64454

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Одним із завдань України щодо інтеграції у європейський освітній простір є потреба у суспільно визнаній оцінці якості освіти. Аналіз науковометодичної літератури показав що з огляду на започатковані процеси реформування активізувалися...

Украинкский

2014-07-06

219 KB

3 чел.

PAGE  2

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені  Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Хоруженко Тетяна Анатоліївна

УДК 378.016 : 331.101 

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ

ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

13.00.02 - теорія та методика трудового навчання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Чернігів – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному педагогічному університеті імені                        М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник  –          кандидат педагогічних наук, професор

Дмитренко Петро Васильович,

Національний педагогічний університет

імені  М. П. Драгоманова,

проректор  з науково-методичної роботи,

завідувач кафедри теорії та методики професійної підготовки.

Офіційні  опоненти:                    доктор педагогічних наук, професор

Тверезовська Ніна Трохимівна,

Національний університет біоресурсів і

природокористування України,

завідувач кафедри соціальної педагогіки

і соціології;

кандидат педагогічних наук, доцент

Юрженко Володимир Васильович,

докторант Інституту педагогіки

Національної академії педагогічних

наук України.

Захист відбудеться 17 грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 79.053.02 у Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 53.

Автореферат розісланий 17 листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В. О. Дідух


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із завдань України щодо інтеграції у європейський освітній простір є потреба у суспільно визнаній оцінці якості освіти. Адже якість освіти – це основа розвитку особистості, суспільства, держави та нації, провідна умова довіри та сумісності як освітніх, так і соціальних світових систем.

Аналіз науково-методичної літератури показав, що з огляду на започатковані процеси реформування, активізувалися педагогічні пошуки, спрямовані на уточнення сутності якості освіти та висвітлення проблем управління нею. Так, соціально-філософський аналіз даного питання здійснювали В. Вікторов, М. Кісіль, В. Кремень; науково-організаційні засади управління якістю освіти досліджували Т. Борова, В. Войтенко, Б. Гаєвський, В. Гуменюк, П. Дмитренко, Г. Єльникова, О. Касьянова, А. Лавренюк, Л. Малинич, В. Мельник, В. Петров, Г. Полякова, Т. Лукіна, О. Ляшенко, А. Ягодзінський; теорію і практику управління якістю освіти висвітлювали О. Василенко, Л. Віткін, О. Волков, Т. Волобуєва, С. Драган, А. Єрмола, А. Зенкін, В. Коровайченко, Л. Москалець, О. Назола, Е. Сарафанюк, О. Суджик, Г. Хімічева, О. Чемерис, В. Ямковий та інші науковці.

На основі аналізу цих досліджень зроблено висновок, що ефективним механізмом управління якістю освіти є моніторинг. Він дозволяє збирати різнобічну інформацію стосовно якості освітнього процесу, здійснювати критичний аналіз отриманих даних, прогнозувати подальший розвиток об’єкта управління, приймати управлінські рішення та організовувати відповідну коригувальну діяльність.

Впровадження моніторингу якості освіти в Україні регулюється на державному рівні указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України та іншими урядовими актами і нормативними документами. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2007 р. № 948 вищі навчальні заклади І – ІV рівнів акредитації зобов’язані постійно проводити моніторинг рівня знань, умінь, навичок і компетенцій з усіх циклів нормативних дисциплін та періодично здійснювати аналіз результатів навчальних досягнень студентів на засіданні вченої ради.

Проте створення єдиної системи моніторингу якості освіти у ВНЗ ускладнюється багатьма факторами, передусім відсутністю загальноприйнятої інтерпретації термінів «якість освіти», «управління якістю освіти», «моніторинг якості освіти», а також  науково обґрунтованих методичних засад моніторингу, які б визначили найбільш ефективні шляхи його реалізації.

Питання, пов’язані зі становленням моніторингу якості освіти в Україні, розглядаються у багатьох педагогічних дослідженнях. Так, теоретико-методичні засади організації моніторингових досліджень висвітлювали С. Бабінець, Л. Ващенко, П. Клименко; аналіз світових досягнень та окреслення українських перспектив моніторингу якості освіти здійснювали О. Локшина, О. Ляшенко; моніторинг як сучасний засіб управління якістю освітнього процесу досліджували: у дошкільному навчальному закладі – К. Крутій, у загальноосвітньому навчальному закладі – В. Биков, Ю. Богачков, Т. Борова, Т. Волобуєва, Н. Денисова, Г. Єльникова, О. Єльникова, Ю. Жук, О. Касьянова, Л. Кашкарьова, О. Коваленко,  І. Крамаренко, Т. Лукіна, О. Макаренко, О. Патрикеєва, В. Петров, Г. Полякова, Ю. Романенко, З. Рябова, Л. Чернікова, Р. Яковлева, у вищому навчальному закладі – Н. Байдацька, В. Вербець, А. Денисенко, П. Дмитренко, С. Костогриз, Г. Красильникова, О. Островерх, М. Скиба, Л. Сєркова, Н. Шакун та інші дослідники.

Водночас, незважаючи на безумовну важливість здійснених розвідок та наявний доробок вчених щодо проблеми моніторингу якості освіти, недостатньо вивченими залишаються питання моніторингу якості підготовки майбутніх педагогів. Актуальність організації таких моніторингових досліджень зумовлена невідповідністю між фактичними вимогами ринку праці та наявним рівнем фахової підготовки вчителів, зокрема трудового навчання, про що свідчать результати дослідження, проведеного групою науковців на чолі з В. Олійником. Тому питання впровадження механізмів управління якістю, які б забезпечили належний рівень фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання є надзвичайно важливими. Окреслена проблема обумовлена протиріччями між:

– потребою у створенні системи управління якістю освіти і недостатньою розробкою її теоретико-методичних основ;

– необхідністю у раціоналізації взаємодії всіх суб'єктів моніторингу якості підготовки майбутніх учителів у вищому навчальному закладі і невизначеністю їхніх функцій на різних організаційних рівнях;

– наявною потребою у постійному моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання та відсутністю відповідних методичних засад.

Отже, актуальність та недостатнє вирішення даної проблеми на сучасному етапі розвитку вищої педагогічної освіти, необхідність розв’язання протиріч зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова і є складовою держбюджетної теми «Методика оцінювання навчальних досягнень та атестації студентів педагогічних університетів» (номер державної реєстрації 0107U000580). Тема дослідження затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 9 від 30 березня 2007 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології Академії педагогічних наук України (протокол № 6 від 19 червня 2007 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розробити та експериментально перевірити його методичну систему.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

  1.  Вивчити стан досліджуваної проблеми у педагогічній теорії і практиці.
  2.  Теоретично обґрунтувати зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.
  3.  Розробити систему моніторингу якості фахової підготовки студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» та експериментально перевірити її результативність.
  4.  Розробити методичні рекомендації щодо реалізації моніторингу у процесі фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Об’єктом дослідження є процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Предметом дослідження є зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Методи дослідження:

теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, абстрагування, конкретизація, порівняння, класифікація та узагальнення психолого-педагогічних джерел, які дозволили уточнити понятійний апарат дисертаційного дослідження, систематизувати теоретичний матеріал, виявити зв’язки між існуючими  поняттями і фактами та їх взаємозалежність, з’ясувати сутність та особливості моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання;

емпіричні: методи збирання інформації – педагогічне спостереження, бесіди, тестування, самооцінювання, аналіз продуктів діяльності студентів для з’ясування якості їхньої фахової підготовки, анкетування з метою визначення ставлення респондентів щодо питань якості освіти та її моніторингу; педагогічний експеримент, який дав змогу перевірити результативність системи моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання у навчальному процесі ВНЗ;

методи математичної статистики, що дозволили кількісно та якісно інтерпретувати результати експериментального дослідження та визначити їх  вірогідність.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

вперше обґрунтовано зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розроблено та експериментально перевірено його методичну систему;

уточнено сутність понять «якість підготовки фахівців», «управління якістю підготовки фахівців», «моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання»; критерії якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання;

дістали подальшого розвитку механізми управління якістю підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці комплексу організаційно-методичного забезпечення моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику роботи вищих навчальних закладів: Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 7-10/2398 від 30.10.2009), Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (довідка № 04-11/962 від 28.10.2009),  Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 720  від 29.10.2009) та Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 2537 від 26.10.2009).

Особистий внесок здобувача. У спільних публікаціях з Г. Ігнатенко [1] автором з’ясовано місце й значення поточного контролю успішності у підготовці майбутніх учителів трудового навчання, уточнено його форми та методи, досліджено стан розробки проблеми використання засобів інформаційних технологій у навчальному процесі ВНЗ. Ідеї співавтора у дисертаційній роботі не використовувалися.

Апробація результатів здійснювалась на науково-практичних конференціях:

міжнародних:

«Науково-методичні засади управління якістю освіти в педагогічних вищих навчальних закладах» (Київ, 2008), «Інновації в педагогічній освіті європейського простору» (Полтава, 2009), «Науково-методичні засади управління якістю освіти в університетах» (Київ, 2009);

всеукраїнських: 

«Інноваційні технології в професійній підготовці вчителя трудового навчання: проблеми теорії і практики» (Полтава, 2006), «Науково-методичні засади моніторингу якості освіти в педагогічних університетах» (Київ, 2007), «Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції» (Черкаси, 2008), «Формування професійної компетентності майбутніх вчителів праці» (Кривий Ріг, 2008), «Вища педагогічна освіта в Україні: історія та сучасність» (Глухів, 2009) науково-практичних і науково-методичних конференціях, а також доповідались на засіданнях кафедри трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, кафедри загальнотехнічних дисциплін та методики викладання трудового навчання і креслення Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», кафедри теорії та методики трудового і професійного навчання Глухівського державного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено у 8 науково-методичних працях, а саме: у 7 одноосібних статтях та 1 – у співавторстві, які опубліковані в збірниках наукових праць, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків (11 на 62 сторінках) і списку використаних джерел (299 найменувань). Загальний обсяг становить 274 сторінки друкованого тексту, з них 173 сторінки основного тексту. Робота містить 8 таблиць,  13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано загальний стан наукової проблеми, розкрито зв’язок з науковими програмами і темами, визначено мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито методи дослідження, представлено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення для педагогічної науки, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, наведено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Якість підготовки фахівців як психолого-педагогічна проблема» розглянуто поняття якості освіти загалом і якості підготовки майбутніх учителів зокрема, здійснено короткий аналіз та окреслено функції управління якістю освіти, обґрунтовано теоретичні засади моніторингу як механізму управління якістю підготовки фахівців.

Узагальнення наукових джерел дозволило встановити, що якість освіти відображає ступінь відповідності сукупності властивостей освітнього процесу та його результату певним нормам (стандартам) освіти. Результативною категорією якості освіти є якість підготовки фахівців. Вона виявляється у певному комплексі компетенцій, які характеризують здатність випускників вищого навчального закладу ефективно здійснювати професійну діяльність у сучасних соціально-економічних умовах.

Проведений аналіз проблеми управління якістю показав, що провідним чинником забезпечення якості вищої освіти в усій Європі є Болонський процес, який впроваджується в освітню систему держав  на міжнародному, національному та інституційному рівнях. Управління якістю підготовки майбутніх фахівців визначено нами як безперервний процес впливу суб’єкта управління на його об’єкт з метою організації і координації їхньої спільної діяльності, спрямованої на забезпечення належної якості освіти випускників.

Сутність управління якістю підготовки майбутніх учителів виражається через такі функції: контролю, що передбачає  перевірку, оцінювання й облік освітнього процесу і його результату як за кількісними, так і за якісними показниками; аналізу отриманої інформації, виявлення відхилень та з’ясування причин розходження фактичного рівня підготовки майбутніх фахівців з належним; планування подальшої управлінської діяльності з метою визначення змісту коригувальних дій та розробки відповідних планів; організації, що полягає у здійсненні запланованих дій і реалізації прийнятих управлінських рішень.

У процесі аналізу сучасної педагогічної теорії і практики було з’ясовано, що погляди дослідників на тлумачення поняття моніторингу зосереджуються в площинах: 1) відстеження результативності та вивчення різноманітних характеристик освітнього процесу на різних його рівнях; 2) інформаційної основи управління якістю освіти; 3) встановлення відповідності досліджуваного об’єкта спеціально розробленим нормам, стандартам, вимогам. Узагальнюючи зазначені підходи, враховуючи досвід моніторингових досліджень в НПУ імені М. П. Драгоманова та власний досвід автора, нами визначено моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання як систему постійного і систематичного збору та аналізу інформації про навчально-виховний процес з метою визначення і реалізації оптимальних шляхів забезпечення належної якості освіти випускників.

Досягнення зазначеної мети моніторингу забезпечується за рахунок виконання таких функцій: інформаційної, що полягає у зборі різнобічної статистичної інформації про навчально-виховний процес; пошуково-дослідницької, яка передбачає залучення усіх науково-педагогічних працівників до проведення моніторингових досліджень; формуючої, що дозволяє ефективно здійснювати процес становлення майбутнього фахівця; корекційної, спрямованої на організацію коригувальної діяльності з метою усунення виявлених негативних моментів у процесі фахової підготовки студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання»; системоутворюючої, яка сприяє найбільш оптимальному вибору цілей, завдань моніторингу і методів їхнього вирішення; прогностичної, що передбачає побудову різних моделей майбутнього стану системи освіти та розробку способів їх досягнення; управлінської, що полягає у прийнятті певних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення належної якості освіти.

Виділення різних видів моніторингу здійснено нами відповідно до таких ознак: масштабу цілей та завдань освітньої системи, етапів навчання, частоти процедур, масштабу «охоплення» об'єкта спостереження, організаційних форм, підстав проведеної експертизи, рівнів управління, суб’єкту, типу інформації, що збирається, напрямів досліджень.

У другому розділі «Моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання» досліджено практику організації моніторингових досліджень у вищих навчальних закладах, визначено та теоретично обґрунтовано зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розроблено його методичну систему.

Вивчення стану організації моніторингових досліджень у педагогічній практиці вищих навчальних закладів України дозволило з’ясувати, що моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання реалізується у формі різнорівневого контролю навчальних досягнень студентів частково, оскільки відсутні методичні розробки щодо його проведення. Більшість респондентів відмітили, що моніторинг дозволяє забезпечити належну якість фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, разом із тим він є наднормованим навантаженням, тому не підтримується деякими викладачами ВНЗ.

Найбільш тривалий, науково обґрунтований і методично забезпечений досвід проведення моніторингу якості освіти має Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, де функції організаційно-методичного супроводу моніторингової діяльності покладено на Науково-методичний центр моніторингу якості освіти як структурний підрозділ університету, а також на загальноуніверситетську та інститутські групи моніторингу якості освіти. З’ясовано, що основними формами моніторингу якості освіти в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова є такі: декада інституту (факультету), кафедри; контроль за якістю підготовки фахівців, що здійснюється на ректорському, директорському та кафедральному рівнях шляхом проведення відповідних контрольних робіт, поточної, проміжної та підсумкової атестацій; контрольне відвідування занять посадовими особами, проведення відкритих занять та взаємовідвідування занять викладачами; аналіз науково-методичного забезпечення навчального процесу; рейтингове оцінювання діяльності викладачів, кафедр та інститутів (факультетів); державна атестація випускників; соціологічні опитування учасників навчально-виховного процесу.

Встановлено, що зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання ґрунтуються на таких принципах:

  •  орієнтація на стандарти вищої освіти, що спонукає ВНЗ постійно з’ясовувати рівень підготовки студентів та порівнювати його із вимогами держави, задекларованими в освітніх стандартах;
  •  лідерство, що передбачає призначення відповідальних осіб за проведення моніторингу;
  •  залучення працівників – керівників підрозділів вищих навчальних закладів, викладачів, майстрів, лаборантів з метою забезпечення надходження до відповідальних осіб всебічної інформації щодо об’єкта моніторингу;
  •  процесний підхід, який полягає у запровадженні моніторингу якості процесу фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, а саме процесів викладання та учіння;
  •  системний підхід, що передбачає виокремлення певних компонентів моніторингу, встановлення взаємозв’язків між ними, погодження і координацію їхньої діяльності;
  •  постійне поліпшення усіх показників діяльності вищого навчального закладу, що дозволяє найбільш ефективно досягати належного рівня підготовки фахівців;
  •  прийняття рішень на підставі фактів, що передбачає розробку планів корекційної діяльності тільки за результатами критичного аналізу усієї зібраної інформації.

На основі визначених принципів моніторингу розроблена його методична система як сукупність взаємозалежних структурних компонентів (мети, змісту, форм, методів та засобів), що функціонують у цілісному навчальному процесі та об'єднані єдиною метою – визначення та реалізації оптимальних шляхів забезпечення належної якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Змістом моніторингу є збір та аналіз інформації про навчальний процес, який має двосторонній характер: з одного боку – це системна цілеспрямована діяльність педагогів (викладання), а з іншого - навчальна діяльність студентів (учіння). Відповідно до змісту формами моніторингу якості викладання нами визначені: рецензування методичного забезпечення дисциплін, взаємовідвідування навчальних занять (відвідування відкритих занять, контрольні відвідування), аналіз результатів сесії, а учіння – попередній, модульний та підсумковий контроль навчальних досягнень студентів. Загальною формою моніторингу якості викладання і учіння є опитування усіх учасників навчального процесу, спрямоване на виявлення труднощів, які зустрічаються у процесі підготовки фахівців, встановлення рівня задоволеності викладачів та студентів його якістю, з’ясування побажань та пропозицій.

Методи моніторингу були умовно поділені нами на три групи: 1) методи збору інформації – спостереження, анкетування, контроль та самооцінювання навчальної діяльності студентами та викладачами; 2) методи обробки та інтерпретації зібраної інформації – аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація, методи математичної статистики; 3) методи впровадження результатів моніторингу – прогнозування, планування та коригування.

Засобами моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання є різні бланки збору і обробки інформації, а саме: бланк рецензування методичного забезпечення дисципліни; протокол спостереження лекційного, практичного (лабораторного) заняття; бланки анкет для опитування учасників навчально-виховного процесу; моніторингові карти як специфічні засоби моніторингу якості підготовки фахівців; комплекси тестових завдань та контрольних робіт для з’ясування рівня навчальних досягнень студентів; технічні засоби для удосконалення математичної та статистичної обробки зібраних даних, у тому числі комп’ютерна техніка. Методична система моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання зображена нами на рис. 1.

Визначаючи структурні компоненти системи моніторингу, ми базувалися на таких принципах: орієнтація на стандарти вищої освіти – під час формулювання мети; процесний і системний підходи до моніторингу – при з’ясуванні його змісту; постійне поліпшування усіх показників діяльності ВНЗ – при визначенні форм моніторингу; прийняття рішень на підставі фактів – під час характеристики його методів. Залучення працівників та лідерство були враховані під час встановлення суб’єктів моніторингу, якими є студенти, весь кадровий склад кафедри та представники адміністрації.

Визначено етапи проведення моніторингових досліджень: підготовчий, який реалізовує функцію планування; практичний, який сприяє здійсненню організаційної та контрольної функцій управління якістю освіти; аналітичний, що виконує функцію аналізу зібраної інформації. Так, підготовчий етап впровадження моніторингу передбачає: постановку мети та завдань, з’ясування об’єктів та суб’єктів моніторингу, призначення відповідальних осіб та термінів проведення досліджень, розробку інструментарію. Метою практичного етапу є збір інформації щодо якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання за встановленими формами, з використанням визначених методів і розроблених засобів. Аналітичний етап проведення моніторингу полягає у здійсненні аналізу, оцінювання, систематизації та узагальнення отриманих даних, встановленні причинно-наслідкових зв’язків між досліджуваними об’єктами, виявленні причин успіхів та невдач, формулюванні висновків та розробці планів корекційної діяльності.

У третьому розділі «Експериментальне дослідження результативності моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання» розкрито методику експерименту, представлено хід та результати експериментального дослідження.

У ході дослідно-експериментальної роботи перевірялася така гіпотеза: запровадження системи моніторингу дозволяє постійно та систематично отримувати інформацію щодо якості викладання і учіння та коригувати навчальний процес із метою забезпечення належної якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

,

Рис. 1. Методична система моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання

Педагогічний експеримент здійснювався на базі чотирьох вищих навчальних закладів і передбачав залучення 556 студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання».

Під час константувального етапу дослідження було обрано його незалежну та залежну змінні. Зокрема, незалежною змінною дослідження визначено розроблену нами методичну систему моніторингу, а залежною – якість фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

З’ясовано, що результатом фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання у вищих навчальних закладах є сформованість їхніх компетенцій. Відповідно до структурних складових компетенції виділено такі критерії якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання:

  •  змістовий, в основі якого лежить система політехнічних, методичних та проектних знань з основ наук спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання» та певної спеціалізації;
  •  операційний, що містить систему політехнічних, методичних та проектних умiнь i навичок, необхiдних для успішного здiйснення фахової діяльності;
  •  мотиваційний, що виражається у наявності стійкого пізнавального інтересу студентів до процесу фахової підготовки, прагненні до постійного вдосконалення рівня своєї майстерності.

Враховуючи якісну характеристику структурних компонентів компетенції визначено та обґрунтовано три рівні якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання: високий, середній та низький.

Розроблені критерії, показники та рівні покладено в основу оцінювання якості підготовки студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання». Зокрема, встановлено, що за змістовим та операційним критеріями вона знаходиться на середньому та високому рівнях у 303 осіб (54,5 %), а за мотиваційним – у більшості студентів (43,5 %) – на низькому рівні. Загалом якість фахової підготовки на низькому рівні властива 206 студентам (37,1 %), на середньому – 194 (34,9 %), на високому – 106 (19,1 %), а у 50 осіб (9,0 %) вона є незадовільною.

Статистична обробка отриманих даних довела, що за якістю фахової підготовки обрані контрольні та експериментальні групи відносяться до однієї і тієї ж генеральної сукупності. Це забезпечило чистоту й об’єктивність вихідних даних для проведення подальшої дослідно-експериментальної роботи.

Метою формувального етапу експерименту стало впровадження розробленої системи моніторингу в процес фахової підготовки студентів експериментальних груп відповідно до визначених нами мети, змісту, форм, методів та засобів його реалізації в три етапи: підготовчий, практичний та аналітичний.

Підготовка учасників експерименту передбачала проведення науково-методичного семінару, на якому висвітлювалися питання щодо сутності моніторингу, його основних компонентів як системи, етапів організації. Для встановлення конкретних термінів здійснення моніторингових досліджень складено графіки рецензування методичного забезпечення дисциплін, взаємовідвідування занять, контролю навчальних досягнень студентів, соціологічного опитування учасників навчально-виховного процесу. З метою забезпечення функцій між суб’єктами моніторингу розподілено їхні обов’язки.

Усі члени кафедри брали участь в обговоренні поточного стану якості фахової підготовки майбутніх учителів з метою розробки і подальшої реалізації управлінських рішень, спрямованих на подолання неуспішності студентів, підвищення рівня їхнього пізнавального інтересу, забезпечення належної якості проведення навчальних занять, контрольних заходів та самостійної роботи.

Зріз якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання дозволив встановити результативність методичної системи моніторингу. Відповідний розподіл студентів контрольних та експериментальних груп зображений нами графічно (рис.2).  

Рис. 2. Розподіл студентів контрольних та експериментальних груп за  якістю фахової підготовки на кінцевому етапі експерименту

Отримані дані засвідчили, що основні зміни за змістовим, операційним та мотиваційним критеріями якості притаманні студентам експериментальних груп. Зокрема, спостережено:

  1.  підвищення високого та достатнього рівнів змістового та операційного критерію якості на 14,3 та 6,8 % відповідно та зменшення середнього та початкового рівнів (на 17,5 та 10,0 % відповідно);
  2.   підвищення оптимального та достатнього рівнів мотиваційного  критерію якості на 21,8 та 7,5 % відповідно та зменшення ступеня прояву низького рівня на 22,5 %;
  3.  підвищення високого та середнього рівнів якості фахової підготовки майбутніх учителів на 16,4 та 11,7 % відповідно та зменшення ступеня прояву низького рівня на 21,5 %.

Для перевірки статистичної достовірності одержаних результатів дослідження використано критерій А. Колмогорова-М. Смирнова. Розраховане  значення статистики критерію засвідчило, що за змістовим, операційним та мотиваційним критеріями якості студенти контрольних та експериментальних груп належать до різних генеральних сукупностей, а запропонована нами методична система моніторингу є результативною і заслуговує на широке впровадження у навчальний процес вищих педагогічних навчальних закладів

ВИСНОВКИ

На основі проведеного теоретичного та експериментального дослідження можна зробити такі висновки.

1. Якість освіти є психолого-педагогічною категорією, яка відображає ступінь відповідності сукупності властивостей освітнього процесу та його результату певним нормам (стандартам) освіти. Результатом освітнього процесу є якість підготовки випускників, яка виявляється у певному комплексі компетенцій, що характеризують їхню здатність ефективно здійснювати професійну діяльність у сучасних соціально-економічних умовах. Забезпечити належну якість освіти випускників можна за умови налагодження системи управління, яка передбачає організацію безперервного процесу впливу суб’єкта управління на його об’єкт та відповідну координацію їхньої спільної діяльності.

Ефективним механізмом управління якістю освіти є моніторинг як система постійного і систематичного збору та аналізу інформації про навчально-виховний процес з метою визначення та реалізації оптимальних шляхів забезпечення належної якості освіти майбутніх фахівців.

Найбільш тривалий, науково обґрунтований і методично забезпечений досвід проведення моніторингу якості освіти має  Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, де функції організаційно-методичного супроводу моніторингової діяльності покладено на Науково-методичний центр моніторингу якості освіти як структурний підрозділ університету, а також на загальноуніверситетську та інститутські групи моніторингу якості освіти.

2. Вихідними положеннями, які визначають зміст, форми, методи і засоби моніторингової діяльності є його принципи, а саме: орієнтація на стандарти вищої освіти, лідерство, залучення працівників, процесний та системний підходи, постійне поліпшення усіх показників діяльності вищого навчального закладу, прийняття рішень на підставі фактів.

Відповідно до вимог принципу системного підходу моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання є сукупністю взаємозалежних структурних компонентів (мети, змісту, форм, методів та засобів), що функціонують у цілісному навчальному процесі та об’єднані єдиною метою – визначення та реалізації оптимальних шляхів забезпечення належної якості підготовки майбутніх фахівців. Змістом моніторингу є збір та аналіз інформації про навчальний процес, формами – рецензування методичного забезпечення дисциплін, взаємовідвідування навчальних занять (відвідування відкритих занять, контрольне відвідування), аналіз результатів сесії, попередній, модульний та підсумковий контролі навчальних досягнень студентів, опитування викладачів та студентів.

Методами моніторингу є ті, що передбачають збір інформації, її обробку та інтерпретацію, а також впровадження результатів моніторингу у процес підготовки майбутніх фахівців. Засобами моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання є увесь використовуваний інструментарій – різні бланки збору і обробки інформації, моніторингові карти як специфічні засоби моніторингу, комплекси тестових завдань та контрольних робіт, технічні засоби для удосконалення математичної та статистичної обробки зібраних даних.

3. На основі узагальнення отриманих даних дослідження запропоновано методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо реалізації моніторингу у процесі фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Провідними серед них є такі:

  •  здійснювати моніторинг якості підготовки майбутніх фахівців в три етапи: підготовчий, практичний та аналітичний;
  •  при формулюванні мети і завдань моніторингу орієнтуватися на галузевий стандарт вищої освіти спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання»;
  •  залучати до проведення досліджень усіх працівників відповідного структурного підрозділу ВНЗ з чітким розподілом обов’язків і постійним підвищенням рівня кваліфікації;
  •  визначати об’єкти моніторингу відповідно до вимог принципу процесного підходу;
  •  призначаючи відповідальних осіб за проведення моніторингу, орієнтуватися на вимоги принципу лідерства;
  •  ураховувати, що моніторинг є методичною системою, яка складається із таких взаємозв’язаних  компонентів: мети, змісту, форм, методів та засобів;
  •  при виборі методів моніторингу спиратися на принцип прийняття рішень на підставі фактів, ураховувати вимоги адекватності, оперативності, своєчасності, об’єктивності, достовірності, надійності та достатності;
  •  постійно доводити до відома зацікавлених осіб результати моніторингу якості фахової підготовки студентів спеціальності «Педагогіка і методика середньої освіти. Трудове навчання».

4. Проведена дослідно-експериментальна робота засвідчила результативність запровадження моніторингу якості освіти як методичної системи. Статистична обробка результатів формувального етапу експерименту підтвердила позитивну динаміку зростання середнього і високого рівнів якості фахової підготовки студентів експериментальних груп відповідно до всіх визначених критеріїв і показників.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Подальшу роботу ми вбачаємо у вивченні можливостей моніторингу щодо забезпечення наступності між фаховою підготовкою студентів у вищому навчальному закладі та професійним становленням вчителя трудового навчання у школі,  дослідженні можливостей застосування інформаційних технологій для моніторингу якості підготовки фахівців тощо.

Основні положення дисертації викладено в публікаціях:

  1.  Ігнатенко Г. В. Впровадження нових інформаційних технологій у процесі поточного контролю навчальних досягнень студентів /  Г. В. Ігнатенко, Т. А. Дмитренко // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету : збірник наукових праць. Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. Випуск 30. – Рівне : РДГУ, 2005. – С. 102–106.
  2.  Хоруженко Т. А. Застосування дидактичних тестів у процесі контролю навчальних досягнень майбутніх учителів обслуговуючої праці / Т. А. Хоруженко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : збірник наукових праць. Серія 5 : Педагогічні науки: реалії і перспективи. Випуск 7 / за ред. П. В. Дмитренка, В. Д. Сиротюка. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2007. – С. 162–168.
  3.  Хоруженко Т. А. Моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання як дидактична проблема / Т. А. Хоруженко // Вісник Черкаського університету. Серія : Педагогічні науки. Випуск 125. – Черкаси, 2008. – С. 93–96.
  4.  Хоруженко Т. А. Роль моніторингу у формуванні фахової компетентності майбутніх учителів освітньої галузі «Технологія» / Т. А. Хоруженко // Педагогіка вищої та середньої школи : збірник наукових праць № 22. Спеціальний випуск : Формування професійної компетентності майбутніх педагогів / редкол. : Буряк В. К. (гол. ред.) [та ін.]. – Кривий Ріг : КДПУ, 2008. – С. 94–99.
  5.  Хоруженко Т. А. Теоретичні основи управління якістю фахової підготовки вчителя трудового навчання / Т. А. Хоруженко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : збірник наукових праць. Серія 5 : Педагогічні науки: реалії і перспективи. Випуск 11 / за ред. П. В. Дмитренка, В. Д. Сиротюка. — К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – С. 325–330.
  6.  Хоруженко Т. А. Кафедральний моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання / Т. А. Хоруженко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Випуск 14. – Глухів : ГДПУ, 2009. – С. 195—201.
  7.  Хоруженко Т. А. Ключові компетентності майбутнього учителя трудового навчання / Т. А. Хоруженко // Вісник Глухівського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Випуск 13. – Глухів : ГДПУ, 2009. – С. 189—195.
  8.  Хоруженко Т. А. Моніторингові карти як засіб системи моніторингу якості процесу фахової підготовки майбутніх учителів технології / Т. А. Хоруженко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова : збірник наукових праць. Серія 5. Педагогічні науки: реалії і перспективи. Випуск 17 / за ред. В. Д. Сиротюка. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. – С. 260–265.

АНОТАЦІЇ

Хоруженко Т. А. Методичні засади моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика трудового навчання. – Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2010.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. У процесі аналізу педагогічної теорії та практики з проблеми дослідження уточнено сутність понять: «якість підготовки фахівців», «управління якістю підготовки фахівців», «моніторинг якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання»; вивчено досвід організації моніторингу якості підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

У дисертації теоретично обґрунтовано зміст, форми, методи і засоби моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання, розроблено та експериментально перевірено його методичну систему. На основі узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи запропоновано методичні рекомендації науково-педагогічним працівникам щодо реалізації моніторингу якості фахової підготовки майбутніх учителів трудового навчання.

Ключові слова: моніторинг, управління, якість підготовки, фахова підготовка, майбутній вчитель.

Хоруженко Т. А. Методические основы мониторинга качества специальной подготовки будущих учителей трудового обучения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика трудового обучения. - Черниговский национальный педагогический университет имени Т. Г. Шевченко. - Чернигов, 2010.

Диссертационное исследование посвящено проблеме мониторинга качества специальной  подготовки будущих учителей трудового обучения.

В процессе анализа научной литературы по проблеме исследования было выявлено, что качество образования отображает степень соответствия свойств образовательного процесса и его результата определенным нормам (стандартам) образования. Результатом образовательного процесса является качество подготовки специалистов, которое выражается в комплексе компетенций выпускников и характеризует их способность эффективно осуществлять профессиональную деятельность в современных социально-экономических условиях. Обеспечить надлежащее качество подготовки специалистов можно путем создания соответствующей системы управления, которая позволит организовать непрерывный процесс влияния субъекта управления на его объект и скоординирует их совместную деятельность, направленную на обеспечение надлежащего качества образования выпускников. Эффективным механизмом управления качеством образования является мониторинг – система постоянного и систематического сбора и анализа информации об учебно-воспитательном процессе с целью определения и реализации оптимальных путей обеспечения надлежащего качества подготовки будущих специалистов.

Изучив опыт организации мониторинговых исследований в высших учебных заведениях, было обнаружено, что мониторинг проводится частично, как правило, в форме контроля учебных достижений студентов на уровнях университета и преподавателя. Поскольку отсутствуют методические разработки относительно организации и проведения мониторинга, то большинство научно-педагогических работников не знают, как его осуществлять, а некоторые из них вообще не поддерживают внедрение мониторинга в учебный процесс ВУЗа. Выявлено, что одним  из наиболее длительных, научно обоснованных и методически обеспеченных опытов организации мониторинга качества образования имеет Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, где он проводится научно-методическим центром мониторинга качества образования, а также общеуниверситетской и институтскими группами.

В диссертации раскрыты методические основы мониторинга качества специальной подготовки будущих учителей трудового обучения – исходные положения, которые определяют его содержание, организационные формы и методы, а именно: ориентация на стандарты высшего образования, лидерство, привлечение работников, процессный и системный подходы, постоянное улучшение всех показателей деятельности высшего учебного заведения, принятие решений на основании фактов, взаимовыгодные отношения разных типов учебных заведений.

Выявлено, что мониторинг качества специальной подготовки будущих учителей трудового обучения является методической системой – совокупностью взаимозависимых структурных компонентов (цели, содержания, форм, методов и средств), которые функционируют в целостном учебном процессе. Целью мониторинга есть определение и реализация оптимальных путей обеспечения надлежащего качества подготовки будущих специалистов, содержанием – сбор и анализ информации об учебном процессе, формами – рецензирование методического обеспечения дисциплин; взаимопосещение учебных занятий, (посещение открытых занятий, контрольное посещение); анализ результатов сессии; начальный, модульный и итоговый контроль учебных достижений студентов; опрос преподавателей и студентов. Методы мониторинга предусматривают сбор информации, ее обработку и интерпретацию, внедрение полученных результатов в процесс подготовки будущих специалистов. Средствами мониторинга есть разные бланки сбора и обработки информации, в частности, мониторинговые карты; комплексы тестовых заданий и контрольных работ; технические средства для усовершенствования математической и статистической обработки собранных данных.

Экспериментальная проверка методической системы мониторинга качества специальной подготовки будущих учителей трудового обучения подтвердила ее результативность и позволила разработать соответствующие методические рекомендации научно-педагогическим работникам высших учебных заведений.

Ключевые слова: мониторинг, управление, качество подготовки, специальная подготовка, будущий учитель.

Khoruzhenko Т. А. Methodical bases of monitoring quality of the special preparation of future labor–training teachers. - Manuscript.

Dissertation for scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences by speciality 13.00.02 – Theory and Methods of Labor Training. — Chernigov State Pedagogical University of T. G. Shevchenko. — Chernigiv, 2010.

The dissertation research is devoted to the monitoring quality of future labor-training teachers problem. Analysing the educational sciencе theory and practice such concepts were determined: «the specialists preparation quality», «the management of specialists preparation quality», «the monitoring quality of the special preparation of future labor-training teachers»; the experience of future teachers monitoring quality at higher educational establishments was studied.

The monitoring content, forms, methods and means of the trade preparation quality of future labor-training teachers were theoretically justified, the methodological system was elaborated and examined with the help of experiment. Due to the resalts of the experimental work the methodological recommendations were elaborated dealing with the monitoring quality of the special preparation of future labor-training teachers.

Key words: monitoring, management, the quality of preparation, special preparation, future teacher.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

12691. ИЗМЕРЕНИЕ ВИБРАЦИИ С ПОМОЩЬЮ ПРИБОРА ВШВ–003–М2 251 KB
  Закрепить основные теоретические положения о производственной вибрации как об опасном и вредном производственном факторе; научиться оценивать вибрации на рабочих местах и определять эффективность виброизоляции
12692. Порядок измерения и оценка шума. Измерение и уменьшение производственного шума 82.5 KB
  Измерение и уменьшение производственного шума Цель работы: Закрепить знания о физической сущности шума научиться измерять шум на рабочем месте овладеть с практическими навыками работы с прибором ВШВ003М2 для измерения шума....
12693. ЗАЩИТА ОТ СВЧ - ИЗЛУЧЕНИЙ 478 KB
  Лабораторная работа №1 ЗАЩИТА ОТ СВЧ ИЗЛУЧЕНИЙ по дисциплине Безопасность жизнедеятельности в чрезвычайных ситуациях Цель работы. 1 ознакомить студентов с характеристиками электромагнитного излучения и нормативными требованиями к его уровням; ...
12694. ОЦЕНКА И КОНТРОЛЬ ОСВЕТИТЕЛЬНЫХ УСЛОВИЙ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОМЕЩЕНИЙ 115.5 KB
  Лабораторная работа №3 ОЦЕНКА И КОНТРОЛЬ ОСВЕТИТЕЛЬНЫХ УСЛОВИЙ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОМЕЩЕНИЙ по дисциплине Безопасность жизнедеятельности в чрезвычайных ситуациях Цель работы 1 ознакомиться с устройством и порядком применения имеющихся приборов для и...
12695. АНАЛИЗ УСЛОВИЙ ЭЛЕКТРОБЕЗОПАСНОСТИ В ТРЕХФАЗНЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ НАПРЯЖЕНИЕМ ДО 1кВ 313.5 KB
  АНАЛИЗ УСЛОВИЙ ЭЛЕКТРОБЕЗОПАСНОСТИ В ТРЕХФАЗНЫХ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ СЕТЯХ НАПРЯЖЕНИЕМ ДО 1кВ Отчет по лабораторной работе № 1 по дисциплине безопасность жизнедеятельности в чрезвычайных ситуациях Цель работы – исследовать опасность прикосновения человека к фазно
12696. Исследовать опасность прикосновения человека к фазному проводу электрической сети напряжением до 1 кВ 393.5 KB
  Цель работы – исследовать опасность прикосновения человека к фазному проводу электрической сети напряжением до 1 кВ в ее нормальном и аварийном состояниях в зависимости от режима нейтрали источника питания сети активного сопротивления изоляции и емкости проводов относ...
12697. Стенд лабораторный Защита от СВЧ-излучения БЖ 5м 527.5 KB
  Цель работы: 1 ознакомить студентов с характеристиками электромагнитного излучения и нормативными требованиями к его уровням; 2 провести измерения интенсивности электромагнитного излучения СВЧдиапазона на различных расстояниях от источника; 3 оценить эффективн
12698. Расчет эффективности и паспортизации механической вентиляционной установки 1.2 MB
  Цель работы: получить навыки проведения измерений необходимых для испытания оценки эффективности и паспортизации механической вентиляционной установки. 1. ПОРЯДОК ВЫПОЛНЕНИЯ РАБОТЫ 1.1. Определить производительность вентилятора по замерам статического ско...
12699. ИЗМЕРЕНИЕ ВИБРАЦИИ С ПОМОЩЬЮ ИЗМЕРИТЕЛЯ ШУМА И ВИБРАЦИИ ВШВ-003-М2 802.5 KB
  Цель работы: 1 закрепить основные теоретические положения о вибрации как об опасном и вредном производственном факторе; 2 научиться оценивать вибрации на рабочих местах и определять эффективность виброизоляции. ИЗМЕРЕНИЕ ВИБРАЦИИ С ПОМОЩЬЮ ИЗМЕРИТЕЛЯ ШУМА И ВИ...