ринку. (інституціональні/міжнародні потоки капіталів; фінансові інновації; лібералізація і дерегулювання ринків; конкуренція за доступ до капіталу; пошук нових більш вигідних можливостей збільшення капіталу; волатильність ринків; стандартизація фінансових продуктів тощо) відбувається інтеграція і конвергенція міжнародних фінансових ринків.  
  6.  Щорічний обсяг міжнародного валютного ринку становить близько 400 трлн. дол. США, він є надзвичайно концентрованим: на території світових фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо), де відбувається 55% світової торгівлі валютою. При цьому активну роль  у розвитку валютного ринку відіграють іноземні банки: у Лондоні на них припадає 79% торгівлі валютою, у Токіо 49%, у Нью-Йорку46%.
  7.  Глобальні тенденції в міжнародній економіці створили умови для  зміни інституційної структури світового фінансового ринку. Виникли транснаціональні банки (ТНБ) з мережею іноземних підрозділів, які суттєво прискорюють процеси глобалізації. Встановлено, що еволюція банківської сфери розвинених країн відбувається не від ТНБ до міжнародних банків, а від установ з елементами ТНБ до глобальних банків: відбувається формування фінансової глобальної олігополії, з одного боку, і конвергенція міжнародних ринків позикових капіталів та форм діяльності на них – з іншого.  
  8.  Аналіз світового фондового ринку свідчить, що за період 1995-2008 рр. відносні розміри вартості акцій компаній, що мають регулярне котирування на ринку, виросли в 2 рази, досягши 120%, абсолютні розміри капіталізації акцій за цей період зросли майже в 4 рази. За цей же період спостерігалось випереджальне зростання заборгованості за паперами зовнішніх позик, насамперед, за європаперами, представленими головним чином єврооблігаціями (eurobonds, euronotes). Встановлено, що лідером капіталізації у світі є США. Визначено, що основними причинами високої капіталізації і ліквідності американського ринку акцій є дисперсна структура власності і висока частка зазначених інструментів у фінансових активах населення.
  9.  В Україні надмірна децентралізація фінансового ринку призводить до того, що українські біржі характеризуються недостатньою ліквідністю. В Україні не діють ефективні механізми проведення первинного розміщення акцій, фактично відсутні ринки похідних фінансових інструментів.  За класифікацією Standard & Poors Україну віднесено до групи Frontier (граничний ринок).
  10.  Встановлено, що на уразливість країни до дії фінансових криз значним чином впливає склад потоків капіталу. При цьому існують національний (внутрішній) і міжнародний (зовнішній) механізми зростання фінансової уразливості. Виходячи з того, що можливість країн отримувати вигоди від фінансової глобалізації і їх уразливість до мінливості потоків капіталу знаходяться під впливом якості макроекономічного фундаменту й державних інститутів, розроблено рекомендації щодо забезпечення стійкості національного фінансового ринку.
  11.  Визначено зовнішні і внутрішні фактори, що визначають кон’юнктуру українського фінансового ринку і напрям їх впливу на останній. Здійснено прогноз притоку фінансового капіталу на ринки, що формуються. Визначено індикатори моніторингу розвитку фінансового ринку (зовнішній сектор; реальний сектор; бюджетно-податкова політика; інституціональні фактори; державні фінанси; міжнародні змінні). Розроблено алгоритм дослідження факторів зовнішнього середовища фінансового ринку.
  12.  Визначено, що перспективи розвитку інституційної структури світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору визначаються, перш за все, прагненням великих глобальних банків вийти на ринки країн, що розвиваються. Встановлено позитивні результати і негативні наслідки присутності філій іноземних банків у банківській системі України. Розроблено заходи щодо забезпечення фінансової безпеки держави в умовах зростання частки іноземного капіталу в банківській системі України.

Публікації автора за темою дисертації

Монографії

  1.  Иностранные инвестиции в промышленности Донбасса: история, статистика, проблемы современного развития / [Ю.В.Макогон, А.Н. Дроняева и др.]; Под ред. Ю.В. Макогона. Донецк: ДонНУ-ДонФНИСИ, 2007. 187 с. (6,95/0,7 д.а.).

Особистий внесок здобувача: Раздел 2. Внешнеэкономические связи Украины и Донецкой области на современном этапе развития; п.3.3. Зоны свободного предпринимательства.

Публікації у наукових фахових виданнях:

  1.  Дроняева А.Н. Вплив глобалізації на розвиток фінансових ринків / А.Н.Дроняева // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. – Сборник научных трудов.  Стамбул – Донецк: ДонНУ, РФ РФ НИСИ в г. Донецке 2010 г. – С.279 - 282. (0,45 д.а.)
  2.  Дроняєва Г.М. Світовий фінансовий ринок в умовах формування глобального простору / Г.М.Дроняєва // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов.  Донецк: ДонНУ, 2010. – С.508-513. (0,4 д.а.)
  3.  Дроняєва Г.М. Вплив фінансової глобалізації на розвиток фінансової кризи / Г.М.Дроняєва // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках Черноморского экономического сотрудничества и ГУАМ. - Сборник научных трудов.  Севастополь – Донецк: ДонНУ, РФ РФ НИСИ в г. Донецке 2009 г. – С.230-234. (0,4 д.а.)
  4.  Дроняєва Г.М. Нерівномірність розвитку країн як наслідок глобалізації ринку капіталів / Г.М. Дроняєва // Економічний простір: Збірник наукових праць. – № 28/2. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. – С. 41-48. (0,45 д.а.)
  5.  Дроняєва Г.М. Основні риси глобалізації та її вплив на рух капіталу у країнах із перехідною економікою / Г.М. Дроняєва // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки [Текст]: Випуск 23: У трьох частинах. - Черкаси: ЧДТУ, 2009. Частина I. С.70-74. (0,4 д.а.)
  6.  Дроняева А.Н. Влияние стратегий валютного риска на эффективность валютного рынка / А.Н. Дроняева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов.  Донецк: ДонНУ, 2009.  С.1352-1357. (0,4 д.а.)
  7.  Дроняєва Г.М. Сучасні тенденції міжнародних ринків капіталу в аспекті глобалізації / Г.М.Дроняєва // Вісник Донецького національного університету. – Серія В – Економіка і право. – Донецьк: ДонНУ. № 1, 2009. С.437-443.(0,4 д.а.)
  8.  Дроняєва Г.М. Напрямки та принципи інтеграції України до міжнародного ринку капіталів / Г.М.Дроняєва // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 72. У двох частинах. Частина II. К.:Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2008. С. 99-104. (0,4 д.а.)
  9.  Дроняева А.Н. Российский опыт привлечения прямых иностранных инвестиций:реалии для Украины / А.Н.Дроняева // Проблемы и перспективы развития сотрудничества между странами Юго-Восточной Европы в рамках черноморского экономического сотрудничества и ГУУАМ. Сборник научных трудов.  Одесса – Донецк: ДонНУ, РФ НИСИ в г.Одесса, РФ НИСИ в г. Донецк, 2008. С.953-959. (0,45 д.а.)
  10.  Дроняева А.Н. Развитие международных валютных отношений в странах в переходной экономикой / А.Н.Дроняева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов. Донецк: ДонНУ, 2008. С.1198-1205. (0,45 д.а.)
  11.  Дроняева А.Н. Роль банковской системы Украины в международном движении капитала / А.Н. Дроняева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов.  Донецк: ДонНУ, 2007.  С. 1493-1499. (0,45д.а.)
  12.  Дроняева А.Н. Системы регулирования и кризисы на мировых фондовых рынках / А.Н.Дроняева // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сборник научных трудов.  Донецк: ДонНУ, 2006. – С.418- 423. (0,4 д.а.)

АНОТАЦІЯ

Дроняєва Ганна Миколаївна. Розвиток світового фінансового ринку в аспекті формування глобального економічного простору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

Дисертацію присвячено  удосконаленню теоретико-методологічних основ дослідження розвитку світового фінансового ринку та розробці науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання світового фінансового ринку з урахуванням впливу глобалізації.

Проаналізовано теоретичні засади дослідження світового фінансового ринку; визначено вплив глобалізації на розвиток світового фінансового ринку; охарактеризовано структуру світового фінансового ринку.  

Досліджено сучасні тенденції розвитку світового фінансового ринку; проаналізовано розвиток світового валютного ринку на сучасному етапі; визначено вплив глобалізації на інституційну структуру світового фінансового ринку; проаналізовано розвиток світового фондового ринку як інфраструктурного елементу світового фінансового ринку та чинника формування глобального економічного простору.

Визначено вплив фінансової глобалізації на розвиток кризових явищ у світовій економіці;  оцінено перспективи розвитку фінансового ринку України і перспективи його інтернаціоналізації; обґрунтовано перспективи розвитку інституційної структури світового фінансового ринку в умовах формування глобального економічного простору. 

Ключові слова: світовий фінансовий ринок; глобалізація, фінансова глобалізація; світовий валютний ринок; світовий фондовий ринок; кризові явища, інституційна структура світового фінансового ринку.

АННОТАЦИЯ

Дроняева  Анна Николаевна. Развитие мирового финансового рынка в аспекте формирования глобального экономического пространства. - Рукопись. 

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

Диссертация посвящена совершенствованию теоретико-методологических основ исследования развития мирового финансового рынка и разработке научно-практических рекомендаций по совершенствованию регулирования мирового финансового рынка с учетом влияния глобализации.

Проанализированы теоретические основы исследования мирового финансового рынка, определено влияние глобализации на развитие мирового финансового рынка, охарактеризована структура мирового финансового рынка.  

Дано определение мирового финансового рынка, разработаны механизмы перераспределения финансовых ресурсов на мировом финансовом рынке. Дано определение глобального экономического пространства, выделены отличительные черты глобализации.

Исследованы современные тенденции развития мирового финансового рынка; проанализировано развитие мирового валютного рынка на современном этапе; определено влияние глобализации на институциональную структуру мирового финансового рынка; проанализировано развитие мирового финансового рынка как инфраструктурного элемента мирового финансового рынка и фактора формирования глобального экономического пространства.

Выделены основные черты финансовой глобализации. Установлены условия изменения институциональной структуры мирового финансового рынка. Определена хронология развития транснациональных банков. Установлена зависимость развития финансового рынка стран с развивающимися экономиками от процессов транснационализации финансового рынка. Установлено, что лидером капитализации в мире являются США. Определены причины высокой капитализации и ликвидности американского рынка акций.

Определено влияние финансовой глобализации на развитие кризисных явлений в мировой экономике; оценены перспективы развития финансового рынка Украины и перспективы его интернационализации; обоснованы перспективы развития институциональной структуры мирового финансового рынка в условиях формирования глобального экономического пространства.  

Определены факторы, определяющие конъюнктуру украинского финансового рынка. Разработан комплекс мер по обеспечению устойчивости национального финансового рынка. Разработан прогноз притока капитала на формирующиеся рынки. Разработан алгоритм исследования факторов внешней среды финансового рынка. Определены позитивные и негативные последствия присутствия филиалов иностранных банков в банковской системе Украины.

Ключевые слова: мировой финансовый рынок; глобализация; финансовая глобализация; мировой валютный рынок; мировой фондовый рынок; кризисные явления; институциональная структура мирового финансового рынка.   

 

SUMMARY

Droniaeva Ganna Mykolayivna. World Financial Market Development in Aspect of Global Economy Forming. – It is Manuscript. 

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – Donetsk National University of Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

The dissertation is devoted perfection of teoretiko-methodological bases of research of development of the world financial market and working out of scientifically-practical recommendations about perfection of regulation of the world financial market taking into account globalization influence.

Theoretical bases of research of the world financial market are analysed, influence of globalization on development of the world financial market is defined, the structure of the world financial market is characterized.

Modern lines of development of the world financial market are investigated; development of the world currency market at the present stage is analysed; influence of globalization on institutional structure of the world financial market is defined; development of the world financial market as infrastructural element of the world financial market and factor of formation of global economic space is analysed.

Influence of financial globalization on development of the crisis phenomena in world economy is defined; prospects of development of the financial market of Ukraine and prospect of its internationalization are estimated; prospects of development of institutional structure of the world financial market in the conditions of formation of global economic space are proved.

Key words: world financial market, globalization, financial globalization, world money market, world action market, crises, institutional structure of world financial market.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25793. Строение гортани 15.39 KB
  К нему прикрепляются голосовые связки; перстневидный имеет форму перстня печаткой повёрнутого внутрь; надгортанник его изогнутый верхний край прикрывает вход в трахею. Парные хрящи: рожковидные; клиновдные; черпаловидные к ним прикреплены голосовые связки. Таким образом связки натягиваются между щитовидным и черпаловидными хрящами. Мышцы гортани по функции делят на 3 группы: мышцы натягивающие голосовые связки; мышцы расширяющие голосовую щель; мышцы суживающие голосовую щель.
25794. Проводниковый и корковый отделы речедвигательной сенсорной системы. Краткая характеристика, значение 15.09 KB
  Корковый отдел представлен речевыми центрами: 1. Это центр Брока – центр осуществления моторной речи. Центр письменной речи – центр графии. В височной доле верхняя височная извилина среднезадний отдел – центр Вернике центр сенсорной речи центр понимания речи.
25795. Значение курса «Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи» для преподавателя - дефектолога 14.23 KB
  Значение курса Анатомия физиология и патология органов слуха и речи для преподавателя дефектолога. ОСНОВНАЯ ЦЕЛЬ КУРСА подготовка студентов по теоретическим и практическим вопросам отоларингологии в объеме необходимом педагогулогопеду для воспитания и обучения детей на основе индивидуального подхода используя методы коррекции и компенсации в зависимости от наличия слухового восприятия развития речи и общего развития ребенка. Задачи курса:  сформировать у будущих педагогов представление о слухе речи как единой функциональной...
25796. Понятие о рецепторе, органе чувств, анализаторе, сенсорной системе 15.51 KB
  Понятие о рецепторе органе чувств анализаторе сенсорной системе. Реце́птор сложное образование состоящие из нервных окончаний дендритов чувствительных нейронов глии специализированных образований межклеточного вещества и специализированных клеток других тканей которые в комплексе обеспечивают превращение влияния факторов внешней или внутренней среды раздражитель в нервный импульс. Орган чувств Орган чувств представляет собой физиологический прибор для восприятия сигналов и для их первичного анализа. В состав органов чувств помимо...
25797. Рецепторы классификация, свойства. Преобразование сигналов в рецепторах. Принципы работы первичновоспринимающих и вторичновоспринимающих рецепторов 17.4 KB
  Пример мономодальных органы слуха зрительные рецепторы. В зависимости от источника информации все рецепторы делятся на 3 больших группы: 1. Экстерорецепторы воспринимают сигналы из внешней среды. Интерорецепторы воспринимают информацию из внутренней среды организма.
25798. Основные принципы строения сенсорных систем 14.38 KB
  Основными общими принципами построения сенсорных систем высших позвоночных животных и человека являются следующие: 1 многослойность то есть наличие нескольких слоев нервных клеток первый из которых связан с рецепторами а последний – с нейронами моторных областей коры большого мозга. Создаются также условия для избирательного регулирования свойств нейронных слоев путем восходящих влияний из других отделов мозга; 2 многоканальность сенсорной системы то есть наличие в каждом слое множества от десятков тысяч до миллионов нервных клеток...
25799. Взаимодействие сенсорных систем. Компенсаторные возможности сенсорных систем 15.06 KB
  Взаимодействие сенсорных систем. Взаимодействие сенсорных систем межсенсорное взаимодействие осуществляемое на ретикулярном таламическом и корковом уровне. Межсенсорное кроссмодальное взаимодействие на корковом уровне создает условия для формирования целостного представления об объектах внешнего мира.
25800. Характеристика трех основных отделов сенсорных систем (рецепторного, проводникового, коркового) 16.16 KB
  Начинается проведение нервного импульса с образованием ПД. ГП который является причиной возникновения нервного импульса не может распространятся по нервному волокну. Распространение нервного импульса возможно т. ПД в каждой новой точке нервного волокна является раздражителем.
25801. Наружное ухо: ушная раковина, наружный слуховой проход. Строение, значение, возрастные особенности 15.56 KB
  Наружный слуховой проход начинается углублением в центре ушной раковины и направлен вглубь височной кости заканчивается барабанной перепонкой. У взрослых наружный слуховой проход имеет длину 253 см. У новорождённого слуховой проход имеет вид щели и заполнен эпителиальными клетками.